Спаржа: вирощування з насіння на городі, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 18 лютого 2019 Перша редакція: 18 травня 2016 🕒 10 хвилин 👀 66482 рази 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за спаржею
• Рослина спаржа – опис
• Вирощування спаржі з насіння
  • Посів насіння спаржі
  • Пікірування спаржі
  • Вирощування спаржі в домашніх умовах
  • Коли садити спаржу у відкритий ґрунт
  • Ґрунт для спаржі
  • Як садити спаржу у відкритий ґрунт
  • Догляд за спаржею
  • Полив спаржі
  • Підживлення спаржі
  • Хвороби спаржі
  • Шкідники спаржі
  • Обробка спаржі
  • Корисні властивості спаржі
  • Спаржа – протипокази
  • Коментарі

  Рослина спаржа (лат. Asparagus), або аспарагус, належить до роду рослин родини Спаржеві, яка налічує близько 200 видів, що зростають у сухому кліматі по всьому світу. Найбільш поширений вид спаржа лікарська. Спаржа може бути травою або напівчагарником із розвиненим кореневищем і гіллястими, часто повзучими стеблами. Делікатесними вважаються верхні частини паростків деяких видів спаржі лікарської, мільчастої і коротколистої.

  Овоч спаржа – одна з найбільш корисних, смачних і дорогих культур.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за спаржею

  • Посадка: посів насіння на розсаду – у середині квітня, висадка сіянців на грядку – на початку червня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: багатий, родючий, супіщаний.
  • Полив: перші півтора тижні після посадки – частий і рясний, у посушливий період – щоденний, у решту часу – у міру необхідності: ґрунт на ділянці весь час має бути злегка вологим.
  • Підживлення: через тиждень-півтора після посадки в ґрунт уносять розчин гною, через три тижні після цього – розчин пташиного посліду (1:10), перед настанням заморозків – повне мінеральне добриво.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: спаржеві мухи, попелиці, спаржеві листоїди, щитівки, спаржеві тріщалки, оранжерейні трипси.
  • Хвороби: коренева й сіра гнилі, іржа, фомоз, церкоспороз.

  Рослина спаржа – опис

  Спаржа овочева – рослина багаторічна. Кореневище у неї потужне, розвинене, стебла розгалужені. На гілках зібрані пучками численні голкоподібні гілочки, що ростуть із пазух дрібних, недорозвинених колючкуватих або лускатих листків, в основі яких утворюються тверді шпорці. Дрібні квітки спаржі, поодинокі чи зібрані в гроноподібні або щитоподібні суцвіття, теж перебувають здебільшого в пазухах листків. Плід спаржі – ягода з одним або декількома насінинами, одягненими в товсту темну шкірку.

  У їжу вживають молоді пагони спаржі, що тільки-но з’явилися з-під землі. Якщо на пагоні вже почали розпускатися листові бруньки, він стає жорстким і вже непридатний в їжу. Спаржа в період піку плодоношення приносить від 9 до 12 пагонів за сезон – це лише дві повноцінні порції гарніру. Саме такою скромною врожайністю і пояснюється висока ціна цього овочу. У наших городах, де ми з року в рік вирощуємо такі звичні і корисні овочеві культури, як морква, буряк, горох, квасоля, огірки, помідори, кабачки, патисони та гарбузи, спаржа поки ще рідкісний гість. Тим, хто вирішив вирощувати на своїй ділянці цей корисний і смачний овоч, ми пропонуємо скористатися зібраною в нашій статті інформацією про те, як виростити спаржу з насіння, як садити спаржу у відкритий ґрунт, які умови вирощування спаржі і чи можна спаржу вирощувати в домашніх умовах.

  Вирощування спаржі з насіння

  Посів насіння спаржі

  Оскільки у відкритому ґрунті насіння спаржі проростає дуже довго, пропонуємо вам спочатку виростити з нього розсаду. Перед тим, як посадити спаржу, насіння протягом 3-4 днів витримують у теплій воді, яку міняють двічі на день. Потім набубнявілі насінини викладають на вологу тканину і чекають, поки з них проклюнуться паростки. В середині квітня насіння з росточками завдовжки 1-3 мм висаджують у ящики на відстані 6 см один від одного або в горщики ємністю 100-200 мл із ґрунтовою сумішшю такого складу: 2 частини піску та по 1 частини городньої землі, торфу і перепрілого гною. Закладають насіння на глибину 1,5-2 мм і ставлять посуд у добре освітлене місце. Температуру в приміщенні необхідно підтримувати в межах 25 ºC. Ґрунт потребує щоденного зволоження. При дотриманні цих умов за 7-10 днів ви вже зможете побачити перші сходи. Паростки злегка присипають торфом. Тижнів за два сходи підживлюють комплексним мінеральним добривом у слабкій консистенції.

