Астры: выращивание из семян в саду, виды и сорта

Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 15 ноября 2023 Опубликовано: 27 февраля 2019 Первая редакция: 27 июня 2014 🕒 18 минут 👀 646344 раза 💬 45 комментариев

Осень над парком тенистым… Ложится
Золото кленов на воды пруда.
Кружатся листья… Умолкнули птицы.
В похолодевшее небо глядится
Астра, лучистая астра – звезда

Астра – достаточно неприхотливое растение, но очень чувствительная к поливам: навредить может как чрезмерное увлажнение почвы, так и затянувшаяся засуха. Еще одно слабое место астр – это подверженность грибковым заболеваниям. К примеру, фузариозное увядание, однажды проникнув в астрарий, способно уничтожить его буквально за сутки! Для профилактики бактериальных и вирусных заболеваний участок под астры нужно предварительно «закалить»: пролить кипятком или развести костер.

• Какие хитрости посева защитят ваши астры от коварного фузариоза?
• Почему не стоит долго хранить семена понравившихся астр?
• Как взаимодействует астра с бархатцами и календулой?
• Как вырастить многолетнюю астру?

Прослушать статью

Посадка и уход за астрами

• Посадка: посев семян ранней весной (в марте) или под зиму в открытый грунт или во второй половине марта на рассаду. Высадка сеянцев – в апреле или мае.
• Цветение: лето, осень.
• Освещение: яркий солнечный свет, полутень.
• Почва: плодородные, окультуренные на глубину 20 см суглинки.
• Полив: умеренный. В жару – реже, но обильней.
• Подкормки: 3 за сезон: через неделю после появления всходов, во время бутонизации и в начале цветения.
• Размножение: однолетники – семенами, многолетние виды обычно вегетативно (делением куста и черенками).
• Вредители: слюнявые пенницы, паутинные клещи, листовые и галловые нематоды.
• Болезни: мучнистая роса, кольцевая пятнистость, серая гниль цветков, вертициллезное увядание и вирусная желтуха.

Астра (лат. Aster) – это род однолетних и многолетних травянистых растений семейства Астровые, или Сложноцветные, насчитывающий по разным мнениям от 200 до 500 видов, большая часть которых растет в Северной и Центральной Америке. В Европу цветок астра был тайком завезен в XVII веке из Китая французским монахом. В переводе с латыни «астра» означает «звезда». Существует китайская легенда о том, как два монаха, пытаясь дойти до звезд, поднимались по самой высокой горе Алтая много дней, но когда они достигли вершины, то звезды над ними были все так же далеки и так же недоступны. Тогда они, разочарованные, без пищи и воды, проведя много тяжелых дней в пути, вернулись к подножью горы и увидели чудесный луг с прекрасными цветами. «Посмотри,– сказал один монах,– мы искали звезды в небе, а они живут на земле!» Монахи выкопали несколько цветков, принесли их в свой монастырь, стали выращивать их и дали им звездное имя «астры». С тех давних пор в Китае астры стали символом красоты, элегантности, скромности и очарования. Астра – цветок рожденных под знаком Девы, символ мечты о неизведанном, подарок бога человеку, его оберег, его путеводная звезда…

Ботаническое описание

Астры – растения корневищные с простыми листьями, соцветия – корзинки, собранные в метелки или щитки, краевые цветки у них – язычковые всевозможных оттенков, а центральные – трубчатые, мелкие, почти всегда желтого цвета. Культивируют цветы астры в Европе с XVII века, и ученые-цветоводы преуспели в селекции, вырастив сорта изумительной красоты, среди которых есть экземпляры всевозможных расцветок и форм. Размножается астра семенами. В зависимости от качества соцветий и высоты стебля астры используются для бордюров, групповых посадок, рабаток, рокариев или в качестве украшения для балконов и террас. Очень красивы букеты из астр, которые долго стоят в срезке.

Выращивание астры из семян

Как сеять семена

Выращивание астры их семян осуществляется рассадным и безрассадным способами. Ранние сорта астр высевают в почву уже в начале или середине марта, и тогда в июле вы уже сможете любоваться их цветением. Более поздние сорта – в конце апреля-начале мая, когда температура воздуха будет не ниже 10 ºC. Но знайте, что астры, выращенные из семян безрассадным способом, зацветают позже, чем те, которые вы начинали выращивать в теплице.

Посев астры производят в неглубокие бороздки (до 4 см глубиной), обильно поливают, засыпают почвой и с наступлением сухой погоды либо мульчируют, либо накрывают место посадки укрывным материалом до тех пор, пока не появятся всходы. Потом укрывной материал используется только в случае заморозков. В фазе развития у сеянцев двух-трех настоящих листьев их прореживают таким образом, чтобы расстояние между всходами было 10-15 см. Лишние сеянцы пересадите в другое место.

Когда сеять

Ранние сорта астр зацветают через 90 дней после посадки, среднеранние – через 110 дней (в начале августа), поздние – через 120-130 дней (в конце августа-середине сентября). То есть перед тем, как посеять астру, нужно сделать несложные расчеты. Поздние сорта астр могут цвести до самых морозов.

Сеют астры не только весной, но и поздней осенью, под зиму, прямо в бороздки по замерзшему грунту – в этом случае растения почти не повреждаются фузариозом.

Когда весной появятся всходы, проредите их. Кстати, не забудьте, что срок хранения семян невелик: после двух лет хранения всхожесть уменьшается в два раза.

Выращивание рассады

Выращивание астры рассадным способом намного надёжнее безрассадного, хотя и требует чуть больше времени и труда. Производится посев на рассаду в начале апреля или мая, в зависимости от сорта. За неделю до посева заверните семена астры в ткань и замочите в слабом растворе марганцовки. Через 10-12 часов отожмите ткань от лишней влаги, положите в полиэтиленовый пакет и поместите его в теплое место для проращивания. В качестве емкости для выращивания астры на рассаду можно использовать ящики или горшки.

Где посеять бархатцы, чтобы они принесли максимум пользы

Почва для астр должна быть легкая и плодородная, перед посадкой обязательно полейте ее раствором фунгицида. Высейте в сделанные в грунте бороздки уже проклюнувшиеся семена, присыпьте их слоем песка в 0,5 см, пролейте через мелкое сито слабым раствором марганцовки и, накрыв сверху стеклом или пленкой, поставьте в теплое место (20-22 ºC). Если вы посеяли семена, собранные в прошлом году, то можете ожидать всходы уже через 3-5 дней. После появления всходов перенесите емкости в более прохладное помещение – примерно 16ºС. Пикировку ростков проводят по схеме 4х4 см, когда у них появятся 3-4 настоящих листочка. При пикировке укоротите корни сеянцев. В почву для пересадки добавьте золы, поливайте пикированные сеянцы умеренно.

