Як позбутися борщівника назавжди: ефективні способи боротьби з бур’яном на дачі

Був час, коли слово борщівник не викликало на сполох. Адже борщівник «скандинавський» чи «звичайний» використовували замість капусти і готували з нього щі та салати, додавали до соління. Чарівний смак українського борщу ніяк не пов’язаний зі смаком борщівника — бур’яну, з яким українська держава зобов’язала боротися всіх власників земельних ділянок. В іншому випадку недбайливих господарів чекає значний штраф. Як вивести борщівник із ділянки: читайте у цій статті.

Борщовик Сосновського та Скандинавський звичайний

Лише з середини ХХ століття в СРСР стали вирощувати високоврожайну кормову рослину «борщівник Сосновського», яка може бути небезпечною для людини та тварин лише під час цвітіння. Але оскільки у доперебудовний час цю траву скошували на початок періоду плодоношення, то жодної загрози людям від неї не виникало. На початку 90-х років вирощування борщівника перестало бути керованим процесом. Рослина вийшла з-під контролю. Надвисока плодючість борщівника Сосновського дозволила бур’янові розселитися на величезних територіях та завоювати на них першість.

Сталося це тому, що трава досягає гігантських розмірів і за один сезон приносить десятки тисяч дуже дрібного насіння, що розлітається на великі відстані. Нині контролювати поширення борщівника Сосновського мало вдається. Адже до 2021 року це отруйне бур’ян було включено до списків сільгоспкультур і боротьбою з ним займалися лише на приватних землях. Тому він продовжує захоплювати все нові регіони.

Звідки взявся борщівник Соснового на моїй ділянці?

Після війни з подачі академіка Вавилова борщівник Сосновського стали впроваджувати в сільському господарстві, щоб готувати з нього силос: ця рослина швидко росте, набирає велику масу і не потребує догляду. Але автори цього проекту не врахували, що борщівник агресивна рослина, яка легко впроваджується у природні екосистеми і у багатьох випадках їх повністю знищує. Наразі борщівник внесений до «Чорної книги флори Середньої України». За різними оцінками він займає 30% сільгоспугідь Центральної України.

Комбіновані методи

Непоганий результат дає таке поєднання:

1. Провесною, після появи сходів, бур’ян обробляють гербіцидами.
2. Через місяць проводять орання та дискування.
3. Якщо після проведених маніпуляцій з’являються одиничні сходи, то 2 верхні пункти повторюють протягом усього сезону, з інтервалом місяць.

Також можна скомбінувати мульчування із посівом ремідіаторів. Після зняття чорного укриття зорану землю засіють козлятником, гірчицею, злаковими чи бобовими культурами. Після проростання трава допоможе не лише позбутися бур’янів на ділянці, а й відновить структуру ґрунту.

Що потрібно робити при боротьбі з борщівником:

1. Не можна скошувати бур’ян після розкриття суцвіття. Так як насіння, що висипалося, навіть у незрілому вигляді, заражають грунт ще більше.
2. Усі скошені та зрізані частини рослини спалюють обов’язково. Стебло містить велику кількість поживних речовин, яких вистачає для дозрівання насіння.
3. Під час позбавлення від борщівника необхідно дотримуватись заходів безпеки.

Оранка та дискування

Цей метод дуже трудомісткий і підходить для порожніх ділянок. Процедуру проводять кілька разів за сезон:

• на початку травня після появи сходів проводять перекопування з подальшим дискуванням;
• за кожен місяць проводять лише дискування.

Таким чином, можна знищити навіть великі плантації борщівника на ділянці та займатися улюбленою роботою наступного року.

Мульчування

Оскільки борщівник – світлолюбна культура, відсутність сонця призводить до її загибелі. Позбутися борщівника можна тільки, якщо дотримуватись певних правил:

1. На початку весни ділянку орають.
2. Підготовлений ґрунт накривають геополотном не менше 100 г на 1 кв. м.
3. Матеріал притискають 3-5-сантиметровим шаром ґрунту.
4. У грунт висівають суміш, що задерняє трави (1 кг на сотку).

Наприкінці сезону з’являється газонна трава, яка знищує борщівник на ділянці. Цей метод поганий тим, що після нього протягом 2-3 років не можна використовувати ділянку для вирощування овочів та ягід. Протягом цього часу, поки насіння не втратить схожість, проводять лише скошування трави.

Найшвидше знищити борщівник Сосновського допоможе чорний поліетилен щільністю не менше 100 мікрометрів. Через нього не проходить повітря і волога, тому насіння швидко втрачає схожість. Позбутися борщівника можна так:

1. На початку літа сходи скошують.
2. Плівку розтягують ділянкою і притискають камінням або мішками з піском.
3. Укривний матеріал залишають на рік.
4. Наступного сезону плівку знімають, а ділянку перекопують.

