Зміст:

Коли треба садити капусту і як це правильно робити

Під час вибору місця також зверніть увагу на попередників, що зростали тут минулого сезону. Краще за все висаджувати капусту після пасльонових, бобових, огірків, моркви, цибулі або часнику. На колишнє місце повертати капусту можна не раніше, ніж через 3-4 роки. Якщо ж овоч був вражений кілою, то цей термін збільшується до 7 років — саме стільки живуть спори кіли у ґрунті.

Коли висаджувати капусту у відкритий ґрунт

Час висадки розсади капусти залежить не лише від регіону, але і від сорту капусти: ранньостиглі сорти висаджують раніше, сорти пізнього терміну достигання — пізніше.

Щоб точно визначити, коли висаджувати капусту у відкритий ґрунт у вашій місцевості, орієнтуйтеся на погоду і зовнішній вигляд рослин:

  • висаджувати ранню капусту можна після того, як вночі встановиться стабільна додатна температура повітря, не нижча за 8-10° С. У середній смузі такий період зазвичай настає наприкінці квітня — на початку травня. Але в цьому році весна досить прохолодна, тому тільки наприкінці травня нічна температура набула потрібного для капусти значення. Середньо- і пізньостиглі сорти висаджують приблизно через 2-3 тижні після ранніх;
  • до моменту висадки у відкритий ґрунт на розсаді повинно бути не менше 4-5 справжніх листочків;
  • дачники з досвідом для визначення термінів висаджування розсади капусти у відкритий ґрунт орієнтуються на квітнення черемхи. За багаторічними спостереженнями, цей період збігається з останніми нічними заморозками. Після завершення квітнення черемхи морозів вже не має бути;
  • народні прикмети радять висаджувати ранню капусту тоді, коли відквітли нарциси, а більш пізню — після квітнення каштанів.

За два тижні до посадки розсади у відкритий ґрунт займіться загартовуванням сіянців. У перші 3-4 дні виносьте рослини (або відкривайте вікна у приміщенні, де знаходиться розсада) на кілька годин. Щодня збільшуйте час їх перебування за вуличних умов. За 2-3 дні до пересадки залиште ємності з сіянцями на вулиці на весь день. Підготована таким чином розсада легше перенесе стрес, пов’язаний зі зміною місця вирощування.

Як правильно висаджувати капусту

Висаджуйте розсаду капусти у відкритий ґрунт у прохолодний похмурий день. Ідеальний варіант — перед дощем, тоді сіянці швидше приживуться на новому місці. За кілька годин до пересадки ємності з розсадою добре полийте водою, щоб коріння менше травмувалося.

Відстань між рядами капусти залежить від терміну достигання культури:

  • ранні сорти садіть на відстані 30 см один від одного — і у рядах, і у міжряддях;
  • сіянці середньостиглих сортів капусти розташовуйте на відстані 45 см;
  • для пізніх сортів відстань між рослинами повинна бути не меншою за 50-60 см.

Правила посадки розсади капусти у відкритий ґрунт:

  1. На підготованій грядці зробіть необхідну кількість лунок, розмір яких повинен трохи перевищувати об’єм земляної грудки.
  2. На дно лунки насипте сірникову коробку деревної золи і подрібнену яєчну шкаралупу (захист від капустянки), перемішайте усе з ґрунтом і занурте у лунку розсаду. Якщо на ділянці важкий щільний ґрунт, також додайте у кожну лунку пісок або низинний торф, які розпушать ґрунт. Засипте посадкову ямку землею і ретельно ущільніть.
  3. Навколо посадженої рослини зробіть невелику траншею. За поливу вода йтиме звідти безпосередньо до коріння розсади і не буде розтікатися територією грядки.
  4. Ретельно полийте капусту.
  5. Якщо на вулиці сонячна погода, укрийте висаджену розсаду газетами або агроволокном. Після вкорінення сіянців захист можна прибрати.

Щоб перерослу розсаду не зламав сильний вітер, заглиблюйте її у землю до перших справжніх листочків.

Як доглядати за капустою у відкритому ґрунті

У чому полягає подальший догляд за висадженими саджанцями?

Слідкуйте за тим, щоб ґрунт навколо молодих рослин не пересихав. Коли вони підростуть, поливати капусту можна через день, вносячи під кожен кущ близько 2 л води.

Розпушення та підгортання

Частий полив робить ґрунт більш щільним, і на його поверхні утворюється кірка. Через неї доступ повітря до коріння капусти ускладнюється і рослина гірше розвивається. З цієї причини регулярно розпушуйте ґрунт навколо кущів, руйнуючи ущільнений шар ґрунту. Однак полив не лише сприяє утворенню земляної кірки, але і оголює нижню частину капустяного куща, тому під час кожного розпушування треба підсипати землю до кожної рослини.

Вперше пересаджену розсаду підгодуйте через два тижні після висадки у відкритий ґрунт. Для отримання необхідного у цей період азоту внесіть органічні добрива або сечовину. Вдруге (ще через три тижні) підгодуйте капусту комплексним мінеральним добривом.

