«Гобсек» аналіз

Тема : зображення впливу «золотого мішка» на внутрішній світ людини.

Ідея : гроші — не винні, оскільки вони тільки умовність, яку вигадали люди; важливо хто ними володіє та з якою метою використовує.

Конфлікт : почуття — розум, буржуазне суспільство — талановита особистість.

Система образів. Адвокат та нотаріус Дервіль, віконтеса де Гранльє та її донька Камілла, лихвар Гобсек, швея Фанні Мальво, Анастазі де Ресто, її чоловік – граф де Ресто та син Ернест де Ресто, Максим де Трай

Дія у повісті відбувається взимку у 1829-1830р. Це Франція періоду останніх років правління Бурбонів напередодні Липневої буржуазної революції 1830 р.

Композиція. Рамкова композиція: оповідання в оповіданні. Адвокат Дервіль розповідає графині де Гранльє історію, яка стосується самого початку його кар’єри і може змінити погляд вищого кола паризького суспільства на положення Ернеста де Ресто, в якого закохана Камілла де Гранльє.

Твір входить до «Етюдів про звичаї» («Сцени приватного життя «). Тут змальоване соціальне явище («влада золота», яка стає найголовнішою у суспільстві), досліджена «історія людського серця» (втрата істинних життєвих орієнтирів Гобсеком) та «історія суспільства» (в якому «золото — духовна сутність»).

Риси реалізму та романтизму у повісті «Гобсек»

Опис життя Франції 1829-1830 рр. (історична конкретика);

Докладний опис фінансових дій;

Соціально-побутова характеристика героїв.

Самотність головного героя;

Минуле Гобсека — загадка;

Гобсек — сильна та незвичайна особистість;

Грандіозні масштаби діяльності Гобсека;

Винятковий розум Гобсека, його романтичний світогляд.

