Вирощування туї – посадка, догляд, пересадження та зимівля

Туя (лат.Thuja) являє собою нечисленний рід вічнозелених дерев та чагарників сімейства кипарисових (Cupressaceae). Природне середовище видів – Північна Америка та Азія.

Туя входить в топ садових рослин, які користуються величезною популярністю, завдяки високій декоративності протягом усього року, різноманіттю сортових форм, простоті в догляді та застосування в дизайні будь-якого стилю.

Як виглядає туя?

Рослина, як і деякі інші представники хвойних, має два типи листя – ювенільні (молоді) та зрілі. У молодих саджанців в перший рік життя воно коротке, загострене, схоже на голочки, що ростуть уздовж стебел.

У міру зростання з’являється доросле листя. Воне пряме, росте уздовж стебел. На плоских гілочках листя щільно притискається до стебел, подібно лусці, тому виглядає «листоподібним». Чотири вертикальних рядів листя повністю покривають молоді пагони.

Маленькі чоловічі шишки складаються з декількох товстих лусочок, що утворюють крихітний «конус» і формуються на кінчиках пагонів. У деяких сортів вони мають блакитний відтінок, який ефектно контрастує зі смарагдовим листям.

Пилок виробляється навесні та переноситься вітром до жіночих шишок на інших деревах. Жіночі шишки розташовані нижче з боків гілочок, і вони більше чоловічих.

Молоді шишки зеленуваті, а їх луска закрита, після дозрівання, яке триває рік, вони дозрівають – стають коричневими та відкриваються, вивільняючи насіння.

Сорти дерева можуть приймати різну форму, однак, в природі крона конічна або стовпчаста. Висота туї в природному середовищі існування може у деяких видів досягати 60 метрів.

Рослина довговічна, при адекватних умовах вирощуванні дерево або кущ можуть прожити 200 років, не втрачаючи своїх сортових характеристик. На скелястих кручах в південному Онтаріо були знайдені екземпляри, яким понад 1500 років!

Корінні жителі Північної Америки використовували хвою туї в лікувальних цілях, особливо для профілактики цинги, тому не дивно, що друга поширена назва рослини «дерево життя».

З 5 видів найбільшого поширення набула туя західна, а саме – її численні сорти з яких в садах і парках найчастіше можна побачити тую «Смарагд» та «Брабант».

Як правильно посадити тую у відкритий ґрунт

Коли краще садити туї? Посадку саджанця з відкритими корінням найкраще проводити ранньою весною або восени (максимум за 6 тижнів до першого морозу), тоді рослина найкраще зможе адаптуватися до нового місця.

Однак в розплідниках саджанці продаються переважно в контейнерах, що дозволяє їх висаджувати протягом усього вегетаційного періоду.

Умови посадки туї аналогічні іншим представникам хвойних. В першу чергу починають з вибору місця та підготовки ґрунта. Вважається, що рослина не дуже вимоглива до складу субстрату, але дерево найкраще росте на проникному й родючому ґрунті, вологому та багатому поживними речовинами зі слабокислою реакцією.

Туя, що посаджена в занадто сухому та бідному ґрунті, реагує втратою кольору, потемнінням та іноді інтенсивним випаданням лусочок з листя або оголенням нижніх гілок. Такі ослаблені рослини легко заражаються грибком, що викликає відмирання пагонів.

Місце для вирощування туї вибирайте сонячне або легку півтінь, захищене від вітру, який взимку може викликати замерзання молодих пагонів. Сорти туї з серії голден або варієгата показують яскравість забарвлення тільки в добре освітлених сонцем місцях.

Важливо! На газонах гілки туї не повинні торкатися трави оскільки нижнє листя часто намокає через роси, що призводить до розвитку грибкових захворювань

Ґрунт попередньо слід ретельно очистити від бур’янів, які витягають поживні речовини та послаблюють саджанець. Посадкова лунка повинна бути у 2 рази більше кореневого кулі.

На дні ями насипають шар щебеню або битої цегли для дренажу, потім насипають шар садової землі, що змішана з хвоєю або розкисленим торфом.