Капусту полюбляємо не лише ми — у природі багато охочих поласувати її соковитим листям. Головні і найбільш часті вороги — хрестоцвіті блішки, гусені, равлики і слимаки. Після їх навали капустяне листя може перетворитися на справжнє решето. Щоб цього не сталося, знищуйте шкідників будь-якими доступними вам способами.

Як посадити капусту у відкритий ґрунт

Капуста — один з популярних овочів на наших городах. Це головний інгредієнт українського борщу. Щоб вона порадувала вас восени урожаєм, треба навесні подбати про те, де і як її посадити.

Подробиці

Капуста любить нейтральний ґрунт. Найкраще висаджувати її там, де попередниками були пасльонові, огірки, бобові, морква цибуля та часник. На місці, де росла капуста можна повторно її садити лише через 4 роки.

У відкритий ґрунт капусту краще висаджувати у похмурий або дощовий день. Якщо посадити у сонячний, то вона зів‘яне і не прийметься. Ранній сорт капусти можна садити на відстані 30 см один від одного. Розсаду середньостиглих на — 45 см, а пізніх сортів на відстані — 50-60 см.

Скопайте грядку, зробіть необхідну кількість лунок. На дно лунки можна насипати жменьку деревної золи та подрібнену яєчну шкаралупу. Якщо на вашій ділянці дуже щільний ґрунт, то можна додати у кожну лунку трохи піску.

Капусту треба садити так, щоб вона ховалася у ямку до перших справжніх листочків. Засипте ямку землею та ущільніть. Навколо капусти зробіть невеличку траншею, щоб вода потрапляла до коріння. Ретельно полийте капусту. У сонячну треба її чимось накрити, щоб не погоріла.

Не допускайте пересихання ґрунту. Якщо утворюється кірка, то обов‘язково розпушуйте ґрунт, щоб рослина дихала.

Капуста: вирощування з насіння на городі

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 грудня 2015 🕒 21 хвилина 👀 180216 разів 💬 7 коментарів

  • Посадка й догляд за капустою
  • Рослина капуста – опис
  • Вирощування капусти з насіння
    • Посів насіння капусти
    • Вирощування розсади капусти
    • Пікірування розсади
    • Коли саджати капусту в ґрунт
    • Ґрунт для капусти
    • Як висаджувати капусту у відкритий ґрунт
    • Як виростити капусту
    • Полив капусти
    • Підживлення капусти
    • Обробка капусти
    • Білокачанна капуста
    • Червонокачанна капуста
    • Цвітна капуста
    • Броколі
    • Брюссельська капуста
    • Савойська капуста
    • Кольрабі
    • Пекінська капуста
    • Китайська капуста
    • Коментарі

    Капуста (лат. Brassica) – рід рослин родини Капустяні (Хрестоцвіті), до якого належать такі відомі в культурі рослини, як капуста городня, ріпа, редис, редька, турнепс, бруква і гірчиця. Відомо близько 50 видів роду, поширених у Середній Європі, Середземномор’ї, Східній та Центральній Азії. В Америці ростуть тільки вивезені з Європи види.

    Капусту для їжі вирощували ще давні єгиптяни, греки і римляни – вона почала годувати людство 4000 років тому. На нашу територію капуста була завезена із Західної Європи купцями в період занепаду Київської Русі – у XIII столітті.

    У російський побут капуста увійшла настільки міцно, що у XVIII ст. виникла традиція після православного свята Здвиження (Чесного хреста), яке відзначають 27 вересня, колективно заготовлювати капусту на зиму – її рубали і солили, і водночас протягом двох тижнів влаштовували веселі народні ігрища, які називалися капусниками. У XIX ст. великий російський вчений-овочівник Ритов зміг назвати вже 22 сорти капусти городньої.

    Посадка й догляд за капустою

    • Посадка: посів на розсаду насіння ранніх сортів здійснюють із початку березня до третьої декади місяця, середньостиглих сортів – упродовж місяця з 25 березня, пізніх – із початку квітня до третьої декади місяця. Пересадка сіянців у відкритий ґрунт – через 45-50 днів.
    • Освітлення: яскраве сонце з ранку до вечора.
    • Ґрунт: для ранніх сортів – суглинний і піщаний, для середньостиглих і пізніх – суглинок і глина. Водневий показник 6,0-7,0 pH.
    • Попередники: небажано вирощувати після хрестоцвітих культур.
    • Полив: після посадки в ґрунт розсаду поливають щовечора впродовж тижня. Надалі полив здійснюють увечері або в похмуру погоду один раз на 5-7 днів, а в спеку та посуху – кожні 2-3 дні.
    • Підгортання: через три тижні після посадки, потім ще через 10 днів.
    • Мульчування: рекомендується шар торф’яної мульчі завтовшки до 5 см.
    • Підживлення: три підживлення повним мінеральним добривом у розсадний період, потім аміачною селітрою, коли листя піде в ріст, останнє – в момент, коли листя почне згортатися в качан.
    • Розмноження: розсадою з насіння.
    • Шкідники: попелиця, гусінь, слимаки та равлики, хрестоцвіті блішки, капустяні листоїди та прихованохоботник.
    • Хвороби: кила, чорна ніжка, пероноспороз, фузаріоз, ризоктоніоз, біла та сіра гнилі.

