Сумамед – інструкція із застосування і відгуки. Пізнавально о препараті Сумамед

Сумамед був винайдений більше 30 років тому. Фахівці сприйняли препарат як нове слово в антибіотикотерапії. Потужний антибіотик широкого спектру дії, здавалося, був ідеальним засобом для боротьби з інфекцією. Однак з часом відкрилися нові незвідані сторони препарату, які кілька остудили запал ідеалістів.

Так, наприклад, тільки в 2013 році американські вчені виявили вплив Сумамеду на серцевий м’яз, яке може бути потенційно небезпечним. Варто відразу ж зазначити, що ймовірність цього ефекту дуже невелика і навряд чи перевищує соту частку відсотка.

Давайте все-таки спробуємо розібратися, наскільки ефективний і безпечний Сумамед .

Перш ніж продовжити читання: Якщо Ви шукаєте ефективний метод позбавлення від постійних простуд і захворювань носа, горла, легенів, то обов’язково загляньте в розділ сайту «Книга» після прочитання цієї статті. Ця інформація заснована на особистому досвіді автора і допомогла багатьом людям, сподіваємося, допоможе і Вам. НЕ реклама! Отже, зараз повертаємося до статті.

Історія створення

Сумамед був винайдений дослідницькою групою хорватської компанії Pliva. Можна відзначити, що Pliva ось уже майже 100 років є предметом особливої ​​гордості хорватів. У компанії працювали видатні вчені, серед яких був і хорватський лауреат Нобелівської премії з хімії 1975 року Vladimir Prelog.

Група хіміків з Загреба, яким вдалося синтезувати Азитроміцин (діюча речовина Сумамеду), також домоглася всесвітнього визнання. У 2000 році вчені під керівництвом Dr. Slobodan Đokić стали володарями престижної премії Американського хімічного товариства Heroes of Chemistry за винахід Азитроміцину.

Хорватія займає почесне місце в списку дев’яти країн, в яких були синтезовані власні оригінальні антибіотики. До цього дня Азитроміцин або Сумамед є найважливішим фармацевтичним продуктом, винайденим в Хорватії. І одним з найважливіших – в світі.

Сумамед крокує по планеті

Сумамед застосовується в усьому світі. У 2010 році Азитроміцин став найпопулярнішим антибіотиком в США. За оцінками фахівців виручки від продажу оригінального Азитроміцину становлять близько 1,5 мільярда доларів на рік.

Ексклюзивними правами на продаж Азитроміцину в Америці має фармацевтичний гігант Pfizer. Тому Сумамед в США випускається під торговою маркою Zithromax.

Однак в деяких європейських країнах популярність Сумамеду не настільки очевидна. Наприклад, в Швеції Азитроміцин виписують тільки в 4% випадків, хоча макроліди залишаються популярним гуртом антибіотиків і складають до 30% всіх рецептів на антибактеріальні засоби.

Проте Всесвітня Організація охорони здоров’я включила Сумамед в список життєво важливих лікарських засобів.

Антибіотик Сумамед: яскравий представник макролідів

Дуже часто при описі антибіотиків ми зустрічаємося з назвою цілого класу препаратів. І, якщо при згадці пеніцилінів у більшості читачів з’являються асоціації з Олександром Флемінгом, то слово «макроліди», як правило, виглядає як зашифрований ребус.

Отже, давайте все ж розшифруємо цю абракадабру. Антибіотик-макролід містить у своїй хімічній структурі лактонное кільце, що складається з 14-16 членів. Всі препарати з цієї групи мають схожий спектр активності і, отже, показання. Але Сумамед вибивається зі стрункого ряду макролідів практично за кожним показником.

Сумамед є перший антибіотик з нового підкласу макролідів з 15-членні лактоном кільцем – азалідів. Він є послідовником еритроміцину, однак через відмінності в хімічній структурі має набагато більшу активність щодо багатьох бактерій.

Крім того, Сумамед відрізняється від інших препаратів групи макролідів повільним виведенням з організму. Завдяки цій властивості ми можемо успішно лікувати різні інфекції за 3-5 днів, приймаючи антибіотик всього один раз на добу. Еритроміцин не витримує ніякого порівняння з Сумамед і в цьому відношенні. Для успішної терапії Еритроміцин слід приймати тричі, а то і чотири рази в день, а курс лікування може тривати до двох тижнів.

Сумамед – торгова назва антибіотика Азитроміцину , Який використовується у вигляді хімічно стійкого дигидрата.

Компанія Pliva пропонує безліч форм випуску Сумамеду.

• Сумамед таблетки з вмістом Азитроміцину 500 мг;
• Сумамед капсули 250 мг;
• Сумамед таблетки 125 мг.

Таблетки Сумамеду покриті плівковою оболонкою. В упаковці Сумамеду міститься мінімальна кількість таблеток, необхідне для курсу лікування: Сумамед 500 мг містить 3 таблетки, а 250 мг і 125 мг – по 6 таблеток або капсул.

Суспензії Сумамеду для дітей

Компанія Pliva випускає широку лінійку дитячих суспензій Сумамеду. При цьому відмінності між різними формами складаються не тільки в дозуванні, але і в обсязі готової суспензії. Лікар може підібрати форму випуску і під вік дитини, і під тяжкість захворювання. Сумамед, як і переважна більшість інших антибіотиків, швидко руйнується в розчиненому стані. Тому суспензії Сумамеду готуються перед вживанням і випускаються у вигляді сухого порошку. Отже, перерахуємо дитячі форми Сумамеду:

• Сумамед, що містить 100 мг Азитроміцину в 5 мл суспензії (обсяг готового ліки – 20 мл);
• Сумамед форте містить 200 мг антибіотика в 5 мл препарату (об’єм суспензії 15мл);
• Сумамед форте 200 мг в 5 мл, об’ємом 30 мл;
• Сумамед форте 200 мг в 5 мл, обсяг – 37,5 мл.

Для лікування важких захворювань випускається ін’єкційний Сумамед. Ця форма випуску найчастіше застосовується в стаціонарі. Парентеральний Сумамед випускається у вигляді порошку, з якого готують суспензію перед застосуванням.