Посадка астр

Когда сажать

Через неделю после пикировки подкормите сеянцы раствором комплексных удобрений и продолжайте подкармливать один раз в неделю до самой высадки в открытый грунт. Начинайте постепенно приучать их к среде, в которой им предстоит оказаться: выносите на время на открытый воздух, поскольку закаленная рассада лучше приживается. К моменту посадки у ваших сеянцев должен быть прочный стебелек высотой до 10 см и 6-8 крупных зеленых листочков. Лучшее время для высадки рассады – примерно апрель-май. Астры холодостойки и не испугаются ночного понижения температуры до 3-4 ºC. Высаживать астры в открытый грунт лучше всего вечером.

Как посадить

Посадка астр начинается с выбора участка. Место для высадки рассады должно быть солнечным, с хорошим дренажом. Самые благотворные предшественники для астр – тагетес и календула. Посадка и уход за астрой лучше всего осуществляется на легких и плодородных нейтральных почвах. Место будущей посадки астр нужно готовить заранее: осенью глубоко перекопайте предполагаемый участок с перегноем или компостом из расчёта 2-4 кг на 1 м², а весной вскопайте участок, добавив на каждый м² 20-40 г суперфосфата,15-20 г калийной соли и столько же сернокислого аммония.

Если же почва на участке не истощена, можно удобрений не вносить.

Перед посадкой участок необходимо прополоть, выровнять и прорыхлить на глубину 4-6 см. Желательно еще и увлажнить, особенно, если рассаду вы покупали в магазине и не знаете, сколько времени корни у нее были открыты. В неглубокие пролитые водой бороздки высаживают саженцы на расстоянии не менее 20 см друг от друга, хотя расстояние зависит от сорта астр. Расстояние между бороздами около полуметра. Саженцы присыпаются сухой землей, поливать их после посадки не нужно, только через 2-4 дня. Через неделю-другую подкормите астры азотными удобрениями.

Уход за садовой астрой

Как ухаживать за астрой

Любой опытный цветовод на вопрос: «Как вырастить астры?» ответит, что это очень легко. Астры неприхотливы, и уход за ними не потребует много времени и усилий. Первое правило ухода за астрами – обязательное рыхление почвы с одновременной прополкой сорняков. Делать это необходимо после каждого дождя или полива на глубину 4-6 см, не более. Еще до начала ветвления проведите окучивание стебля на высоту 6-8 см, чтобы ускорить рост корней. Выращиваем ромашки – выбирайте вид под себя Осуществляя полив астры, помните, что им вредит как недостаток, так и избыток влаги. В знойное лето поливайте реже, но обильней (до 3 ведер воды на 1 м²), с обязательным последующим рыхлением. Опоздаете с поливом – соцветия могут утратить декоративность.

Если хотите получить от своих астр максимум отдачи, не забывайте их подкармливать. За сезон подкормок должно быть как минимум три: первый раз – через неделю-две после посадки (20 г аммиачной селитры, 10 г сульфата калия, 50 г суперфосфата на м²), при появлении бутонов нужно подкормить астры второй раз (по 50 г сульфата калия и суперфосфата на 1 м²) и третий (тот же состав) в самом начале цветения. Своевременно удаляйте засохшие цветы.

Возможные трудности выращивания

Иногда непритязательные астры все же заставляют цветоводов нервничать, особенно если вы впервые решили вырастить у себя на участке эти маленькие «звезды»:

• трудности начинаются с посева: семена могут не взойти или сеянцы плохо растут и засыхают. Чтобы не упустить время, сразу же сделайте пересев, но строго выполните все агротехнические требования к почве – причина в ее составе или недостаточной предпосевной обработке;
• однолетние астры болеют фузариозом. Не сажайте астры там, где в прошлые годы росли пасленовые (картофель, томат) или левкои, гвоздики, гладиолусы, тюльпаны – после этого должно пройти как минимум пять лет, иначе вы подвергнете астры риску заболеть фузариозом; по этой же причине не удобряйте астры свежим навозом;
• у астр неполные соцветия – возможно, растение страдает от тли или паутинного клеща, может, нарушены правила агротехники или растению недостаточно питания.

Болезни астр

Фузариоз – главное и самое частое заболевание астры. Вызывается оно грибом рода фузариум и проявляется уже у взрослого растения – оно внезапно слабеет, причем с одной стороны, желтеет, буреет и увядает. Способов побороть фузариоз пока нет, поэтому так важно соблюдать превентивные меры – культурооборот и севооборот на участке. Чередуйте астру с другими растениями, чтобы она повторно попадала на участок не ранее, чем через пять лет. Заболевшие растения необходимо удалить и сжечь, чтобы зараза не распространилась на другие растения и участки.

Другое грибковое заболевание, поражающее астры – черная ножка, проявляющееся почернением саженца и загниванием корневой шейки и основания стебля. Возбудитель болезни развивается на кислых почвах. В качестве борьбы с грибом используется удаление больных растений, дезинфекция почвы 1 %-ным раствором марганцовки, посыпанием почвы вокруг растения песком.

Болеют астры ржавчиной – на нижней стороне листьев появляются вздутия, в которых находятся споры, листья увядают, сохнут. Сажайте астры вдалеке от хвойных растений (именно с них попадают на астры споры ржавчины), в качестве профилактики опрыскайте астры 1 %-ным раствором бордоской жидкости, а если болезнь уже проявилась, то повторяйте такие опрыскивания еженедельно. Желтуха астр – еще одно заболевание, поражающее астры и вызываемое вирусом, который переносится тлей или цикадой. Сначала листовая пластинка светлеет, потом наступает общий хлороз листа, подавляется рост, в том числе и бутонов, которые приобретают зеленоватый оттенок. Чтобы уничтожить переносчиков заболевания, нужно опрыскать астры инсектицидами (Актелликом, Пиримором, Пиретрумом), а пораженные экземпляры растений нужно изъять и сжечь.

Вредители астр

Что касается насекомых-вредителей, то угрозу представляют такие, как луговой клоп, слюнявая пенница, пашенный слизень, уховертка обыкновенная, паутинный клещ, почковая тля и совка.

