Твір Генріка Ібсена «Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма. Сюжет. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX — ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр

Мета: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст, сюжет драматичного твору; розвивати навички виразного читання за особами, переказу драматичних творів, виділення ключових епізодів, їх коментування; виховувати інтерес до літератури, аналітичне мислення, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Давньогрецький драматург Арістофан ще двадцять три століття тому писав про жінок: «Обійтися без них так само важко, як і жити з ними». Сучасні чоловіки із цим, мабуть,

погодяться, а сучасні жінки, напевно, те саме скажуть про чоловіків. Не є секретом, що чоловік і жінка по-різному сприймають світ, по-різному думають і діють. Як же знайти гармонію в їхніх взаєминах, як зробити сім’‎ю щасливою? Як наповнити родинну оселю добром, радістю та щирими почуттями? Про це йдеться в драмі Г. І6сена «Ляльковий дім», і про це — наш урок.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Знайомство з героями п’‎єси, виділення ключових епізодів у дії першій

Яка атмосфера панувала в домі адвоката Хельмера?

Що видається трохи дивним у взаєминах подружжя?

Чому Нора просить чоловіка зробити їй різдвяний подарунок грошима?

Чи можна вважати Хельмера скупим або економним?

Як характеризують Нору її взаємини з Крістіною?

Про що свідчить зізнання фру Лінне щодо того, що їй тепер нема про кого піклуватися?

Як характеризує Нору її зізнання подрузі про борги?

Як Нора ставиться до своїх дітей?

Прокоментуйте висловлювання героїв:

«Крогстад. Закон не цікавиться причинами.

Нора. То поганий, виходить, цей закон. »

Як Хельмер, за його словами, ставиться до тих, хто схибив у житті?

Відгук яких ідей звучить у словах Хельмера: «Майже всі, хто рано схибив у житті, мали брехливих матерів»?

Чому Нора злякалася й не допустила до себе дітей?

Чому, на ваш погляд, автор подає таку деталь: «У кутку, біля піаніно, стоїть обібрана, обтріпана, з обгорілими свічками ялинка», — у той час, коли в домі Нори завжди гарно, затишно?

Про що свідчать такі деталі й характеристики Хельмера: «Торвальд — великий майстер улаштовувати все витончено й красиво»; «Хельмер учить дружину танцювати тарантелу й мріє про її успіх на вечірці в консула»?

Чи правда те, що говорить Хельмер дружині: «. Повір, у мене вистачить і мужності, і сили. Побачиш, я така людина, яка може все взяти на себе»?

Як Нора пояснює хворобу лікаря Ранка?

Що задумала Нора, почувши погрози Крогстада й роздуми чоловіка щодо нечесності?

Чому подруга фру Лінне радила Норі розповісти все чоловікові й не завадила Крогстаду передати Хельмерові листа зі звинувачуваннями на адресу Нори?

Чи справді Хельмер — чесна людина?

Як розкривається характер Хельмера у таких словах і наскільки вони, на ваш погляд, щирі: «Ти любила мене, як дружина повинна любити чоловіка. Ти не змогла тільки гарненько розібратися в засобах. Але, певне, ти гадаєш, що я менше любитиму тебе через те, що ти не здібна діяти самостійно? Ні-ні, сміло зіприся на мене, я буду тобі порадником, керівником. Я не був би мужчиною, якби саме ця жіноча безпорадність не робила тебе вдвоє милішою в моїх очах. Ти не думай більше про ті різки слова, які вирвались у мене у хвилину першого переляку, коли мені здалося, що все навколо мене рушиться. Я простив тобі, Норо. Клянуся тобі, я простив тобі»?

3. Робота зі схемою «Герої п’‎єси Г. Ібсена «Ляльковий дім»»

Доповніть опорну схему, вписавши визначення взаємин між героями.

4. Особливості «нової драми»

Наведіть приклади зображення автором соціальних відносин та розкриття психології героїв, адже цей твір за жанром є соціально-психологічним.

Учитель. Наприкінці XIX ст. драматурги-новатори, зокрема й Г. Ібсен, виступали із різким запереченням «добре зроблених п’‎єс», де головне — закручена інтрига, легко впізнавані, чорно-білі постаті персонажів, стрімкий діалог, багато сліз, сміху, бурхливих пристрастей. Драматичний конфлікт (зіткнення) знаходився здебільшого в площині «людина — суспільство», «дійсність — фантазія, мрія, уява» та ін.

