§ 22. Ознайомлення з професіями деревообробної промисловості

Опорні поняття: професії деревообробної промисловості, рамник (оператор пилорамних, циркульних та стрічкових верстатів з заготівлі пиломатеріалів), токар, фрезерувальник, виробник художніх виробів з дерева.

Лісоматеріали у вигляді пластин, дошок і брусків отримують шляхом розпилювання колод (мал. 88). Рамник навантажує колоди на візки, подає колоди в лісопильну раму і розпилює деревину. Перед початком розпилювання рамник повинен встановити пилки, перевіривши попередньо їх справність. У його обов’язки входить також визначення дефектів у роботі рами і правильності підготовки пил. Рамник працює переважно на відкритому повітрі, позмінно. Трудомісткі операції механізовані. Рамник повинен мати міцне здоров’я, витривалість, оскільки працювати доводиться в будь-яку погоду під відкритим небом. Для виконання основних і допоміжних операцій розпилювання йому потрібні міцні м’язи рук і ніг.

Мал. 88. Робоче місце оператора пилорамного обладнання

Рамник має бути уважним, акуратним, точним в роботі, досконало володіти правилами безпечної праці. Для успішного освоєння професії йому потрібні міцні знання фізики, математики, креслення в обсязі програми середньої школи. Рамник повинен знати будову лісопильної рами, кінематичні схеми пристрою для руху пил, правила експлуатації рам, візків з механічним і гідравлічним управлінням, технологічний процес вироблення пиломатеріалів, технологічні властивості деревини різних порід, правила розпиляння, установки пил і напрямних поясів. Рамник повинен вміти готувати лісопильні рами до роботи, встановлювати пили та напрямні ножі, подавати колоди до лісопильної рами і приймати готові пиломатеріали, розпилювати колоди на дошки, пластини і бруски.

На підприємствах деревообробної промисловості здійснюється механічна обробка деревини. Одна з провідних професій цієї галузі — професія верстатника токарних верстатів (мал. 89).

Мал. 89. Робочий процес верстатника токарних верстатів

Від того, як він ставиться до справи, який рівень його майстерності, залежить міцність і довговічність столярно-будівельних виробів для зведення житлових будинків і промислових будівель, меблів для населення, їх надійність в експлуатації. На токарних верстатах, як і на металообробних, оброблювана заготовка обертається, тому дерев’яним виробам падають циліндричної або фасонної форми. Верстатник токарних верстатів виготовляє деталі складної конфігурації за креслениками, зразками та ескізами.

Верстатники токарних верстатів працюють у закритому приміщенні, переважно в дві зміни. У приміщенні цеху присутній деревний пил, температура повітря підтримується нормальна. Для роботи на токарних верстатах потрібна добра координація складних рухів рук. Робітникові треба мати хороші зір і слух, йому потрібна добре розвинена просторова уява, хороша пам’ять і широкий технічний кругозір. Треба бути уважним, акуратним і точним в роботі.

Оволодіти професією верстатника допоможуть глибокі та міцні знання основ фізики, хімії, креслення, математики. Верстатник токарних верстатів має добре знати технічні характеристики, будову і правила експлуатації токарного верстата, основи різання деревини, правила заточування і доведення різального інструмента, досконало володіти контрольно-вимірювальними засобами, знати будову спеціальних пристосувань, породи та якості деревини, призначеної для токарних робіт, технічні умови до виготовлення виробів,. Він повинен уміти викопувати токарні роботи при виготовленні виробів складної конфігурації за креслениками. зразками та ескізами.

Професія верстат пика фрезерно-копіювальних верстатів почесна і відповідальна. Вона є провідною професією на тих підприємствах, які випускають столярно-будівельні вироби для зведення житлових будинків і промислових будівель, меблі для населення. Фрезерувальники деревообробного виробництва працюють на фрезерних верстатах, призначених для виконання фальців, шпунтів, гребінок, обробки деталей з криволінійним, а також прямолінійним контуром (мал. 90).

Мал. 90. Робоче місце фрезерувальника деревообробного виробництва

На фрезерних верстатах проводиться прямолінійна та фасонна обробка деталей, щитів і рамок по зовнішньому контуру. Крім того, на цих верстатах можна здійснювати розпилювання, а також шипорізні, копіювальні та інші роботи.

Робота викопується в закритому приміщенні, переважно в дві зміни. У цеху спостерігається деяка запиленість повітря деревної пилом, тому приміщення добре вентилюється, підтримується нормальна температура. Трудомісткі операції механізовані. Обслуговування деревообробних верстатів вимагає від робочого таких якостей, як акуратність, точність, уважність, обережність. Він повинен вміти встановлювати ріжучий інструмент, викопувати фрезерування прямолінійних і криволінійних деталей, плінтусів, карнизів, а також заглиблень для петель, тощо.

Виробник художніх виробів з дерева — людина, яка досконало володіє одним з видів народного декоративно-прикладного мистецтва — художньою обробкою дерева, що поєднує у собі творчі професії майстра-художника і майстра-виконавця різьби та розпису по дереву (мал. 91).

Мал. 91. Виробник художніх виробів з дерева за роботою

Професія виробника художніх виробів з дерева вимагає павичок у малюванні та кресленні, знання основ геометрії. Практично всі професії художнього спрямування вимагають від працівника в різноманітних умовах роботи, насамперед, високого емоційно-естетичного розвитку, вміння глибоко сприймати оточуючий світ.

Важливими є природні здібності до творчої діяльності, постійна цікавість до нового, здатність легко відмовлятися від стереотипів, звичного способу мислення, прагнення шукати і вміння знаходити нові шляхи і варіанти вирішення завдань.

До професійно важливих якостей виробника художніх виробів із дерева можна віднести наявність добре розвинених уяви, образного мислення і пам’яті, гострого зорового сприйняття, розвинутого окоміру та відчуття кольору. Поряд з цими вимогами, спеціальності такого типу передбачають високу художню культуру, розвинений художній смак.

Виробник художніх виробів із дерева повинен мати здібності до точності, швидкості, зорово-моторної координації рухів рук, а також розвинену їх дотикову чутливість.

Досягти високого рівня майстерності у всіх деревообробних професіях допомагають такі особистісні якості, як акуратність, наполегливість, самостійність, врівноваженість, терплячість та працьовитість.

Чи добре засвоїли?

  • 1. Які професії деревообробної промисловості ви знаєте?
  • 2. Чим характеризується діяльність оператора пилорамного устаткування?
  • 3. Які професії творчого характеру пов’язані з деревообробкою?

AGROKRAINA.COM.UA

Вы вошли как гость, рекомендуем Вам авторизироваться либо пройтипроцесс регистрации . Если Вы забыли пароль, то Вы можете его восстановить
Чужой компьютер .

Садівник – професія популярна

На світі чимало різноманітних професій, та фах садівника – надзвичайний. Обираючи професію, пов’язану з використанням природних ресурсів, людина бере на себе відповідальність за розвиток і майбутнє того, що нас оточує, за життя наступних поколінь.

Хто перший посадив плодове дерево? Хто сад назвав „садом”? Питання складні й легкі, бо за сивою пеленою давнини не видно часів минулих, бо достеменно відомо, що сад – то витвір розуму і рук людських, а ймення йому дала людина.
Без людей не було би саду, не було би таких диво-плодів, які нині збираємо. Зерняткові, кісточкові, горіхо-плідні, ягідні. Усе це – сад.
Як і для будь-якої професії, визначальними в роботі з природними ресурсами є успішність діяльності, інтерес до роботи і працьовитість, відповідальність і наполегливість у досягненні мети.
Сад завтрашнього дня – скороплідний, високоурожайний, низькорослий. Закладаючи його, людина споконвіку говорила: „На радість онукам!». І не помилялась: плодоносити сад починав через 10, а то й більше років.
Просте в нинішніх умовах розвитку садівництва новий сад радує плодами вже за рік-два після посадки. Саме такі сади «переселяються» з науково-дослідних установ у господартва. Розміри дорослого дерева при правильному формуванні не перевищують 1,5-2 м заввишки та 1 м крони в діаметрі. А який же із сортів найекономічніший? Це запитання цікавить не лише економіста, професійного садівника, а й любителя, бо всі вони прагнуть одержати якнайбільше найкращих плодів і