«Розумний антибіотик»

Висока ефективність Азитроміцину і короткий курс лікування більшості інфекцій обумовлені фармакокінетичними властивостями препарату.

Сумамед швидко і легко всмоктується, досягаючи пікової (максимальної) концентрації в крові і тканинах вже через 2,1-3,2 години після перорального прийому. При цьому Азитроміцин на відміну від багатьох інших антибіотиків здатний проникати через клітинні мембрани. Завдяки цьому рідкісному властивості Сумамед ефективний щодо внутрішньоклітинних збудників, до яких відносяться хламідії.

Всмоктавшись в кров, препарат дуже швидко надходить безпосередньо до місця інфекції. Рівень антибіотика в уражених тканинах приблизно на 25-30% більше, ніж в здорових.

Крім того, Азитроміцин відмінно розподіляється в ліпідах, а, отже, і швидко поглинається тканинами. При цьому концентрація Сумамеду в тканинах в 50 разів вище, ніж вміст у крові.

Азитроміцин виводиться з організму протягом декількох діб. Завдяки тривалому періоду напіввиведення препарат можна приймати тільки один раз в день, а курс лікування становить від одного до п’яти днів.

І останнє, що хотілося б згадати в цьому розділі. Сумамед відноситься до кислотостійким препаратів. Це означає, що він не руйнується в солянокислой середовищі шлунка і не потребує додаткового захисту.

Сумамед: спектр антибактеріальної активності препарату

Сумамед ефективний відносно багатьох патогенних мікроорганізмів. І клінічно, і в пробірці доведена активність Азитроміцину до широкого ряду патогенів, серед яких:

• золотистий стафілокок ;
• стрептококи;
• пневмокок – збудник пневмонії;
• збудники гемофільної інфекції Haemophilus influenzae;
• моракселла;
• збудник гонореї Neisseria gonorrhoeae;
• хламідії – Chlamydophila pneumoniae і Chlamydia trachomatis;
• мікоплазми.

Окремо хотілося б відзначити високу активність Сумамеду по відношенню до метицилін-чутливих штамів стрептокока. Ці мікроорганізми, стійкі до багатьох антибіотиків, викликають важкі внутрішньолікарняні інфекції. Після винаходу Азитроміцину з’явилася можливість швидко і ефективно лікувати найнебезпечніші внутрішньогоспітальних пневмонії та інші захворювання.

До деяких мікроорганізмів доведена активність Сумамеду тільки in vivo, тобто в пробірці. Досвіду ж клінічного застосування Азитроміцину при інфекціях поки недостатньо. У цю групу мікроорганізмів входять:

• бета-гемолітичний стрептокок груп C, F, G;
• стрептококи групи віріданс;
• збудник коклюшу Bordetella pertussis;
• уреаплазма;
• легионелла.

Показання до застосування Сумамеду

Серед показань до застосування Сумамеду – безліч інфекційних захворювань. Пероральні форми Сумамеду, тобто капсули, таблетки або суспензія показані при захворюваннях легкої і середньої тяжкості. Важкі форми інфекцій лікують, як правило, в стаціонарах, в тому числі і за допомогою ін’єкційних форм.

Особливість Азитроміцину – його висока активність щодо грамнегативних, грампозитивних і інших мікроорганізмів, наприклад, хламідій. Завдяки цим властивостям препарат застосовують при самих різних інфекціях: респіраторних, сечостатевих, постхірургіческіе.

Давайте розглянемо докладніше основні захворювання, які лікують Сумамед.

Захворювання респіраторного тракту

• гострі бактеріальні загострення ХОЗЛ – хронічна обструктивна хвороба легень, – пов’язана з гемофільної палички, моракселлой або стрептококом;
• гострий бактеріальний синусит (Запалення слизової носових пазух);
• позалікарняна пневмонія, основними збудниками якої є Chlamydophila pneumoniae, гемофільна паличка, мікоплазма і стрептокок (Mycoplasma pneumoniae і Streptococcus pneumoniae). Сумамед відмінно працює по відношенню до всіх цих мікроорганізмів.

Хотілося б відзначити, що Азитроміцин не рекомендується застосовувати при пневмонії у ослаблених пацієнтів на тлі імунодефіциту, у літніх осіб, у людей, яким необхідна госпіталізація через тяжкого перебігу хвороби або супутніх патологій. У таких випадках рішення про підбір антибіотика приймається на підставі індивідуальних даних пацієнта.

• фарингіт і тонзиліт (запалення слизової глотки і мигдалин), викликані стрептококом Streptococcus pyogenes. Золотим стандартом при цих захворюваннях прийнято вважати Пеніцилінові антибіотики. Однак в разі прямих протипоказань до прийому препаратів першої лінії показано застосування Сумамеду.

Таким чином Сумамед може призначатися і при ангіні, але найчастіше таке призначення пов’язане з алергією на Амоксициллин.

Сумамед показаний при неускладнених інфекціях шкіри, викликаних золотистим стафілококом і стрептококами Streptococcus pyogenes і Streptococcus agalactiae.

Бореліоз або хвороба Лайма

Препаратами вибору при цій бактеріальної інфекції є антибіотики з групи пеніцилінів і цефалоспоринів. Однак зовсім недавно були отримані переконливі докази ефективності Сумамеду при початкових стадіях кліщового бореліозу. Відзначимо, що Азитроміцин показаний лише у випадках кільцеподібної мігруючої форми захворювання.

ЗПСШ: Сумамед як препарат вибору

Під вельми нешкідливою абревіатурою ЗПСШ приховуються не найшкідливіші інфекції, які раніше іменувалися просто і ясно – венеричні хвороби. Отже, ЗПСШ – це ті самі захворювання, які передаються статевим шляхом.

Сумамед відрізняє висока активність щодо збудників деяких ЗПСШ, а саме хламідіозу та гонореї. Настільки висока, що при хламідіозі Азитроміцин застосовується в якості препарату вибору і навіть іноді в складі монотерапії.

