Червоний клен, посадка і догляд

Червоний клен стане яскравим екзотичним доповненням вашого саду. Якщо ж ви висаджуєте рослини на своїй ділянці за принципами японського саду, то без цього дерева ви просто не зможете обійтися. В Японії, де червонолистий клен набув незвичайної популярності, його вирощують як у відкритому грунті, так і в контейнерах, на балконах, садових горщиках тощо. У цій статті дізнаємося, чому листя червоного клена має такий насичений колір, які правила посадки клена слід дотримуватися, як доглядати за деревом.

Зміст матеріалу

• Клен червоний – опис
• Клен червоний – сорти
• Червоний клен – фото
• Клен червоний – посадка
• Вибираємо місце для посадки червоного клена
• Вибираємо ґрунт для посадки червоного клена
• Вибираємо час для посадки червоного клена
• Технологія посадки червоного клена
• Червоний клен – догляд
• Розмноження червоного клена
• Розмноження червоного клена черенями
• Розмноження червоного клена насінням

Клен червоний – опис

• Клен червоний – це різновид кленів, що входять до групи північноамериканських кленів. Батьківщиною цих красивих дерев є східні регіони Північної Америки. Широке поширення садові форми червоного клену отримали в Південно-Східній Азії.
• Червоний клен – листопадне дерево, що належить до роду Клен і до сімейству Кленові. Клен червоний іноді називають кленом японським червоним.
• Червоний клен може досягати у висоту від 9 до 28 метрів, а ствол дерев може мати діаметр до 1.6 метра.
• Листя червоного клена мають довжину до 10 см, розташовуються на гілці супротивно. Залежно від сорту аркуш червоного клена може мати 3 або 5 лопатей. Перед настанням зими всі листя червоного клена опадають.
• Стовбур клена з червоним листям покритий світло-сірою корою з гладкою поверхнею, яка з плином часу стає більш темною.
• Плодом клена червоного є невелика крилатка, яка може бути пофарбована в червоний, коричневий або жовтуватий відтінок залежно від сорту.
• Клен червоний – дерево-довгожитель, яке за сприятливих умов може зростати до 200 років.
• Червоний відтінок листям клена надають особливі речовини – каротиноїди і антоціани, що містяться в листях у великій кількості. Тому червоні клени восени стають ще більш привабливими.
• Крона червоних кленів має правильну округлу форму, що додає дереву ще більшу декоративність.
• Клен червоного кольору відомий хорошою морозостійкістю.
• Коренева система червоного клена має компактні розміри.
• Відомо понад 150 видів червоного клена. Дерева застосовуються не тільки в садівництві, а й у виробництві паркету, дерев ‘яних бочок, меблів.

Клен червоний – сорти

Завдяки зусиллям селекціонерів з усього світу існує величезна кількість сортів клена декоративного червоного. Особливо популярними для самостійного вирощування стали чагарникові різновиди клена. Листя червоного клена може змінювати свій колір залежно від сезону. Навесні на дереві можуть розпуститися червоні листочки, влітку крона може набувати зеленого кольору, а восени – пурпурово-бордового. Деякі сорти червоного клена мають зелене листя з червоною окантовкою. Розглянемо найпопулярніші сорти червоного клена:

• клен червоний “Scanlon” – листопадне дерево, яке здатне досягати 12 метрів у висоту. Крона клена має правильну пірамідальну форму. Ствол прямий, покритий світлою корою. Листя червоного клена влітку має зелений колір, а восени пофарбовується в насичений пурпуровий. Коренева система червоного клена цього виду має стрижневу форму. Дерево невибагливе, добре росте навіть на збіднених грунтах. Але при виборі місця посадки варто уникати важких глинистих ґрунтів;
• клен червоний “Brandywine”. Сорт характеризується досить швидким щорічним приростом. Доросле дерево виростає до 10-12 метрів, а крона сягає до 6 метрів у діаметрі. Сорт декоративний завдяки кроні правильної овальної форми і багрово-червоному забарвленні, яке листя набувають восени. Коренева система клена червоного сорту “Brandywine” має стрижневу форму. Сорт відомий хорошою переносимістю морозів, але негативним ставленням до тривалої спеки. На занадто сухій і щільній ділянці клен буде повільніше рости, осіння забарвлення не буде таким соковитим;
• клен червоний “Magnificent Magenta”. Клен цього сорту виростає до 12 метрів у висоту. Гарна овальна форма крони надає дереву привабливий зовнішній вигляд. Листя змінює свій колір залежно від сезону. Влітку клен привертає увагу соковитим зеленим листям, яке з приходом осені пофарбовується у зухвалі червоні, бордові, пурпурові відтінки. Клен воліє рости на сонячних ділянках з легким живильним ґрунтом;
• клен червоний “October Glory”. Доросле дерево може досягати 18 метрів у висоту. Соковите зелене листя ефектно виглядає у поєднанні з корою світлого кольору. Крона має загострену пірамідальну форму. Влітку листя мають зелене забарвлення, а восени купують бордові, пурпурові насичені відтінки. Клени даного різновиду гірше ростуть на важких глинистих грунтах з малою концентрацією поживних речовин;
• клен червоний “Ред Сансет”. Сорт був виведений в США і полюбився багатьом садівникам швидкими темпами зростання, невибагливістю у догляді. Доросле дерево може досягати 15-18 метрів у висоту. Крона клена має форму широкої піраміди. Стовбур покритий корою світлого кольору, втечі пофарбовані в червонуватий відтінок, що виглядає неймовірно ефектно в поєднанні як із зеленим листям влітку, так і з багряним листям восени. Червоний клен сорту “Red Sunset” успішно можна вирощувати навіть у регіонах з холодними зимами з температурою до мінус 30 градусів. Дерево воліє легкі ґрунти і не любить щільний грунт, довгу посуху;
• клен червоний “Summer Red” – невелике дерево, що зазвичай виростає до 10-12 метрів у висоту. Крона клена має округлу або овальну форму. Особливу декоративність сорту надає забарвлення листя. Вони можуть бути як ніжно-зеленими, так і червоними, помаранчевими, багряними, з фіолетовим відтінком. Восени листочки довго тримаються на гілочках. Як і більшість інших різновидів червоного клена, клен сорту “Summer Red” воліє добре освітлені місця, ділянки з легким і родючим грунтом;
• клен червоний “Sun Valley” – відмінний варіант компактного листопадного дерева з ефектним осіннім забарвленням листя для ділянки. Стрижнева коренева система клена розташована близько до поверхні землі, має безліч тонких корінців. Листя клена досягають 10 см у довжину і мають 3-5 лопатей. Влітку листя зелене, восени – яскраво-червоне. Відмінними особливостями сорту є хороша морозостійкість, низька опірність вітру, погана переносимість нестачі вологи;
• клен червоний “Somerset” – листопадне дерево компактних розмірів. Крона має трохи витягнуту форму, не має схильності до загущення. Листя клена мають блискучу гладку поверхню, влітку пофарбовані в зелений колір, а восени набувають соковитий червоний колір. Сорт відмінно підходить для вирощування в міських умовах, в посушливу погоду вимагає додаткового поливу;
• клен червоний “Candy Ice”. Дерево має крону у формі піраміди, що з часом набуває більш округлу форму. Декоративність сорту надає особливе забарвлення листя. Влітку на них можна знайти білесі, рожеві, зелені плями неправильної форми. Восени крона набуває обпікаючого вогняного кольору;
• клен червоний “Морган” – листопадне дерево, за сприятливих умов сягає 20 метрів у висоту. Листя клена відразу після появи мають коричневий або бронзовий відтінок, потім вони стають зеленими, а з приходом осені набувають соковитий червоний колір. Сорт відомий високою морозостійкістю, невибагливістю у догляді, здатністю добре переносити міські умови зростання;
• клен червоний “Sekka”. Якщо ви шукаєте для своєї ділянки червоний клен невеликих розмірів, то обов ‘язково придивіться до даного сорту. Доросле дерево рідко перевищує 8 метрів у висоту. Зелене листя восени набуває яскравого червоного кольору, що миттєво виділяє дерево серед інших декоративних рослин.

Червоний клен – фото

Клен червоний – посадка

Вибираємо місце для посадки червоного клена

Незважаючи на те, що більшість різновидів червоного клена абсолютно невибагливі до місця свого зростання, при посадці дерева на ділянці бажано слідувати наступним рекомендаціям:

• клен червоний краще не саджати на занадто відкритих і вітряних ділянках, так як дерево цього не любить;
• вибирайте добре освітлену ділянку, але й уникайте посадки саджанця червоного клена на ділянку, що постійно перебуває під прямими сонячними променями. У такому місці клен може втратити яскравість свого забарвлення. Краще віддати перевагу злегка затіненій ділянці;
• при виборі місця для посадки червоного клена варто враховувати розташування інших рослин. Деякі різновиди червоного клена в дорослому стані можуть мати крону до 12 метрів в діаметрі.

Вибираємо ґрунт для посадки червоного клена

Який ґрунт віддає перевагу червоному клену? Більшість сортів здатні максимально проявляти свої декоративні якості практично в будь-якому ґрунті. Але деякі “уподобання” у червонолистих кленів все-таки є:

• більшість червоних кленів негативно ставляться до важких, глинистих, надмірно зволожених грунтів. Хоча дикі різновиди клена ростуть навіть на болотистих ділянках. Для садових видів краще вибирати легкі ґрунти з хорошою повітропроникністю;
• земля на ділянці, де ви збираєтеся посадити червоний клен, бажано повинна володіти кислотністю 6.0 – 7.5. Якщо земля занадто кисла, то слід внести вапно під перекопування;
• якщо ґрунтові води на вашій ділянці протікають занадто близько до поверхні, то подбайте про створення гарного дренажного шару;
• червоні клени можуть рости на ґрунті з невеликою концентрацією поживних речовин, але на родючій ділянці, звичайно ж, дерева будуть більш декоративними.

Вибираємо час для посадки червоного клена

Питання вибору часу посадки червоного клена особливо часто хвилює садівників-початківців. Більшість сортів цих дерев рекомендують висаджувати навесні – в період з початку по середину квітня. При такій весняній посадці молоді клени встигнуть добре вкоренитися і адаптуватися до нового місця до настання зими.

