Основні висновки Верховного Суду у спорах про відшкодування шкоди (ДТП) за 2021 рік

Продовження минулорічної статті про ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ (ДТП) ЗА 2020 РІК. Тут є і нове, і не забуте та актуальне старе.

Винуватець повинен відшкодувати потерпілому різницю між завданим збитком та страховою виплатою. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця – суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності

Винуватець повинен відшкодувати потерпілому різницю між завданим збитком та страховою виплатою. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця – суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Стала позиція, яка відображена у ряді постанов Верховного Суду. У тому числі і у рішеннях Великої Палати. Суть зводиться до того, що з винуватця можна стягнути лише ті суми, які не платить страхова, до яких, як правило відносяться: знос авто, франшиза, розмір збитку понад страхову суму. Якщо потерпілий заявляє вимогу до винуватця про відшкодування тих платежів, які повинна сплатити страхова компанія, то суд повинен відмовити в задоволенні таких позовних вимог. Єдине виключення – сам винуватець згоден самостійно покрити розмір завданого збитку, який повинен бути покритий страховою компанією.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 204/5314/18 від 25.11.2021 року; № 208/2600/17 від 27.10.2021 року; № 205/1314/16-ц від 20.10.2021 року; № 362/3043/18 від 06.10.2021 року; № 753/311/17 від 06.10.2021 року; № 128/1453/18 від 06.10.2021 року; № 369/11644/16-ц від 04.08.2021 року; № 759/24061/19 від 28.07.2021 року; № 523/7115/18 від 30.06.2021 року; № 204/4050/17 від 03.06.2021 року; № 607/17727/18 від 19.05.2021 року; № 523/3212/19 від 24.03.2021 року; № 753/11069/16 від 17.02.2021 року; № 760/5686/17 від 17.02.2021 року; № 592/8115/18 від 03.02.2021 року.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на безумовній підставі, навіть, у випадку наявності вини потерпілого. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки не настає лише у випадку непереборної сили чи умислу потерпілого.

Висновок, який розкиданий у різних постановах Верховного Суду, які стосуються різних аспектів відшкодування шкоди і є подібним до попереднього. Але його окремо виділяю, так яку суддів виникають проблеми з розумінням, які ж платежі покриваються страховою, а які ні. Особливо, якщо загальний розмір збитку в межах страхової суми, але страхова не виплачує усієї суми. Суть висновку зводиться до того, що винуватець повинен відшкодувати потерпілому збитки, які не покриваються страховою, навіть якщо загальний розмір збитку знаходиться в межах страхової суми. Як правило, це фізичний знос та франшиза.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 754/1108/15-ц від 22.09.2021 року; № 757/33065/18-ц від 21.07.2021 року; № 206/3219/15-ц від 19.07.2021 року; № 755/518/19 від 02.06.2021 року; № 263/15912/17 від 19.05.2021 року; № 754/5626/19 від 22.04.2021 року; № 759/7787/18 від 22.04.2021 року.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на безумовній підставі, навіть, у випадку наявності вини потерпілого. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки не настає лише у випадку непереборної сили чи умислу потерпілого

Ще один сталий висновок. Його суть зводиться до того, що вина водія резюмується (за виключенням, якщо у ДТП задіяні два транспортних засоби). Тобто, якщо в ДТП задіяний транспортний засіб та пішохід, то в незалежності від наявності чи відсутності вини водія він всеодно зобов’язаній відшкодувати пішоходу завдані збитки. Якщо ж сам пішохід винен у ДТП, то суд може зменшити розмір відшкодування. Уникнути ж відповідальності водій може лише у випадку непереборної сили (форс-мажору) або за наявності умислу потерпілого.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 342/709/20 від 24.11.2021 року; № 166/1292/20 від 21.07.2021 року; № 742/1378/18 від 22.04.2021 року; № 450/4163/18 від 21.04.2021 року; № 336/2892/18 від 21.04.2021 року; № 607/10490/17 від 23.03.2021 року; № 195/646/19 від 24.02.2021 року; № 607/15258/19 від 27.01.2021 року.

Якщо шкоду було завдано водієм при виконанні своїх трудових відносин, то він не відповідає за завдану шкоду. Шкоду повинен відшкодувати – роботодавець.

