Безсоння

Безсонням називають патологічний розлад сну, що супроводжується його недостатньою тривалістю для повного відновлення сил, важким засинанням, а також пробудженням в ранній час. Однією з особливостей безсоння, є можливість її розвитку через надмірну зайнятість людини, перевтоми і банальної фізичної нестачі часу на сон.

Порушення сну можуть спостерігатися у людей різної статі і віку, однак людей старшого віку ці проблеми проявляються значно частіше, ніж у молодих. Причини появи безсоння у кожної людини можуть бути різними: від стресу, до спадкової схильності, тому дуже важливо пройти своєчасну діагностику у профільного спеціаліста, який зможе визначити причину виникнення проблеми і призначить адекватну схему лікування.

Лозовий Юрій Володимирович

Лікар невролог, вертебролог

Вартість прийому

Причины бессонницы

Найчастіше самостійно визначити точну причину розвитку безсоння практично неможливо, при цьому, існує кілька ключових факторів, здатних її викликати:

  • Конфліктні ситуації всередині сім’ї, з близькими людьми, знайомими, колегами;
  • Зміна часового поясу або сезонна зміна часу в Україні – організму складно перебудуватися під новий режим дня, навіть у випадку, якщо зміщення часу йде лише на одну годину;
  • Страхи, які відвідують напередодні важливої ​​події: співбесіди на нову роботу, семінари, подорожі, народження дітей, перед операцією у близьких і т.д.;
  • Брак повітря в приміщенні – рекомендується робити регулярне провітрювання кімнат перед сном – це дозволить підвищити рівень кисню в приміщенні;
  • Спадкова схильність;
  • Стресові ситуації: проблеми на роботі, потрапляння в аварію, наявність хворобливих відчуттів, механічних і психологічних травм;
  • Ряд медичних проблем і чинників: захворювання щитовидної залози, нервової системи, травми головного могку и спинного мозку, головні і зубні болі, напади печії, вагітність, часті позиви до сечовипускання в нічний час і т.д.

Знайти точну причину безсоння у конкретного пацієнта, може тільки профільний лікар, з урахуванням даних первинного огляду, анамнезу та результатів аналізів.

Безсоння і її симптоми

Симптоматичні ознаки безсоння можуть бути індивідуальні. Вона може проявлятися як одним, так і комбінацією симптомів.

До найпоширеніших симптомів безсоння відносять: часті спонтанні пробудження вночі, неможливість заснути протягом декількох годин поспіль, неуважність, пробудження в ранній час, поява сонливості вдень, засипання на робочому місці, безпричинна або нетипова для людини агресивність, різка зміна настрою, зниження працездатності, загальна слабкість навіть у ранковий час, емоційні порушення.

Виявивши один або кілька перерахованих вище симптомів – негайно зверніться до профільного фахівця, для проведення огляду та комплексної діагностики вашої проблеми.

Як виявити проблему – діагностика безсоння

Ключову роль в лікуванні безсоння грає своєчасна і точна діагностика, яка можлива лише в умовах стаціонару медичної клініки. В процесі діагностики лікар:

  • Збирає анамнез (повну інформацію від пацієнта) про те, що могло послужити причиною прояви проблем зі сном, про речі або події, що викликають підвищене занепокоєння, а також іншу інформацію, що грає високу важливість для постановки діагнозу;
  • Робить аналіз медичної карти пацієнта на наявність хвороб, здатних викликати безсоння;
  • Проводиться огляд у ряду фахівців, в тому числі: невролога, психотерапевта, акушера-гінеколога, психолога.

Безсоння

Безсоння (інсомнія) – це патологічний стан, що виявляється розладом нічного сну та супутньою денною сонливістю. За даними статистики, з цією проблемою стикається приблизно 30% дорослих чоловіків та 37% жінок, а також 3 із 4 вагітних. Хронічний недолік сну нерідко стає пусковим механізмом для різних захворювань і станів, починаючи від ожиріння і закінчуючи депресією. При проблемах, що регулярно повторюються, необхідна допомога кваліфікованих фахівців, які виявлять причину патології і знайдуть спосіб її швидкого усунення.

Загальна інформація

Сон необхідний нормальної життєдіяльності організму. У цей час центральна нервова система обробляє інформацію, що надійшла протягом дня, а більшість органів і систем відпочивають після навантаження. У середньому, людині необхідно від 6 до 10 годин сну щодня, причому саме в нічний годинник. Збій механізму засинання, часті пробудження та скорочення загального часу відпочинку призводить до розвитку втоми, зниження уваги та концентрації.

Вважається, що порушення сну виникають через збій гормональної регуляції цього процесу. Зокрема, їх пов’язують із підвищенням рівня кортизолу та адренокортикотропних гормонів у нічний час.

