Як відкрити порти на роутері: інструкція і 3 способи вирішення можливих проблем

У сучасній квартирі знаходиться приблизно 3-5 приладів, яким необхідний постійний і безперебійний інтернет (що вже казати про офіс). Щоб всі ці девайси отримували стабільний wi-fi, варто використовувати роутер. Але просто підключити маршрутизатор – мало, потрібно ще, щоб його порти були відкриті. Навіщо це потрібно і як впоратися з завданням, якщо порти закриті, докладно розказано в статті.

Чим допоможе відкриття портів?

Як багато хто знає, Роутер (В тому числі БРЕНДУD-Link) – це прилад, який дозволяє роздавати інтернет кільком пристроям. За замовчуванням він, як правило, працює він тільки на прийом трафіку. А якщо юзер хоче використовувати маршрутизатор і для передачі інформації в інтернет, доведеться зробити деякі налаштування, а точніше – відкрити відповідні порти. Мовою професіоналів це називається «кидок портів на роутері». Навіщо це потрібно? Все просто: без відкритих портів виходить від вас інформація просто проігнорується роутером (наприклад, такому, як D-Link DIR-615S) і не потрапить в мережу.

Навіщо може знадобитися передати інформацію в інтернет? Таких ситуацій виникає безліч: наприклад, це потрібно при чат-спілкуванні, проведенні відеоконференцій, для коректної роботи мережевих багатокористувацьких ігор, додатків на зразок μTorrent і т.д.

Зробити настройку і кидок можна самостійно, головне – чітко слідувати правилам. Часто інформація, як прокинути порти, вже є в комплектної інструкції до роутера. Спрощений мануал виглядає приблизно так:

Початок: способи визначення адреси

Кожен домашній або офісний маршрутизатор має свій IP-адресу. Знайти ці кілька цифр – перший крок на шляху до правильно налаштованим портам. Отже, що потрібно робити:

• знайти на компі «Параметри мережі та Інтернет» (робиться це кліком лівої кнопки мишки по спеціальному значку в правому нижньому куті дисплея, або ж через Панель керування);

• знайти там своє підключення (це може бути як Підключення по локальній мережі, якщо у вас стаціонарний ПК з підключеним шнуром Ethernet, так і бездротову, якщо у вас ноутбук, планшет або інший портативний пристрій);

• в наступному вікні відшукати «Відомості» (ще можуть називатися «Властивості підключення або іншим аналогічним ім’ям»);
• тут вказана вся інформація про мережевому підключенні, але потрібні цифри написані у конкретному рядку, що називається «шлюз» або «IP-адреса». Це чотири числа, розділені трьома крапками.

Цей набір цифр можна записати або запам’ятати. Він стане в нагоді для подальших дій.

Ту ж інформацію можна знайти і іншими шляхами, наприклад, через «Властивості» – «Протокол інтернету версії 4». У новому відкритому розділі буде графа «Основний шлюз». Це і є мережеву адресу маршрутизатора.

Користувачі, у яких в лівому куточку екрану не відображається значок мережі, можуть дізнатися адресу через командний рядок. Для цього потрібно одночасно затиснути на клавіатурі кнопки Windows і R, потім в що з’явилася рядку вписати СMD і вибрати Ок. Відкриється командний рядок, в якій потрібно додати команду ipconfig і натиснути ⎆. На екрані відобразиться IP-адресу роутера (в рядку «Основний шлюз»).

І ще один спосіб, який підходить для Ледачих. Якщо при активації нового Роутера (НАПРИКЛАД,ASUS RT-AC51U) адреса, логін і пароль не змінювалися, то подивитися їх можна зі зворотного боку приладу. На нижній частині корпусу передбачена спеціальна наклейка з усією цією інформацією.

Безпосередня настройка порту

Номер порту вибирається залежно від мети його відкриття. Наприклад, порти 20 або 21 призначені для FTP-протоколів; порт 80 – для http і т.д. Всього їх більше 65 тисяч. Подивитися номер порту, який необхідно відкрити, можна в налаштуваннях гри або програми, для якої він відкривається.

Щоб відкрити порти на роутері, необхідно змінити деякі пункти в інтерфейсі приладу. Важливо розуміти, що кидок портів робиться не для техніки, подає інтернет, а для кожного підключеного до девайсу користувача (ПК).

Наприклад, якщо до одного маршрутизатора «пріконнектілось» 10 пристроїв і потрібно відкрити для них певний порт, то в налаштуваннях приладу вказується запис для кожного з цих девайсів. Тобто таких записів в настройках повинно бути 10.