Стала позиція, яка не змінюється та випливає з прямих положень закону. Якщо водій, який завдав автомобілем шкоди під час пригоди перебував у трудових відносинах з іншою особою та у момент ДТП виконував роботу передбачену його посадовими обов’язками, то вимагати відшкодування потрібно з роботодавця, а той вже може потім заявити вимогу до водія. Якщо ж піти напряму з вимогою до водія, то суд, встановивши факт наявності трудових відносин, повинен відмовити в задоволенні позову, так як він поданий до неналежного відповідача. Єдине виключення з цього правила – це якщо винуватець керував службовим транспортним засобом, але авто використовував у власних інтересах (не виконував покладені на водія роботодавцем завдання).

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 479/392/20 від 24.11.2021 року; № 131/709/18 від 11.11.2021 року; № 920/343/20 від 01.11.2021 року; № 177/472/16 від 27.10.2021 року; № 641/7683/19 від 08.10.2021 року; № 127/27732/19 від 14.07.2021 року; № 646/989/18 від 07.07.2021 року; № 229/4838/17 від 09.06.2021 року; № 303/5874/18 від 09.06.2021 року; № 640/14435/17 від 14.04.2021 року.

Спори між Національною поліцією України та патрульними поліцейськими щодо відшкодування збитків завданих під час виконання службових обов’язків повинні слухатися у порядку адміністративного судочинства.

Не новий висновок, який можна було зустріти у рішеннях судів минулих років і який полягає у тому, що поліцейські при виконання своїх обов’язків є посадовими особами публічної служби, від моменту їх прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків. На цій підставі позиція суддів Верховного Суду полягає у тому, що такі спори повинні слухатися у порядку адміністративного судочинства, а не цивільного. Те ж саме стосується і питань стягнення збитків з військовослужбовців.

Вказаний висновок був викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.12.2018 року № 818/1688/16; від 13.02.2019 року № 636/93/14-ц.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 205/4241/18 від 18.08.2021 року; № 203/3782/19 від 27.05.2021 року; № 379/756/19 від 15.03.2021 року; № 727/7203/18 від 25.01.2021 року.

Спори між Національною поліцією України та патрульними поліцейськими щодо відшкодування збитків третім особам за шкоду завдану працівниками при здійсненні своїх службових повноважень повинні слухатися в порядку цивільного судочинства.

Висновок, який треба мати на увазі у сукупності з попереднім. Фактично він суперечить минулому, але його треба враховувати у конкретних випадках. Цей випадок стосується відшкодуванню роботодавцю шкоди завданої працівником у порядку регресу. Так як вказане зобов’язання фактично є цивільним деліктом навіть при вчинення поліцейським своїх посадових обов’язків, то справа повинна слухатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 208/13/20 від 04.08.2021 року.

Відповідальність за шкоду завдану транспортному засобу внаслідок неналежного утримання дороги повинен нести балансоутримувач, який зобов’язаний слідкувати за належним станом дорожнього покриття.

Стала позиція, яку можна зустріти в постановах минулих років. Його суть зводиться до того, що у державі встановлені певні стандарти та вимоги до дорожнього покриття та визначено уповноважених осіб, які повинні слідкувати за дотримання вказаних нормативів. Якщо вони порушені, не відповідають встановленим вимогам, що може призвести до пошкодження автомобіля, то власник має право вимагати відшкодувати шкоду за рахунок балансоутримувача. Головне правильно визначитися з особою у віданні якої перебуває та чи інша частина ділянки дорожнього покриття.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/10817/16 від 21.05.2021 року; № 468/477/18-ц від 17.02.2021 року; № 522/9550/16-ц від 20.01.2021 року.

У випадку фізичного знищення транспортного засобу потерпілому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Висновок, який неодноразово викладався Верховним Судом. Випливає він зі статті 30 Закону України «Про обов’язкове страхування….». Слід звернути увагу, що вказані положення застосовуються судами не лише у відносинах із страховими компаніями, а і у відносинах між винуватцями та потерпілими на підставі аналогію закону. Нижчезазначені висновки саме і стосуються питання аналогії закону у відносинах між винуватцями та потерпілими.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/11069/16 від 17.02.2021 року; № 910/17947/15 від 03.02.2021 року.

