Дзвінкі — це приголосні, у творенні яких бере участь і шум, і голос. Глухі — це приголосні, які утворюємо лише за допомогою шуму. Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари. Пари за глухістю та дзвінкістю утворюють і м'які звуки: [дʹ] — [тʹ], [зʹ] — [сʹ] тощо.

Голосні звуки вимовляють тільки за допомогою голосу: [а], [о], [у], [і], [и], [е]. Приголосні звуки вимовляють за допомогою голосу й шуму чи тільки шуму. Тверді приголосні: [б], [д], [г], [ж], [ґ], [дз], [дж], [з], [ц], [п], [х], [ч], [ф], [с], [т], [ш], [к], [р], [м], [н], [л], [в].

В українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів і складів треба вимовляти дзвінко та чітко. Зверни увагу! Однак, іноді при вимові дзвінкий приголосний може уподібнюватися до свого парного глухого приголосного. Це відбувається, коли дзвінкий приголосний стоїть у середині слова перед глухим звуком.

М'які приголосні можуть подовжуватися. М'який подовжений звук на письмі позначається двома буквами: колосся, гілля, віття. Звук [Й] завжди м'який. Звуки [ДЖ], [ДЗ] позначаються двома літерами.

Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари. Підказка: запам'ятати глухі приголосні можна за допомогою фрази ЦаП ХоЧе ФіСТаШКи. Зверніть увагу! Глухий звук [ф] в українській мові не має дзвінкої пари.





Як перевірити парний приголосний наприкінці слова? Щоб перевірити написання парних приголосних на наприкінці слова або перед іншими згоднимипотрібно змінити форму слова або підібрати …