У драматичних творах нового типу, зокрема ібсенівських, акцент із зовнішньої дії переноситься на внутрішню: на сцені у звичному для театру сенсі майже «нічого не відбувається»; герої майже нерухомі, просто йде розмова, думка протистоїть думці, головною ж є напруження внутрішнє, непомітне оку глядача; зазвичай конфлікт драми Ібсена зав’‎язується ще до того, як починається власне її дія (так, Нора підписала фіктивний вексель до початку дії І п’‎єси «Ляльковий дім»); «нові драми» мають відкритий фінал, тобто після закінчення п’‎єси достеменно невідомо, як саме розв’‎яжеться конфлікт.

Примітка. Останній абзац виступу вчителя учні записують у зошити.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

• Як вислів Соломона стосується Нори: «Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його»? Яка, на вашу думку, героїня — мудра чи безумна? Чому Нора не зізналася чоловікові ні відразу, ні потім?

Повторити зміст дій II і III п’‎єси, уміти переказувати й аналізувати події твору.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Я не думав(-ла), що драматичний твір може.

Нора як символ

«Бачила я недавно Ібсенову “Нору” отут на сцені і – от жах! – вона мені не сподобалася. Ця Нора така наївна звірушка. ». Це зауваження київської глядачки, висловлене в листі до приятельки, що жила в Чернівцях, цілком можна було б проігнорувати. Якби не одна обставина: літературне ім’я авторки листа – Леся Українка, прізвище її подруги – Кобилянська, і обидві вони були досить тонкими поціновувачками театру.

Того ж таки 1900 р. і під впливом того самого спектаклю ще одна українська письменниця, Наталя Кобринська, видала в Києві брошуру «Про “Нору” Ібсена».

«І чим же є, власне, Нора? – запитувала письменниця. – Типом не є, бо такою, якою її автор представляє, скоріше є вона якимось патологічним винятком, а не правилом. Психологічним образом також не є, бо проти цього свідчить зовсім не психологічна вмотивованість найважніших моментів її життя. Бо дійсно, чи можливо, щоб жінка й мати через непорозуміння із мужем так скоро без жалю могла залишити дім і дітей? Щоб, врешті, така жінка, як Нора, що мало чим стояла вище за інтелектуальним розвитком від своїх малолітніх дітей, могла нараз здобутись на чин так героїчний? Чи можливо, аби катастрофа з фальшивим підписом. могла її довести до пересвідчення, що вона мусить стати іншою, що мусить переробитися, перетворитися. Безперечно, то є зовсім не вмотивована довільність».

Висновок Кобринської такий: «Коли маємо дивитися на твір Ібсена як твір мистецтва і коли під мистецтвом розуміємо силу враження, то Нора, представлена як реальна особа, не лише з погляду ідеї, але й з погляду мистецтва виглядає слабо, безцвітно й родить скоріше несмак, ніж артистичне вдоволення. Натомість Нора як символ виступає в повній гармонійній цілості, набирає правдивої естетичної досконалості й робить колосальне враження».

Нові віяння в мистецтві кінця XIX ст. полягали якраз у тому, щоб залишити читачів сам на сам із безпосереднім враженням автора художнього твору від дійсності. Тимчасом у Ібсена все навпаки: враження відходить на другий план порівняно із символом як результатом узагальнення, зробленого самим митцем.

Ведучи розмову про початки реалізму у творах Пушкіна, Лермонтова, Гоголя й Бальзака, ми не раз відзначали нібито той самий принцип зображення дійсності, за якого цілком життєвий персонаж має, однак, ознаки попереднього авторського відбору й узагальнення. У класичних реалістів то було узагальнення багатьох подібних явищ дійсності, тобто типізація. А от Нора, яка залишила у своєму «ляльковому домі» аж ніяк не лялькових дітей, тому що раптом усвідомила становище жінки в суспільстві, – не тип.

Не зрозумівши Нори-жінки й не пробачивши їй, глядачі другої половини XIX ст., проте, зрозуміли й відчули Нору-символ. І символ цей був глибшим за гасла емансипації. Символ цей – загальнолюдський, адже вказує на глибоке, загальнолюдське непорозуміння, яке завжди тією чи іншою мірою існувало й існує між чоловіком і жінкою.