Технологія посадки червоного клена

• Процес посадки червоного клена починається з підготовки посадкової ями. Для початку добре перекопайте ділянку, позбудьтеся від сорних рослин, каменів і сміття. Розміри ями залежатимуть від розмірів кореневої системи саджанця, але зазвичай вони становлять 50 * 70 см. Якщо сумніваєтеся у визначенні розмірів посадкової ями, то дотримуйтеся простого правила – величина ями повинна бути в 2 рази більше земляного кома саджанця.
• На дні посадкової ями обов ‘язково потрібно спорудити дренажний шар. Чим більш важким і глинистим є грунт на ділянці, тим товщим повинен бути шар дренажу. Ви можете використовувати щебінь, биту цеглу або інший матеріал.
• Далі посадкову яму слід пролити великою кількістю води і дочекатися її вбирання.
• Поки вода в посадковій ямі вбирається, ви можете зайнятися приготуванням поживної земляної суміші для заповнення ями. У рівних частках можна змішати дернову землю, торф і перегной. Корисно буде додати в ґрунт будь-яке комплексне мінеральне добриво. Деякі садівники люблять вносити в посадкові ями під клени нітроамофоску в розрахунку 150 гр на один саджанець.
• Якщо ви купували саджанець червоного клена в контейнері, то прийшов час акуратно витягти дерево з нього, намагаючись не пошкодити коріння. Для полегшення цього процесу клен у контейнері можна попередньо полити водою.
• Далі однією рукою опустіть саджанець на дно посадкової ями, а другою починайте заповнювати її грунтом. Найлегше посадку проводити з помічником. Червоні клени не люблять глибокої посадки. Коренева шийка саджанця після заповнення ями ґрунтом повинна перебувати на одному рівні із землею. Також допустимо невелике піднесення кореневої шийки над поверхнею землі, але не більше ніж на 5 см.
• Прикореневу ділянку землі обов ‘язково потрібно замульчувати сухим листям або тирсою, щоб уповільнити випаровування вологи. Червоний клен, який посадили нещодавно, слід притеняти від прямих сонячних променів до того моменту, як рослина зміцніє. Також потрібно стежити за вологістю ґрунту, поливати в міру необхідності.

Червоний клен – догляд

Отже, витончений червоний клен посаджений на вашій ділянці. Що ж робити далі? Чи складний догляд за цим декоративним деревцем з пурпурово-багряним листям? “Наглядати” найретельніше доведеться за молодими кленами, а ось дорослі дерева і зовсім можуть чудово обходитися без участі людини. Адже в дикій природі за червоними кленами ніхто не доглядає, вони дивовижно виглядають і ростуть більше 100 років. Звичайно, сортові декоративні клени вимагають трохи більшого догляду, якщо ви хочете підтримувати їх красу на максимальному рівні. Розглянемо, якого ж догляду можуть потребувати як молоді, так і дорослі червоні клени на присадибній ділянці:

• підживлення. Кількість і частота підживлень залежать від віку червоного клена. Приблизно перші 4 роки після посадки декоративний червоний клен потребує трохи більшої порції добрив, ніж дорослі “побратими”. Щовесни під молоде деревце можна вносити суперфосфати, калійну сіль, сечовину. У літній період садівники радять використовувати для підживлення клена ефективний і всім відомий препарат – “Кемира”. Що стосується підживлень дорослих червоних кленів, то їх можна не проводити зовсім. Але дерево з вдячністю сприйме внесення мінеральних комплексних препаратів приблизно 1 раз на 2-3 роки;
• полив. Особливо уважно стежити за вологістю ґрунту в прикореневій зоні потрібно буде протягом першого року після посадки. Під один молодий клен потрібно близько 15-20 літрів води. Дерева краще не поливати холодною водою або водою з-під крана. Ідеальна вода для поливу декоративного клена – дощова вода, трохи тепла. Здійснювати полив слід просто під корінь молодого деревця. Частота поливу залежить від багатьох факторів – від кліматичних особливостей вашого регіону, від глибини протікання ґрунтових вод, від характеристик ґрунту. Дорослі червоні клени досить легко переносять посуху, але листя може втрачати трохи своєї яскравості;
• обрізка. Чи потребують червоні клени в обрізці? У санітарній обрізці, звичайно, так. Навесні дерева уважно оглядають на наявність пошкоджених гілок, сухих втечі. Місця зрізів обов ‘язково обробляють садовим варом, щоб уникнути інфікування дерева. Якщо на вашій ділянці росте червоний клен сорту, який характеризується схильністю до загущення крони, то “зайві” втечі можна видаляти. У формуючій обрізці сучасні сортові клени не потребують, оскільки їхні крони спочатку мають красиві і правильні форми. Але при бажанні і при наявності “дружби” з садовими ножицями, червоному клену можна надати абсолютно фантастичні обриси, які в поєднанні з яскравим кольором листя будуть виглядати ще більш ефектно;
• підготовка до зими. Більшість сортів червоного клена мають відмінні зимостійкі характеристики. Але молоді деревця краще вберегти в суворі зими, обклавши стовбур яловим лапником. У безсніжні зими можна використовувати додатковий варіант утеплення червоного клена – утеплення стовбура мішковиною або будь-яким іншим підходящим матеріалом. Якщо після суворої зими ви виявите підмерзлі втечі, то не впадайте у відчай. Навесні дерево почне активно нарощувати нові втечі і швидко відновиться.

