Британські острови

З Герцинской Європою іноді об’єднують Британські острови – острівний регіон, в який входять Великобританія, Ірландія і велика кількість дрібних островів і архіпелагів. Дійсно, це своєрідне продовження субконтиненту Північної та Середньої Європи. Від материка Ірландія відокремилася в плейстоцені, Великобританія – в післяльодовиковий період. Ширина протоки Па-де-Кале – всього 32 км. Герцинськие структури півдня островів – продовження материкових, а складчасті споруди каледонского віку на півночі – продовження каледонід Скандинавського нагір’я. Зовнішність Северошотландского нагір’я нагадує гірську Фенноскандії. Лондонський басейн, по суті, острівна частина Паризького з такою ж системою куест на моноклинально залягають пластах юрських і крейдяних пісковиків, вапняків і крейди. За всіма компонентами природи північна частина Британських о-вів схожа з Фенноскандії, південна з Герцинской Європою. Однак острівний характер країни визначає єдність і багато своєрідні риси її природи.

Дуже великий вплив моря позначається буквально у всьому. Природа навіть найбільшого острова – Великобританії (230 тис. км2), не так давно відділився від материка, носить виражені острівні риси.
Клімат регіону – помірний морський з великою кількістю опадів (1000-3000 мм). Режим їх типовий для морських кулеметів (виражений невеликий зимовий максимум). Літо спекотне (11-17 ° С), зима тепла (3-7 ° С). Погоди нестійкі, часті тумани.

Центр о. Великобританія займають невисокі (900 м) Пеннінські гори, північ – брилові хребти Северошотландского нагір’я. О. Ірландія піднятий по краях, а в центральній його частині розташована низовина.

У екзогенному рельєфі переважає флювіальних морфоськульптура, текучі води значно переробили і стародавній ледниково-акумулятивний рельєф, але на півночі регіону добре збереглися троговие долини та інші екзарационниє форми.

Троги зайняті річками, озерами або утворюють фіорди. Ці затоки і льодовикові озера схожі і носять іноді одне і те ж назву – «лох» (наприклад, затока Лох-Брум і озера Лох-Несс, Лох-Ломонд).
Щодо великі площі морських рівнин, різноманітні типи берегового рельєфу. Скрізь, де є круті берегові обриви, море виробило абразійні уступи, особливо своєрідні і мальовничі на базальтових скелях.
Річки короткі, повноводні протягом всього року, зазвичай утворюють в гирлах естуарії або впадають в фіорди. Річки з’єднані густою мережею каналів. Естуарії служать зручними бухтами для заходу морських суден.

На островах, що у зоні широколистяних лісів, багато безлісих територій як антропогенного походження, так і природних. Для деревної рослинності несприятливі висока вологість і сильні вітру, характерні для погодних умов островів, особливо на західних навітряних схилах. Широко поширені вересові пустки і заболочені території (Моор).

Острови мали суттєві запаси кам’яного вугілля, на яких розвинулася промисловість. Зараз вони сильно виснажені, і власним енергетичним сировиною служать нафту і газ шельфу Північного моря.
Життя населення островів тісно пов’язана з морем. На дрібних архіпелагах більшість людей зайняті морським промислом і його обслуговуванням. Багато рибальських містечок і селищ і на узбережжях великих островів. Великобританія здавна була відомою торговою державою, із зручними незамерзаючими портами, що лежить на жвавих морських шляхах, і володіла великим флотом. Один з найбільших портів світу – Лондон, розташований недалеко від гирла р.. Темзи. У естуарій Темзи входить висока припливна хвиля, що дозволяє океанським судам підніматися майже до окраїни Лондона.

Природа Британських островів в дуже сильному ступені змінена людиною, головним чином у процесі промислового виробництва і міського будівництва. Велика тут і частка сільськогосподарських земель, в основному обслуговують тваринництво. Ліси – вторинні і саджені, займають всього 8% площі Великобританії і 4% – Ірландії. Велику проблему становить забруднення повітря, яке посилюється великою вологістю клімату. Прийняті для вирішення цієї проблеми заходи (заміна видів палива, сувора регламентація викидів та ін) хоч і дали позитивні результати, але не вирішили всієї проблеми: рівень забруднення повітря особливо в містах Великобританії ще дуже високий. Жителі Британських о-вів дбайливо ставляться до тих небагатьох місць, де збереглася малозміненому природа – Озерний округ в масиві Камберленд, гірські ландшафти Уельсу, Северошотландского нагір’я, північно-західній і південно-західній Ірландії. У Великобританії кілька сотень природних резерватів, виділені «місця спеціального наукового інтересу» (їх кілька тисяч), організовані 10 національних парків виключно для рекреаційного використання. Три національні парки і кілька резерватів є і в Ірландії.