Причини

Безсоння виникає з різних причин. До найчастіших відносять:

  • сильний стрес та хронічне перевантаження нервової системи;
  • хронічні болі будь-якої локалізації;
  • порушення серцевого ритму;
  • гіпертиреоз (підвищена кількість гормонів щитовидної залози у крові);
  • печія;
  • значну фізичну перевтому;
  • синдром неспокійних ніг;
  • гормональні перебудови організму (період статевого дозрівання, вагітність, менопауза);
  • психічні порушення та захворювання: депресія, шизофренія, СДВГ тощо;
  • прийом деяких лікарських засобів (психостимулятори);
  • наркоманія, алкоголізм;
  • зловживання кавою;
  • нічне апное (порушення дихання у лежачому становищі і натомість надмірної маси тіла, викривленої носової перегородки та інших причин);
  • періодична робота у нічну зміну;
  • різка зміна часових поясів.

Найбільш схильні до безсоння вагітні жінки, літні, а також люди, які страждають від надмірної нервової збудливості. Крім того, розвиток інсомнії можуть спровокувати такі захворювання:

  • бронхіальна астма;
  • серцева недостатність;
  • гіпертрофія передміхурової залози;
  • печінкова або ниркова недостатність
  • атеросклероз;
  • хвороба Паркінсона та інші патології.

Види патології

Залежно від перебігу захворювання виділяють такі види безсоння:

  • транзиторна: триває трохи більше тижня, частіше виникає і натомість сильного, але короткочасного стресу, зміни часових поясів тощо;
  • гостра: порушення сну тривають від 7 днів до 1 місяця, також частіше виникає на тлі стресу чи сильної перевтоми;
  • хронічна: триває більше місяця, може бути пов’язана з різними соматичними захворюваннями, постійним стресом, хронічною перевтомою тощо.

Інша класифікація інсомнії пов’язана із причиною проблеми. Виділяють такі форми:

  • адаптаційна: виникає і натомість стресу;
  • психофізіологічна: пов’язана зі страхом людини перед безсонням і супроводжується наростанням тривожності перед відправленням до сну;
  • ідіопатична: виникає без видимої причини;
  • поведінкова: зустрічається у дітей, пов’язана з формуванням неправильних установок, наприклад, звички засипати тільки з пляшечкою, під час їзди у візку або при постійному заколисуванні;
  • пов’язана з порушенням гігієни сну;
  • пов’язана із соматичною патологією;
  • що виникла і натомість психічних захворювань;
  • медикаментозна: з’являється через прийом деяких лікарських засобів;
  • псевдоінсомнія: стан, при якому людина нормально засинає і спить достатньо часу, але суб’єктивно вважає, що не висипається.

Симптоми

Симптоми безсоння різноманітні, але вони пов’язані зі скороченням тривалості сну. Захворювання може проявляти себе:

  • утрудненим засипанням: людина довго повертається, шукає зручну позу тощо;
  • одноразовим або багаторазовим пробудженням протягом ночі з подальшою відсутністю сну;
  • раннє пробудження, через яке загальна тривалість сну не перевищує 6,5 години.

Нестача сну неминуче позначається на стані людини вдень. Він відчуває слабкість, дратівливість, втому вже вранці. Надмірна сонливість призводить до зниження концентрації уваги, уповільнення розумових процесів. Працездатність людини значно знижується, збільшується кількість помилок.

Діагностика

Діагностикою безсоння займається лікар-сомнолог. Спочатку він ретельно опитує пацієнта, щоб виявити основні скарги. Лікарю особливо важлива інформація про переважаючі симптоми, їх тривалість і частоту виникнення. Призначається скринінгове обстеження виявлення можливих причин порушень сну:

  • загальні аналізи крові та сечі;
  • консультація ЛОР-лікаря;
  • неврологічний огляд;
  • добове моніторування ЕКГ (Холтер) тощо. залежно від показань та симптомів.

В обов’язковому порядку складається щоденник сну, у якому за підсумками кожного дня вказується:

  • спожиті ліки;
  • час останнього прийому їжі;
  • прийом алкоголю, кави, чаю, куріння;
  • особливості середовища сну (шум, спека, задуха тощо);
  • час відходу до сну;
  • якість засипання;
  • кількість нічних пробуджень та їх тривалість;
  • час пробудження;
  • самопочуття після пробудження.

Кожна деталь має значення докладного аналізу сну. Технічні моменти (час засипання, кількість пробуджень тощо) можуть бути зафіксовані за допомогою амбулаторної актиграфії. Діагностичний метод передбачає використання спеціального пристрою, що фіксує рух. Щоденник ведеться не менше тижня та дозволяє оцінити всі особливості сну пацієнта.

Лікування безсоння

Спосіб лікування безсоння залежить від його причини. Якщо проблеми зі сном виникли на тлі будь-якого соматичного захворювання, потрібно усунути його або максимально знизити симптоматику.