Цей спосіб ефективний тим, що в перший рік гине коріння зі сплячими нирками, а на наступний рік сходи, що з’явилися з насіння, припиняють зростання і розвиток через відсутність вологи, повітря і сонячного світла.

Обрізання суцвіть

Якщо час втрачено, а отруйна культура розкрила суцвіття-парасольку, то перекопування та мульчування вже не допоможуть. Щоб запобігти розмноженню насінням, бутони та суцвіть видаляють вручну. Для цього одягають гумові рукавички, охоплюють суцвіття рукою і зрізають гострим ножем або серпом під основою. Зрізані квіти складають у мішок та спалюють.

Важливо! Зрізані суцвіття для компосту не використовують, тому що насіння зберігає схожість протягом 5 років.

Випалювання

Цей метод небезпечний і підходить тільки для великої ділянки, коли борщівник з’явився далеко від будівель та плодово-ягідних насаджень. Позбутися борщівника можна так:

1. Зелену масу та ґрунт навколо неї заливають бензином або рідиною для розпалювання багаття. Під час горіння необхідно стежити, щоб вогонь не поширився на велику відстань, і у разі швидкого розростання пригасити струменем води.
2. Після спалювання борщівника ділянку перекопують і закидають свіжою землею. На цій землі агрономи не рекомендують висаджувати овочі та плодово-ягідні культури протягом 1 року.

Гербіциди

Позбутися борщівника можна за допомогою хімічних препаратів. Цей спосіб застосовують лише у випадках, коли інші методи не ефективні.

Для знищення борщівника використовують такі засоби:

1. Раундапт. Препарат застосовують у початковій стадії вегетаційного періоду. Для видалення борщівника достатньо одноразового застосування. Для цього у відрі води розводять 120 г препарату. Ретельно перемішують та заливають у садовий розпилювач. Обробку проводять у ранкові години та безвітряну погоду. Витрата робочого розчину – 5 л на 100 кв. м. Оскільки препарат Раундапт може завдати шкоди організму, обприскування борщівника проводять у респіраторі або ватно-марлевій пов’язці.
2. Торнадо-500 На початку літа борщівник обприскують одноразово розчином, приготованим наступним чином: 3 л води розбавляють 50 мл препарату. на 100 кв. м витрачають 2 л ліки.
3. Ураган Форте. Борщівник обприскують у сонячну безвітряну погоду, одноразово. У відрі води розводять 90 мл препарату. на 100 кв. м витрачають до 3 л розчину.
4. Спрут-Екстра для одноразового обприскування борщівника та ґрунту біля нього. У відрі води розчиняють 84 мл препарату. на 100 кв. м використовують щонайменше 3 л робочого розчину.

Важливо! При використанні хімічних препаратів необхідно дотримуватись правил безпеки.

Всі вищевказані препарати містять глісофосфат, тому приготовані розчини не завдають шкоди комахам-запилювачам та теплокровним тваринам. Але обробка може завдати шкоди зростаючим культурам, тому при незначному ураженні бур’ян краще не обприскувати, а наносити розчин за допомогою широкого малярського пензля.

Рослини ремедіатори

Також на присадибній ділянці, яка стала домом для борщівника, можна посіяти рослини-ремідіатори. Найкраще використовувати насіння злакових і бобових культур. Також, щоб позбутися бур’яну, непогано буде висадити після сильного перекопування картопля або топінамбур.

Важливо! Дані рослини не лише допоможуть позбутися борщівника, але й збагатять ґрунт необхідними макро та мікроелементами.

Досвідчені городники з особистого досвіду знають, що позбавитися борщівника допоможуть малинові кущі. У цієї ягідної культури потужне розгалужене коріння, яке займає великий простір і перешкоджає проростанню насіння.

Природні вороги

Борщовична міль – крилата комаха, яка швидко поїдає отруйне бур’ян. Але перед тим як запустити помічника на город, потрібно знати, що міль не тільки допоможе позбутися бур’яну, а й винищуватиме всі парасолькові городні культури.

Як вивести борщівник із ділянки народними методами

Щоб позбавитися рослини борщівник, багато городників вдаються до народних засобів.

Обробка ділянки за допомогою солі

У місцях, де росте борщівник, розсипають сіль і проводять глибоке розпушування. На 1 погонний метр витрачають щонайменше 1,5-2 кг великої солі. Спосіб ефективний, але не безпечний. Після такої обробки грунт не буде придатним для вирощування овочевих, ягідних та декоративних культур.

Оцтова есенція

Існує кілька способів використання кислоти:

1. Після видалення парасольки в трубку стебла наливають оцет. Через короткий проміжок часу кислота почне свою дію і загубить бур’ян.
2. Також оцтову есенцію можна набрати в шприц та вводити кислоту в тканини рослини. Після такої процедури рослина не зацвітає та швидко гине.
3. Можна приготувати спеціальний розчин для позбавлення від борщівника. Для цього в 1 літрі води змішують 1 л оцту, 2 пакети лимонної кислоти, 50 мл спирту та 4 ч. л миючого засобу. Все ретельно перемішують та заливають у садовий обприскувач. Приготованим розчином обприскують бур’ян у ранкову безвітряну погоду.