1. Хто такий гобсек Хто такий гобсек, ви можете знати лише в тому випадку якщо ви читали романи Оноре де Бальзака. Хто такий гобсек Гобсек — головний персонаж роману Оноре де Бальзака. Гобсек — роман Оноре де Бальзака, надрукований уперше у 1830. Пізніше роман. Читать далее.
2. Хто написав Гобсек Гобсек — всесвітньо відомий роман, але мабуть не кожний з нас знає і памятає хто автор, хто написав Гобсек. Хто написав Гобсек Автор Гобсек — Оноре де Бальзак. Роман Гобсек уперше надрукований у 1830. Пізніше роман увійшов до циклу «Людська. Читать далее.
3. «Гобсек» історія створення «Гобсек» історія написання Невелика за обсягом, написана у формі розповіді в оповіданні, повість «Гобсек» безпосередньо пов’язана з романом «Батько Горіо». У цій повісті ми знову зустрічаємося з деякими героями «Людської комедії» Оноре де Бальзака. Серед них — графиня де Ресто. Читать далее.
4. Образ Фанні Мальво «Гобсек» Характеристика Фанні Мальво і Анастазі де Ресто проведена в цій статті, ви можете доповнити її цитатами. Образи Фанні Мальво і Анастазі де Ресто відрізняються не лише по соціальному статусу, а у поведінкою Фанні Мальво характеристика образу Образ Фанні Мальво «Гобсек». Читать далее.
5. «Гобсек» головні герої » Гобсек » — твір французького письменника Оноре де Бальзака, написаний в 1830 році, увійшов до зібрання творів «Людська комедія». Головні герої твору Гобсек живуть в уяві кожного читача. Головні герої Гобсека Гобсек, Віконтеса де Гранлье, Камілла — дочка віконтеси. Читать далее.
6. «Гобсек» скорочено Повість «Гобсек» скорочено читається за 6 хвилин — це більш короткий переказ. А Детальний переказ «Гобсека» Читайте в іншій статті. «Гобсек» скорочено Історію лихваря Гобсека стряпчий Дервіль розповідає в салоні віконтеси де Гранльє — однієї з найбільш знатних і багатих. Читать далее.
7. Чому Гобсек вважає себе володарем світу? Чому Гобсек вважає себе володарем світу? Лихварство — головна сфера практичної діяльності Гобсека. Віддаючи гроші в борг під великі відсотки, він фактично грабує своїх «підопічних», користуючись їх крайньої нуждою і повною від нього залежністю. Лихвар вважає себе «володарем життя», так. Читать далее.
8. «Гобсек» цитати Цитати з твору «Гобсек» Про владу золота, до образів головних героїв ви можете прочитати в цій статті та доповнити самі. Афоризми з твору «Гобсек» повчальні, філософські. «Гобсек» Оноре де Бальзак цитати Цитати про владу золота «Гобсек» Золото — ось духовна. Читать далее.
9. История создания повести «Гобсек» О. де Бальзака Небольшая по объему, написанная в форме рассказа в рассказе, повесть «Гобсек» непосредственно связана с романом «Отец Горио». В этой повести мы вновь встречаемся с некоторыми «возвращающимися героями» «Человеческой комедии» Оноре де Бальзака. Среди них — графиня де Ресто, старшая дочь. Читать далее.
10. Роль художественных деталей в повести «Гобсек» О. де Бальзака Верность художественной детали — характерная черта бальзаковского реализма. Создавая образ Гобсека, писатель использует целый ряд определений, позволяющих подчеркнуть и показать читателю психологически сложный характер. За счет гротеска Бальзак добивается особой выразительности образа, в котором органично проявляется бальзаковский синтез романтического и. Читать далее.
11. Изображение губительной власти денег в повести Бальзака «Гобсек» Золото! Потоки золота. Чтобы осуществить наши Прихоти, нужно время, нужны материальные Возможности или усилия. Ну что ж! В золоте все содержится в зародыше, и все оно дает В действительности. О. Бальзак С 1830 по 1848 год Бальзак создал три варианта. Читать далее.
12. «Гобсек» короткий зміст «Гобсек» (фр. Gobseck — Живоглот) — твір французького письменника Оноре де Бальзака, написаний в 1830 році згодом увійшов до зібрання творів «Людська комедія». «Гобсек» переказ Взимку 1829 в салоні віконтеси де Гранльє допізна затримується стряпчий Дервіль. Краєм вуха він чує. Читать далее.
13. Сочинение на тему: » Повесть «Гобсек» Повесть «Гобсек» стала одним из выдающихся произведений Бальзака и очень важным звеном всей «Человеческой комедии». Это произведение является своеобразной характеристикой скупости, ведь главный герой повести Гобсек — миллионер, ростовщик, один из теневых обладателей новой Франции. В то же время Бальзак. Читать далее.
14. Что потерял и что обрел Гобсек? В нем живут два существа, скряга и Философ, подлое существо и возвышенное. О. де Бальзак. Гобсек Какую неоднозначную личность сумел создать Оноре де Бальзак в своей повести «Гобсек»! Какая странная и, можно сказать, страшная судьба у героя этой повести —. Читать далее.
15. Сокращенно «Гобсек» Оноре де Бальзака Зимними вечерами 1829 года в салоне виконтессы де Гранлье до позднего времени задерживается некий Дервиль. Однажды он услышал разговор в виконтессы с 17-летней дочкой. Мать требовала, чтобы Камилла, перестала проявлять приверженность графа Эрнеста де Ресто. Молодой граф имеет прекрасную репутацию. Читать далее.
16. Анализ повести «Гобсек» Повесть «Гобсек» написана де Бальзаком в 1830 году и состоит она из трех историй. В первую очередь это история самого рассказчика Дервиля, который работал адвокатом и помог вернуть де Гралье ее имущество, экспроприированное революциею, также он изъявил еще желание служить. Читать далее.
17. Сочинение на тему: «Золото — хороший слуга, но плохой хозяин»(по произведению Гобсек) Французский писатель Оноре де Бальзак в своей повести «Гобсек» выполнил не только психологический анализ общества своего времени, он заглянул в души людей и нашел в них «законы жизни». Можно утверждать, что эти законы каждый человек видит по-своему, потому что они. Читать далее.
18. Что же такое жизнь, как не машина, которую приводят в движение деньги? (По повести О. Бальзака «Гобсек») Образ скупца и накопителя не нов в мировой литературе. Похожий тип изображен в драме — «Венецианский купец» В. Шекспира и в комедии «Скупой» Ж. Б. Мольера. К созданию образа Гобсека автора привели наблюдения над жизнью буржуазного общества, отдельные моменты повести. Читать далее.
19. Насколько современен герой Бальзака Гобсек? Повесть «Гобсек», написанную в 1830 году, можно считать изначальным зерном, из которого вырастает вся гигантская «Человеческая комедия» Бальзака. Образ Гобсека — один из ярких человеческих типов, встречающихся не только в творчестве Бальзака, но и в современной жизни. Одно из убеждений. Читать далее.
20. Гобсек — скряга или философ? …Ни одна душа человеческая не Получила такой жестокой закалки В испытаниях, как он. О. де Бальзак. Гобсек Я не знаю, как можно судить или оценивать человека, живущего в другое время, в другом обществе, по другим законам. Но если уж такой. Читать далее.