Для усунення безпосередньо інсомнії використовуються медикаментозні та немедикаментозні засоби. У розпорядженні лікарів є велика кількість препаратів, що впливають на той чи інший аспект сну. Найчастіше використовуються:

  • снодійні: полегшують засипання та знижують ризик нічних пробуджень;
  • транквілізатори: призначаються при супутній тривожності;
  • мелатонін: гормон, що виробляється організмом у темну пору доби; сприяє настанню сну; Препарат особливо актуальний при зміні часових поясів або необхідності відновлення нормального ритму сну та неспання після кількох нічних змін.

Препарати цих груп повинні використовуватися виключно за призначенням лікаря, оскільки безконтрольний прийом може призвести до звикання, а різке скасування – до серйозного безсоння. Виняток становлять препарати на рослинній основі (пустирник, валеріана тощо), але і ними не варто зловживати.

Хороший ефект при безсонні має психотерапія, особливо якщо проблема викликана гострим або хронічним стресом. Як правило, використовуються когнітивно-поведінкові методики. Вони допомагають пацієнтові:

  • успішно справлятися з напливом тривожних думок;
  • налаштуватися на позитивне сприйняття реальності;
  • самостійно усувати фактори, що сприяють надмірній тривожності;
  • своєчасно звертатися за допомогою до близьких та до лікарів, а також приймати їхню допомогу.

У деяких випадках порушення сну вдається ефективно усунути за допомогою гіпнозу.

Можливі ускладнення

Більшість людей не сприймає безсоння як серйозну проблему. Тим часом, хронічний брак сну здатний запустити комплекс патологічних змін, які можуть спровокувати:

  • помітне зниження імунітету: під час сну організм відновлює сили та виробляє цитокіни, що є одним із важливих компонентів роботи імунної системи; їх брак призводить до зниження опірності до простудних та інших інфекційних захворювань;
  • загострення хронічних захворювань;
  • розвиток патології серцево-судинної системи: хронічний брак сну призводить до нестабільності артеріального тиску, зміни частоти пульсу, підвищення ризику небезпечних станів;
  • збільшення ваги: у прагненні відновити сили в інший спосіб людина починає підсвідомо тягтися до висококалорійної вуглеводної їжі, що призводить до набору маси тіла; крім того, брак сну провокує зниження вироблення гормонів, які відповідають за почуття ситості;
  • виснаження нервової системи: недостатній нічний відпочинок знижує здатність до зосередження на якомусь занятті, страждає швидкість і якість мислення;
  • депресія, тривожний розлад: ці стани нерідко формують замкнене коло, ще більше посилюючи виразність інсомнії;
  • зниження статевого потягу: при нестачі сил організм «відключає» найменш важливі аспекти діяльності, що виявляється у відсутності лібідо, аноргазмії у жінок, імпотенції у чоловіків.

Крім того, людина, що не виспалася, може потрапити в небезпечну ситуацію, заподіяти шкоду собі та іншим під час керування автомобілем або роботи з механізмами, що вимагають постійної концентрації уваги.

Профілактика

Профілактика безсоння включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення засипання. Щоб вони були ефективними, необхідно дотримуватися гігієни сну:

  • намагатися вирушати в ліжко в той самий час;
  • виключити перегляд телевізора та використання гаджетів за 30-60 хвилин до сну;
  • добре провітрювати спальню, забезпечити доступ свіжого повітря;
  • за необхідності затемняти приміщення;
  • за годину до сну ходити на свіжому повітрі; повноцінні заняття спортом краще перенести на першу половину дня, оскільки вони мають збуджуючий ефект;
  • виключити важку їжу у вечірній час доби, а також мінімізувати вживання кави та міцного чаю у другій половині дня;
  • перед сном приймати душ чи теплу ванну, слухати розслаблюючу музику;
  • мінімізувати (а краще виключити) куріння та вживання спиртних напоїв.

Додатково розслабити організм допоможуть:

  • ароматерапія: ефірні олії меліси, ромашки, лаванди, іланг-ілангу мають заспокійливу дію; можна використовувати аромалампу або додати кілька крапель олії у воду для ванни;
  • масаж: легкий масаж стоп, розминання голови та шиї за відсутності протипоказань допоможуть зняти нервову напругу, що накопичилася протягом дня;
  • трав’яні чаї та відвари: збори з додаванням м’яти, меліси, ромашки, хмелю, валеріани та інших седативних трав приймаються у вигляді настою або відвару за півгодини до сну;
  • медитація, йога, дихальна гімнастика: сприяють розслабленню та позбавленню зайвої тривожності.

Крім того, лікарі рекомендують уникати перевтоми та щодня забезпечувати собі повноцінний відпочинок. Необхідно регулярно давати організму невелике фізичне навантаження: прогулянки, плавання та інші спокійні види спорту. Це буде чудовою профілактикою не лише безсоння, а й багатьох інших захворювань.