З огляду на вік Ібсен мав би належати до класиків реалізму. Якщо сприймати його саме таким, то Леся Українка мала рацію. Виховані на новому мистецтві безпосередніх вражень молоді глядачки на підтвердження своїх суспільних прав чекали від класика реалізму не «наївну звірушку», а психологічно переконливий жіночий тип.

Утім, варто було поставити аналітичну драму Ібсена в контекст нового художнього методу – символізму, як і ставлення до неї докорінно змінилося. І та сама Леся Українка в критичній статті «Європейська соціальна драма наприкінці XIX століття» зазначила: «Читач мусить забути, що діється на сцені, а зосередити увагу на тому, що там говориться. Сим я не маю сказати, ніби в драмах Ібсена нема подїї, а тільки, що подія в них часто дуже незалежна від діалогу».

Отже, драма Ібсена є аналітичною не лише в тому розумінні, що сьогодення головного персонажа визначається якоюсь, найчастіше ганебною, таємницею в його минулому. Аналітична вона ще й тому, що змушує глядачів підпорядкувати своє сприйняття того, «що діється на сцені» (зовнішньої дії), тому, «що там говориться» (з урахуванням підтексту й внутрішньої дії). Тобто вони мають будувати сприйняття твору за тією самою моделлю, за якою відбувалося його створення: від філософської проблеми – до філософського узагальнення, до загальнолюдського символу. І якщо процес створення «Лялькового дому» починався з міркувань автора про існування «двох видів моралі, двох совістей: одна для чоловіка її зовсім інша для жінки», то це не тому, що він заздалегідь знав, як учинить із цією ідеєю і як оцінює існування «двох совістей».

Навпаки: глибинне проникнення в людську душу змушує драматурга вивести на сцену жінку-символ, у якої немає нічого, крім її «жіночої совісті» (немає навіть «материнської совісті»!). їй не потрібно «прощення» другої половини людства. Проте їй потрібна хоча б спроба розуміння. Бунт заради розуміння – сутність мистецтва межі ХІХ-ХХ ст., відкрита й уперше продемонстрована, напевне, саме Ібсеном і, напевне, саме в «Ляльковому домі».

Перевірте себе

• 1. Кого можна назвати головним героєм (головними героями) «Лялькового дому»?
• 2. Які слова Нори пояснюють назву п’єси?
• 3. Хто з героїв «Лялькового дому» протягом дії істотно змінює свої погляди на життя? Чи вважає автор здатність людини змінюватися позитивною якістю? Чи можна назвати Нору Хельмер позитивною героїнею (враховуючи відповідь на попереднє запитання)?
• 4. Як ви оцінюєте чоловіка, що залишає дружину й дітей, або жінку, що залишає чоловіка й дітей? Чи можна в цьому розумінні назвати Нору Хельмер позитивною героїнею «Лялькового дому»? Відповідь аргументуйте.
• 5. Визначте кульмінаційний епізод п’єси. Чому, на вашу думку, драматург віддаляє кульмінацію? Які вчинки героїв створюють напруження в третій дії?
• 6. Філологічний майстер-клас. У яких художніх прийомах виявилася майстерність Ібсена-драматурга? Чи справедливо, на вашу думку, сучасники дорікали автору «Лялькового дому» недосконалістю психологічних мотивувань?

Урок зарубіжної літератури в 11 класі з теми: “У Вітальні Нори Хельмер. Характеристика образу літературної героїні”

Охарактеризувати образ головної героїні драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” Нори Хельмер, простеживши шлях становлення її як особистості, допомогти учням зрозуміти вчинки Нори та об’єктивно їх оцінити; розвивати навички аналізу драматичного твору та характеристики літературного героя, уміння об’єктивно оцінювати вчинки персонажів п’єси, а також зв’язне мовлення учнів та їх акторські здібності; виховувати кращі людські якості, уміння дослухатися до думки оточуючих людей, прагнення до самовираження та самовдосконалення.

Урок зарубіжної літератури

з теми :

Учительки зарубіжної літератури

Михайлівської СЗШ І-ІІІ ступенів

Шаргородського району

Вінницької області

Гарматюк Н. Ю.