21. Губительная сила денег в повести О. де Бальзака «Гобсек» Точность и широта изображения французской действительности сочетаются у Оноре де Бальзака с глубиной проникновения во внутренние закономерности общественной жизни. Он раскрывает классовые конфликты эпохи, обнажает буржуазный характер общественного развития Франции после революции 1789 года. В образах коммерсантов, ростовщиков, банкиров и. Читать далее.
22. Современен ли главный герой повести Бальзака «Гобсек»? Незыблемо лишь одно-единственное чувство, Вложенное в нас самой природой: инстинкт Самосохранения. В государствах европейской цивилизации Этот инстинкт называется личным интересом. О. Бальзак «Человеческая комедия» Бальзака, в которую входит и повесть «Гобсек», до сих пор не утратила своей актуальности. Возможно, потому. Читать далее.
23. Краткое содержание Гобсек де Бальзак О. де Бальзак Гобсек Историю ростовщика Гобсека стряпчий Дервиль рассказывает в салоне виконтессы де Гранлье — одной из самых знатных и богатых дам в аристократическом Сен-Жерменском предместье. Как-то раз зимой 1829/30 г. у нее засиделись два гостя: молодой красивый граф. Читать далее.
24. «Гобсек» Бальзака в кратком содержании Историю ростовщика Гобсека стряпчий Дервиль рассказывает в салоне виконтессы де Гранлье — одной из самых знатных и богатых дам в аристократическом Сен-Жерменском предместье. Как-то раз зимой 1829/30 г. у нее засиделись два гостя: молодой красивый граф Эрнест де Ресто и. Читать далее.
25. «Шинель» аналіз «Шинель» аналіз твору — тема, ідея, жанр, головні герої, сюжет, та інші питання розкриті в цій статті. Гоголь хотів донести до читача думку: якою б слабкою не була людина, яке б мізерне місце не займала у житті, вона не заслуговує. Читать далее.
26. Романтизм та реалізм спільне та відмінне Порівняльна характеристика реалізму і романтизму викладена в цій статті. Різниця між романтизмом і реалізмом досить суттєва Романтизм і реалізм: спільне і відмінне Спільні риси: Обидва напрямки розвивались в першій половині ХІХ століття Вони мають спільний фундамент розвитку – історичну та. Читать далее.
27. «Климко» Тютюнник аналіз «Климко» аналіз твору — тема, ідея, жанр, проблематика автобіографічної повісті. «Климко» Тютюнник аналіз Тема «Климко»: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю. Ідея «Климко»: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни. Читать далее.
28. Изображение губительной власти денег в повести О. Бальзака «Гобсек» Творчество Оноре де Бальзака стало вершиной развития западноевропейского реализма XIX века. Творческая манера писателя вобрала в себя все самое лучшее от таких мастеров художественного слова, как Рабле, Шекспир, Скотт и многие другие. В то же время, Бальзак внес в литературу. Читать далее.
29. «Червоне і чорне» аналіз Червоне та чорне — роман Стендаля 1830 р. Іноді його ще називають хронікою XIX ст. У романі розкривається трагічна історія Жульєна Сореля, «В душі котрого йде боротьба між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства». Показуючи життя героя, автор одночасно змальовує. Читать далее.
30. Сочинение по произведению Бальзака «Гобсек» Жизнь прекрасна! С этим невозможно не согласиться, потому что настоящее счастье — это, прежде всего, умение любить жизнь и людей, умение отдавать свои силы, свое душевное тепло другим. Нужно творить добро. Смыслом нашей жизни должны быть добрые, искренние поступки, чтобы. Читать далее.
31. Образ Гобсека Характеристика образу Гобсека — його зовнішність, риси характеру з Цитатами про Гобсека постараємося розкрити в цій статті. Гобсек — Педантичний і бездушний («людина-автомат», «людина-вексель»). Ім’я головного героя повісті Бальзака — Гобсек — не є випадковим. Воно означає те, що є. Читать далее.
32. «Рукавичка» Шиллер аналіз «Рукавичка» Шиллер аналіз Тема. Зображення поведінки людини, яка обстоює особисту гідність і честь. Ідея. Автор засуджує деспотичні закони суспільства, утверджуючи пріоритет високої людяності; утверджує необхідність перемоги сили духу особистості над світом зла і насильства Головні герої : король Франциск, Делорж. Читать далее.
33. «Портрет Доріана Грея» аналіз «Портрет Доріана Грея» аналіз твору викладений в цій статті. «Портрет Доріана Грея» аналіз Автор: Оскар Уайльд Рік: 1890 Літературний рід: епос Жанр: інтелектуальний роман Літературний напрямок – Синтез романтизму, реалізму, імпресіонізму, естетизму Тема — історія життя і смерті молодого красеня. Читать далее.
34. Цитати до образу Гобсека Цитати, які розкривають портрет Гобсека, риси його характеру, уподобання зібрані в цій статті. «Гобсек» цитатна характеристика … мова йде про якогось лихваря. Обличчя цієї людини… його жовтувата блідість нагадувало колір срібла, з якого злізла позолота. Волосся в мого лихваря було. Читать далее.
35. ГОБСЕК ЗАРУБЕЖНАЯ ЛИТЕРАТУРА ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК ГОБСЕК Виконтесса де Гранлье принимает гостей. Она предупреждает свою семнадцатилетнюю племянницу от слишком нежных отношений с графом де Ресто — его мать, в девичестве Горио, имеет в свете дурную репутацию. Один из гостей, засидевшийся за. Читать далее.
36. «Білий кінь Шептало» аналіз В. Дрозд «Білий кінь Шептало» — оповідання має глибокий філософський підтекст, піднімає важливі проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії. «Білий кінь Шептало» аналіз твору Тема «Білий кінь Шептало» : розповідь про. Читать далее.
37. «Пісня про Гайявату» аналіз Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайявату» аналіз Жанр. Лонгфелло творчо переосмислив давні перекази, наситив новими образами, символами, опоетизував. І його поема — це Поетичний переказ індіанських міфів, самостійний літературний твір, який слугує даниною пам’яті предків, написаний з метою збереження тієї «золотої. Читать далее.
38. «Старий і море» аналіз «Старий і море» — повість-притча американського письменника Ернеста Хемінгуея про кубинського рибалку Сантьяго, його боротьбу з гігантською рибиною, що стала найбільшою здобиччю у його житті. «Старий і море» Хемінгуей аналіз Рік написання: 1952 (У 1953 році за свою повість Ернест. Читать далее.
39. «Талант» Васильченко аналіз «Талант» Васильченко аналіз повісті викладений в цій статті. «Талант» Степан Васильченко аналіз Автор — Степан Васильченко Жанр «Талант» — соціально-побутова повість. Тема «Талант» — зображення життя сільської інтелігенції, трагічної долі талановитих людей з народу, зокрема вчителів. В центрі повісті —. Читать далее.
40. «Джейн Ейр» аналіз Аналіз роману Ш. Бронте «Джейн Ейр» викладений в цій статті. «Джейн Ейр» аналіз твору Автор — Шарлотта Бронте Дата написання — 1847 Жанр — соціально-психологічний роман виховання Художній метод – класичний реалізм Тема «Джейн Ейр» – життя та поневіряння бідної. Читать далее.

