Особливості латиської мови

Латвія – одна з країн Європейського Союзу, яка приваблює туристів чудовою середньовічною архітектурою та розкішними пляжами. Багато мандрівників, готуючись до поїздки в цю державу у 2024 році, цікавляться, які мови використовуються населенням для спілкування та чи обов’язково вивчати латиську мову, щоб мати можливість порозумітися з місцевими жителями.

Які мови проголошені державними в країні

Приблизно 1,7 мільйона жителів Латвії для спілкування використовує латиську мову. Згідно із Законом «Про державну мову», прийнятому 9 грудня 1999 року Сеймом, це є єдина офіційна мова в Латвії. В силу зазначений законодавчий акт набув від 1 вересня 2000 року. Також латвійська отримав статус одного з офіційних мов Євросоюзу.

Латвійська поряд з литовською входить в східнобалтійську мовну групу, є однією з найстаріших мов Європи. Складається з трьох діалектів:

  • лівонського;
  • верхньолатиського;
  • середньолатиського.

Саме на останньому із зазначених діалектів заснована літературна форма латиського.

Офіційна мова Латвійської Республіки застосовується в діловодстві всіх державних установ. На ньому ведеться викладання в навчальних закладах країни.

У школах для українців, білорусів, росіян, литовців, поляків та інших національних меншин білінгвальне навчання: латиська вивчається в якості другої мови. Мета цієї політики полягає в підвищенні рівня соціальної інтеграції іноземців у латвійське суспільство.

Державну мову в Латвії необхідно вивчати тим, хто планує отримати постійну посвідку на проживання (ПНП) в країні, а потім і громадянство. Для оформлення ПНП необхідно володіти латиською на рівні А2, а для того, щоб стати громадянином країни, потрібно буде підвищити свої знання до рівня В1. Кандидату доведеться скласти іспит, за підсумками якого він отримає сертифікат, що підтверджує його компетентність.

Щодо працевлаштування слід сказати, що далеко не всі компанії вимагають у претендентів документ, який вказує на рівень їх знань латиського. Якщо мова йде про роботу в держустановах, то він, звичайно, знадобиться. Але займати такі посади має право той, у кого є латвійське громадянство.

Якщо планується працевлаштування в компанії міжнародного класу, потрібно вивчити англійську.

В цілому в Латвії на державному рівні затверджено 4,5 тисячі спеціальностей, для яких знання офіційної мови є обов’язковим. Наприклад:

  • двірникам, покоївкам, помічників кухарів достатньо буде рівня А1 (нижчого базового);
  • кур’єрам, операторам зв’язку – рівня А2 (вищого базового);
  • продавцям, дизайнерам, гувернанткам – рівня В1 (першого середнього);
  • технологам, шеф-кухарям – рівня В2 (другого середнього);
  • муніципальним і державним службовцям – рівнів С1 і С2 (вищих).

Незважаючи на це, на території Латвії не практикується на підприємствах і в установах регулярний контроль того, наскільки їх персонал знає національну мову. Представники Центру державної мови проведуть у певній компанії перевірку тільки в тому випадку, якщо до них надійде скарга на конкретного співробітника, який не зміг порозумітися з клієнтом латиською.

Які ще мови поширені в Латвійській Республіці

Близько 150 тисяч людей вважають своєю рідною мовою латгальський діалект. Найбільш популярний він в Латгалі, Селії, Відземе, Ризі. У Законі «Про державну мову», про який йшлося вище, сказано, що розвиток латгальського як одного з історичних підвидів латиської мови гарантується державою.

Відповідаючи на питання про те, на яких мовах говорять в Латвії, слід зазначити, що латгальську заборонено використовувати у діловодстві державних установ та судових інстанцій. Дане положення офіційно було закріплено рішенням Сенату Верховного суду Латвійської Республіки, прийнятим у 2009 році.

Одним з практично вимерлих діалектів, які раніше використовувалися населенням даної країни, є лівський. У наш час почути цю мову спілкування в Латвії можна вкрай рідко. До категорії повністю вимерлих відносяться земгальський, куршський і селонський діалекти. На даному етапі вони є предметом вивчення дослідників.

