Чехов і Львів

Всесвітньо відомий російський письменник і драматург Антон Чехов вважав Україну своєю другою батьківщиною.

Його бабуся по лінії батька була українкою, у родині Чехова звучала українська мова і пісні, ставились вистави українською мовою. Антон Чехов любив відпочивати на Сумщині і отримані там враження використав у своїх творах «Степ», «Людина у футлярі», «Чайка», «Іменини». У Львові ж Чехов придбав «Кобзар» Тараса Шевченка.

1894 рік. 7 вересня. Львів прикрашають чорно-жовті прапори Габсбургів, синьо-жовті українські та біло-червоні польські стяги. Місто очікує прибуття цісаря Австро-Угорської імперії – Франца Йосипа І на відкриття галицької крайової мистецької виставки.

На головному вокзалі Франца Йосипа зустрічав галицький маршалок і львівський мер. Австрійський імператор приїхав у Львів зі своєю родиною і прем’єр-міністром Альфредом Віндішґрецом.

Цього ж дня, на головний вокзал Львова прибув ще один відомий чоловік, якого однак ніхто не зустрічав. Це був лікар, російський письменник і драматург Антон Чехов.

Цісар відвідав мистецьку виставку, у Палаці мистецтв придбав картину Фалата «З моїх ловецьких спогадів», скульптуру Коперника і ще одне полотно художника Крудовського.

А ніким не помічений Антон Чехов ходив львівськими вулицями, заходив до книгарень і в центрі міста – в книгарні Наукового Товариства імені Шевченка – купив прекрасно виданий «Кобзар». Чехов дуже втішився покупкою і про це написав зі Львова своїй сестрі.

Чехов дуже втішився покупкою «Кобзаря» і про це написав зі Львова своїй сестрі

Літературний дослідник, професор Олександр Кіцера вважає, що Антон Чехов назавжди полюбив Львів. Підтвердженням тому він наводить той факт, що галицькі часописи та журнали, «Громадський голос», «Літературно-науковий вісник» зокрема, друкували оповідання Чехова у перекладі українською мовою. А театр «Руська бесіда» у 1906 році поставив виставу за п’єсою Чехова «Вишневий сад».
Зараз львівські театри знову повернулися до спадщини Антона Чехова:
«Дяда Ваня», «Дама з собачкою», «Вітрогонка», «Три сестри», «Садок вишневий» – поповнили репертуари театру імені Марії Заньковецької, Леся Курбаса, «Воскресіння».

Сучасники Чехова свідчать, що він часто називав себе «малоросіянином» і вважав Україну своєю другою батьківщиною. Його бабуся по лінії батька була українкою, у родині Чехова звучала українська мова, пісні і ставились вистави українською мовою.

Чехов у кінці 19 століття багато подорожував Донеччиною, Сумщиною, Полтавщиною. Він захоплювався красою України, її людьми та фольклором. У цей час Антон Чехов багато писав.

Галина Терещук

В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Реферат на тему «Життя і творчість Чехова»

Творчість Чехова являє собою унікальне явище в історії літератури, тому що поєднує в собі добрий і сумний гумор, вічні для людства проблеми, м’яку педагогічність та ноти трагізму.

Дитинство і юність А. П. Чехова. Перші кроки у творчості

Майбутній письменник і драматург народився в місті Таганрозі в січні 1860 року. Його батько був купцем 3-ї гільдії і тримав маленьку лавочку, в якій можна було купити все — від продуктів до предметів побуту.

Сім’я була багатодітною. Пізніше Чехов зізнавався, що дитинство його склалося важко: разом з братами і сестрою він допомагав батькові, тому поєднував роботу і навчання. На дитячі ігри і пустощі часу не залишалося.

Антон рано почав писати, його перша п’єса була написана, коли Чехов був ще учнем гімназії. Він видавав гумористичні журнали, в яких придумував підписи до малюнків, писав розповіді і сценки.

У 1879 році в житті Чехова відбувається важлива подія: він вступає на медичний факультет Московського університету. При цьому життя майбутнього лікаря в Москві складається непросто: Чехов бідний і, щоб заробити собі на шматок хліба, починає шукати літературну підробіток – пише короткі гумористичні розповіді під псевдонімом «Антоша Чехонте» та іншими не менш смішними іменами.

Ці розповіді поступово починають користуватися популярністю. Пізніше письменник збере всі свої ранні твори в дві збірки, які назве «строкаті розповіді» і «невинні промови».

Особливості ранньої творчості Чехова

Рання творчість Чехова включає в себе в основному гумористичні твори. Це такі розповіді, як:

• “Лист до вченого сусіда”.
• “товстий і тонкий”.
• “Смерть чиновника«”.
• “Наречений”.
• “Хамелеон” та ін.

У цих творах автор висміює людські пороки: лицемірство, скупість, чинопоклонство. В оповіданні “товстий і тонкий” описується, як зустрілися два гімназійних приятеля. Щиро зраділи зустрічі, почали розмову, але з’ясувалося, що у Товстого чин набагато вище. Дізнавшись про це, тонкий відразу починає лебезить перед своїм колишнім товаришем. І вся радість зустрічі пропадає.

Або герой оповідання “Хамелеон”, поліцейський наглядач Очумелов, який змінює свою точку зору в залежності від мінливої ситуації. Сам розповідь “Хамелеон” займає трохи більше однієї сторінки, викликає сміх, але читачі бачать в поведінці героя прояв і своїх недоліків.