Мета: охарактеризувати образ головної героїні драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” Нори Хельмер, простеживши шлях становлення її як особистості, допомогти учням зрозуміти вчинки Нори та об’єктивно їх оцінити;

розвивати навички аналізу драматичного твору та характеристики літературного героя, уміння об’єктивно оцінювати вчинки персонажів п’єси, а також зв’язне мовлення учнів та їх акторські здібності;

виховувати кращі людські якості, уміння дослухатися до думки оточуючих людей, прагнення до самовираження та самовдосконалення.

Тип уроку : урок формування вмінь і навичок.

Обладнання : портрет Г. Ібсена, ілюстрації до драми “ Ляльковий дім ” , аудіо- запис “ Тарантели ” , презентація до теми уроку, скрипка, лялька, макет будинку, білочка, жайворонок, конверт з листом, нарукавники, вексель, чорнильниця і перо.

Епіграф уроку: Мудра жінка будує свій дім,

А безумна своєю рукою руйнує його.

І. Мотивація навчання

Учитель. Давньогрецький драматург Арістофан ще двадцять три століття тому писав про жінок : “ Обійтися без них так само важко, як і жити з ними ” .

Сьогодні на уроці мова піде про те, якими різними є погляди на життя з його проблемами у чоловіків і жінок. Ми спробуємо оцінити вчинки головної героїні п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім” Нори Хельмер і відповісти на питання, чи мала вона право залишити свій дім, родину, дітей?

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Давайте пригадаємо ключові події п ’ єси “ Ляльковий дім ” .

Робота з презентацією до уроку.

Еврестична бесіда

• Як Хельмер називав свою дружину? ( Білочка, жайворонок)
• Який подарунок просила Нора у чоловіка на Різдво?Чому? (Гроші, щоб швидше віддати борг)
• Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга, щоб не думала, що вона легковажна)
• Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні Різдва? (Чоловік отримав підвищення по службі)
• Що просить Крогстад у Нори? (Замовити за нього слово перед чоловіком, щоб той не звільняв його з посади)
• Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробним підписом)
• Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка і не тривожити хворого батька)
• Чому Нора не допускає до себе дітей? (Вважає себе негідною їх виховувати)
• Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
• Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуаціїі чому не здійснила? (Вчинити самогубство, але забракло духу)
• Що запропонувала фру Лінне Крогстаду і чому? (Об ’ єднатися, щоб мати для кого жити)
• На яке диво очікувала Нора? (Що чоловік її зрозуміє та підтримає)
• Чому фінальні події у п’єсі відбуваються напередодні Різдва? ( Тому, що на Різдво можуть відбуватися дивовижні перетворення)

Літературні асоціації

Учитель. У вас на столах є предмети. Поясніть, як вони пов’язані зі змістом п’єси “Ляльковий дім”.

Лялька – Нора була лялькою для батька і чоловіка.

Білочка – так називав Нору Хельмер.

Жайворонок – безтурботним, веселим жайворонком вважав Нору її чоловік.

Скрипка – у домі Хельмерів часто звучала музика.

Потяг – поїздка Хельмерів за кордон з метою лікування чоловіка.

Нарукавники – атрибут одягу Крогстада.

Чорнильниця з пером – Нора заробляла кошти переписуванням паперів.

Макет перекошеного будинку – дім Хельмерів, що тільки зовні був щасливим.

Поштовий конверт – лист Крогстада.

Вексель – фінансовий документ, який підробила Нора, щоб отримати кошти на лікування чоловіка.

Голка і нитки – Нора перешивала свій одяг для того, щоб заощадити гроші.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Характеристика образу Нори Хельмер

Учитель. Запрошую героїв п ’ єси “ Ляльковий дім ” зайняти місця у літературній вітальні Нори Хельмер.

Генрік Ібсен зазначав, що п ’ єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення : “ Просимо не говорити про “ Ляльковий дім ” . Ми ж сьогодні спробуємо дати оцінку вчинкам Нори Хельмер з точки зору інших героїв твору.

Нора Хельмер

Я донедавна була господинею цієї вітальні, але, на жаль, так сталося, що змушена її покинути, тому вирішила востаннє тут зібрати людей, котрі так чи інакше причетні до моєї долі. Мені стало тісно в цій, на перший погляд, затишній оселі, в цьому ляльковому домі, де я була маріонеткою, лялькою у руках свого коханого чоловіка, хоча я повинна була б звикнути, адже спочатку я була лялькою для свого батька, виконуючи його волю.