Поширеність і статус російської мови

Російська за рівнем популярності в Латвії займає друге місце. Згідно з даними останнього загального перепису населення, проведеної в державі у 2011 році, 37,2 % громадян назвали її рідною мовою і вказали, що в побуті використовують саме її. В цілому ж близько 70-80 % місцевого населення добре розуміють російську. Таким чином, відповідь на питання про те, чи говорять російською мовою в Латвії, позитивна.

Посприяв цьому ряд історичних обставин:

  1. Перебування земель, які є нині частиною Латвійської Республіки, в складі Київської Русі.
  2. Масова міграція російськомовного населення в Латвії в період Першої світової війни.
  3. Насильницький ввезення росіян в цю країну нацистами протягом 1943-1944 років.
  4. Перебування Латвії у складі СРСР і приплив у цю республіку російськомовної робочої сили, що призвело до істотних змін мовного складу населення.

Ось чому в Латвії говорять по-російськи сьогодні не тільки мігранти. Корінні жителі, особливо старше покоління, добре її розуміють.

Саме тому мандрівникам з України, які планують короткострокову поїздку до Риги, Юрмалу або інші туристичні центри, зовсім не обов’язково вивчати латиську, щоб знайти спільну мову з місцевим населенням. У курортних містах у готелях, магазинах, барах, кафе, ресторанах в обов’язковому порядку є російськомовний персонал. Таким чином, турбуватися про те, чи говорять в Ризі по-російськи, не варто.

Проте російська в республіці має статус іноземної мови. У зв’язку з цим ні в муніципальних, ні в державних установах, в судових інстанціях отримати яку-небудь інформацію по-російськи не вдасться. Всі дані будуть у рамках закону надані виключно латиською.

Короткий розмовник

Основою сучасної латиської писемності є літери латинського алфавіту із застосуванням діакритичних знаків. Російська писемність – кирилиця.

Латиська граматика дещо спрощена. Приміром, тут немає властивого російській орудного відмінка, тому загалом їх не сім, а шість. У латиській мові немає двоїстого числа і середнього роду, відмінкового управління у множині. Порядок слів у реченнях є вільним.

Нижче вашій увазі представлений короткий розмовник для туристів, в який увійшли деякі часто вживані фрази:

  • Нема – Не
  • Так – Я
  • Доброго дня! – Лабден! / Свейкі!
  • Привіт! – Чау!
  • Доброго ранку! – Лабрііт!
  • Добрий день! – Лабдієн!
  • Добрий вечір! – Лабвакар!
  • Поки! – Атаа!
  • До побачення! – Узредеешанос!
  • Спасибі! – Палдієс!
  • Будь ласка! – Луудзу!
  • Як ваше ім’я? – Каа Ююс сауц?
  • Моє ім’я… – Мані сауц…
  • Де ви проживаєте? – Курей ту дзійво?
  • Де знаходиться найближча готель? – Курєй шейт тувумаа ір вієсніца?
  • Я хотів би замовити номер. – Ес велос пазуті.
  • Яка ціна цього? – Цвк тас максаа?
  • Ви розмовляєте англійською? – Ту руна англу валода?

Підсумок

Державна мова в Латвійській Республіці одна – латвійська. Володіння нею – необхідна умова отримання посвідки на проживання, громадянства та працевлаштування за багатьма спеціальностями. Відповідаючи на питання про те, якою мовою говорять в Латвії, не варто забувати й про російську, яка хоч і є іноземною, але зрозуміла більшості місцевих жителів.

Латвія

У Латвії на момент відновлення незалежності мовна ситуація була доволі складною: лише для 51% жителів латиська була рідною, а у столиці взагалі лише для третини. Станом на 2000 рік латиші становили 57,6% населення, в Ризі – 40%. За радянських часів латиська мова фактично була усунута із суспільного життя, її носії вільно могли почуватися тільки в селах та в середовищі творчої інтелігенції. Імперська політика русифікації та переселення народів призвела до того, що навіть у Ризі латвійці стали національною меншиною. Ті, хто хотів зберегти національну ідентичність і скеровував своїх дітей до школи із латиською мовою викладання, прирікав їх на те, що вони не могли отримати освіти у технічних вищих навчальних закладах, які були російськомовними. Латвійці, намагаючись зберегти національну ідентичність, переважно не йшли до вищих технічних навчальних закладів та до професійних технічних училищ, у яких викладали теж російською мовою, а колоніальна адміністрація масово завозила на заводи робітників та інженерів із Росії. Якби Радянський Союз проіснував ще років із двадцять, то латвійці остаточно перетворилися б на суто етнографічне явище.