Важливо! Оцтовий розчин потрібно застосовувати дуже акуратно, тому що при обприскуванні він може нашкодити овочевим та плодово-ягідним культурам. Щоб убезпечити город від загибелі, краще бур’ян скосити, коріння оголити, а ґрунт пролити оцтовою есенцією.

Властивості

Борщовик Сосновського підлягає знищенню з цілком зрозумілих причин. Однак, чому люди ведуть боротьбу з іншими видами цієї рослини, які, завдяки своєму декоративному вигляду, можуть стати дизайнерською окрасою будь-якої дачі.

Спочатку так і було: траву активно розводили на присадибних ділянках, дачах. Унікальна живучість зробила цю рослину поширеною. За радянських часів фахівці вважали, що цю культуру можна масово розводити, щоб вирішити деякі важливі завдання:

1. Стебло бур’янів може рости до 10 см на добу. Це давало можливість за літо отримати величезну масу свіжого корму для корів, кіз та навіть свиней. Особливо це було вигідно колгоспам, які розводили цих тварин.
2. Рослина висаджували вздовж автомобільних шляхів. Його товсті та високі стебла, щільно розташовані один до одного, захищали трасу від череди корів. Тварини не могли пробратися через борщівник, тому не ускладнювали рух автомобільного транспорту.
3. Будь-який вид борщівника здатний поглинати вихлопні гази, очищаючи повітря. Фахівці вважали, що щільні посадки бур’янів зможуть нейтралізувати всі вихлопні гази, що походять від машин. Тому вздовж автомобільних доріг висаджували борщівник у величезних кількостях.
4. Всі порізані частини рослини могли бути прекрасним добривом, яке за складом було не гірше за коров’ячий гній. Корінь бур’янів значно збагачує ґрунт азотом. На ділянці, де ріс борщівник, легко було виростити будь-яку культуру, яка давала хороший урожай.

Живучість борщівника та величезна кількість насіння зробили бур’ян дуже поширеним. Це призвело до того, що він забиває і бур’яни, і культурні.

На сьогоднішній день в аграрії використовуються сучасні методи. Крім того, стали менше розводити великої рогатої худоби. Рослина почала рости і розмножуватися безконтрольно. Щорічно бур’ян приносить до 70 тисяч насіння, яке дає незвичайну схожість. Людина докладає чимало зусиль для боротьби з борщівником.

Що це за рослина

Борщівник належить до одного із видів сімейства парасолькових. Деякі його види (а всього у світі відомо про 70 видів) вирощуються як декоративні культури. Декілька видів придатні в їжу людини і на корм худобі. Частина різновидів містять фотосенсибілізуючі речовини фуранокумарини, що обпалюють шкіру та слизові оболонки людини під дією сонячних променів.

У писемних слов’янських джерелах XVI ст. є згадки про борщівника. Наші предки вживали молоді пагони «борщу», як його тоді називали, знімаючи поверхневу шорстку шкірку. До 80-х років минулого століття діти з висохлих порожніх стовбурів рослин робили трубки для різних ігор, дорослі виготовляли сопілки.

Борщовики мають потужні стебла з шорсткою поверхнею, стрижневий корінь, трійчасто-перисте листя з гладкою поверхнею лицьового боку та з волосками із виворітної. Приблизно до середини літа на бур’яні з’являються суцвіття, що самозапиляються, у вигляді складних парасольок з численними променями.

Плоди дозрівають у серпні. Розмноження відбувається шляхом самосіву насіння. Борщівники цвітуть один раз у своєму житті. Після розсіювання насіння рослина відмирає. Насіння від однієї рослини після попадання в землю сходить нерівномірно – деякі проростають лише через кілька років. Тому навіть скошування та викопування відцвілих дорослих бур’янів не допомагає у боротьбі з ним.

Садовий подрібнювач трави та гілок: який вибрати

Небезпечні та безпечні для людини види

У України її зростає 15 видів борщівників. Здебільшого це не дуже великі безпечні придорожні бур’яни. Три види — борщівник Сосновського, Мантегацці та дикий належать до отруйних бур’янів, що підлягають знищенню. Дикий різновид борщівника Мантегацці під назвою «гігантський» зустрічається на територіях Західної Європи та в Закавказзі. Його висота може досягати 5 м-коду.

До безпечних лікарських видів відноситься Борщовик:

• звичайний – використовується як засіб від діареї, метеоризму, кашлю;
• шерстистий – протизапальний засіб для лікування фурункулів, вживають при бронхіальній астмі, вітіліго, кольках, аменореї;
• розсічений – застосовують для розщеплення каменів у жовчному міхурі;
• скандинавський – декоративний та лікарський вигляд, вживається в їжу;
• волохатий – має другу назву «ведмежа лапа», застосовується як заспокійливий засіб.