    Рослина капуста – опис

    Сільськогосподарська культура капуста городня (лат. Brassica oleracea) – дворічна рослина з високим облистяним стеблом, голим сіро- або сизувато-зеленим листям. Нижні м’ясисті, великі, черешкові ліроподібно-перисторозсічені листки, прилягаючи одне до одного, утворюють розетку – качан навколо стебла, верхні листки довгасті, сидячі. Великі квітки складають багатоквіткову китицю. Насіння у капусти теж велике, темно-бурого кольору, кулясте, завдовжки близько 2 мм. Капуста містить мінеральні солі кальцію, калію, сірки і фосфору, клітковину, ензими, фітонциди, жири, вітаміни A, B1, B6, K, C, P, U та інші. На думку деяких учених, капуста городня родом із Колхідської низовини, де досі зростають у різноманітті подібні рослини, звані місцевими жителями «кежера». До виду капуста городня належать такі відомі всім різновиди, як біло- і червонокачанна капуста, а також капусти цвітна, савойська, брюссельська, португальська, кольрабі, броколі, пекінська, китайська і кучерява капуста кале.

    Вирощування капусти з насіння

    Посів насіння капусти

    Якість капусти залежить передусім від посівного матеріалу, тому відповідально поставтеся до купівлі насіння і перед тим, як виростити розсаду капусти, задумайтеся, для чого і коли ви хочете її отримати – чи вам потрібен ранній овоч із ніжним листям для салатів, чи міцні щільні качани для зимового зберігання і засолювання. Саме від цільового призначення вирощуваної вами капусти залежатимуть вибір сорту і строки посіву. Широко культивована городниками-аматорами білокачанна капуста, без якої не обходиться жоден борщ, буває ранніх сортів, які придатні тільки для їжі в літній час, середньостиглих, які можна вживати влітку у свіжому вигляді, а можна посолити на зиму, і пізніх сортів, які найбільше підходять для тривалого зберігання. Посів ранніх сортів капусти на розсаду здійснюють із перших днів березня до двадцятих чисел місяця, насіння середньостиглих сортів сіють із 25 квітня, а пізню капусту сіють із початку квітня до третьої декади місяця. З моменту посіву до висадки розсади у відкритий ґрунт проходить зазвичай 45-50 днів.

    Якщо ви визначилися зі своїми бажаннями і придбали насіння потрібних сортів, пора подумати про складання ґрунту для розсади. Професіонали рекомендують приготувати ґрунтосуміш з осені, щоб не довелося добувати інгредієнти узимку з-під снігу. Змішайте по одній частині перегною і дернової землі, додайте золи з розрахунку 1 столова ложка на кілограм ґрунту й добре перемішайте суміш. Зола буде діяти як антисептик та джерело макро- і мікроелементів, що перешкоджає появі чорної ніжки на сіянцях капусти. Ви можете приготувати суміш іншого складу, на основі торфу, наприклад – головне, щоб вона була родючою і повітропроникною. Ніколи не використовуйте для вирощування розсади городню землю з ділянки, на якій вирощувалися хрестоцвіті культури, оскільки цілком імовірно, що в ній є збудники хвороб, які можуть уразити сходи.

    Вирощування капусти починається з прогрівання насіння протягом 20 хвилин у воді температурою близько 50 ºC, після цього їх на 5 хвилин опускають у холодну воду, щоб підвищити імунітет посівного матеріалу до грибкових захворювань. Потім насіння на кілька годин занурюють у розчин стимулятора росту – Гумат, Епін, Сілк та ін. Правда, є сорти, насіння яких мочити не можна – уважно прочитайте інструкцію, прикладену до пакетика з насінням. Рясно полийте ґрунт перед посівом і більше його не зволожуйте аж до появи сходів. Насіння висівають на глибину 1 см, потім посудину накривають зверху плівкою або папером, щоб волога з верхнього шару ґрунту не випаровувалась, і утримують посіви при температурі 20 ºC.

    Вирощування розсади капусти

    Сходи з’являються вже на 4-5 день, після цього плівку або папір прибирають, а температуру знижують до 6-10 ºC і витримують сіянці в цих умовах, поки у них не з’явиться перший справжній листок. Для цього найкраще помістити посудину із сіянцями на засклену лоджію, і зазвичай для досягнення очікуваного результату достатньо тижня. Після появи листка температуру в сонячні дні підвищують до 14-18 ºC, в похмурі вона повинна бути в межах 14-16 ºC, а в нічний час – 6-10 ºC. Догляд за розсадою капусти на цьому етапі передбачає доступ рослин до свіжого повітря, але від протягів сіянці необхідно захистити. Крім того, розсада потребує досвічування люмінесцентною або фітолампою: її світловий день повинен бути не менше 12-15 годин на добу. Не допускайте ні пересихання, ні перезволоження ґрунту – уникнути цього можна регулярним розпушуванням ґрунту після поливання. Через тиждень після появи сходів ґрунт поливають слабким розчином марганцівки із розрахунку 3 г перманганату калію на 10 л води або слабеньким розчином мідного купоросу.