Принцип відкриття плюс-мінус однаковий на всіх роутерах, незалежно від бренду. Тому немає сенсу прописувати мануал для кожного виробника окремо. Стаття пропонує інструкцію, як відкрити порти на прикладі роутера TP-Link.

На замітку!режде, ніж починати роботи з налаштування, потрібно перевірити: можливо, необхідний порт вже відкрито. Здійснити це можна через софт 2ip. В програмі є рядок, куди варто вписати номер порту. Після цього натискається кнопка Перевірити. Софт відразу покаже, відкритий потрібний порт на роутері або закритий.

Порядок дій для TP-Link

Проброс портів здійснюється в 5 простих кроків:

1. Відкрити будь-який інтернет-браузер і вписати в пошуковий рядок IP-адресу свого маршрутизатора. Як дізнатися ці 8 цифр, було описано вище.
2. У вікно ввести свої дані, вказавши логін і шифр. Більшість користувачів змінюють їх при першому підключенні роутера. Тим, хто не заморочується такими моментами, підійде стандартна комбінація для входу (admin/admin).
3. Відкриється головний екран маршрутизатора з усіма пунктами налаштувань. Меню розташоване в лівій частині сторінки.
4. У переліку відшукати пункт «Переадресація», «Віртуальні сервери» і «Додати нову».
5. На екрані з’явиться Наступного розділ налаштувань, куди слід вписати потрібний номер порту, отриманий мережеву адресу роутера і протокол.

Після виконання прописаних маніпуляцій в розділі «Віртуальні сервіси» TP-Link (як варіант, моделі TL-WR841N) з’явиться відкритий порт для вказаної адреси мережі. Рядок з адресою необхідно періодично перевіряти, особливо якщо до роутера підключено кілька пристроїв, адже прилад може самостійно змінювати адреси користувачів. Правильним буде відразу зарезервувати для себе конкретну адресу і не переживати, що його «віддадуть» комусь іншому.

Порт не відкривається: причини

Буває, що навіть покроково виконавши всі пункти інструкції, бажаний порт так і не вийшло відкрити. Чому так відбувається? Ось найпоширеніші причини і способи їх вирішення: Причини, чому порт не виходить відкрити

Потрібно змінити або додати ще один порт в роутер: порядок дій

Будь-які зміни, які користувач хоче внести в налаштування маршрутизатора, робляться через його інтерфейс. Приклад показаний все на тому ж TP-Link (модель C60).
Перші етапи – стандартні: потрібно ввести в пошуковику адресу приладу і заповнити для входу рядки з логіном і паролем. Після того, як відкриється меню пристрою, в переліку налаштувань вибрати вже знайомий пункт «Переадресація» і далі – «Віртуальні сервери».

На екрані з’явиться повний список усіх зроблених портів. Навпроти кожного є активні поля «Редагувати/Видалити». З їх допомогою можна змінювати будь-які пункти або зробити повний delete з налаштувань.

Щоб додати новий порт, використовують однойменну кнопку. Вона розташована під переліком. Після натискання доведеться ще раз пройти весь шлях, описаний вище.

Примітка: відкриваючи порти для декількох користувачів, потрібно бути дуже уважним з номерами адрес. Система пропустить абсолютно ідентичні записи (тобто не видасть помилки), але працювати вони не будуть.

Можливі проблеми при відкритті портів

Якщо користувач правильно виконав всі зміни в роутері (наприклад, TP-Link Deco M5 MESH), включив його і система справно заробила – значить все прекрасно і можна користуватися на здоров’я. Але буває, що після налаштування і активації девайса система все одно дає збій. Що відбувається і як усунути проблему? Огляд трьох найчастіших несправностей – далі.

Відбулася зміна IP-адреси

Про це вже говорилося вище в статті. Коли користувач відкриває порт, він вказує IP-адреса комп’ютера. Якщо відразу не «забити» його за собою, після увімкнення-виключення компа або маршрутизатора останній може автоматично змінити адресу на новий. Логічно, що в такому випадку відкритий порт стає марним, адже він не функціонує.

Щоб уникнути такого «проколу», потрібно:

• зайти в «Мережеві підключення»;
• вибрати «Інтернет-протокол версії 4»;
• поміняти автоматичне отримання IP-адреси на «Використовувати наступний IP-адреса»;
• самостійно вписати потрібний набір цифр.

Після цього, якщо навіть ПК буде перевантажений або зміниться сам роутер, адреса залишиться колишнім, а всі відкриті порти будуть працювати безперебійно.