Іншим цінним компонентом, що підвищує поживність ґрунту, є компост, на який дуже добре реагують дерева. Компост можна замінити гранульованим гноєм або полити саджанець після посадки розведеним біогумусом.

Дуже корисно додати до ґрунту мікоризу (грибний міцелій), який вступає в симбіоз з корінням, завдяки чому рослині легше засвоювати поживні речовини й воду.

Мікоризні гриби покращують ріст насаджень, роблять їх більш стійкими до впливу навколишнього середовища, включаючи посуху та вплив патогенів.

З контейнера рослину виймають з грудкою землі та поміщають в посадкову лунку. Засипають землею, утрамбовують, щоб ґрунт не просів та рясно поливають.

Рясний полив після посадки

Саджанці висаджують на відстані не менше 50 сантиметрів від інших насаджень, щоб вони не конкурували один з одним та зберігалася хороша циркуляція повітря.

Як садити тую для живоплоту? Найкраще висаджувати ранньою осінню на мінімальній відстані 50-70 см від паркану або інших будівель. Відстань між рослинами буде залежати від розміру крони сорту.

Для популярних сортів «Смарагд» або «Брабант» буде достатньо відстані 70-90 см. Вузькі колоновидні сорти типу «Холмструп» висаджують на відстані 50-60 см один від одного.

Догляд за туями

Після посадки саджанець необхідно регулярно поливати, оскільки молода рослина дуже чутлива до нестачі вологи, дефіцит якої призводить до засихання листя.

Дорослі туї більш стійкі до посухи, але в період тривалої відсутності дощів вони потребують рясного поливу. У спеку корисно влаштовувати дощування, яке поліпшить дихання листя та прискорить фізіологічні процеси.

Щоб уникнути випаровування вологи, ґрунт навколо туї після посадки добре мульчують хвоєю або деревною корою в пристовбурної області.

Крім вегетаційного періоду насадження рясно поливають восени перед настанням морозів та навіть безсніжною зимою в теплі, безморозні дні, оскільки нестача води в зимовий період й ранньою весною є поширеною причиною пожовтіння листя.

Навесні починають поливати, коли ґрунт підсохне після танення снігу, оскільки надлишок вологи тільки зашкодить зеленої красуні. Але якщо зима була безсніжна, то режим поливу – раз в тиждень для молодих рослин.

Ці невибагливі представники хвойних дуже стійкі до морозу, але молоді саджанці, а також туя корейська сприйнятливі до холоду. В цьому випадку укриття для туї взимку агротекстилем або іншим нетканим матеріалом допоможе уникнути замерзання деревця або куща.

Стовбур підгортають листям або землею, а пристовбурні кола мульчують торфом.

Рекомендується обернути рослину після перших слабких морозів, коли вже є впевненість, що вегетаційний ріст закінчився. Зазвичай утеплюють насадження не раніше кінця листопада. Якщо зробити це занадто рано, то під впливом тепла під укриттям рослини можуть знову почати зростання.

Приклад зимового укриття для саджанця

Коли відкривати туї після зими? Укриття прибирають після танення снігу з настання денних плюсових температур, коли трохи прогріється земля та коріння зможе постачати кроні необхідну кількість вологи.

Якщо відкрити раніше, коли коренева система скута мерзлою землею, то зневоднена хвоя під впливом сонця може згоріти. До речі, це ще одна причина пожовтіння туї після зими, особливо якщо нехтувати поливом восени. Кращим орієнтиром для зняття укриття є поява первоцвітів.

У чому полягає догляд за туями взимку? Однією з найбільш проблем, що часто спостерігаються у хвойних в зимовий період є товстий шар снігу, який накопичується після снігопаду на пагонах.

Під вагою снігу гілочки прогинаються убік, деформуються та можуть зламатися. З цієї причини сніг необхідно відразу струшувати, не допускаючи його накопичення.

Якщо сніг залишити надовго, то рослина може ніколи більше не відновити свою первісну форму крони. Крім того, після відлиги сніг замерзає разом з листям, які ламаються та опадають навесні.