✅Бальзак «Гобсек»: детальний аналіз повісті та головного героя

У 30-ті роки Бальзак повністю занурюється в опис звичаїв і побуту сучасного буржуазного суспільства. Біля витоків “Людської комедії” стоїть невеличка повість “Гобсек”, що з’явилася у 1830 році.

Хоча зовні це неначе новела цілком портретного плану, свого роду психологічний етюд, вона тим не менше містить в собі всі вузлові моменти бальзаківського світогляду.

Новела була поряд з романом улюбленим жанром Бальзака. При цьому багато новел Бальзака побудовані не навколо певного центру – хоча в них розповідається іноді про вельми драматичних перипетіях – а навколо певного психологічного типу. У сукупності бальзаківські новели є хіба портретну галерею різних типів людської поведінки, серію психологічних етюдів.

У загальному задумі “Людської комедії” вони – як би попередні розробки характерів, яких потім Бальзак вже в якості героїв випускає на сторінки своїх великих сюжетних романів.

І ось надзвичайно показово, що першим в цій галереї типів з’являється Гобсек, лихвар, одна з ключових, головних фігур всього буржуазного століття, як би символ цієї епохи. Що являє собою цей новий психологічний тип?

В нашій критичній літературі, на жаль, образ Гобсека часто тлумачиться односторонньо. Якщо не читати самій повісті, а почитати інші критичні судження про неї, то ми матимемо образ такого собі павука, що висмоктує кров зі своїх жертв, людини, позбавленого будь-яких душевних порухів, думає тільки про гроші, – в загальному фігура ця, як можна собі уявити, зображена Бальзаком з ненавистю і відразою.

Але якщо ви уважно прочитаєте саму повість, вас, ймовірно, кілька збентежить категоричність цих жорстко негативних суджень.

Тому що в повісті ви побачите і почуєте часто щось зовсім протилежне: оповідач, цілком позитивний і чесна людина, адвокат Дервіль, говорить про Гобсека, наприклад, ось так: “Я глибоко переконаний, що поза своїми лихварських справ він – людина самої делікатній чесності у всім Парижі.

У ньому живуть дві істоти: скнара і філософ, істота нікчемне і піднесене. Якщо я помру, залишивши малолітніх дітей, він буде їх опікуном “. Повторюю, це говорить оповідач, який явно виступає від імені автора.

Ось давайте придивимося до цього дивного персонажа. Гобсек, поза всяким сумнівом, безжалісний до своїх клієнтів. Він дере з них, що називається, три шкури. Він “ввергає людей в трагедії”, як говорилося у давнину.

Але давайте задамо логічне запитання – а хто його клієнт, з кого він бере гроші? У новелі фігурують два таких клієнта:

• Максим де Трай, світський хлюст, гравець і сутенер, він розтратив гроші своєї коханки;
• сама коханка – графиня де Ресто, сліпо закохана в Максима і обкрадали чоловіка і дітей заради коханця.

Коли її чоловік тяжко хворіє, його перша турбота – скласти заповіт так, щоб гроші залишилися не дружині, а дітям; і тоді графиня, воістину втрачаючи людську подобу, захищає кабінет вмираючого графа невсипущим наглядом, щоб перешкодити йому передати заповіт нотаріусу. Коли граф помирає, вона кидається до ліжка мерця і, відкинувши труп до стінки, риється в ліжку!

Відчуваєте, як це ускладнює ситуацію? Адже це різні речі – грабує чи лихвар Гобсек просто безпорадних, що потрапили в біду людей, або ось таких людей, як ці?

Тут треба бути, мабуть, обережніше в оцінці Гобсека, а то нам доведеться за логікою речей жаліти бідних Максима де Трай і графиню де Ресто! Але, може бути, Гобсеку все одно кого грабувати? Сьогодні притиснув графиню і Максима, завтра притисне порядну людину?

Нас запевняють, що він мало не п’є кров людську, а він Максиму де Траю кидає в обличчя: “У вас в жилах тече не кров, а бруд”. Він каже Дервілю: “Я з’являюся у багатих як відплата, як докір совісті …”

Ось, виявляється, який Гобсек-то! Але, може бути, це все демагогія, а на перевірку Гобсек з таким же задоволенням обдирає і бідних і чесних людей? Бальзак, як би передбачаючи і це питання, вводить в свою новелу історію з белошвейкой Фанні – до неї Гобсек відчуває симпатію, захоплення.