Софт, для якого відкривався порт, самостійно вносить зміни

Така проблема найчастіше зустрічається у любителів завантажувати інтернет-контент через торрент. При кожному запуску цієї програми вона «норовить» змінити адресу порту. Але оскільки в налаштуваннях роутера (і моделей бренду Asus адреса вказана як незмінний, виходить дисбаланс. Результат – торрент відмовляється працювати.

Виправити ситуацію можна, внісши зміни в налаштування торрента:

• активувати програму;
• відкрити меню налаштувань комбінацією клавіш Ctrl + P;
• знайти в лівій частині вікна «З’єднання»;
• прописати адресу порту, зазначеного в роутері для цієї програми;
• вибрати рядок «Випадковий порт при запуску» (поставити навпроти галочку).

Підтвердити всі внесені зміни, натиснувши Ок.

Програми не працюють навіть з відкритим портом

Тут проблема, швидше за все, криється в файервол маршрутизатора. Щоб швидко її вирішити, потрібно зробити відключення. Для цього на комп’ютері потрібно зайти в розділ «Basic Security» і вибрати «Disable». Тепер перевірити коректність налаштувань і роботи відкритого порту.

Підсумок

Прийнявши рішення відкрити один або кілька портів на своєму роутере (TP-Link або Tenda), потрібно пам’ятати, що вони не тільки забезпечують відмінну роботу сервісів і програм, але також «розстеляють червону доріжку» безлічі шкідливих вірусів. Тримати порти в стані open потрібно тільки в тому випадку, якщо вони використовуються регулярно. Як тільки в них пропадає потреба – порти краще видалити або відключити. Особливо це важливо для корпоративних пристроїв, де зібрана велика кількість цінної інформації.

Прокидання портів на MikroTik

Необхідність налаштування прокидання портів (Port Forwarding) на роутерах MikroTik зустрічається досить часто. Але навіть для досвідченого адміністратора конфігурування мікротіківських маршрутизаторів може здатися складним, тим більше для звичайного користувача. Хоча якраз за широкі функціональні можливості, поряд зі стабільністю та надійністю роботи, ці пристрої цінуються.

У сьогоднішній статті ми постараємося дати якомога зрозумілішу інструкцію з налаштування прокидання портів на прикладі роутера MikroTik RB951-2n (зображений на зображенні вище).

НАВІЩО ПОТРІБЕН ПРОКИДАННЯ ПОРТІВ?

Для чого взагалі вам може знадобитися таке налаштування? Найчастіше Port Forwarding використовується для:

• організації ігрового сервера домашньому комп’ютері,
• організації пірингових (однорангових) мереж,
• для доступу до IP-камери з Інтернету,
• коректної роботи торентів,
• роботи WEB та FTP-серверів.

Чому виникає потреба у прокиданні портів? Справа в тому, що за умовчанням у роутерах працює правило так званого маскарадингу. IP-адреси комп’ютерів та інших пристроїв з локальної мережі не видно ЗА роутером у зовнішній мережі. При надходженні пакетів даних з внутрішньої мережі для відправки у зовнішній світ роутер відкриває певний порт і підміняє внутрішній IP пристрою на свою зовнішню адресу – надягає “маску”, а при отриманні даних у відповідь на цей порт – відправляє їх на той комп’ютер всередині мережі, для якого вони призначаються.

Таким чином, усі одержувачі даних із зовнішньої мережі бачать у мережі лише роутер і звертаються до його IP-адреси. Комп’ютери, планшети та інші пристрої в локальній мережі залишаються невидимими.

Ця схема має одну особливість: роутер приймає лише ті пакети даних, які надходять по з’єднанню, ініційованому комп’ютером із внутрішньої мережі. Якщо комп’ютер або сервер із зовнішньої мережі намагається встановити з’єднання першим, роутер його скидає. А для зазначених вище пунктів (ігровий сервер, пірингові мережі тощо) таке з’єднання має бути дозволено. Ось для цього і застосовується прокидання портів. Фактично це команда роутеру зарезервувати один порт і всі дані ззовні, які на нього надходять, передавати на певний комп’ютер. Т. е. зробити виняток з маскарадингу, прописавши нове правило.

НАЛАШТУВАННЯ PORT FORWARDING У MIKROTIK

У MikroTik керування налаштуванням прокидання портів знаходиться в меню IP => Firewall => NAT.

За замовчуванням тут прописаний маскарадинг – підміна внутрішніх локальних адрес зовнішнім адресою сервера. Ми ж тут створимо додаткове правило прокидання портів.