    Пікірування розсади

    Через півтора-два тижні після появи сходів і утворення першого справжнього листка рослини пікірують, надаючи сіянцям велику площу живлення. За годину до того, як пікірувати капусту, ґрунт із розсадою рясно поливають, потім витягують кожен сіянець разом із земляною грудкою і, вкоротивши його корінь на третину довжини, висаджують в індивідуальну скляночку (найкраще торфо-перегнійну), заглибивши його по сім’ядольні листочки. Пікірування можна уникнути, якщо початковий посів насіння капусти здійснювати в індивідуальну тару – при пересадці розсади у відкритий ґрунт із персональних горщиків коренева система сіянців не так травмується, а до моменту висадки розсади на грядку вона розвинеться вже до пристойних розмірів. Якщо ж ви будете вирощувати сіянці в торфо-перегнійних горщиках, то саджати розсаду в ґрунт можна просто в них.

    Посадці капусти в ґрунт передує двотижневе загартовування, мета якого – підготувати сіянці до розвитку в нових умовах. Перші два дні у приміщенні з розсадою на 3-4 години відкривають кватирку, передбачивши захист сіянців від протягу. Потім упродовж декількох днів розсаду виносять на годину-другу на балкон чи лоджію під сонячні промені, від прямого попадання яких сходи потрібно спочатку прикривати марлею. Через тиждень скорочують полив, виносять сіянці на балкон і тримають їх там до самої посадки в ґрунт.

    Посадка капусти у відкритий ґрунт

    Коли саджати капусту в ґрунт

    Висадка розсади ранньої капусти у відкритий ґрунт здійснюється тоді, коли у сіянців розвинеться по 5-7 листочків, а у висоту розсада витягнеться до 12-20 см. Параметри для висадки у відкритий ґрунт розсади середньостиглої та пізньої капусти такі: наявність 4-6 листочків при висоті сіянців 15-20 см. Зазвичай розсада ранніх сортів досягає таких результатів до початку травня, пізні сорти – із середини до кінця травня, а середньостиглі сорти – з кінця травня по середину червня.

    Ґрунт для капусти

    Перед тим, як саджати капусту, необхідно приготувати для неї ділянку. Вона повинна освітлюватися сонцем з ранку до вечора. Що стосується ґрунту, то для ранніх сортів капусти найбільше підходять суглинок і піщаний ґрунт, а для середніх і пізніх оптимальні суглинок або глинистий ґрунт. Водневий показник на піщаних ґрунтах повинен бути ± 6,0, а на глинисто-піщаних або глинистих – ± 7,0. Кислі ґрунти для культивування капусти непридатні. Не можна вирощувати цю культуру на ділянках, заражених бактеріозом, протягом восьми років. Небажано також саджати капусту там, де не так давно вирощувалися інші капустяні культури – турнепс, редис, редька, ріпа, гірчиця, бруква або капуста. Щоб можна було використовувати під капусту ділянку, на якій росли ці культури, повинно пройти не менше трьох років.

    Ґрунт на ділянці під капусту слід готувати заздалегідь, із перших днів осені, що передує посадці: в суху погоду ретельно перекопайте ділянку на глибину штиха лопати, але не намагайтеся вирівняти поверхню, оскільки що крутішими будуть нерівності, то більше вологи зможе увібрати за зиму і весну земля. Після того, як розтане сніг, проводять так зване «закриття вологи» – вирівнюють поверхню ґрунту граблями, щоб запобігти занадто швидкому випаровування води з ґрунту. Дуже скоро із землі полізуть бур’яни, які потрібно відразу ж видаляти.

    Як висаджувати капусту у відкритий ґрунт

    Схема посадки розсади у відкритий ґрунт приблизно така:

    • 30х40 для гібридних і ранніх сортів, 50х60 для середньостиглих і 60х70 для пізніх сортів білокачанної і червонокачанної капусти;
    • 30х40 для кольрабі;
    • 25х50 для цвітної капусти;
    • 60-70 для брюссельської;
    • 40х60 для савойської;
    • 30х50 для брокколі.

    Намагайтеся не загущувати грядки, оскільки капусті потрібно багато світла й простору.

    Зробіть у ґрунті ямки трохи більші, ніж коренева система сіянців із земляною грудкою або торфо-перегнійним горщечком. Покладіть у кожну ямку по жмені піску і торфу, по дві жмені перегною і по 50 г деревної золи, додайте по половині чайної ложки нітрофоски, ретельно перемішайте добавки і рясно полийте. Земляну грудку з кореневою системою саджанця опускають просто в цю рідину, присипають вологою землею, злегка притискають її і додають зверху суху землю. Занадто витягнуті сіянці саджають так, щоб перша пара листя перебувала врівень із поверхнею ділянки.