• тщательную осеннюю перекопку земли в саду;
• удаление и обязательное сжигание однолетних растений и отмирающих к осени побегов многолетних растений;
• правильный подход в выборе сортов растений для сада;
• улучшение почвы путем известкования и внесения перегноя и компоста;
• соблюдение нужного расстояния между растениями, чтобы они не росли слабыми и вытянутыми из-за вынужденной тесноты.

Если же вредители все-таки появились, то бороться с ними придется либо ядохимикатами, либо народными средствами. Пашенный слизень уничтожается либо механически (собираете и уничтожаете), либо используется препарат Метальдегид; уховертка обыкновенная – опрыскиванием растений Фундазолом, слюнявую пенницу, совку, паутинного клеща и лугового клопа уничтожают раствором Карбофоса, Фосфамида или Пиретрума.

Астры отцвели – что делать

Уход после цветения

Садовые (однолетние) астры после цветения желательно выкопать и сжечь, чтобы погибли вирусы, грибы и вредители, которые могли в них поселиться. Если вы собрали семена сортов, которые хотите вырастить в следующем году, то можете после первых заморозков посеять семена в почву, но уже на другом участке сада. Посейте семена в бороздки, присыпьте их торфом или перегноем.

Подзимний посев можно проводить прямо в снег в декабре-январе.

Для этого бороздки делают прямо в снегу, который предварительно приминается, а сверху семена присыпаются все тем же торфом. Посев в снег даже надежнее, поскольку тогда семенам не страшны внезапные оттепели. Весной, после того, как сойдет снег, для ускорения прорастания семян накройте участок пленкой.

Семена астр собирают так: дождитесь, когда увянет соцветие понравившегося вам сорта, а центр его потемнеет, и в нем появится белый пушок, сорвите соцветие, поместите его в бумажный пакет, в котором оно будет продолжать сохнуть. Подпишите пакет, чтобы не перепутать сорта. И помните: лучше всего высеивать на рассаду или в грунт прошлогодние семена, поскольку через два года они резко теряют всхожесть.

Как сохранить астры зимой

Многолетние астры могут расти на одном участке до пяти лет, поэтому осень – самая пора выкопать и рассадить многолетние астры, достигшие пятилетнего возраста, тем более, что они хорошо размножаются делением куста. Будьте осторожны с корневой системой, старайтесь ее не повредить.

Многолетние астры морозостойки, поэтому их зимовка в открытом грунте особой тревоги у цветоводов не вызывает. Но есть некоторые сорта, молодые растения которых желательно на зиму укрывать торфом, сухими листьями или лапником. Если стебли астр высохли, лучше их перед укрытием срезать. Весной снимите укрытие, чтобы ваши астры как можно скорее пошли в рост и украсили ваш сад своими необыкновенными цветами.

Близятся сумерки. Тонкий и острый
В небе созвездий колышется свет.
Астра на клумбе, душистой и пестрой,
Смотрит, как светят далекие сестры,
И посылает с земли им привет.
(Вс. Рождественский)

Виды и сорта

Астру с прямыми ее лепестками
С древних времен называли “звездой”.
Так бы ее вы назвали и сами.
В ней лепестки разбежались лучами
От сердцевинки совсем золотой.

Какая астра

Существует одна сложность: когда мы говорим об астрах, нужно понимать, что имеется в виду. Есть род астр, к которому относятся как однолетние, так и многолетние виды и сорта и о которых мы говорили выше, а есть так называемая садовая астра, принимаемая дилетантами за однолетнюю астру, которая на самом деле является несколько другим растением. Астра однолетняя, или как ее правильно называть Каллистефус (лат. Callistephus) – китайский монотипный род цветковых растений семейства Астровые, или Сложноцветные, близкий к роду Астр.

Каллистефус – растение одно– или двухлетнее, в цветоводстве называемое «астра китайская», или «астра садовая», родина которого, как ясно из названия, Китай. В 1825 году этот единственный представитель рода был описан Карлом Линнеем под названием Aster chinensis, в отдельный род его выделил Александр Кассини, назвав Callistephus chinensis, или Каллистемма китайская.

Стебли у растения зеленые, иногда темно-красные, ветвистые или простые. Корневая система мочковатая, мощная, хорошо разветвленная. Листья очередные, черешковые, соцветия – корзинка, плод – семянка. В культуре существует около 40 групп, включающие в себя около 4000 сортов. Вот с этим родственником астры мы обычно имеем дело, когда высаживаем в садах астры однолетние.

Многолетние астры

Многолетники рода астр делятся по срокам цветения на две группы: раннецветущие и осеннецветущие.

Раннецветущие многолетние астры

Группа раннецветущих не очень многочисленна и представлена только такими видами, как астра альпийская (Aster alpinus), астра бессарабская (Aster bessarabicus) и астра итальянская (Aster amellus).

Астра альпийская

Астры многолетние из группы альпийских цветут в мае, имеют рост от 15 см до 30 см, соцветия одиночные диаметром до 5 см похожи на простые маргаритки, часто используются для рокариев. Сорта:

• астра альпийская Glory – высота 25 см, диаметр цветка – 4 см, сине-голубая ромашка с желто-горячей серединой;
• астра Wargrave – высота до 30 см, диаметр розового цветка с желтой серединой 4 см, цветет в мае-июне.

Астра итальянская

или, как ее еще называют, ромашковая, цветет в июне-июле. Соцветия у нее крупные – до 5 см, корзинки – щитковидные соцветия, кустики высотой до 70 см. Хороша для каменистых садов и рокариев. Сорта:

• астра Rosea имеет язычковые цветки розового цвета, а трубчатые – светло-коричневого. Цветет до трех месяцев с июня;
• сорт Rudolf Goeth – крупные щитковые соцветия до 4-5 см диаметром, язычковые цветки – фиолетовые, трубчатые – желтые;

Астра бессарабская

Еще называют ложноитальянской. Куст высотой до 75 см, многочисленные лиловые цветки с коричневатой серединой.

Осеннецветущие многолетние астры

Осеннецветущие астры представлены более разнообразно: астра новобельгийская, астра кустарниковая и астра новоанглийская.

