Медичне обслуговування: на що має право кожен українець?

Час від часу кожен із нас потребує допомоги лікаря і звертається до медичних установ. План дій у кожного різний: звернутися або до акредитованих клінік чи центрів по медичній страховці, або безпосередньо до знайомого лікаря чи медзакладу, якому можна довіряти. Тут все зрозуміло.

Але якщо в людини немає страхового полісу чи корисних знайомств, їй доводиться звертатися до своєї місцевої амбулаторії і чекати в кількагодинній черзі до сімейного лікаря, рівень кваліфікації якого та ставлення до пацієнта, зазвичай, не такі, якими мали б бути. Якщо потрібно здати аналізи, пацієнт мусить їхати до районної амбулаторії і записатися на прийом до профільного лікаря. А до нього черги довжелезні! І досвід спілкування з державною медичною системою України, м’яко кажучи, перетворюється на кошмар.

У цій статті спробуємо розібратись із юридичними аспектами того, на що може розраховувати кожен українець, звернувшись до державних медустанов.

Конституція України закріплює за кожним українцем право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Окрім того, в Основному законі чітко визначено, що в державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безкоштовно. Багато лікарів вважають, що безкоштовна меддопомога полягає лише у тому, що пацієнт не платить безпосередньо в касу закладу. Проте Конституційний Суд України розтлумачує це положення так: у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.

Також Конституційний суд визначив, що безоплатність медичної допомоги означає неможливість стягування з громадян плати за таку допомогу в державних і комунальних закладах у будь-яких варіантах розрахунків: як готівкою, так і безготівково, чи у вигляді добровільних внесків до різноманітних медичних фондів, чи у формі обов’язкових страхових платежів (внесків) тощо. Окрім цього, Кримінальний кодекс України містить 184 статтю, яка визначає кримінальну відповідальність за незаконну вимогу оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я.

Також читайте

“Швидкі” без лікарів

Давайте тепер розберемося, що таке “медична допомога” і з чого вона складається.

В Україні з 2002 року діє “Програма подання громадянам гарантованої державою
безоплатної медичної допомоги”, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до цієї програми медична допомога – це вид діяльності, який включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров’ю і працездатності та здійснюється професійно підготовленими працівниками, які мають на це право відповідно до законодавства.

Цією програмою визначено, що державними та комунальними закладами охорони здоров’я надається безкоштовна медична допомога таких видів:

1. швидка та невідкладна – на догоспітальному етапі станціями (відділеннями) швидкої медичної допомоги, пунктами невідкладної медичної допомоги у стані, що загрожує життю людини;

2. амбулаторно-поліклінічна;

3. стаціонарна – у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках, коли потрібне інтенсивне лікування, цілодобовий медичний нагляд та госпіталізація, в тому числі за епідемічними показаннями, дітям, вагітним та породіллям, хворим за направленнями медико-соціальних експертних комісій, лікарсько-консультативних комісій;

4. невідкладна стоматологічна допомога (у повному обсязі – дітям, інвалідам, пенсіонерам, студентам, вагітним, жінкам, які мають дітей до 3 років);

5. долікарська медична допомога сільським жителям;

6. санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих санаторіях;

7. утримання дітей у будинках дитини;

8. медико-соціальна експертиза втрати працездатності.

Така безоплатна медична допомога надається дозволеними до застосування в Україні методами діагностики та лікування (відповідні протоколи, стандарти) включно з лікарськими засобами, кров’. та її компонентами, апаратурою, лабораторними та іншими дослідженнями з використанням матеріально-технічної бази.

Також читайте

Закони хвороби (про лікарські помилки)

Іноді ми стикаємось із тим, що лікар відмовляє надавати медичну допомогу, мотивуючи це тим, що пацієнт зареєстрований в іншому місті або районі. Це є незаконним, адже відповідно до статті 38 Закону України:

– кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій;

– кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Тому для того, щоб обслуговуватися в поліклініці за місцем проживання, а не реєстрації, необхідно написати письмову заяву на ім’я головного лікаря з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Як правило, у лікарнях є бланки таких заяв. У заяві потрібно послатися на ст. 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, де передбачено право на вільний вибір лікаря і лікарського закладу.

Заяву можна подати головному лікарю або в реєстратуру поліклініки. Після отримання погодження на цій заяві, пацієнту мають призначити сімейного лікаря і оформити картку. Така реєстрація є абсолютно безкоштовною.

Проте якщо вам відмовляють надати медичну допомогу, ви можете нагадати (усно чи письмово) адміністрації поліклініки про кримінальну відповідальність за відмову у наданні медичної допомоги (ст. 139 Кримінального Кодексу України).

“Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником

1. Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років. . “

Також читайте

Закони хвороби (про лікарські помилки)

Таким чином, законодавство України чітко визначає порядок надання, відповідальність за порушення та безоплатність медичної допомоги.

Однак “молочні ріки і кисільні береги” декларативно зафіксовані лише на папері. Бувають випадки, особливо в районах, коли не тільки немає професійного обладнання для діагностування, але й нічим заправити швидку. Тому медична система потребує негайного реформування. Наразі в парламенті є декілька законопроектів реформ, які містять досить прогресивні положення.

