Материки – Географія материків і океанів
Земля – наш спільний дім
АНТРОПОГЕННІ ВПЛИВИ НА ҐРУНТИ

Ґрунт — один з найважливіших компонентів навколишнього природного середовища. Усі його основні екологічні функції замикаються на одному узагальнюючому показнику — ґрунтовій родючості. Відчужуючи з полів основний (зерно, коренеплоди, овочі) і побічний урожай (солома, листя, бадилля), людина розмикає частково або повністю біологічний кругообіг речовин, порушує здатність ґрунту до саморегуляції і знижує його родючість. Навіть часткова втрата гумусу і, як наслідок, зниження родючості, не дає ґрунту можливості виконувати в повній мірі свої екологічні функції, і він починає деградувати, тобто погіршувати свої властивості. До деградації ґрунтів (земель) ведуть і інші причини, переважно антропогенного характеру.

У найбільшій мірі деградують ґрунти агроекосистем. Причина нестійкого стану агроекосистем зумовлена їх спрощеним фітоценозом, який не забезпечує оптимальності саморегуляції, постійності структури і продуктивності. І якщо у природних екосистемах біологічна продуктивність забезпечується дією природних законів, то вихід первинної продукції (урожаю) в агроекосистемах цілком залежить від такого суб’єктивного чинника, як людина, рівня її агрономічних знань, технічної оснащеності, соціально-економічних умов тощо, і, таким чином, залишається непостійним. Наприклад, у разі створення людиною монокультури (пшениці, буряку, кукурудзи) в агроекосистемі порушується видова різноманітність рослинних угруповань. Агроекосистема спрощується, стає нестійкою, не здатною протистояти біотичному або екологічному стресу.

Основні види антропогенного впливу на ґрунти такі:

1) ерозія (вітрова і водна);

3) повторне засолення і заболочування;

5) відчуження земель для промислового і комунального будівництва.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Антропогенні ґрунти

Антропоге́нні ґрунти́ (антросолі, за класифікацією ФАО) ― 1) У ґрунтознавстві, фізичній географії ― частина поверхневого шару літосфери, сформована в результаті господарської (рільничої, меліораційної, транспортної, промислової) діяльності людини та/або урбанізації. Тип ґрунтів сформований унаслідок антропогенних змін довкілля. Антропогенні ґрунти формуються і змінюються унаслідок антропогенного навантаження разом з іншими компонентами біосфери: екосистемами, природно-територіальними комплексами, рельєфом, ґрунтовими водами, флорою, рослинністю, фауною тощо. Базовими безпосередніми чинниками формування антропогенних ґрунтів є сільськогосподарське та промислове виробництво загалом, а також окремі види антропогенної діяльності. У сільськогосподарському виробництві це обробіток ґрунту, сінокосіння, збирання врожаю, зрошення, осушення, заміна верхніх горизонтів ґрунтового профілю добривами органічними (наприклад, компостом), торфом, сумішами органічного походження й інше. У промисловості ― зміна верхніх шарів літосфери під час видобутку корисних копалин, створення систем очисних споруд, шламосховищ, териконів, а також динамічні впливи, хімічне забруднення тощо. У будівництві та міському господарстві ― вилучення та переміщення родючих шарів ґрунту, трамбування та витоптування, забруднення будівельним сміттям, створення звалищ побутових відходів, а також рекультивація, озеленення, створення соціально-побутових та господарських об’єктів (спортивних майданчиків, парків розваг, штучних водойм тощо) й інше. Усе це призводить до ущільнення структури ґрунту, зміни видового складу і умов існування організмів, хімічного складу та кислотно-лужного балансу, рівня ґрунтових вод; втрати гумусу, посилення або зниження водопроникнення та випаровування; виникнення й посилення ерозії, дефляції, заболочення, засолення, окислення, вимивання, забруднення і засмічення ґрунтів. Найбільші площі антропогенних ґрунтів ― у районах інтенсивного зрошувального землеробства, на по́льдерах (осушених ділянках морських узбережь) та інших масивах намивних земель, а також у містах. Значна частина ґрунтового покриву Землі, особливо у районах інтенсивного сільськогосподарського освоєння, урбанізації та будівництва, певною мірою зазнає антропогенного навантаження. Проте термін «антропогенні ґрунти» застосовується лише до тих, що змінилися значною мірою. Виділено наступні їхні типи: ґрунти зі зміненими верхніми горизонтами; ґрунти з новими верхніми горизонтами (наприклад, поверхня природного покриву вкрита органічним субстратом); ґрунти з трансформованою системою горизонтів внаслідок перетворення процесів у профілі (типові приклади: рисові ґрунти на полях рисових чеків, хейлут (насипні ґрунти Лесового Плато у Китаї), плагген (насипний субстрат з використанням стійлової підстилки) у Нідерландах); ґрунти із новоствореними профілями. 2) У інженерній геології ― субстрати, штучно створені внаслідок господарської діяльності людини, специфічний тип антропогенних відкладів. До них належать насипні, намивні, штучні ґрунти, утворені при вертикальному та горизонтальному плануванні рельєфу, в основному, для потреб будівництва: подушки з піску, гравію, щебеню в основах будівель та споруд; відвали (гідровідвали) та терикони у гірничодобувній промисловості; штучно перетворені відклади у природному заляганні порід тощо; антропогенні та природно-антропогенні відклади водойм. До них належить також так званий культурний шар ― дрібноуламкові або піщано-глинисті відклади із численними домішками чужорідних тіл, уламків, сміття. У сучасній інженерній геології та геотехніці більш вживаним є термін «техногенні ґрунти».

Література

1. Гродзинський М. Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. Київ : Лікей, 1995. 233 с.
2. Герасимова М. И., Строганова М. Н., Можарова Н. В., Прокофьева Т. В. Антропогенные почвы: генезис, география, рекультивация. Под ред. Добровольского Г. В. Смоленск : Ойкумена. 2003. 268 с.
3. Панас Р. М. Ґрунтознавство. Львів : Новий Світ-2000. 2008. 371 с.
4. Волощук А. Насыпные грунты требуют особого изучения. Классификация, специфика и методы изучения насыпных грунтов. // ГЕОпрофиль. 2012, №1.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Антропогенні ґрунти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Антропогенні ґрунти (дата звернення: 3.03.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів