§ 6. Князювання Володимира Великого

Князь Володимир (?-1015) увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор. Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. За це й отримав прізвисько Великий.

Він став єдиновладним правителем Русі у 980 р. після запеклої боротьби зі своїми братами. Володимир розпочав своє князювання з того, що відправив варягів, які допомогли йому здобути владу, до Константинополя служити візантійському імператору, а своїх дружинників посадив намісниками в багатьох містах Русі.

Він продовжував політику розширення своїх володінь. У 981 р. Володимир підкорив Червенські міста (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). До Русі було приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тут збудували фортецю Берестя, а на Волині заснували нове місто Володимир. Це спричинило суперництво з Польщею. Упродовж 981-982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, а пізніше — радимичів та хорватів.

Русь-Україна за часів князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Внутрішня будова «Змієвих валів» та укріплень міст (реконструкція)

Богатирі. Худ. В. Васнецов

Язичницьке капище у Києві (сучасний вигляд)

Щоб остаточно підкорити ці землі, близько 988 р. Володимир здійснив адміністративну реформу. Князь позбавив влади місцеву знать і посадив у княжіннях намісниками своїх десятьох синів.

Князь провів також судову реформу, запровадивши «Устав земляний» — нове зведення норм усного звичаєвого права, що базувалося на давніх звичаях і традиціях східних слов’ян.

Майже безперервна боротьба Володимира з печенігами, які чинили напади на Русь, обумовила необхідність здійснення воєнної реформи. Замість найманців-варягів князю стали служити «мужі кращі» зі східнослов’янських союзів племен, а південні кордони було зміцнено величезною за розмірами системою укріплень, відомою як «Змієві вали». (Деякі історики уважають, що вони були зведені значно раніше, а князь їх лише зміцнив).

Багато уваги Володимир приділяв розбудові Києва, звівши нову міську фортецю «міста Володимира» площею близько 10 га. Центральну частину міста, або Гору, оточили високі земляні вали з дерев’яними вежами. До нього прилягали укріплені передмістя, найбільшим із яких був Поділ — торгово-реміснича частина міста.

На початку свого правління Володимир здійснив першу релігійну реформу. Він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни. Проте оновлене язичництво не відповідало новим взаєминам у суспільстві. До того ж у тогочасному християнському світі східних слов’ян часто називали принизливим прізвиськом «варвари». Ймовірно, усе це спонукало князя Володимира охрестити Русь-Україну.

Які реформи здійснив князь Володимир?

2. Запровадження князем Володимиром християнства на Русі

Вирішивши охрестити населення держави, Володимир зупинив свій вибір на християнстві візантійського зразка. Здійсненню задумів посприяв збіг обставин. Візантійський імператор Василій II звернувся до Володимира з проханням про військову допомогу для придушення бунту. Київський князь погодився — за умови, що сестра імператора Анна стане його дружиною. Василій II прийняв таку пропозицію, хоча потім відмовився віддати свою сестру за Володимира. Щоб примусити імператора виконати обіцянку, князь Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (Корсунь) — оплот візантійського панування на Кримському півострові. Василій II був змушений виконати умови угоди, але зобов’язав Володимира перед шлюбом з Анною охреститися, оскільки християнка не може стати дружиною язичника. Князь пристав на це.

Після охрещення візантійськими священниками в Херсонесі, Володимир узяв шлюб з Анною. Повернувшись до Києва, Володимир організував хрещення населення своєї столиці.

988 р. вважається роком хрещення Русі. Згодом почали здійснювати хрещення населення інших земель Київської держави. Іноді доводилося застосовувати силу. Так, воєвода Путята хрестив Новгород «вогнем і мечем».

За наказом князя Володимира у Києві впродовж 989-996 рр. було збудовано церкву Богородиці. Це був перший на Русі кам’яний храм, споруджений руськими та візантійськими майстрами. На утримання церкви князь віддавав десяту частину власних прибутків, тому її назвали Десятинною. Десятина стала першим постійним податком на Русі.

Фрагмент діорами «Взяття Корсуня князем Володимиром». Художники І. Петров, В. Сердюк

Володимир ставить ідолів. Мініатюра з літопису

Хрещення князя Володимира. Худ. М. Врубель

Скинення Перуна. Худ. М. Макаров

Хрещення киян. Худ. С. Іванов

Заснування Десятинної церкви. Худ. В. Верещагін

Розгляньте картини і складіть розповідь про процес християнізації Русі за Володимира Великого.

Одначе населення неохоче відмовлялося від віри батьків і дідів, тому християнізація Русі-України розтяглася на кілька століть.