Слід пам’ятати, що в деяких людей компоненти будь-якого з видів може бути індивідуальна непереносимість.

Різноманітність видів

У біології відомо близько 70 видів борщівника. При цьому більшість з них не завдають шкоди людині, але серед них є такі різновиди, які можуть істотно нашкодити здоров’ю. У нашій країні переважають у великій кількості отруйні рослини, що викликають серйозні опіки шкіри.

Серед найпоширеніших виділяють:

• дикий борщівник – це ціла група рослин, які ростуть переважно у південних регіонах, бур’ян досягає зазвичай 2 метрів, отруйна рослина;
• борщівник Сосновського – має великі суцвіття білястого відтінку, чим і відрізняється від інших родичів, 3-метрова висота створює небезпечну перешкоду для людини, найбільш поширену в європейській частині країни;
• Борщівник Мантегацці – дуже високі порожнисті стебла, іноді більше 6 метрів, вкрай небезпечні для людини, опік борщівника викликає серйозні ушкодження.

Серед безпечних для людини можна виділити борщівник скандинавський, волохатий та розсічений. Вони не виростають надто високими і не завдають шкоди дачникам. Їх використовуються як кормова трава для худоби та в народній медицині для приготування лікарських засобів. Також борщівник можна вживати як прянощі або пікантної добавки. Усі різновиди суттєво відрізняються один від одного.

Щоб не завдати собі шкоди, слід пам’ятати, що практично всі небезпечні сорти борщівника виростають дуже високими, а також мають велике листя з гострими рваними краями.

Лікування опіків

Пухирі від опіків отруйних компонентів борщівника виникають не відразу. Але отримати травму можна лише за кілька хвилин перебування у зоні зростання бур’янів. Особливо небезпечно перебувати поряд з отруйною рослиною дітям. Після контакту із соком рослини ознаки хімічного опіку з’являються лише через 2-3 години, а то й наступного дня. В результаті можуть утворитися виразки, пухирі або просте почервоніння.

При появі перших болючих відчуттів травмований шматок тіла промивають водою з милом або обробляють спиртом, змащують протиопіковим засобом на основі цинку, гелем «Рятувальник», кремом, що пом’якшує. Потім місце опіку потрібно накрити марлею. Пов’язку не знімають 2-3 дні. Тяжкі травми лікують в умовах стаціонару, незначні ураження в домашніх умовах періодично обробляють розчином фурациліну. Лікування опіків має супроводжуватись прийомом протиалергічних засобів.

Особливості бур’янів

Борщівник – це дво- або багаторічна рослина, яка дуже швидко поширюється територією. Стебло його може змінюватись від 40 до 240 см у висоту, що при великих розмірах борщівника робить вирубку або скіс дуже проблематичним завданням. Деякі сорти можуть виростати до 6 метрів і, як правило, саме високі екземпляри найбільш отруйні для людини.

Листя розташовується біля прикореневої розетки, мають значні розміри, довгочеречні. Рослина увінчують великі суцвіття білого, рожевого або жовто-зеленого кольору. Висота парасольки суцвіття становить близько 40 см. Саме за відтінком суцвіття фахівці відрізняють сорти, небезпечні від безпечних для здоров’я.

Плід є двонасінником. Найчастіше рослина цвіте у липні – вересні, тоді ж дозріває плід. Насіння при цьому дуже швидко обсипається, висіваючи нові рослини дільницею, в рази збільшуючи популяцію. Як правило, велика рослина при цьому відмирає, а на наступний рік виростає абсолютно нове, молоде, здатне дати нове насіння.

В останні роки борщівник став справжньою навалою для городників. Маючи можливість самостійно висіватися на будь-яких територіях та приживаючись у будь-якому місці, він дуже добре адаптується та розростається буквально за пару років. При перших проявах паростків необхідно негайно розпочинати боротьбу з ними. В іншому випадку позбутися борщівника стане проблематично.

Відгуки городників

Микола, 71 рік, м. Самара

Наша ділянка всього шість соток і борщівник росте на ньому вже три роки. Борюся з ним, зрізуючи парасольки і не даючи дозрівати насінням. Батьківська рослина, виконавши свою місію, гине, а насіння не встигає розсіюватися. Задумався про рослину, яка могла б придушити борщівник: розкидав у заростях насіння різних бур’янів (лопуха, берізка, осота, ромашки), посадив поряд кущі малини. Розумію, що назавжди позбавитися цієї напасті за короткий термін не вийде, але проміжним результатом залишився задоволений.

