Зміст:
2.4. Оцінювання енергетичної поживності кормів
Енергетична поживність — це здатність корму забезпечувати потребу тварин в енергії, вона є одним із найважливіших показників його поживної цінності. Продуктивність, роботоздатність тварин, інтенсивність росту молодняку значною мірою залежать від рівня споживання енергії в раціоні.
Енергія, яка вивільняється за повного окиснення корму, називається валовою, її визначають спалюванням невеликої маси корму у калориметрі в атмосфері кисню. Практично кількість валової енергії найчастіше розраховують за наявністю в одиниці корму окремих органічних поживних речовин (протеїни, жири, вуглеводи) та їхнім калориметричним (тепловим) коефіцієнтом.
Вміст перетравної енергії визначають у прямих дослідах на тваринах за різницею між валовою енергією корму та енергією калу, а непрямим методом — за кількістю перетравлених поживних речовин та їхнім тепловим коефіцієнтом.
Енергія перетравлених поживних речовин в організмі втрачається із сечею, а у жуйних — із кишковими газами. Сеча тварин містить недоокиснені продукти обміну речовин — сечовину, сечову й гіпурову кислоти, креатинін та інші речовини, які виносять з організму частину енергії. У жуйних під час бродіння утворюється метан, з яким втрачається також значна кількість енергії корму. Встановлено, що втрати енергії з кишковими газами і сечею у жуйних становлять 18 %, свиней і птиці — 4 %.
У тварин відбуваються втрати тепла, пов’язані з процесами життєдіяльності організму, роботою серцево-судинної, дихальної, сечовидільної та інших систем. Крім того, під час перетравлення й засвоєння поживних речовин корму в організмі посилюються теплові витрати енергії і, отже, приростає теплопродукція.
Обмінну енергію визначають за різницею між валовою енергією й втратами енергії з калом, сечею та кишковими газами:
Вона є тією частиною корму, яка використовується для забезпечення життєдіяльності організму і виробництва продукції. Якщо від кількості обмінної енергії відняти енергію прирощення теплопродукції, пов’язану із засвоєнням поживних речовин корму, то залишається чиста енергія, яка використовується організмом на підтримання його життєдіяльності(підтримувальна енергія) та на утворення продукції (продуктивна енергія).
Для визначення продуктивної енергії корму застосовують методи прямої калориметрії, вивчення газообміну, балансів азоту та вуглецю.
Метод прямої калориметрії передбачає облік тепла, яке виділяє тварина за певний проміжок часу. Для цього її вміщують у біологічний калориметр — герметичну камеру з подвійними стінами, між якими знаходиться вода. Камера ізольована від проникнення повітря і тепла, але забезпечує годівлю, напування тварин, збирання калу, сечі та облік кишкових газів. За температурою нагрівання води в калориметрі визначають загальну теплопродукцію, а за вмістом енергії в калі, сечі й метані — втрати енергії корму.
Метод прямої калориметрії дорогий і потребує складного обладнання. Тому при визначенні теплопродукції визначають газообмін, враховуючи кількість спожитого твариною кисню і виділеного вуглекислого газу. На основі їх установлюють дихальний коефіцієнт через співвідношення виділеного СО2 до спожитого О2. За допомогою спеціальних таблиць визначають кількість тепла, яке утворилося в процесі окиснення вуглеводів і жирів. Про кількість тепла, що утворилося під час окиснення білків, дізнаються за вмістом азоту в сечі.
Для визначення чистої енергії продукції найчастіше застосовують метод балансів азоту і вуглецю.
Баланс азоту вважають показником (індикатором) обміну протеїну в організмі тварин. Відомо, що азот надходить в організм тільки у складі протеїну корму, а виділяється з калом, сечею та продукцією (молоко, яйця) й відкладається в прирості маси тіла. У незначній кількості він втрачається з потом, волосом, епітелієм шкіри, але цих втрат у балансі не враховують. Звідси баланс азоту становить:
Системи оцінки енергетичної (загальною) поживності кормів, ветеринарні технології
В основі цих одиниць лежить проведення балансових дослідів. Їх суть – облік кількості вступників поживних речовин в організм тварини і що виділяються їх нього всіма можливими шляхами. За одиницю поживності було прийнято жирообразование чистого речовини у Кельнера – крохмалю, у Богданова – вівса.
Крохмальні еквіваленти Кельнера
Кельнер в серії балан-сових дослідів в дихальних камерах встановив кількість білка і жиру, яке відкладається в організмі дорослої вола при згодовуванні чистих поживних речовин – білків (клейковини), жирів (емульсії масла земляного горіха) і вуглеводів (целюлози, крохмалю і цукру). В результаті були розроблені коефіцієнти жироотложения для чистих поживних речовин:
100 г перетравного білка – 23,5 г жиру
100 г перетравного крохмалю – 24,8 г жиру
100 г перетравності клітковини – 24,8 г жиру
100 г перетравного жиру з грубих кормів – 47,4 г жиру
100 г перетравного жиру з насіння олійних – 59,8 г жиру
100 г перетравного жиру із зернових – 52,6 г жиру
Вченими Інституту годівлі сільськогосподарських тварин ім. О.Кельнера в колишній НДР розроблена нова оцінка поживності кормів, заснована на визначенні чистої енергії, яка виражається в енергетичних кормових одиницях (Еке). Поживність кормів в нових одиницях враховується окремо для великої рогатої худоби, свиней та птиці. Величина енергетичної кормової одиниці для великої рогатої худоби прийнята 2,5 ккал НЕЖ (нетто-енергії, або чистої енергії по жироотложению).
При оцінці поживності окремих кормів є істотні відмінності між оцінкою їх по крохмальним еквівалентів і за новою системою. Концентрати і корнеклубнеплоди за новою системою в середньому отримують оцінку на 10% менше, ніж в крохмальних еквівалентах, а сіно на 20% і солома на 80% вище, оцінка поживності зелених кормів збігається. Для повноцінних раціонів, що складаються з різноманітних кормів, оцінка збігається, і 1 Еке відповідає 1 крохмальних еквіваленту.
Сума перетравних поживних речовин
У США енергетичну оцінку кормів і потреба тварин в енергії виражають сумою перетравних поживних речовин (СППВ) і чистої енергії (ЧЕ). а також чистої енергії лактації і чистої енергії приросту. Сума перетравних поживних речовин виражається у вагових одиницях і складається з кількості перетравного протеїну, клітковини, безазотистих екстрактивних речовин (МЕВ) і жиру (жир множиться на 2,25, так як його енергетична цінність вище цінності протеїну і вуглеводів).
СППВ = 2,25 * ПЖ + ПК + ПП + ПБЕВ 1г СППВ = 15,4 кДж Обмінної енергії
Вівсяна кормова одиниця
(ОКЕ, корм. Од, к.ед) – одиниця виміру загальної (енергетичної) поживності кормів. Була розроблена в 1922 р професором Е. А. Богдановим і офіційно введена в 1933 р В основі ОКЕ лежать крохмальні еквіваленти Кельнера, але при її розрахунку були використані вітчизняні дані про хімічний склад кормів і їх перетравності. За 1 ОКЕ прийнята поживність 1 кг вівса середньої якості, в середньому відповідна по продуктивному дії (при відгодівлі худоби) 150 г жиру, 5,92 МДж продуктивної енергії або 0,6 крохмального еквівалента.
ОКЕ досі використовується при складанні звітів у господарствах, а так само при плануванні сільськогосподарського виробництва.
ОКЕ не враховує такі показники:
- доступність поживних речовин одного і того ж корми залежно від фізіологічного стану та індивідуальних особливостей тварини,
- видові особливості засвоєння поживних речовин у тварин, пов’язаних з будовою шлунково-кишкового тракту.
Тому на зміну цим одиницям поживності прийшло вимір в обмінній енергії
визначається окремо для кожного виду тварин, як правило, в прямих балансових дослідах по різниці між валовим енергією корму (раціону) і енергією, виділеної в калі, сечі, а для жуйних, крім того, в кишкових газах.
За енергетичну кормову одиницю (Еке) прийнято 10 МДж обмінної енергії.
тобто Еке = ОЕ (МДж) / 10
1 Дж дорівнює 0,2388 кал, а 1 кал дорівнює 4,1868 Дж. 1 МДж дорівнює 1 млн. Дж.
Оцінка поживності кормів по обмінної енергії в Еке і по чистій енергії в вівсяних кормових одиницях має значні відмінності (дивись схему обміну енергії).
Способи розрахунку енергетичної цінності корму.
За рівняння регресії
Для кожного виду тварини було розроблено математичне рівняння, яке з урахуванням особливостей засвоєння поживних вееств дозволяє визначити енергетичну цінність корму в обмінній енергії (ОЕ, кДж)
ОЕкрс = 17,46 ПП + 31,23 ПЖ + 13,65 ПК + 14,78 ПБЕВ
ОЕовец = 17,71 ПП + 37,89 ПЖ + 13,44 ПК + 14,78 ПБЕВ
ОЕсвіней. = 20,85 ПП + 36,63 ПЖ + 14,27 ПК + 16,95 ПБЕВ
ОЕптіци = 17,84 ПП + 39,78 ПЖ + 17,71 ПК + 17,71 ПБЕВ
За змістом перетравності енергії і її співвідношенню з обмінної. з урахуванням, що 1 г суми перетравних поживних речовин містить 18,43 кДж перетравності енергії. Обмінна енергія корму при використанні в раціонах для ВРХ становить 82% від перетравності (ОЕ = 0,82 × ПЕ), овець – 87 (ОЕ = 0,87 ПЕ), коней – 92 (ОЕ = 0,92 × ПЕ), свиней – 94 (ОЕ = 0,94 × ПЕ). Цей спосіб грунтується на схемі обміну енергії.
Приклад розрахунку енергетичної цінності з використанням коефіцієнта Аксельсон (презентація)
Виробничий спосіб. За співвідношенням сухої речовини і сирої клітковини (виробничий метод): ОЕ = 13,1 ‘(СВ – 1,05 СК) МДж в 1 кг СВ корму