Якщо немає можливості доглядати за туями взимку, то рекомендується обв’язати насадження мотузкою по всій довжині крони або замотати агротекстилем.

Пересадка туї на інше місце навесні

Ідеальним часом для пересадки туї є весна, а саме середина квітня або початок травня, коли вже немає ризику сильних заморозків, а земля ще волога.

На жаль, існує ризик, що доросле деревце висотою понад 1,5 метрів не приживеться на новому місці. Особливо небезпечна процедура пересадки для популярного сорту «Смарагд».

Для рослин старше п’яти років слід починати підготовку до пересадки на рік раніше з підрізування коренів. Це змусить дерево сформувати молоде коріння, яке буде краще вкорінюватися після пересадки на новому місці.

Дерево слід обкопати з усіх боків на відстані близько 0,5 м від стовбура на глибину 30-60 см. Всі горизонтальні корені, видимі в канаві, видаляють за допомогою секатора, а потім канаву засипають компостом та землею. Пересадка проводиться роком пізніше.

За кілька днів до процедури дерево треба добре полити, щоб земляна грудка не розпалась. Тую обкопують на максимальну глибину та виймають з грудкою землі.

Нова посадкова яма повинна бути у два рази більше коренів, а земля збагачена свіжими поживними компонентами.
Рослину поміщають в яму на ту ж глибину, що і раніше. Після посадки рясно поливають та зберігають ґрунт вологим протягом тривалого часу.

Добрива для туї

Правильно підібране добриво для туй забезпечує їх необхідними мінералами, яких часто не вистачає в ґрунті. Завдяки цьому рослини розвиваються правильно та хворіють набагато рідше. Підгодовувати починають через 2 роки після посадки в родючий субстрат. Першу підгодівлю туї проводять навесні, другу влітку, а третю на початку осені.

Є два види добрив. Перше – мінеральне, зустрічається в рідкій або гранульованої форми. Друге – органічне у вигляді компосту, який прекрасно доповнює дефіцит мінералів, а також покращує структуру ґрунту. Його варто використовувати хоча б раз за сезон, прикопуючи навколо пристовбурної області.

Туям потрібні особливі поживні мінерали, які відповідають за здоров’я й пишне зростання крони. Це, перш за все азот, залізо, магній, калій та фосфор.

Всі види чутливі до дефіциту магнію, що проявляється в потемнінні листя, тому насадження бажано підгодовувати один раз за сезон сульфатом магнію в дозі 1,5 кг / 100 м².

Гранульовані мінеральні добрива для туї зазвичай містять всі необхідні компоненти та після підгодівлі вони дуже швидко компенсують дефіцит поживних речовин. Такий продукт зручний у використанні й забезпечує оптимальним харчуванням протягом усього вегетаційного періоду.

Розподіліть гранульоване мінеральне добриво рівномірно в радіусі, що трохи перевищує контур крони рослини. Після процедури поверхню ґрунту слід полити великою кількістю води.

Рідкі підгодівлі розводять відразу у воді для поливу. Велику ефективність показало позакореневе підживлення туй, оскільки хвоя активніше вбирає корисні компоненти.

Кращими препаратами для цих цілей є складні органічні комплекси хелатів. Обприскують насадження два рази на місяць, починаючи з травня і до серпня.

Чим підгодовують тую навесні? У квітні використовують добрива з переважним вмістом азоту з розрахунку 50-60 г на м². Друга підгодівля потрібна влітку.

Розподіліть гранульоване мінеральне добриво рівномірно в радіусі, що трохи перевищує контур крони рослини. Після процедури удобрену поверхню землі слід полити великою кількістю води.

Крайній термін азотних підгодівель – кінець червня або початок липня. Більш пізні терміни збільшують ризик зимового замерзання молодих гілочок, оскільки азот стимулює зростання крони.

В принципі, зростання рослини не надто залежить від азоту і компенсувати його може компост, який закладають в ґрунт навесні на невелику глибину. У вересні підгодовують калієм та фосфором – елементами, які зміцнюють рослину та підвищують її стійкість до морозу.