Астра кустарниковая

Самая ранняя из осенних астр – астра кустарниковая (Aster dumosus), родина которой – Северная Америка. Растут сорта этого вида в высоту от 20 см до 60 см, стебли так сильно облиственны, что даже в нецветущем состоянии способны украсить сад, как кустики самшита. Самые известные сорта:

• Ниобея и Альба флор Плена – астры с белыми цветками;
• Блю Берд – карликовый сорт до 25 см высотой с нежно-голубыми цветками, как и более рослые Блю букет и Lady in Blue;

Астра новобельгийская

Самые распространенные в наших садах астры относятся к астрам новобельгийским (Aster novi-belgii), или астрам виргинским, имеющим как карликовые сорта (30-40 см), так и высокорослые – до 140 см высотой. Кусты у этого вида астр мощные, соцветия метельчатые, окраска цветков синяя, белая, фиолетовая, все оттенки розового и бордового. Сорта:

• карликовые – Snowsprite с белыми цветками 35 см высоты, Jenny – красные астры, высотой до 30 см, розовый сорт Audrey высотой до 45 см;
• среднерослые – сине-фиолетовый Royal Velvet до 60 см высотой, Winston S. Churchill – сочно-рубиновый, куст высотой 70-75 см;
• высокорослые – Дасти роуз – куст высотой до 1 м с нежно-малиновыми цветками диаметром до 4 см, Дезерт блу – сиренево-синие цветки до 3,5 см в диаметре на кустах высотой до 1 м.

Астра новоанглийская (Aster novae-angliae)

Или астра североамериканская, тоже популярный вид в наших осенних садах. Отличается от других многолетних астр тем, что ее кусты достигают в высоту 160 см. Во всем остальном она похожа на новобельгийскую: очень обильное цветение мелких соцветий. Сорта:

• Browmann – куст до 120 см высотой, диаметр кистевидных соцветий – до 4 см, обильно цветет с сентября. Язычковые цветки – фиолетовые;
• сорт Constance – высота куста может достигать 180 см, стебли ветвистые, прочные, соцветия до 3,5 см диаметром, трубчатые цветки – коричневого или желтого цвета, язычковые – фиолетовые. Цветет в сентябре, морозостоек;
• Септемберрубин – полутораметровый куст, язычковые цветки – красно-розовые, соцветие диаметром 3,5 см.

Однолетние астры

Астра садовая, или каллистефус

Или астра китайская – однолетний родственник астры многолетней, сегодня представлен более чем 4000 сортами. Иногда астры однолетние настолько непохожи на собственно астры, что их можно спутать с георгинами, хризантемами, пионами и другими цветами. Пытаясь навести порядок в этом невероятном многообразии сортов и видов, ученые создавали разные классификации, но ни одна из них не является совершенной. Познакомим вас вкратце с некоторыми из этих классификаций.

По времени цветения астры делятся на:

• ранние (цветут с июля);
• средние (цветут с начала августа);
• поздние (цветут с середины или конца августа).

По высоте куста астры разделяют на пять групп:

• карликовые (до 25 см);
• низкорослые (до 35 см);
• среднерослые (до 60 см);
• высокорослые (до 80 см);
• гигантские (выше 80 см);

По цели выращивания существуют три группы:

• срезочные (высокого роста, цветки крупные, цветоносы длинные);
• обсадочные (компактные, невысокие, хороши как для цветников, так и в качестве горшечных растений);
• универсальные (компактные, средних размеров, цветоносы длинные, соцветия крупные).

По строению соцветий астры делятся на три группы:

• трубчатые – соцветия состоят исключительно из трубчатых цветков;
• переходные – соцветия имеют 1-2 ряда язычковых цветков и трубчатые цветки, заполняющие середину;
• язычковые – соцветия, в которых язычковые цветки закрывают трубчатые или трубчатых нет вообще.

Язычковая группа делится по принципу строения соцветий на такие типы:

Немахровые простые

• Эдельвейс, Пиноккио, Вальдерзее – сорта с мелкими соцветиями;
• Саломе – сорт со средними соцветиями;
• Рейнбой, Маргарита – сорта с крупными соцветиями;
• Маделин, Зоненштайн – сорта с очень крупными соцветиями.

• Ариаке, Тикума – мелкие соцветия;
• Аврора, Принетта, Лаплата – средние;
• Принцесса, астра Анемоновидная, Рамона – крупные;
• Эрфордия, Принцесса гигантская, Фантазия – очень крупные.

Полумахровые

• Комета, Тайгер павз – средние соцветия;
• Страусово перо, Королева рынка – крупные;
• астра Хризантемовидная, Калифорнийская исполинская.

Шаровидные (сферические)

• Миледи, Лидо,Триумф – средние соцветия;
• Американская красавица, Германия, астра пионовидная – крупные соцветия;
• Шаровидная – очень крупные соцветия.

Черепитчатые

• Рекорд, Экзотика – средние соцветия;
• Ривьера, Стар – крупные;
• Комплимент, Ризен, Юбилейная – очень крупные.

Полусферические

А вот по окраске цветков классификации не существует, хотя цветов и оттенков астр существует великое множество: разные оттенки синего цвета, что в мире цветов достаточно редкое явление, фиолетовые, сиреневые, кремовые, желтые, розовые, красные, не говоря уже о белых. Есть двухцветные астры. Нет пока только зеленых и оранжевых астр.

Стоит еще раз отметить, что ни одна из классификаций не является полной и безупречной, тем более что с каждым годом появляются все новые виды прекрасных экземпляров, которые трудно отнести к уже существующим видам и сортогруппам.

Как мне нравятся ваши статьи, Елена! Всегда масса новой информации, изложено понятно. Астры люблю, растут разные сорта, в основном махровые. Очень на снимке понравилась Аст ра новобельгийская , хочется развести на даче, но попадаются семена только высокорослых сортов, а я люблю небольшие растения, например как Jenny.

Необыкновенные цветы. У меня с ними так много связано, и в день рождения всегда я с астрами, и первое сентября. А вот вырастить не получалось. Не всходили семена, или вырастали такие хилые стебельки. Надо уже рассаду попробовать вырастить. Или под зиму посеять. В общем, статью проработаю, что-то я упускаю.

Какие все таки астры красивые цветы. Мне очень сильно нравятся. Прочла, как правильно за ними ухаживать и укрывать на зиму. Спасибо за интересную информацию вам. Обязательно у себя на даче посажу астры, тем более что они не прихотливые. Думаю, смогу вырастить такую красоту теперь сама.

Астры – мои любимые осенние цветы. Но у нас в саду астры с крупными цветами вырастали какие-то хилые. Я их просто покупала у бабушек, торгующим рядом с метро. Много полезных советов в статье, надеюсь, вырастут и у меня красивые астры. Спасибо за стихи, за Вс. Рождественского особенно.

