Зміст:
Стабілізація врожайності пшениці озимої залежно від застосування регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрива
Наведено вплив регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрива на врожайність пшениці озимої, вирощуваної за різних систем удобрення протягом 2011–2014 рр. Виявлено варіанти технології, за яких забезпечується найкраща врожайність та найбільша стабілізація врожайності за роками вирощування.
Ключові слова: Пшениця озима, регулятори росту й розвитку рослин, мікродобриво, система удобрення, врожайність, стабілізація врожайності
Вступ. Одержувати високу врожайність та якість зерна пшениці озимої без застосування органічних та мінеральних добрив у технології її вирощування неможливо, але їх висока сучасна вартість змушує аграріїв відмовлятися від них або вносити лише стартові дози. До того ж, сучасний аграрний ринок прагне мати екологічно чисту продукцію, яку з застосуванням великих норм мінеральних добрив одержувати практично неможливо. Враховуючи дорожнечу мінеральних та органічних добрив, а також значний дефіцит останніх, застосування регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрив в технології вирощування пшениці озимої приваблює своєю простотою, дешевизною та ефективністю [1–3].
Мікроелементи приймають участь у фізіологічних і біохімічних процесах, що відбуваються у рослинах, а також входять до складу ферментів, вітамінів та ростових речовин [4–5].
Отже, поступовий відхід від традиційних інтенсивних технологій вирощування і пошук нових, екологічно безпечних та ресурсозберігаючих технологій вирощування основної хлібної культури країни – пшениці озимої в умовах сьогодення стає пріоритетним напрямом галузі рослинництва [3, 6].
Метою досліджень було вивчення впливу мікродобрив та регуляторів росту й розвитку рослин на врожайність пшениці озимої, а також на показники її стабілізації в роки з істотними відхиленнями погодних умов від середніх багаторічних даних за різних систем удобрення.
Матеріали і методика досліджень. Досліди закладали протягом 2010/2014 рр. в лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН у стаціонарній зернопаропросапній сівозміні у триразовій повторності після попередника горох на зерно згідно встановлених методик [7, 8]. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем типовий середньо-гумусний. Об‘єкт досліджень – сорт пшениці м‘якої озимої інтенсивного типу Астет.
Вивчали такі варіанти досліду: 1 – чистий контроль: обробку насіння та обприскування посівів РРР та мікродобривом не проводили; 2 – протруєний контроль: насіння протруювали фунгіцидним протруйником Ламардор (0,15 л/т); 3 – дворазове обприскування посівів розчином регулятора росту й розвитку рослин органічного походження Біоглобін (0,5 л/га + 0,5 л/га діючої речовини); 4 – дворазове обприскування посівів розчином хелатного мікродобрива Наномікс (2,0 л/га + 2,0 л/га д. р.); 5 – дворазове обприскування посівів розчином регулятора росту й розвитку рослин пептидного походження Ф–1 (2,0 л/га + 2,0 л/га д. р.); 6 – дворазове обприскування посівів розчином регулятора росту й розвитку рослин пептидного походження Активоплант–23 (2,0 л/га + 2,0 л/га д. р.).
Перше обприскування досліджуваними препаратами застосовували під час відновлення весняної вегетації, друге – у фазу виходу в трубку пшениці озимої.
Досліди закладали за таких систем удобрення:
1) – сівозмінний фон (без добрив);
2) – органічна (післядія гною);
3) – органо-мінеральна (післядія гною + внесення під основний обробіток ґрунту комплексного мінерального добрива в дозі N30P30K30);
4) – інтенсивна органо-мінеральна (післядія гною + внесення під основний обробіток ґрунту комплексного мінерального добрива в дозі N60P60K60 + азотне прикореневе підживлення навесні в дозі N30).
Решта технологічних заходів були загальноприйнятими для зони проведення експерименту.
Істотні відхилення показників суми опадів та середньодобової температури повітря від середньої багаторічної норми в роки проведення досліджень сприяли одержанню об‘єктивних результатів.
Результати досліджень. Було встановлено, що на сівозмінному фоні (без добрив) серед препаратів, що вивчалися, найбільш стабільними за роками вирощування були Наномікс та Ф–1 (max-min становив відповідно 3,90 т/га та 3,99 т/га). В середньому за роки досліджень найбільшу врожайність одержано від обприскування посівів мікродобривом Наномікс – 4,52 т/га, а також регуляторами росту й розвитку рослин Біоглобін – 4,50 т/га та Активоплант–23 – 4,47 т/га (табл. 1).