    Догляд за капустою

    Як виростити капусту

    У перший час уважно спостерігайте за висадженою розсадою, аби вчасно повернути на місце саджанці, які випали. Якщо синоптики прогнозують сонячні дні, притініть на деякий час розсаду від сонця газетами або нетканим матеріалом. Протягом тижня щовечора поливайте розсаду із лійки з розсікачем, по закінченню цього терміну, якщо не очікуються нічні заморозки, укриття можна зняти. Подальший догляд за розсадою у відкритому ґрунті полягає в поливі, розпушуванні ґрунту, прополюванні ділянки, регулярних підживленнях й обробці капусти від шкідників і хвороб. Через три тижні після посадки капусту підгортають, ще через 10 днів процедуру підгортання повторюють.

    Полив капусти

    Вирощування капусти у відкритому ґрунті зажадає від вас неухильного дотримання поливного режиму, оскільки рослині необхідно багато вологи. Як поливати капусту, вже висаджену у відкритий ґрунт? Поливання здійснюють у вечірній час, у похмурі дні між рясними поливами досить проміжку в 5-6 днів, в жарку погоду поливати доведеться кожні 2-3 дні. Після поливання розпушуйте ґрунт на ділянці, водночас підсапуючи капусту. Професіонали рекомендують використовувати мульчуючий шар завтовшки у 5 см із торфу – він довше зберігає вологу в ґрунті і водночас служить живленням для молодих рослин.

    Підживлення капусти

    Через 7-9 днів після пікірування розсади необхідно внести перше підживлення, що складається із 2 г калійного добрива, 4 г суперфосфату і 2 г аміачної селітри, розчинених в 1 л води – цієї кількості повинно вистачити для удобрення 50-60 сіянців. Щоб уникнути опіків, удобрення капусти здійснюють по заздалегідь политому ґрунту. Друге підживлення, з подвоєної кількості тих самих добрив, розчинених у такій самій кількості води, вноситься через два тижні. Якщо сіянці злегка пожовкли, підживіть їх рідким розчином ферментованого гною з розрахунку 1:10. Третє, так зване гартівне, підживлення вносять днів за два до висадження розсади у відкритий ґрунт, і складається воно із 3 г аміачної селітри, 8 г калійного добрива та 5 г суперфосфату, розчинених у літрі води. Висока концентрація калійних добрив сприяє приживлюваності сіянців у відкритому ґрунті. Якщо у вас бракує часу для приготування поживної суміші, скористайтеся готовим рідким комплексним добривом Кеміра люкс.

    Якщо ви підживлювали капусту у фазі розсади, її розвиток обіцяє бути швидким і інтенсивним, але після висадки у відкритий ґрунт підживлення капусти не припиняють. Чим удобрювати капусту, коли її листя піде у ріст? Найкраще внести в ґрунт розчин 10 г аміачної селітри в 10 л води – це доза, розрахована на 5-6 рослин. Коли листя почне формуватися в качан, проводять друге підживлення розчином 4 г сечовини, 5 г подвійного суперфосфату і 8 г сульфату калію на 10 л води з того ж розрахунку.

    Обробка капусти

    Перший час після висадки в ґрунт розсаду опудрюють золою з додаванням тютюнового пилу – ця міра захистить молоді рослини від слимаків і блішок. Капуста городня – харчовий продукт, тому використовувати для її обробки від шкідників і хвороб отрутохімікати вкрай небажано, та й нерозумно. Чим обробити капусту, щоб знищити її ворогів і водночас не отруїти продукт, яким збираємося харчуватися? Існує маса способів захистити городні культури від такої напасті, як навала попелиці, гусениць, шкідництва личинок і черевоногих молюсків – равликів і слимаків. Попелиць і гусениць можна знищити обприскуванням таким настоєм: 2 кг томатного бадилля заливають 5 літрами води, настоюють 3-4 години, потім протягом 3 годин кип’ятять, дають охолонути, проціджують і розводять водою 1:2. Щоб настій «клеївся» до листя, а не стікав на землю, додайте в нього 20-30 г тертого дьогтьового мила. Можна використовувати в боротьбі з попелицею і гусеницями настій цибулиння: літрову банку лушпиння заливають двома літрами окропу і настоюють протягом двох днів, потім проціджують, додають ще 2 л води і столову ложку рідкого мила або засоби для миття посуду.

    Для боротьби з личинками хруща, совки або капустяної мухи на ділянку залучають мурашок, прикопавши баночку з розведеним водою медом або варенням. Приваблені солодким чорні мурахи заодно з’їдять і личинки.

    Превентивним заходом у боротьбі зі шкідливими комахами можна вважати розміщення на ділянці з капустою і навколо нього посадок чорнобривців, м’яти, шавлії, кінзи, базиліка, розмарину й інших пряних рослин. Терпкі пахощі відлякають попелицю, метеликів, слимаків, блішок і привернуть на боротьбу з ними їхніх одвічних ворогів – сонечок, золотоочок, жука-їздця та інших.

    Хвороби капусти

    Деякі хвороби капусти здатні поширюватися так швидко, що незначне зволікання з вашого боку може закінчитися втратою всього врожаю. Ми розповімо вам, чим хворіє капуста, а також чим обробити капусту, щоб врятувати її від загибелі.