Варто зазначити, що дія Сумамеду в високих дозах може маскувати симптоматику сифілісу. Тому перед лікуванням запальних захворювань малого таза, уретритів (запалення уретри), цервицитов (запалення цервикального каналу) слід провести диференціацію збудника. Попросту кажучи, потрібно переконатися в тому, що запальні процеси урогенітального тракту викликані не блідої спірохети – збудником сифілісу.

Хотілося б застерегти особливо відчайдушних пацієнтів, яким поставлений діагноз хламідіоз або гонорея, від спокуси самостійного лікування Сумамед. Незважаючи на високу чутливість збудників цих інфекцій Chlamydia trachomatis і Neisseria gonorrhoeae до азитроміцин, не варто ризикувати і приймати ліки навмання.

Справа в тому, що при недостатньо високому дозуванні або відносно короткому курсі лікування існує досить істотний ризик адаптації мікроорганізмів до антибіотика. Якщо ця неприємність станеться, вилікувати ці, прямо скажемо, не самі нешкідливі інфекції, буде ще складніше.

Тому при виділенні збудників хламідіозу або гонореї потрібно негайно почати лікування, яке має призначити кваліфікований лікар. Коректна схема терапії, що включає Сумамед, суворе виконання рекомендацій фахівця – і вже через кілька тижнів ви можете забути про ці неприємних захворюваннях.

Дозування Сумамеду для дітей

Дитячу суспензію Сумамеду, втім, як і дорослі форми, потрібно приймати або за одну годину до їди, або вже після прийому їжі. Ця вимога пов’язана з тим, що біодоступність Азитроміцину знижується при одночасному застосуванні з їжею.

Дитячі дозування препарату залежать від виду захворювання. Згідно з інструкцією із застосування Сумамеду доза для дітей становить:

• при гострому середньому отиті – 30 мг Азитроміцину на кг маси тіла одноразово або 10 мг на один кг протягом трьох днів;
• при гострому бактеріальному синуситі – 10 мг на один кг маси протягом трьох днів;
• при пневмонії рекомендована доза суспензії Сумамеду становить 10 мг на кг маси одноразово в перший день лікування. Потім дозування Азитроміцину знижується до 5 мг на кг маси тіла, а курс лікування, як правило, не перевищує п’яти днів.

З огляду на різноманітність дитячих форм Сумамеду, часом важко розібратися, який же обсяг суспензії знадобиться для курсу лікування.

Спробуємо дещо систематизувати інформацію і наочно показати, скільки ж мілілітрів суспензії потрібно для стандартних схем лікування.

Вага дитини 5 кг 10 кг 20 кг 30 кг 40 кг 50 кг Середній отит, позалікарняна пневмонія, гострий бактеріальний синусит 7.5 мл (100 мг / 5 мл) 15 мл (100 мг / 5 мл) 15 мл (200 мг / 5 мл) 22.5 мл (200 мг / 5 мл) 30 мл (200 мг / 5 мл) 37.5 (200 мг / 5 мл

При ангіні Сумамед застосовують за іншою схемою, тому і обсяг суспензії дещо відрізняється. Він розраховується виходячи з курсу лікування Азитроміцин дозуванням 200 мг у 5 мл суспензії протягом п’яти днів. Повторимо: дітям будь-якого віку при бактеріальних фарингітах і тонзилітах необхідна суспензія Сумамеду великий дозування (200 мг / 5 мл).

Вага дитини 8 кг 17 кг 25 кг 33 кг 40 кг Фарингит / тонзиліт 12.5 мл 25 мл 37.5 мл 50 мл 62 мл

Дитяча суспензія Сумамед: як розводити правильно?

При першому прочитанні інструкції до дитячої суспензії Сумамеду багато батьків дивуються. Справа в тому, що, на перший погляд, при розведенні антибіотика відбувається досить загадкова трансформація, яка суперечить законам фізики. Адже при додаванні рекомендованого обсягу води до порошку загальна кількість суспензії збільшується практично в два рази.

Цей факт часто вводить батьків в ступор і змушує сумніватися в коректності інструкції або в своїх інтелектуальних здібностях.

Насправді ніякої помилки в анотації немає. Насправді завдяки властивостям допоміжних речовин, що містяться в Сумамед, кінцевий обсяг суспензії зростає після додавання розчинника.

Перед тим як розводити порошок Сумамеду, потрібно підготувати прохолодну кип’ячену воду. Цілком підійде і вода високого ступеня очищення. За допомогою шприца, що додається до кожної упаковки Сумамеду, необхідно відміряти кількість розчинника, вказане в інструкції до препарату:

• для отримання 15 мл суспензії Сумамеду форте знадобиться 8 мл води;
• для отримання 20 мл суспензії потрібно додати 12 мл води;
• для отримання 30 мл вистачить 14,5 мл води;
• для отримання 37,5 мл ліки досить лише 16,5 мл води.

Після додавання води важливо ретельно струснути флакон з ліками і постаратися отримати максимально однорідну суспензію.

Правила прийому і зберігання суспензії Сумамеду

Суспензія Сумамеду, як, втім, і будь-яка інша двокомпонентна система, неоднорідна. Азитроміцин практичні не розчиняється у воді, тому рідкі форми препарату є суспензії – суспензії діючої речовини в розчиннику (воді).

Антибіотик значно важча за воду, і він швидко осідає на дно флакона. Тому перед прийомом суспензії Сумамеду, втім, як і будь-який інший суспензії, дуже важливо домогтися максимально можливого розподілу Азитроміцину в воді. Тільки в такому випадку дозування буде відповідати заявленій в інструкції.

Зберігати готову суспензію можна при кімнатній температурі. Зауважимо, що температуру вище 25 градусів кімнатної назвати ніяк не можна. Якщо стовпчик термометра перевищує ці цифри, слід поставити флакон з ліками на саму «теплу» полку в холодильнику, де середня температура не опускається нижче 8-10 градусів Цельсія.

З якого віку безпечний Сумамед: дані інструкції до застосування

Згідно з інформацією, вказаною в інструкції до Сумамед, препарат у вигляді дитячої суспензії показаний дітям старше 6 місяців. Однак на практиці Сумамед застосовується для лікування дітей, вага яких перевищив п’ятикілограмову позначку. Варто відзначити, що лікуванням новонароджених і дітей у віці менше півроку займаються виключно лікарі-неонатологи і педіатри.