| Препарат (А) | Рік (В) | min | max | max-min | ||||
| 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | середня | ||||
| чистий контроль | 2,05 | 4,14 | 5,03 | 6,25 | 4,37 | 2,05 | 6,25 | 4,20 |
| протр. контроль | 2,22 | 4,24 | 4,13 | 6,40 | 4,25 | 2,22 | 6,40 | 4,18 |
| Біоглобін | 2,43 | 4,23 | 4,71 | 6,61 | 4,50 | 2,43 | 6,61 | 4,18 |
| Наномікс | 2,53 | 4,32 | 4,78 | 6,43 | 4,52 | 2,53 | 6,43 | 3,90 |
| Ф–1 | 2,30 | 3,75 | 5,00 | 6,29 | 4,34 | 2,30 | 6,29 | 3,99 |
| Активоплант–23 | 2,16 | 3,99 | 5,41 | 6,32 | 4,47 | 2,16 | 6,32 | 4,16 |
| НІР05 | А – 0,07; В – 0,10; АВ – 0,21 | |||||||
За органічної системи удобрення (післядія гною) найбільш стабільними за роками вирощування були контрольний варіант та Активоплант–23 (max-min становив відповідно 3,88 т/га та 3,87 т/га). В середньому за роки досліджень найбільшу врожайність було одержано від обприскування посівів регуляторами росту й розвитку рослин Активоплант–23 – 5,92 т/га, Біоглобін – 5,85 т/га та мікродобривом Наномікс – 5,91 т/га (табл. 2).
| Препарат (А) | Рік (В) | min | max | max-min | ||||
| 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | середня | ||||
| чистий контроль | 3,94 | 4,45 | 7,16 | 7,82 | 5,84 | 3,94 | 7,82 | 3,88 |
| протр. контроль | 4,02 | 4,50 | 6,47 | 8,01 | 5,75 | 4,02 | 8,01 | 3,99 |
| Біоглобін | 3,97 | 4,55 | 6,96 | 7,93 | 5,85 | 3,97 | 7,93 | 3,96 |
| Наномікс | 3,92 | 4,58 | 7,08 | 8,06 | 5,91 | 3,92 | 8,06 4,14 | |
| Ф–1 | 3,78 | 4,29 | 7,00 | 7,86 | 5,73 | 3,78 | 7,86 | 4,08 |
| Активоплант–23 | 4,15 | 4,50 | 7,02 | 8,02 | 5,92 | 4,15 | 8,02 | 3,87 |
| НІР05 | А – 0,07; В – 0,13; АВ – 0,24 | |||||||
За органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N30P30K30) найбільш стабільним за роками вирощування був препарат Наномікс (max-min становив 3,98 т/га). В середньому за роки досліджень найбільшу врожайність за цієї системи удобрення одержано від обприскування посівів мікродобривом Наномікс – 6,43 т/га, а також регуляторами росту й розвитку рослин Біоглобін – 6,31 т/га та Ф–1 – 6,26 т/га (табл. 3).
| Препарат (А) | Рік (В) | min | max | max-min | ||||
| 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | середня | ||||
| чистий контроль | 4,88 | 4,13 | 6,75 | 8,40 | 6,04 | 4,13 | 8,40 | 4,27 |
| протр. контроль | 5,13 | 4,30 | 6,64 | 8,48 | 6,14 | 4,30 | 8,48 | 4,18 |
| Біоглобін | 5,43 | 4,33 | 6,91 | 8,55 | 6,31 | 4,33 | 8,55 | 4,22 |
| Наномікс | 5,33 | 4,53 | 7,36 | 8,51 | 6,43 | 4,53 | 8,51 | 3,98 |
| Ф–1 | 5,12 | 4,23 | 7,23 | 8,47 | 6,26 | 4,23 | 8,47 | 4,24 |
| Активоплант–23 | 5,08 | 4,17 | 7,18 | 8,49 | 6,23 | 4,17 | 8,49 | 4,32 |
| НІР05 | А – 0,09; В – 0,11; АВ – 0,21 | |||||||
У блоці інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N90P60K60) найбільш стабільними за роками вирощування були варіанти чистого та протруєного контролю, а також внесення Біоглобіну (max-min становив відповідно 4,07 т/га, 4,03 т/га та 4,07 т/га). В середньому за роки досліджень найбільшу врожайність було одержано від обприскування посівів регуляторами росту й розвитку рослин Біоглобін – 6,49 т/га, Активоплант–23 – 6,48 т/га, та мікродобривом Наномікс – 6,40 т/га (табл. 4).
| Препарат (А) | Рік (В) | min | max | max-min | ||||
| 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | середня | ||||
| чистий контроль | 4,94 | 4,25 | 7,77 | 8,32 | 6,32 | 4,25 | 8,32 | 4,07 |
| протр. контроль | 5,12 | 4,50 | 7,40 | 8,53 | 6,39 | 4,50 | 8,53 | 4,03 |
| Біоглобін | 5,19 | 4,45 | 7,80 | 8,52 | 6,49 | 4,45 | 8,52 | 4,07 |
| Наномікс | 4,89 | 4,16 | 7,83 | 8,71 | 6,40 | 4,16 | 8,71 | 4,55 |
| Ф–1 | 4,98 | 4,35 | 7,69 | 8,47 | 6,37 | 4,35 | 8,47 | 4,12 |
| Активоплант–23 | 5,23 | 4,35 | 7,71 | 8,61 | 6,48 | 4,35 | 8,61 | 4,26 |
| НІР05 | А – 0,11; В – 0,14; АВ – 0,28 | |||||||
- Пономаренко С. П. Регуляторы роста растений / С. П. Пономаренко – Национальная академия наук Украины, Институт биоорганической химии и нефтехимии. – К. : СП “Интертехнопечать”, 2003. – 320 с.