    Кіла. Однією із найнебезпечніших хвороб рослини є кіла – поширене грибкове захворювання, що вражає ранні сорти білокачанної і цвітної капусти ще на стадії розсади: на коренях сіянців утворюються нарости, що порушують живлення молодих рослин, від чого сіянці відстають у розвитку – у них навіть не утворюється зав’язь. Видаліть з ділянки хворі рослини разом із земляною грудкою, а те місце, де вони росли, посипте вапном. Вирощувати на цьому місці капусту поки що не можна, але інші рослини можуть рости без усякого ризику, оскільки кіла вражає тільки хрестоцвіті.

    Чорна ніжка. Часте явище – ураження капусти у фазі розсади або вже на городній ділянці чорною ніжкою, грибковим захворюванням кореневої шийки біля основи стебла. Ці частини сіянця чорніють, стоншуються, гниють, рослина сповільнює ріст і гине. Таку розсаду в ґрунт не висаджують – вона в будь-якому випадку загине. Ґрунт на ділянці із загиблою від чорної ніжки капустою потрібно замінити, тому що для вирощування капусти вона непридатна. В якості профілактики захворювання насіння перед посадкою обробляють гранозаном відповідно до інструкції, для обробки 100 насінин необхідно приблизно 0,4 г препарату, а в ґрунт вносять п’ятдесятивідсотковий Тірам (ТМТД) з розрахунку 50 г на м².

    Пероноспороз. Іноді капуста страждає від пероноспорозу – несправжньої борошнистої роси. Зазвичай збудники хвороби перебувають у насінні, ось чому така важлива його передпосівна обробка. Проявляється захворювання у вологу погоду на зовнішніх листках капусти неяскравими червоно-жовтими плямами. В результаті розвитку хвороби листя жовтіє і відмирає. Як превентивний захід використовують протруєння насіння перед посадкою Тірамом або Планрізом. Гарні результати дає і гідротермічна обробка – замочування насіння в гарячій воді (близько 50 ºC) на 20-25 хвилин. Якщо профілактичних заходів вжито не було або вони не допомогли, доведеться вдатися до обробки капусти часниковим відваром: додайте в 10 л води 75 г подрібненого часнику, настоюйте протягом 12 годин, потім доведіть настій до кипіння, дайте охолонути й обприскайте рослини. Якщо і цей захід не дасть результатів, обробіть капусту дво-трипроцентним розчином Фітоспорину-М. Якщо знадобиться, обробку можна повторити за два-три тижні. Але врахуйте, що фунгіцидом можна обробляти капусту тільки до зав’язування качана, інакше існує небезпека накопичення отрутохімікатів у листі.

    Біла і сіра гнилі також завдають городникам багато неприємностей. Біла гниль розвивається за умови поєднання низької температури з підвищеною вологістю повітря і проявляється ослизненням зовнішніх листків капусти, між якими утворюється ватоподібний міцелій білого кольору з чорними склероціями розміром від одного міліметра до трьох сантиметрів. Уражений білою гниллю качан згниває у сховищі, заражаючи сусідні качани. Сіра гниль також проявляється під час зберігання: черешки нижніх листків укриваються пухнастою цвіллю з чорним бісером точок. Оберегти врожай капусти від цих захворювань допоможе передпосівна дезінфекція насіння, висока агротехніка, профілактичне очищення та дезінфекція сховищ перед закладкою капусти, дотримання умов її зберігання, своєчасне виявлення хвороби і зачистка уражених ділянок.

    Фузаріозне в’янення, або жовтизна капусти. Небезпечним захворюванням є фузаріозне в’янення, яку викликає гриб фузаріум. Уражується капуста хворобою ще в розсадному періоді, причому загибель молодих рослин від цієї напасті іноді становить 20-25 %. Симптоми хвороби – втрата листям тургору і поява на ньому вогнищ жовтого кольору. Розвиток листя в місцях пожовтіння сповільнюється, хворе листя опадає. Щоб не дати хворобі поширитися, уражені рослини викопують разом із корінням і спалюють, ґрунт пропарюють або міняють. Допомагають знищити грибок осіння і весняна профілактична обробка ділянки розчином мідного купоросу (5 г препарату розчиняють у 10 л води).

    Різоктоніоз – ще одне грибкове захворювання капусти, що розвивається при сильних коливаннях температури (наприклад, від 3 ºC до 25 ºC), вологості повітря (від 40 до 100 %), кислотності ґрунту (водневий показник від 4,5 до 8 одиниць). Хвороба вражає кореневу шийку, від чого та жовтіє, сохне і відмирає, коріння перетворюється на клоччя і рослина гине. Зараження відбувається вже у відкритому ґрунті, захворювання продовжує розвиватися навіть у сховищі. В якості профілактики застосовують обприскування ґрунту до посадки капусти в ґрунт хлорокисом міді або препаратами, які його містять.