Мне особенно понравилась альпийская астра – уговорила мужа купить большое количество и высадила их. И могу точно сказать – выглядят эти астры очень красиво, очень даже украшают двор! Но и за уходом, понятное дело, нужно не забывать следить.

Посеяла сорта астр “Королевская” и “Пионовидная”. Действительно, стебель вырос крупный, высокий. Сейчас формируются бутоны. Моя цель – один большой цветок на стебле. Нужно ли для этого оборвать все боковые побеги? Переживаю, что если сделаю так, а цветок всё равно будет некрупным. Тогда лучше оставлять боковые бутоны, чтобы астра была пышным кустиком с множеством цветов?

Не думаю, что вы добьётесь желаемого результата таким способом. Лучше прищипните центральный бутон. Таким образом, цветок станет давать больше боковых побегов, разрастётся и впоследствии, когда он зацветёт, вы не пожалеете, что так сделали. Глаза будут радоваться, смотрятся такие астры намного лучше. Попробуйте)

Айстри: вирощування з насіння, посадка і догляд, сорти

Астра (лат. Aster) – це рід однорічних і багаторічних трав`янистих рослин сімейства Айстрові, або Складноцвіті, що нараховує по різних думок від 200 до 500 видів, більша частина яких росте в Північній і Центральній Америці. В Європу квітка астра був потайки завезений в XVII столітті з Китаю французьким ченцем. У перекладі з латині «астра» означає «зірка». Існує китайська легенда про те, як два ченці, намагаючись дійти до зірок, піднімалися по найвищій горі Алтаю багато днів, але коли вони досягли вершини, то зірки над ними були всі так само далекі і так само недоступні. Тоді вони, розчаровані, без їжі і води, провівши багато важких днів в дорозі, повернулися до підніжжя гори і побачили чудовий луг з прекрасними квітами. «Подивися, – сказав один монах, – ми шукали зірки в небі, а вони живуть на землі!» Ченці викопали кілька квіток, принесли їх до свого монастиря, стали вирощувати їх і дали їм зоряне ім`я «айстри». З тих давніх пір в Китаї айстри стали символом краси, елегантності, скромності і чарівності. Астра – квітка народжених під знаком Діви, символ мрії про незвіданому, подарунок бога людині, його оберіг, його дороговказ .

Посадка і догляд за айстрами (коротко)

• посадка: посів насіння ранньою весною (в березні) або під зиму у відкритий грунт або в другій половині березня на розсаду. Висадка сіянців – в квітні або травні.
• цвітіння: літо осінь.
• освітлення: яскраве сонячне світло, півтінь.
• Грунт: родючі, окультурені на глибину 20 см суглинки.
• полив: помірний. У спеку – рідше, але рясніше.
• підживлення: 3 за сезон: через тиждень після появи сходів, під час бутонізації та на початку цвітіння.
• розмноження: однолетники – насінням, багаторічні види зазвичай вегетативно (поділом куща і живцями).
• шкідники: заслинені пенніц, павутинні кліщі, листові і галові нематоди.
• хвороби: борошниста роса, кільцева плямистість, сіра гниль квіток, вертіциллезному в`янення і вірусна жовтяниця.

Квітка астра – опис

Айстри – рослини кореневищні з простими листками, суцвіття – кошики, зібрані в волоті або щитки, крайові квітки у них – язичкові всіляких відтінків, а центральні – трубчасті, дрібні, майже завжди жовтого кольору. Культивують квіти айстри в Європі з XVII століття, і вчені-квітникарі досягли успіху в селекції, виростивши сорти дивовижної краси, серед яких є екземпляри всіляких забарвлень і форм. Розмножується астра насінням. Залежно від якості суцвіть і висоти стебла айстри використовуються для бордюрів, групових посадок, рабаток, рокаріїв або в якості прикраси для балконів і терас. Дуже гарні букети з айстр, які довго стоять в зрізку.

Вирощування айстри з насіння

насіння айстри

Вирощування айстри їх насіння здійснюється розсадним і безрассадним способами. Ранні сорти айстр висівають в грунт вже на початку або в середині березня, і тоді в липні ви вже зможете милуватися їх цвітінням. Більш пізні сорти – в кінці квітня-початку травня, коли температура повітря буде не нижче 10 ºC. Але знайте, що айстри, вирощені з насіння безрассадним способом, зацвітають пізніше, ніж ті, які ви починали вирощувати в теплиці.

Посів айстри виробляють в неглибокі борозенки (до 4 см глибиною), рясно поливають, засипають ґрунтом і з настанням сухої погоди або мульчують, або накривають місце посадки покривним матеріалом до тих пір, поки не з`являться сходи. Потім покривний матеріал використовується тільки в разі заморозків. У фазі розвитку у сіянців двох-трьох справжніх листків їх проріджують таким чином, щоб відстань між сходами було 10-15 см. Зайві сіянці пересадите в інше місце.

Коли сіяти айстри

Ранні сорти айстр зацвітають через 90 днів після посадки, середньоранні – через 110 днів (на початку серпня), пізні – через 120-130 днів (в кінці серпня-середині вересня). Тобто перед тим, як посіяти астру, потрібно зробити нескладні розрахунки. Пізні сорти айстр можуть цвісти до самих морозів.

Сіють айстри не тільки навесні, але і пізньої осені, під зиму, прямо в борозенки по замерзлому ґрунті – в цьому випадку рослини майже не пошкоджуються фузаріозом.

Коли навесні з`являться сходи, прорідити їх. До речі, не забудьте, що термін зберігання насіння невеликий: після двох років зберігання схожість зменшується в два рази.

Посів айстри на розсаду

Вирощування айстри розсадним способом набагато надійніше безрассадного, хоча і вимагає трохи більше часу і праці. Проводиться посів на розсаду на початку квітня або травня, в залежності від сорту. За тиждень до посіву загорніть насіння айстри в тканину і замочіть в слабкому розчині марганцівки. Через 10-12 годин відіжміть тканину від зайвої вологи, покладіть в поліетиленовий пакет і помістіть його в тепле місце для пророщування. В якості ємності для вирощування айстри на розсаду можна використовувати ящики або горщики.