- Авраменко С. В. Підвищення урожайності озимих та ярих зернових колосових культур за різних технологій вирощування в умовах східної частини Лісостепу України : дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.09 / Сергій Володимирович Авраменко. – Х., 2010. – 244 с.
- Авраменко С. В. Вплив обробки насіння хімічним протруйником та біологічним препаратом на урожайність пшениці озимої / С. В. Авраменко // Стан та перспективи розвитку захисту рослин / Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. – Київ, 2013. – С. 12.
- Дегодюк С. Е. Наукове забезпечення та перспективи розвитку органічного землеробства в Україні / С. Е. Дегодюк, О. А. Літвінова, А. В. Кириченко // Органічне виробництво і продовольча безпека : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / [ред. кол. : А. Скидан та ін.]. – Житомир: Полісся, 2013. – С. 308-316.
- Скачок Л. М. Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах / Л. М. Скачок, Л. В. Потапенко, Т. М. Ярош // Сільськогосподарська мікробіологія. – Чернігів, 2008. – Вип. 7. – С. 122-130.
- Анішин Л. Регулятори росту рослин: сумніви і факти // Пропозиция – 2002. – № 5. – С. 64–65.
- Eberhart S. A. Stability parametres for comparing varieties / S. A. Eberhart, W. A. Rassel // Сrор Sсі. – 1966. – Vol. 6. – № 6. – Р. 36-40.
- Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
- Список використаних джерел
Ранні зернові 2023: Продовольчої пшениці мало, а врожайність на Заході та в Центрі б’є рекорди
Станом на 31 серпня намолочено 22,1 млн т пшениці з площі 4 688 тис. га. Врожайність пшениці відрізняється по регіонам: якщо у північних областях подекуди урожайність нижча за минулорічну, то центральні та західні господарства ставлять рекорди. У східних та південних областях збиральна кампанія і проходить у важких умовах, але результати по врожайності не можуть не тішити. Більш детально про це, а також чому цього року буде менше продовольчої пшениці — далі.
Врожайність ранніх культур на Півночі
За даними Мінагрополітики, середня врожайність пшениці в сезоні 2022/2023 складає 4,7 т/га.
Микола Сольський
міністр аграрної політики та продовольства України
«Була помірна зима, не було різких перепадів температури, було достатньо вологості, що і стало причиною збільшення врожаю. Аграріям було складно — вони економили на насінні, гербіцидах, добривах. Але один фактор компенсував інший».
Але не всім українським аграріям сприяли погодно-кліматичні чинники. Агрохолдинги, які обробляють землі на Півночі розповіли, що отримали значно нижчу врожайність пшениці через несприятливі погодні умови. Зокрема, в «РОСТОК-ХОЛДИНГ» до збиральної кампанії ранніх зернових приступили тільки наприкінці липня — у 20-х числах.
За словами генерального директора «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Дмитра Купавцева , погодні фактори, такі як періодичні дощі та температурні коливання, внесли певну невизначеність у плани, але до середини серпня вдалося зібрати всі ранні зернові. Цього року тут зробили акцент на озиму пшеницю.
Дмитро Купавцев
генеральний директор «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
«Ми посіяли близько 2 тис. га. Однак через непередбачуваність погоди, під час посіву нам довелося вносити деякі корективи у розподіл культур. Ми прийняли це рішення, щоб адаптуватися до кліматичних умов та забезпечити найкращий вихід урожаю. Взагалі ми завжди вносимо корективи, наприклад цього року — ми відмовилися весною сіяти ярий ячмінь, тому що по ньому взагалі економіка не прораховувалась і це було збитково. По пшениці насправді також економіка не рахувалася, але ми вирішили ризикнути та посіяти і зараз можемо бачити, що цей ризик є невиправданий через дорогу логістику».
Урожайність зібраних культур цього року виявилася нижчою, ніж у 2022 році. Дмитро Купавцев говорить, що це значною мірою зумовлено погодними аномаліями та несприятливими умовами, що вплинули на формування врожаю. Зараз в холдингу активно аналізують причини цього зниження та працюють над заходами для мінімізації втрат у майбутньому.
