Який тиск у гідроакумуляторі має бути: норма

Гідроакумулятор – це спеціальна металева ємність, яка утримує певний обсяг води під тиском. Це пристосування використовується для підтримки стабільного тиску в гідропроводі, оберігає від перепадів і гідроударів. При наявності гідроакумулятора можна зберегти подачу води на деякий час, навіть якщо відсутня електрика.

Гідробак не створює тиску в системі водопостачання. Останній параметр досягається використанням насоса або залежить від підпірної башти (у разі коли система централізована). Який має бути тиск у гідроакумуляторі, залежить від його обсягу, виду і призначення.

Функції гідробаку в системі водопостачання

Основними функціями бака в системі водопостачання є:

1. Упередження насоса і його робочих частин від передчасного зносу. Такий параметр досягається за рахунок постійного наповнення резервуара водою. Насос запускається лише в разі спустошення бака. Також кожен насос має певну розрахункову кількість робочих годин, а за рахунок запасу невикористаних запусків підвищується тривалість експлуатації.
2. Підтримка тиску, що встановився в системі. Який тиск має бути в гідроакумуляторі, залежить від конкретних параметрів (наприклад, кількості перешкод у вигляді колін, кранів тощо). Через гідравлічні перешкоди, що призводять до порушення потоку води, може змінюватися і її температура. Встановлення гідроакумулятора усуне такий недолік.
3. Пристосування пом ‘якшує гідроудари, які завдають шкоди трубопроводу і можуть вивести його з ладу.
4. Підтримка допустимого запасу води. Гідробак здатний зберегти максимально допустиму кількість води під час відсутності електроенергії. Після усунення проблеми пристосування автоматично відновить необхідні запаси і продовжить працювати в звичайному режимі.

Гідроакумулятор

Основними складовими гідробаку є:

1. Герметичний корпус, який розділений спеціальною мембраною на дві камери – для води і для повітря.
2. Мембрана. У цій частині бака зберігається вода. Мембрана виготовляється зі спеціального матеріалу – бутилу. Останній стійкий до впливу біологічних речовин і є безпечним у використанні.
3. Пневмоклапан. Ця деталь призначена для регулювання тиску повітря в системі. У малолітражних баках замість клапана встановлюють трійник або кран. Який тиск повітря має бути в гідроакумуляторі, також залежить від його обсягу (в середньому, нормальним є 1,5-2 атм).

Важливо! Пристрій бака повинен бути максимально простим, для того щоб в ході розбирання не був потрібен повний злив води з мембрани.

Щоб уникнути гідропотір слід підбирати діаметр трубопроводу і напірного патрубка з великою точністю.

Принцип роботи

1. При подачі води під тиском у мембрану зростає і тиск.
2. Після досягнення необхідного рівня тиску реле відключає насос. Відповідно, подача води припиняється.
3. Під час падіння встановленого тиску насос відновлює роботу, і вода знову надходить у мембрану.

Важливо! Ефективність роботи залежить від обсягу бака: чим він більший, тим ефективніший результат.

Періодичність спрацьовування реле регулюється. Яким має тиск у гідроакумуляторі бути, а також параметри для досягнення безперебійної роботи зазначаються в рекомендаціях з експлуатації.

Види гідробаків

Баки виконуються у вертикальній і горизонтальній компоновках. При цьому принцип роботи однаковий для обох видів. Невеликою відмінністю в баках вертикального виконання є наявність спеціального клапана у верхній частині конструкції. Застосування цього пристрою необхідне для стравлювання повітря, який накопичується у верхній частині судини. Частота стравлювання залежить від того, який тиск має в гідроакумуляторі 50 і більше літрів бути.

У невеликих пристроях спеціальних пристосувань для відкачування повітря немає. Цей процес проводиться шляхом повного зливу води.

У горизонтальних баках об ‘ємом від 50 літрів для стравлювання монтується спеціальний кран або злив.

У процесі підбору бака за видом виконання слід враховувати місце розташування, а також його габарити.