  Пікірування спаржі

  Пікірування розсади потрібне, тільки якщо ви вирощуєте її в загальному ящику. Коли вона витягнеться у висоту до 15 см, пересадіть сіянці в більшу посудину, дотримуючись між ними відстані 10 см і злегка вкорочуючи при пересадці корінь спаржі. Підживлюють розсаду тільки через кілька днів після пікірування. Ще за тиждень починають проводити гартувальні процедури, і як тільки спаржа зможе перебувати на свіжому повітрі цілу добу, її висаджують у відкритий ґрунт.

  Вирощування спаржі в домашніх умовах

  Вирощувати в домашніх умовах можна тільки розсаду спаржі, яку потім пересаджують у відритий ґрунт. Утримувати в будинку придатну в їжу рослину з таким довгим і потужним коренем дуже незручно. Аспарагус можна вирощувати в квартирі як декоративну рослину, а овочам місце на городі.

  Посадка спаржі у відкритий ґрунт

  Коли садити спаржу у відкритий ґрунт

  Посадка спаржі у відкритий ґрунт здійснюється на початку червня. Де росте спаржа найкраще? На добре освітлених тихих місцях, бажано недалеко від стіни або паркану. Оскільки спаржа не зносить перезволоження ґрунту, не висаджуйте її в місцях, де високо залягають ґрунтові води. Поставтеся до вибору ділянки для спаржі відповідально, адже ця культура може рости на одному місці 20-25 років.

  Ґрунт для спаржі

  Оптимальний для спаржі багатий, родючий супіщаний ґрунт. Ділянку для спаржі починають готувати ще з осені: очищають від бур’янів і перекопують на глибину 40-50 см із внесенням на 1 м² 15-20 кг компосту, 70 г суперфосфату і 40 г сульфату калію. Після того, як зійде сніг, ділянку боронують з одночасним внесенням на кожен м² по 20 г аміачної селітри і по 60 г деревної золи.

  Як садити спаржу у відкритий ґрунт

  Перед посадкою на ділянці роблять ямки завглибшки 30 і завширшки 40 см на відстані метра одна від одної. Дно в борозні розпушують на глибину 15-20 см. Потім на дно насипають гірку пухкого ґрунту такої висоти, щоб вона досягала краю ямки. На горбок встановлюють саджанець, попередньо вкоротивши його корінь до 3-4 см, засипають ямку ґрунтом, ущільнюють його і поливають. Після того, як вода вбереться, ямку мульчують сухою землею.

  Як виростити спаржу

  Догляд за спаржею

  Спаржа – рослина непримхлива. Догляд за нею складається з процедур, звичних для будь-якого садівника-городника: поливань, розпушування ґрунту навколо рослин і в міжряддях, прополювання, підживлення добривами. Розпушування проводять на глибину 6-8 см, намагаючись не пошкодити коріння рослини. А в міжряддях перші два роки бажано вирощувати зеленні культури.

  Полив спаржі

  Перші півтора-два тижні після посадки спаржу поливають часто і рясно, в подальшому кількість води зменшують і поливати починають рідше. У посушливу погоду може знадобитися щоденний полив ділянки – ґрунт має бути весь час злегка вологим, інакше пагони стануть волокнистими, і в їхньому смаку з’явиться гіркота.

  Підживлення спаржі

  Щоб прискорити ріст пагонів, після першого прополювання внесіть у ґрунт на ділянці розчин гною – 1 частина рідини на 6 частин води. Через три тижні спаржу підживлюють розчином пташиного посліду – 1 частина посліду на 10 частин води. Останнє підживлення вносять перед початком заморозків, і складається воно з комплексного мінерального добрива. Якщо ви перед посадкою спаржі удобрили ділянку, підживлення починають вносити тільки на другий рік росту.