Британські острови

Брита́нські острови́ (ірл. Éire agus an Bhreatain Mhór, англ. British Isles, шотл. Breetish Isles, менс. ny h-Ellanyn Goaldagh) — архіпелаг на північному заході Європи, між Північним морем і Атлантичним океаном [1] . На Британських островах розташовані держави Велика Британія та Ірландія, а також території під владою британської корони.

Площа островів — 315,1 тис. км². Від материкової частини Європи відокремлені Північним морем і протоками Па-де-Кале і Ла-Манш.

Включають великі острови Велика Британія і Ірландія, розділені Ірландським морем і протоками Північною і Св. Георга, а також групи Гебридських, Оркнейських, Шетландських островів, острови Англсі, Мен, Вайт, Арран та ін. Іноді до Британських островів зараховують також Нормандські острови, які належать Великій Британії, але розташовані біля берегів Франції.

Oops something went wrong:

Скільки островів входить до складу Океанії?

До 1960-х рр. тисячі островів Океанії перебували під опікою Великобританії, США і Франції, але зараз в регіоні налічується 13 незалежних держав.

Що таке і чим знаменита Океанія?

Океанія – це сукупність островів у центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Одні острови є вершинами вулканів, що підносяться над морем, інші – кораловими рифами, що виросли на вершинах підводних вулканів.

Архіпелаги

Океанію поділяють на три області. У Меланезію (що означає «чорні острови», названі так за кольором шкіри населяють їх народів) входять Фіджі, Папуа-Нова Гвінея і Соломонові острови. Мікронезію (тобто «Малі острови») складають (частково), Мікронезія і кілька архіпелагів, що належать США. Полінезія ( «безліч островів») охоплює острови в трикутнику, утвореному Новою Зеландією, Гаваями і островом Пасхи.

Британські острови

Брита́нські острови́ (ірл. Éire agus an Bhreatain Mhór, англ. British Isles, шотл. Breetish Isles, менс. ny h-Ellanyn Goaldagh) — архіпелаг на північному заході Європи, між Північним морем і Атлантичним океаном [1] . На Британських островах розташовані держави Велика Британія та Ірландія, а також території під владою британської корони.

Площа островів — 315,1 тис. км². Від материкової частини Європи відокремлені Північним морем і протоками Па-де-Кале і Ла-Манш.

Включають великі острови Велика Британія і Ірландія, розділені Ірландським морем і протоками Північною і Св. Георга, а також групи Гебридських, Оркнейських, Шетландських островів, острови Англсі, Мен, Вайт, Арран та ін. Іноді до Британських островів зараховують також Нормандські острови, які належать Великій Британії, але розташовані біля берегів Франції.

Oops something went wrong:

Британські острови. Географія і історія

Британські острови є архіпелагом, розташованих на північний захід від європейського континенту і відокремлює Атлантичний океан від Північного моря. У теж час острови відокремлені від материкової частини Європи двома протоками Ла-Маншем і Па-де-Кале. Держави Британських островів мають давню історію та багаті традиції демократії і ринкової економіки. На карті сучасної Європи вони займають особливе місце, так як саме на їх території відбувалося формування образу сучасного капіталізму.

Географія Британських островів

Сукупна площа островів архіпелагу перевищує 315 мільйонів квадратних кілометрів, але переважна кількість островів мають вкрай скромні розміри. Самими великими островами є Великобританія і Ірландія. На Британських островах знаходяться дві держави: Республіка Ірландія та Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії. Крім того, деякі з островів мають особливий статус коронних володінь правлячого дому Великобританії.

Крайня північна і крайня південна точки знаходяться на відстані в тисячу кілометрів один від одного, а в ширину архіпелаг становить вісімсот кілометрів. Крайньою північною точкою островів є мис Херма-Несс. Крайньою південною точкою вважається мис Лізард, розташований в англійському графстві Корнуолл. Мис Лоустофт називають самою східною точкою архіпелагу, в той час, як самої західної є мис Слайн-Хед.

Наикрупнейшими географічними об’єктами є Шотландське нагір’я, Пеннінські гори і низинна рівнина на південному заході Великобританії, звана Лондонським басейном. Найбільшими річками прийнято вважати Темзу, Северн, Трент та Шаннон.