Аркадій, 59 років, м. Приозерськ

До борщовика почало придивлятися лише цього року, коли «безгоспне» бур’ян за моїм дачним парканом перевищило критичну масу. Швидше за все, насіння занесло вітром, бо поблизу раніше його не помічав. Виводити силовими способами марно – дуже вже отруйний його сік. Вирішив “лікувати” ділянку шляхом ін’єкцій. Для цього найкраще підходить шприц Жане (за його допомогою промивають вуха). Він багаторазового використання, можна стерилізувати, легко розуміється і головне на 250 мл. Набираю в шприц гарячий соляний розчин (3 чайні ложки на склянку води) і в кожне стебло-ствол борщівника (10 см від поверхні ґрунту) роблю по 3 ін’єкції. При цьому дотримуюся заходів особистої безпеки – одягаюся за всіма правилами захисту. Спостерігаю протягом двох тижнів, якщо на окремих примірниках немає ознак усихання – не подіяло, тоді повторюю ін’єкції. Як правило, ефект непоганий.

Марина, 35 років, м. Ухта

У нашому селищі борщівник спільне лихо. Особисто у мене він захопив половину ділянки. Провесною застилали це місце щільною чорною плівкою, зверху по всьому периметру придавлювали арматурою і цеглою. У такому стані залишали на початок червня наступного року. Потім землю перекопували та засівали козлятником. Для підвищення схожості в день посіву обробляли насіння козлятника бульбочковими бактеріями. Наступного року, коли окремі порослі борщівника пробивалися знову – капелюшок із парасольками обмотували щільним целофаном і зав’язували внизу. Восени, коли бур’ян скидає насіння – зрізали капелюшок, у порожню трубку квітконоса вливали Раундап і чекали, поки рослина почне усихати. Зрізані парасольки спалювали. З того часу минуло три роки, з кожним разом переконуюсь у тому, що ми на вірному шляху.

Стратегія боротьби

З урахуванням шкідливого характеру борщовика постає питання: як його перевести? Коли мова йде про одиничну рослину та ще й молоду, її можна просто викопати. Але якщо час втрачено, борщівник встиг добре вкоренитися та ще й дати насіння (найчастіше він цвіте на другий рік життя, після чого гине), то завдання виявляється набагато складнішим.

Дехто вважає, що борщівник можна скосити або обірвати його листя, але, зробивши це одноразово, проблему ви не вирішите. Борщівник відростить втрачене листя і чекатиме наступного року. Тривалість його життя залежить тільки від того, коли він зацвіте: це так звана монокарпічна рослина, яка гине після цвітіння. Якщо з тієї чи іншої причини борщівник не зацвітає, то термін його життя просто збільшується. Саме тому зрізати його доведеться багаторазово, причому протягом кількох років. Використання гербіцидів ефективне лише у разі молодих рослин. Проводити обробки теж доведеться неодноразово: адже в грунті може залишитися великий запас насіння, яке поступово проростатиме протягом ряду років.

Бур’ян борщівник: опис, методи боротьби, народні способи

чи Замислювалися ви, чому одні рослини охороняють, заносять до Червоної книги і, витрачаючи фантастичні суми, підтримують їх існування на територіях заповідників або природних парків. З неконтрольованим розповсюдженням інших ведеться нещадна боротьба, а вони виживають, захоплюють нові площі і створюється враження, що закладена в них природою життєва сила непереможна. Впертий бур’ян борщівник — розглянемо види, оцінимо перспективи боротьби, розвіємо міфи.

Загальні відомості про борщовик

Борщівник, в деякому роді, рослина вражаюче. Окремі види досягають висоти 6 м. Лист виростає до півметра, а луската поверхню ребристого порожнистого стебла покрита твердим і колючим рослинним ворсом. Подібна ворсистість характерна і центральній жилі листової пластини. Примітно, що назвою рослина зобов’язана якраз щетинистости.

Відома гіпотеза, за якою російська назва «борщ» відповідало поняттю зазубренности. Інше трактування відсилає до віддаленої спорідненості з німецьким словом Borste, перекладним як «щетина». Коріння сильні і розвинені, здатні збирати харчування на великій площі.

Цвітіння настає на початку літнього періоду і продовжується до його середини. Плодоношення відбувається в кінці теплого сезону (серпень-вересень). Характерно інтенсивно розмноження через самосів. Життєва сила борщівника разюча, він пристосувався до виживання і навіть придбав здатність до створення навколо себе благодатній живильного середовища. Отмирающая зелена маса, опадаючи, не гине від холодів, а зберігається і надалі перегниває під рослиною, служачи харчуванням для молодої порослі.

Ареал зростання — помірний пояс Східного півкулі, хоча деякі види поширилися на північ американського континенту. В Росії вивчено і описано близько 40 видів, поширених переважно в субальпійському гірському поясі.

• У Західній Сибіру поширений сибірський борщівник.
• Борщівник Сосновського освоїв європейську частину країни і, подолавши кордони, підкорив континентальну частину Старого Світу.
• Борщівник Мантегацци – виходець з Північного Кавказу. Через Великобританію, де він культивувався як декоративна рослина (це при зрості до 6 м), дістався до Нового Світу і тепер поширюється по американському континенту.