Розмноження червоного клена

Розмноження червоного клена черенями

Звичайно, ви можете спробувати розмножити декоративний клен методом черенкування, але не чекайте 100% -ого успіху. Розглянемо приблизну інструкцію такого способу розведення клена:

• заготівлею черенків слід зайнятися відразу після закінчення літнього сезону. Приблизна довжина череня – 20-25 см. На втечі має залишатися 2 листки, які вкорачивають ножицями наполовину;
• для того щоб череня червоного клена краще вкоренилося, перед зануренням в грунт його замочують на деякий час в розчин будь-якого сучасного стимулятора утворення коріння;
• підготуйте легку поживну суміш з торфу, перегноя, в яку ви будете висаджувати череня;
• висаджені черенки клена поливають;
• з приходом весни стане зрозуміло, які черенки клена прижилися, а які ні. Молоді рослини можна пересадити на постійне місце росту в новий поживний субстрат.

Розмноження червоного клена насінням

Вирощування червоного клена із насіння – процес неймовірно трудомісткий. Зміцніла рослина ви отримаєте не раніше, ніж через 3 роки після посіву насіння. Щоб розмноження декоративного червоного клена таким способом пройшло успішно, дотримуйтеся наступної інструкції:

• зберіть “літачки” з клена, в яких міститься насіння. Перед посадкою в ґрунт вони обов ‘язково повинні пройти стратифікацію. Для цього помістіть посадковий матеріал на нижню полицю холодильника або в інше темне і прохолодне місце з температурою від 0 до 3 градусів тепла;
• після “зимівлі” насіння червоного клена потрібно продезінфікувати шляхом замочування на 2-3 доби в розчині перекису водню;
• підготуйте поживну земляну суміш, в яку будете висаджувати насіння клена. Вона повинна складатися з торфу, піску і перегну;
• зробіть лунки або борозни глибиною близько 4 см. Посійте насіння і полийте;
• перші сходи червоного клена зможете спостерігати через 3-4 тижні;
• доглядайте за посадками клена – не допускайте пересихання землі, рихліть землю, щоб не допускати утворення кірки на поверхні грунту, притеняйте від прямих сонячних променів;
• на постійне місце росту молоді червоні клени, вирощені з насіння, можна буде пересадити через 1 рік.

Декоративний клен – вирощування, види, сорти з фото, розмноження, хвороби

Рід клена (Acer) дуже різноманітний та налічує близько 150 видів, які приймають форму кущів або дерев. Природне середовище зростання охоплює зони помірного поясу північної півкулі (Північна Америка, Європа, Азія) та Північної Африки.

Завдяки своїй декоративності й низьким вимогам рослина широко використовується при облаштуванні зелених паркових зон та садів.

Листя клена пальчастолопатеве або перисте, в залежності від виду. Восени воно набуває характерних вогненно-багряних відтінків. Квіти у більшості видів з’являються ще до листя (березень-квітень).

Чоловічі квіти виглядають у вигляді красивих, довгих пучків-суцвіть, а жіночі зібрані в пухкі волоті. Забарвлення варіюється від зеленого, жовто-зеленого, помаранчевого до червоного відтінку.

Окремо квіти не представляють декоративної цінності, але квітуче дерево навесні виглядає дуже ефектно.

Після відцвітання зав’язуються плоди з маленькими сплощеними крилами. Крилатки клена містять одне насіння і, обертаючись при падінні, можуть переноситися вітром на значну відстань.

Скільки живе клен? У природі тривалість життя дерев становить близько 100 років, але в садовій культурі рослина не дуже довговічна і її термін життя обмежується 30-40 роками.

Сорти та види кленів з фото

Одним з найбільш декоративних та популярних в ландшафтному дизайні є пальмолистий клен (Acer Palmatum) з його величезним сортовим розмаїттям.

Завдяки формі листя цей вид ще називають віяловим кленом або долонеподібним. Це чагарник або низьке дерево, що росте в природі в Японії, на Корейському півострові та в східній частині Китаю.

В Європу рослина була привезена в середині 19 століття і європейці були зачаровані її східною красою. На той час в Японії було виведено вже десятки сортових форм.

Після тривалого періоду захоплення інтерес до рослини у садівників вщух, щоб спалахнути з новою силою в другій половині 20-го століття, коли в Європу були привезені з Японії фантастичні новинки сортів клена пальмолистого. Характерною особливістю виду є його різьблене, ажурне листя та форма крони у вигляді парасольки.

Це досить вимоглива рослина та не всі її сортові форми можна вирощувати в наших садах. Сорти, які продаються в садових центрах, складають лише невеликий відсоток із сотень виведених культиварів. Але, щоб насолодитися красою цих унікальних дерев, потрібно створити для них відповідні умови.

Віяловий клен не дуже стійкий до морозу, тому його слід садити в сонячних й теплих місцях. Карликові сортові форми можна вирощувати в контейнерах в саду або у внутрішньому дворику та переносити восени у світлі приміщення, де температура не опускається нижче 5 °C.

З такою великою кількістю різних розмірів, кольорів та форм листя важко описати кожен сорт, але всі вони без винятку є унікальною прикрасою будь-якого саду.

Поширені в наших садах сорти

Клен «Діссектум Атропурпуреум» – найбільш поширений сорт серії «Діссектум» у вигляді карликового, часто багатостовбурного деревця з каскадними гілками, що утворюють мальовничий купол.

Висота його не перевищує 1,5 – 3 метрів. Ажурне темно-червоне листя забарвлюється в яскраво-червоний колір восени.

«Blood good» – відзначений нагородами, як один з кращих пурпурно-листяних сортів. Являє собою великий чагарник або маленьке округле дерево надзвичайної краси в будь-який час року.

Навесні розпускаються маленькі фіолетові квіти, після яких зав’язуються червоні крилатки. Листя у винно-червоних та бордових відтінках зберігає свій колір влітку й стає яскраво-малиновим восени. Після листопаду оголюється червона кора, яка додає інтерес до зимового пейзажу.

«Shaina» являє собою деревце з повільним зростанням та щільною кроною. Фантастичне яскраво-червоне весняне листя влітку стає темно-червоним, а восени яскраво-малиновим.

Японський клен (Acer japonicum) також родом з Японії, досягає 6 м у висоту і за формою листя дуже схожий на пальмолистий вид, хоча не може похвалитися великою кількістю сортів. Квіти великі, бордові.

Варто звернути увагу на неймовірно популярний, відзначений нагородами сорт клена японського «Аконітіфоліум».

Однією з найбільш привабливих особливостей цього культивара є його інтенсивне осіннє забарвлення, коли листя набуває блискучі червоні й кармінові тони та залишається на рослині довгий час. Цей сорт був спочатку відомий як «Maiku jaku», що означає «Танці павича». Лауреат престижної премії «Садові заслуги».

Звичайний або гостролистий клен (Acer platanoides). Висота виду близько 30 м, тому його рекомендується вирощувати у великих садах, особливо натуралістичних – лісових та сільських. У дерева велике 5-7-лопатеве листя, добре переносить напівтінисті позиції, посухи й забруднення повітря.

Варто звернути увагу на такі сорти гостролистого клена як:

• «Глобозум» з кулястою кроною на штамбі.

• клен «Роял ред» з ліловим забарвленням протягом усього сезону.

• клен «Кримсон Кінг» – з темним пурпурно-багряним листям. Квітки червонувато-помаранчеві.

• «Друммонді» – прекрасна строката форма. Листя зелене з кремовою облямівкою по краю.

Клен білий або псевдоплатановий (Acer pseudoplatanus) – величне дерево, що досягає 30-40 м у висоту. Віддає перевагу родючим ґрунтам, з труднощами переносить посуху та забруднення повітря.

Його можна садити групами як укриття для інших насаджень, оскільки дерево може протистояти сильним вітрам та морозам. У садівництві величезною популярністю користуються варієгатні сорти виду. Наприклад, серія «Eskimo Sunset» з барвистим листям в рожево-кремових або жовтих тонах.

Червоний клен (Acer rubrum) до 15 м у висоту. Восени листя набуває неповторного помаранчевого та червоного забарвлення. Любить родючі, помірно вологі та кислі субстрати.

«Red Sunset» – середнього розміру з правильною пірамідальною кроною. Приголомшливо виглядає восени, коли листя червоніє та довго не опадає.

«Жовтнева слава» – сорт середнього розміру, приблизно до 15 м заввишки. Для нього характерна симетрична ширококонічна крона й більш пізній період осіннього забарвлення.

Сріблястий клен або цукровий (Acer saccharinum) родом з Канади. Відомий своїм ефектним осіннім забарвленням. Це велике дерево з прямим стовбуром, широкими розлогими гілками та щільною овальною або округлою кроною.

Його зелене листя восени розцвічується палітрою жовтих, апельсинових та червоних відтінків. Даний вид добре росте у вологому ґрунті біля водойм.

Клен сірий (Acer griseum) відомий своєю ефектною текстурою кори та яскравим осіннім кольором.

Каштаново-коричнева кора його стовбура та гілок постійно розшаровується на тонкі, щільні кучері, оголюючи під собою більш яскраву коричнево-червону деревину.

Дерево є яскравим акцентом саду протягом усього року. Лауреат престижної премії «Садові заслуги» від Королівського садівничого товариства.

Клен татарський гіннала (Acer ginnala), який ще називають прирічковим кленом. Це невеликий листяний чагарник, що росте в північно-східному регіоні Азії. Може досягнути 3-15 метрів. Восени зелене листя стає яскраво-червоним та помаранчевим.

Клен ясенелистий або американський (Acer negundo) – невелике дерево з Північної Америки. Інтерес представляє його низькорослий сорт- «Фламінго» або рожевий клен, що був виведений селекціонерами Нідерландів в 1970-х роках.

Молоде листя культивара зелене з рожевим краєм, який влітку стає кремово-білим. Листяні ніжки рожево-червоні. Даний сорт утворює прикореневу поросль та може вирощуватися у вигляді куща.

Вибір місця для посадки клена

У садових кленів з їх різноманітністю умови вибору місця можуть відрізнятися, хоча більшість видів мають схожі вимоги по догляду.

Декоративні клени найкраще ростуть у родючому, багатому гумусом, водопроникному субстраті. Ґрунт може бути злегка кислим або нейтральним, з pH між 4,5 та 7.

Ущільнені й лужні субстрати абсолютно непридатні. У заболоченому або важкому ґрунті нестача кисню може виникати дуже швидко, що призводить до відмирання тонких волокон коренів, які необхідні для виживання цього прекрасного дерева.

Ґрунт при вирощуванні клена повинен бути постійно вологим. Також рекомендується висока вологість повітря, особливо для японського виду та віялового.

Більшості дерев подобаються сонячні місця. В таких умовах їх листя забарвлюється в більш широкому діапазоні яскравих кольорів.

Однак клен віяловий погано реагує на прямі полуденні промені, що призводять до опіків, висушування кінчиків листя та зменшення інтенсивності забарвлення.