Батько Нори

Норо, ти завжди була розважливою та слухняною донькою, розділяла мої погляди. Що з тобою сталось ? Так, я розпоряджався твоєю долею, адже ти – моя дитина, тому як батько я мав на це право. Мені здавалось, що я краще розумію життя, через те намагався добре облаштувати його для тебе. Ось і заміж видав тебе за практичного чоловіка, тому сім ’ я у вас гарна, троє прекрасних діток. Чому ти не звернулась до мене у потрібний момент по гроші ? Можливо, я б допоміг.

Нора Хельмер

Можливо, тату. Але мені терміново потрібні були гроші, щоб урятувати чоловіка від жахливої хвороби, відвізши його до Італії. Про хворобу Торвальда я не розповідала нікому, щоб не дізнався він сам. Просто так ти не дав би мені такої суми, до того ж на той час ти сам був уже дуже хворий, я не хотіла тебе тривожити і вирішила, що зможу розв ’ язати цю проблему сама, підробивши вексель від тебе. Я розумію, що порушила закон, але ж у мене була блага ціль : хотіла врятувати життя коханій людині, батькові своїх дітей. Позичені кошти я сумлінно повертала у банк щороку, заощаджуючи на собі, в той час, як Торвальд називав мене безтурботним жайворонком, пташкою, яка “ літала смітити грішми ” .

Фру Хельмер, Ви підробили вексель свого батька і підписали його. Коли помер Ваш батько ?

Нора Хельмер

Тато помер двадцять дев ’ ятого вересня.

Батько Ваш помер двадцять дев ’ того вересня. А погляньте ось тут він позначив свій підпис числом : друге жовтня. Хіба це не диво. Це справді Ваш батько підписався? Мій вчинок, через який пан Торвальд звільняє мене з посади анітрохи не гірший за Ваш. Проте, якщо Ви замовите за мене слово перед своїм чоловіком, то ніхто не дізнається про підроблений вексель.

Нора Хельмер

Я так боялася, щоб чоловік не дізнався про це, адже постраждало б його самолюбство, хоча сподівалась на те, що дізнавшись про обвинувачення, висунуті мені, він візьме усю провину на себе. Але я помилилась у людині, з якою прожила вісім років…

Торвальд Хельмер

Читаючи лист від Крогстада.

О, яке страшне пробудження! Всі оці вісім років… вона, моя радість, моя гордість… була лицемірна, брехлива… гірше, гірше… злочинниця… Я повинен був передчувати, що завжди може трапитися щось подібне, повинен був передбачити це. Легковажні принципи твого батька… Мовчи! Усі його легкодумні принципи перейшли до тебе у спадщину. …Ось як ти мені віддячила. Ти зруйнувала все моє щастя, занапастила все моє майбутнє.

Нора Хельмер

Коли мене не буде на світі, ти вільний.

Торвальд Хельмер

Ах, без фокусів! І у твого батька завжди були напоготові такі фрази. Яка мені буде користь від того, що тебе не буде на світі, як ти кажеш ? І найменшої! Він, однак, може розпочати справу. А коли він це зробить, мене, певно, запідозрять у тому, що я знав про твій злочин. Певно, подумають, що за твоєю спиною стояв я сам… Але ж треба якось виплутатись. Доведеться якось догодити йому. А щодо наших стосунків, то про людей – усе мусить бути, як і було, але, певна річ, це тільки про людське око. Але дітей ти не будеш виховувати. Я не можу довірити їх тобі… О-о! І це мені доводиться говорити тій, яку я так любив і яку ще… Але цьому кінець. Тепер уже немає мови про щастя, а тільки про врятування залишків, уламків, декоруму!

Дозвольте мені, шановні, сказати про свою подругу кілька слів. Більш надійної і порядної людини я не знаю, адже наша дружба перевірена часом. Я більше впевнилась у її самопожертві і рішучості, коли дізналась, на що зважилась Нора, аби врятувати життя своєму коханому чоловікові. Не кожна жінка здатна на такий крок, але вона рятувала від смерті батька своїх дітей та ще й так, що ніхто не довідався про це. Як їй було важко і фізично, і морально. Всі довгі роки вона боялась викриття і напружено працювала, щоб потайки від усіх заробити кошти і віддати борг. Нора змушена була заощаджувати на собі, перешиваючи старі сукні та оздоблюючи їх, аби швидше повернути позику. А натомість, що вона отримала? Знущання та докори чоловіка, того, чиє життя вона рятувала, чиє самолюбство боялась поранити, та навіть Крогстад великодушніше повівся з нею, ніж коханий чоловік. Тому я розумію, чому Нора пішла з дому. З такою лицемірною людиною, як її Торвальд, неможливо жити, вдаючи щасливий шлюб.