Християнство сприяло руйнації залишків родових відносин у східних слов’ян, зміцненню князівської влади, визнанню її права на панування.

Прийняття християнства долучило Русь-Україну до кола цивілізованих держав свого часу.

Християнство стало підґрунтям формування якісно нових підвалин у культурі, на яких розвивалися писемність, освіта, література, мистецтво тощо.

Робота з історичними джерелами

Розповідь Нестора-літописця в «Повісті минулих літ» про хрещення киян

Аби світ дізнався, що Русь-Україна стала новою християнською державою, Володимир розпочав карбування власних золотих і срібних монет. На цих «златниках» і «срібниках» було зображено князя Володимира з атрибутами влади (у короні, сидячи на троні) та з хрестом у руці. На зворотному боці монет карбували «тризуб» — герб князя.

«Златник» і «срібник» князя Володимира (лицьовий бік)

Якими були наслідки прийняття християнства?

3. Зовнішня політика князя Володимира

У відносинах із сусідніми державами Володимир використовував як військову силу, так і дипломатію.

Князь відвоював у Польщі загарбані нею Червенські міста.

Київ за князювання Володимира підтримував зв’язки із Заходом. Двічі відвідували київського князя (у 988 та 991 рр.) посли Папи Римського. А 994 р. і 1000 р. споряджалися посольства Володимира до Рима. Підтримувалися відносини зі Священною Римською імперією.

Знак князя Володимира (тризуб) на цеглині Десятинної церкви

Для протидії воєнним походам печенігів князь уклав мир із болгарами.

У своїх відносинах із Візантією Володимир прагнув налагодити добросусідські взаємини і ставлення до русичів як до рівних.

Володимир добре розумів важливість традиційної для того часу практики «шлюбної» дипломатії та активно її застосовував для підтримання стабільних відносин з іншими країнами. Син Святополк був одружений із донькою польського короля Болеслава Хороброго, Ярослав став зятем шведського короля Олафа. Одна дочка Премислава вийшла заміж за угорського короля Владислава Лисого, а друга — за чеського короля Болеслава Рудого.

З якими державами Володимир підтримував зв’язки?

ВИСНОВКИ

Князь Володимир увійшов в історію як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла розбудові та зміцненню країни. Свідченням визнання його заслуг на Русі стало звеличення князя народом у билинах як «Володимира Красне Сонечко» і прилучення його Православною церквою до лику святих.

Територія Київської держави на кінець князювання Володимира в цілому відповідала межам розселення східних слов’ян і за площею була найбільшою в Європі.

Запровадження Володимиром християнства як державної релігії Русі визначило її подальший розвиток. Це дало змогу ввійти до кола християнських держав і налагодити відносини з ними.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

• 1. Які внутрішньополітичні перетворення здійснив князь Володимир? Чи сприяли вони зміцненню Русі-Українн?
• 2. Розкрийте передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії Русі-Українн.
• 3. Обговоріть у групах. Чому хрещення було прийнято саме з Візантії?
• 4. Частина істориків називає Русь-Україну імперією. Наведіть аргументи «за» і «проти».
• 5. Що таке «шлюбна» дипломатія?
• 6. Висловіть припущення, чому князь Володимир отримав прізвисько Великий.

§ 4. Внутрішня та зовнішня політика руських князів наприкінці Х — у першій половині ХІ ст. Володимир Великий

Після смерті Святослава між його трьома синами розпочалася міжусобна війна. Двоє братів — Ярополк та Олег — загинули, «і став Володимир княжити в Києві одноосібно», — писав літописець. Володимир правив Руссю-Україною з 980 р. до 1015 р.

Він провів державну реформу щодо управління землями. Відрядив своїх синів, а їх було дванадцять, до різних міст — центрів основних руських земель. У «Повісті минулих літ» повідомляється: «Посадив Вишеслава в Новгороді, Ізяслава в Полоцьку, Святополка в Турові, а Ярослава в Ростові, а Гліба в Муромі, Святослава в Древлянській землі, Всеволода у Володимирі, Мстислава в Тмуторокані».

Отже, було остаточно знищено самостійність місцевої племінної верхівки. З того часу (кінець 80-х років X ст.) завершилося об’єднання земель навколо Києва. Великому князеві київському підпорядковувалися намісники (сини й старші дружинники), які сиділи в найбільших містах держави, збирали данину, управляли й здійснювали суд від його імені. їм у менших частинах земель — волостях — служили волостителі. За правління князя Володимира відбулася заміна родоплемінного поділу Русі-України на територіальний.

М. Сергєєва. Князь Володимир. 2016 р.