Сумамед дозуванням 125 мг можна приймати вже з 3-річного віку, якщо дитина в змозі проковтнути таблетку. Крім того, Сумамед в таблетках для дітей краще, якщо дитина відрізняється високою чутливістю до різних ароматизаторів, які містять суспензії.

Сумамед для дорослих: скільки приймати

В інструкції із застосування Сумамеду вказані среднетерапевтические дозування препарату для дорослих і дітей вагою понад 45 кілограм. Фахівці підкреслюють, що діти у віці старше 12 років вже можуть приймати дорослі дози Азитроміцину.

Курс лікування Сумамед залежить від локалізації і тяжкості інфекції.

– Інфекції респіраторного тракту і шкіри

Середньостатистична схема лікування цих захворювань передбачає триденний курс терапії по одній таблетці Сумамеду дозуванням 500 мг. Так звана курсова доза становить 1.5 грама.

– Урогенітальні інфекції, викликані Chlamydia trachomatis

Згідно з офіційними даними, наведеними в інструкції до оригінального Сумамед, при неускладненому процесі для повної елімінації збудника досить одного грама Азитроміцину. Однак таку «полегшену» схему застосовують, якщо інфікування відбулося зовсім недавно.

Відзначимо, що хламідійна інфекція, як правило, діагностується через певний проміжок часу після інфікування. Так, у більшості пацієнтів хламідіоз виявляється вже в хронічній стадії.

Виходячи з цих даних, можна зробити простий висновок. Як правило, повний курс лікування хламідіозу включає Сумамед у високих дозах, тривалість же терапії встановлюється індивідуально.

При боррелиозе Сумамед зазвичай призначають в першу добу лікування одноразово в дозі 1 грам, а з другого по п’ятий день включно – по 500 мг. Загальна курсова доза Азитроміцину в таких випадках становить 3 грама.

Самолікування антибіотиками: обережний – значить озброєний

Ви, напевно, пам’ятаєте, що антибіотики відносяться до рецептурних засобів. І Сумамед, звичайно, – не виняток з правил.

У всьому світі купити Сумамед без рецепта неможливо. Крім, на жаль, деяких країн колишнього Радянського Союзу. Тільки у нас досі лікуються антибіотиками «на всякий пожежний випадок».

Хотілося б застерегти пацієнтів, які «діагностували» у себе бактеріальну інфекцію, а заодно визначили спектр активності і «виписали» собі, наприклад, Азитроміцин. Коректно призначити будь-який антібактеріальній препарат може тільки фахівець.

Дилетант може запросто сплутати бактеріальну інфекцію з вірусної, яка нечутлива до антибіотиків зовсім. Крім того, існує потенційна небезпека вироблення нечутливих штамів бактерій в результаті невірного курсу лікування. І, звичайно, не можна забувати про можливі побічні ефекти, ймовірність яких багаторазово збільшується при неадекватному дозуванні.

Отже, якщо ви хочете дійсно лікуватися, а не заганяти організм в глухий кут, з якого вже складно знайти вихід, – довірте лікування Сумамед доктору.

Протипоказання до лікування Сумамед

Сумамед протипоказаний при:

– Індивідуальної гіперчутливості до азитроміцину.

Імовірність такої реакції досить мала і становить менше 1%. Як правило, індивідуальна реакція розвивається у тих пацієнтів, які вже стикалися з алергією на лікарські препарати.

Якщо ж в анамнезі хворого була реакція на еритроміцин або інші антибіотики з групи макролідів, ймовірність алергії на Сумамед вкрай висока, і препарат не рекомендується до застосування.

– холестатичнажовтуха в анамнезі, пов’язаної з лікуванням Сумамед

Якщо на тлі попереднього лікування Азитроміцин у вас розвинулася холестатичнажовтуха, лікар навряд чи коли-небудь ще випише вам Сумамед.

Вагітність і Сумамед: коли без антибіотика не обійтися

Ми вже говорили про те, що Азитроміцин з легкістю проникає в самі різні тканини організму завдяки відмінній розчинності в ліпідах. І, звичайно, подолати плацентарний бар’єр для такого всюдисущого антибіотика – не проблема.

Кілька років тому група вчених досліджувала вплив Азитроміцину на репродуктивну систему лабораторних щурів і мишей. В ході експерименту вагітним самкам піддослідних тварин вводили абсолютно фантастичну дозу Сумамеду. Здавалося б, жоден організм не повинен був витримати навантаження в 200 мг Сумамеду на кілограм маси тіла на добу. Однак лабораторним щурам не звикати до складнощів долі. Уявіть собі, що після закінчення дослідження вчені не зареєстрували жодного побічного ефекту Азитроміцину на плід!

Проведення ж клінічних випробувань, які вивчають дію ліки на перебіг вагітності у людини, пов’язане з відомими труднощами. Адже добровольців в такій справі просто не знайти. Ось і задовольняються фармакологи даними експериментів на тваринах. А препарат потрапляє в так звану категорію В і рекомендується до прийому у вагітних, якщо користь для жінки вище, ніж можливий ризик ускладнень для дитини.

Доведена вкрай низька токсичність Сумамеду укупі з обнадійливими даними експерименту на лабораторних щурах дали можливість застосовувати ліки у вагітних жінок. Додамо, що ВООЗ – Всесвітня Організація охорони здоров’я – рекомендує Сумамед як препарат першої лінії при терапії хламідіозу у вагітних. І цей факт служить своєрідним доказом безпеки Азитроміцину для дитини.

Додамо, що в більшості випадків лікування хламідіозу проводять у другому триместрі вагітності (після 20 тижнів), коли всі органи дитини вже сформовані.

Окремо хотілося б відзначити, що до цих пір не вивчено використання Азитроміцину у годуючих жінок. Мало того, вчені не довели поки і сам факт проникнення Сумамеду в грудне молоко. Незважаючи на це ризик впливу антибіотика на дитину зберігається, тому і застосовувати цей препарат при грудному вигодовуванні не рекомендують.