    Шкідники капусти

    Про те, як знищувати попелицю, гусениць, личинок і черевоногих молюсків, ви дізналися з розділу про обробку капусти. Але у рослини серед комах багато ворогів, і в цьому розділі статті підеться про те, як можна позбутися інших шкідників зі світу комах.

    Хрестоцвіті блощиці. Серйозними ворогами капусти є хрестоцвіті блощиці – строкаті жучки розміром до сантиметра, що зимують у ґрунті. Наприкінці квітня вони починають харчуватися розсадою, на початку літа самки відкладають яйця, через два тижні з них з’являються личинки, а через місяць – дорослі клопи. Харчуються ці комахи соком капусти, проколюючи її листя. Місце проколу мертвіє, і якщо таких ділянок багато, листя розсади в’яне, сохне і гине. Найсильнішої шкоди клопи завдають капусті під час посухи. Як превентивний захід необхідно видаляти з ділянки бур’яни з родини Капустяні – суріпицю, свербігу, талабан польовий, грицики, бурачок і водяний хрін. Після збирання капусти не залишайте на ділянці бур’яни, збирайте їх і спалюйте. Знищити блощиць можна обробкою капустяної розсади до початку утворення качанів препаратами Актеллік або Фосбецид.

    Листоїд капустяний, невеликий жучок яйцеподібної форми до 5 мм завдовжки, пошкоджує листя рослин, проїдаючи в ньому дірки або роблячи виїмки по краях. Листоїди теж зимують у ґрунті, а в травні їхні самки відкладають яйця, з яких через 10-12 днів з’являються личинки, які харчуються тим, що зіскоблюють шкірку з листя. Як превентивний захід необхідно, як і у випадку боротьби з блощицями, видаляти з ділянки хрестоцвіті бур’яни. А відлякати листоїдів можна щоденним ранковим обприскуванням капусти по росі сумішшю тютюнового пилу з гашеним вапном або золою в пропорції 1: 1. До початку утворення качанів можна використовувати обробку капусти двовідсотковим розчином Актеліка або менш токсичним біопрепаратом Банкол.

    Стебловий капустяний прихованохоботник. Ще один ворог хрестоцвітих стебловий капустяний прихованохоботник – чорний жучок завдовжки до 3 мм. Небезпечні личинки прихованохоботника, які прогризають ходи у черешках листя, проникають у стебло і спускаються по пророблених у ньому тунелях у корінь капусти. При цьому пошкоджується провідна система, листя жовтіє, рослини перестають розвиватися і гинуть. У боротьбі з цим шкідником дуже важливо видаляти восени з ділянки рослинні залишки, а після цього перекопувати ґрунт. У період вегетації важливе своєчасне прополювання і видалення з ділянки уражених шкідником рослин. З хімічних засобів прихованохоботника знищують Актеллік і Фосбецид, але обробка інсектицидами припустима тільки на ранній стадії розвитку розсади у відкритому ґрунті.

    Збирання й зберігання капусти

    За три тижні до збирання полив капусти припиняють – цей засіб стимулює накопичення в качанах клітковини, що сприяє кращому зберіганню капусти. Коли нічна температура опуститься до -2 ºC, можна починати збирання врожаю. Не затягуйте із ним, бо при більш низькій нічній температурі качани промерзають, що негативно впливає на їхню лежкість. Викопайте капусту разом із коренем, розсортуйте, відклавши вбік дрібні, поїдені жуками або зачеплені гниллю головки – цю капусту зберігати не можна, доведеться її з’їсти або засолити. Придатну до зберігання капусту складають під навіс на добу, щоб вона підсохла і злегка завітрилася, потім у неї обрізають качанчики на 2 см нижче качана, залишаючи на ньому 3-4 покривні зелені листки. Тепер капусту можна помістити у сховище.

    Найкраще зберігати овочі в погребі – зазвичай там висока вологість повітря, а температура не опускається нижче нуля. Якщо температура в погребі до того ж не піднімається узимку вище 4-6 ºC, то це практично ідеальне сховище для капусти, оскільки оптимальні умови для зберігання капустяних качанів – температура повітря від -1 до +1 ºC і вологість від 90 до 98 %. Але спершу слід навести в приміщенні порядок: на стінах, незважаючи на високу вологість, не повинно бути цвілі, на земляній або цементній підлозі – сміття. Стіни бажано побілити розчином негашеного вапна, після чого льох обкурюють сіркою. Подбайте і про гарну вентиляцію. Якщо системи вентиляції немає, доведеться хоча б раз на місяць добре провітрювати льох. Зберігають капусту, розклавши в один шар по стелажах, а також складеною пірамідою на дерев’яних щитах або в підвішеному вигляді, загорнутою в газету. Для того, щоб капуста збереглася свіжою якомога довше, городники вдаються до деяких хитрощів, якими ми готові з вами поділитися:

    • можна пов’язати качани попарно за качанчики і підвісити їх під стелю на жердини. У цьому положенні до голівок буде доступ повітря, їх можна буде легко оглядати, щоб виявити псування;
    • зберігають капусту в ґратчастих дерев’яних ящиках, поміщених на підставки або на полиці – головне, щоб вони не стояли на підлозі;
    • обгорнуті папером качани кладуть у поліетиленовий пакет, не зав’язуючи його, і підвішують до стелі або вкладають на полицю;
    • качан кладуть у десятилітрове відро із землею, потім засипають його землею зверху і ставлять відро у льох. Замість землі можна використовувати пісок.

