Годівля корів: критичні точки контролю

«Ми не маємо права не контролювати блок годівлі. Згідно наших даних корми займають — в середньому 65% в загальній структурі собівартості молочного бізнесу», — переконаний Олександр Назарко, консультант Консультаційного центру Асоціації виробників молока.

Фахівець КЦ АВМ ділиться рекомендаціями, які допоможуть налагодити менеджмент годівлі на молочній фермі:

1. Дослідження кормів на фермі та в лабораторії

Вміст сухої речовини в основних кормах слід визначати раз на тиждень та при зміні погоди, а в загальнозмішаному раціоні — щодня.

«Відхилення у вмісті сухої речовини на 5% корму еквівалентне 0,5 кг молока на корову в день», — підкреслює Олександр Назарко.

Постійним помічником спеціаліста з годівлі має бути набір пенсильванських сит. Загальнозмішаний раціон необхідно просіювати хоча б раз на тиждень та при зміні раціону.

Поживний склад грубих кормів слід досліджувати в лабораторії щоквартально. На думку експерта, саме тут приховані резерви підвищення молочної продуктивності корів.

2. Балансування раціону

«Можна використовувати різні комп’ютерні програми для розрахунків раціону, але без розуміння фізіологічних потреб корови ви не досягнете бажаного результату. Треба розуміти, якими поживними речовинами забезпечити корову в різні періоди лактації», — говорить Олександр Назарко.

3. Менеджмент силосної траншеї

Якісний відбір корму з силосної ями та збереження стабільності силосу неможливе без спеціалізованої техніки. Стежте за тим, щоб у кормозмішувач не потрапляв корм із верхнього зіпсованого шару, якщо такий у вас є. При попаданні в раціон зіпсованого корму споживання сухої речовини зменшується від 5 до 28% залежно від його кількості на кормовому столі.

4. Подрібнення грубих кормів

Відсутність або неналежне подрібнення грубих кормів в раціоні зменшує вміст жиру в молоці, збільшує ризик виникнення ацидозу та ожиріння. Довжина нарізки соломи й сіна для дійних корів має бути 10−20 мм, для сухостійних — 20−40 мм, також варто пам’ятати, що зріз має бути структурний — рівний.

5. Завантаження інгредієнтів у міксер

Можна скласти ідеальний раціон і водночас не отримати запланованої продуктивності. Вирішальну роль може відіграти порядок завантаження інгредієнтів у кормозмішувач — він має відповідати ретельно прописаним протоколам. Точність завантажень має становити понад 95%. Відповідність завантаження кормів має бути 100%.

«Якщо в раціоні передбачено 2 кг люцернового сіна, то це має бути саме стільки сіна, а не соломи чи сінажу», — додає Олександр Назарко.

Максимально допустиме відхилення для грубих кормів становить 10%, соковитих — 5%, концентрованих — 3%.

6. Змішування і роздача кормів

Контролювати якість змішування можна безпосередньо на кормовому столі. Необхідно взяти зразки корму в різних місцях кормового столу і просіяти набором пенсильванських сит. Відхилення не повинно перевищувати 2% в межах однієї групи корів.

«Якщо ви використовуєте програму управління годівлею, то потрібно обов’язково звернути увагу на опцію заборони вивантаження кормів без попереднього змішування — її використання надасть вам можливість бути впевненим, що загальнозмішаний раціон буде настільки ретельно змішаний, наскільки ви планували при вивченні ситуації та формуванні стратегії годівлі», — радить консультант КЦ АВМ.

7. Узгодження графіків годівлі

Корова любить точність і вчасність та не терпить кардинальних змін. Тому необхідно дотримуватись графіків роздачі, підгортання та прибирання залишків корму. Їх складають на основі хронометражу робочого дня на фермі. Свіжий корм повинен завжди бути в вільному доступі на кормовому столі. Пам’ятайте, година без корму дорівнює 1,5−2 кг сухої речовини або молока.

8. Визначення вмісту сухої речовини, відсотка залишків та конверсії корму

«Контролювати ці показники не становить великих труднощів. Використовуйте звичайну таблицю Excel. Важливо вносити об’єктивні дані: кількість тварин у групі, кількість розданого корму в групі за кожну даванку, вміст сухої речовини в кожній даванці, к-сть залишків на ранок, суху речовину залишків та денний удій групи — в результаті отримаємо дані для статистики — споживання сухої речовини на голову, % залишків корму, конверсія корму. Не лініться аналізувати дані. Чим швидше ви виявите відхилення, тим швидше виявите і виключите причину», — говорить Олександр Назарко.

9. Сепарація гною

Оцінка калових мас — це простий спосіб з’ясувати, як корова засвоює раціон. Зміни в консистенції фекалій та вмісті залишків корму дають інформацію про раціон та наскільки добре працює система травлення.

Наукові горизонти

У статті наведено алгоритми розрахунку поживності кормів, складання та оцінки продуктивної дії раціону для дійних корів з врахуванням конкретних параметрів та критеріїв, що дозволяють оперативно виявляти помилки в годівлі корів та вчасно їх усувати на етапі оптимізації раціонів. Опрацьована методика оцінки продуктивної дії раціону дійних корів з врахуванням розрахункових параметрів та критеріїв (чиста енергія лактації, засвоєний протеїн, баланс азоту в рубці тощо) дозволяє оперативно виявляти помилки в годівлі корів та вчасно їх усувати на етапі оптимізації раціонів. При оптимізації раціонів кількість корму в кілограмах сухої речовини та рівень сирої клітковини в сухій речовині корму знижується до оптимальної, що дозволяє тваринам збільшити споживання раціону. Одиницею виміру для потреби корови в протеїні, а також показником забезпечення раціону протеїном прийнятий засвоєний протеїн в кишечнику. Засвоєний протеїн складається з мікробного протеїну, який утворюється в рубці, і нерозщеплюваного в рубці протеїну. Він показує, як багато протеїну буде доступно в тонкому кишечнику і, при цьому, він враховує наявну в кормі енергію і кількість нерозщеплюваного в рубці протеїну. При зменшенні балансу азоту в рубці із критичного показника 95 до 55, знижується загроза здоров’ю тварин, а особливо порушенню їх відтворювальної здатності, здоров’я вимені, захворювання ратиць через дисбаланс білка й енергії в раціоні. Крім того, слід очікувати підвищення продуктивності корів за рахунок більш ефективного використання азоту мікроорганізмами рубця. Балансуючи раціон для високопродуктивних тварин, необхідно використовувати такі показники: чиста енергія лактації, засвоєний протеїн, баланс азоту у рубці, що дасть змогу знизити вартість раціону та підвищити рівень молочної продуктивності корів до 3 кг на 1 корову та, як наслідок, отримати додатковий прибуток до 34 грн на 1 дійну корову.

Ключові слова:

корми, поживність, раціон, чиста енергія лактації, засвоєний протеїн, баланс азоту рубця, сира клітковина, мінеральні речовини.

10.33249/2663-2144-2020-88-3-96-105

Режим годівлі корів

Для одержання високої продуктивності від корів важливе значення має не тільки нормування кормів, а й науково обгрунтований режим годівлі. Під режимом годівлі розуміють прийняті на фермі кратність, черговість та час роздавання кожного виду корму тваринам упродовж доби, а також способи й місце годівлі худоби. Вирішуючи ці питання, необхідно опиратися на знання етології великої рогатої худоби.

Знання і практичне використання етологічних реакцій тварин дають змогу створити для них на фермі комфортні умови для поїдання і пережовування кормів та перебігу фізіологічних процесів, пов’язаних з утворенням молока. Визначено, що на безпосереднє поїдання кормів із кормових столів (годівниць) корови впродовж доби витрачають у середньому 4-5 год. При цьому активне поїдання кормів спостерігається 6-9 разів на добу тривалістю по 30-50 хв. У проміжках між цим тварини відпочивають і жують жуйку (табл. 1).

За добу в корів спостерігають 15-18 жуйних періодів по 26-30 хв. кожний. За спостереженнями у ВРХ періоди біологічної активності, що проявляються у пошуках та поїданні кормів, припадають на день. У цей час доби в більшості тварин при постійному доступі до кормового столу (годівниці) спостерігається певна циклічність періодів активного поїдання, ремигання та інтервалів між ними.

