Ягоди годжі: «пустушка» чи «панацея»?

Ще відносно недавно дерев’янисті чагарники «дереза берберів» та «дереза китайська», більш відомі як «годжі», були майже невідомі для пересічних громадян. Однак вже на початку ХХІ ст. «ягоди годжі» були розрекламовані як рослина, яка має потужні цілющі властивості, що здатні впоратися з будь-якою хворобою через значну кількість мікроелементів та вітамінів. Культуру почали претензійно називати «червоним алмазом», «райською ягодою» та «ягодою довголіття», але незабаром з’явилася інформація про те, що користь ягід годжі є, м’яко кажучи, перебільшеною, тобто звичайним маркетинговим ходом. Отже, за допомогою наукових публікацій, представлених у базах даних Pub Med і Medline, спробуємо розібратися, що таке — ці загадкові «годжі»

Ботанічний нарис

Дереза звичайна, або дереза берберів (лат. Lycium bárbarum) — вид дерев’янистих рослин роду дереза (Lycium) родини пасльонових (Solanaceae).

У Китаї ця рослина відома під назвою «нінся гоуці», але іноді зустрічається та сама назва «годжі» — вітчизняна транслітерація англійського «goji», що, своєю чергою, є наближеною транскрипцією вимови назви рослини на деяких китайських діалектах і позначає ягоди дерези звичайної (Lycium barbarum) та дерези китайської (Lycium chinense).

У народі її часто називають «вовчою ягодою», проте ця назва є збірною та нерідко відноситься до різних видів рослин, далеко не всі з яких мають токсичні властивості. Дереза звичайна та дереза китайська не є отруйними.

L.barbarum переважно зустрічається на території Східної Азії, традиційно її вирощують у Китаї, Кореї та Японії [1]. На даний час рослину культивують майже всюди, у тому числі в Україні.

Висота дерези звичайної може сягати до 3,5 м, при цьому крона у поперечнику становитиме близько 6 м. На поверхні жовтуватих повислих гілок є безліч тоненьких шпильок. Листя рослини є зовні привабливим — невеличкі за розміром листові пластини еліптичної форми зверху «пофарбовані» у звичайний зелений колір, а знизу — у блідо-сизий. Але справжньою прикрасою є дзвоникоподібні квітки пурпурових, рожево-фіолетових або фіолетово-коричневих відтінків, що мають м’який приємний аромат.

Як вирощують ягоди годжі? Розмножити дерезу звичайну можна насіннєвим і вегетативним способом, в останньому випадку використовують напівздерев’янілі живці довжиною близько 10 см. Плодоносити такий чагарник починає з третього року зростання, проте в деяких випадках це може відбутися раніше. Плід рослини представлений невеликою ягодою веретеноподібної або довгастої форми довжиною від 6 до 20 мм та діаметром від 3 до 10 мм, що має помаранчеве, червоно-коралове або багряне забарвлення. М’якоть м’ясиста, солодка з гірким присмаком.

Як споживають ягоди годжі? Як у сирому вигляді, так і у формі чистого соку або домішок до чаю чи вина. Саме з ягід найчастіше виготовляють настоянки, порошки та таблетки.

За часів династії Тан

Відповідно до записів, що відносяться до часів династії Тан, годжі використовують у традиційній китайській медицині понад 2000 років. Зокрема, L. barbarum застосовують при лікуванні широкого кола захворювань, включаючи погіршення зору, біль у животі, безпліддя, сухий кашель, перевтому, запаморочення та головний біль. До того ж рослина вже досить давно відома у східній медицині як потужний антиейджинговий (проти старіння) засіб.

У теперішній час L. barbarum є частиною Фармакопеї Китайської Народної Республіки, оскільки належить не тільки до найбільш широко використовуваних, але й до найбільш вивчених лікарських рослин.

Разом із тим вчені (першою чергою представники країн, де рослину традиційно використовують як лікарську), не зупиняють наукових досліджень з метою всебічного вивчення терапевтичного потенціалу годжі за допомогою сучасних технологій [2].

Корисні компоненти

Листя, плоди та кора кореня L. barbarum містять значну кількість полісахаридів, каротиноїдів (зеаксантин і β-каротин), флавоноїдів, алкалоїдів, амідів, пептидів, антрахінонів, кумаринів, лігнаноїдів, терпеноїдів, стеролів та стероїдів, органічних кислот, антоціанів, ефірних масел, гліколіпідів, а також рибафлафіну та тіаміну [1].

Зазначимо, що на початку сучасного «промоушену» користі ягід годжі активно наголошувалося на тому, що вони вкрай багаті на вітамін С, але у подальшому його наявність було практично заперечено. Це певною мірою відповідає дійсності, але слід брати до уваги той факт, що ягоди L. barbarum містять значну кількість 2-O-β-D-глюкопіраноз-L-аскорбінової кислоти (AA-2βG), яка була охарактеризована як стабільний аналог вітаміну C із біологічною активністю, порівняною із ним.

Встановлено, що похідні аскорбінової кислоти виступають у якості біологічно ефективних антиоксидантів, які здатні до поглинання вільних радикалів. Ягоди годжі також є природним рослинним постачальником AA-2βG, який може слугувати стабільним замінником вітаміну С [1].

Ефекти полісахаридів

Завдяки зазначеним речовинам L. barbarum має широкий спектр фармакологічних властивостей, при цьому вважають, що головна роль належить саме полісахаридам, які наявні у високих концентраціях. Полісахаридний компонент годжі має антиоксидантні та протизапальні властивості. Крім того, полісахариди рослини виявляють антиапоптичний ефект, оскільки можуть пригнічувати апоптоз клітин (регульований процес програмованої клітинної загибелі) і протистояти пошкодженню ДНК. Зокрема, на моделі старіння було досліджено вплив полісахаридів дерези берберів на тривалість життя дрозофіли. Виявилося, що полісахариди сприяють значному подовженню тривалості життя комахи [1].

Накопичено дані щодо ефектів впливу полісахаридного компонента рослини на захворювання сітківки, включаючи глаукому, ішемію/реперфузію, вікову дегенерацію жовтої плями, пігментний ретиніт та діабетичну ретинопатію [3]. Також нещодавно італійські вчені дослідили позитивний вплив полісахаридів на пошкодження яєчок внаслідок отруєння кадмієм [4].

Нейропротекторна дія

Відомо, що полісахариди L. barbarum зумовлюють так звані антиексайтотоксичні ефекти, тобто здатні протистояти патологічним процесам, що призводять до пошкодження та загибелі нервових клітин під впливом нейромедіаторів [3].

Вчені з Гонконгу ще понад 10 років тому виявили нейропротекторні ефекти щодо протидії втратам нейронів при деяких нейродегенеративних захворюваннях. Було встановлено, що полісахариди, екстраговані з L. barbarum, можуть захистити нейрони від токсичності бета-амілоїдного пептиду в культурах нейрональних клітин [2].

Результати нещодавно проведених досліджень також підтвердили потужну нейропротекторну дію L. barbarum при таких поширених неврологічних патологіях, як розлади сітківки, інсульт, хвороби Альцгеймера та Паркінсона, а також при травматичному ушкодженні спинного мозку. Своєю чергою, отримані результати всебічно зіставляють з ефектами, що спричиняють сучасні препарати, які використовують у терапії зазначених захворювань.

У цілому, полісахариди та інші біологічні речовини L. barbarum є багатообіцяючим нейропротектором з мінімальними побічними ефектами та потужним впливом на такі ключові патологічні події, як окислювальний стрес, запалення та апоптоз [5].

Вплив на кардіометаболічний ризик

Певний інтерес представляло дослідження впливу L. barbarum на кардіометаболічний ризик, тобто чинники, що призводять до розвитку як кардіоваскулярних захворювань, так і цукрового діабету 2-го типу. Зазначимо, що метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень впливу препаратів L. barbarum на кардіометаболічні чинники ризику продемонстрував суперечливі результати.

За даними об’єднаної оцінки, використання L. barbarum значно знижувало рівень глюкози натще, концентрацію загального холестерину і тригліцеридів, натомість сумарні оцінки не досягли статистичної значущості. Ніякої користі не було виявлено щодо зменшення маси тіла та зниження рівня артеріального тиску. У той же час отримано певні докази того, що додатковий прийом L. barbarum може мати сприятливий вплив на контроль рівня глюкози [6].

До проблеми схуднення

Останнім часом добавки годжі рекламують як ефективний засіб для схуднення. Як було зазначено вище, L. barbarum достовірно не впливає на масу тіла. Натомість, у дослідах на лабораторних тваринах отримано деякі відповідні дані для дерези китайської (Lycium chinense). Встановлено, що споживання порошку з листя L. chinense у огрядних щурів супроводжувалося зменшенням маси тіла, зниженням рівня тригліцеридів у сироватці крові та холестерину ліпопротеїнів низької щільності, а також спричиняло антиоксидантний ефект [7]. В іншому дослідженні на тваринах (самки миші) було виявлено позитивний вплив водного екстракту L. chinense на ожиріння у постменопаузальний період [8].