Звернення потерпілого до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою, яка не виключає можливість потерпілого звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Стала позиція, яка знайшла своє відображення у практиці Великої Палати і широко застосовується суддями Верховного Суду. Вона полягає у тому, що положення Закону України «Про обов’язкове страхування….» визначають конкретні права та обов’язки страховика, страхувальника та потерпілого. При цьому обов’язок страхової компанії розпочати врегулювання випадку та здійснити виплату протягом 90 (дев’яносто) днів розпочинається з моменту надходження від потерпілого відповідної заяви на виплату. Через це, існувала позиція, що якщо потерпілий заявляє позовну вимогу до страховика до моменту спливу вказаного строку, то позов є передчасним, так як страхова ще не використала передбачений законом строк на врегулювання. Але Велика Палата в одному своєму рішенні вказала, що норми закону є позасудовою процедурою врегулювання спору, а тому сам потерпілий має право обирати, що йому робити – піти з заявою про виплату до страхової, чи звернутися з позовом до суду про виплату страхового відшкодування і така вимога не буде передчасною в межах судового провадження.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 756/3004/18 від 16.06.2021 року; № 447/1403/19 від 02.06.2021 року; № 910/6013/20 від 12.02.2021 року.

Положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються і по відношенню до зобов’язань щодо відшкодування шкоди (нарахування 3 % річних та інфляційних втрат).

Теж сталий висновок. Він полягає у тому, що зобов’язання з відшкодування шкоди є грошовим, а так як воно грошове, то і на нього можна нараховувати платежі за прострочення виконання зобов’язання у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 760/5686/17 від 17.02.2021 року.

Якщо страхувальник не знав про інші укладені договори страхування щодо належного йому майна, то у такому випадку укладений договір страхування не може бути визнаний недійсним.

Нове у практиці Верховного Суду. Такого ще не зустрічав, але підхід доволі цікавий. Він стосується положень Цивільного кодексу України, які говорять, що якщо страхувальник не повідомив страховика про наявність інших договорів страхування з приводу предмету страхування, які є чинним на момент укладення нового договору, то такий договір є недійсним. У свою чергу, при укладенні договору страхування страхові особливо не заморочуються з цього приводу, як і страхувальники можуть не знати, що майно вже застраховане або вважають, що так як змінився власник майна, то старі договори припинили свою чинність. На практиці можна зустріти часту ситуацію, коли особа купує новий автомобіль і разом з ним купує новий поліс обов’язкового страхування. Проте, старі договори з попереднім власником продовжують свою дію (якщо не закінчився договір страхування) і розповсюджують свою дію і на нового власника. Звичайно, що страхові, коли продають свої поліси обов’язкового страхування можуть отримати інфо про договір обов’язкового страхування з ЦБД МТСБУ, особливо, якщо номерний знак автомобіля не змінився, але цього звичайно ніхто ніколи не робить, бо «халявні» гроші. І усі розуміють, що якщо навіть буде страховий випадок, то завжди можна відмовити клієнту у покритті завданого ним збитку, бо він не повідомив про інші договори страхування, але сама страхова чогось у базу договорів лізе тільки тоді, коли настає страховий випадок, і треба знайти підставу, щоб «відфутболити» потерпілого.

Але, Верховний Суд зробив цікавий висновок, який в основу поведінки клієнта ставить добросовісність. Тобто, якщо у матеріалах справи відсутні докази того, що страхувальник знав чи міг знати про інші договори страхування щодо належного йому майна, які були укладені іншими особами, то у такому випадку не можна вважати договорі страхування недійсним.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/731/16-ц від 10.03.2021 року.

Якщо страхувальник на момент укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності мав діючий поліс обов’язкового страхування з іншою страховою компанією про який не повідомив свого нового страховика, то такий страховий договір є нікчемним.

Стара позиція, яка може суперечити попередній позиції, але має право на існування, так як ґрунтується на прямих нормах закону. Висновок полягає у тому, що якщо страховика не повідомили про інші договори страхування на момент укладення нового договору, то такий договір є недійсним. Тому, якщо страховий договір не закінчився з однією страховою компанією, але людина хоче змінити страховика і укладає з ним договір до моменту закінчення попереднього, то краще зафіксувати факт повідомлення нового страховика про інші договори, щоб уникнути проблем з потенційними виплатами.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 712/13754/19 від 08.07.2021 року.

У випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення через закінчення строку накладення адміністративного стягнення, то суд повинен звернути увагу, чи така постанова суду містить інформацію з приводу винуватця у ДТП.

Не новий висновок, але який був закріплений більше у правових висновках нижчих судів і у контексті процесуальних кодексів чинних до 15.12.2017 року. Суть питання полягає у тому, що суди за основний документ, який визначає вину є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності де і повинно бути дано відповідь на те, хто повинен відшкодовувати шкоди. Проте, зустрічаються часті випадки, коли винуватців не притягали до відповідальності через закінчення строків на накладення штрафу. І через такі випадки бували проблеми у судів з питаннями кого ж притягувати до відповідальності. Ця ж позиція говорить, що у випадку закриття провадження через строки, то суди повинні дивитися чи дає відповідь постанова на питання хто ж винен у ДТП, навіть без притягнення винуватця до відповідальності. І в такій частині постанова матиме обов’язковий характер і питанні визначення винної особи у питання відшкодування збитків.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 201/5993/18 від 15.03.2021 року.

Отримати страхову виплату має право не лише власник авто, а й особа, яка на відповідній правовій підставі володіє ним.

Доволі цікавий висновок, який міг бути цікавий «бляхерам», але їх вже майже і не залишилося J Він полягає у тому, що з звернутися з заявою про виплату страхового відшкодування, як і її отримати може не лише власник, а й особа, яка правомірно володіє транспортним засобом. При цьому закон у нас визначає, що під правомірним володінням авто розуміється його використання особою, яка має свідоцтво про реєстрацію такого автомобіля та відповідне посвідчення водія відповідної категорії. Таким чином, виплату можна отримати фактично і без довіреності чи не будучи власником автомобіля.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 755/2656/19 від 24.03.2021 року.

Страхова компанія не відповідає за втрату товарного вигляду автомобіля, вказані втрати можна відшкодувати за рахунок винуватця.

Сталий і не дуже сильно використовуваний висновок. Дуже рідко зустрічав, щоб при відшкодуванні збитків хтось розраховував ВТВ авто. Суть висновку зводиться до того, що Закон України «Про обов’язкове страхування….» не передбачає обов’язку страхової компанії відшкодовувати втрату товарного вигляду транспортного засобу. Але такі збитки можуть бути покладені на винуватця на підставі загальних положень ЦК України, які останній повинен відшкодувати.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 727/2937/18 від 10.06.2021 року; № 757/29950/14-ц від 07.04.2021 року.

За шкоду завдану ушкодженням здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди моральна шкода, яку повинен відшкодувати страховик визначається у розмірі 5 відсотків від страхової виплати.

Думав, що за 2021 рік не зустріну цього висновку, але ні, і тут він зустрічається. Пряма норма передбачена законом (ст. 26 1 ).

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 209/2191/17 від 20.10.2021 року; № 336/2892/18 від 21.04.2021 року; № 464/2850/16-ц від 19.04.2021 року.

У випадку здійснення страхової виплати на рахунок потерпілого страховик зменшує розмір страхової виплати на суму ПДВ. Вказану суму страховик зобов’язаний доплатити у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ.

Стала позиція, яка прямо відображає положення п. 36.2. Закону України «Про обов’язкове страхування…». Одна лише особливість є, яка вказує на те, що якщо автомобіль не було відремонтовано або відремонтовано на СТО, яке не є платником ПДВ, то вказану суму не повинні компенсувати ні страхова, ні винуватець у ДТП.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 757/37909/17 від 21.04.2021 року.

Розмір страхового відшкодування повинен бути визначений саме звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати відповідним положенням законодавства.

Один з підходів визначення розміру завданого збитку, який являється домінуючим останні декілька років. Його суть зводиться до того, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за N 1074/8395 (з відповідним змінами).

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 461/2217/19 від 03.06.2021 року.

Не подання страховику заяви про виплату страхового відшкодування протягом року з моменту настання ДТП є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

Сталий висновок, який прямо передбачений законом і який треба пам’ятати, так як можна втратити страхову виплату через порушення вказаного правила. Закон говорить, що якщо не подати заяву про виплату страховику протягом року з моменту ДТП, то страхова може відмовити в задоволенні заяви про виплату через пропуск вказаного строку. При цьому він є присічним, тобто не може бути поновленим за будь-яких підстав.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/17190/18 від 02.12.2021 року; № 204/5314/18 від 25.11.2021 року; № 199/4778/18 від 16.06.2021 року.