Після роздавання свіжих кормів та періоду активного поїдання їх у корів починається період ремигання. Потім через 10-15 хв. у більшості тварин настає другий період ремигання, після закінчення якого через 16-20 хв. корова знову активно поїдає корми. Орієнтовно 60% часу доби корови пережовують з’їдені корми лежачи і 40% стоячи. На тривалість зазначеного кормового циклу суттєво можуть впливати розмір кормового місця (фронт годівлі), види з’їдених кормів та індивідуальні особливості тварин. Проте за мінімальну тривалість одного кормового циклу можна прийняти 2-2,5 год.

Часто кратність роздавання кормів упродовж доби ототожнюють із кратністю годівлі тварин. Це не можна визнати правильним. Добову норму кормів можна роздати на кормовий стіл (у годівниці) за 1-4 даванки, але при цьому тварини поїдатимуть її 6-9 періодів, тобто в такому випадку фактична кратність годівлі значно перевищує кратність роздавання кормів.

Кожне роздавання чергової порції свіжих кормів не тільки стимулює тварин до їхнього поїдання, а й змушує переривати свій відпочинок чи ремигання. Часте роздавання об’ємистих кормів (7-8 і більше разів за добу) корисне, оскільки корови з’їдатимуть з апетитом більшу частину свіжих, без домішок слини, неокислених кормів. Але багатократне безсистемне роздавання кормів може порушити відпочинок тварин, їхні жуйні процеси, що негативно позначиться на засвоюванні кормів, утворенні молока. Крім того, кожне додаткове роздавання кормів пов’язане зі збільшенням витрат праці та енергетичних ресурсів.

Нині в більшості господарств поширене чотирикратне впродовж доби роздавання кормів. Проте наукові дослідження і кращий досвід доводять можливість та доцільність переведення на одно- або багатократне роздавання кормів, що узгоджується з біоритмікою поведінки тварин і сприяє підвищенню молочної продуктивності на 10-15%. Особливість багатократного режиму годівлі корів у тім, що за період активного поїдання кормів (впродовж 50 хв.) визначену разову дозу видають не відразу, а за 2-3 рази у малих кількостях. Потім, не раніше ніж через 2-2,5 год. (тривалість кормового циклу), такі дрібні даванки кормів повторюють. За умов використання змішаного раціону його роздають один або два рази за добу.

За останні роки доведено доцільність видавання добової норми концкормів, особливо високопродуктивним коровам, за 6-8 даванок. При цьому досягається економія зазначеного виду кормів на одиницю одержаної продукції на 8-12% за рахунок рівномірного утворення у рубці тварин летких жирних кислот, поступового їхнього всмоктування та кращого засвоювання.

Для ефективного застосування багатократного роздавання різних видів кормів (6 разів і більше за добу) важливо дотримувати таких умов: роздану кількість кормів корови повинні з’їсти на 80-90% до початку наступного роздавання; тривалість інтервалів між двома основними суміжними роздаваннями кормів не повинна бути менша тривалості одного кормового циклу (2-2,5 год.), щоб коровам залишити час для пережовування; додаткові витрати праці та енергетичних ресурсів при багатократному роздаванні повинні компенсуватися одержанням додаткової продукції.

Нині не існує переконливих даних, які свідчили б про одну переважаючу черговість роздавання окремих видів кормів упродовж доби жуйним тваринам. На фізіологічні фактори годівлі молочної худоби, мабуть, черговість роздавання кормів суттєвого впливу немає. Проте це має значення для зручності організації операції роздавання кормів на фермі. При визначенні черговості виконання операцій на фермі, як правило, спочатку встановлюють початок і закінчення доїння корів, адже в цей період інші технологічні операції не здійснюють.

Знаючи час доїння, тривалість якого досягає 2-2,5 год., роздавання кормів планують перед початком і після закінчення кожного доїння. Наприклад, може бути такий варіант роздавання кормів. Уранці до доїння впродовж 15-20 хв. доярки роздають коровам вручну 1/4 добової норми концкормів і більшу частину коренеплодів, які були завезені до корівника ввечері минулого дня. У результаті перший раз корми роздають рано вранці після тривалого нічного періоду, поки ще не почали працювати кормозмішувачі і тракторні кормороздавачі. Корови можуть поїдати і пережовувати корми, доки в корівнику відбувається доїння.