Дози добрив для підгодівлі туї восени залежать від родючості ґрунту й потреб дерева в харчуванні. Зазвичай це 5-20 г для рослини нижче одного метра у висоту та 25-40 г для насаджень вище 1 метра.

Увага! Надлишок добрив може викликати опіки коренів, тому не перевищуйте дози, що зазначені на упаковуванні

Обрізування туї

Обрізування абсолютно безпечне, оскільки хвойні швидко відновлюються та реагують на процедуру зростанням пишної крони. Перший зріз проводять у саджанців не молодше 2-3 років.

Обрізування туї проводиться перед початком вегетації, коли бруньки починають набухати. Найчастіше середина квітня. Живопліт необхідно стригти 2-3 рази за сезон, щоб він не втрачав своєї декоративності.

Стрижку окремих сортів проводять разово навесні для коригування крони, скорочуючи пагони приблизно до 1/3 довжини гілок.

У червні приходить час другої стрижки живоплоту, коли молоді пагони починають темніти. Останній раз його висоту коригують не пізніше серпня, скорочуючи пагони на 2 см.

Туї в ландшафтному дизайні саду

Туї в ландшафтному дизайні мають досить великий діапазон застосування та служать прекрасним матер іалом для створення шикарних композицій, заснованих на грі відтінків, форм та розмірів.

Туя з гортензією та розами

Головна перевага дерева в тому, що воно не втрачає своєї привабливості протягом усього року. Різноманітність сортів дозволяє оживити будь-яку пейзажну композицію.

Карликові туї чудово виглядають в альпінаріях і розарії, наприклад, західна «Даніка», «Літл Дорріт» або «Міріам».

Вигідно підкреслюють красу туй композиції з такими хвойними, як блакитна ялиця, сосна, модрина, ялівець. Висаджують з рябо листяними або красиво квітучими невисокими чагарниками, наприклад гортензією, барбарисом, бересклетом, спіреєю, в оточенні вересків, хост, гейхер.

Сорти серії Голден із золотистою хвоєю ефектно контрастують із зеленолистяними сортами декоративних насаджень.

У солітерних посадках вигідно підкреслюють свою красу сорти: «Рейнголд», «Санкіст» з конічною кроною та золотистою хвоєю, «Корник», «Зебрина».

Високі пірамідальні та колоноподібні туї гарні як живопліт. Особливість культури – спокійно переносити формування крони, що дозволяє створювати фігурні огорожі зі складних геометричних фігур. Вправні майстри таких стрижок здатні формувати з посадок цілі топіарні ансамблі.

Догляд за туями навесні: шпаргалка для садівника

Туя — слово всього з трьох букв, але скільки ж у них краси! Це хвойне вічнозелене дерево є невіддільною складовою ландшафтного дизайну і все більше закохує в себе садівників-любителів, які хочуть облагородити дачний дворик або ділянку біля котеджу. Якщо ви починаєте займатися вирощуванням туй, то у вас напевно виникають питання. Яким має бути догляд за туєю навесні після зими? Чим підгодувати для швидкого зростання? Коли поливати? Ця стаття створена для того, щоб знайти всі відповіді, що вас цікавлять!

Насправді посадка і догляд навесні у відкритому ґрунті не вимагають дуже великих знань, досвіду або навичок. Новачки точно впораються з вирощуванням таких чудових хвойних дерев! Але все ж таки є деякі «робочі» нюанси, які треба враховувати. Спеціально для вас ми підготували своєрідну «шпаргалку», створену полегшити життя любителю садових туй. Отже, нумо ділитися секретами?!

Догляд за молодою туєю зі списку ТОП-5 сортів або за будь-якою іншою починається зі зняття зимового укриття. До речі, його застосовують не так для захисту від сильних морозів, як від налипання мокрого снігу та негативного впливу ультрафіолету в лютнево-березневий період. Дерево уважно оглядається на предмет пошкоджень та хвороб. Оцінюючи стану хвойника відштовхуйтеся від особливостей сорту. Наприклад, для Yellow Ribbon характерний золотистий відтінок. У жодному разі не вважайте це за недуг.