При цьому драматизувати ситуацію не варто. Більшість видів не представляють з себе загрози і чудово уживаються з людиною і культурними рослинами. Деякі з них вирощуються в декоративних цілях, інші ж придатні для вживання в їжу.

Борщівник Сосновського – отруйна парасолькове рослина. Потрапляючи на шкіру, сік борщівника викликає важкі хімічні опіки.

Опис деяких видів борщівника

Докладніше зупинимося на деяких видах борщівника, ознаки, характеристики та особливості.

Найменування борщівника Опис Розсічений Росте в рідких лісах, на горбистій місцевості, у лісостеповій смузі. Досягає висоти 2,5 метра. Трійчатоскладне або перистоскладе листя з невеликою пазухою. Квіти білі, розташовані на променевих зонтиках. Вважається придатним в їжу і використовується в рецептах народної медицини (хвороби шлунка, кишкові кольки, проноси). Заготовлюються молоді рослини на початку літа. Висушені коріння застосовують як приправу. Розсічений борщівник використовують як корм для ВРХ, коней, кроликів. Крім цього, він чудовий медонос. Волохатий (ведмежа лапа) Дворічник, що належить до сімейства селерових. Росте на лісистих схилах кримського та кавказького регіонів. Висота стебла – 1,5 м. Черешкові листя у формі еліпса. Довжина листової пластини до 0,5 м. Використовується для отримання ефірного масла, товарний вихід якого варіюється в межах 11%. Молода зелень застосовується в свіжому, солоному, маринованому і консервованому вигляді. Плоди і коріння включають до складу лікарських засобів (шлункові, кишкові, гінекологічні захворювання). Мантегацци Цю рослину іноді називають гігантським, воно здатне вирости до 6 м. Стебло в поперечнику досягає 10 см і нерідко забарвлений в насичений фіолетовий колір. Одна рослина здатна сформувати і розвинути до 80 тис. квіток. Відбувається борщівник Мантегацци з районів Північного Кавказу, хоча ще на початку XIX століття був помічений в Західній Європі. Корисними властивостями не володіє, а от негативних наслідків від зустрічі з ним доводиться чекати – опіки, отруєння і алергічні реакції.

Борщівник — це рослини-монокарпики, квітучі і плодоносні один раз за цикл розвитку. Відмирання батьків відбувається слідом за дозріванням плодів. Всі країни, в яких розповсюджується це рослина, вживають рішучих заходів боротьби з ним. Читайте також статтю: → «Як боротися з бур’янами на городі: кращі методи і засоби».

Борщівник сибірський. Молода зелень цієї рослини вживається в їжу і використовується в рецептах народної медицини.

Невибаглива рослина — бунтар

Вибуховий поширення борщівника неможливо розглядати поза фактологічного контексту подій, що відбувалися в середині і наприкінці XX століття.

• Для повоєнного відновлення тваринництва в СРСР було потрібно знайти невибаглива і життєстійка рослина, здатна в короткий період вирішити проблему кормів.
• Селекціонером Петром Вавіловим була висунута ідея використовувати для цієї мети борщівник — дешевий і доступний. А селекціонер І. Д. Сосновський окультурил його і в кінці 40-х років минулого століття новий корм впровадили в сільське господарство.
• Застосування борщівника в кормовій базі виявило несподівані проблеми — корови, як і раніше воліли силос, а молоко, після вживання ними борщівника, горчило і набувало присмак містяться в ньому ефірних речовин.
• В 60-х роках вирощувати борщівник на колгоспних полях припинили, але він перекочував на узбіччя доріг, узлісся, зачаївся в природних сіножатях і пасовищах. Зупинити поширення «бунтівного» втікача вже було неможливо, але з допомогою профілактичних заходів вдавалося стримувати його і не допускати безконтрольного захоплення нових територій.

Крапку в цьому протистоянні поставила епоха перебудови. Загальна безгосподарність в очікуванні чудесного настання світлого завтра — і борщівник вирвався на свободу. За даними 2012 року він поширився на 12% поверхні ландшафтних земель.

Борщівник Мантегацци. Гігант, що досягає висоти 6 метрів.

Два представника виду: подібності та відмінності

Найбільше поширення на російських просторах отримали два різновиди — борщівник Сосновського і сибірський. Думка про них, як про «ідеальних окупантів земель» абсолютно справедливо.

