Суниці лісові, суріпиця звичайна: опис рослин. Реферат

Багаторічна трав’яниста рослина родини розових. Кореневище коротке з тонкими мичкуватими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхідне, до 30 см заввишки. Листки трійчасті, прикореневі – на довгих черешках; прості – листочки сидячі, овально-ромбічні, зверху темно-зелені, знизу ясно-зелені, густо вкриті притиснутими шовковистими волосками, по краю – з зубцями.

Квітки правильні, двостатеві, на довгих тонких квітконіжках, у щиткоподібному суцвітті; мають по 5 білих пелюсток. Цвіте у травні – червні. Плід – поникла яскраво-червона ягода.

Суниця лісова росте у лісах, на лісових галявинах, серед чагарників.

Використовують свіжі, сушені плоди і сушене листя. Листя заготовляють у період цвітіння суниці.

Листя суниці містить алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, вітаміни. Свіжі плоди містять вітаміни (А, С, В, Р), флавоноїди (галактозид, ціанідин), органічні кислоти (яблучну, cаліцилову), дубильні речовини, пектини, цукри, ароматичні сполуки, солі заліза, кобальту, марганцю, селену, кальцію і фосфору.

Свіжі плоди суниці збирають уранці коли зійде роса, або в кінці дня до появи роси. Популярність плодів суниці як дієтичного і лікувального засобу пояснюється їхніми смаковими якостями, які поєднуються з широким діапазоном лікувальної дії.

Плоди суниці посилюють апетит, покращують травлення, мають сечогінну, жовчогінну, антимікробну, протизапальну, цукровознижувальну, антитиреоїдну дію.

Застосовують при атеросклерозі, діабеті, гіпохромній анемії, лейкозі, запорах, нервових розладах, для нормалізації обміну речовин, гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, зобі, коліті, жовчнокам’яній та нирковокам’яній хворобах, захворюваннях печінки, селезінки, при подагрі, гіпертонічній хворобі, набряках.

Місцево використовують настій листя та ягід суниць для полоскання ротової порожнини, лікування ран і порізів, виведення веснянок, плям на обличчі, при дерматитах вуграх, екземі та лишаю.

Внутрішньо – настій сушених ягід (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Настій листя суниці (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці 4 рази на день.

Зовнішньо – 200 г свіжих ягід настоювати на 300 мл горілки 30 днів. Протирати цим настоєм шкіру обличчя (перед застосуванням розвести кип’яченою водою 1:1). Настій листя (1:10) служить також для лікування шкіри при дерматитах.

Суріпиця звичайна. (горушка, ріпиця). Barbarea vulgarіs

Дворічна трав’яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло голе, вгорі розгалужене, до 60 см заввишки. Листки чергові, ліроподібно-перисті, прикореневі і нижні стеблові – на черешках, верхні стеблові – сидячі. Квітки двостатеві, правильні, жовті, чотирипелюсткові, зібрані в китицю. Цвіте у квітні – травні. Плід – стручок.

Росте на пасовищах, у посівах як бур’ян.

Для лікарських потреб збирають траву під час цвітіння.

Листки містять аскорбінову кислоту, жирну олію, токоферол, андрогеноподібні речовини.

Суріпиця звичайна відома з давніх часів як проявляє сечогінна, ранозагоювальна і збуджуювальна рослина.

У народній медицині її використовують для лікування інсульту, цинги, епілепсії, набряків, імпотенції (стимулює потенцію і продукцію сперми – для цього необхідно приготувати салат із молодих листків суріпки, додати листя кульбаби, сельдерею, верхівки буряка, пір’я цибулі).

Внутрішньо – настій трави (1 ст ложка свіжої або сухої трави на 200 мл окропу, настоювати 2 год) пити по 50 мл 4 рази на день протягом трьох тижнів.

Суниця – лісова чарівниця: корисні та лікувальні властивості

Суниця – харчова, вітамінозна, лікарська, косметична рослина. Плоди вживають у їжу свіжими, сушеними, їх також використовують для приготування джемів, сиропів, соків тощо.