  Хвороби і шкідники спаржі

  Хвороби спаржі

  Спаржа досить стійка до захворювань, але іноді бувають проблеми і з нею. Найчастіше її вражають:

  Іржа – грибкове захворювання, що розвивається на спаржі в чотири етапи. В результаті уражені екземпляри відстають у розвитку і майже не дають пагонів, а в кінці літа передчасно жовтіють і припиняють вегетацію раніше, ніж сформують кореневу систему і закладуть у основи стебел бруньки, що обов’язково знизить урожай наступного року. Зазвичай хвороба вражає спаржу, що росте на ділянках із вологонепроникним ґрунтом і з близьким заляганням ґрунтових вод. Сприяють розвитку хвороби і часті дощі;

  Ризоктонія – захворювання, що зустрічається зазвичай на коренеплодах, особливо на моркві. Спаржу уражає ризоктонія нечасто, проте такі випадки бували;

  Коренева гниль, або фузаріоз – захворювання, що вражає багато рослин. Виникає вона на спаржі при тих же умовах, що й іржа – при дуже високій вологості ґрунту.

  Шкідники спаржі

  Спаржа на городі не зазнає навали шкідників, але два недруги в світі комах у неї є:

  Cпаржевий листоїд, завезений із Західної Європи разом зі спаржею. Це темно-синій жук із червоною облямівкою по спинці, який живиться ягодами, квітками і бадиллям спаржі. З’являється він навесні, але максимальну кількість жуків можна спостерігати із середини літа;

  Cпаржева муха – дрібна бура комаха з жовтими кінцівками, голівкою і вусиками, що харчується пагонами спаржі і проробляє в них ходи. В результаті пагони викривлюються, в’януть і відмирають.

  Обробка спаржі

  Захистити спаржу від хвороб вам допоможе весняне й осіннє профілактичне обприскування рослин бордоською рідиною або іншими фунгіцидами – Фітоспорином, Топазом, Топсином М.

  У боротьбі з комахами надійні результати дає обробка спаржі Карбофосом – малотоксичним препаратом без запаху або якимсь іншим засобом із цього ряду, який можна придбати в крамницях. Обробіть спаржу, як тільки помітите появу шкідників. Однак цього недостатньо: необхідно регулярно оглядати грядки і при виявленні яйцекладок видаляти і спалювати їх. Не допускайте появи на ділянці бур’янів і знищуйте омертвілі частини спаржі.

  Збір і зберігання спаржі

  Зрізати пагони можна тільки з третього року вирощування спаржі – два роки знадобляться на те, щоб дати зміцніти кореневій системі. Зрізають їстівні пагони в травні, до того, як у них розкриються головки, обережно відгрібаючи від них землю там, де в ґрунті утворилася тріщина, і залишаючи на місці пеньки заввишки 1-2 см. Роблять це вранці або ввечері, через день або щодня. Не рекомендується в перший рік зрізання знімати з однієї рослини більше 5 пагонів, оскільки це може послабити кущ. У міру дорослішання кущів спаржі можна буде знімати з кожного щорічно до 30 пагонів.

  Зберігають спаржу в холодильнику загорнутою у вологу тканину від двох тижнів до чотирьох місяців залежно від сорту й умов зберігання. Не тримайте в цей час у холодильнику продукти з сильним запахом, інакше спаржа швидко його вбере. Пагони укладають вертикально, оскільки при зберіганні в горизонтальному положенні вони деформуються.

  Види і сорти спаржі

  Існують три різновиди спаржі:

  • зелена спаржа – найпоширеніший різновид, який у лікувальних цілях культивували ще в Стародавньому Римі;
  • біла спаржа, або білена, або етіолована, або безхлорофільна, з’явилася на початку XIX століття. У той час центром вигонки і вирощування білої спаржі вважалася Москва;
  • фіолетова або червона спаржа – найрідкісніший різновид із незвичайним, трохи гіркуватим смаком. При термічній обробці ця спаржа набуває зеленого кольору.

