ψυχή, лат. anima) — складне поняття з області філософії і релігії, одинична, індивідуальна, безтілесна, нематеріальна сутність, що за деякими віруваннями властива живим істотам. Переконання в існуванні душі характерне для міфологічного й релігійного світоглядів. Науковий світогляд поняття про душу не використовує.
Дух – це той, ким людина є насправді. Душа – це те, чим людина володіє. Бог – це океан, а Дух – це краплина божественного океану в кожному з нас. Людина – це Дух, що втілений у тілі.
ДУША́ (грец. ψυχή, лат. anima) – фундаментальне поняття, що виражає індивідуальну своєрідність внутрішнього світу людини, здатність до переживання та співпереживання.
10:16. Отож в мене не залишається сумнівів, що Біблія часто використовує слово «душа» для описання цілісної особи, яка здатна мати потреби в їжі, може гніватися , мислити не розділяючи її на матеріальне і духовне. Із читання Писання я зрозумів, що душа є безсмертною, вона не вмирає, а переходить під час смерті до Бога.
Споріднена душа — це людина, до якої інша людина відчуває глибоку чи природну близькість. Це включає схожість інтересів, кохання, дружбу, сексуальну привабливість, сексуальну активність, духовну близькість, фізичну сумісність або довіру.
Душа́ (грец. ψυχή, лат. anima) — складне поняття з області філософії і релігії, одинична, індивідуальна, безтілесна, нематеріальна сутність, що за деякими віруваннями властива живим істотам . Переконання в існуванні душі характерне для міфологічного й релігійного світоглядів . …