Пора діставати добрива: ці рослини відмовляться цвісти без зимових підживлень

Взимку багато рослин впадають у сплячку, але кімнатні квіти спокійно ростуть, а деякі з них навіть цвітуть. Які квіти варто удобрювати зараз та чим?

Підгодовувати кімнатні рослини можна і навіть потрібно, оскільки ґрунт у горщику, якого б обсягу він не був, з часом виснажується. Більшість домашніх квітів підгодовують із березня по жовтень — у період їхнього інтенсивного зростання. А ось взимку більшій частині рослин добрива не потрібні, тому що сонячного дня для їхнього зростання не вистачає, інформує Ukr.Media.

Взимку рослини, як правило, мають досить стресовий стан. Світла, навіть на південних вікнах, не вистачає. Відповідно, цвісти будуть лише найстійкіші й ті рослини, у яких період цвітіння збігається із зимовим періодом. Декоративно-листяну рослину не потрібно годувати з жовтня до травня за умови, що вона не цвіте в цей період. Якщо підгодовувати рослину на темному підвіконні, то через нестачу світла та велику кількість азоту в ґрунті вона може почати рости. Однак зимові пагони у неї будуть слабкими, ламкими та нестійкими до інфекцій.

Багато квітникарів встановлюють для рослин додаткові джерела освітлення. І, за словами фахівців, з таким підсвічуванням рослинам можна давати щомісячні підживлення. А от ті культури, які цвітуть восени та взимку, зараз, навпаки, потребують додаткового догляду.

Орхідеї фаленопсиси, азалії, фіалки, ріпсалідопсис, найбільш відомий у народі як різдвяний кактус — усі ці квіти у зимово-осінній період краще підтримати підгодівлями. Для цього рекомендується використовувати готові добрива. Їхній широкий асортимент можна знайти в будь-якому квітковому магазині.

Важливо враховувати, що підживлення, як правило, поділяються на добрива для декоративно-листяних та декоративно-квітучих рослин. А для деяких рослин — сукулентів, кактусів, орхідей — краще використовувати спеціалізовані добрива, там для них підібрано певний склад макро- та мікроелементів у дозуванні. Додатково для надання рослинам сил можна використовувати прості підживлення, які легко забезпечити в домашніх умовах.

§ 15. Адаптивні біологічні ритми біологічних систем

Екологічні чинники часто впливають на біологічні системи ритмічно. Це спричинює формування на різних рівнях організації живого адаптивних біологічних ритмів.

Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем.

Типи адаптивних біологічних ритмів. За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біологічні ритми пов’язані з циклічними змінами в навколишньому середовищі. До них належать добові, припливно-відпливні, сезонні, річні та багаторічні ритми.

Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів. У рослин зміни освітленості викликають періодичність процесів фотосинтезу, транспірації, закриття та відкриття квіток тощо (рис. 75). Зміна дня і ночі впливає на різні функції організмів тварин: рухову активність, інтенсивність процесів обміну речовин тощо (рис. 76). У людини найважливіший добовий ритм – чергування сну і неспання. Загалом виявлено понад 300 фізіологічних функцій, які залежать від добової періодичності.

Рис. 75. Приклади добових ритмів у рослин

Кульбаба – рослина, що відкриває квітки вдень. Матіола відкриває квітки вночі.

Рис. 76. Приклади тварин із різними добовими ритмами

Поміркуйте, яке адаптивне значення для рослин має те, що різні рослини розкривають свої квітки в різний час доби? Чи може слугувати прикладом зменшення конкуренції між тваринами розподіл їх на групи залежно від способу життя (денні та нічні)?

Припливно-відпливні ритми зумовлені обертанням Місяця навколо Землі. Добре виражені в організмів, що мешкають у прибережній зоні відкритих морів і океанів. Протягом місячної доби (24 години 50 хвилин) відбувається по два припливи й відпливи, що спонукає організми пристосовуватися до таких періодичних змін умов існування (зміна забарвлення, розмноження, укриття в схованках) (рис. 77).