Не треба володіти ніяким особливим чуттям, щоб побачити, що мови героя тут не лицемірні: вони звучать абсолютно щиро, вони складалися Бальзаком для того, щоб відтінити саме людську суть Гобсека!

Правда, в цій же сцені Гобсек, розчулено, мало не пропонує їй грошей у борг по мінімальній ставці, “всього лише з 12%”, але потім передумує. Це як ніби звучить саркастично, але якщо вдуматися в ситуацію, вона знову-таки складніше.

Тому що у Бальзака тут немає глузування – навпаки, тут коливається вся твердиня гобсековского існування! Він лихвар, безжалісний нібито персонаж, сам готовий запропонувати гроші в борг, і він настільки забувається побачивши Фанні, що готовий вимагати мінімальний в його розумінні відсоток.

Хіба не очевидно, що тут Бальзаку важливо не познущатися над сентиментальністю Гобсека, а підкреслити саме всю його потрясенность – в ньому заговорили явно людські, гуманні почуття!

Його професійний інстинкт залишився сильніше, але цікаво, що і його відмова від цієї ідеї обумовлений не жадібністю, а скепсисом, недовірою до людей: “Ну ні, привела до тями я себе, у неї, мабуть, є молодий двоюрідний братик, який змусить її підписувати векселі і обчистить бідолаху! ” Тобто Фанні однієї Гобсек все-таки готовий був надати добро!

Тут перед нами не стільки сарказм або сатира, скільки глибоке психологічне осяяння Бальзака, тут розкриваються трагічні сторони людської психології – навіть прагнучи зробити гідним людям добро, він не наважується на цей крок, тому що вся його психологія вже отруєна недовірою до людей!

У складності характеру Гобсека, в неабияких людських ресурсах його душі переконує нас весь сюжет повісті. Адже в кінці її саме Гобсеку довіряє вмираючий граф де Ресто захищати своїх дітей від інтриг власної матері! Граф, отже, має на увазі в ньому не тільки чесність, але ще і людяність!

Далі, коли Дервіль збирається заснувати власну нотаріальну контору, він вирішується попросити грошей у Гобсека, тому що відчуває його дружнє ставлення. Слід ще одна блискуча психологічна деталь – Гобсек просить у Дервиля мінімальну в його практиці суму відсотків, він сам розуміє, що вона все одно висока, і тому майже вимагає від Дервиля, щоб той поторгувався!

Він буквально чекає цього прохання – щоб знову-таки і самому не порушити свого принципу (менше 13% не брати). А ось попроси Дервіль, він ще більше знизить суму! Дервіль в свою чергу не хоче принижуватися.

Сума залишається 13%. Але Гобсек вже, так би мовити, безоплатно організовує йому додаткову і вигідну клієнтуру. А на прощання просить у Дервиля дозволу відвідувати його. Перед вами в тій сцені знову не стільки павук, скільки жертва власної професії і власного недовіри до людей.

Так Бальзак з найтоншим психологічним майстерністю оголює перед нами таємні нерви цієї дивної душі, “фібри серця сучасної людини”, як говорив Стендаль.

Ця людина, нібито несе “зло, потворність і руйнування”, в дійсності сам глибоко поранений в душі. Його проникливий гострий розум до межі холодний. Він бачить що панує навколо зло, але він ще переконує себе, що він тільки це і бачить: “Ось поживете з моє – дізнаєтеся, що з усіх земних благ є тільки одне досить надійне, щоб коштувало людині гнатися за ним. Це – золото”.

Бальзак показує нам той шлях думки, який привів героя до такої етики, він показує нам у всій її складності ту душу, яка сповідує такі принципи, – і тоді ці слова звучать вже трагічно.

Гобсек виявляється людиною глибоко нещасним; навколишнє зло, гроші, золото – все це спотворило його чесну і добру в основі натуру, отруїло її отрутою недовіри до людей. Він відчуває себе абсолютно самотнім в цьому світі. “Якщо людське спілкування між людьми вважати свого роду релігією, то Гобсека можна було назвати атеїстом”, – говорить Дервіль.

Але в той же час жага справжнього людського спілкування в Гобсеке не вмерла зовсім, недарма він так потягнувся душею до Фанні, недарма він так прив’язується до Дервілю і в мізерну міру своїх сил поривається робити добро! Але логіка буржуазного світу, по Бальзаку, така, що ці пориви найчастіше залишаються саме швидкоплинними поривами – або набувають гротескний, спотворений характер.

Іншими словами, Бальзак малює тут не трагедію Максима де Трай і графині де Ресто, що потрапили в лапи до павука-лихваря, а трагедію самого Гобсека, душу якого спотворив, скривив закон буржуазного світу – людина людині вовк.

Адже як безглузда і трагічна в один і той же час смерть Гобсека! Він вмирає зовсім самотнім поруч з гниючим своїм багатством – помирає вже як маніяк! Його лихварство, його скупість не холодно розрахунок, а хвороба, манія, пристрасть, що поглинає самої людини. Не потрібно забувати і про його мстивий почутті до багатих!

