Власниками неприватизованих квартир, що належать до державного житлового фонду, є територіальна громада (в особі місцевих рад) або держава (в особі державних підприємств, організацій, установ) (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. № 2482-XII).13 черв. 2017 р.
Ті, хто не скористався з наданої можливості, досі проживають у “неприватизованій” квартирі – яка належить державі або територіальній громаді. Отже, “неприватизована” квартира має власника – державу або територіальну громаду.
Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Право на приватизацію мають ті, хто зареєстрований у квартирі на момент подачі документів. Не ті, хто були прописані колись чи проживали, а виключно зареєстровані. І не важливо родичі це чи взагалі сторонні люди.
Щоб приватизувати житло необхідно звернутися за місцем проживання із заявою та необхідним пакетом документів до уповноважених органів приватизації або до органів місцевого самоврядування через центр надання адміністративних послуг.
Основними документами, які підтверджують право власності на житло, були:
- договір купівлі-продажу;
- договір дарування;
- свідоцтво про право на спадщину;
- приватизаційні свідоцтва;
- свідоцтво про право на власність, яке видавали органи місцевої влади.
За законом квартира, яка була приватизована, належить не мешканцям, а муніципалітету чи державі. А продати майно може лише власник — інакше правочин буде недійсним.