Сезонні ритми зумовлені обертанням Землі навколо Сонця. Відтак виникають сезонні явища. Зі зміною сезонів пов’язані важливі життєві функції організмів: анабіоз, линяння, міграції, розмноження, розвиток, листопад тощо (рис. 78). Можливі впливи сезонних ритмів навіть на будову організмів (у попелиць, дафній – розміри тіла, будова окремих частин).

Річні та багаторічні ритми пов’язані з змінами сонячної активності та інших чинників протягом кількох років. Ці ритми виражені не так чітко, як сезонні. Прикладом багаторічних циклів є масові розмноження перелітної сарани й деяких інших тварин (рис. 79).

Внутрішні біологічні ритми зумовлені життєдіяльністю організмів (ритм дихання, серцевий цикл, травлення, виділення). Існування періодичних змін довкілля зумовлює виникнення адаптивних біологічних ритмів у живих істот. З ними пов’язане явище «біологічного годинника» – здатності організмів реагувати на плин часу. Воно дає змогу узгоджувати фізіологічні ритми організмів зі змінами навколишнього середовища. Зміни освітлення, температури, вологості можуть корегувати біологічний годинник.

Фотоперіодизм, його біологічна роль. Одним із провідних чинників, які впливають на біологічні ритми, є фотоперіод – тривалість світлого періоду доби.

Фотоперіодизм – фізіологічна реакції організмів на співвідношення між довжиною дня і ночі.

Рис. 77. Приклад припливно-відпливних ритмів

Зміна забарвлення у ваблячого краба.

Рис. 78. Приклад сезонних ритмів

Переліт птахів до місць зимівлі.

Рис. 79. Приклад багаторічного ритму

Масове розмноження Сарани перелітної.

Наведіть приклади різних типів біологічних ритмів тварин і рослин вашої місцевості, використовуючи інтернет-джерела.

Фотоперіодизм властивий різним організмам, але найбільш чітко виражений у видів, які живуть в умовах різких сезонних змін умов навколишнього середовища. Найбільшою мірою фотоперіодизм властивий зеленим рослинам, життєдіяльність яких безпосередньо залежить від світлової енергії Сонця.

Фотоперіодизм у рослин виявляється в зміні процесів росту та розвитку. Унаслідок цих змін у клітинах рослин утворюються біологічно активні речовини (фітогормони), які впливають на різноманітні процеси життєдіяльності (цвітіння, листопад, проростання насіння, бульб, цибулин тощо). Залежно від реакції на довжину світлого періоду доби розрізняють рослини довгого (рис. 80) та короткого дня (рис. 81). Рослини короткого дня здебільшого зростають у приекваторіальних областях, довгого – у помірних широтах і полярних областях.Фотоперіодизм чіткіше виражений у рослин короткого дня. Він відіграє роль у географічному поширенні рослин і в регуляції їхнього сезонного ритму.

У тварин фотоперіодизм контролює настання й припинення парувального періоду, плодючість, линяння, міграції, перехід до зимівлі тощо. А фотоперіодичні реакції регулюються нервовою й ендокринною системами. За відношенням до світла тварин поділяють на групи залежно від їхнього способу життя: денні та нічні. У людини фотоперіодизм виражається переважно в коливаннях інтенсивності обміну речовин і енергії.

Шляхи пристосування організмів до періодичних змін умов середовища мешкання. Різні організми пристосовуються до однакових умов мешкання по-різному. Розрізняють активні, пасивні пристосування й уникання несприятливих умов. Під час активних пристосувань організми можуть регулювати власні процеси життєдіяльності залежно від змін умов навколишнього середовища. Це підвищує стійкість до несприятливих змін умов, які не впливатимуть на проходження фізіологічних процесів (наприклад, температура тіла птахів і ссавців залишається постійною навіть за сильних морозів, а пустельні членистоногі підтримують відносно сталий уміст води в тілі за умов значної посухи).