І не випадково, звичайно, вся ця повість вкладена в уста Дервілю, який розповідає її у великосвітських салоні, – ця історія явно побудована на тому, що Дервіль намагається переконати своїх слухачів, у всякому разі розповісти їм правду про життя Гобсека. Адже його слухачі знають цю історію від тих же гобсековскіх жертв -від того ж Максима, від тієї ж графині де Ресто.

І у них, звичайно, уявлення про Гобсека таке ж, як в цитованих мною вище критичних судженнях – він злодій, злочинець, він несе зло, потворність, руйнування, а Дервіль – адвокат за професією – будує весь свій розповідь на пом’якшуючих обставин. І ось так парадоксальним чином саме доля Гобсека стає обвинувальним вироком буржуазному суспільству – його доля, а не доля Максима і графині де Ресто!

Але усвідомивши це, ми усвідомлюємо і серйозний художній протест Бальзака в цьому образі. Адже, виносячи обвинувальний вирок меркантильної етики, Бальзак в якості головної жертви і обвинувача вибирає, звичайно, фігуру, не саму для цієї ролі підходить.

Навіть якщо допустити, що були і такі лихварі, то навряд чи можна допустити, що така доля лихваря була характерною. Вона, безумовно, виняток. Тим часом, Бальзак явно піднімає цю історію над рамками окремого випадку, він надає їй узагальнюючий, символічний сенс!

І ось для того, щоб роль Гобсека як обвинувача суспільства виглядала правомірною, щоб авторська симпатія до героя виглядала виправданою, автор не тільки дає тонкий психологічний аналіз душі Гобсека (що ми бачили вище), але і підкріплює це своєрідною демонізацією образу. А це вже процедура чисто романтична. Гобсек показаний як геніальний, але зловісний знавець людських душ, як свого роду їх дослідник.

Бальзак по суті приватну звичайну практику лихваря підносить до величних розмірів.

Адже Гобсек стає не тільки жертвою золотого тільця, але ще і символом величезної практичної і пізнавальної енергії! І тут в методику чудового реаліста вторгається вже чисто романтична манера зображення чарівних демонічних лиходіїв, в злодійстві яких винен світ. А чи не вони самі.

Пройде зовсім небагато часу, і Бальзак стане набагато більш однозначним і нещадним в зображенні буржуазних ділків – таким стане образ старого Гранде. Але зараз, в “Гобсека”, він ще явно коливається в дуже важливому пункті – в питанні про цілеспрямованості, про моральну собівартості буржуазної енергії.

Створюючи фігуру всесильного Гобсека, Бальзак явно відтісняє на другий план аморальність кінцевої мети лихварства – викачування з людей грошей, яких ти їм, по суті, не давав. Енергія і сила Гобсека цікавить його ще самі по собі, і він поки явно зважує для себе питання, на благо ця практична енергія.

Тому він і чітко ідеалізує, романтизує цю енергію. Тому саме в питаннях кінцевої мети Бальзак шукає для Гобсека пом’якшувальні обставини, які містифікують реальний стан справ – то у Гобсека це дослідження законів світу, то спостереження над людськими душами, то помста багатим за їх чванство і бездушність, то якась всепоглинаюча “одна єдина венная пристрасть “. Романтизм і реалізм сплелися в цьому образі воістину невід’ємно.

Як ми бачимо, повість вся виткана з найглибших дисонансів, що відбивають ідейні коливання самого Бальзака.

Звертаючись до аналізу сучасної моралі, Бальзак ще багато в чому їх містифікує, перевантажуючи реалістичний в основі своїй образ символічними смислами і узагальненнями.

В результаті образ Гобсека виступає як би в декількох планах відразу – він і символ згубної влади золота, та символ буржуазної практичної енергії, і жертва буржуазної моралі, і ще – просто жертва всепоглинаючої пристрасті, пристрасті як такої, незалежно від її конкретного змісту.

ГОБСЕК (1830-1835) – ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК 1799-1850 – РЕАЛІЗМ

Творча історія повісті. «Гобсек» — один із перших творів, які автор свідомо писав як фрагменти «Людської комедії». Спочатку повість називалася «Небезпеки розбещеності». Під такою назвою вона вийшла друком у квітні 1830 р. в першому томі «Сцен приватного життя». Перший розділ твору був опублікований трохи раніше, у лютому 1830 р., під заголовком «Лихвар» на сторінках журналу «Мода». У 1835 р. повість була надрукована в новому виданні, у першому томі «Сцен паризького життя» під назвою «Батечко Гобсек». Нарешті 1842 р. О. де Бальзак уключив її до «Сцен приватного життя» першого видання «Людської комедії» під заголовком «Гобсек». Отже, протягом кількох років задум твору розвивався.

У першому варіанті повість була поділена на частини: «Лихвар», «Адвокат», «Смерть чоловіка». Назви підкреслюють основні моменти твору.

У повісті «Гобсек» з’‎явилися наскрізні герої О. де Бальзака, які діють і в інших творах: Гобсек — «Батько Горіо», «Шлюбний контракт» та ін., Дервіль — «Батько Горіо», «Полковник Шабере», «Темна справа» та ін., графиня де Ресто — «Батько Горіо».