Лікуємо інфекцію, отримуємо дисбактеріоз. Діарея на тлі лікування Сумамед

Один їх найбільш поширених побічних ефектів при прийомі більшості антибіотиків – діарея. Виразність діареї може бути різною: від незначної до дуже важкої, що супроводжується зневодненням і вимагає медикаментозного лікування.

Стан, яке ми звикли вважати дісбактеріозом на тлі лікування антибіотиками, насправді являє собою псевдомембранознийколіт. Його причиною є зміна складу кишкової флори і зростання умовно-патогенних бактерій. Як правило, антибіотикоасоційована діарея розвивається в результаті розмноження клостридій Clostridium Difficile, які продукують два досить потужних токсину.

До групи ризику по розвитку коліту відносяться пацієнти з діареєю на фоні лікування будь-якими іншими антибіотиками в анамнезі. Тобто, якщо коли-небудь лікування антибактеріальними препаратами супроводжувалося діареєю, то ймовірність повторення цього побічного ефекту достатньо велика.

При появі псевдомембранозного коліту необхідна термінова консультація лікаря, який в першу чергу повинен розглянути питання про доцільність подальшого лікування Сумамед.

У разі тяжкої антибиотикоассоциированной діареї потребують відміни препарату. Як це не дивно, але для боротьби з клостридиями слід підбирати інший антибіотик, активний саме до Clostridium Difficile. Крім того, в важких випадках потрібно регідратаційна терапія, спрямована на відновлення водно-сольового балансу в обезвоженном організмі.

Окремо хотілося б відзначити, що при появі ознак псевдомембранозного коліту не можна приймати протидіарейні препарати, що містять Лоперамід (наприклад, Имодиум). Ліки цієї групи сприяють подальшому зростанню патогенних бактерій. Не варто приймати і улюблений багатьма антибіотик Левоміцетин .

Ідеальне рішення цього неприємного явища повинен знайти лікуючий лікар. І ніхто більше.

Несприятливі явища: що можна очікувати під час або після лікування?

Ми вже відзначали, що в цілому Сумамед добре переноситься. Однак імовірність побічних реакцій існує при лікуванні будь-якими лікарськими препаратами. І, якщо навіть плацебо не є винятком з цього правила, то антибіотик і поготів.

Компанія Pliva вивчала побічні реакції, пов’язані з лікуванням Сумамед, протягом багатьох років. Всі випадки ретельно фіксувалися. Спробуємо перерахувати основні побічні ефекти Азитроміцину.

Більш, ніж в 10% випадків прийому Сумамеду зазначаються:

• Диспептичні явища: метеоризм, нудота, рідше – блювота і незначна діарея. Як правило, ці прояви легко коригуються і не вимагають відміни препарату.

В 1-10% випадків лікування Сумамеду реєструються:

• Зниження аппетіта.Для зменшення ймовірності анорексії слід дотримуватися правил прийому препарату (за годину до або вже після прийому їжі).
• Алергічні реакціі.В більшості випадків алергія проявляється у вигляді шкірного висипу, що супроводжується свербінням. Як правило, цей симптом не потребує відміни препарату. Для зменшення інтенсивності проявів рекомендують приймати антигістамінні препарати, наприклад, Лоратадин або Дезлоратадин одноразово на добу.
• Неврологічні проявленія.Головная біль, запаморочення – одні з найбільш часто зустрічаються побічних ефектів з боку ЦНС.
• Порушення слуха.На тлі лікування високими дозами Сумамеду протягом тривалого часу можлива поява виражених порушень слуху. У гіршому випадку може наступити повна глухота. На тлі таких несприятливих явищ радує те, що вони мимоволі зникають після закінчення лікування і не вимагають ніякої корекції.
• Порушення зренія.В період терапії Сумамед допускається поява незначних порушень чіткості зору, які припиняються після відміни препарату.

У 0,1-1% випадків прийому Сумамеду можливі:

• Інфекційні заболеванія.На тлі лікування антибіотиками можливе порушення нормальної мікрофлори. Цей стан супроводжується інтенсивним зростанням умовно-патогенних мікроорганізмів – грибів роду кандида , Клострідій.Во час терапії зрідка розвивається кандидоз слизових оболонок геніталій, рота, а також псевдомембранознийколіт.
• Серцебиття.
• Порушення роботи печені.Прі тривалому лікуванні Сумамед можливий розвиток гепатиту та підвищення рівня білірубіну.

Менш, ніж в 0,1% випадків лікування Сумамед можливі:

Один з побічних ефектів, який викликав досить бурхливе обговорення і інфекціоністів, і кардіологів, – збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі. Цей зсув ЕКГ проявляється аритмією або шлуночкової тахікардією.

Ми вже згадували, що в 2013 році американські вчені опублікували попередження про можливий вплив Азитроміцину на серцевий м’яз. Потенційний ризик аритмій, в тому числі і вкрай небезпечних, пов’язаних зі смертельними наслідками, особливо виражений у пацієнтів, які приймають антиаритмічні ліки.

Ймовірний вплив Сумамеду на серцевий ритм ще раз доводить той факт, що антибіотики потрібно приймати виключно за рецептом і під ретельним контролем лікаря.

Аналоги Сумамеду: що вибрати?

Ще 15 років тому в аптеках можна було знайти 1-2 аналога Сумамеду. Сьогодні фармацевтичний ринок, можна сказати, пересичений дженериками Азитроміцину.

Аналогів настільки багато, що перерахувати їх – завдання не з легких. Тому ми відзначимо лише ті аналоги Сумамеду, які заслужили схвальні відгуки і лікарів, і пацієнтів.

Традиційно найбільш якісні дженерики виробляються в Європейському Союзі. Серед них гідне місце займають:

• Хемомицин – препарат сербської компанії Hemofarm, який відрізняє дуже демократична ціна при відмінній якості;
• Азіцід виробництва чеської компанії Zentiva.

Індійські аналоги Сумамеду об’єднує досить низька ціна, проте часто якість деяких препаратів залишає бажати кращого. У наших аптеках можна купити:

• Азитрал;
• Азіміцін;
• Зитроцин;
• Сумамокс;
• Азівок;
• Зімакс.