Рис. 80. Рослини довгого дня

Рис. 81. Рослини короткого дня

Які тварини впадають в сплячку взимку? Список та характеристика

Взимку багато тварин природи вступають в період спокою, відомий як сплячка. Цей природний механізм дозволяє їм виживати в умовах холоду та обмеженої доступності їжі. Різні види тварин використовують сплячку як стратегію для збереження енергії та виживання в екстремальних умовах зими. Давайте розглянемо деякі із цих тварин та їх характеристики:

Тварини впадають в сплячку

Білки (Squirrels)

Характеристика: Білки активно готуються до зими, збираючи горіхи та насіння. Протягом зими вони впадають в стан глибокого сну, в якому їхня активність та обмін речовин значно зменшуються.

Медведі (Bears)

Характеристика: Деякі види медведів, такі як гризуни, впадають в справжню сплячку, коли їхні серце та дихання сповільнюються значно. Інші види медведів, як ведмеді-бари, можуть періодично вступати в стан глибокого сну, але їх реакція на небезпеку залишається досить швидкою.

Дикі кролики (Wild Rabbits)

Характеристика: Кролики впадають в сплячку, але це не так глибокий сон, як у деяких інших тварин. Вони зменшують свою активність та витрачають менше енергії, пристосовуючись до зменшеного доступу до їжі.

Їжаки (Hedgehogs)

Характеристика: Їжаки впадають в глибокий сон, знижуючи температуру свого тіла та серцевий ритм. Це дозволяє їм виживати без їжі протягом довгих періодів низьких температур.

Летючі миші (Bats)

Характеристика: Деякі види летючих мишей впадають в сплячку в печерах або інших укриттях. Їхні життєві функції сповільнюються, щоб зберегти енергію, але вони можуть періодично прокидатися та переміщатися.

Ці та інші тварини використовують сплячку як адаптацію до умов зимового періоду, щоб вижити та повернутися до повноцінної активності весною. Цей природний феномен відображає неймовірну адаптивність тваринного світу до різноманітних умов життя.

Характеристика сплячки у тварин

Сплячка є унікальним фізіологічним станом, який тварини використовують як стратегію для виживання в умовах холодного періоду року. Цей процес дозволяє тваринам ефективно уникати негативного впливу низьких температур та обмеженого джерела їжі. Нижче подана характеристика основних аспектів сплячки:

1. Зменшення метаболізму: Тварини, які впадають в сплячку, зменшують свій метаболізм, включаючи температуру тіла, серцевий ритм і дихання. Це дозволяє значно заощаджувати енергію.
2. Анабіоз: Сплячка нерідко включає в себе стан анабіозу, що є свого роду “замороження” життєвих процесів. Деякі тварини можуть справжньо вступати в анабіоз, коли біологічні процеси практично зупиняються.
3. Збереження енергії: Однією з головних переваг сплячки є можливість тварини економити енергію, оскільки вона не витрачає велику кількість енергії на підтримку нормальної активності.
4. Захист від низьких температур: Сплячі тварини адаптовані до низьких температур, оскільки їх тіло втрачає менше тепла від активних особин. Це дозволяє їм уникати підмерзання та зберігати тепло.
5. Збереження води та інших ресурсів: Сплячка також допомагає тваринам ефективно управляти ресурсами, такими як вода. Вони знижують водопостачання свого організму та уникнуть необхідності в пошуку води.
6. Пробудження за потреби: Тварини можуть періодично прокидатися зі сплячки, особливо для вирішення необхідності води чи відпрацювання інших життєво важливих функцій. Це може відбуватися у визначені періоди часу.

Сплячка є надзвичайно важливим еволюційним адаптацією, дозволяючи тваринам виживати в умовах, які можуть бути екстремально вимогливими для їхнього фізіологічного стану. Цей природний механізм є вразливим і складним, і вивчення його може допомогти в розумінні стратегій виживання тварин у різноманітних екосистемах.