У регіонах з жарким літом висаджувати його краще в зоні саду з впливом ранкового або післяобіднього сонця або в розсіяній тіні під розлогими кронами високих дерев.

У такому місці він розкриє всю пишність своєї барвистої крони. Якщо рослина вирощується на повному сонці, то в такому випадку ґрунт ні в якому разі не повинен висихати, залишаючись весь час вологим.

Місце посадки клена має бути також захищене від холодних зимових вітрів, наприклад, під захистом будівель або огорож.

Хорошим рішенням буде оточити саджанець високими хвойними деревами (туя, ялина, ялиця та інші), які взимку забезпечують набагато кращий захист, ніж листяні рослини.

У розплідниках всі кленові саджанці продаються із закритою кореневою системою, завдяки чому висаджувати їх можна протягом усього сезону – з квітня, коли ґрунт вже трохи прогрівся та по жовтень.

Як посадити клен? Треба викопати досить велику посадкову яму, що перевищує у 2 рази обсяг земляної грудки саджанця. Землю з ями змішують з 3 частинами компосту, на дні викладають дренажний шар з битої цегли або керамзиту.

Після посадки землю навколо саджанця добре утрамбовують й рясно поливають. Штамбові та одноствольні деревця рекомендується прив’язати до опори.

Догляд за кленом садовим

Практично всі види вологолюбні, а молоді саджанці в період вкорінення та клени з Японії особливо чутливі до нестачі вологи. Одна з причин цього полягає в тому, що вихідці з Японії ростуть у вологому кліматі та мають поверхневу кореневу систему, яка не досягає вологи в глибоких шарах ґрунту.

Тому в спеку та посуху необхідний регулярний та рясний полив. Дорослі дерева інших представників роду без проблем переносять тимчасовий дефіцит води, поливають їх тільки в разі тривалої відсутності дощів.

Листя клена можуть висихати на кінцях. Пояснення просте – це пошкодження, що викликане спекою. Японські та віялові клени дуже схильні до цієї проблеми.

Шар органічної мульчі з хвої, кори, тріски або компосту висотою 7-8 см в пристовбурній області допомагає ґрунту утримувати вологу та перешкоджає росту бур’янів, проте мульча не повинна торкатися стовбура дерева. Взимку така мульча запобігає почерговому промерзанню та відтаванню ґрунту, а жарким літом охолоджує землю.

Що стосується підгодівлі, то в цьому плані рослина відносно невимоглива та їй вистачає поживних речовин в перші роки після посадки в родючий ґрунт.

У наступні роки при внесенні добрив слід дотримуватися обережності, оскільки їх надлишок знижує зимостійкість та погано впливає на яскраве забарвлення. При необхідності удобрюють у квітні компостом, який прикопують навколо пристовбурної області.

Вихідці з Японії погано реагують на обрізування. Рекомендуються невеликі санітарні роботи, такі як видалення пошкоджених, засохлих або мертвих пагонів.

Більш масштабне обрізування повинне проводитися тільки у виняткових випадках в кінці літа, коли відтік соку буде найменшим, і зрізи можуть зажити до осені-зими.

Найкраще зрізувати на 2 см вище точки зростання. У інших видів обрізування повинне проводитися на початку березня, перед відкриттям бруньок.

Декоративний клен взимку

Сувора зима може становити велику небезпеку, але, на щастя, дерева здатні регенерувати з приходом весни. Проте, саджанці східних сортів в холодних районах вимагають передзимнього укриття, наприклад, солом’яними циновками або більш товстим агротекстилем, але будьте обережні, щоб не зламати тендітні гілки. Прикореневу зону утеплюють шаром соломи або опалою хвоєю.

Навіть навесні потрібно бути пильними, оскільки останні заморозки в травні можуть пошкодити молоді листочки. У правильному місці посадки дорослі теплолюбні клени добре переносять морози.

Розмноження клена живцями

Рослина може розмножуватися напівздерев’янілими живцями, а американський клен і кореневою порослю.

Живці довжиною 15 см беруть в кінці весни. Краще акуратно відривати їх з «п’ятою» – шматочком кори батьківського дерева, яка підвищує шанси на швидке укорінення. На живці має бути приблизно три листяних вузлів. Зріз занурюють в гормон, що прискорює вкорінення.

Живці клена занурюють в гормон

Висаджують в суміш з торфу, універсального ґрунту та вермикуліту, які взяти в рівних пропорціях. Добре поливають і накривають горщик прозорим пакетом для підтримки вологого середовища.

Пакет відкривають для провітрювання 2 рази на день на кілька хвилин, щоб уникнути утворення конденсату. Ґрунт повинен залишатися весь час помірно вологим, але поливають після підсихання верхнього шару. Коріння починає формуватися приблизно через 2-3 тижні.

Пакет прибирають після появи ознак нового зростання. Першу зиму саджанець залишають в горщику та тримають в прохолодному й світлому приміщенні, поливаючи в разі потреби.

Перед тим, як пересадити саджанець японського клена, акліматизуйте його до прямих сонячних променів протягом тижня. Висаджують у відкритий ґрунт, коли нічна температура стабільно тримається вище нуля.

Хвороби клена

Причин, через які може сохнути клен, може бути кілька – неправильне місце посадки, в результаті якого рослина страждає від нестачі вологи, поганого субстрату й холодних вітрів та зараження деякими патогенами.