Якщо все добре, то можна переходити до базових процедур: полив за потребою, прополювання ділянки, видалення сміття. Перед зимівлею ви проводили мульчування? Тоді навесні мульчу можна згрібати. Так земля швидше прогріється і насититься киснем. Дещо пізніше (мається на увазі догляд за туями в квітні-травні), коли наступають вже по-справжньому теплі дні, можна знову замульчувати. Як живцювати тую навесні? Потрібно, щоб дереву було мінімум 2-3 роки. Вибираються міцні пагони у верхній частині стовбура. Потім — укорінення.

Часто садівники-початківці опускають руки: «моя туя навесні пожовкла, вона ледь не коричнева…». Це означає, що використовувався поганий захисний матеріал на зиму, крізь який проникали «агресивні» ультрафіолетові промені, і рослина зазнала сонячних опіків. Щоб уникнути такої прикрої неприємності, слід віддавати перевагу якісному агроволокну і бажано вдаватися до осіннього підживлення. Є навіть спеціальний комплект «Зима для хвої не страшна».

Якщо ви і ваше дерево вже «обпеклися» і в прямому, і переносному сенсах, то як варіант — навесні можна використовувати біостимулятори. Процедуру «реанімування» хвойної красуні слід проводити кілька разів (від 2-х до 4-х), поки ви не побачите, що вічнозелена рослина знову стає дійсно зеленою. А ще зверніть увагу на пристовбурове коло. Коли зима скупа на сніг, земля там часто підсихає. У такому разі варто добре полити.

Це питання випливає із попередньої відповіді. Тую часто вражають фузаріоз, іржа та інші хвороби. Важливо зрозуміти, що лікування це завжди складніше, ніж профілактика, тому не чекайте години «Х». Найкраще діяти на випередження. Отже, чим обприскувати туї ранньою весною: для запобігання грибкам і розвитку різноманітних інфекцій, а також зменшення симптомів використовують «Фундазол» або аналогічні фунгіциди.

Як альтернатива — бордоська рідина. Вона дуже популярна серед садівників через свою універсальність та високу ефективність. Або розчин мідного купоросу з концентрацією трохи більше 1%. Якщо берете 10-літрове відро, відповідно на нього — 100 грамів продукту. Більше не треба, інакше можна обпекти хвою. Доводиться боротися з павутинним кліщем. Це вже пізніше, коли температура підіймається і прокидаються основні шкідники.

У вас може бути туя Даніка або Брабант, куляста або пірамідальна, західна або навіть східна — не так важливо, адже всі вони по-своєму неймовірно красиві, а опис в цілому схожий. Посадка та догляд теж багато в чому однакові, оскільки навесні після зими підживлення — обов’язкова процедура! Існує навіть окремий вид добрив, призначених спеціально для хвойників. Багато садівників віддають перевагу засобам пролонгованої дії. Це коли один раз внесли підживлення навесні, і живильних елементів рослині вистачає на цілий сезон уперед. Зручно ж?

До речі, активно підгодовувати туї рекомендується на 2-3 роках вирощування. Запам’ятайте, що робити ці процедури раніше не можна! Важливо робити це саме навесні, тим самим сприяючи активнішому зростанню деревця, що відзимувало. Якщо ви хочете, щоб ваша хвойна улюблениця була насиченого смарагдового кольору, робіть ставку на препарати, що містять магній. Тоді у вас більше не виникатиме питання, чим краще підгодувати туї навесні.

Догляд у домашніх умовах за цим декоративним деревом включає весняний «похід у перукарню». Наприклад, туя Смарагд практично завжди зберігає свій насичений колір після зими, але навіть вона потребує порятунку від позбавлених краси пагонів. Під «люстрацію» підпадають сухі, пошкоджені та хворі гілочки. Іноді вони в буквальному сенсі відвалюються самі, але в більшості випадків їх все ж таки треба видаляти вручну.