Повість має внутрішній зв’‎язок із романом «Батько Горіо», події якого передують сюжету «Гобсека». У першому діалозі віконтеса де Гранльє, мати юної Камілли, яка кохає графа Ернеста де Ресто, дає негативну оцінку його матері

Прізвище Гобсек означає «живоглот», «глитай».

Завдяки Евеліні Ганській О. де Бальзак кілька разів приїжджав в Україну з 1847 по 1850 р. Загалом він провів тут понад два роки. Крім Верхівні, побував у Києві, Львові, Бердичеві й інших містах. У той час українська тема була дуже популярною серед західноєвропейських письменників (Дж. Байрон, В. Гюго, П. Меріме, А. Міцкевич та ін.). Виявляв до неї інтерес й О. де Бальзак. Але якщо увагу романтиків привертав національний колорит, то О. де Бальзака цікавило суспільне життя. У незавершеному нарисі «Лист про Київ» письменник змальовував враження від першої подорожі в Україну в 1847 р. Йому запам’‎яталися мальовничі села, родючі ниви й селяни, які багато співали. Але в його листах з України міститься й чимало критичних зауважень щодо системи господарювання й життя народу. Українські враження відображені в романі «Селяни» (1848) — одному з підсумкових у творчості митця.

Творчість О. де Бальзака ще наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. привернула увагу українських письменників (І. Франка, Марка Вовчка, М. Коцюбинського та ін.). Твори французького письменника перекладали (Анастазі де Ресто), яка погано обійшлася зі своїм старим батьком і мала негативну репутацію у світському товаристві.

1. Сидоренко, Є. Дроб’‎язко, В. Підмогильний, М. Рудницький, Д. Паламарчук, В. Шовкун та ін.

Палац Ганських. с. Верхівня, Житомирська обл. (Україна)

Сюжетно-композиційні особливості. «Гобсек» — багатоцентрова повість. Окрім постаті лихваря, важливу роль у ній відіграють адвокат Дервіль і члени сім’‎ї графа де Ресто. Сюжетні лінії Гобсека, Дервіля, графині де Ресто й інших персонажів твору перетинаються. Твір має чітку, продуману будову, що засвідчує про майстерність її автора.

Повість розпочинається з експозиції. Спочатку розповідь ведеться від імені автора, який змальовує один із зимових вечорів 1829-1830 рр. у салоні віконтеси де Гранльє. Ідеться про молодого графа Ернеста де Ресто, який часто буває в домі де Гранльє й має романтичні стосунки з Каміллою, донькою віконтеси. Через погану репутацію його матері в аристократичному світі пані де Гранльє хоче відмовити Ернестові у відвідуванні її салону. Однак у розмову втручається адвокат Дервіль, який розповідає «романтичну історію», що має змінити погляд на стан справ у сім’‎ї молодого графа.

Наступна частина твору — розповідь Дервіля, яка містить розповідь Гобсека. Письменник ускладнив структуру жанру повісті, зробив її багатоголосою. Спочатку звучить голос автора, від імені якого ведеться оповідь, а потім — голоси оповідачів: Дервіля й Гобсека, які теж передають багатоголосся свого оточення.

Читачі мають вірити тому, що говорить Дервіль, бо на початку повісті його показано як людину високої честі, розумну й скромну. Він розповідає історію часів своєї молодості, коли тільки-но розпочинав кар’‎єру, мешкав у мебльованих кімнатах, а його сусідом був Гобсек. З образом Дервіля в повість увійшла тема формування молодої людини та її утвердження в суспільстві. Протягом розвитку сюжету читачі дізнаються про труднощі й професійні успіхи Дервіля, факти його біографії та риси характеру. Однак саме лихвар концентрує довкола себе інших персонажів. Їхні долі залежать від того чи іншого його рішення.

Дервіль випадково став свідком драми, яка відбулася в родині графа де Ресто. Ця драма була відомою й Гобсекові: графиня Анастазі де Ресто, щоб утримати свого коханця — розбещеного молодика Максима де Трая, — наробила величезних боргів і віддала під заставу лихвареві фамільні коштовності за великі відсотки. А граф де Ресто, захищаючи честь сім’‎ї та інтереси старшого сина, незадовго до смерті переписав свої володіння на ім’‎я Гобсека до моменту повноліття Ернеста. Його заходи виявилися вчасними, адже Анастазі де Ресто чекала на смерть чоловіка в надії заволодіти спадком. Утім, їй це не вдалося. Після смерті Гобсека саме Ернест успадкував те, що належало батькові й отримав змогу одружитися з Каміллою.

Паралельно в повісті розповідається про долю Фанні Мальво, яка є антитезою образу Анастазі де Ресто. Завдяки працьовитості, скромності й чесності Фанні Мальво досягає успіху й щастя в житті — з нею одружується адвокат Дервіль. Отже, долі й образи жінок у повісті зображено за допомогою контрасту.

Однак сюжетні лінії Анастазі де Ресто та Фанні Мальво — це лише окремі епізоди з життя лихваря Гобсека, який утілює саму сутність буржуазної доби, де все купується й продається.