Російські аналоги на сьогоднішній день становлять конкуренцію європейським дженерика:

• Азитрокс, виробник – компанія Фармастандарт;
• Зітролід виробництва Валента;
• Зі-Фактор ( «Верофарм»);
• Екомед, компанія Авва Рос;
• АзітРус.

Окремо хотілося б відзначити абсолютно видатний препарат, який виробляє фармацевтичний концерн Пфайзер, – Зетамакс ™ ретард. Він випускається у вигляді спеціальних мікросфер, з яких повільно вивільняється Азитроміцин. Відрізняє цей дженерик просто приголомшливий період напіввиведення, завдяки якому схема лікування Зетамаксу ™ відрізняється лаконічністю і простотою. Стандартний курс лікування препаратом становить одноразовий прийом протягом одного дня.

Наостанок нагадаємо умови зберігання Азитроміцину. Для збереження властивостей препарату упаковку досить покласти в закриту шафу, недоступний для дітей.

Сумамед ® суспензія (Sumamed ® suspension ) ATC-класифікація

фармакодинаміка. Азитроміцин є макролідним антибіотиком, який належить до групи азалідів. Молекула утворюється в результаті введення атома азоту в лактонове кільце еритроміцину А. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50S-субодиницею рибосом і пригнічення транслокації пептидів.
Механізм резистентності. Повна перехресна резистентність існує у Streptococcus pneumoniae , β-гемолітичного стрептококу групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus , включаючи метицилін-резистентний золотистий стафілокок (Methicillin Resistant Staphylococcus Aureus — MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.
Поширеність набутої резистентності для виділених видів може бути різною залежно від місцевості і часу, тому потрібна локальна інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що ефективність препарату для лікування принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною.
Спектр антимікробної дії азитроміцину

* Метицилінрезистентний золотистий стафілокок має дуже високу поширеність набутої стійкості до макролідів і був зазначений тут через рідкісну чутливість до азитроміцину.
Фармакокінетика. Біодоступність після перорального прийому становить приблизно 37 %. C_max у сироватці крові досягається через 2–3 год після прийому препарату.
При внутрішньому прийомі азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях було показано, що концентрація азитроміцину в тканинах значно вища (в 50 разів), ніж у плазмі крові, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами.
Зв’язування з білками сироватки крові варіює залежно від плазмових концентрацій і становить від 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Уявний об’єм розподілу в рівноважному стані (VVss) становив 31,1 л/кг.
Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відображає T_½ з тканин упродовж 2–4 днів.
Приблизно 12 % в/в дози азитроміцину виділяються незміненими з сечею упродовж наступних 3 діб. Особливо високі концентрації незміненого азитроміцину були виявлені в жовчі людини. Також у жовчі були виявлені 10 метаболітів, які утворювалися в результаті N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну і аглікону та розщеплення кладінози кон’югату. Порівняння результатів рідинної хроматографії та мікробіологічних аналізів показало, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічно активними.

Показання Сумамед суспензія

інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
· інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
· інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
· інфекції шкіри та м’яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози.

Застосування Сумамед суспензія

Сумамед, порошок для оральної суспензії, застосовують 1 раз на добу принаймні за 1 год до або через 2 год після їди.
У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні ― з інтервалами у 24 год.
Відмірювання дози
Упаковка має шприц і двосторонню ложечку для дозування або односторонню мірну ложечку для дозування:
– одностороння ложечка: заповнена доверху ложечка містить 5 мл;
– двостороння ложечка: заповнена доверху більша ложечка містить 5 мл, менша ― 2,5 мл;
– шприц містить 5 мл.
Застосовуйте ложечку або шприц за порадою лікаря.
При інфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) добова доза азитроміцину становить 10 мг/кг маси тіла, що відповідає 0,5 мл/кг маси тіла готової суспензії. Тривалість лікування становить 3 доби.
Залежно від маси тіла дитини рекомендована така схема дозування суспензії Сумамед:

Приготування і використання суспензії
У флакон, який містить порошок, необхідно додати дистильовану або прокип’ячену та охолоджену воду.
1. Кришку флакона натиснути донизу і повернути проти руху годинникової стрілки.
2. З чистого посуду за допомогою шприца для дозування відміряти 12 мл води та додати у флакон із порошком.
3. Вміст флакона ретельно збовтати до отримання однорідної суспензії. Після розчинення порошку флакон буде містити додаткові 5 мл суспензії (для компенсації можливих втрат суспензії при застосуванні), тобто буде отримано 25 мл суспензії Сумамед.
4. Занурити шприц у суспензію і, витягаючи поршень догори, набрати необхідну кількість суспензії.
5. Якщо у шприці є пухирці повітря, слід повернути препарат у флакон і повторити процедуру 3.
6. Розташувати дитину як для годування.
7. Кінчик шприца покласти у рот дитині і поволі витиснути вміст.
8. Дати дитині можливість поступово проковтнути всю кількість.
9. Після прийому препарату дати дитині випити трохи чаю або соку, щоб змити і проковтнути залишки суспензії у ротовій порожнині.
10. Використаний шприц розібрати, промити проточною водою, висушити і зберігати в сухому і чистому місці разом із препаратом.
11. Після того, як дитина прийняла останню дозу препарату, шприц і флакон слід утилізувати.
При мігруючій еритемі тривалість лікування становить 5 діб. У 1-й день слід прийняти 20 мг/кг маси тіла азитроміцину, що відповідає 1 мл/кг готової суспензії. З 2 по 5 добу приймати по 10 мг/кг маси тіла, що відповідає 0,5 мл/кг готової суспензії.
Загальна курсова доза становить 60 мг/кг.

Було показано, що азитроміцин ефективний при лікуванні стрептококового фарингіту у дітей у вигляді одноразової дози 10 мг/кг або 20 мг/кг упродовж 3 діб. При порівнянні цих 2 доз у клінічних дослідженнях була виявлена подібна клінічна ефективність, хоча бактеріальна ерадикація була більш значною при добовій дозі 20 мг/кг. Однак зазвичай препаратом вибору для профілактики фарингіту, спричиненого Streptococcus pyogenes , та ревматичного поліартриту, який виникає як вторинне захворювання, є пеніцилін.
Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів літнього віку немає необхідності змінювати дозування.
Оскільки пацієнти літнього віку можуть мати порушення електричної провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв’язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes .
Пацієнти з порушенням функції нирок. У пацієнтів з незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10–80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що й у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації Пацієнти з порушенням функції печінки. Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки. Досліджень, пов’язаних із лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводили.
Діти. Застосовувати дітям з масою тіла від 5 до 15 кг. Дітям з масою тіла більше 15 кг рекомендується застосовувати Сумамед форте (200 мг/5 мл).