Щоб обрізка була комфортною і для рослини, і для вас, обов’язково слід озброїтися рукавичками, також візьміть перевірені ножиці або секатор. Акуратно відсовуйте потрібні гілки та відрізайте непотрібні. Все дуже просто! Потім трішки підстрижіть тую, щоб її крона набула більш охайного вигляду. Ви можете експериментувати з формами та дизайном.

До речі, стрижку потрібно виконувати за невисокої температури повітря (не більше 25 градусів Цельсія), тому весна ідеально підходить для «наведення марафету». Будьте певні, що стрижка туї навесні – це дуже цікавий і творчий процес!

Весняні дні призначені для подібних садівницьких заходів. Можна посадити або навіть пересадити навесні на інше місце. Найкраща локація — зона біля паркана (злегка затінена, захищена від сильних поривів вітру та гарантує затишок у холодні сезони). Важливо, щоб надходило достатньо сонячного світла. Тоді дерево буде пишним. Якщо ви хочете побудувати повноцінну живу стіну, то дотримуйтесь однакових відступів між рослинами (близько 1 м). Як правило, дерева висаджуються в шаховому порядку у два ряди, за такого інтервалу вони добре розвиваються. Ще нюанс — бажано, щоб ґрунтові води не були близько до поверхні землі, оскільки туї погано переносять застої вологи.

Яма викопується приблизно 50 на 50 см. Відштовхуйтеся від розміру земляної грудки. Якщо на ділянці важка земля, то не полінуйтеся на дні поглиблення зробити якісний дренаж (хоч би 10-15 см товщина шару). Знову ж таки, через «бідність» ґрунту слід використовувати мінеральні добрива та приготувати самостійно або купити спеціальну грунтосуміш. Землю треба засипати та добре утрамбувати. На полив йде приблизно відро-півтора води.

Туя: посадка і догляд — поради садівників

Дендрологи і озеленювачі не дарма прозвали тую деревом життя. У порівнянні з багатьма вічнозеленими рослинами туя відрізняється невибагливістю. Їй однаково комфортно як в холод, так і в спеку, та й місце існування великого значення не має. Такі дерева можна зустріти і на заміських ділянках, і біля бізнес-центрів у великих мегаполісах. Ще одна важлива особливість туї — довголіття: в середньому рослина живе 150 років. При цьому процес вирощування туї має свої нюанси. Ми зібрали в цій статті поради та лайфхаки від садівників-любителів та професіоналів ландшафтного дизайну.

Види і сорти туї: від малого до великого

У ландшафтному дизайні дачних ділянок туя однаково добре виглядає як в «сольному виступі», так і в поєднанні з різними кущами. Не менш приваблива вона і в якості елемента живоплоту. Крім того, туї садять уздовж фасадів поліклінік, будинків культури та адміністративних будівель, а також охоче закуповують для муніципальних парків. Туя — висока і досить об’ємна рослина, так що навіть кілька «дерев життя» створюють видимість густої зеленої зони.

Розповімо докладніше про види і сорти туї.

До декоративних видів туї відносяться:

• Корейська. Це маленька туя, висотою до 10 метрів. Іноді вона і зовсім приймає форму чагарника.
• Японська. Її висота варіюється від шести до 18 метрів в залежності від місця зростання. Заради експерименту вчені висадили японську тую навіть за полярним колом. Рослина прижилася, але за шість років не переступила планку і в півметра.
• Сичуаньська. З назви легко зрозуміти, що вона вперше з’явилася в китайській провінції Сичуань. Це невисоке дерево — в середньому сім метрів. Довгий час такий вид туї вважався зниклим, проте в 1999 році китайські науковці виявили в горах Дабашань невелику галявину сичуаньської туї, і домоглися відновлення популяції саджанців.
• Західна. В англомовній літературі її іноді називають білим або болотних кедром, проте наші співвітчизники прозвали американську красуню негніючкой. Незважаючи на настільки специфічного звучання, термін щільно прижився серед садівників і озеленювачів. Західна туя може бути як ставним деревом висотою 15 метрів, так і карликовим тридцятисантиметровим рослинки.
• Гігантська. Назва говорить сама за себе — дерево може досягати висоти 75 метрів і мати двометровий обхват стовбура. Інше «ім’я» такої туї — складчаста. Є у неї і неофіційна назву — червоний кедр.