Приклад підбору гідроакумулятора за обсягом

Для вибору найбільш оптимального пристрою слід визначити його призначення:

• для резервації води;
• захисту насоса (при частому запуску/зупинці);
• підтримання постійного тиску в гідроакумуляторі. Який має бути постійний тиск, залежить від висоти розміщення бака.

Найкраще встановлювати бак ближче до насосу. Для нормальної роботи системи достатньо гідроакумулятора об ‘ємом в 24 літри.

Якщо підбирати пристосування з урахуванням частоти включення/відключення насоса, слід враховувати процентне співвідношення води і повітря в баку. У стандартному баку знаходиться 50% рідини і стільки ж повітря. Також при виборі обсягу слід враховувати характеристики побутових точок, таких як душ, кран, тип унітазу. Приблизна витрата на 1-кімнатну квартиру або невеликий будинок становить 30-50 літрів на хвилину. Тому для найбільш оптимальної роботи використовуються баки, які в 2-2,5 рази перевищують обсяг використовуваної води.

Процес встановлення гідроакумулятора

Перед установкою слід визначити, який тиск у гідроакумуляторі має бути. Стандартним виробничим тиском є 1,5 атм. У приватних випадках (наприклад, при витоку) цей параметр зменшується. Для визначення тиску в системі використовують манометр і золотник.

Важливо! Якщо гідробак встановлюється для побутових потреб, цілком нормальним буде тиск в 1 атм. Якщо манометр показує позначку в 1,5 атм, це теж є нормою. При цьому слід враховувати, що чим більший запас повітря, тим менше води.

Не рекомендується встановлювати тиск нижче або вище критичних значень, оскільки занадто низький призведе до контакту мембрани зі стінками, що спричинить швидкий знос, а висока стане перешкодою до заповнення груші водою в необхідному обсязі.

Налаштування гідробака і реле тиску

Максимальний і мінімальний поріг тиску, при якому відбувається автоматичний запуск і зупинка насоса, регулюється пружинними механізмами.

На всіх пристосуваннях виробник вказує, який тиск має бути в гідроакумуляторі. Найчастіше параметр для відключення на 1-2 атм вище, ніж включення.

Наприклад, для визначення нижнього критичного значення при показаннях манометра в 3 атм слід обертати менший пружинний механізм до спрацювання механізму. Після цієї дії злити воду з системи.

Важливо! У процесі зливу необхідно спостерігати за показаннями манометра. Момент, при якому включиться реле, і стане нижньою межею тиску. Зафіксований показник повинен бути трохи вище, ніж у порожньому баку.

При обертанні великого пружинного механізму виставляється нижня межа. Для його визначення слід підключити насос до мережі і почекати, поки тиск досягне потрібного рівня.

Після цього слід підлаштувати параметр “Дельта” малого пружинного механізму і закінчити процес налаштування гідробака.

Гідробак для станції та системи опалення

Безвідмовна робота будь-якої системи забезпечується гумовою грушею – мембраною. Остання постійно піддається впливу тиску повітря і води. При падінні будь-якого з тисків мембрана деформується, а термін експлуатації значно знижується.

Для запобігання утворення повітряних заторів у конструкціях використовуються спеціальні пристосування. Технологію відведення зайвих скупчень застосовують у гідроакумуляторі 100. Який тиск має бути в будь-якому з баків, визначає виробник.

Для розрахунку нормального тиску в насосній станції можна використовувати формулу:

де Ратм – мінімально допустиме значення тиску в баку;

hmax – найвища точка водозабору, м.

Розрахунковий показник порівнюють з натуральним, після чого виробляють корективи.

Який тиск має бути в гідроакумуляторі опалення, залежить від протяжності трубопроводу і загального тиску системи. Також враховуються технічні характеристики радіаторів (батарей, труб). З урахуванням цих параметрів нормальний тиск у розширювальному баку закритого типу складе від 0,2 до 0,5 бару.

Несправності та їх усунення

Основними причинами виходу з ладу і поломок баків є:

• часті вмикання/вимикання насоса;
• протікання клапана;
• недостатній напір води на впуску і випуску.