Протипоказання

підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину або до будь-якого макролідного або кетолідного антибіотика, або до будь-якого іншого компонента препарату.

Побічна дія

у нижченаведеній таблиці відповідно до класу систем та органів і частоти виникнення вказано побічні реакції, визначені в клінічних дослідженнях і в період постмаркетингового спостереження, які спостерігалися при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину. Побічні реакції, зареєстровані в період постмаркетингового спостереження, виділені курсивом. Групи за частотою проявів визначалися за такою шкалою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (Побічні реакції, можливо або ймовірно пов’язані з азитроміцином, на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження

Інформація про небажані реакції, можливо пов’язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex , базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомлялося при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії.
Побічні реакції, можливо пов’язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex

Особливості застосування

як і у випадку з еритроміцином та іншими макролідними антибіотиками, повідомлялося про одиничні серйозні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках із летальним наслідком), дерматологічні реакції, у тому числі гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Деякі з цих реакцій, спричинених азитроміцином, спричиняли рецидивні симптоми і потребували тривалішого спостереження і лікування.
Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, що спричиняє небезпечне для життя порушення печінкової функції, при прийомі азитроміцину. Можливо, деякі пацієнти в анамнезі мали захворювання печінки або застосовували інші гепатотоксичні лікарські засоби.
Необхідно проводити аналізи/проби функції печінки у разі розвитку ознак і симптомів дисфункції печінки, наприклад астенії, що швидко розвивається і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією. В разі виявлення порушення функції печінки застосування азитроміцину слід припинити.
У пацієнтів, які приймають похідні ріжків, одночасне застосування деяких макролідних антибіотиків спричиняє швидкий розвиток ерготизму. Відсутні дані щодо можливості взаємодії між ріжками та азитроміцином. Проте через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.
Як і в разі застосування інших антибіотиків, рекомендується проводити спостереження щодо ознак суперінфекції, спричиненої нечутливими організмами, включаючи грибки.
При прийомі майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи азитроміцин, повідомлялося про діарею, асоційовану з Clostridium difficile , серйозність якої варіювалась від слабо вираженої діареї до коліту з летальним наслідком. Лікування антибактеріальними препаратами змінює нормальну флору в товстій кишці, що призводить до надмірного росту C. difficile .
C. difficile виробляє токсини А і В, які спричиняють розвиток C. difficile . Штами C. difficile , що гіперпродукують токсини, є причиною підвищеного рівня захворюваності й летальності, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробної терапії і потребувати проведення колектомії. Необхідно розглянути можливість розвитку C. difficile у всіх пацієнтів з діареєю, спричиненою застосуванням антибіотиків. Потрібне ретельне ведення історії хвороби, оскільки, як повідомлялося, C. difficile . може виникати впродовж 2 міс після прийому антибактеріальних препаратів.
У пацієнтів із серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації Подовження серцевої реполяризації та інтервалу Q–T , які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння/мерехтіння шлуночків ( torsade de pointes ), спостерігалися при лікуванні іншими макролідними антибіотиками, у тому числі азитроміцином. Оскільки стани, які супроводжуються підвищеним ризиком шлуночкових аритмій (включаючи torsade de pointes ), можуть призвести до зупинки серця, азитроміцин слід призначати з обережністю пацієнтам з існуючими проаритмічними станами (особливо жінкам і пацієнтам літнього віку), зокрема пацієнтам:
– з вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу Q–T ;
– які наразі проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, які, як відомо, подовжують інтервал Q–T , наприклад, антиаритмічні препарати класів IA (хінідин та прокаїнамід) і III (дофетилід, аміодарон та соталол), цизаприд і терфенадин, нейролептичні засоби, такі як пімозид; антидепресанти, такі як циталопрам, а також фторхінолони, такі як моксифлоксацин та левофлоксацин;
– з порушенням електролітного обміну, особливо в разі гіпокаліємії і гіпомагніємії;
– з клінічно релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатністю.
Повідомлялося про загострення симптомів міастенії гравіс або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином.
Стрептококові інфекції. При лікуванні фарингіту/тонзиліту, спричинених Streptococcus pyogenes , препаратом вибору, як правило, є пеніцилін, його також застосовують для профілактики при гострій ревматичній лихоманці. Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококової інфекції у ротоглотці, стосовно профілактики ревматичної атаки немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину.
Безпека та ефективність в/в застосування азитроміцину для лікування інфекцій у дітей не встановлені.
Безпека та ефективність для профілактики або лікування Mycobacterium Avium Complex у дітей не встановлені.
Сумамед порошок для оральної суспензії містить цукрозу. Пацієнтам, які мають рідкісні спадкові проблеми, пов’язані з непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкози-галактози або недостатністю цукрази-ізомальтази, не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Азитроміцин у вигляді порошку для приготування оральної суспензії містить 83,7 мг/дозу натрію фосфату. Слід бути обережними при застосуванні у пацієнтів, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність . Немає адекватних даних про застосування азитроміцину у вагітних. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин тератогенного шкідливого впливу азитроміцину на плід не відзначено, однак препарат проникав крізь плаценту. Безпеку застосування азитроміцину під час вагітності не підтверджено. Тому азитроміцин призначають під час вагітності, тільки якщо користь перевищує ризик.
Годування груддю. Повідомлялося, що азитроміцин проникає у грудне молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину в грудне молоко людини, не проводилося.
Фертильність. Дослідження фертильності проводилися на щурах; показник вагітності знижувався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Докази про те, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати транспортними засобами або роботу з іншими механізмами, відсутні, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як делірій, галюцинації, запаморочення, сонливість, непритомність, судоми, які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Антациди. Під час вивчення впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмова C_max азитроміцину знижувалась приблизно на 25 %. Не слід приймати одночасно азитроміцин і антациди.