Наприклад, пропонують створити Національну закупівельну агенцію, яка буде посередником між державою, медичними закладами й лікарями та громадянами. Саме ця агенція має стати головним розпорядником бюджетних призначень на підставі укладених договорів про медичне обслуговування населення. Передбачається, що кожен громадянин зможе обрати собі лікаря, підписати з ним контракт. Лікар за кількість громадян, які підписали з ним контракт, буде отримувати гроші. Для того, щоб укласти контракт з лікарем, медичний заклад, в якому він працює, має стати автономним. Медичні заклади зможуть самостійно розпоряджатися своїм бюджетом. За кваліфікацією лікарів слідкуватиме Агенція з контролю якості, яку також мають створити. Планують, що перелік послуг буде визначати Кабінет міністрів кожного року, залежно від бюджету. Наразі на медицину в Україні виділяється 55 мільярдів гривень, тобто 11% бюджету країни, тож уряд вирішуватиме, які послуги за ці кошти держава зможе оплатити. Держава візьме на себе реальні зобов’язання щодо базових послуг, які бюджет здатен оплатити, а пацієнт зможе отримати в обраному нею медичному закладі. Все, що не ввійде у базовий пакет, українець має оплатити сам.

Чи будуть зміни ефективними покаже час, головне, щоб вони справді запрацювати, а не залишились на папері.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Медична книжка: важливий документ сучасної людини

Здоров’я працівників і безпека робочого процесу мають величезне значення в сучасному світі. Медична книжка є необхідною умовою для представників багатьох сфер. Цей документ є підтвердженням вашої придатності для певних посад і сфер діяльності. Цей документ також має суттєвий вплив на ваші кар’єрні можливості. Тому давайте більш докладно розглянемо що таке санітарна книжка, яке її призначення та чому вона впливає на ваш кар’єрний ріст.

Що таке медична книжка?

Медична книжка це офіційний документ у якому міститься вся актуальна інформація про ваше здоров’я та медичний стан. Ключовим її призначенням є підтвердження вашої придатності до виконання конкретних видів професійної діяльності. Вона також дозволяє подбати про безпеку робочого процесу для вас і оточуючих.

Санітарна книжка включає в себе:

• результати медичних обстежень;
• лабораторних і рентгенівських досліджень;
• дані про профілактичні щеплення;
• та різного роду відмітки про перенесені інфекційні захворювання.

Перелік спеціалістів та досліджень може варіюватись в залежності від сфери діяльності.

Окрім даних про ваше здоров’я, у медичній книжці також вказуються результати складання іспитів по санітарному мінімуму і, звичайно ж, висновок лікаря про допуск до роботи.

Роль медичної книжки

Медична книжка грає велику роль у процесі захисту вашого здоров’я, так і для здоров’я оточуючих. Для працівників професій де є певні фізичні навантаження, або тих спеціалістів, що працюють в близькому контакті з великою кількістю людей чи продуктами харчування. До прикладу: будівельники, водії громадського транспорту і грузових фур, медичний персонал, працівники сфери громадського харчування. Всі ці сфери об’єднує обов’язкова наявність медичної книжки.

Як отримати санітарну книжку

Процес отримання санітарної книжки в Україні складається з декількох етапів. Основними з них є:

• Вибір медичного закладу: почати варто з вибору закладу охорони здоров’я, що має ліцензію на надання послуг з медичного обстеження та оформлення медичних книжок. Це може бути будь яка організація, що спеціалізується на медичній діяльності.
• Медичний огляд: у вибраному медичному закладі вам призначать медичний огляд у профільних спеціалістів згідно потрібного для вашої професії переліку, а також всі необхідні дослідження. В цей перелік мають входити загальний аналіз крові, сечі, електрокардіограма та інші обстеження.
• Подання документів: після проходження медичного огляду вам знадобиться подати необхідний пакет документів для отримання медичної книжки.
• Оплата: вартість оформлення санітарних книжок варіюється в залежності від регіону та обраного закладу. Ця сума сплачується з оформлення документів.
• Оформлення книжок: після подання пакета документів та сплати необхідної суми ви отримаєте медичну книжку. Яка буде головним підтвердженням вашої придатності до роботи в деяких сферах.

Необхідні документи та медичні огляди

Пакет документів для отримання санітарної книжки зазвичай складається з:

• Паспорт громадянина України
• Копія ідентифікаційного коду
• 1-2 фотографії 3х4 см
• Медична довідка з результатами обстеження (видається відповідним медичним закладом)

Перелік оглядів може варіюватися залежно від специфіки сфери, та точно будуть включені: загальний медогляд, електрокардіограма, аналізи крові та сечі.