Давні мудреці запевняли: у домі, де їдять суницю, лікар не потрібен – суниця приносить здоров’я.

Суниці смакують дорослим, дітям, птахам і навіть ведмедям. Їх плоди смачні й духмяні. Крім того, вони наділені лікарськими властивостями. Зривати їх треба обережно, щоб не пошкодити чудової рослини.

Подібні до застиглих рубінових краплин плоди суниці можна знайти в лісах, на галявинах, серед чагарників, на узліссях, степових схилах та в горах.

Свіжі ягоди мають неповторний аромат, прекрасно діють на організм людини, причому у сиропах, повидлах та в інших продуктах переробки суниці зберігаються всі поживні речовини та аромат, властивий свіжим плодам.

Вражає багатий хімічний склад суниці, причому це стосується всіх частин рослини: коренів, листя, квітів та плодів.

Плоди суниці містять цукор (до 10% ), лимонну, яблучну й саліцилову кислоти (до 1,6% ), фолієву кислоту (0,25-0,5 мг у 100 г), дубильні й фарбувальні речовини, пектин. Крім того, вони відзначаються високим вмістом заліза, мікроелементів, біологічно активних речовин, ефірних олій. У плодах містяться вітамін С (до 60 мг % ), каротин (0,08 мг % ), вітамін В1 (0,03 мг %), вітамін B2 (0,1 мг %), вітамін К (0,1 мг % ), вітаміни РР, Е, а також такі мікроелементи, як залізо, кобальт, марганець, селен, кальцій і фосфор.

Суниця – лісова чарівниця: корисні та лікувальні властивості

Суниця посідає перше місце серед плодів та ягід за вмістом корисних речовин, необхідних організму для побудови скелета і зубів.

Особливо славляться суниці вмістом фолієвої кислоти, маючи перевагу над іншими плодами та ягодами за цим показником, а також кількістю вітаміну Е (у порічках, вишнях, черешнях, мандаринах його значно менше).

Суниці вважаються найбагатшими серед інших плодів та ягід за вмістом кальцію. А заліза в них так багато, що вони здійснюють помітну кровотворну та кровоочисну дію.

Ці ягоди містять багато вітаміну С. Влітку він потрібен для підтримки тонусу капілярів – завдяки цьому вони не пропускають зайву рідину в тканини. Цей ефект вітаміну С доповнюється сечогінною дією, яку надають суниці завдяки високому вмісту калію. А гіпертонікам і тим, у кого є набряки, ця ягідка тим паче буде лікувальною – тиск нормалізується, набряки зменшуються. Вітамін С одночасно стимулює залози-наднирники: вони викидають гормони адреналіну і кортизолу, які підвищують працездатність. Тому суницю не варто вживати на ніч, краще – у першій половині дня.

Окрім вітаміну С, суниця містить багато вітамінів групи В. Вони виконують роль прискорювачів обмінних реакцій усередині клітин, тобто дозволяють витягувати енергію з продуктів перетравлення і спрямовувати її на забезпечення будь-якого виду роботи. Ці вітаміни додають енергійності та сприяють схудненню.

Суницю добре вживати як дієтичний засіб при захворюваннях нирок і печінки, при порушеннях жовчоутворювальної функції, катарах дихальних шляхів, проносах, підвищеному тиску крові та її великій в’язкості, при подагрі, а також як глистогінний засіб.

Ця рослина дуже корисна, якщо у вас є проблеми з серцем – гіпертонія, атеросклероз. Свіжі ягоди і сік з них – прекрасний засіб при виразці шлунку, гастритах, хворобах печінки і ясен. Суниця регулює обмін речовин, сприяє виведенню з організму холестерину і токсинів, допомагає жінкам, які планують найближчим часом завести дітей.

Антимікробні властивості ягід суниці часом використовують, накладаючи розтерті ягоди на порізи, дрібні ранки, ушкоджені екземою ділянки шкіри. Зовнішньо ягоди суниці дуже активно використовуються у косметології для покращення живлення шкіри.

Тому не втрачайте дарма нагоду влітку поласувати цією корисною ягодою.

Будьте завжди здорові! 😉