Влада Латвії після здобуття незалежності робить усе, що може, щоб інтегрувати все населення в латвійське мовно-культурне середовище. Головним інструментом консолідації суспільства обрано латиську мову. Цікавим фактом є те, що зі здобуттям незалежності громадянство Латвії отримали лише ті, хто проживав на території Латвії до 1939 року та їхні нащадки. Решті населення було запропоновано пройти натуралізацію, що, зокрема, передбачала й іспит зі знання державної мови. Це рішення стало причиною багаторічної холодної війни з Росією, яка досі звинувачує Ригу в дискримінації російськомовного населення. Саме така політика щодо надання громадянства дала змогу вступити країні в НАТО. Опитування громадської думки, проведене соціологічною компанією “Latvijas Fakti” у грудні 2003 року, засвідчило, що більше ніж дві третини населення (68,7%) підтримували членство в НАТО, а після вступу ця кількість зросла до 74,5%.

Перший закон про мову був ухвалений ще 1989 року Верховною Радою Латвійської РСР (в Україні також у той самий час прийнято закон, що утверджує статус української мови як державної). Він передбачав обов’язкове використання латиської мови у громадських місцях, встановлював трирівневу систему володіння мовою, обмежував використання іноземних мов у громадському та приватному секторах. Закон також заборонив використання двомовних (російсько-латиських) вивісок, крім туристичної та культурної сфер. Контроль за виконанням мовного законодавства здійснював Державний мовний центр, який функціонує з 1992 року. Цій установі підпорядковуються 18 мовних інспекторів Латвії, дев’ять із яких працюють у Ризі. Інспектори або реагують на скарги, або проводять вибіркові перевірки в установах чи магазинах. Так, інспектор може влаштувати перевірку знання мови тих працівників, для яких вона не є рідною, на робочому місці. Всі такі працівники зобов’язані мати мовний сертифікат одного з трьох рівнів: найвищий рівень володіння мовою має бути у депутатів парламенту, лікарів, власників приватних підприємств – у тих, хто займає високу позицію в суспільстві; середній – у робітників та працівників сфери послуг; нижчий – у представників професій, що не вимагають спілкування (водії автобусів тощо). За порушення мовного законодавства існує покарання у формі штрафів. Так, за підроблений мовний сертифікат власник сплатить 86 доларів США; якщо власник приватного підприємства не володіє латиською мовою – 200 доларів США; ліки, які продають без інструкції державною мовою, стануть причиною штрафу у 100 доларів США, накладеного на аптеку.

На початку 1998 року латвійські російськомовні газети протестували проти поправки до закону про працю, за якою працівників дозволялося звільнювати за недостатній рівень володіння латиською мовою. А вже у листопаді того ж таки 1998 року під час перевірки Міністерства внутрішніх справ було виявлено, що 1 629 його службовців не відповідають установленим державою стандартам (тобто недостатньо володіють державною мовою та законодавством).

З 1999 року набув чинності новий закон про мову, який проголосив латиську мову державною та єдиною мовою викладання в державних школах. У 2004 році сейм Латвійської Республіки ухвалив поправки до закону про освіту, який передбачає переведення всіх шкіл Латвії на навчання переважно латиською мовою (60% предметів).

Уся мовна політика Латвії супроводжувалася шаленим тиском з боку Росії. Однак політична воля стосовно підтримки латиської мови в державних мужів Латвії була незламною, тому за 10 років послідовної мовної політики держава змогла змінити мовну ситуацію собі на користь. Так, 18 лютого 2012 року в Латвії було проведено референдум про надання російській мові статусу другої державної: 74,8% громадян висловилися проти, з тих, що брали участь у референдумі. Росія висловила жаль, що до референдуму не були допущені “негромадяни” Латвії.

Латвія й надалі веде політику спротиву російській мові. 2015 року, зважаючи на загрози “русского мира” та “захист” російськомовного населення агресією Росії проти України, у Латвії взагалі заборонили російську мову в офіційних та громадських установах.