Важливість медичної книжки

Медична книжка є важливим фактором для вашого успішного працевлаштування і професійного зростання. Ось ряд практичних питань у яких санітарна книжка є важливою:

• Безпека для вас і суспільства: Мед.книжка є головним підтвердженням того, що людина має відповідний для своєї професії стан здоров’я. Це допомагає запобіганню передачі інфекцій і дотриманню безпечного робочого процесу.
• Законодавчі вимоги: у ряді сфер (до прикладу медичній і харчовій) ви не зможете легально влаштуватися на будь яку посаду без оформленої медичної книжки.
• Професійне зростання: у деяких компаніях перевагу віддаватимуть кандидатам з оформленою санітарною книжкою.

Висновок:

Медична книжка є важливим інструментом, який дозволяє забезпечити ваше здоров’я та безпеку робочого процесу. Вона відчутно впливає на ваш кар’єрний розвиток і можливості працевлаштування в цілому, тому не нехтуйте її оформленням. Контролюйте своє здоров’я і не нехтуйте можливістю періодичних оглядів у медичних спеціалістів, адже значно простіше завчасно відреагувати на будь-яке захворювання чи потім боротись з ним у процесі.

Що має бути в аптечці першої допомоги: список ліків та медичних виробів для екстрених випадків

Сьогодні кожен українець повинен знати, що саме має бути в аптечці першої допомоги, якою, можливо, доведеться скористатися до приїзду швидкої. На жаль, такими є наші реалії. Правильно зібрана аптечка може врятувати життя. Купити готову автомобільну або універсальну аптечку необхідно, але цього недостатньо. Її слід доповнити індивідуальними ліками. Наш фармацевт розповідає, що має бути в аптечці та як користуватися кожним засобом.

Зміст :

З огляду на сучасні реалії, в яких перебувають люди, безпека виходить на перший план. У цьому випадку йдеться вже не про коронавірусну інфекцію, а про активні бойові дії в багатьох регіонах України. Внаслідок цього кожна людина, крім захисту себе і тих, хто знаходиться поруч, повинна мати при собі аптечку з усіма необхідними засобами для надання першої допомоги. Крім її наявності, люди незалежно від віку, повинні вміти нею користуватися.

Що таке аптечка першої допомоги?

Аптечка — це набір певних лікарських препаратів та медичних виробів (перев’язувальних матеріалів, інструментів та пристроїв) для надання першої допомоги. Цей набір необхідний у разі виникнення ситуації, коли потрібно надати першу медичну допомогу незалежно від того, де знаходиться людина — вдома, в машині, на виробництві або у польових умовах. Аптечка є загальноприйнятим атрибутом, який містить інвентар та засоби для надання першої медичної допомоги.

У багатьох людей при слові «аптечка» в голові виникає образ валізки із зображеним на ньому червоним хрестом. Не дивлячись на це, немає певної форми резервуару, в якому повинні бути препарати та вироби, важливі для надання першої допомоги, оскільки кожна людина впорядковує аптечку виключно індивідуально. Найголовніше в даному випадку — це зручність та швидкість застосування необхідного вмісту даного набору. Проте до коробки, в якій повинно зберігатися все необхідне, існує всього 2 вимоги:

• аптечка має бути переносною;
• наявність різних відділень, щоб вміст був упорядкований. Саме тому часто як резервуар для аптечки використовують сумку, рюкзак або футляр з ручкою.

Зверніть увагу! Дуже важливо дотримуватися правильного сусідства вмісту, тобто лікарські препарати повинні бути окремо від медичних виробів. Також бажано, щоб весь вміст аптечки був акуратно розфасований.

Які бувають аптечки першої допомоги?

Умовно аптечку можна розділити на 2 категорії — укомплектована власноруч і придбана в аптеці, однак у цьому питанні є нюанси. Справа в тому, що аптечку безпосередньо невідкладної допомоги можна створити тільки самостійно своїми руками. В аптеках можна придбати тільки автомобільну та універсальну аптечку. Інші аптечки можна купити в будь-яких підприємствах роздрібної торгівлі. Всі види покупних аптечок також можна урізноманітнити, додавши необхідні медичні атрибути або ліки у разі невідповідності з індивідуальними потребами.

Існує безліч різновидів аптечок невідкладної допомоги, призначених для різноманітних екстрених випадків. Кожна з них має відмінність у її вмісті, а саме у наборі певних лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Відповідно до сучасних стандартів надання першої медичної допомоги, аптечки не заведено комплектувати медикаментами, а лише перев’язувальними матеріалами та виробами для реанімації. Пояснюється це тим, що лікарські препарати мають показання й індивідуальні протипоказання, а також вимагають необхідних умов зберігання. У європейській практиці допускається, що кожен громадянин може сам доповнити свою аптечку препаратами, які йому виписав лікар.

Аптечка першої допомоги має бути скрізь, де ця сама допомога може стати в нагоді. Її вибір, а також комплектація залежить тільки від місця та ймовірного нещасного випадку.

Зверніть увагу! В Україні не існує нормативного акта, який регламентує чіткий набір аптечки, а також контролюючого цей процес органу. Простими словами, різні види аптечок, наприклад, для співробітників підприємства або школи, можуть бути закуплені у виробників даного виду товару абсолютно з невідповідним вмістом. Річ у тому, що всі аптечки, крім автомобільних, створюються (комплектуються) згідно з ТУ (технічні умови), внаслідок чого їх вміст може відрізнятися один від одного або зовсім не відповідати вимогам.

Винятком може бути лише автомобільна аптечка, яка згідно з ДСТУ повинна обов’язково перебувати у транспортному засобі, незалежно від того службове воно чи приватне. Даний набір містить усі необхідні медикаменти та матеріали медичного призначення, які можуть стати в нагоді при ДТП, а також у випадку якщо водієві або комусь із пасажирів стало погано.

Існує 2 види аптечок для автомобіля — 1 і 2, про що можна прочитати на самому футлярі цього виробу. Аптечка під номером 1 призначена для використання у пасажирських, легкових та вантажних автомобілях, у яких передбачено кількість пасажирів до 9 осіб. Другий вид аптечки (номер 2) також передбачено для пасажирських транспортних засобів, але вже з кількістю пасажирів, що перевищує 9 осіб. Відповідно від виду автомобільної аптечки залежить і її вміст.

Що стосується універсальної аптечки, то її також можна розділити на покупну та створену самостійно. Покупна універсальна аптечка використовується в різних невідкладних ситуаціях, як на виробництві, так і в домашніх умовах. Оскільки склад придбаних готових універсальних аптечок з різних причин не завжди влаштовує споживача, її найпростіше створити самостійно, дотримуючись власних уподобань.

Склад аптечки першої допомоги: які медикаменти та медичні вироби мають бути в ній?

Щоб уникнути плутанини як у голові споживача, так і в самій аптечці, її комплектацію слід класифікувати на 2 частини — медикаменти та медичні вироби, що має на увазі інструменти, перев’язувальні матеріали та інше. Почати слід із виробів медичного призначення.

Зверніть увагу! Коли ми говоримо про першу медичну допомогу, ми маємо на увазі людей не з медичною освітою, а насамперед звичайних людей. Тому у цій статті, крім переліку медичних виробів та лікарських препаратів, буде також і короткий опис, як ними користуватися.

Медичні вироби в аптечці невідкладної допомоги

1. Ножиці. Є універсальним засобом у кожній аптечці. Багато хто вважає, що цей інструмент необхідний для розрізання бинтів, які представлені в аптечці, проте їх можна порвати і руками. У першу чергу ножиці потрібні для розрізання одягу на постраждалому для забезпечення доступу до пошкодженої частини тіла. Навіть такий нехитрий прилад як ножиці повинен мати певні вимоги. Рекомендується комплектувати аптечку спеціальними тактичними медичними ножицями. Вони мають безпечну заокруглену форму, завдяки чому застосовуються для розрізання одягу, коли потрібно звільнити доступ до рани, а також різання бинтів, перев’язок та інших матеріалів.

2. Пінцет. За його допомогою можна витягти з тіла різного роду сторонні предмети, наприклад, скалку, риб’ячу кістку з горла, різного роду уламки або кліща. Пінцет повинен бути прямий, тобто без зубчиків та викривлень, але при цьому внутрішня поверхня має бути трохи ребристою.

3. Англійська шпилька. Її завдання полягає у тому, щоб фіксувати краї бинта. Попри те, що багато бинтів, особливо еластичних, мають в комплекті спеціальні пластикові фіксатори, англійська булавка буде не зайвою, як мінімум завдяки своїм мініатюрним розмірам.

4. Одноразові рукавички. Вони використовуються за своїм прямим призначенням — для захисту як постраждалого, так і людини, яка надає першу медичну допомогу від інфекції, а також бруду, який може потрапити в рану і кров. До цього виробу є особливі вимоги. Багато лікарів кажуть, що «аптечка починається з рукавичок». Деякі недобросовісні виробники кладуть в аптечку поліетиленові рукавички, які застосовуються в кулінарії. Попри це, основна вимога до рукавичок – це міцність. Вони повинні бути еластичними, а також добре облягати руку та пальці. Медичні рукавички в аптечці повинні бути наступного складу:

Також до аптечки першої допомоги можна покласти латексні рукавички високого ризику (ambulance high risk).

5. Джгут. Застосовується для надання першої долікарської допомоги з метою тимчасової зупинки кровотечі із судин кінцівок. Сучасні джгути працюють таким чином, щоб надавати допомогу досить ефективно як потерпілому, так і самому собі, у разі потреби. Виділяють два основних види джгутів на цей час — джгут Есмарха і турнікет. Джгут Есмарха є гумовою стрічкою з отворами на одному кінці і спеціальним гачком для фіксації на протилежному. Довжина цього джгута становить близько 1,5 метрів. При використанні джгута Есмарха існують певні принципи та правила, яких необхідно дотримуватися:

• джгут накладається вище місця поранення;
• на тканину або одяг для того, щоб не травмувати шкіру;
• сильний натяг джгута, щоб точно зупинити кровотечу, оскільки кров в артерії знаходиться під високим тиском;
• дотримання часу накладання джгута. Взимку – 30 хвилин, влітку – 60 хвилин;
• записка з часом накладання джгута, щоб не перетримати його.

Турнікет, на відміну від джгута Есмарха, є більш сучасним і компактним засобом, що відрізняється високою ефективністю під час кровотеч будь-якого типу та інтенсивності. Турнікет повинен застосовуватися для зупинки критичної зовнішньої кровотечі з судин верхніх або нижніх кінцівок без зняття одягу, накладаючись максимально високо перпендикулярно осі. Коли турнікет вже зафіксований на кінцівці, його необхідно затягнути до упору через дві щілинні пряжки і зафіксувати. Ремінь при цьому слід витягнути через скобу до упору, закріплюючи його вільний кінчик за допомогою застібки. Після цього слід приступити до затягування джгута за допомогою важеля, обертаючи його по годинниковій або проти годинникової стрілки.

6. Одноразові шприци. Вони мають бути різних форм та розмірів. Цей медичний виріб можна застосовувати у різному вигляді та ситуаціях. Найчастіше шприц використовується для внутрішньом’язового введення при алергічних реакціях негайного типу, наприклад, набряк Квінке або анафілактичний шок. Можна також використовувати окремі елементи шприца, такі як голка. Нею можна скористатися для видалення скалки. Крім цього, шприц може знадобитися і без голки, що перетворює його на свого роду піпетку при закапуванні ока, вуха або носа, а також застосування рідких лікарських форм, наприклад, сиропу. До того ж у такий спосіб можна чітко дозувати лікарський препарат.

Зверніть увагу! Єдиною річчю, яка належить до аптечки невідкладної допомоги, але не знаходиться в ній – це хладоелемент або хладоген. Він зі зрозумілих причин знаходиться в морозилці холодильника, але є дуже корисним у разі відключення в будинку електрики або як холод при забої.

7. Бинт та вата. В аптечці бажано мати 3 види марлевих бинтів — 5 см на 5 м, 10 см на 5 м, 14 см на 7 м. Крім марлевих, в аптечці повинні бути також еластичні бинти. У бинта з даного матеріалу, способів застосування набагато більше, ніж у марлевого, наприклад:

• давляча пов’язка;
• іммобілізація чи фіксування пошкодженої кінцівки або частини тіла;
• застосування після тривалого положення кінцівки у пригніченому стані. Після вилучення цієї кінцівки необхідно обмотати її еластичним бинтом.

Трубчасті бинти виконують роль фіксації пов’язки. Вони також бувають різних розмірів, маючи номери – 1, 2 та 3, тобто для пальця, руки чи голови. Бажано, щоб в аптечці були всі розміри трубчастих бинтів.

8. Індивідуальний перев’язувальний пакет. Даний комплект перев’язувального матеріалу, призначений для надання першої допомоги у вигляді накладання пов’язки під час поранення, кровотечі, а також опіках. Цей пакет складається з марлевого бинта та ватно-марлевої подушечки розташованої посередині. Існує 2 види індивідуальних перев’язувальних пакетів — стандартний та армійського зразка, який складається з марлевого бинта та двох ватно-марлевих подушечок, одна з яких є зафіксованою, а іншу можна пересувати бинтом на необхідну відстань.

9. Лейкопластир. Є універсальним засобом не тільки у аптечках, а й у простих сумках людей. Пластир має безліч функцій, наприклад:

• закриття та захист рани від попадання бруду та бактерій;
• уникнення повторного механічного пошкодження;
• стягування краю ран, що прискорює її загоєння.

Пластирі бувають 2 видів — бактерицидні та рулонні. В аптечці має бути комплект бактерицидних пластирів різних форм та розмірів. При цьому дуже важливо, щоб ці пластирі були водостійкими, про що можна прочитати на упаковці.

Що стосується рулонного пластиру, то з його допомогою можна зафіксувати стороннє тіло, що стирчить зі шкіри. За допомогою даного лейкопластиру можна зробити спеціальний клапан, щоб людина могла без проблем доїхати до лікарні.

Зверніть увагу! Крім розмірів пластирів (ширина, величина), вони відрізняються також і матеріалом виготовлення, а саме паперові та тканинні. З тканинним пластиром можна зробити те, що не можна зробити за допомогою паперового, наприклад, змінити його розміри, надавши будь-яку ширину.

10. Медична маска. Цей атрибут, особливо останнім часом, є постійним супутником всіх людей у ​​світі. Проте роль маски у зв’язку з цим не змінилася, вона також використовується при наданні першої допомоги, коли є небезпека передачі інфекції від потерпілого або навпаки.

11. Антисептичні серветки. Будь-яка маніпуляція з надання першої допомоги, навіть найменша, починається з чистоти та стерильності. Звичайно всі процедури повинні здійснюватися тільки в стерильних рукавичках, але перед тим, як їх одягати, руки необхідно протирати антисептичною спиртовою серветкою. Також цими серветками можна обробляти металеві прилади перед тим, як використовувати.

12. Виріб щодо легеневої реанімації. За допомогою цього засобу проводиться штучне дихання. Воно має відразу кілька функцій — зручність і продуктивність проведення штучного дихання, а також захист самого реаніматора (людини, яка робить штучне дихання) від інфекції. Щоб почати реанімацію, необхідно покласти хворого на рівну поверхню, розстебнути одяг, повернути голову набік і вставити укороченим кінцем у рот потерпілого. Далі необхідно затиснути ніс пацієнту і зробити глибокий видих в даний пристрій. При цьому слід стежити за тим, щоб грудна клітка пацієнта підіймалася.

13. Косинка фіксуюча 50 Х 50 см. Застосовується при забоях, травмах, вивихах, переломах та інших пошкодженнях як фіксатор кінцівки перед тим, як її огляне фахівець.

14. Протиопікова серветка. Ця серветка просочена гідрогелем. При торканні цієї серветки до місця опіку, гідрогель внаслідок підвищення місцевої температури тіла, випаровується і тим самим охолоджує рану і зменшує больовий синдром.

15. Гіпотермічний пакет. Є зручним і своєрідним унікальним засобом, оскільки не будучи на морозі він при невеликій маніпуляції, а саме при ударі по ньому, сам стає джерелом холоду. До складу гіпотермічного пакета входять 2 компоненти — аміачна селітра та пакетик з водою. При руйнуванні внутрішнього пакета з водою вона контактує з селітрою, внаслідок чого відбувається хімічна реакція поглинання теплоти і гіпотермічний пакет стає холодним. Після цього, цей пакет можна прикладати до забоїв, опіків та місць укусів комах. Також гіпотермічний пакет застосовується при теплових та сонячних ударах для загального охолодження поверхні людини.

Зверніть увагу! Дуже важливо відзначити той факт, що наявність даного пристрою в аптечці марна без володіння певною навичкою проведення серцево-легеневої реанімації.

Лікарські препарати в аптечці невідкладної допомоги

Попри те, що на законодавчому рівні аптечки не укомплектовуються медикаментами, оскільки вони в більшості повинні призначатися лікарем, перша допомога неможлива без застосування різноманітних груп препаратів. Саме тому, комплектуючи універсальну аптечку при невідкладних випадках для себе та своєї сім’ї, необхідно враховувати всі можливі ситуації, які можуть статися.

Зверніть увагу! У цій статті спеціально не будуть перераховані життєво важливі препарати, що використовуються при хронічних захворюваннях. Люди, які страждають на невиліковні захворювання, такі як цукровий діабет, гіпо- та гіпертиреоз, бронхіальна астма, різні захворювання серцево-судинної системи, а також іншими патологіями повинні завжди мати під рукою запас своїх життєво необхідних препаратів на термін не менше 1 місяця.

1. Розчин йоду 5% — антисептичний та дезінфікуючий лікарський засіб. Крім того, цей відомий з найдавніших часів засіб має широкий спектр терапевтичної активності, надаючи не тільки бактерицидну та противірусну, а також протигрибкову дію. При використанні йоду при різних ранових процесах необхідно запам’ятати головне правило — поверхню рани обробляти ним протипоказано, а тільки її краї. Крім того, за допомогою йоду дуже зручно забезпечити стерильність будь-яких інструментів. Також можна використовувати йод для обробки нігтьової пластини у разі її пошкодження.

2. Антисептик — знезаражуючий засіб. У зв’язку з реаліями останнього часу, пов’язаного з коронавірусною інфекцією, антисептик чи санітайзер став постійним супутником людей, незалежно від місця їхнього перебування. Однак слід розділяти обробку пошкодженої та неушкодженої шкіри. Річ у тому, що є різниця між популярним останнім часом санітайзером та антисептиком. Санітайзери не призначені для обробки рани і навіть поверхні навколо неї, оскільки їх склад, як правило, не відповідає нормам асептики та антисептики. Склад санітайзерів часто включає такі невідповідні компоненти:

• гліцерин;
• різного роду віддушки та барвники;
• спирти неналежної якості.

У разі першої допомоги антисептик потрібен в першу чергу для обробки ран і поверхонь поруч з нею. Найголовнішою вимогою до антисептика є зручність і універсальність його використання, тобто можливість використовувати його як для обробки самої рани, так і її країв. Основні антисептики, які підходять для обробки ран, мають у складі наступні речовини:

• мирамістин;
• хлоргексидин;
• препарати срібла;
• повідон-йод;
• етанол (70%);
• декаметоксин;
• перекис водню.

При цьому вони не повинні мати у складі вже згаданих компонентів, як у санітайзерів або антисептиків для рук.

Зверніть увагу! Ідеальний дезінфікуючий засіб має бути у формі аерозолю або його можна просто перелити в порожню ємність із пульверизатором.

3. Антибактеріальна мазь. Антибактеріальна мазь стане в нагоді всього в 1 випадку — коли після події, а саме ситуації яка призвела до виникнення раневої поверхні, доведеться довго добиратися до лікаря. Якщо ж у найближчі 3-4 години є можливість дістатися лікаря або викликати швидку, то антибактеріальною маззю користуватися не слід, оскільки лікар, оцінивши ситуацію, може визначити суть лікування.

4. Протиопікові засоби (Бетадин, Пантенол, Аекол). У разі опіку слід забути про всі народні методи у вигляді сметани або кефіру, оскільки людина не завжди може визначити всю серйозність і важкість опікового процесу. Важливо відзначити, що ця група препаратів використовується як при термічних, так і хімічних опіках. В аптеках зараз існує великий і різноманітний вибір спеціальних засобів від опіків. Як правило, ці препарати йдуть на основі пантенолу — сильного шкірного вітаміну, що посилює процеси загоєння. Нерідко до протиопікових препаратів на основі пантенолу також додаються інші активні речовини, наприклад, антибіотики або дезінфікуючі засоби.

5. Засоби для пероральної регідратації (Регідрон, Регісол, Іоніка). При найрізноманітніших станах, таких як отруєння, блювання, діарея, тепловий або сонячний удар, виникає природна втрата рідини, разом з якою організм людини залишають також необхідні електроліти. Даний засіб є порошком, який розводиться у певній кількості води, що є ідеальним розчином, який містить основні солі та глюкозу. Цей розчин є ідеальним рішенням при втраті рідини. Засоби для пероральної регідратації бувають із солонуватим та солодким смаком. Фахівці рекомендують мати в аптечці обидва смаки, оскільки при зневодненні у дитини вона може просто відмовитися від солонуватого регідратанту.

Зверніть увагу! Перед тим, як давати дитині засіб для пероральної регідратації з солодким смаком, дайте спробувати їй на вибір обидва препарати. Той регідратант, який дитина вибере, є оптимальним на даний момент.

6. Ентеросорбенти (Атоксіл гель, Ентеросгель, Полісорб, Сорбекс). Як сорбент часто в аптечку кладуть активоване вугілля. Даний бюджетний лікарський засіб призначений для виведення з організму токсинів і застосовується часто при різноманітних отруєннях (часто лікарських та харчових) та алергічних реакціях. Доза активованого вугілля становить 1 г на 10 кг ваги. В 1 таблетці активованого вугілля 0,25 г, тобто на кожні 10 кг ваги необхідно дати 4 таблетки.

Основною перевагою активованого вугілля є його низька ціна, однак у даного сорбенту існує один певний недолік, про який вже згадувалося вище. Оскільки він призначається на 10 кг маси тіла, деяким людям може знадобитися випити кілька упаковок для досягнення необхідного терапевтичного ефекту.

Нині існує велика кількість найрізноманітніших ентеросорбентів будь-якого смаку та лікарських форм. Ентеросорбенти, придатні для дітей, у яких ще не розвинений ковтальний рефлекс, мають форму гелю, пасти або порошку для розведення у воді. Для дорослих також існують сорбенти в капсулах, однак вони можуть застосовувати всі існуючі форми до смаку.

7. Нестероїдні протизапальні та жарознижувальні препарати. Представниками цих засобів є Парацетамол (анальгетик-антипіретик) та Ібупрофен (нестероїдний протизапальний препарат). Попри це, зовсім не важливо, що буде в аптечці з цих груп препаратів, проте багато лікарів рекомендують тримати в ній обидва лікарських засоби. Це пов’язано насамперед з тим, що на той чи інший препарат в людини може бути алергія чи індивідуальна непереносимість. Також слід звернути увагу на лікарську форму. Коли ми надаємо безпосередньо невідкладну допомогу, то лікарська форма препарату має бути саме рідкою, оскільки його всмоктування збільшується. Внаслідок чого, при можливості, слід мати різні лікарські форми даних препаратів.

8. Антигістамінні препарати (Аллегра, Цетрін, Хітакса, Кларитин, Еріус, Едем). Всі знають, для чого застосовуються протиалергічні або антигістамінні препарати, проте слід уточнити кілька нюансів щодо цих ліків. Усім знайомі знамениті протиалергічні препарати як Димедрол, Тавегіл, Супрастин тощо. Дані препарати відносяться до представників «старої школи», але є незамінними під час різного роду анафілактичних реакцій (набряк Квінке, анафілактичний шок). Проте сьогодні існують більш сучасні антигістамінні препарати, які не викликають сонливості та інші побічні реакції, ніж їх попередники. Лікарі рекомендують покласти в аптечку протиалергічні препарати на основі Лоратадину або Цетиризину. Також не слід забувати і про антигістамінні мазі (Псило Бальзам, Феністил), що використовуються при алергічних та запальних реакціях шкіри немікробної етіології (себорейний дерматит, екзема різного генезу та локалізації, псоріаз).

9. Судинозвужуючі препарати для носа (Евказолін Фармазолін, Тизин, Санорин, Нафтизин, Септаназал). Нормальне вільне дихання є важливим чинником для комфортної життєдіяльності, оскільки постійна закладеність носа внаслідок травми чи іншого чинника, призводить недостатнє постачання до мозку кисню. Судинозвужувальні препарати бувають різних концентрацій залежно від віку. Найпоширенішим судинозвужувальним препаратом є Ксилометазолін або будь-який інший препарат на його основі. Даний засіб буває 0,1% та 0,05% (дитячий). Проте існує велика кількість різних судинозвужувальних препаратів на будь-який смак, вік та гаманець.