Де посіяти чорнобривці, щоб вони принесли максимум користі

Грунт для айстр повинна бути легка і родюча, перед посадкою обов`язково полийте її розчином фунгіциду. Висійте в зроблені в грунті борозенки вже проклюнулися насіння, присипте їх шаром піску в 0,5 см, пролийте через дрібне сито слабким розчином марганцівки і, накривши зверху склом або плівкою, поставте в тепле місце (20-22 ºC). Якщо ви посіяли насіння, зібрані в минулому році, то можете очікувати сходи вже через 3-5 днів. Після появи сходів перенесіть ємності в більш прохолодне приміщення – приблизно 16ºС. Пікіровку паростків проводять за схемою 4х4 см, коли у них з`являться 3-4 справжніх листочки. При пікіровки укоротите коріння сіянців. У грунт для пересадки додайте золи, поливайте пікірувати сіянці помірно.

посадка айстр

Коли садити айстри

Через тиждень після пікіровки підгодуєте сіянці розчином комплексних добрив і продовжуйте підгодовувати один раз в тиждень до самої висадки у відкритий грунт. Починайте поступово привчати їх до середовища, в якій їм доведеться опинитися: виносьте на час на відкрите повітря, оскільки загартована розсада краще приживається. До моменту посадки у ваших сіянців повинен бути міцний стеблинка висотою до 10 см і 6-8 великих зелених листочків. Кращий час для висадки розсади – приблизно квітень-травень. Айстри холодостійкі і не злякаються нічного зниження температури до 3-4 ºC. Висаджувати айстри у відкритий грунт найкраще ввечері.

Як посадити айстри

Посадка айстр починається з вибору ділянки. Місце для висадки розсади має бути сонячним, з хорошим дренажем. Самі благотворні попередники для айстр – тагетес і календула. Посадка і догляд за айстри найкраще здійснюється на легких і родючих нейтральних грунтах. Місце майбутньої посадки айстр потрібно готувати заздалегідь: восени глибоко перекопайте передбачуваний ділянку з перегноєм або компостом з розрахунку 2-4 кг на 1 м², а навесні скопайте ділянку, додавши на кожен м² 20-40 г суперфосфату, 15-20 г калійної солі і стільки ж сірчанокислого амонію.

Якщо ж грунт на ділянці не виснажена, можна добрив не вносити.

Перед посадкою ділянку необхідно прополоти, вирівняти і розпушити на глибину 4-6 см. Бажано ще й зволожити, особливо, якщо розсаду ви купували в магазині і не знаєте, скільки часу коріння у неї були відкриті. У неглибокі пролиті водою борозенки висаджують саджанці на відстані не менше 20 см один від одного, хоча відстань залежить від сорту айстр. Відстань між борознами близько півметра. Саджанці присипаються сухою землею, поливати їх після посадки не потрібно, тільки через 2-4 дня. Через тиждень-другий підгодуйте айстри азотними добривами.

Догляд за садової айстри

Як доглядати за айстри

Будь-який досвідчений квітникар на питання: «Як виростити айстри?» відповість, що це дуже легко. Айстри невибагливі, і догляд за ними не потребує багато часу і зусиль. Перше правило догляду за айстрами – обов`язкове розпушування грунту з одночасним прополкою бур`янів. Робити це необхідно після кожного дощу або поливу на глибину 4-6 см, не більше. Ще до початку розгалуження проведіть підгортання стебла на висоту 6-8 см, щоб прискорити зростання коренів.

Вирощуємо ромашки – вибирайте вид під себе

здійснюючи полив айстри, пам`ятайте, що їм шкодить як недолік, так і надлишок вологи. У спекотне літо поливайте рідше, але рясніше (до 3 відер води на 1 м²), з обов`язковим подальшим розпушуванням. Встигнете з поливом – суцвіття можуть втратити декоративність.

Якщо хочете отримати від своїх айстр максимум віддачі, не забувайте їх підгодовувати. За сезон підгодівлі повинно бути як мінімум три: перший раз – через тиждень-два після посадки (20 г аміачної селітри, 10 г сульфату калію, 50 г суперфосфату на м²), при появі бутонів потрібно підгодувати айстри вдруге (по 50 г сульфату калію і суперфосфату на 1 м²) і третій (той же склад) на самому початку цвітіння.

Своєчасно видаляйте засохлі квіти.

Можливі труднощі вирощування айстри

Іноді невибагливі айстри все ж змушують квітникарів нервувати, особливо якщо ви вперше вирішили виростити у себе на ділянці ці маленькі «зірки»:

• труднощі починаються з посіву: насіння можуть не зійти або сіянці погано ростуть і засихають. Щоб не втратити час, відразу ж зробіть пересівши, але строго виконайте всі агротехнічні вимоги до грунту – причина в її складі або недостатньої передпосівної обробки;
• однорічні айстри хворіють фузаріозом. Не саджайте айстри там, де в минулі роки росли пасльонові (картопля, томат) або левкої, гвоздики, гладіолуси, тюльпани – після цього має пройти як мінімум п`ять років, інакше ви піддасте айстри ризику захворіти фузаріозом- по цієї ж причини не удобрюйте айстри свіжим гноєм;
• у айстр неповні суцвіття – можливо, рослина страждає від попелиці або павутинного кліща, може, порушені правила агротехніки або рослині недостатньо харчування.

хвороби айстр

фузаріоз – головне і найчастіше захворювання айстри. Викликається воно грибом роду фузариум і проявляється вже у дорослої рослини – воно раптово слабшає, причому з одного боку, жовтіє, буріє і в`яне. Способів подолати фузаріоз поки немає, тому так важливо дотримуватися превентивних заходів – культурооборот і сівозміну на ділянці. Чергуйте астру з іншими рослинами, щоб вона повторно потрапляла на ділянку не раніше, ніж через п`ять років. Хворі рослини необхідно видалити і спалити, щоб зараза не поширилася та на інші рослини і ділянки.

Інша грибкове захворювання, що вражає айстри – чорна ніжка, що виявляється почорнінням саджанця і загниванням кореневої шийки і основи стебла. Збудник хвороби розвивається на кислих грунтах. Як боротьби з грибом використовується видалення хворих рослин, дезінфекція грунту 1% -ним розчином марганцівки, посипанням грунту навколо рослини піском.

Хворіють айстри іржею – на нижньому боці листків з`являються здуття, в яких знаходяться спори, листя в`януть, сохнуть. Садіть айстри далеко від хвойних рослин (саме з них потрапляють на айстри суперечки іржі), в якості профілактики обприскати айстри 1% -ним розчином бордоської рідини, а якщо хвороба вже проявилася, то повторюйте такі обприскування щотижня.