  Сорти спаржі розрізняються також за термінами дозрівання. Пропонуємо вам на вибір кілька сортів, які ви можете посадити у себе на городі, бодай для того, щоб побачити, як росте спаржа:

  • Рання жовта – урожайний і стійкий до захворювань ранньостиглий сорт російської селекції з ніжними пагонами зі щільною головкою жовтого кольору і білою м’якоттю;
  • Гайнлім – ранній зарубіжний сорт, що відрізняється великою кількістю рослих пагонів чудової якості;
  • Мері Вашингтон – середньоранній сорт американської селекції, прекрасно пристосований до вирощування в наших умовах, з товстими великими пагонами різних відтінків червоного і фіолетового. На яскравому світлі колір головок може ставати зеленим;
  • Аржентельська – зарубіжний середньоранній сорт, доопрацьований вітчизняними селекціонерами, з біло-рожевими пагонами, що здобувають на світлі зеленувато-фіолетовий відтінок. М’якоть жовтувато-біла, соковита і ніжна;
  • Царська – майже не уражається хворобами і шкідниками, зимостійкий, посухостійкий, середньостиглий сорт із голкоподібними зеленими паростками;
  • Слава Брауншвейга – пізній сорт, що вирізняється великою кількістю пагонів із соковитою білою м’якоттю, призначених переважно для консервування.

  Властивості спаржі – шкода і користь

  Корисні властивості спаржі

  Спаржа на дачі – не тільки делікатесний продукт, а й джерело вітамінів K, A, C, E, PP, групи B, а також фолієвої кислоти, харчової клітковини, міді, натрію, заліза, фосфору, магнію, селену, калію, марганцю та інших елементів.

  Чим корисна спаржа? Це ідеальний, низькокалорійний продукт для розвантажувальних днів. Речовини, що їх містить спаржа, формують сполучну тканину, зміцнюють кістки, беруть участь у кровотворному процесі, допомагають роботі нирок, печінки і серця. За рахунок вмісту в спаржі фолієвої кислоти це незамінний продукт для вагітних. Хворим, які перенесли інфаркт, рекомендована спаржева дієта, оскільки аспарагін, що входить до складу продукту, розширює судини, стимулює роботу серцевого м’яза і знижує кров’яний тиск. Користь спаржі також у кумаринах, що містяться в ній, – вони стимулюють серцеву діяльність, очищають кров і перешкоджають утворенню тромбів у судинах.

  Корисні властивості спаржі стимулюють процеси, що звільняють організм від шлаків і токсинів – фосфатів, хлоридів і сечовини. Вони тонізуюче діють на сечовий міхур, нирки і всю видільну систему.

  Спаржа є чудовим косметичним засобом: її сік очищає, живить і пом’якшує шкіру, а також видаляє мозолі і дрібні бородавки.

  Спаржа – протипокази

  Наскільки безперечні цілющі властивості спаржі, настільки ж суперечливі і сумнівні свідчення про її шкоду. Стверджують, що при тривалому вживанні спаржі в організмі накопичуються солі щавлевої кислоти, і це нібито може за наявності генетичної схильності спровокувати сечокам’яну хворобу. Інші фахівці вважають, що спаржа, бувши сечогінним засобом, сечокам’яній хворобі якраз запобігає. Крім того, сапонін, що міститься в спаржі, може подразнювати слизову шлунка і кишечника у хворих із загостренням захворювань шлунково-кишкового тракту. Не рекомендується спаржа при суглобовому ревматизмі, циститі, простатиті й індивідуальній незносності продукту.

  Способи посадки спаржі: як виростити делікатес без клопоту

  Сьогодні багато садівників-городники згадали, почали вирощувати і полюбили несправедливо забуту спаржу. А адже раніше її називали царським овочем. Простим людям заборонено було вирощувати цю культуру, оскільки є спаржу вважалося привілеєм знаті. Страви з неї донині є делікатесами, а головне – вони дуже корисні для здоров`я. Тому не відмовляйте собі в задоволенні, купіть кілька сортів спаржі і посадіть у своєму саду.

  Вибір місця і грунту для посадки спаржі

  Спаржа на одному місці росте до 20 років, урожайність її збільшується перші 6-7 років, потім залишається стабільною, а після 10 років знижується. Значить, ділянку під спаржу потрібно вибирати, як для саджанця дерева або чагарнику, тобто надовго. Місце має бути відкритим сонцем і відвідуваних. Ідеально підійде добре освітлений куточок саду. Тут же можуть рости багаторічні пряні і лікарські трави. Кращі попередники спаржі – злаки і культури, що вимагають глибокої перекопування землі (картопля).