Цетиризин. У здорових добровольців при одночасному застосуванні азитроміцину протягом 5 днів із цетиризином 20 мг у рівноважному стані не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії чи суттєвих змін інтервалу Q–T .
Диданозин. При одночасному застосуванні добових доз 1200 мг азитроміцину з 400 мг диданозину на добу у 6 ВІЛ-позитивних добровольців не було виявлено впливу на фармакокінетику диданозину в рівноважному стані порівняно з плацебо.
Дигоксин і колхіцин. Повідомлялося, що супутнє застосування макролідних антибіотиків, включаючи азитроміцин, та субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин і колхіцин, призводить до підвищення рівня субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Отже, при супутньому застосуванні азитроміцину та субстрату Р-глікопротеїну, такого як дигоксин, необхідно враховувати можливість підвищення концентрації субстрату в сироватці крові.
Зидовудин. Одноразові дози 1000 мг та багаторазові дози 1200 мг або 600 мг азитроміцину мали незначний вплив на плазмову фармакокінетику або виділення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту, у мононуклеарах у периферичному кровообігу. Клінічна значущість цих даних неясна, але може бути корисною для пацієнтів.
Азитроміцин не має суттєвої взаємодії з печінковою системою цитохрому Р450. Вважають, що препарат не має фармакокінетичної лікарської взаємодії, характерної для еритроміцину та інших макролідів. Азитроміцин не спричиняє індукції або інактивації печінкового цитохрому Р450 через цитохром-метаболітний комплекс.
Ріжки. З огляду на теоретичну можливість виникнення ерготизму одночасне введення азитроміцину з похідними ріжків не рекомендується.
Були проведені фармакокінетичні дослідження застосування азитроміцину і нижчезазначених препаратів, метаболізм яких значною мірою відбувається за участю цитохрому Р450.
Аторвастатин. Одночасне застосування аторвастатину (10 мг/добу) і азитроміцину (500 мг/добу) не спричиняло зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування HMG CoA-редуктази). Проте в постмаркетинговий період було зареєстровано випадки рабдоміолізу у пацієнтів, що застосовували азитроміцин зі статинами.
Карбамазепін. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або на його активні метаболіти.
Циметидин. У фармакокінетичному дослідженні впливу однократної дози циметидину, прийнятої за 2 год до прийому азитроміцину, на фармакокінетику азитроміцину, жодних змін у фармакокінетиці азитроміцину не спостерігалося.
Пероральні антикоагулянти типу кумарину. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії азитроміцин не змінював антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, призначеного здоровим добровольцям. У постмаркетинговий період були отримані повідомлення про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та пероральних антикоагулянтів типу кумарину. Хоча причинний зв’язок встановлено не було, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу протромбінового часу при призначенні азитроміцину пацієнтам, які отримують пероральні антикоагулянти типу кумарину.
Циклоспорин. У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які отримували пероральну дозу азитроміцину 500 мг/добу упродовж 3 діб, а потім одноразову пероральну дозу циклоспорину 10 мг/кг, було продемонстровано значне підвищення С_max та AUC_0-5 циклоспорину. Тому слід проявляти обережність при одночасному застосуванні цих препаратів. Якщо одночасне застосування цих препаратів є необхідним, слід контролювати рівні циклоспорину і відповідним чином коригувати дозу.
Ефавіренц. Одночасне застосування однократної дози азитроміцину 600 мг і 400 мг ефавіренцу щоденно протягом 7 діб не спричиняло будь-якої клінічно суттєвої фармакокінетичної взаємодії.
Флуконазол. Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не призводить до зміни фармакокінетики одноразової дози флуконазолу 800 мг. Загальна експозиція і T_½ азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте спостерігалося клінічно незначне зниження C_mах (18%) азитроміцину.
Індинавір. Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не спричиняє статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який приймають у дозі 800 мг 3 рази на добу протягом 5 діб.
Метилпреднізолон. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців азитроміцин суттєво не впливав на фармакокінетику метилпреднізолону.
Мідазолам. У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину 500 мг/добу протягом 3 діб не спричиняло клінічно значущих змін фармакокінетики і фармакодинаміки мідазоламу, який застосовувався як одноразова доза 15 мг.
Нелфінавір. Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) і нелфінавіру в рівноважних концентраціях (750 мг 3 рази на добу) спричиняє підвищення концентрації азитроміцину. Клінічно значущих побічних явищ не спостерігалося, відповідно, немає потреби в коригуванні дози.
Рифабутин. Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на концентрації цих препаратів у сироватці крові. Нейтропенія спостерігалася у суб’єктів, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин. Хоча нейтропенія була пов’язана із застосуванням рифабутину, причинний зв’язок з одночасним прийомом азитроміцину не було встановлено.
Силденафіл. У здорових добровольців чоловічої статі не було отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг/добу протягом 3 днів) на значення AUC і C_max силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадин. У фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. У деяких випадках не можна виключити можливість такої взаємодії повністю; однак немає спеціальних даних про наявність такої взаємодії.
Теофілін. Відсутні дані щодо клінічно суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному застосуванні азитроміцину і теофіліну у здорових добровольців.
Тріазолам. Одночасне застосування здоровими добровольцями азитроміцину 500 мг в перший день і 250 мг другого дня з 0,125 мг тріазоламу суттєво не впливало на всі фармакокінетичні показники тріазоламу порівняно з тріазоламом і плацебо.
Триметоприм/сульфаметоксазол. Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу подвійної концентрації (160 мг/800 мг) упродовж 7 діб із азитроміцином 1200 мг на 7-му добу не виявляло суттєвого впливу на C_max, загальну експозицію або екскрецію із сечею триметоприму або сульфаметоксазолу. Значення концентрацій азитроміцину в сироватці крові відповідали таким, які спостерігалися в інших дослідженнях.

Передозування

досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз, а саме: вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху. У разі передозування при необхідності рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтримувальних лікувальних заходів.