жовтяниця айстр – ще одне захворювання, що вражає айстри і викликається вірусом, який переноситься попелиць або цикад. Спочатку листова пластинка світлішає, потім настає загальний хлороз листа, пригнічується ріст, в тому числі і бутонів, які набувають зеленуватий відтінок. Щоб знищити переносників захворювання, потрібно обприскати айстри інсектицидами (актеллика, Пірімором, піретрум), а уражені екземпляри рослин потрібно вилучити і спалити.

Борошниста роса, вертіціллез – хвороби, з якими добре справляється Фундазол.

шкідники айстр

Що стосується комах-шкідників, то загрозу представляють такі, як луговий клоп, слинява пенніц, орний слимак, щипавка звичайна, павутинний кліщ, почковая тля і совка.

• ретельну осінню перекопування землі в саду;
• видалення і обов`язкове спалювання однорічних рослин і відмираючих до осені пагонів багаторічних рослин;
• правильний підхід у виборі сортів рослин для саду;
• поліпшення грунту шляхом вапнування і внесення перегною і компосту;
• дотримання потрібного відстані між рослинами, щоб вони не росли слабкими і витягнутими через вимушену тісноти.

Якщо ж шкідники все-таки з`явилися, то боротися з ними доведеться або отрутохімікатами, або народними засобами. Пашенний слимак знищується або механічно (збираєте і знищуєте), або використовується препарат Метальдегід- щипавка звичайна – обприскуванням рослин фундазолом, слиняву пенніц, совку, павутинного кліща і лугового клопа знищують розчином Карбофоса, фосфаміду або піретрум.

Айстри відцвіли – що робити

Садові айстри після цвітіння

Садові (однорічні) айстри після цвітіння бажано викопати і спалити, щоб загинули віруси, гриби та шкідники, які могли в них оселитися. Якщо ви зібрали насіння сортів, які хочете виростити в наступному році, то можете після перших заморозків посіяти насіння в грунт, але вже на іншій ділянці саду. Посійте насіння в борозенки, присипте їх торфом або перегноєм.

Подзимний посів можна проводити прямо в сніг в грудні-січні.

Для цього борозенки роблять прямо в снігу, який попередньо приминається, а зверху насіння присипаються все тим же торфом. Посів в сніг навіть надійніше, оскільки тоді насінню не страшні раптові відлиги. Навесні, після того, як зійде сніг, для прискорення проростання насіння накрийте ділянку плівкою.

Насіння айстр збирають так: дочекайтеся, коли зів`яне суцвіття вподобаного вам сорту, а центр його потемніє, і в ньому з`явиться білий пушок, зірвіть суцвіття, помістіть його в паперовий пакет, в якому воно буде продовжувати сохнути. Підпишіть пакет, щоб не переплутати сорти. І пам`ятайте: найкраще висівати на розсаду або в грунт торішні насіння, оскільки через два роки вони різко втрачають схожість.

Як зберегти айстри взимку

Багаторічні айстри можуть рости на одному місці до п`яти років, тому осінь – пора викопати і розсадити багаторічні айстри, які досягли п`ятирічного віку, тим більше, що вони добре розмножуються діленням куща. Будьте обережні з кореневою системою, намагайтеся її не пошкодити.

Багаторічні айстри морозостійкі, тому їх зимівля у відкритому грунті особливої ​​тривоги у квітникарів не викликає. Але є деякі сорти, молоді рослини яких бажано на зиму вкривати торфом, сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо стебла айстр висохли, краще їх перед укриттям зрізати. Навесні зніміть укриття, щоб ваші айстри якомога швидше пішли в ріст і прикрасили ваш сад своїми незвичайними квітами.

Наближаються сутінки. Тонкий і гострий
У небі сузір`їв колишеться світло.
Астра на клумбі, запашної і строкатою,
Дивиться, як світять далекі сестри,
І посилає з землі їм привіт.
(Вс. Рождественський)

Види і сорти айстри

Астру з прямими її пелюстками
З давніх часів називали “зіркою”.
Так би її ви назвали і самі.
У ній пелюстки розбіглися променями
Від серцевини зовсім золотий.

яка астра

Існує одна складність: коли ми говоримо про астрах, потрібно розуміти, що мається на увазі. Оце покоління айстр, до якого відносяться як однорічні, так і багаторічні види і сорти і про які ми говорили вище, а є так звана садові астра, яка приймається дилетантами за однорічну астру, яка насправді є дещо іншим рослиною. Астра однорічна, або як її правильно називати Каллістефус (лат. Callistephus) – китайський монотипний рід квіткових рослин сімейства Айстрові, або Складноцвіті, близький до роду Астр.

Каллістефус – рослина одно- або дворічна, в квітникарстві зване «астра китайська», або «астра садові», батьківщина якого, як зрозуміло з назви, Китай. У 1825 році цей єдиний представник роду був описаний Карлом Ліннеєм під назвою Aster chinensis, в окремий рід його виділив Олександр Кассіні, назвавши Callistephus chinensis, або Каллістемма китайська.

Стебла у рослини зелені, іноді темно-червоні, гіллясті або прості. Коренева система мичкувата, потужна, добре розгалужена. Листки чергові, черешкові, суцвіття – кошик, плід – сім`янка. У культурі існує близько 40 груп, що включають в себе близько 4000 сортів. Ось з цим родичем айстри ми зазвичай маємо справу, коли висаджуємо в садах айстри однорічні.

багаторічні айстри

Багаторічники роду айстр діляться за термінами цвітіння на дві групи: раннецветущие і осеннецветущие.

Ранньоквітучі багаторічні айстри

Група ранньоквітучих не надто численна і представлена ​​тільки такими видами, як айстра альпійська (Aster alpinus), астра бессарабская (Aster bessarabicus) і астра італійська (Aster amellus).

Астра альпійська

Айстри багаторічні з групи альпійських цвітуть в травні, мають зростання від 15 см до 30 см, суцвіття поодинокі діаметром до 5 см схожі на прості маргаритки, часто використовуються для рокаріїв. сорти:

• астра альпійська Glory – висота 25 см, діаметр квітки – 4 см, синьо-блакитна ромашка з жовто-гарячою серединою;
• астра Wargrave – висота до 30 см, діаметр рожевої квітки з жовтою серединою 4 см, цвіте в травні-червні.

