Словник української мови

ПОСТРІЛ, у, чол. Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового наряду. Панас приклав рушницю мало не до обличчя [Прокопа] і бахнув. А в одповідь на постріл лице плюнуло цівкою крові і обілляло Панасові руки і груди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 104) ; Останні танки, зробивши кілька пострілів, повернули назад (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 22) ; * Образно. Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 363) ;
// Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. Докія, почувши постріли, зупинилась біля перелазу (Михайло Стельмах, II, 1962, 170) ; * У порівняннях. Двері грюкнули, як гарматний постріл (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 49) ; На Горобцевій кладці жінки, виставивши напоказ голі литки, дружно гупали праниками, і те гупання гарматними пострілами віддавалося за Ташанню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95) .
♦ На гарматний постріл див. гарматний.

Що таке Ностріл

Що таке костел?

З польської мови, назва «костел» (kostel) – перекладається, як церква. Це позначення міцно закріпилося спочатку в землях східної Європи, особливо Польщі, Чехії та Словаччини. Костел невелика парафіяльна церква, в якій проходять служби.

Але, в Польщі, Словаччини і Білорусі, костелом називають тільки церкви відносяться до Римо-Католицької конфесії. В інших же країнах цей термін також застосуємо і для протестантських церков. У Росії і країнах Співдружності Незалежних Держав, костелом можна називати церкви православної конфесії.

Костел, як правило, являє собою будову з молитовним залом і зазвичай з двома або однією вежею. На баштах розміщуються дзвіниці, які в середні століття служили в якості спостережних веж і веж які давали дзвін на весь в місто сповіщає про наближення ворога до стін міста. В сучасний час, термін костел набув значного поширення понині в країнах Східної Європи, іноді невелику парафіяльну церкву називають костелом в Іспанії, Португалії та Франції.

Як термін, який увійшов у широкий вжиток, згадується з періоду раннього середньовіччя. Тоді слово «костел» мало сенс «зміцнення». Це могла бути споруда, поза стінами міста служила місцем для богослужіння, але при цьому мала масивні стіни і башти для оборони від набігів ворогів. Однак з часом сенс «укріпленого будови» був скасований і перетворений в звичайне церковне будова. У костелах також дозволено проводити різні таїнства, починаючи від хрещення закінчуючи причастям.