Або інша розповідь – “аречений”. У ньому зображений молодий чоловік, без розуму закоханий в свою наречену – біляву красуню Варю. Наречений проводжає Варю на поїзд, дає їй з собою 25 рублів, однак, попри світле почуття до своєї нареченої, не забуває взяти у неї розписку. Що це?

Скупість чи цинізм? А може бути, лицемірство? Але в тому-то і справа, що наш наречений по — справжньому закоханий, проте подарувати ці 25 рублів своїй нареченій не може – так він влаштований.

Особливості творчості Чехова цього періоду якраз і полягають у створенні творів, що розповідають про побут різних людей, висміюють їх пороки, але змушують читачів звертатися до світу власної душі, бачачи недоліки і своєї поведінки.

В середині 80-х років XIX століття Чехов, що вже став на той час професійним лікарем, входить у велику російську літературу. Його ім’я стає відомо читачам, а його розповіді починають користуватися неймовірною популярністю.

Творчість Чехова 90-х рр.

Вже ставши відомим письменником, чиї твори публікувалися в провідних літературних журналах того часу, Чехов відправляється в подорож по Росії. У 1890 році письменник перетинає Сибір і доїжджає до острова Сахалін, який в ті часи був відомим в імперії місцем каторги і посилань.

Підсумком його поїздки стає книга “Острів Сахалін”, що вийшла в світ в 1895 році.

Теми творчості Чехова того періоду пов’язані з дослідженням людської душі, глибинних мотивів психіки особистості. У цей період письменник публікує найвідоміші свої твори – о повідання:

• “Агрус”.
• “Людина у футлярі”.
• “Про любов”.
• “Іонич”.
• “Дама з собачкою”.
• “Палата № 6”.

Письменник багато розмірковує про долю і вчинки людини, про значення любові в житті людей. Наприклад, в оповіданні «Дама з собачкою» він описує стан, в яке занурюються двоє людей, випадково зустрілися на курорті.

Гуров і Анна Сергіївна не можуть впоратися з охопило їх почуттям. При цьому герої глибоко нещасні, не тільки тому, що зовнішні обставини не дають їм можливості поєднати свої долі, але ще й тому, що саме почуття їх любові – глибоко трагічно.

Інша розповідь Чехова того періоду, що викликав суперечки серед сучасників, називається «Душка». Він оповідає про долю жінки, яка все життя жила для інших. Колись вона розчинилася в долі свого першого чоловіка, після смерті якого також віддалася інтересам другого чоловіка. Коли ж помер і другий її чоловік, Душка знайшла собі новий об’єкт любові і турботи.

Причому письменник настільки делікатний, що не дає поведінці героїні оцінку, надаючи це читачам. Одні бачать в Душечці героїню, яка вміла любити і була здатна на самопожертву, інші – жінку порожню і дурну, яка не знає, чим їй зайнятися, і тому віддає свій час і сили будь-кому, хто виявиться поруч.

Всього в цей період творчості Чехова письменником було написано близько 150 творів, багато з яких увійшли до скарбниці літератури.

Драматичні твори

А.П. Чехов увійшов в історію культури і як талановитий драматург. Його п’єси “Дядя Ваня”, “Чайка”, “Вишневий сад”, “Три сестри” та інші досі ставлять на сценах провідних театрів світу.

Чехову за допомогою його талановитих сучасників, акторів і режисерів, вдалося створити новий напрямок — психологічну та інтелектуальну драму, що має так звану «підводну течію».

Головне в п’єсах Чехова – це звернення до внутрішнього світу його героїв. Саме перу письменника належить фраза про те, що люди можуть пити на сцені чай, а в цей самий час вирішується їх доля.

У його п’єсах мало гострих, яскравих конфліктів, драматичних колізій, сцен вбивств і відвертих любовних зізнань. При цьому його герої життєві і людські. Сам Чехов писав з цього приводу: «нехай на сцені все буде так само просто і так само разом з тим складно, як в житті».

Раневська – головна героїня п’єси “Вишневий сад” – шукає в житті щастя, але ніде не знаходить його. Вона прагне до добра, але не хоче і не може докласти зусиль для здійснення конкретної доброї справи.

Три сестри з іншої чеховської п’єси шукають в житті інший, кращої долі, вони мріють про життя в Москві, але самі бояться що-небудь зробити, щоб здійснити свою мрію. Герой п’єси “Дядя Ваня” створює собі кумира зі свого родича, а коли розуміє всю хибність своєї ілюзії, впадає в глибоку депресію.

Останні роки життя письменника

У 1901 році Чехов повінчався з актрисою театру Ольгою Кніппер. Він хворий на споживання і, як лікар, усвідомлює тяжкість своєї хвороби. Письменник змушений змінити місце проживання – він переїжджає в Ялту, оскільки кримський клімат був йому більш корисний.

Найбільш яскравий твір тієї пори – розповідь “Наречена”, що оповідає про долю молодої дівчини з провінції, яка, замість того щоб вийти заміж за нелюба людини, поїхала зі свого маленького містечка, щоб вчитися. Ця розповідь також викликав різні оцінки сучасників, проте сам Чехов вважав його одним зі своїх улюблених творів.

У 1904 році письменник відправляється до Німеччини, в Баденвейлер, щоб поправити своє здоров’я. Тут його і застає смерть. Тіло Чехова перевезли в Росію, де він був похований на Новодівичому кладовищі.

Письменник залишив своїм сучасникам і нащадкам багато чудових творів, які ніколи не застаріють, тому що вони описують людське життя з усіма її злетами, падіннями, достоїнствами і недоліками.