Правові поради водію. Як діяти у випадках дорожньо-транспортних пригод

Автомобіль – не розкіш, а засіб пересування, – полюбляв стверджувати герой відомого твору. Сьогодні сучасній людині просто необхідний автомобіль. Мати машину дуже зручно, з нею не потрібно витрачати час на очікування автобуса, з нею зручно планувати свій вільний час і відпочинок. З автомобілем не потрібно переживати, чи зможемо донести важкі речі, сумки, тому що для цього є транспортний засіб. Про, не слід забувати, що автомобіль – це також об’єкт підвищеної небезпеки. Особливої небезпеки керування транспортним засобом стає у дощову погоду та у зимову пору року. Щодня на дорогах України стаються сотні дорожньо-транспортних пригод і в них гинуть та травмуються люди. Скоєння ДТП внаслідок порушення правил дорожнього руху є дуже розповсюдженим в Україні явищем і такі дії входять до категорії найбільш поширених правопорушень. Як діяти у правовому полі у разі дорожньо-транспортних пригод консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області. П.6 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначає, що дорожньо-транспортна пригода – подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну. П.п. 2.10. п.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Ніколи не залишайте місце ДТП, зникнувши з місця аварії, Ви автоматично вважаєтеся винним. За залишення місця ДТП винний може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Так, за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 400 грн. або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб. У разі ДТП водій зобов’язаний увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки. Вкрай важливо, щоб всі події на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди були зафіксовані уважно, ретельно, чітко та без помилок. Тому, одне із ключових завдань водія при ДТП – не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди. Дії водіїв при ДТП повинні бути направлені, перш за все, на збереження цілісності місця пригоди. Якщо хтось буде порушувати стан речей чи намагатися щось приховати, необхідно втручатися та перешкоджати протиправним діям. Також, дії при ДТП допускають відео реєстрацію та фото всіх важливих деталей. Співробітники поліції повинні зафіксувати все, що допоможе встановити обставини подій, що передували аварії, та їх точний розвиток. Співробітники поліції, які прибули на виклик, підготують цілий список документів, серед яких протокол про огляд місця ДТП, протокол стану автомобілів, схематичне зображення розвитку подій, свідчення свідків та учасників. Водій також зобов’язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я. Залишати на місці ДТП людей у безпорадному стані без допомоги — це злочин, тому «водій-втікач» повинен розуміти, що за це він може отримати покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. Якщо внаслідок залишення потерпілого у небезпеці настала його смерть або інші тяжкі наслідки, то особа притягується до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Коли виконати дії щодо надання медичної допомоги потерпілим неможливо, тоді слід відвести потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. При цьому у лікувальному закладі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред’явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; Далі Ви маєте повідомити про дорожньо-транспортну пригоду поліцію для обов’язкової реєстрації події, складання протоколу та схеми ДТП. (підписуйте документи тільки в разі повного погодження їх змісту з Вами!). Також до прибуття поліцейських Ви можете записати прізвища та адреси очевидців. Крім того, водій повинен вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди. Також за наявності фотоапарата, бажано сфотографувати місце події, взаємне розташування транспортних засобів, пошкодження автомобілів, учасників ДТП. Дорожньо-транспортна пригода – є не зовсім приємною подією, але при її настанні слід пам’ятати, що першочергово слід не панікувати, зберігати спокій, зібрати всі свої емоції та діяти відповідно до норм чинного законодавства і ніяким чином не знімати стрес, адже до проведення медичного огляду водію заборонено вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Крім того, слід надати потерпілим, третім особам наступну інформацію: телефони та адресу страхової компанії, в якій Ви отримали поліс страхування відповідальності автовласника та попередити потерпілих про те, що ремонт може проводитись тільки після проведення представником страхової компанії огляду пошкодженого автомобіля (майна). Для цього слід як найшвидше повідомити про випадок страхову компанію (не пізніше 3 робочих днів з моменту ДТП!), для цього звернутися до цілодобового аварійного центру страхової компанії. Перевищення зазначеного терміну є припустимим у випадку, коли страхувальник (водій) не мав фізичної можливості своєчасно направити це повідомлення, зокрема, внаслідок поважних причин, а саме: травми після ДТП, коли страхувальник (водій) не спроможний рухатись самостійно, перебування його тривалий час без свідомості, що підтверджується медичною довідкою. У разі якщо це обумовлено ситуацією з аварійною службою компанії слід дочекатись разом з усіма учасниками аварії приїзду аварійного комісара компанії, який допоможе в зверненні до відповідних сервісних служб з евакуації, зберігання та ремонту транспортного засобу. Далі слід заповнити бланк повідомлення про страховий випадок та передати своєму страховику або надіслати поштою рекомендованим листом усі письмові документи (листи, вимоги, виклики), отримані від третіх осіб у зв’язку зі шкодою, заподіяною цим особам внаслідок ДТП. Чи можливе вирішення конфлікту без участі поліції? Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Європротокол автовласнику видається вперше страховиком (страховою компанією) безкоштовно під час укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та повторно (у разі втрати або використання бланку Європротоколу) видається страховиком безоплатно на підставі письмової заяви автовласника. ВАРТО ЗНАТИ! Європротоколом можна скористатися при умовах, коли: у ДТП немає фізично постраждалих людей чи людей, які загинули; обидва учасники не мають претензій щодо вживання наркотичних, алкогольних або лікарських засобів; обидва учасники згодні з обставинами події; одна із сторін визнала свою провину; обидва учасники мають бути забезпечені полісами ОСАЦВ (автоцивілки); сума матеріального збитку не повинна перевищувати 50 000 гривень. У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов’язковим. Проте, ще є додаткові умови для застосування системи «Електронний Європротокол». По-перше транспортні засоби обох учасників ДТП повинні мати діючі поліси внутрішнього страхування. Якщо будь-який ТЗ забезпечений полісом іноземного страховика, необхідно використовувати паперовий бланк Європротоколу або викликати поліцію. Хоча б один з учасників ДТП повинен мати з собою справний пристрій (смартфон, планшет, ноутбук) з фотокамерою та доступом в Інтернет. Ідентифікаційні дані про страхувальника (коди ІНПП або ЄДРПОУ) та про забезпечений транспортний засіб (номерний знак, марку та модель) мають бути зазначені в полісі та коректно внесені в єдину централізовану базу даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). В протилежному випадку не можливо буде правильно ідентифікувати учасників ДТП. Також ще однією з умов є те, що транспортні засоби учасників ДТП не повинні мати причепів. ВАЖЛИВО! У свою чергу водії, які скористались Європротоколом (незалежно від його форми) мають право залишити місце ДТП, звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про настання ДТП, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП, повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також у разі використання системи «Електронний Європротокол» повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично. Відповідальність водіїв у разі ДТП? За порушення правил дорожнього руху водії можуть бути притягнені до адміністративної та кримінальної відповідальності. Так, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 850 грн. або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, карається штрафом від 51 000 до 85 000 грн. або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Якщо вищезазначені дії спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, то особа притягується до відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Якщо вищезазначені діяння спричинили загибель кількох осіб, то вони караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. ПАМ”ЯТАЙТЕ! Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років. У разі коли такі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років. Якщо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, спричинили смерть потерпілого, такі дії караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років. Вищезазначені дії вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років. Нагадуємо, що отримати кваліфіковану правову допомогу Ви можете звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомого Полтавської області. Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел. (0532) 56-26-66. Отримати фахову правову допомогу громадяни можуть звернувшись до відповідних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області. Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел. (0532) 56-02-88. Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної сотні, 54, тел. (0536) 75- 75- 20. Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська 17, тел. (05361) 77-479, 095 253 66 14. Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

  • Клієнтам
    • Про безоплатну правничу допомогу (БПД)
    • Як отримати безоплатну правничу допомогу
    • Чи маю я право на безоплатну вторинну правничу допомогу
    • Мені до 18 років
    • Доступ до публічної інформації
    • Реєстр адвокатів
    • Конкурс адвокатів
    • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
    • Стандарти якості надання правничої допомоги
    • Координаційний центр
    • Всі Центри
    • Анонси
    • Мультимедіа
    • Новини

    Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

    © 2012-2023 Координаційний центр з надання правничої допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове