Презентація на тему:
Дієприслівник

Як ту мову можна забути, Котрою учила Нас усіх ненька говорити, Ненька наша мила?

Запишіть речення Переступаючи одна через одну, хвилі кидались на берег.

. Визначте в ньому головні члени речення. Яке слово вказує на основну дію предмета? Яке слово доповнює своїм своїм значенням дію? Яким членом речення це слово виступає? На яке питання відповідає? Переступаючи – дієприслівник

Дієприслівник — це особлива незмінювана форма дієслова, яка називає додаткову дію (чи стан), що супроводжує названу присудком головну дію (чи стан).

Дієприслівник відповідає на питання Не псуйте дні, шукаючи життя, Так шкода кожної хвилини, але живіть палаючи, і вас Що порошинкою пролине скорить забуття землі. І зникне в прірві забуття, С. Горлач Лишивши жаль і каяття. Олександр Олесь Зверніть увагу, що дія, названа дієсловом-присудком і дієприслівником, завжди виконується одним і тим самим діячем, який називає підмет. що роблячи? (недоконаний вид) що зробивши? (доконаний вид)

Д і є п р и с л і в н и к — це особлива форма дієслова , яка має ознаки дієслова прислівника 1)близьке лексичне значення ( Ідучи –дієприслівник , що означає переміщення, Іти – дієслово, яке також означає переміщення); 2)спільні основи (читаючи – (читають) (читати); 3) вид (співаючи – (співають) (співати) — недок. вид.); 4) залежні слова (перевиконуючи план – перевиконати щ о? план). 1) Незмінна форма. 2) Виконує найчастіше роль обставини (способу дії, часу, причини, мети, умови): Не спитавши броду, не лізь у воду -обставина умови.

У небі співали жайворонки, перебираючи крильцями нитки золотого проміння. Петро Панч Прочитайте виразно . Відшукайте спочатку головні члени речення , потім слово, що вказує на додаткову дію до основної, тобто дієприслівник . Зверніть увагу на те, чи змінюється дієприслівник.

► Подібно до прислівника, дієприслівник не змінюється. Як і прислівник, дієприслівник у реченні виступає обставиною (разом зі словами, що до нього належать). Дієприслівники бувають доконаного і недоконаного виду прибігши, аплодуючи, прилетівши стукаючи

Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виступає обставиною. На письмі виділяється комами, а у вимові — інтонацією: Гори, розлігшись під небом високим, Сонцю підклали паруючу спину. Вітер притомлений, взявшись у боки, Спочити присів на стареньку ялину. К. Мандрик

Відходив жовтень, умивши наостанку зелені береги річки. Як виділяються дієприслівник із залежними словами у вимові ? Як він виділений на письмі? Яким членом речення виступає?

Зроби висновок: У реченні дієприслівниковий зворот виступає обставиною. Дієприслівниковий зворот на початку речення або в кінці його виділяється комою, а в середині виділяється з обох боків комами, у вимові — інтонацією. ДПРСЛ.ЗВОРОТ – це ДПРСЛ. + З.С. ДПРСЛ.ЗВОРОТ , ДПРСЛ.ЗВОРОТ , . . ДПРСЛ.ЗВОРОТ , , .

Під темним небом затривожився, загудів ліс, закипіло листя на ньому, деревам чогось захотілося бігти, але вони не знали куди податися, й, стогнучи, металися на всі боки. М.Стельмах Запишіть речення

– Як виділяються в реченні поодинокі дієприслівники, що стоять перед дієсловом? – То я й пішов,- кажу батькові зітхаючи. – Чи виділяються комою дієприслівники, що виступають після дієслова і мають значення обставини способу дії? – Яким членом речення виступають дієприслівники ?

один дієприслівник, що стоїть на будь-якому місці в реченні стосовно дієслова-присудка, виділяється комами; якщо він означає додаткову дію, яка вказує на час, причину, умову тощо (а не спосіб дії). Один дієприслівник, що стоїть після дієслова і має значення обставини способу дії, комою не виділяється : Раділи люди встаючи .

з дієприслівниками пишеться частка не з дієприслівниками не виконуючи, не сказавши, не зважаючи. з дієприслівниками не пишеться тоді, коли не становить частину кореня слова (дієприслівник без не у таких випадках не вживається): нехтуючи, неволячи, ненавидячи. Завжди окремо: Разом :

Доконаний Недоконаний ( Що зробивши?) ( Що роблячи?) заверш. ДОДАТКОВА ДІЯ незаверш . Н.Ф.Д. ДОК.ВИДУ + – ВШИ(-ШИ) ( згадати – згадавши) ДІЄСЛ.ТЕП.Ч. НЕДОК.В. + – УЧИ(-ЮЧИ), -АЧИ (-ЯЧИ) ( кажуть – кажучи)

ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛ ( Користуючись схемою, з’ясуйте, які ознаки дієслова і які ознаки прислівника має дієприслівник) ДІЄПРИСЛІВНИК ПРИСЛІВНИК ДІЄСЛОВО 1.Близьке лексичне значення. 2.Спільна основа. 3.Однаковий вид (доконаний, недоконаний). 4.Має залежні слова. 5.Незмінне слово. 6.У реченні виступає обставиною.

Використана література Блик О.П., Кулик Б.М.,Українська мова: Підручник для 6-7 кл.-19-те вид.-К.: Рад шк.,1989.-288с. Новий довідник: Українська мова та література.- К.: ТОВ « Казка» , 2005.- 864 с. Українська мова та література. Комплексний довідник: 2- ге вид., зі змінами./ укладачі Марченко А.С.,Марченко О.Д. та ін.- Харків: ФОП Співак В.Л. 2010.- 704 с. Українська мова. Практичний довідник ./ укладач Попко О.Г. .- Харків: ФОП Співак В.Л. 2009.- 404 с. Ющук І.П. , Бібліотечка « Дивослова» ,№ 9,2010.

Створила вчитель – методист Лукашівського НВК Ратушна Наталія Миколаївна

Чтобы скачать материал, введите свой email, укажите, кто Вы, и нажмите кнопку

Нажимая кнопку, Вы соглашаетесь получать от нас email-рассылку

Если скачивание материала не началось, нажмите еще раз “Скачать материал”.

А пока Вы ожидаете, предлагаем ознакомиться с курсами видеолекций для учителей от центра дополнительного образования “Профессионал-Р”
(Лицензия на осуществление образовательной деятельности
№3715 от 13.11.2013).

Як підкреслюється обставину?

При синтаксичному розборі кожен член пропозиції підкреслюється особливою лінією: хвилястою, пунктирною або суцільний. Давайте розберемося, як підкреслюється обставина і як знайти його в реченні.

Обставина підкреслюється штрихпунктирной лінією: (-? •? -? •? -). Якщо обставина виражено цілим оборотом, то підкреслюється весь оборот і пропуски між словами.

Обставина відповідає на питання: як, куди, де, звідки, навіщо, яким чином, за якої умови? Питання до обставині задається від присудка. Наприклад:

• На жаль, канікули закінчилися швидко (закінчилися як? – Швидко). Слово «швидко» – обставина.
• Йдучи з дому, перевірте всі електроприлади (перевірте за якої умови? – Йдучи з дому). Оборот «йдучи з дому» – обставина.

Обставина – другорядний член пропозиції, залежний від інших слів. Позначає ознаку дії або ознаку іншої ознаки. Як правило, обставини виражені іменником у формі непрямих відмінків або наріччям. Інші обставини можуть бути виражені дієприслівниковими…

Обставина – це один з членів речення, який відповідає на питання Коли? Як? Чому? Навіщо? де? з якою метою? і позначає міру, ступінь, мета, час і місце дії. Вони характеризують інші складові пропозиції, як правило, дієслова. Наприклад: Він ішов…

Перш ніж ознайомитися з поняттями “присудок” і підлягає “, давайте для початку розглянемо, що таке граматична основа пропозиції. Граматична основа речення – це його підмет і присудок (у повних пропозиціях) або тільки один з них (в неповних…

Як у реченні підкреслюється дієприслівник

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Дієприслівник». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

Особлива форма дієслова:

додаткова дія, властивості дієслова і прислівника, обставина

ІV. Генералізація знань (актуалізація мотиваційних резервів)

Творче спостереження над мовним матеріалом

Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Поміркувати, чим для вас є рід і яке він має значення. Кого ви відносите до членів свого роду?

Рід — це велика родина (відома в Україні під назвами «пеперище», «служба», «сім’я», «дворище», «хутір»), що, відокремившись, проживала у своєму дворищі, оселі. Рід, маючи своє спільне майно — ріллі, ловецькі терени, стада худоби, вів спільне господарство під проводом свого старшини. Це була суспільна група — невелика, але суцільна, злучена крупними зв’язками та спільними інтересами. За своїх членів рід солідарно заступався, обороняючи їх від кривд. Згодом, під впливом економічного прогресу, рід, утративши суцільність, розпався на малі самостійні родини. Кожна родина вела своє окреме господарство, маючи свій дім з господарськими будовами, своє поле, худобу тощо, але ліси, пасовиська, озера лишалися спільною власністю цілої оселі-громади. Проте пам’ять належності до роду не губилася. Давні родові традиції жили в родах боярських, шляхетських, міщанських, селянських, священницьких (За М. Стельмаховичем).

Назвати дієслова-присудки. Знайти слова, які пояснюють у реченнях дієслова, указуючи на додаткову дію. Яку синтаксичну роль вони виконують? Чи змінюються за особами й числами? На які запитання відповідають?

Записати якомога більше синонімів до слова рід. Скласти з ними 3–4 речення, увівши до їх складу дієприслівники.

V. Створення навчальної ситуації на основі роботи з таблицею (вивчення лінгвістичного матеріалу)

Робота з таблицею

Розглянути таблицю. Назвати спільні ознаки дієслова і дієприслівника, прислівника і дієприслівника.

Розказати про дієприслівник як особливу форму дієслова.

Коментар учителя. Дієприслівником називається незмінна форма дієслова, яка, поєднуючи ознаки дієслова і прислівника, указує на додаткову дію: Відмінно закінчивши навчальний рік, хлопець міг спокійно відпочивати.

Подібно до дієслів, дієприслівник має близьке лексичне значення, спільну основу, вид. Для них властиві перехідність і неперехідність, здатність керувати іменниками: створюючи оповідання, спіймавши окуня.

Як і прислівник, дієприслівник не змінюється, пояснює дієслово-присудок, виступаючи в ролі обставин: Гомонять, працюючи, школярі; Зібравшись на спортмайданчику, почалося тренування.

Дієприслівник, як і дієслово, буває доконаного і недоконаного виду: написавши, хитнувшись (що зробивши?), пишучи, хитаючись (що роблячи?).

Дієприслівник — особлива форма дієслова

Відповідає на запитання

VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

Розподільний диктант

Дієслівні форми записати у дві колонки: у першу — дієслова, у другу — дієприслівники. Аргументувати свій вибір.

Писати, говорити, надихаючи, читають, розказавши, зачарований, стоячи, налетівши, проводячи, оголосити, заквітчаний, шануючи, потерпівши, вилито, зриваючи, зберегти, несучи, потерпівши, прикріпивши.

Зробити словотвірний розбір виділених слів.

Дібрати антоніми до слів говорити, прикріпивши, зберегти.

Скласти 3–4 речення, використовуючи дієприслівники.

Колективна робота з текстом

Прочитати текст. Які почуття він викликав у вас? Поміркувати, що відбиває заголовок тексту — тему чи основну думку. Аргументувати відповідь. Дібрати власний заголовок.

Мати вірила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік, що вона, гніваючись, може бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого.

Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав, повернувши до сонця, соняшник, мати, беручи мене, малого, за руку, вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша у світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче, радіючи, дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує оп’янілий джміль. Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуться думкою і серцем… (За М. Стельмахом).

Виписати дієприслівники. Визначити їх ознаки, спільні з дієсловом і прислівником. Яку синтаксичну роль вони виконують?

Розказати про свою матір (яка її зовнішність, яке значення має у вашому житті, які риси характеру їх властиві), використовуючи дієприслівники.

Дослідження-характеристика

Прочитати прислів’я і приказки. Визначити, які з виділених слів означають основну дію, а які — додаткову. Довести правильність своєї думки.

1) Хто слухає, а хто окунів ловить слухаючи.
2) Шкода перемішувати тісто, виймаючи з печі.
3) Зайшовши за Дунай, та й додому не думай.
4) Скінчивши діло, гуляй сміло.
5) Ледачий ївши гріється, а робивши мерзне.
6) Упоравшись з роботою, можна відпочивати.
7) Лінивий сидячи спить, лежачи робить (Нар. творчість).

Пояснити значення кожного прислів’я або приказки.

Продовжити ряд прислів’їв і приказок двома-трьома власними.

VІІ. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати і дати відповіді:

1. Що називається дієприслівником? Що він означає?

2. На які запитання відповідає дієприслівник?

3. Що спільного має дієприслівник з дієсловом?

4. Що спільного має дієприслівник з прислівником?

5. Яку синтаксичну роль виконує дієприслівник у реченні?

ІХ. Домашнє завдання

Скласти і записати 5–6 речень із фразеологізмами

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова

Добавить комментарий

© gorodenok.com, 2011–2019. При цитуванні матеріалів gorodenok.com гіперпосилання на джерело обов’язкове.
З усіх питань звертайтеся на адресу info%gorodenok.com.