Назва Опис Борщівник Сосновського Дворічна або багаторічна рослина, що виростає до 3 м. Шорсткий ворсистий стебло на якому розташовані тройчаторассеченные або перисторозсічені жовтувато-зелене листя. Листова пластина має розмір в довжину до 2 м. Коріння сильні, розвинені, розташовані у 30-ти сантиметровому шарі землі. Деякі здатні проникати в ґрунт на глибину 2 м. Окремі екземпляри рослини здатні формувати до 80 тис. квіток. Сибірський борщівник Багаторічний, що досягає висоти 1,8 м. Квітки жовто-зелені у великих парасольках. Незважаючи на назву займає значний ареал – середня смуга Росії, Передкавказзя, Західна Сибір, Крим. Росте повсюдно, любить свіжу і вологу землю.

В їжу застосовуються молоді листя і черешки, які використовують в свіжому вигляді, сушать і консервують. Надає лікувальну дію при гастритах, ентеритах, шлункових і кишкових захворюваннях, нервових розладах.

Життєстійкість борщівника Сосновського виражається ще в одному цікавому факті. Не дочекавшись під час життєвого циклу (2-7 років) умов для плодоношення — це можливо при регулярному покосі, нестачі харчування і т. д. — рослина продовжує життєдіяльність. Відомі випадки, коли борщівник Сосновського 12 років чекав можливості зацвісти.

Розвиток борщівника Сосновського: перший справжній листок з’являється через 2 тижні після проростання (1), розетка листя притиснута до поверхні землі (2), виростаючи, черешки піднімають листя на висоту 1 м (3), подсемядольная частина рослини стискається, а верхівкова брунька занурюється в землю на 10 см (4).

Боротьба і заходи профілактики

Роздуми про засилля борщівника та пов’язаними з нею проблемами, що стосуються, в більшій мірі, тільки борщівника Сосновського — повелителя дорожніх кюветів і покинутих полів. Боротьба з ним трудомістка і вимагає дотримання заходів обережності, але можлива й результативна.

1. Обробка гербіцидами в період початку росту і на ранніх стадіях цвітіння. При цьому застосовується подвоєна (і навіть потроєна) концентрація препарату.
2. Агротехнічне вплив. Підрізування коренів за допомогою плоскоріза або загостреним багнетом лопати на глибині 10 см Зріз роблять нижче рівня кореневої шийки, в іншому випадку можливе збереження і подальший ріст сплячих бруньок.
3. Прополюванням ділянки. Схожість насіння проявляється не одночасно. Тому прополювати доведеться часто (щомісяця) і наполегливо. Читайте також статтю: → «Газонна трава, яка знищує бур’яни».
4. Покіс напередодні цвітіння. За допомогою такого прийому рослина позбавляється можливості утворювати насіння.
5. За утворення бутонів і на початку цвітіння обрізати квітки. На обмежених просторах такий метод дає швидкий позитивний результат.
6. Відомі й інші способи боротьби, які навряд чи підійдуть для садової ділянки. Наприклад, розведення борщевичной молі — єдиного шкідника, здатного подолати бур’ян. Правда не виключено, що надалі доведеться думати, що робити з расплодившимися комахами.

Рада #1. Боротьба з борщівником передбачає фізичний контакт зі шкідливою рослиною. Використовуйте захисні засоби для рук — рукавиці з щільної гуми, не залишайте відкритих ділянок тіла.

У постраждалих від навали борщівника областях розробляються комплекси заходів щодо боротьби з цим бур’яном.

Поради городникам

Порада № 1. Використовуйте солярку для внутрішньовенних» (в сенсі «внитриборщевиковых») ін’єкцій — випробуваний народний метод, що дає можливість перемогти борщівник нетрадиційними способами. Для цього наберіть у шприц 2-3 кубика дизельного палива і введіть в порожнистий стовбур. Якщо після першого уколу впертий пацієнт виживе — повторіть процедуру через 2 тижні. До речі, таким же способом садівники вводять у стовбур гербіциди.

Як і у будь-рослини, у борщівника присутні слабкі сторони. Користуйтеся ними і пам’ятайте, що поваленого супротивника не можна залишати без нагляду, що збереглися в землі насіння володіють здатністю до проростання через тривалий час.

1. Високий рівень грунтових вод і застій вологи. На такій землі борщівник рости не буде. Якщо дозволяють умови (глинистий, важка, щільна грунт) – влаштуйте бур’яну «мокру» життя, в таких обставинах перемогти його стане набагато легше.
2. Бур’ян не здатний розмножуватися корінням. Але якщо там залишився відрізок стебла з нирками — зростання продовжиться. Повне викопування коренів – спосіб трудомісткий, але дієвий.
3. Як і будь-якій іншій рослині, борщівнику потрібне сонячне світло. Щільна світлонепроникна плівка або інший непрозорий матеріал (картон, лінолеум). Земля, каміння, будівельне сміття або щільний шар мульчі і доступ світла до рослин буде перекритий.

Порада № 2. При випадковому попаданні соку борщівника на відкриту ділянку шкіри не сподівайтеся, що все обійдеться. З використанням миючого засобу (мила) проточною водою змийте залишки соку, а потім промийте ділянку рідиною, яка містить спирт (одеколон, горілка). Зверніть увагу на те, що необхідно саме промивати, а не змочувати. При опіках рекомендується застосовувати противоожоговые лікувальні засоби.