  Місце для посадки спаржі має бути відкритим і сонячним

  Грунт під спаржею повинна бути родючої і добре пропускає до коріння повітря. На одну сім`ю цілком вистачить шести кущів, які займуть близько 2 м². Грядку удобрити перегноєм, компостом або свіжим гноєм, розсипавши перед перекопування на кожен квадратний метр по 1-2 відра. Важкий глинистий грунт потрібно виправити, вносячи крупнозернистий пісок до консистенції, поки волога земля не перестане злипатися в грудку.

  Спаржа росте на одному місці багато років, тому землю потрібно добре заправити органікою – гноєм або перегноєм

  Від близького залягання грунтових вод (на глибині менше 1,5-2 м²) рятують високі грядки – від 10 см і вище. Крім того, спаржа не любить кислих грунтів, перед посадкою їх раскисляют вапном, кісткової або доломітового борошном. Норми внесення залежать від pH землі на ділянці. В інструкціях до Розкислювач вказані дозування в залежності від цього показника.

  На упаковку доломітового борошна нанесена таблиця з нормами внесення

  Рівень pH на різних ділянках одного і того ж саду може відрізнятися. Щоб його визначити, будуть потрібні: проба землі, взята з глибини 20-30 см, і лакмусовий папір. Візьміть ложку аналізованого грунту і розведіть його до стану рідкої грязі дощовою водою з бочки. Опустіть в кашку лакмус і відразу прикладіть до індикаторної шкалою, щоб визначити колір. Якщо вам здається, що колір не змінився, то, швидше за все, pH знаходиться між 6 і 7, тобто ваша грунт слабокислая. Якщо сумніваєтеся в працездатності лакмусового паперу, занурте її в 70 оцет. Вона повинна почервоніти.

  Особливу увагу приділіть предпосадочной боротьбі з бур`янами. Зростаюча спаржа оплетёт всю грядку корінням, вони переплутаються між собою, турбувати землю, щоб видалити бур`яни, вже буде не можна. Тому перекопайте ділянку на багнет лопати, ретельно видаляючи всі корінці. Якщо садите під парканом, то вкопати по кордоні з вулицею листи шиферу або жерсті, щоб на грядку не проникли кореневі нащадки багаторічних бур`янів.

  Відео: спаржа на городі, збір врожаю

  Способи і терміни посадки спаржі

  Як і більшість рослин, спаржа розмножується насінням і вегетативно, тобто частиною куща або кореневища. Посадковий матеріал можна купити, попросити у знайомих або взяти на своїй ділянці, якщо вже є дорослі кущі спаржі.

  Посів розділеним кореневищем або саджанцями

  Найлегший спосіб – розділити 4-5-річний кущ. Він складається з декількох пагонів, кожен може стати саджанцем, якщо його акуратно відокремити від загальної маси разом з корінням. Оптимальний час для такого способу посадки:

  • початок весни, коли пагони тільки пробиваються крізь землю;
  • осінь, після пожовтіння надземної частини (мітелок).

  Саджанець спаржі ранньою весною схожий на восьминога, по центру видно тільки початківець рости втечу

  Перший повноцінний урожай спаржі з насіння ви зберете лише на третій рік, а посадженої кореневищем – вже в наступному сезоні.

  Готуючи ділянку для спаржі, враховуйте такий нюанс, як напрямок рядів. Краще, якщо вони будуть розташовуватися з півночі на південь. Довжина і кількість рядів залежать від наявності саджанців. Відстань між кущами буде 40 см, між рядами – 1-2 м. Далі дійте за схемою:

  1. Для закладки ряду викопайте траншею глибиною 30 см і шириною 40-50 см. Вийняту землю складайте уздовж траншеї.
  2. Дно зробіть широким і плоским.
  3. Якщо земля на дні щільна, прорихліте її, перекопайте.
  4. Насипте на дно перегній, компост або гній шаром 8 см.
  5. По всій довжині траншеї, поверх добрив, насипте гребенем вийняту при копанні землю. Його вершина повинна бути на 10 см нижче верхнього краю траншеї.
  6. Розкладіть саджанці на відстані один від одного.
  7. Розправте коріння кожного по схилах насипного валу.
  8. Засипте коріння і всю траншею землею, розрівняйте поверхню.
  9. Добре полийте і замульчируйте.