РУСЬ-УКРАЇНА ЗА КНЯЗЮВАННЯ ВОЛОДИМИРА ТА ЯРОСЛАВА (980-1054)

Володимир Великий зміцнив кордони держави, що відсунулися на північ від Чорного моря. Адже печеніги майже щороку здійснювали набіги на Переяславські та південні Київські землі, іноді доходили до Києва. Вони грабували міста й поселення, убивали й забирали в полон чоловіків, жінок і дітей, знищували господарство. Для захисту південних земель Русі-України від войовничих печенігів Володимир наказав збудувати систему укріплень — так звані Змієві вали — уздовж річок Трубежа, Сули й Стугни. За археологічними даними, висота валів досягала 10 м з дерев’яними баштами й стінами.

Монети часів Володимира Великого

Наприкінці Х ст. почали карбувати власні монети. Відомі монети Володимира Великого зі срібла — срібники та із золота — златники. З одного боку монет було зображено князя із символами влади, а на зворотному — княжий герб-тризуб і напис: «Володимир на столі, а се його срібло». Отже, з часів Володимира тризуб, зображенням якого позначали князівську власність, став державним символом.

Багато уваги князь Володимир приділив розбудові міста Києва. Розпочалося будівництво «міста Володимира». Центральну частину міста, або Гору, оточували високі земляні вали з дерев’яними баштами. До нього прилягали укріплені передмістя — найбільшим був Поділ.

Князь особливо дбав про відносини Русі-України з іноземними державами та зміцнення її міжнародного авторитету. Володимир розвивав політичні, економічні та культурні зв’язки з Візантією, Польщею, Угорщиною, Чехією та західноєвропейськими країнами. З цією метою допомагав візантійському імператорові Василію II придушити бунтівних феодалів у своїх володіннях. За цю допомогу Володимирові була обіцяна в дружини сестра імператора, принцеса Анна, але з різних причин шлюб відстрочували. Тоді Володимир завоював Херсонес (Корсунь) у Криму, який належав Візантії. Про це князь сповістив Василія ІІ лаконічно: «Так буде й з Вашим Константинополем». Імператор негайно відрядив Анну до Володимира.

Давній Київ. Сучасна реконструкція

Міждинастичні шлюби в добу Середньовіччя були дуже поширені в Європі. Часто ними скріплювали мирні та союзницькі угоди. На Русі-Україні вони беруть початок від Володимира Великого. Князь вів активну дипломатичну гру, закріплюючи політичні союзи за допомогою так званої шлюбної дипломатії. Сина Святополка він одружив з донькою польського короля Болеслава Хороброго, Ярослав став зятем шведського короля Олафа, донька Премислава вийшла заміж за угорського короля Владислава лисого, Предслава стала дружиною чеського короля Болеслава Рудого.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Б. Чоріков. Замах Рогніди на Володимира. 1836 р.

Після смерті батька в боротьбі за київський престол Володимир, щоб зміцнити свої позиції та заручитися підтримкою полоцького князя Рогволода, посватався до його доньки Рогніди. Вона славилася своєю гордістю та красою, а отже, будучи княжною, відмовила Володимирові. «Не хочу роззувати робичича!» — відповіла, уважаючи негідним кохати сина князя Святослава й простої ключниці Малуші, тобто прислуги, дарма що улюблениці княгині Ольги. Відмовив у союзі й батько гордої княжни.

Тим часом Добриня — дядько Володимира, брат Малуші, який у цей час від його імені управляв Новгородом, — захопив Полоцьк. Рогволода із синами безжально вбили, а Рогніду силоміць видали заміж за Володимира. Від цього шлюбу народилися сини Ізя-

слав, Ярослав, Всеволод і Мстислав, а також доньки Предслава та Премислава. Рогніда, прозвана за свою трагічну долю Гореславою, не вибачила чоловікові кривди. За переказами, вона готувала на нього замах. Викривши дружину, розгніваний Володимир хотів убити її, і тільки рішуче заступництво старшого сина Ізяслава відвело біду. Володимир поселив Рогніду з дітьми за межами Києва, у с. Предславиному. Пам’ять про це село збереглася донині — у Києві є вулиця Предславинська.

До 988 р. Володимир був язичником. Ця релігія дозволяла мати кілька дружин. Під час військового походу на захід князь закріпив свої воєнні успіхи одруженнями з чеською княжною Мельфідою та німецькою княжною Аделлю. Прийнявши християнство й одружившись із візантійською принцесою Анною (онукою Костянтина VII Багрянородного), Володимир відіслав з Києва всіх інших дружин. Рогніда повернулася з Ізяславом у Полоцьк, де постриглася в монахині під іменем Анастасія.