    Є ще кілька способів зберігання, але для них корінь у капусти не обрізають, а покривне листя, навпаки, видаляють. Після цього качани підвішують за коріння на протязі і злегка його підв’ялюють. Коли верхнє листя підсохне, качани переміщають у льох і, зв’язавши по двоє, підвішують за коріння до стелі. Або занурюють качан у глиняну бовтанку консистенції тіста для оладок (крізь шар глини не повинно бути видно листя капусти), потім дають глині висохнути, підвісивши качан, і відносять до погреба, де теж підвішують під стелю. Ми описали вам способи зберігання білокачанної і червонокачанної капусти. Цвітну капусту зберігають тільки в підвішеному стані, попередньо загорнувши головки в папір.

    Можна, звичайно, зберігати капусту і в холодильнику, загорнувши в паперовий рушник і помістивши в нещільно зав’язаний пакет, але в овочевому відділі не так багато місця, та й термін зберігання капусти в холодильнику не більше двох місяців.

    Види і сорти капусти

    У промислових масштабах сільського господарства та на аматорських городах вирощують різні види і сорти капусти городньої, оскільки цей овоч, як і картопля, є одним із найголовніших. Пропонуємо вам види і сорти капусти для відкритого ґрунту, які ви за бажанням можете виростити у себе на дачі або біля будинку.

    Білокачанна капуста

    Більше за інші види в наших широтах поширена капуста білокачанна, що утворює потовщене невисоке стебло, вкрите листям великого розміру, а також качан, котрий є верхівковою брунькою, що розрослася до величезних розмірів. Деякі качани досягають 16 кг, вони округлі і щільні. До складу білокачанної капусти входить клітковина, каротин, вітаміни C і B. Її широко використовують у народній медицині при набряках і захворюваннях шлунка, зовнішньо – при нагноєннях і фурункулах. Врожайність капусти, як і її розміри, залежать від сорту: найбільш продуктивні ранньостиглі сорти Грибовський і Червневий, середньостиглі Подарунок і Слава, пізні Московська Пізня і Амагер.

    Червонокачанна капуста

    за багатьма ознаками схожа на білокачанну, але відрізняється більшою морозостійкістю. Її листя радше фіолетове, ніж червоне, головки масою до 5 кг відрізняються високою щільністю, тому довше зберігаються. У червонокачанної капусти вдічі менше клітковини, ніж у білокачанної, але вчетверо більше каротину. Містить вона також йод, мінеральні солі, пантотенову кислоту, залізо, ціанідин, що зміцнює стінки кровоносних судин. Найпоширеніші сорти: Гако, Михайлівська, Кам’яна Головка.

    Цвітна капуста

    дієтичний продукт у вигляді оточеної зеленим листям кремуватої зернистої горбкуватої напівсферичної головки вагою до півтора кілограмів, що складається із практично злитих воєдино зародкових квіток на гіллястих коротких ніжках. Найбільш часто вирощувані сорти: ранній – Мовір, Рання Грибовська, Гарантія, середньостиглі – Московська Консервна, Вітчизняна, пізній – Адлерська Зимова.

    Броколі

    – різновид цвітної капусти, її головка складається із суцвіть зеленого або фіолетового кольору. Вона багата на мінеральні солі калію, магнію, фосфору, кальцію, вітаміни C, A, B1, B2, PP. Має антиоксидантну дію, корисна в якості профілактики серцево-судинних і онкологічних захворювань.

    Брюссельська капуста

    виглядає як довге стебло, на якому росте багато маленьких качанчиків, схожих на головки білокачанної капусти. Брюссельська капуста за вмістом вітаміну C випереджає цитрусові, вона багата також на білок, містить магній, фосфор і фолієву кислоту; вона підвищує опір організму хворобам, покращує розумову діяльність.

    Савойська капуста

    має форму білокачанної, але її ніжне сильно гофроване листя яскравого зеленого кольору згорнуте в більш пухку головку. Цей вид містить більше білків і вітамінів, ніж білокачанна капуста.

    Кольрабі

    виглядає як кулясте стебло з листям на довгих черешках. Містить у великій кількості білок і вітамін C, глюкозу і кальцій.

    Пекінська капуста

    сьогодні дуже популярний продукт на нашому столі. Качан у неї довгастий, пухкий, клітковина ніжна і приємна на смак. Листя містить багато корисних речовин, але головна її перевага – те, що при зберіганні вітамін C, котрий вона містить, не зникає.

    Китайська капуста

    – листовий овоч, котрий не утворює качана. За зовнішнім виглядом вона більше схожа на салат, але за складом близька до білокачанної капусти. Вона містить незамінну амінокислоту лізин, яка очищає організм людини від шлаків і токсинів та підвищує імунітет. Китайська капуста вважається джерелом довголіття.