Чорні плями на листі клена. Хвороба викликана грибком rhytisma acerinum, який вражає листя, але не ставить під загрозу життя рослини, тільки впливає на його декоративність. Патоген зимує в опалому листі, яке восени обов’язково потрібно спалювати.

Чорні плями на листі клену

Для профілактики та лікування проводять обробку бордоською сумішшю на самому початку весни та перед зимою. Інший варіант – натуральний фунгіцид, приготований настій з ферментованого хвоща або з кропиви.

Побуріння країв листяної пластини та пожовтіння або потемніння ділянок між основними жилками є симптомами теплового опіку. Листя може сохнути, стає ламким.

Тепловий опік японського клену

Пошкодження зазвичай виникає у верхній частині з сонячної, південної та вітряної сторони. В кінці літа може статися передчасний листопад. Симптоми зазвичай з’являються після сухого вітру в поєднанні з періодами спекотної та сухої погоди.

Антракноз, що викликаний грибами певного типу (наприклад, K. apocrypta ). Цей тип грибка особливо поширений після прохолодної та вологої зими або весни.

На кленах він викликає появу коричневих або пурпурно-коричневих плям і смуг біля листяних жилок, дерево може передчасно втрачати листя. Якщо цикл хвороби повторюється з року в рік, то сповільнюється розвиток дерева.

Для профілактики важливо щоосені згрібати всю опале листя та утилізувати, оскільки воно є ідеальним середовищем для розмноження антракноза. Інший варіант – провести обробку спеціальним фунгіцидом, що містить хімічну речовину під назвою манкоцеб.

Вертицильозне в’янення – це поширена та серйозна проблема, яка може вбити навіть вкорінені дерева. Рослина з в’яненням часто має коричневе або обпалене на вигляд листя на уражених гілках.

Іноді під корою можна виявити смуги оливкового кольору. Хвороба починається в кореневій системі та поширюється на пагони, які в наслідок відмирають.

Більшість рослин засихає протягом одного-двох сезонів після появи симптомів. На жаль, найкращий спосіб контролювати хворобу – це знищити заражені насадження, щоб запобігти її поширенню.

Бура плямистість або филостикта. Викликає появу некрозних, світло-коричневих або жовтих плям на листяних пластинах. Плями стають згодом сухими, світліють та ламаючись, залишають дірки.

Як і у випадку з антракнозом, грибок, що викликає філлостікту, проводить зиму на опалому листі. Для профілактики хвороби щоосені збирайте його та утилізуйте. Для лікування використовують бордоську суміш.

Шкідники клена

Одним зі шкідників клена є коричнева попелиця, від якої можна позбутися за допомогою розпилення інсектицидів.

З екологічних методів боротьби застосовують сильний натиск води зі шланга, який змиває колонії шкідників та обробку настоєм з листя томата, що містять алкалоїди.

Дані речовини токсичні для попелиці, але безпечні для рослин і людей. Залийте водою (500 мл) 2 склянки подрібненого листя й дайте настоятися 1-2 дні. Настій процідіть, додайте до нього ще склянку води. Природний інсектицид готовий.

Інші шкідники клена: кленовий борошнистий червець, що утворює колонії на нижньому боці гілок, щитівки. Обидва види комах краще спочатку прибрати вручну, а потім обробити пагони системним інсектицидом.

Кліщ павутинний, який харчується соком листя. Симптомом є поява коричневої плямистості на листяних пластинах.

Галові кліщі викликають утворення галлів на кленовому листю, симптоми ураження з’являються ранньою весною або в кінці травня.

Влітку можлива поява гусениць, а навесні картопляних цикадок, які харчуються молодим листям, бутонами та жуків листоїдів.

Декоративний клен в ландшафтному дизайні

З усіх видів найбільш універсальний витончений віяловий клен та японський, які відрізняються чудовими відтінками як літнього, так і осіннього ажурного листя.

Їх посадка в компанії з декількома хвойними, декоративно листяними та квітучими деревами або чагарниками, злаками й травами дозволить створити мальовничу композицію, що не втрачає своєї краси протягом більшої частини року.

Карликові сорти в груповій посадці подарують прекрасну демонстрацію барвистої палітри.

Високі види підходять для прикраси саду як солітер, особливо на тлі смарагдових газонів. Їх сліпучі осінні відтінки золотисто-жовтого, червоно-пурпурного та бордового стануть дивовижним акцентом осіннього пейзажу.

Майже всі клени мають дрібні корені, а тому не є серйозними конкурентами посадженим поруч рослинам. Відмінні компаньйони для них – це насадження, що мають схожі умови вирощування, наприклад, представники хвойних, рододендрони, гортензії, азалії, кальмія.

Червоний клен сорти, опис, посадка і догляд

В Японії є осіннє свято момидзи, сезон червоних кленів, коли вся країна милується зміною зеленого листя на оранжево-червону, осінню. Класичні японські клени теплолюбні, але цими видами сімейство не обмежена, в середній смузі Росії прекрасно росте американський червоний клен.

Опис сортів і видів

Клен червоний (Acer rubrum) родом з Північної Америки, його трьох або п’яти лопатеві листя сидять на червоних черешках. Влітку листя світло-зелені зверху і білуваті знизу. Особливо корисний клен гарний восени. Перш ніж остаточно почервоніти, лист стає жовтим, помаранчевим, червоним.