Залишати зрізаний пеньок борщівника без нагляду необачно. У трубчасте отвір залийте концентрований розчин гербіциду і позбавите доступу до світла.

Помилки, що допускаються при видаленні борщівника Сосновського

Помилка №1. Видалення борщівника (скошування, обрізання парасольок) при осыпании насіння або при дозрілих плодах.

Падаючі насіння — передумова для появи нових бур’янів. Здатність до летучому поширенню насіння посилюється за рахунок виростів, що нагадують крила. І хоча тільки 10% насіння віддаляються від материнської рослини на відстань більше ніж 4-5 метрів, саме вони захоплюють нові території.

Помилка №2. Вважати, що відсутність молодої порослі означає, що борщівник переможений.

Навіть зовні очищеному від бур’янів ділянці, він може з’явитися не ззовні, а з тих, що сплять у землі насіння. Здатні прорости насіння, що пролежали у ґрунті 5-6, а іноді і до 15 років. Різноякісність насіння здатні проростати через деякий проміжок часу — особливість цієї рослини.

Помилка №3. Спроба відвоювати у борщівника простір з допомогою підсаджування до нього культурних рослин.

Боротьба з конкурентами — сильна сторона борщівника. За зиму земля насичується ефірними маслами і смолами, що містяться в насінні і володіють властивостями гальмування розвитку інших рослин. Таким чином, навколо бур’яну створюється площа, непридатна для проростання конкурентів. Та й сік борщівника має інгібуючу (переважною процеси) дією.

Помилка №4. Залишати вирвані (скошені) рослини на землі.

Життєстійкість борщівника така, що поживних речовин йому вистачить для дозрівання насіння навіть лежачи на боці. У свою чергу, м’які зерна в стадії воскової стиглості здатне проростати і давати життя новій рослині.

Часті питання і відповіді на них

Питання №1. Що робити, якщо у сусідів з’явився борщівник, як убезпечити ділянку.

Однозначну відповідь — допомогти сусідам позбутися від незваного гостя. Інших варіантів не передбачається. Спочатку вам вдасться впоратися з цією напастю. Однак після першого дозрівання насіння борщівник пошириться на всі прилеглі ділянки. При появі одиночного борщівника зробіть наступне:

• зріжте стебло, залишивши пеньок 5-6 см;
• у трубчасте поглиблення залийте розчин гербіциду (солярки, оцтової есенції) або засипте грубу сіль;
• зверху на зріз одягніть чорний поліетиленовий пакет і закріпіть гумкою, не забувайте виконати цю операцію до початку цвітіння.

Питання №2. Які ознаки ураження шкіри соком.

При попаданні на шкірні покриви реакції не відбувається, але через 3-4 години починається турбує свербіж, виявляється кілька днів. Ділянка шкіри запалюється, а при попаданні сонячного світла утворюються пухирі. Можливі головні болі, підвищена температура, озноб, ознаки занепаду сил.

Питання №3. Чому після скошування борщівник не вмирає, а продовжує рости.

за Причиною тому його життєстійкість. Рослина запрограмовано пройти повний життєвий цикл і дати потомство. Просте скошування не призведе до позитивного результату. Скошену зелену масу спаліть, а землю закрийте від сонячного світла. Інакше ваша боротьба не залишить часу для догляду за культурними посадками.

Питання №4. Чим різняться борщівник сибірський і борщівник Сосновського.

В першу чергу тим, що сибірський борщівник не небезпечний. Його використовують у кулінарії, в готуванні косметичних засобів, в рецептах народної медицини. Загальна назва не повинна вводити в оману. Порівняно з борщівником Сосновського, його сибірський побратим — абсолютний немовля. Він, звичайно, теж швидко зростає і становить загрозу землекористуванню, але шкоди організму людини завдає лише у випадках індивідуальної непереносимості.

Питання №5. чи Існують позитивні сторони у борщівника Сосновського.

Звичайно. Приміром, садівники пристосувалися використовувати висушені стебла борщівника Сосновського для захисту молодих дерев, які люблять обгризати миші — їх обертають навколо стовбура.

Категорії

• Без категорії
• Бонсай
• Будівлі на ділянці
• Види грунтів
• Гриби
• Декоративні ліани для саду
• Декоративні трави для саду
• Декоративні чагарники і дерева
• Дерева
• Дизайн
• Експертна думка
• Електрика
• Кімнатні рослини
• Ландшафтний дизайн
• Лікарські трави
• Матеріали
• Овочі
• Огород
• Побутова техніка
• Популярні квіти
• Пряні трави
• Ремонтні роботи
• Рідкісні рослини для саду
• Різне
• Розсада
• Сантехника
• Супер поради
• Суперповар
• Чагарники
• Ягоди