  Якщо висаджуєте саджанці в горщиках, то звільняти коріння від землі і розправляти їх не потрібно, просто вийміть рослина з горщика разом з грудкою, поставте на вершину валу і закопайте. Надземну частину можна заглибити на 3-5 см. При посадці частиною кореня, взятого від дорослого куща, навесні, коли ще тільки почали рости пагони, можна засипати їх цілком, щоб над вершинами пагонів був шар грунту 3 см. Глибина посадки спаржі не має великого значення – її стебла прекрасно ростуть і під землею, і над нею, головне, щоб грунтом були укриті коріння.

  Фотогалерея: посадка декількох саджанців спаржі в траншею

  Відео: посадка кореня спаржі в лунку

  Посів спаржі насінням в грунт

  Насіннєвий спосіб більш цікавий, але трудомісткий. Звичайно, приємно спостерігати, як з вашою допомогою прокидаються насіння і дають маленькі сходи. Але ці сходи потрібно берегти від холоду, спеки, витягування, всихання або, навпаки, загнивання.

  Можна сіяти насіння спаржі відразу в грунт з кінця травня до початку червня. При цьому треба враховувати, що, хоча дорослі кущі спаржі холодостійких, молоді сходи бояться навіть незначних заморозків, тому при весняному посіві в грунт їх потрібно вкривати плівкою або агроволокном.

  Фахівці стверджують, що чоловічі рослини більш стійкі до холодів, ніж жіночі. Ознаки «хлопчика» спаржі – пагонів багато, але вони тонкі, ягід на кущах не утворюється. У «дівчинки» пагонів менше, але вони товщі, на кущах зав`язуються ягоди.

  Сіють насіння в грунт так:

  1. Насіння замочують на 2-3 дні у воді, потім загортають у вологу ганчірку і тримають при + 30 . +35 ⁰C до проростання. Насіння спаржі зріють всередині ягід, вони великі, тому замочувати, пророщувати і сіяти буде нескладно
  2. У день посадки на грядці роблять борозенки глибиною 2 см на відстані 20 см один від одного. Якщо земля суха, поливають борозенки водою, нагрітою на сонці.
  3. Розкладають насіння з кроком 5-7 см і засипають ґрунтом шаром 2 см.
  4. Всю грядку мульчують перегноєм, при необхідності вкривають спанбондом.

  Весь теплий сезон спаржу потрібно поливати і прополювати. На зиму краще вкрити лапником, мішковиною або іншим повітропроникним покривним матеріалом.

  На наступну весну після посіву спаржі насінням в грунт зрізують або прибирають з коренем найслабші молоді пагони, з тим щоб прорідити і залишити на грядці кращі, приводячи посадки до схеми 40 × 40 см.

  Пагони спаржі ростуть тонкими і довгими навіть у відкритому грунті, це їх особливість, а не витягування

  Зібрані пагони, якщо вони товсті і соковиті, можна використовувати в їжу, що залишилися травмувати не можна. Якщо їх зрізати або зламати, то рослини загинуть, оскільки у них ще немає потужного кореня з безліччю нирок, з яких би виросли нові пагони.

  Посів спаржі на розсаду

  Посів насіння в горщики проводять в березні, а висаджувати в грунт можна тільки на початку літа. Для посадки візьміть горщики шириною і глибиною 6 см. Грунт підійде покупна для розсади пізно лягати спати. Щоб самостійно скласти грунтосуміш:

  1. Візьміть по одній частині дернової землі, торфу і перегною.
  2. Перемішайте, вологим. Якщо після цього земля стискається в нерассипающійся грудку, додайте для пухкості крупний пісок, перліт або вермикуліт.
  3. У відро отриманої суміші всипте склянку деревної золи, ще раз перемішайте.
  4. Продезінфікуйте грунт, прогрів будь-яким способом до моменту, поки від нього не піде пар. Можна пролити окропом.

  Вибирайте відомі і перевірені марки грунту, почвосмеси сумнівної якості дезинфікуйте

  Пробувала сама просмажувати землю на плиті. Запах стояв задушливий, сильний і малоприємний. Тому краще займатися дезінфекцією в саду на мангалі або використовувати окріп. При останньому способі земля виходить занадто сирий, тому готуйте її заздалегідь, щоб вона встигла підсохнути.

  До недавнього часу була впевнена, що прогрівати потрібно тільки землю зі свого городу, а готові грунти з магазину безпечні. Але в минулому році свекруха сіяла розсаду в покупну землю і зазнала великих збитків від білокрилки. Ці комахи плодилися щотижня, поширилися по всьому рослинам в будинку і об`їли до голих стебел навіть вже зацвітають міцні томати. Можна довго гадати, як тепличний або оранжерейний шкідник потрапив в впорядковану квартиру на 6-му поверсі, але найочевидніша – личинки були в магазинному грунті.