За часів правління князя Володимира завершився тривалий процес формування території Русі-України. Для цього йому не раз доводилося використовувати військову силу. Спочатку Володимир приєднав західні племінні союзи дулібів і хорватів, а також міста Червен, Белз і Перемишль. Тут він заклав нове місто, назвавши його Володимиром 1 (нині Володимир-Волинський). На багато століть був установлений кордон з Польщею. У наступні роки відновлено владу Києва над об’єднаннями радимичів і в’ятичів.

Шлюбна Дипломатія — скріплення міждержавних угод міждинастичними шлюбами.

1 Історична назва міста — Володимир. Уточнювальний додаток Волинський з’явився після входження міста до складу Російської імперії у ХVIII ст., щоб відрізнити давній Володимир в Україні від пізнішого Владимира на Клязьмі в Росії.

Русь-Україна за Володимира Великого стала найбільшою європейською державою. Залежні від Києва землі простягалися від Карпат до Волги, від Балтійського моря до Середнього Подніпров’я.

З метою розширення кордонів своєї держави та їхнього зміцнення Володимир Великий здійснював військові походи проти сусідніх племен і народів. Він воював на західних рубежах своєї держави з литовським племенем ятвягів, яке жило між річками Німаном і Наревом, а на сході — з волзькими булгарами. Спокій та мир на західних і східних кордонах Русі-України перетворили її на торговельну державу, де перетиналися сухопутні й водні торговельні шляхи із Середньої Азії та Кавказу до Північної Європи.

Через Київ проходило відгалуження Великого шовкового шляху, що вів з Китаю до Чорного моря, а далі вгору по Дунаю та Дніпру. Київ поступово набув слави одного з найбільших центрів торгівлі в Східній Європі.

Діяльність Володимира Святославича сприяла розвитку Русі-України, зміцненню її міжнародного авторитету.

2. Запровадження християнства як державної релігії

Завданням зовнішньої та внутрішньої політики Володимира було проголошення християнства державною релігією Русі-України.

На початку свого правління Володимир, маючи намір зміцнити державу, вирішив провести релігійну реформу. Він зібрав та об’єднав в одному святилищі верховні божества окремих племен.

Однак язичництво з його багатобожжям не могло сприяти об’єднувальній політиці київського князя. Служителі язичницького культу (волхви, відуни) суперничали з князівською владою. Язичництво роз’єднувало не лише східнослов’янські племена, а й протиставляло на релігійному ґрунті Русь-Україну й інші європейські держави. Адже Візантія та інші сусідні слов’янські країни — Болгарія, Чехія та Польща, з якими Русь-Україна підтримувала тісні відносини, — були вже християнськими.

У 988 р. Володимир та його дружинники охрестилися. літописець повідомляє, що сталося це в захопленому Володимиром Корсуні (Херсонесі). Князь узяв шлюб із сестрою візантійського імператора за східним християнським обрядом. Згодом Володимир охрестив киян у Дніпрі, а язичницьких ідолів (кумирів) наказав знищити.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів, тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста й волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями. І це [діяли йому] не яко древу, що відчуває, а на знеславлення біса. Коли спокушав він сим образом людей — хай одплату прийме від людей.

Учора шанований людьми, а сьогодні знеславлений!

І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо ще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, укинули його в Дніпро. І приставив Володимир [до нього людей], сказавши: “Якщо де пристане він, то ви одпихайте його від берега, допоки пороги пройде. Тоді облиште його”. І вони вчинили звелене.

Г. Якутович. Повалення поганських богів. 1980-і роки

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на річці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде”. І, це почувши, люди йшли радуючись і говорили: “Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли”. А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними й корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят тримали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили» (З «Повісті минулих літ»).

• 1. Чому, на вашу думку, Володимир так повівся з кумирами, яких сам і возвеличив кілька років перед тим?
• 2. Порівняйте опис настрою киян під час повалення богів в історичному документі із зображеннями на ілюстрації. Чи збігається творче бачення художника з літописною розповіддю? Обґрунтуйте відповідь.

За розпорядженням князя Володимира в Києві було побудовано перший кам’яний храм — церкву 1 Богородиці. На її утримання він наказав віддавати десяту частину своїх прибутків, тому її називали Десятинною. Звичай церковної десятини був характерний для західної католицької церкви.

Літописні матеріали й археологічні джерела свідчать, що служителі язичницької віри, а також фігури й інші зображення давньослов’янських божеств існували до XIII ст. Однак християнство поступово входило у свідомість наших предків, витісняючи або поєднуючи дохристиянські язичницькі вірування (наприклад, Зелені свята — Трійцю, свято Купала, колядки, віру в лісовиків, домовиків, мавок, русалок тощо).