Перед визначенням причин падіння напору необхідно з ‘ясувати, який тиск має бути в гідроакумуляторі станції.

До несправностей належать:

• неправильний тиск;
• розрив або деформація мембрани, а також корпусу;
• вихід з ладу реле.

Усунути несправності можна шляхом:

1. Нагнітання тиску при його падінні.
2. Відновлення непридатної мембрани.
3. Відновлення пошкодженого корпусу.
4. Регулювання диференціалу відповідно до режиму насоса.

Важливо! Необхідний обсяг бака слід порахувати до моменту його встановлення в систему.

Гідробак необхідно періодично перевіряти, також слід коригувати налаштування. Не рідше ніж раз на 2-3 місяці слід повністю очищати мембрану від води. Особливу увагу звертають на тиск повітря – його необхідно підкачувати або стравлювати при виявленні неполадок.

Отже, ми з ‘ясували, який тиск має бути в гідроакумуляторі 100 л або іншого обсягу.

Нормальний артеріальний тиск – таблиця за віком

Оцінити роботу судин та серця можна за допомогою показників артеріального тиску. Ці дані є важливими при збиранні анамнезу для визначення стану організму. Відхилення тиску від норми свідчать про наявність захворювань чи зумовлені іншими чинниками (вік, стать, вага, спосіб життя). Знання характеристик кровоносного нагнітання та пульсу допоможе вчасно діагностувати розвиток патології.

1. Що таке артеріальний тиск
2. Показники
3. Як вимірюється
4. Який тиск вважається нормальним для людини
5. Нормальний тиск у дітей
6. Нормальний тиск у підлітків
7. Нормальний тиск у дорослих
8. Норма пульсового тиску та пульсу
9. Відхилення від норми тиску та пульсу
10. У бік зниження
11. У бік підвищення

Що таке артеріальний тиск

Циркуляція крові по судинах відбувається завдяки скороченням серця. Воно створює різницю тиску у відділах кровоносного русла. Свій початок кровотік бере від точки найвищого опору (аорта, артерії), потім перетворюється на вени, капіляри. Ритмічні серцеві скорочення забезпечують надходження порцій крові до судин. Завдяки їхній еластичності, кровотік функціонує безперервно.

Нормальний людський тиск є відносним показником, що характеризується струмом крові в артеріях. АТ залежить від таких факторів:

• Об’єм циркулюючої крові – його зниження стимулює зниження опору в артеріях і навпаки.
• Діаметр судини – чим він менший, тим більший опір кровотоку та вище АТ. Підвищення тонусу судини призводить до збільшення його діаметра.
• Робота серця – збільшення кількості скорочень спричинює підвищення артеріального тиску.

Показники

Кров, надходячи в аорту, створює ритмічні коливання стінок судини. Так утворюється артеріальний пульс. Його можна промацати в області близького розташування аорти до поверхні тіла – нижня третина передпліччя, скронева область, тильна сторона стопи. У здорової людини частота та ритмічність пульсу повинні відповідати аналогічним показникам серцевих скорочень.

Струм крові в артеріях вимірюють у міліметрах ртутного стовпа – мм.рт.ст. Основними показниками нагнітання плазми є такі види тиску:

• Верхнє (систолічне) залежить від потужності викиду крові серцем. Показник характеризує максимальне нагнітання крові у момент скорочення (систоли) серця (перша цифра на манометрі).
• Нижнє (діастолічний) – визначається еластичністю судин, відзначається в момент розслаблення (діастол) серцевого м’яза (друга цифра).
• Пульсовий тиск (ПД) – різниця між верхньою та нижньою межами.
• Середній артеріальний тиск – сума 1/3 пульсового та діастолічного АТ.
• Частота скорочень серця (ЧСС) чи пульс.