  Посів спаржі на розсаду проводять таким чином:

  1. Підготовлену землю розкладають по осередках, які не досипляючи до верху 3-4 см. Якщо земля суха, поливають і знову досипають до потрібного рівня.
  2. По центру кожного осередку кладуть одне пророщене насіннячко. Якщо є багато зайвих насіння, то сіють по 2-3 в одну ємність, але після появи сходів видаляють зайві, найслабші і відстають у рості. Можна садити по кілька насіння спаржі в одну клітинку, згодом видаляючи зайві паростки
  3. Присипають зверху грунтом шаром 2 см.
  4. Накривають плівкою або склом і прибирають в тепле місце. Оптимальна температура для проростання – близько +30 ⁰C.
  5. Коли з`являться перші паростки, переносять їх на світле вікно, де температура тримається в діапазоні +16 . +24 ⁰C.
  6. Поливають у міру підсихання землі і підгодовують кожні 2 тижні універсальним добривом для розсади дженджик Люкс (1 столова ложка на 10 л води).
  7. Якщо спаржа переросла горщики, корінці обплели всю землю, загнулася, а до висадки ще далеко, пересаджують їх перевалкою, з грудкою землі, в горщики побільше.

  У відкритий грунт розсаду спаржі можна висаджувати, тільки коли припиняться поворотні заморозки вранці. За 2 тижні до висадки припиніть підгодівлі. За тиждень починайте загартовувати, тобто поступово привчати до свіжого повітря і сонячних променів. За добу добре полийте.

  Відео: висадка розсади спаржі в грунт

  Пересадка спаржі, в тому числі для зимового споживання

  Пересадка дорослого куща спаржі робиться в декількох випадках:

  • спаржу посадили на сонячне місце, але з часом воно стало тінистим;
  • кущ застарів, знизилася врожайність, потрібно розділити для омолодження;
  • на місці спаржі вирішено посадити іншу, більш доречну тут культуру, або звести споруду;
  • спаржу хочеться їсти всю зиму, приготувати з неї делікатесні страви для новорічного столу.

  Пересадка робиться за тим же принципом і в ті ж терміни, що і посадка корінням. Влітку кущі краще не турбувати.

  Кущ спаржі пересаджувати або ділити краще навесні, коли його надземна частина ще невелика

  Для зимового споживання спаржу викопують восени і висаджують в теплицю, зимовий сад, утеплений парник або іншу споруду, що дозволяє робити посадки безпосередньо в землю взимку:

  1. Восени, коли надземна частина спаржі пожовтіє, зрізають її.
  2. Викопують весь корінь або частина з 2-3 нирками.
  3. Переносять в теплицю або інше утеплене і світле спорудження і висаджують.
  4. Підтримують оптимальну для цієї культури температуру, регулярно поливають.
  5. Через тиждень після посадки починають активно підживлювати азотними добривами або мульчують перегноєм.

  У промислових масштабах спаржу вирощують цілий рік

  Чи можна вирощувати спаржу будинку

  Немає відомостей про те, що спаржу на їжу вирощують в горщиках або ящиках будинку. Корінь дорослого плодоносного куща сягає глибини на 1-1,5 м, і тільки добре розрісшися, може давати багато соковитих пагонів. У квартирі благополучно росте найближчий родич спаржі – кімнатний аспарагус, але він має лише декоративну цінність.

  У випереджаючої нас Європі вже нове віяння: спаржу не вирощують, а збирають дикорослих зелену. Вважається, що в природних умовах рослини ніхто не удобрює, тому вони натуральніше і корисніше. До слова, дика зелена спаржа росте на Кавказі і в Криму. Місцеві жителі споконвіку її зривають і використовують в кулінарії: гасять з овочами і горіхами, їдять з сациві і в рагу.

  Відео: як вирощувати і готувати спаржу

  Основна складність посадки спаржі в тому, що для потреб сім`ї недостатньо однієї рослини. Значить, доведеться викопати не просто ямку, а одну-дві траншеї. Крім того, земля перед посадкою повинна бути добре удобрена органікою і очищена від бур`янів.