Де на Волині розташована «огіркова столиця»

На Волині в селі Чорниж є 445 особистих господарств. Майже в кожному із них на городах встановлені теплиці, де вирощують огірки. Між собою люди називають село огірковою столицею.

Як розповіла Суспільному староста села Тетяна Онищук, люди масово взялися за вирощування огірків 15 років тому.

“В нас були такі перші самі винахідці, які починали парниковий бізнес. Потім по трошки додавалось, додавалось людей. Наші люди чорнизькі мало їздять за кордон, вони в основному стараються працювати на землі”, – додала Тетяна Онищук.

Досвід одного з господарів

Юрій Кузьмич має дві теплиці. Говорить: цього сезону продав приблизно 12 тонн овочів, які виростив на площі 10 соток. Першу розсаду огірків висадив 9 березня.

“Спершу починаємо топити дровами. Багато дров іде. Топимо, розсада росте. Держимо температуру 23-26 градусів, і за три тижні, як все добре, перші огірки маємо”, – каже господар.

До кожного паростка в теплиці господар організував крапельний полив. Воду бере з викопаної поблизу водойми. Розповідає: цього року перший врожай зібрав 13-го квітня.

Засмучують, – каже Юрій Кузьмич, – ціни на огірки:

“Ціна опускається, опускається. Здавав по 18 гривень два тижні тому”.

Не лише на продаж – що господині роблять з огірками

Не займаються огірковим бізнесом в промислових масштабах у Чорнижі пенсіонери, – каже місцева жителька Софія Ляшук. Жінка показала грядки біля будинку, де теж вирощує огірки, але лише для власних потреб.

“Достатньо з мене цього. Салату не роблю. Трошки посолила, трошки закрила. Для мене цього хватає, у сусідів не купую”, – говорить пенсіонерка.

Кожна господиня у Чорнижі має свій рецепт з огірків. Частину врожаю, – каже Людмила Павлюк, – заготовлюють на зиму.

“Салатики з гірчичкою, з кетчупом, в мене їх усі дуже люблять. Ще хочу салатики з пікантною гірчицею зробити. Асорті вже наготувала, буду зараз маринад варити”, – ділиться господиня.

Зі слів старости Тетяни Онищук, від початку повномасштабної війни ніхто у селі не перестав вирощувати огірки.

Читайте також:

• Як живе волинське село на березі річки Західний Буг
• Місто чи село? На Волині більше не буде селищ міського типу
• На Волині – чотири безлюдних села: що з ними сталося

Столиці України … Скільки їх було?

Українська історія довга та складна, тому і столиць в України було чимало. Деякі з них були столицями не єдиної української держави, а її частини, яка спромоглась ненадовго стати незалежною.

Столиця – це статус, що залишає слід будь-якому місті. Коли поселення стає центром держави, чи то велика імперія, чи місто-країна, це назавжди змінює його. Головні міста країни завжди вабили до себе еліту і простих людей, які й розбудовували їх, робили в чомусь унікальними і неповторними.

А скільки в Україні було столиць? Які міста можуть похвалитися славою стольних градів?

Якісь були столицею довше, як то Київ чи козацькі столиці, якісь всього лише два дні, як, наприклад, закарпатський Хуст. Але вони все одно ввійшли в історію нашої країни.

Київ

Київ – справді перша столиця України. Згідно з літописом, він став столицею Київської Русі ще у 882 році і був нею аж до 1240 року, коли був зруйнований монголами. Потім його чекали майже 700 років занепаду, аж поки 1917 року він не стає столицею УНР, якою був до 1919 року. З 1991 року, як відомо, це столиця України.

Харків

Часом першою столицею України називають Харків, чим дуже пишаються містяни. Але до Харкова ще з десяток міст і містечок приміряли до себе столичний статус. Харків став першою столицею УРСР 1919-го і був нею до 1934-го року. Хоч центр Слобожанщини носив статус столиці недовго, але по сьогодні місто залишається другим після Києва як за кількістю населенням, так і за значенням, а за числом вищих навчальних закладів і студентів його можна назвати студентською столицею України.

Львів, Станіслав та Тернопіль

На уламках Австро-Угорської імперії з’явилася Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР), зі столицею у Львові та пробула вона там не довго, тільки 3 тижні. Після захоплення Львова польськими військами уряд переїхав спочатку в Тернопіль і пробув там до січня 1919 року, а опісля – до тодішнього Станіслава (теперішній Івано-Франківськ), де знаходився там ще 5 місяців до захоплення міста тою ж польською армією.

Гірська столиця Ясіня

В 1918 році була проголошена не тільки ЗУНР, але й невеличка Гуцульська Республіка в межах Рахівського району Закарпатської області. Проіснувала держава недовго, менше року, але цей час назавжди закарбувався в історії краю. Столицею стало чималеньке село Ясіня.

Одноденна столиця Хуст

1939 року була проголошена Карпатська Україна зі столицею в невеличкому затишному Хусті. Насправді Хуст був столицею зовсім не один день, як іноді кажуть жартома, а був нею з жовтня 1938 року, відколи Підкарпатська Русь отримала автономію в складі Чехословаччини.

Чигирин – козацька столиця

Чигирин – столиця Козацької держави часів Богдана Хмельницького. Пробув він столицею з 1648 по 1676 роки. Але, на жаль, був неодноразово зруйнований то турками, то московітами.

Батурин

Поняття столиці за часів гетьманства було дуже розмите і часто означало резиденцію самого гетьмана. Зокрема Іван Мазепа обрав собі за столицю Батурин. Після сумнозвісних подій війни зі шведами і Полтавської битви місто було зруйноване військами Петра І.

Глухів – остання столиця гетьманів

Після зруйнування Батурина столицю Гетьманщини перенесли у містечко Глухів. В той час це був один з центрів цілої Російської імперії. Що важливо, містечко дійсно було столицею. В ньому розташовувалися всі чиновницькі та владні установи того часу, гетьман мав свою резиденцію.

Бахчисарай – мусульманська столиця

Говорячи про столиці на території України, не можна забувати про головне місто кримських татар – Бахчисарай. Він був столицею Кримського ханства практично весь період свого існування – майже 400 років.

Анархічне Гуляйполе

Це найекзотичніша столиця України, аналогів якої, мабуть, немає у світі. Назва Гуляйполе говорить сама за себе. Містечко стало столицею Української Вільної Анархічної Республіки, де був президентом, прем’єр-міністром і головнокомандувачем легендарний Нестор Махно. Воно і стало центром його вільної держави, столицею анархії, і було нею з 1919 по 1921 роки. У 1919-му столиця з Гуляйполя перебазувалася до Катеринослава (нині – Дніпро). На той час Вільна територія охоплювала сім мільйонів мешканців півдня України.

Ці та багато інших невідомих фактів про відомі міста України розповіла студентам 41ЕЕ групи (куратор Марина Постнікова, доцент кафедри ЕТЕМ) завідуюча відділом обслуговування користувачів Наукової бібліотеки Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного Світлана Голодова.

Фото- та відеоматеріали презентації, представлені Світланою Голодовою, нібито переносили нас до красивих, величних міст нашої країни, підкреслюючи їх неповторність, унікальність, самобутність.

Студенти групи разом з куратором мали змогу відвідати деякі з них і власними очима побачити історичні пам’ятки цих міст, але скільки куточків ще можна відвідати, щоб усвідомити всю красу та велич нашої країни.

Згадаймо, як це було …

Марина Постнікова,
куратор 41ЕЕ групи, доцент