По закінченню ранкового доїння проводиться друге, вже механізоване, роздавання кормосуміші у вигляді силосу, сіна, солом’яної січки, сінажу, коренеплодів, концкормів та ін., яку приготували у кормозмішувачі або у вигляді роздільної роздачі. У другій половині дня за 1-1,5 год. до вечірнього доїння здійснюють третє, також механізоване, роздавання кормів у вигляді кормосуміші або роздільної годівлі. Крім того, коровам видають концкорми. До початку вечірнього доїння до корівника завозять концентровані корми і кормові буряки з урахуванням їхніх витрат на ранок наступного дня, а також сіно поточного дня. Після закінчення вечірнього доїння корів годують четвертий раз — роздають концкорми, буряки, які залишилися від добового раціону, і на завершення закладають на кормовий стіл (до годівниць) сіно для поїдання коровами вночі.

Таким чином, усі концентровані корми коровам роздають за чотири рази, що забезпечує їхнє поліпшене засвоєння тваринами. Найбільш об’ємну масу кормосумішей, що містять силос і сінаж, а також буряки, корови одержують два рази на день. Сіно видають один раз на ніч або в кормосуміші. За наведеною схемою за умов чотирикратного роздавання застосована так звана роздрібнена годівля, коли впродовж 40-50 хв. кожного основного роздавання тварини одержують 2-3 види кормів невеликими порціями. Між двома суміжними основними даванками кормів утворюються інтервали (не менш ніж дві години), що створює коровам необхідний час для жуйних процесів і відпочинку. Така черговість багатократного роздавання кормів зручна щодо організації праці тваринників і відповідає природній кормовій поведінці тварин, їхнім біологічним потребам.

Наразі на молочних фермах широко застосовують годівлю корів кормосумішами. Основні вимоги до кормосуміші — щоб була технологічною та однорідною, грубі корми і силос повинні бути подрібненими до довжини січки 1-4 см із розщепленням уздовж волокон. Проте необхідно пам’ятати, що змішувати можна лише високоякісні корми. Згодовування сумішей, до складу яких входять доброякісні і зіпсовані корми, призводить до втрати ефективної дії всієї суміші. Вологі й напіввологі кормові суміші на основі силосу і сінажу не можна зберігати на кормовому столі (в годівниці) більш ніж 9-12 год. Напівсухі кормосуміші можуть знаходитися на кормовому столі до 24 год. Приготування кормосумішей запобігає втратам кормів до 10% і полегшує механізацію їхнього роздавання сучасними серійними кормороздавачами-змішувачами. Згодовування тваринам кормосумішей у більшості випадків виправдовується і з фізіологічної точки зору. Надходження повноцінних кормосумішей до травного каналу сприяє кращому перетравлюванню, тому що різні види кормів взаємно доповнюють поживність і стимулюють процеси мікробної ферментації в передшлунках (табл. 2).

Доцільно готувати базові повнораціонні кормосуміші для корів за періодами лактації. Такі кормосуміші за складом не повинні бути однаковими для всіх корів ферми. Необхідно готувати як мінімум чотири види базових кормосумішей — для корів від 15-20 до 100 днів лактації; для дійних корів після 101 до 200 дня лактації; для дійних корів після 201 до 305 дня лактації; для корів у запуску, сухостійних та корів у родильному відділенні.

Механізоване приготування вологих (напівсухих) кормосумішей для молочної худоби потребує виконання таких операцій: завантаження у кормороздавач-змішувач грубих кормів, коренеплодів, жому, силосу і концкормів; подрібнення грубих кормів, коренеплодів, доподрібнення силосу і сінажу; приготування і завантаження спеціальних розчинів; змішування кормів і видавання готової суміші на кормовий стіл (у годівницю). Під час роботи кормороздавача-змішувача в стаціонарному режимі виготовлена кормосуміш спеціальним транспортером завантажується у серійні кормороздавачі (типу КТУ-10) і видається на кормові столи чи в годівниці. Для навантаження кормів використовують наявні навантажувачі.