Найпопулярнішими сортами туї є:

• Голден глоб. Це дуже приємний для ока декоративний хвойник, який має форму кулі. Тую золотисту обожнюють ландшафтні дизайнери, тому що невисока метрова рослина вдало вписується практично в будь-яку ділянку і легко піддається обрізанню.
• Блю-кон. Цей сорт туї підійде цінителям всього оригінального і незвичайного. Все тому, що на відміну від родичів рослина має блакитний відтінок хвої, а то і зовсім яскравий колір морської хвилі. Садівники рекомендують використовувати Блю-кон в живих огорожах або садити їх в оточенні троянд.
• Спіраль. Вона ж спіраліс, вона ж спіраль. Теж дуже цікава туя, яка зовні нагадує ріжок морозива. Однак висота хвойної «солодощі» немаленька — до 30 метрів. На невеличкому п’ятачку землі в шість соток така рослина явно буде зайвою, тому її купують в основному власники просторих заміських ділянок або ландшафтні дизайнери міських паркових зон.
• Смарагд. Ця рослина теж не сильно компактне — близько п’яти метрів у висоту. Через швидке зростання його часто використовують для живоплоту, «родзинки» садових алей і прикраси кам’яних садів.
• Брабант. Така туя зазвичай доростає до чотирьох-п’яти метрів, але в більш південних країнах може і до всіх 15. Це штучно виведений сорт, який теж ідеально підходить для живоплотів. При належному догляді за туями Брабант «паркан» виходить особливо щільним і практично не просвічується.

Догляд за туями: тонкощі садової майстерності

Незважаючи на всю невибагливість туї, її саджанці вимагають особливої ​​турботи і уваги. У кожного сорту своя специфіка: догляд за туями Смарагд, наприклад, в ряді моментів буде відрізнятися від догляду за складчастими туями. Однак є ряд корисних рекомендацій, однакових для всіх сортів та видів рослини.

У домашніх умовах тую можна виростити як з насіння, так і з живців. Другий варіант має кілька важливих переваг — дерево виростає всього за пару років, матеріал для посадки туї можна виготовити самостійно, а сам процес не вимагає профільних знань. Однак навіть в цьому випадку виживання саджанців становить тільки 70%.

Що стосується насіння, їх треба заготовляти в кінці літа — початку осені і сіяти через кілька днів. Для цього підійде дерев’яний ящик, наповнений дернової землі, торфом і дрібнозернистим піском. Грунт потрібно розрівняти і ущільнити, насіння висадити в поглиблені борозенки, які знаходяться на відстані п’яти-шести сантиметрів один від одного. Потім їх треба присипати грунтом товщиною близько сантиметра і акуратно полити з пульверизатора. Ящик краще поставити на вулиці, бажано в тіні розлогого дерева і оберігати від маленьких дітей і домашніх тварин.

Існує і весняна технологія посадки туї, але вона ще більш копітка — до настання холодів насіння треба загорнути в ганчірочку, закопати неглибоко в землю і стежити всю зиму, щоб вони не вимерзли. Такий спосіб називається стратифікацією, він же загартовування. У перший рік саджанці виростають приблизно на сім сантиметрів. Догляд за домашньою туями в цей період полягає тільки в поливанні, підгодівлі і обприскуванні. Ще через рік навесні настає час пікіровки розсади в окремі стаканчики або горщики зі спеціальним грунтом для хвойних рослин. Всі сіянці потім потрібно розмістити на вулиці в тіні і регулярно відвідувати, щоб виявити хворі і слабкі екземпляри. У період холодів «дитинчат» туї необхідно перенести в укриття. На третій рік життя саджанці навесні переміщуються в більш об’ємні горщики, а восени вже «прописуються» на своє постійне місце проживання.