Дані показники відбивають як функціональність серця і судин, а й здоров’я загалом. Збільшення значень кров’яного нагнітання називають гіпертонією, зниження – гіпотонією. Залежність між цифрами АТ та патологіями:

Як вимірюється

Для вимірювання показників АТ використовується тонометр. Він може бути механічним, електронним (автомат чи напівавтомат). Перед процедурою необхідно дотримуватися кількох правил:

• не можна курити, вживати алкоголь, пити міцний чай, каву за півгодини до використання тонометра;
• виміри варто робити через 30 хвилин після посиленого фізичного навантаження;
• після рясного прийому їжі необхідно почекати мінімум 20 хвилин, потім вимірювати тиск;
• під час процедури людина має бути спокійною, не розмовляти;
• у людей похилого віку слід проводити заміри 3-4 рази з періодичністю 5-10 хвилин.

Перед виміром людини необхідно посадити так, щоб тіло було максимально розслаблене. Алгоритм дій під час використання ручного тонометра наступний:

1. Звільнити руку для вимірів від одягу, розташувати кінцівку на одній лінії із серцем.
2. Обмотати манжету приблизно на 2 см вище за ліктьовий згин.
3. Розташувати фонендоскоп на ліктьовій ямці.
4. Закрити затискач на груші, ритмічно стискати його приблизно до позначки 220-240.
5. Повільно відпустити затискач і стравлювати повітря. Стрілка манометра розпочне рух до нуля.
6. Перший удар, почутий через фонендоскоп, буде систолічним тиском і позначиться на манометрі відповідним значенням.
7. Останній звук відноситься до діастолічного показника.
8. Гіпертонікам слід проводити триразове вимірювання АТ та орієнтуватися на середні показники.

Який тиск вважається нормальним для людини

Для повноцінної роботи організму нормальний артеріальний тиск має бути в межах 110–120/70–80 мм. рт. ст. Підвищений артеріальний тиск починається з 140/90, а критичної позначки досягає при значенні 200/100 і більше. Зниженими вважаються цифри 100/60. Ці показники мають усереднене значення, т.к. організм людини здатний самостійно регулювати нагнітання крові та пульс.

Відхилення АТ залежно від віку мають причину фізіологічного характеру. У чоловіків показники роботи серця вищі, ніж у жінок. Це тим, що потужному скелету і м’язам необхідний великий обсяг кровотоку харчування киснем. Це призводить до збільшення опірності судинних стінок і тиску. Жіноча норма АТ схильна до коливань внаслідок гормональних змін. Залежить кров’яне нагнітання і від часу доби – вранці та ввечері активність внутрішніх органів уповільнюється, а показники артеріального тиску йдуть у бік зниження.

Нормальний тиск у людини, крім статі та віку, залежить від інших факторів. До таких станів відносяться:

• захворювання серця, нирок;
• цукровий діабет;
• нормальна робота щитовидної залози;
• менопауза;
• стан еластичності судин;
• атеросклероз;
• прийом медикаментів;
• погодні аномалії;
• добовий часовий період;
• куріння, вживання алкоголю;
• психоемоційний стан (стрес, депресія).

Нормальний тиск у дітей

Норма тиску та пульсу у дитини молодше 10 років відрізнятиметься від аналогічних цифр у дітей старшого віку. Показники АТ представлені таблицею:

У новонароджених тиск нижчий, ніж у старших дітей. Це пояснюється високою еластичністю судин, густою сіткою капілярів. У міру дорослішання дитини, її серцево-судинна система теж розвивається, відбувається підвищення артеріального тиску. Такий стан, як і знижені показники, не відноситься до патології, якщо не виявлено супутніх захворювань.

Нормальний тиск у підлітків

Дитячий організм у міру дорослішання піддається впливу багатьох факторів, що впливають на ЧСС та АТ. Це гормональні зміни, спричинені пубертатним періодом. Норми тиску за віком у підлітків:

Нормальний тиск у дорослих

Нормальний тиск у дорослої людини свідчить про стабільне функціонування всіх систем організму. Будь-яке відхилення від норми є підставою для звернення до лікаря. Винятком є випадки індивідуальних особливостей організму та вагітність. Нормальний артеріальний тиск та пульс у дорослих:

Норма пульсового тиску та пульсу

Різниця між показниками верхнього та нижнього значення суттєво впливає на загальний стан людини. У нормі пульсовий тиск має перевищувати 40 мм.рт.ст., допустимі відхилення на 10 одиниць в обидві сторони. Для загальної діагностики важливим є показник ЧСС, який визначає здатність серця виштовхувати кров. Вікові показники нормального ПД та ЧСС:

Відхилення від норми тиску та пульсу

Знижений чи підвищений артеріальний тиск, збільшення чи зменшення ЧСС у дорослому віці свідчить про розвитку серйозних захворювань. Поодинока зміна показників роботи серця не впливає на загальне самопочуття. Уваги вимагають постійні коливання значень, виявлені за певний часовий відрізок. Такі зміни стосуються вимірювання АТ та ЧСС на обох руках.

У бік зниження

Якщо у людини нормальні показники артеріального тиску починають неухильно знижуватися, то йдеться про гіпотонію або вегето-судинну дистонію (ВСД). Симптомами цього стану є:

• потемніння в очах;
• слабкість;
• запаморочення;
• млявість;
• дискомфорт від гучних звуків та яскравого світла;
• озноб та холод у кінцівках.

Погіршення стану здоров’я через зниження значень систолічного тиску може наступити з кількох причин. До них слід відносити:

• сильний стрес;
• брадикардія (зменшення серцевого ритму);
• хронічне недосипання;
• травми мозку;
• метеоумови (спека, атмосферний тиск);
• медичні препарати (спазмолітики, антибіотики, знеболювальні, серцеві засоби).

Зниження значень діастоли який завжди має негативний результат. Такий стан виникає у молодих людей або під впливом зовнішніх факторів (нестача рідини, довге блювання, перебування під сонцем у спеку). Відхилення у бік зниження обумовлено такими проблемами:

• перевтома внаслідок фізичних чи розумових навантажень;
• алергічні реакції;
• злоякісні новоутворення;
• соматичні захворювання;
• варикозне розширення вен.

Зниження показників пульсу спостерігається при передозуванні ліками, що свідчить про розвиток патологічної брадикардії, яка є симптомом небезпечних захворювань (інфаркт, мікседема, запальні процеси серця). Пульсовий тиск менший за 32 мм.рт.ст вважається низьким. Воно говорить про те, що серце слабо перекачує кров, внаслідок чого організм починає відчувати нестачу кисню. Цей стан сигналізує про розвиток:

• аортального стенозу;
• запалення міокарда;
• гіпотеріозу (синдром гормонального зниження роботи щитовидної залози);
• склерозу серця;
• анемії;
• гіповолемічного шоку (швидке зменшення об’єму крові);
• ішемічну хворобу нирок.

У бік підвищення

Причинами гіпертонії – підвищення артеріального тиску, є стан загального характеру. Збільшення цифр систоли викликають такі захворювання:

• спадковість;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• відсутність фізичної активності;
• шкідливі звички;
• гломерулонефрит (запалення ниркових клубочків);
• атеросклероз;
• незбалансований раціон;
• погодні умови.

Якщо показники діастоли вищі за 60-90 мм.рт.ст., можна говорити про розвиток патологій. До них відносяться:

• ендокринні порушення;
• захворювання серцево-судинної системи (атеросклеротичні бляшки);
• зловживання алкоголем;
• затримка в організмі рідини через порушення роботи нирок;
• хвороби хребта;
• емоційні навантаження.

Підвищення значень нагнітання крові негативно впливає на загальне самопочуття людини. Симптоматикою гіпертоніків є такі ознаки:

• порушення сну;
• задишка;
• стомлюваність;
• кровотеча з носа;
• шум та закладеність у вухах;
• набряки кінцівок;
• біль у серці;
• неврологічні порушення;
• головний біль у потиличній частині.

Підвищення пульсового нагнітання свідчить про порушення роботи ендокринної системи чи нирок. У цьому збільшуються показники ЧСС. До таких захворювань відносять:

• ниркова недостатність;
• гіпертиреоз (підвищення гормонів Т3 та Т4);
• анемія;
• вроджений поріг серця;
• запалення ендокарда;
• підвищення внутрішньочерепного тиску.