Образ Гобсека. Зображення образу скнари бере витоки з античності й класицизму. Жадібність стала основною рисою героїв комедій «Скринька» Плавта, «Скнара» Мольєра та ін. О. де Бальзак створив образ лихваря як породження самої дійсності, до того ж багатогранне. В особі Гобсека поєднуються різні риси. Відповідно до ситуації його зображено то як «верховного суддю» (навіть «Бога»), то як «добру силу», то як «володаря світу», то як жертву своєї ж професії.

Особливість образу Гобсека полягає в тому, що він — скнара-філософ. Система поглядів Гобсека на життя створювалася поступово. Він пройшов довгий шлях і багато пережив, перш ніж упевнився, що всюди триває «боротьба між багатими й бідними». Гобсек зізнається Дервілю, що він мусив змінювати принципи відповідно до «географічних широт». Унаслідок важкого життєвого досвіду Гобсек дійшов сумних висновків, виробив систему поглядів на людей і суспільство. Важливе місце в цій системі посідає «інстинкт самозбереження», «особистий інтерес», а з усіх земних благ тільки одне, з його точки зору, варте того, щоб людина його домагалася, — це золото. «У золоті сконцентровані всі сили людства», — уважає Гобсек. І золото для нього — це передусім влада, воно є її символом. Він уважає себе володарем суспільства, людських доль і навіть пристрастей, які золото (або його відсутність) може викликати чи вгамувати.

Важливою особливістю композиції твору є «розповідь у розповіді», що дає можливість поглянути на події та персонажів з різних точок зору.

Е. Тудуз. Ілюстрація до повісті О. де Бальзака «Гобсек». 1897 р.

Оповідь Гобсека характеризує його як глибокого аналітика й психолога. Він достеменно знає життя й людську природу, може навіть передбачити ті чи ті вчинки людей, використовуючи свій досвід. Гобсек називає себе навіть «поетом» у своїй справі. Але чи означає це, що О. де Бальзак поетизує образ Гобсека? Ставлення автора до свого героя є неоднозначним. Дервіль називає його «людиною-векселем», «людиною-автоматом», дії якої були подібні до рухів маятника. У деякі моменти Дервіль захоплюється розумом Гобсека, його знанням людської натури й навіть здатністю до співчуття. Однак нерідко й замислюється, чого варте було золото в житті Гобсека, адже воно не принесло йому нічого, крім самотності й трагічної смерті серед тлінних скарбів.

Образ Гобсека змальований із великою майстерністю. У його портреті переважають кольори благородних металів: «місячний лик», «жовтувата блідість, що нагадує колір срібла, з якого злетіла позолота», «риси його обличчя видавалися відлитими з бронзи», а очі були «жовтими». В описах помешкання Гобсека домінують речові деталі, що засвідчують перевагу матеріального над духовним. Кожна деталь портрета чи інтер’‎єру свідчить про характер героя, тобто має психологічний підтекст.

Монолог Гобсека — це своєрідний гімн золоту. Не випадково в ньому звучать піднесені ноти: герой порівнює себе із самим Господом Богом. «Я читаю в серцях», — говорить він. Але водночас відчуваються й цинічні думки: «Я достатньо багатий, щоб купувати совість людську. », «Що таке життя, як не машина, яку приводять у рух гроші?» (Переклад Віктора Шовкуна).

Гобсек-філософ уміє отримувати насолоду від споглядання краси графині Анастазі де Ресто та пишної розкоші її кімнати, але значно більше його приваблює атмосфера щирості й душевної чистоти, якою оточена трудівниця Фанні Мальво.

У повісті «Гобсек» відчувається потужний вплив романтизму. Образ лихваря із самого початку змальований не як побутова, а символічна постать, фантом, який тяжіє над світом. Гобсек належить реальному суспільству й водночас вирізняється зі свого середовища. Це масштабний соціальний образ-тип і разом з тим романтичний образ-символ, який утілює сутність буржуазної доби.

Тема кохання-пристрасті також свідчить про проникнення романтичних елементів у реалістичний твір. Але любовні історії (Анастазі де Ресто та Максим де Трай, Камілла й Ернест де Ресто) так чи інакше супроводжує тема грошей. Через фатальну пристрасть Анастазі де Ресто її молодші діти втрачають спадок. Камілла й Ернест не можуть одружитися через нестачу грошей, і тільки розкрита таємниця його статків дає можливість молодим людям побратися. Образи порядних людей із міцними моральними принципами (Дервіль й Фанні Мальво) протиставлені іншим персонажам.

Специфіка жанру. У добу реалізму жанри стають напрочуд відкритими, взаємодіють між собою. Це можна простежити на прикладі твору «Гобсек», де поєдналися ознаки соціально-побутової, соціально-психологічної та філософської повісті. Повість має відкритий фінал. Хоча Гобсек помер, але сюжетні історії інших персонажів не завершені.

О. де Бальзак використав прийом концентрації дії довкола образу-типу лихваря, що посилює провідну тему твору — влади золота та його впливу на людину й суспільство.

Е. Тудуз. Ілюстрація до повісті О. де Бальзака «Гобсек». 1902 р.