У той же час, незважаючи на наявні результати, подальші дослідження фармакокінетики та фармакодинаміки екстрактів L. chinense та L. barbarum, їхніх терапевтичних можливостей та профілю безпеки мають зміцнити позиції у сучасній доказовій медицині та сприяти оптимальному використанню у клінічній практиці.

Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук

Список літератури знаходиться в редакції

“Фармацевт Практик” #11′ 2019

Ягоды годжи – как выбрать и вырастить крупноплодные сорта

Саженцы ягоды годжи стали очень востребованными среди украинских садоводов. И не удивительно. Это мировой тренд. В последние годы много говорят и пишут о невероятной пользе годжи. Ягоды этого растения на самом деле обладают интересным вкусом, содержат витамины, богаты микроэлементами, и даже полезными маслами. Но, их целебные свойства сильно преувеличены. Плодам кустов годжи приписывают даже несуществующие свойства. Как растет годжи? И что это за растение?

Годжи – это многолетний довольно крупный куст. Глядя на кусты, начинающие садоводы иногда думаю, что годжи – это кизил или даже барбарис. Конечно, это не так. Ничего общего. Годжи (Lycium barbarum) – кустарник семейства Пасленовых. Поэтому, плоды годжи по структуре скорее похожи на маленькие сладкие перчики. У ягоды годжи – семена внутри, мелкие, плоские, светлые. Окраска ягоды, обычно красная или бордовая, но есть необычные желтоплодные сорта.

Другое название растения – Дереза обыкновенная, народные украинские названия – повийка, лиция, лацийон и др. Дикорастущие виды дерезы для Украины растения не новые. Когда-то растение было завезено из естественных регионов распространения – Китая, Гималаев и др. Рост годжи – довольно интенсивный, саженцы быстро становятся пышными многоствольными кустами. Листва жесткая, плотная, ладьевидная. В верхней части лист светло-зеленый в нижней – сизоватый. Благодаря этому крона выглядит живописной. Как цветет годжи? Цветки небольшие, лилово-фиолетовые, или розоватые, размером и формой похожи на цвет паслена. Годжи-дереза – растение скороплодное, т.е. уже через сезон после посадки вы получите первые ягоды. Кусты цветут и завязывают ягоды с мая по октябрь. Ягоды удлиненно-овальные, длиной до 1,5-2 см, сладковатого вкуса. За сезон вы сможете собрать урожай несколько раз. Общая урожайность с куста до 5-8 кг. Побеги ягоды годжи – слегка поникающие, покрыты редкими тонкими длинными шипами. Некоторые сортовые саженцы, зачастую, шипов не имеют. Годжи – простое в уходе растение, морозостойкое в условиях Украины.

На заметку! Напомним, зеленые, недозрелые ягоды есть нельзя. Как и в зеленых ягодах паслена, в них содержится соланин, который вызывает отравления. Собирайте только спелые ягоды, которые легко отрывают от плодоножки. Проще всего подстелить под куст ткань или пленку – и струсить спелые ягоды, они легко осыпаются.

Виды и лучшие сорта ягоды годжи – описание и особенности

Кроме дерезы обыкновенной есть еще несколько видов, дереза европейская (L. europaeum) и дереза – китайская (L. chinense). Современные крупноплодные сорта селекционеры создали на основе природных видов. От дикорастущих, сортовые саженцы годжи отличаются более компактными размерами кустов и гораздо более крупными и вкусными ягодами. Длинные побеги некоторых видов обладают способностью ложиться и стелиться по земле, и даже укореняться. Такие растения могут образовывать довольно густые заросли. При желании сорта с длинными гибкими побегами можно выращивать на шпалере, так же как выращивают плетистую розу, например. В нашем каталоге саженцев (с фото и описаниями) представлены более двадцати разных сортов годжи. Они отличаются по размеру и окраске ягод – есть сорта с красными, желтыми и даже черные ягоды годжи. Есть существенные отличия разных сортов по форме и размеру кустов, сроками плодоношения и пр. Есть самоопыляемые сорта и те, которые нуждаются в дополнительном опылителе. Лучшие сорта:

• Корен Биг – крупный куст с длинными гибкими побегами до 250 см, который чаще всего выращивают на шпалере. По отзывам, отличается высокой урожайностью, куст буквально усыпан крупными коралловыми ягодами. Засухоустойчивый сорт.
• Деликат – компактный куст, высотой до 180 см. Начинает плодоносить в год посадки. Ягоды с мягким десертным вкусом. Нужно посадить рядом саженец другого сорта, для лучшего опыления. Очень морозостойкий.
• Амбер Свит – уникальный крупноплодный сорт с янтарно-желтыми плодами. Сочные плоды кисло-сладкого вкуса. Сорт неприхотливый и морозостойкий.
• Нью Биг – сорт с длинными стелющимися побегами до 3-4 м длиной и крупными до 2 см ягодами. Среднепозднего срока созревания. Ветки покрыты колючками. Можно выращивать на шпалере или оставить побеги стелиться по земле. По отзывам устойчивый и сильный сорт.
• Сахарный Гигант – крупноплодный сорт с высокими вкусовыми качествами. Ягоды до 2,5 см длиной, ярко-красные, сладкие. Сорт пластичный к условиям выращивания.

В нашем каталоге – большая коллекция сортов саженцы годжи. Выбирайте лучшие сорта для ваших условий выращивания, по вкусу ягод, форме куста и свойствам побегов.

Как посадить саженцы годжи – основные приемы агротехники, уход, выращивание

Как вырастить годжи? Как получить хороший урожай? Это проще, чем вы думаете. Несмотря на то, что годжи считается у нас необычным растением – они очень неприхотливые и пластичные к условиям выращивания. В саду кусты вырастают высокими и раскидистыми, но по отзывам, можно попробовать выращивать годжи и в домашних условиях – на балконе в большой кадке. Важно купить саженцы годжи именно сортовые в фирменном магазине. В случайном месте вы рискуете приобрести дикорастущие растения, а от них хорошего урожая не дождаться.

Итак, сажаем годжи. Где растет годжи?

• Освещенность. Выращивайте годжи на солнечных, хорошо освещенных участках. При сильном затенении побеги будут вытягиваться, а урожайность снизится.
• Грунт. Неприхотливость дерезы – удивительная. Лучшими считаются хорошо дренированные окультуренные почвы, без застоя воды, слабокислые суглинки и супеси. Но, саженцы способны расти даже на бедных почвах.
• Посадка. До посадки полейте саженцы Гетероауксином и Эпином. Стимуляторы помогут растению быстро укорениться. Аккуратно освободите саженцы от контейнера. Слегка расправьте корни. Подготовьте лунку для посадки примерно 40 см на 40 см, добавьте компост и горсть суперфосфата. При посадке нужно немного заглубить корневую шейку саженца примерно на 1,5-2 см.
• Уход. Молодые растения поливайте по мере подсыхания почвы. Хорошо замульчируйте приствольный круг. Взрослые кусты поливают только в сильную жару при недостатке дождей. Кусты растут сравнительно быстро. Своевременно вносите удобрения – комплексные миксы в период с весны до осени, а с сентября – калийно-фосфорные удобрения.
• Обрезка. Годжи растет довольно интенсивно. Формируете крону обрезкой. Укорачивайте побеги, следите, чтобы середина куста не была слишком загущенной. Если вы не хотите, чтобы нижние ветки ложились на землю и укоренялись – обрезайте их или подвязывайте.
• Болезни и вредители изредка поражают кусты годжи. Кусты иногда подвержены мучнистой росе и фитофторозу – используйте для профилактики и лечения фунгициды. Редко на плодах и листьях может появиться тля, совка и колорадский жук – используйте инсектициды.

Кусты годжи в саду

Раскидистые кусты хорошо выглядят в саду. У взрослых растений хорошо развита корневая система. Кроме прекрасных ягод, кусты годжи способны удерживать небольшие склоны, сохранить землю от вымывания и коррозии. Одни сорта можно выращивать аккуратными компактными кустами. Другие – могут сформировать шпалеру, как элемент вертикального озеленения. А третьи – станут хорошим крупным почвопокровным растением, благодаря стелющимся укореняющимся побегам. Комбинируйте саженцы годжи с другими декоративными кустами, корневищными многолетниками и луковичными растениями.

Обязательно посадите годжи, сложно найти ягодные кусты, которые дают такие полезные ягоды и настолько простые в уходе. Садоводы рассказывают, что посадили саженцы годжи в придомовом палисаднике как элемент городского озеленения. Почему ягоды годжи никто не обрывает? Потому, что мало кто знает, как растут ягоды и как выглядят кусты. Большинство принимают дерезу за волчью ягоду. Поэтому даже при выращивании в городском дворе можно получить хороший урожай. В саду можно посадить годжи даже по краям участка, в живой изгороди. Колючие ветки будут дополнительной защитой не только ягодам, но и вашему саду.