Найбільш цікаві сорти:

• “Октобер глорі” – листя влітку глянцеві, зелені, а восени малиново-червоні;
• “Ред Сансет” – дерево з овальною кроною і багатою палітрою осінніх фарб від оранжево-червоних до чисто-червоних;
• “Армстронг” – відрізняється пірамідальної кроною;
• “Сомерсет” – цвіте в квітні, до розпускання листя, восени темно-зелене листя стає яскраво-червоною;
• “Сан Валлей” – дерево невисоке, до 6 м, восени листя набуває красиві відтінки від яскраво-червоного до темно-червоного кольору.

Сорти з червоною осінньої забарвленням листя зустрічаються також серед інших видів – японський червоний клен, клен Шірасави, дланевідний або віяловий, гостролистий.

Посадка червоного клена у відкритий грунт

Американські клени одні з небагатьох представників роду, які добре ростуть в затіненні, і витримує тривале затоплення кореневої системи. Клени люблять багаті поживні субстрати, не виносять піску і кам’янистих грунтів. Яскраво-червона декоративна забарвлення листя не проявляється на лужному грунті. Посадка клена проводиться на ділянці з родючим грунтом.

Дерево вимагає постійного зволоження, тому на дні ями роблять хороший дренаж, щоб йшла зайва вода. У посадкову лунку вносять комплексне мінеральне добриво, змішуючи його з грунтом. Розмір ями повинен відповідати кореневій системі. Саджанець поливають, мульчують пристовбурні кола торфом, компостом, тирсою або соломою.

Агротехніка вирощування та догляд

Червоний клен морозостійкий, невимогливий до вологості грунту. На своїй батьківщині, в Північній Америці він вважається одним з найбільш посухостійких кленів. У той же час – це один з небагатьох видів, який росте на затоплюваних, майже болотистих ґрунтах.

У догляді дерево невибаглива, вимагає набагато менше уваги, ніж плодові дерева. Влітку червоний клен любить дощування по листю в посушливу погоду. Навесні, за два тижні до розпускання бруньок, проводять санітарну обрізку, вносять комплексне мінеральне добриво і мульчують пристовбурні кола.

При появі шкідників обробляють дерево інсектицидами. Найчастіше його вражає кленова белокрилка, борошнистий червець і листової довгоносик. З хвороб клена поширена коралова плямистість – на корі виступають бордові плями. Уражені гілки видаляють і спалюють, місця зрізів змащують садовим варом. Восени листя кленів збирають з-під дерев для запобігання поширенню інфекцій.

Обрізка і формування крони

Як правило, у кленів від природи гарні розлогі, конічні, пірамідальні або округлі крони, які не потребують формує обрізку. Навесні і восени, коли рух соку загальмовано, проводять санітарну обрізку гілок, видаляючи засохлі і підморожені пагони, уражені шкідниками чи хворобами.

Вирізують також зайву кореневу поросль і втечі конкуренти, загущаючі крону і пересічні між собою. З віком (приблизно на 10 рік після посадки) скелетні гілки дерева можна вкоротити на 2/3. Якщо висоту дерева необхідно стримувати на певному рівні, верхівку щорічно підрізають.

Способи розмноження рослини

Деякі різновиди дають рясну кореневу поросль. Для розмноження таких дерев досить викопати навесні молодий саджанець, і відокремивши від материнського дерева, посадити на нове місце.

Сортові клени розмножують двома способами:

1. Насінням. Перед висадкою насіння клена вимагають стратифікації. Їх можна тримати 3 місяці в холодильнику при температурі від 0 до 4 ° C. Або висівати насіння у відкритий грунт восени на 3-5 см в глибину. З них навесні з’являються молоді розточення, які краще прикрити на наступну зиму.
2. Живцюванням і щепленням. Цей спосіб частіше використовується в садових центрах для отримання саджанців хорошої якості. Живці сортових кленів прищеплюють на готовий підщепу з розвиненою кореневою системою.

При вирощуванні кленів необхідно контролювати їх поширення, так як це легко відбувається самосівом, вчасно виполювати небажану поросль.

Зимівля червоного клена

Червоний клен – зимостійка декоративна рослина. Йому не потрібне спеціальне укриття на зиму. Можуть підмерзати тільки молоді саджанці в суворі безсніжні зими.

Для укриття невеликого дерева споруджують каркас, який обмотують навколо нетканим покривним матеріалом.Щоб не промерзли коріння, в пристовбурні кола насипають товстий шар мульчі.

Для успішної зимівлі клена з середини літа припиняють підживлення добривами, що містять азот. Дереву для підготовки до морозів потрібен тільки калій і фосфор. Восени, до промерзання грунту, можна провести вологозарядковий полив, який захистить кореневу систему від пошкодження.

Застосування в ландшафтному дизайні

Культуру використовують для одиночних і групових посадок на садових ділянках і в парках. Невеликі декоративні форми вирощують як діжкові рослини, створюють бонсай.

Клен з червоним листям підходить для прикраси берегів водойм і зон відпочинку, створення живоплотів. Він красиво поєднується з в’язами, дубами, березами та липами. А також з хвойними деревами – соснами, ялинами, смереками, модрина. У кам’янистих садах добре виглядають невисокі сорти дерева по сусідству з Бадані.

Точно запалені свічки прикрашають клени осінньої червоним листям сади і парки. Незвичайні дерева помітно виділяються на жовто-помаранчевому тлі осені. Яскраві фарби створюють святковий, добрий настрій, якого так не вистачає в дощові осінні дні.