Астра італійська

або, як її ще називають, ромашкова, цвіте в червні-липні. Суцвіття у неї великі – до 5 см, кошики – щитковидні суцвіття, кущики висотою до 70 см. Зручна для кам`янистих садів і рокаріїв. сорти:

• астра Rosea має язичкові квітки рожевого кольору, а трубчасті – світло-коричневого. Цвіте до трьох місяців з червня;
• сорт Rudolf Goeth – великі щітковие суцвіття до 4-5 см діаметром, язичкові квітки – фіолетові, трубчасті – жовті;

Астра бессарабская

ще називають ложноітальянской. Кущ висотою до 75 см, численні фіолетові квіти з коричневою серединою.

Осеннецветущие багаторічні айстри

Осеннецветущие айстри представлені більш різноманітно: астра новобельгійська, астра чагарникова і астра новоанглійських.

Астра чагарникова

Найбільш рання з осінніх айстр – астра чагарникова (Aster dumosus), батьківщина якої – Північна Америка. Ростуть сорти цього виду в висоту від 20 см до 60 см, стебла так сильно облистяні, що навіть в нецветущем стані здатні прикрасити сад, як кущики самшиту. Найвідоміші сорти:

• Ниобея і Альба флор Полону – айстри з білими квітками;
• Блю Берд – карликовий сорт до 25 см заввишки з ніжно-блакитними квітками, як і більш високі Блю букет і Lady in Blue;

Астра новобельгійська

Найпоширеніші в наших садах айстри ставляться до астра новобельгійська (Aster novi-belgii), або астра віргінським, які мають як карликові сорти (30-40 см), так і високорослі – до 140 см заввишки. Кущі у цього виду айстр потужні, суцвіття волотисте, забарвлення квіток синя, біла, фіолетова, всі відтінки рожевого і бордового. сорти:

• карликові – Snowsprite з білими квітками 35 см висоти, Jenny – червоні айстри, висотою до 30 см, рожевий сорт Audrey висотою до 45 см;
• середньорослі – синьо-фіолетовий Royal Velvet до 60 см заввишки, Winston S. Churchill – соковито-рубіновий, кущ висотою 70-75 см;
• високорослі – Дасті роуз – кущ висотою до 1 м з ніжно-малиновими квітками діаметром до 4 см, Дезерт блу – бузково-сині квітки до 3,5 см в діаметрі на кущах заввишки до 1 м.

Астра новоанглійських (Aster novae-angliae)

або астра північноамериканська, теж популярний вид в наших осінніх садах. Відрізняється від інших багаторічних айстр тим, що її кущі досягають у висоту 160 см. У всьому іншому вона схожа на новобельгійська: дуже рясне цвітіння дрібних суцвіть. сорти:

• Browmann – кущ до 120 см заввишки, діаметр гроноподібних суцвіть – до 4 см, рясно цвіте з вересня. Язичкові квітки – фіолетові;
• сорт Constance – висота куща може досягати 180 см, стебла гіллясті, міцні, суцвіття до 3,5 см діаметром, трубчасті квітки – коричневого або жовтого кольору, язичкові – фіолетові. Цвіте у вересні, морозостійкий;
• Септемберрубін – півтораметровий кущ, язичкові квітки – червоно-рожеві, суцвіття діаметром 3,5 см.

однорічні айстри

Астра садові, або каллістефус

Або астра китайська – однорічний родич айстри багаторічної, сьогодні представлений більш ніж 4000 сортами. Іноді айстри однорічні настільки несхожі на власне айстри, що їх можна сплутати з жоржинами, хризантемами, півоніями та іншими квітами. Намагаючись навести порядок в цьому неймовірному різноманітті сортів і видів, вчені створювали різні класифікації, але жодна з них не є досконалою. Познайомимо вас коротко з деякими з цих класифікацій.

За часом цвітіння айстри діляться на:

• ранні (Цвітуть з липня);
• середні (Цвітуть з початку серпня);
• пізні (Цвітуть з середини або кінця серпня).

По висоті куща айстри поділяють на п`ять груп:

За мети вирощування існують три групи:

• срезочной (Високого зросту, квітки великі, квітконоси довгі);
• обсадочнойе (компактні, невисокі, хороші як для квітників, так і в якості кімнатних рослин);
• універсальні (Компактні, середніх розмірів, квітконоси довгі, суцвіття великі).

За будовою суцвіть айстри діляться на три групи:

• трубчасті – суцвіття складаються виключно з трубчастих квіток;
• перехідні – суцвіття мають 1-2 ряди язичкових квіток і трубчасті квітки, що заповнюють середину;
• язичкові – суцвіття, в яких язичкові квітки закривають трубчасті або трубчастих немає взагалі.

Язичкова група ділиться за принципом будови суцвіть на такі типи:

немахрові прості

• Едельвейс, Піноккіо, Вальдерзее – сорти з дрібними суцвіттями;
• Саломе – сорт із середніми суцвіттями;
• Рейнбо, Маргарита – сорти з великими суцвіттями;
• Маделин, Зоненштайн – сорти з дуже великими суцвіттями.

• Аріаке, Тікума – дрібні суцвіття;
• Аврора, Прінетта, Лаплата – середні;
• Принцеса, астра Анемоновідная, Рамона – великі;
• Ерфордія, Принцеса гігантська, Фантазія – дуже великі.

напівмахрові

• Комета, Тайгер Павза – середні суцвіття;
• Стресових перо, Королева ринку – великі;
• астра Хрізантемовідная, Каліфорнійська велетенська.

Кулясті (сферичні)

• Міледі, Лідо, Тріумф – середні суцвіття;
• Американська красуня, Німеччина, астра піоновідние – великі суцвіття;
• Куляста – дуже великі суцвіття.

черепітчатие

• Рекорд, Екзотика – середні суцвіття;
• Рів`єра, Стар – великі;
• Комплімент, Різен, Ювілейна – дуже великі.

напівсферичні

А ось за забарвленням квіток класифікації не існує, хоча кольорів і відтінків айстр існує безліч: різні відтінки синього кольору, що в світі квітів досить рідкісне явище, фіолетові, бузкові, кремові, жовті, рожеві, червоні, не кажучи вже про білих. Є двоколірні айстри. Немає поки тільки зелених і оранжевих айстр.

Варто ще раз зазначити, що жодна з класифікацій не є повною і бездоганною, тим більше що з кожним роком з`являються все нові види прекрасних примірників, які важко віднести до вже існуючих видів і сортогруппи.