Саджанець краще посадити на добре освітлюється ділянку, але так, щоб туди не потрапляли прямі сонячні промені. Поливати деревця необхідно після висихання першого шару грунту, а ось починати підгодовувати тую можна тільки через рік, коли вона зміцніє і вкорениться. Крім цього, навесні потрібно обов’язково проводити санітарну обрізку і видаляти сухе та поламане гілля.

Важливо також уважно стежити за здоров’ям рослини. Найбільш небезпечним захворюванням туї є фітофтора. Це грибок, який атакує корінь саджанця. Стовбур ураженого фітофторою дерева стає м’яким на дотик, а крона — жовтуватою. Щоб уникнути фітофтори рослина потрібно обробляти фунгіцидами, проте, якщо хвороба все ж дісталася до саджанця, його, на жаль, краще знищити. Не менш неприємні і бурі пагони. Це теж грибок, який з’являється ранньою весною і також може вбити всю рослину. Для профілактики бурих пагонів тую треба підгодовувати і підсипати коріння вапняком. При виявленні бурого втечі його варто негайно вирізати. Замикає топ-3 захворювань туї ложнощитовка. При даної хвороби кора дерева покривається жовтими виразками. Щоб врятувати рослину, її потрібно обробити спеціальними засобами.

Садівникові на замітку

Не варто забувати про шкідників. Туєва тля, павутинний кліщ, моль-перстянка — ось лише неповний їх перелік. Від якихось паразитів допомагають ті ж препарати, що і при ложнощитовки, а деякі прекрасно усуваються антикліщовими і народними засобами — настоями кульбаби або часнику. Головне — вчасно розпізнати, що туя постраждала від непроханих гостей.

Одним словом, посадка і догляд за туями — заняття відповідальне і досить складне. Найчастіше через паразитів, хвороб або неправильного догляду гинуть саме молоді саджанці і далеко не у кожного садівника є можливість цьому запобігти. Багато власників дачних ділянок приїжджають туди тільки по вихідним, а то і зовсім влітку, чого явно недостатньо для належного догляду за деревами туї. Не менш важливий і часовий чинник — красивими саджанцями хочеться милуватися тут і зараз, а не витрачати кілька років на роботу з насінням і живцями, які не факт, що взагалі виростуть в здорове дерево. На щастя, сьогодні є прекрасна альтернатива — придбати вже підрощений саджанець.

Купівля підрощених саджанців, або на все готове

Де можна купити саджанець туї? В інтернеті безліч адрес інтернет-магазинів і контактів приватних садівників-любителів, але краще довіритися профільному розпліднику. Такі організації давно працюють на ринку, дорожать своєю репутацією і мають кваліфікованих співробітників, які знають всі тонкощі догляду за молодими туями. Про статус розплідника говорить багато факторів. Це і уніформа працівників, і територія з теплицями, і наявність профільного обладнання для догляду за рослинами туї, і автоматична система поливу, і обладнання для доставки саджанців: маніпулятори, екскаватори, штаблери, газелі і фури. Звичайно, їх легко взяти в оренду, проте наявність у розплідника власного «гаража» — хороший знак. Варто також звернути увагу на асортимент туї. Якщо співробітник починає говорити про позиції «під замовлення», варто насторожитися — швидше за все, саджанці привезуть від перекупників. І звичайно, у розплідника повинна бути вся необхідна документація — сертифікати сортових якостей саджанця, вид дозволеного використання земельної ділянки і так далі.

Як правильно вибрати саджанець? Він не повинен бути сильно витягнувся, при цьому зі слабким стволом. Варто віддати перевагу добре укоріненому в контейнері саджанця, коріння якого не мають цвілі, гнили і ознак сухості. Хвоя і стовбури теж повинні бути міцними і без будь-яких пошкоджень. Важливо також, щоб грунт був зволоженим і містив органічні добрива.

Поспішати з вибором розплідника туй не потрібно. Варто почитати відгуки на профільних сайтах і поспілкуватися зі знайомими дачниками, у яких був досвід придбання саджанців в тих чи інших місцях. Занадто низькі ціни на рослини — теж істотний привід для сумнівів: все-таки догляд за туями вимагає певних витрат.