мокруха

1. Вбивство. Там у гаю під кущем чекає зая. Їй стрельну у бочину. Увізьму за вуха. Кину в чан, зварю та з’їм. Отака мокруха («ТНМК»).

Значення в інших словниках

1. мокруха — мокру́ха іменник жіночого роду горілка, настояна на ягодах, травах тощо Орфографічний словник української мови
2. мокруха — див. горілка Словник синонімів Вусика
3. мокруха — -и, ж. Горілка, настояна на ягодах, травах тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мокруха — МОКРУ́ХА, и, ж. Горілка, настояна на ягодах, травах тощо. Примчали з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув І од сієї він мокрухи Скрививсь, наморщивсь і зівнув (І. Котляревський); На смак мокруха схожа на хороший лікер (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. мокруха — (-и) ж.; крим., жрм. Убивство (як правило, з пролиттям крові). Вміст поліетиленового пакета у затриманого дозволяє стверджувати, що він ішов на “мокруху” (УМ, 18.02.2000); Відмивання плюс “мокруха”. Звинувачень на адресу Павла Лазоренко додалося (УМ, 6.06.2000). ПСУМС, 45; СЖЗ, 67. Словник жарґонної лексики української мови
6. мокруха — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови
7. мокруха — МОКРУ́ХА, и, ж. Горілка, настояна на ягодах, травах тощо. Примчали з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув І од сієї він мокрухи Скрививсь, наморщивсь і зівнув (Кота., І, 1952, 94); На смак мокруха схожа на хороший лікер (Укр. страви, 1957, 367). Словник української мови в 11 томах
8. мокруха — Мокруха, -хи ж. Водка. Словник української мови Грінченка

Муселець, спотикач і мокруха: що пили українці в давнину

Українське застілля важко собі уявити без алкоголю. Але не в сучасному розумінні. Адже раніше “міцними” напоями вважали ті, що мали в собі тільки 5-10° та й вживали їх маленькими чарками.

Портал “Всвіті” зібрав напої, які полюбляли наші предки і які дивують своїми назвами та способами виробництва.

Медові напої

Мед був улюбленим напоєм ще з часів Київської русі. З бджолиного меду виготовляли медовуху. Спочатку готували медову ситу, заправляли її запареними шишками хмелю та залишали на кілька днів у теплі.

Залежно від часу витримки напій був слабшим або міцнішим. Готовий мед наливали у бочки, які зберігались у спеціальних льохах – так званих медушах. Мед вживали холодним.

Популярним напоєм був і муселець – це медова наливка. До провареного з водою меду додавали ягоди з наливки. Щоб напій став хмільним, йому давали настоятись близько десяти днів.

Пиво

Пиво – другий за популярністю алкогольний напій. Виявляється, у давнину його варили без хмелю. Вже згодом його прирівняли до алкоголю, коли до ячменю або проса почали додавати хміль та солод.

Кажуть, що пиво дуже любили козаки. Але пили вони його, аби зігрітись. Так, під час зимових походів, вони тричі на день вживали гарячу юшку з пива.

Настоянки та наливки

Тільки у XV столітті в Україну приходить горілка, або як її називали “гаряче вино”. Саме з появою цього напою пов’язана поява настойок та наливок, які дивували своїми кольорами та витонченими смаками.

Веренуха – цей напій готували із узвару сушених слив та груш. Цей узвар настоювали ніч, проціджували, додавали до нього червоний перець, м’яту, материнку та чебрець. Потім додавали мед та парили у печі. Саме цей напій довгий час заміняв на столах горілку, яку вживали не дуже часто.

Спотикач – своєрідний напій, який було потрібно збовтувати. Для його приготування змішували корицю, мускатний горіх, гвоздику, шафран та ваніль. Він настоювався два тижні, але потрібно було постійно збовтувати. Потім настоянку варили із цукром і подавали до столу охолодженою.

Оригінальні назви напоїв:

Старка – горілка, яка вважалася лікувальною. Її настоювали на дубовій корі, чебрецю чи деревію.

Паленка – це напій на ягодах та прянощах, який дуже довго настоювався. Сьогодні це слово має зовсім інше значення, часто так називають недоброякісний алкоголь домашнього виробництва.

Полинівка – міцна горілка, яку настоювали на цілющих травах, а також суницях чи сливах.

Мокруха – напій, який на смак нагадував хороший лікер. Готували його із вишневого соку та зберігали у затінку.

Травняк – напій, який настоювали рівно пів року. Ягоди горобини, полин, соснові шишки, любисток, ревінь та ялівець заливали горілкою та залишила настоюватись.

Читайте також: Подорожчання алкоголю і попит: питимуть чи ні

Русский

Корень: -мокр-; суффикс: -ух; окончание: -а.

Произношение

Семантические свойства

Значение

ботан.гриб семейства мокруховых ◆ Рыжики растут среди молодых сосен и ёлочек, маслята ― тоже, мокруха так и называется ― мокруха еловая, боровики приписаны к бору, то есть к зрелому сосновому лесу… В. А. Солоухин, «Третья охота», 1967 г. [НКРЯ]

Синонимы

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Этимология

Происходит от прилагательного мокрый, далее от праслав. *mokrъ , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. мокръ (ὑγρός; Супр.), укр. мо́крий , белор. мо́кры , болг. мо́кър , сербохорв. «мо̏кар, мо̏кра», словенск. mókǝr, mókra , чешск. mokrý , польск., в.-луж. mokry , н.-луж. mоkšу . Сюда же моча́, мо́кнуть. Родственно лит. makonė «лужа», maklỹnė ж. «грязь», maknóti, maknóju «идти по грязи», į̃maku, įmakė́ti «входить в болото», далее ирл. mōin «болото, топь». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

Перевод

мокруха II

Морфологические и синтаксические свойства

Корень: -мокр-; суффикс: -ух; окончание: -а.

Произношение

Семантические свойства

Значение

крим. жарг. то же, что мокрое дело; убийство ◆ Эй, начальник, хорош нам мокруху клеить, мы не убивали никого! Андрей Грачев, «Ярый против видеопиратов», 1999 г. [НКРЯ]