Запровадження християнства відіграло важливу роль у подальшій історичній долі українського народу. Будучи на перехресті між християнським Заходом і мусульманським Сходом, Русь-Україна остаточно поєднала свою долю з Європою. Християнство ввело Русь-Україну в коло європейських держав, а правлячу київську династію — у середовище християнських королівських родин.

Десятинна церква. Сучасна реконструкція

1 Термін «церква» має два значення: а) релігійна організація — зібрання громад віруючих; б) культова споруда, храм.

Християнство подолало язичницьке племінне багатобожжя, сприяло політичному й культурному об’єднанню східнослов’янських племен, унаслідок чого сформувався український народ. Із запровадженням християнства в Русі-Україні поширилися писемність, мистецтво книжкової справи, церковний хоровий спів, розвинулись архітектура, кам’яне будівництво, художні ремесла, розпис ікон.

Християнська церква, яка мала на той час уже майже тисячолітню історію, запровадила в Русі-Україні свою систему внутрішнього устрою (церковну ієрархію 1 ), що вплинула на формування феодальної та державної ієрархії Русі-України.

З часу офіційного хрещення Русі-України 988 р. центром митрополії був Київ. Перші київські митрополити, греки або болгари, прибували до столиці Русі-України після висвячення в Константинополі. Київські митрополити перебували в церковному підпорядкуванні Константинопольського Вселенського патріарха.

Київська митрополія поділялася на церковні округи (єпархії), які очолювали єпископи. За князя Володимира існували Київська, Тмутороканська, Переяславська, Чернігівська та Новгородська єпархії. З часом, до середини ХІІІ ст., їхнє число зросло до 15.

Християнство вносило зміни в життя та побут наших предків. Поступово слов’янські імена замінюються на християнські: їх давали на честь святих покровителів. Обряд хрещення наділяв людину могутнім небесним опікуном. Князь Володимир, наприклад, охрестившись, став Василем, а його син Ярослав — Георгієм (Юрієм).

Церковне богослужіння потребувало освічених людей, тому були створені школи, а монастирі стали центрами вченості та літописання. З’явилася нова освічена суспільна верства — духовенство: ченці та священники. Християнська мораль вплинула на формування руського писаного права, пом’якшуючи кару за злочини.

Християнські віровчення та мораль стали складовими частинами української культури й мистецтва.

Водночас утвердження християнства на Русі-Україні в його східному, православно-візантійському, варіанті зумовило майбутні протистояння і конфлікти між православними українцями та їхніми західними сусідами-католиками.

ЦЕРКОВНА ІЄРАРХІЯ

Ікона — живописне зображення Ісуса Христа, Богородиці чи святих.

Митрополія — церковна провінція.

Митрополит — другий після патріарха сан у церковній ієрархії, глава митрополії.

1 Ієрархія — послідовне розміщення посад, чинів і т. ін. від найнижчих до найвищих у порядку їхньої підлеглості.

Завдання та запитання

• 1. Яке місто заклав князь Володимир на західних землях Русі-України?
• 2. Що було зображено на срібних монетах князя?
• 3. Які дії князя Володимира призвели до знищення самостійності місцевої племінної верхівки?
• 4. Як ви думаєте, чому князя стали називати святим?
• 5. На контурній карті зафарбуйте території, приєднані до Русі-України за часів Володимира.
• 6. Покажіть на карті (с. 36) або в історичному атласі місця, де були збудовані укріплені фортеці для захисту південних кордонів Русі-України.
• 7. Заповніть у зошитах таблицю.

Сусіди Русі-України, з якими вона

підтримувала економічні зв’язки

підтримувала дипломатичні відносини

• 8*. Чому, на вашу думку, князь Володимир прийняв християнство саме з Візантії?
• 9. Охарактеризуйте позитивні наслідки для Русі-України після прийняття християнства, а також ті проблеми, які постали згодом у зв’язку з цією подією.
• 10. Прочитайте уривки з історичних джерел. Визначте, чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Володимира.

1. «. І коли він прибув, повелів поскидати кумирів, тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста й волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями. »
2. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, й одолів він хозар і город їхній — столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. »

• 11. Прочитайте уривок з історичного джерела та визначте, про діяльність якого князя йдеться.

1. «. І сказав князь: “Се не добре є, що мало городів довкола Києва”. І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів, і з чуді, і з в’ятичів, і ними населив він городи, бо війна була з печенігами. »