Оскільки у маленьких дітей на тлі простудних захворювань та інших факторів часто болять вуха, обов’язково в аптечці мають бути і вушні краплі (Отіпакс, Отінум, Полідекса).

10. Гліцеринові свічки. Вони є проносним засобом місцевого застосування. Шляхом легкого подразнюючого впливу на слизову оболонку прямої кишки рефлекторно стимулюють перистальтику, внаслідок чого сприяють розм’якшенню калових мас. Також застосовуються у тих випадках, коли при отриманих травмах, наприклад, куприка, посилюється біль під час дефекації.

11. Препарати для серцево-судинної системи. Зрозуміло, що серйозні препарати для серця і судин, які відпускаються за рецептом, призначаються виключно лікарем. При серцевих болях, нападах стенокардії або підвищеному хвилюванні, в аптечці повинні бути старі добрі Валідол і Нітрогліцерин. Однак слід уточнити, що Валідол пригнічує напади стенокардії легкого ступеня тяжкості і в основному призначений при істерії, неврозах та головному болі, спровокованому прийомом нітратів, таких як Нітрогліцерин. А ось Нітрогліцерин є препаратом вибору під час нападів стенокардії.

12. Йод таблетований. У разі небезпеки радіоактивного зараження з боку атомних станцій або ворожих ядерних бомб перше, що відбувається — це викид радіоактивного йоду, який патологічно впливає на щитовидну залозу. Саме тому в цьому випадку необхідно прийняти внутрішньо звичайний йод. Випити йод необхідно саме тоді, коли загроза є реальною — перші години або в ідеалі хвилини після оголошення тривоги ядерного забруднення. Якщо таблетка йоду приймається у перші 2 години, то захист щитовидної залози становить понад 90%.

Необхідно розуміти, який саме йод слід приймати внутрішньо. Необхідним препаратом у разі є таблетки калію йодида. В одній таблетці міститься 250 мг цього елемента, що є спеціальною профілактичною дозою при радіації. У разі загрози радіоактивного ураження будь-яка людина старше 2 років повинна прийняти 125 мг калію йодиду, що еквівалентно половині 1 таблетки. Дітям віком до 2 років, у даному випадку показано 40 мг — 1/6 таблетки. Як альтернатива калію йодиду можна використовувати звичайний розчин йоду 5%. Застосовувати його краще змішавши з молоком або звичайною водою. Людям старше 14 років показано 40 крапель. Від 5 до 14 років – 20 крапель. Дітям молодше 5 років йод 5% приймати не можна, але є варіант, як можна його застосувати. У цій ситуації необхідно 20 крапель йоду розвести водою і нанести на шкіру у вигляді йодної сітки, наприклад, на стегно або передпліччя. Дітям молодше 2 років необхідно капати у воду для йодної сітки не 20, а 10 крапель.

13. Гормональні препарати. У ролі гормональних препаратів найчастіше виступають кортикостероїди — гормони кори надниркових залоз. Основними представниками цієї групи препаратів є Дексаметазон, Преднізолон та Гідрокортизон. Найчастіше при вже згаданих анафілактичних реакціях застосовують кортикостероїди в ін’єкціях. Ще частіше після введення гормону роблять внутрішньом’язову ін’єкцію антигістамінного препарату. Гормон у цьому випадку має імунодепресивний стан, а протиалергічний препарат блокує гістамінові Н1-рецептори, безпосередньо нейтралізуючи саму реакцію. Стандартні ампули містять 1 мл гормонального засобу. Якщо вага людини менше 30 кг – вводять 2 мл. При вазі понад 30 кг – 3 мл.

Також, обов’язково, аптечка повинна містити адреналін. Випускається адреналін у ампулах по 1 мл. Дітям до 6 років – до 0,15 мл, 6-12 років – 0,25 мл, більше 12 років – 0,5 мл.

14. Протидіарейні препарати (Лоперамід, Імодіум, Смекта). Частим супутником кишкових отруєнь, інтоксикацій та деяких захворювань є діарея та біль у животі, тому одними з найнеобхідніших груп препаратів екстреної допомоги, що знаходяться в аптечці, є протидіарейні засоби. Протидіарейні препарати, зменшуючи перистальтику кишківника та підвищуючи тонус сфінктерів, знижують позиви та неприємні симптоми.

15. Седативні препарати (Валеріана, Персен та Ново-пасит). Заспокійливі препарати складно зарахувати до першої допомоги, проте вони чудово справляються з підвищеною нервовою збудливістю, безсонням та тривожністю, що є важливим під час різних непередбачуваних ситуацій. Слід зазначити, що як седативні препарати маються на увазі безрецептурні тобто рослинні компоненти, що мають як активну речовину.

Зверніть увагу! Рецептурні седативні препарати, що стосуються групи анксіолітиків або антидепресантів, призначаються виключно лікарем.