чимскоріше.
Вирощуючи плодові дерева, людина втручається в їхню біологію, в їхню природу, вишукуючи найефективніші заходи щорічного і високого плодоношення, і власне, творить корисну суспільну справу. Бо садівники вирішують ряд важливих проблем: вирощують плоди, ягоди, виноград, які містять багато поживних речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності людського організму.
Поживна їх цінність визначається наявністю в них цукрів, вітамінів, білків, жирів, мінеральних солей, органічних кислот, біологічно активних та інших речовин, вміст яких залежить від сорту, кліматичних і ґрунтових умов вирощування ягідних, плодових культур і винограду.
Сад – це відпочинок, краса, задоволення. Цілком справедливі слова Льва Платоновича Симиренка: „Хто дихає садом, той дихає здоров’ям, поезією, молодістю, радістю життя, довголіттям”.
Тож одним із головних завдань, яке постає перед вищою школою в сучасних умовах, є забезпечення якості практичної підготовки студентів-аграрників, адекватної до вимог сьогодення. Проблема якості практичної підготовки зумовлена тим, що, по-перше, процес навчання (формування знань, умінь і навичок) часто залишається на низькому рівні. По-друге, демократизація і гуманізація навчально-виховного процесу неможлива без перетворення студента на активного учасника процесу навчання, а викладача – на педагога-методолога, який організовує і керує свідомою наполегливою пізнавальною діяльністю студентів, здійснює дидактичну й методичну інтерпретацію наукового знання.
Без глибокого аналізу теоретичних основ практичної підготовки і результатів досліджень психологів неможливо розробити, організувати та здійснити ефективну практичну підготовку вузівської молоді, що прокладає місток від знань до умінь їхнього практичного застосування, тобто формує професійні якості майбутніх фахівців АПК.
Саме на цих засадах організовують свою роботу з підготовки майбутніх спеціалістів плодоовочівництва викладачі агрономічного відділення ВП НУБіП України „Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого”.
Нинішній студент освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” вивчає не лише теоретичні основи спеціальних дисциплін, як, наприклад, „Плодівництво”, „Виноградарство”, „Технологія виробництва і переробки продукції”, „Розсадництво”, „Генетика”, „Декоративне садівництво”, „Біологічний захист рослин” та ін., а й бере участь у науково-дослідній роботі. Кращі студенти стають учасниками наукових конференцій в коледжі та в інших ВНЗ України.
Тоді ж проводяться екскурсії в сади нового типу. І одночасно запрошуються наукові працівники, викладачі спецдисциплін НУБіП України,

наукові працівники, керівники господарств у навчальний заклад із Придністровської дослідної станції садівництва, господарства „Мрія” Гусятинського району Тернопільської, ФГ „МАКО САД” Новоселицького району Чернівецької областей.
Традиційними стали такі заходи, як дні поля, конференції, виставки „Дари полів – дари ланів”, конкурси на кращого обрізувача плодових дерев.
Нещодавно в коледжі відбувся День плодівництва, де майбутні випускники побачили плоди, ягоди, вирощенні на колекційно-дослідному полі коледжу. Викладачі, студенти, зрештою, всі, хто того дня побував на виставці, милувалися соковитими плодами, ягодами, іншими дарами щедрої осені. Всі ще раз переконалися: праця садівника – не просто робота, а справжнє мистецтво, покликане виховувати любов до природи, приносити користь і радіть людям.

С.Ф. ГРИЦИШИН,
завідувач кабінету плодівництва ВП НУБіП України,
Заліщицький аграрний коледж ім.Є. Храпливого

Професія садівник (садівник). Хто такий садівник

Садівник — це людина, яка доглядає за садом і озеленених ділянкою. Він займається повним комплексом робіт з догляду за деревами, клумбами та кущами. Роботи в саду дуже багато і хороший спеціаліст повинен знати всі нюанси по догляду за рослинами.

Розглянемо основні обов’язки садівника:

  • обрізка плодоносних дерев;
  • обробка і розпушування ґрунту;
  • боротьба із шкідниками;
  • відновлення і посадка нових дерев.

Левова частка робочого часу припадає на теплу пору року. Взимку, як правило, садівник готуватися до майбутнього сезону або займається розведенням рослин в теплиці.

Опис професії садівник

Грамотний садівник повинен мати досить глибокими пізнаннями в області благоустрою території. У цьому немає нічого дивного, адже він підтримує ділянку в привабливому стані і виконує частину обов’язків ландшафтного дизайнера. Часом фахівця доводиться лагодити декоративні елементи зеленої території.

Професійний садівник вміє обрізати листя і гілки дерев, надаючи їм дизайнерську форму.
Професія садівник нерозривно пов’язана з фізичною працею. Проливний дощ чи спека — не перешкода для відповідального фахівця. Тому витривалість і міцне здоров’я є обов’язковою умовою для працевлаштування.