Я під впливом фру Лінне, жінки, яку кохаю усе життя, змінив своє ставлення до Нори Хельмер і написав листа, в якому повідомив, що знищив її підробний вексель і повертаю її боргове зобов’язання. Вона вільна від боргів.

Торвальд Хельмер

Ось і я кажу : “ Так, так, так, врятований! Норо, я врятований! ”

Нора Хельмер

Торвальд Хельмер

І ти, звичайно. Ми обоє врятовані, і ти, і я. …Сміливо зіприся на мене, я буду тобі порадником, керівником. Ти не думай більше про ті різкі слова, які вирвались у мене у хвилину першого переляку, коли мені здалося, що все навколо мене руйнується. Я простив тобі, Норо.

Служниця Хельмерів

Моя господиня вирішила піти з дому, покинувши чоловіка та дітей, для того, щоб знайти себе як людину. Я не можу її засуджувати за це, адже вона була люблячою матір’ю та вірною дружиною. Фру Хельмер боїться, що, виховуючи власних дітей, матиме поганий вплив на них. Хоча вона помиляється, бо може бути гарним прикладом стійкості, порядності, рішучості.

Генрік Ібсен

Я теж не засуджую свою героїню, адже вона вісім років прожила з чоловіком, який при перших же труднощах у всьому звинуватив свою, як він каже, кохану дружину. Звинуватив її у всіх бідах, навіть не намагався зрозуміти, для чого вона підробила вексель. Торвальд не замислився над тим, що своїм вчинком Нора врятувала йому життя, він навіть не поцікавився, де вона взяла гроші для поїздки до Італії, хоча знав, що в них їх не було. Фру Хельмер не говорила ніколи йому про це, щоб не поранити гідність чоловіка, бо ж саме він повинен заробляти кошти для утримання сім’ї, мало того, вона облаштувала поїздку родини до Італії як власну забаганку заможної пані, а не з ціллю лікування Торвальда, тому що приховувала його діагноз. Одним словом, вона кохала та оберігала свого чоловіка, рятувала його. А він, самозакоханий егоїст, думає лише про спасіння власної репутації, щоб про нього гарно думали люди. Нора для нього – іграшка, прикраса дому, якийсь дуже необхідний атрибут його благополуччя та авторитету. Навіть тарантелу вона танцює на святкуванні Різдва для того, щоб справити гарне враження на керівництво Торвальда.

Остання сцена, коли Нора Хельмер оголошує про свій намір піти з цього лялькового дому, повністю викриває лицемірство Торвальда і водночас його безпорадність у критичній ситуації.

Торвальд Хельмер

Ти кажеш, Норо, що чекала, що я, про все довідавшись, узяв би усю провину за авантюру з підробним векселем на себе ? Я б з радістю працював для тебе дні і ночі. Норо… терпів би горе й злигодні заради тебе. Але хто ж пожертвує навіть для коханої людини своєю честю ?

Літературний критик

Нора іде з дому, залишаючи чоловіка і дітей, щоб самоствердитись, стати самостійною людиною, боїться, що така, якою вона є зараз, не має права виховувати своїх дітей, хоча любить їх над усе, бо матиме поганий вплив на них. Героїня іде, але п’єса має аналітичний характер і відкритий фінал. Це означає, що автор дає можливість читачам домислити закінчення цієї сімейної драми, недаремно ж Нора говорить про диво, яке може знову Хельмерів об’єднати в дружну сім’ю, а не просто у співмешканців одного будинку. І, як не дивно, її чоловік, Торвальд Хельмер, теж цього хоче, тому, можливо, любить дружину і готовий змінити свій егоїстичний характер заради неї та дітей.

І V . Повторення, систематизація й узагальнення вивченого

1). Побудова та аналіз опорної схеми

“ Стосунки між героями п ’ єси Г. Ібсена “ Ляльковий дім ”

( стор. 25 посібника В. В. Паращич “ Усі уроки світової літератури ” ).

Ляльковий дім