НАЛАШТУВАННЯ ВКЛАДКИ GENERAL

Натискаємо плюсик і в вікні заповнюємо кілька полів:

• Chain – напрямок потоку даних. У списку вибору – srcnat , що означає “зсередини назовні”, тобто з локальної мережі у зовнішній світ, і dstnat – із зовнішньої мережі у внутрішню. Ми вибираємо друге, оскільки прийматимемо вхідні підключення.
• Src. AddressDst. Address – зовнішня адреса, з якої ініціюватиметься підключення, та адреса призначення (завжди адреса роутера). Залишаємо незаповненим.
• Protocol – тут вказуємо вид протоколу нашого з’єднання, tcp чи udp, заповнюємо обов’язково.
• Src. Port (вихідний порт) – порт віддаленого комп’ютера, з якого будуть надсилатися дані, залишаємо порожнім, якщо це не має значення.
• Dst. Port (порт призначення) – проставляємо номер зовнішнього порту роутера, на який будуть приходити дані від віддаленої машини та переадресовуватись на наш комп’ютер у внутрішній мережі.
• Ані. Port (будь-який порт) – якщо ми проставимо тут номер порту, то вкажемо роутеру, що цей порт буде використовуватися як вихідний, і як вхідний (об’єднуючи два попередні поля в одному).
• In. interface (вхідний інтерфейс) – тут вказуємо інтерфейс роутера MikroTik, у якому використовується, ” слухається ” цей порт. У нашому випадку, так як ми робимо прокидання для надходження даних ззовні, це інтерфейс, через який роутер підключений до Інтернету, це ether1-gateway . Параметр потрібно вказати обов’язково, інакше порт не буде доступним із локальної мережі. Якщо ми підключені до провайдера через pppoe, можливо, потрібно вказати його, а не WAN-інтерфейс.
• Out. interface ( вихідний інтерфейс) – інтерфейс підключення комп’ютера, котрій ми робимо прокидання портів.

НАЛАШТУВАННЯ ВКЛАДКИ ACTION

У полі Action прописуємо дію, яку має виконувати роутер. Пропонуються варіанти:

• accept – просто приймає дані;
• add-dst-to-address-list — адреса призначення додається до списку адрес;
• add-src-to-address-list — вихідна адреса додається до відповідного списку адрес;
• dst-nat — перенаправляє дані із зовнішньої мережі на локальну, внутрішню;
• jump – дозволяє застосування правила з іншого каналу, наприклад, при встановленому в полі Chain значення srcnat – застосувати правило для dstnat ;
• log – просто записує інформацію про дані в балку;
• masquerade — маскарадинг: заміна внутрішньої адреси комп’ютера чи іншого пристрою з локальної мережі на адресу маршрутизатора;
• netmap – створює переадресацію одного набору адрес на іншу, діє більш розширено, ніж dst-nat ;
• passthrough – цей пункт налаштування правил пропускається і відбувається перехід одразу до наступного. Використовується для статистики;
• redirect – дані перенаправляються на інший порт цього ж роутера;
• return — якщо до цього каналу ми потрапили за правилом jump, це правило повертає нас назад;
• same – рідко використовується налаштування тих самих правил для групи адрес;
• src-nat — переадресація пакетів із внутрішньої мережі у зовнішню (зворотне перенаправлення dst-nat).

Для наших налаштувань підійдуть варіанти dst-nat та netmap. Вибираємо останній, як новий і покращений.

У полі To Adresses прописуємо внутрішню IP-адресу комп’ютера або пристрою, на який роутер повинен буде перенаправляти дані щодо правила прокидання портів.

У полі To Ports , відповідно, номер порту, наприклад:

• 80/tcp – WEB сервер,
• 22/tcp – SSH,
• 1433/tcp – MS SQL Server,
• 161/udp – snmp,
• 23/tcp – telnet і так далі.

Якщо значення у полі Dst. Port попередньої вкладки і в полі To Ports збігаються, то тут його можна не вказувати.

Далі додаємо коментар до правила, щоб пам’ятати, навіщо ми його створювали.

Таким чином, ми створили правило для прокидання портів та доступу до внутрішнього комп’ютера (в локальній мережі) з Інтернету. Нагадаємо, що його потрібно поставити вище за стандартні правила маскарадингу, інакше воно не працюватиме (Мікротик опитує правила послідовно).

Якщо вам необхідно заходити за зовнішньою IP-адресою та з локальної мережі, потрібно налаштувати Hairpin NAT.