HarvEast збір ранніх зернових у Київському активі розпочала у третій декаді липня, в запланованих часових межах. Але, у дні, коли йшов дощ, прийшлося робити декілька пауз. Не дивлячись на це, закінчили збирати озиму пшеницю на початку серпня. Але рясні дощі у регіоні під час наливу зерна вплинули на вимивання клейковини та зниження вмісту білку у пшениці, що негативно відобразилось на якості врожаю .
Озимий ріпак тут зібрали до кінця липня, а гірчицю, яка є новою культурою для холдингу у Київському регіоні, — у першій декаді серпня.
Загалом під озимий ріпак відвели 1 тис. га, озиму пшеницю — 787 га, гірчицю — 2,6 тис. га і льон — 1,1 тис. га.
«Навесні цього року прийняли рішення пересіяти 257 га із озимим горохом, бо він був у незадовільному стані. Замість нього на цій землі посіяли просо. Поки прогноз врожайності та якості по цій культурі достатньо позитивний».
В A.G.R . Group у Лохвицькому, Чернігівському та Сумському кластерах цього року експериментально посіяли 297 га гороху, 420 га коріандру та гірчиці.
«Зібрали 850 т гороху (2,86 т/га), 522 т коріандру (1,5 т/га) та озимої пшениці на насіння 543 т (5,3 т/га). Гірчицю тільки збираємо. Під час посівної кампанії була посуха. Опади випали тільки під час цвітіння гірчиці. Звісно, що це негативно вплинуло на кінцевий результат».
А от в «АГРОТРЕЙД» найкращу врожайність пшениці показали поля на Сумщині. Врожайність озимої пшениці тут сягнула 5,84 т/га, а ярої — 4,8 т/га.
Олександр Овсяник
директор агропромислового департаменту «АГРОТРЕЙД»
«Ми дотримувались високих стандартів виробництва на кожному з етапів: потурбувались про «закриття» вологи на полях, виконали лущення, оранку та культивацію ґрунтів. І, звісно, подбали про внесення якісних добрив. Це дозволило отримати урожай ярої пшениці надвисокої для компанії якості — переважно зерно другого класу. Такого у нас ще не було, адже раніше здебільшого збирали третій клас і фураж. Зважаючи на майже повну відсутність опадів у травні та ситуацію на ринку держави, це суперрезультат. Тому підсумками жнив задоволені».
Центральні області: рекорди по врожайності
Середня врожайність пшениці у центральних областях склала приблизно 6,3 т/га. Наприклад, Cygnet , яка має землі у Житомирській та Вінницькій областях, ще на початку серпня закінчила жнива озимої пшениці, отримавши рекордну врожайність за всі роки роки діяльності: 8,8 т/га. Валовий збір зерна склав понад 22 тис. т. Загалом пшеницею було засіяно 2,4 тис. га.
Дмитро Ваколюк
технолог з агрономії «Сігнет-Центру»
«Погодні умови видалися ідеальними для нашої системи захисту, ми внесли пестициди, підживили посіви, захистили рослини від хвороб. Дуже великий плюс — погода, яка нам цього року допомагала. В результаті видався непоганий урожай не лише у нашій області, а й у країні загалом».
У «Кусто Агро» найбільші показники по врожайності показала озима пшениця РЖТ Реформ — 7,63 т/га (площа 600 га) і яра пшениця Куінтус — 6,3 т/га (площа 100 га).
У МХП врожайність по пшениці понад 6,8 т/га. Агрохолдинг завершив збирання ранніх зернових, намолотивши 430 тис. т зерна.
В «Астарті» врожайність пшениці — 6,3 т/га, що на 33% вище минулорічних показників. Максимальну середню врожайність отримано в агрофірмі «Хмільницьке» Вінницької області, 7,4 т /га на площі 6 тис. га, у т.ч. на площі 1,4 га врожайність сягнула позначки 8,4 т/га.
У компанії «Кернел» , яка посіяла озимі на площі 70 тис. га, середньозважена урожайність майже на 45% вище за показник минулого року — від 5,8 до 7,3 т/га залежно від регіону розміщення кластера.
Гарні показники і в «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО» . Озиму пшеницю посіяли на 19,9 тис. га. Врожайність 7,55 т/га у заліку. Лідером за урожайністю стала Погребищенська філія, де на площі понад 2 тис. га отримано по 8 т/га озимої пшениці у заліку. Продовольча компанія «Зоря Поділля» отримала кращі у своїй історії показники врожайності озимих — 7,8 т/га. Загалом виробничі підрозділи УПІ-АГРО намолотили понад 150 тис. т зерна.
«Агрейн» озиму пшеницю сіяла у 5 областях на площі 14 тис. га.
«План зі збору зерна господарствами агрогрупи на 2023 рік загалом перевиконано на 20%. Максимальний показник з урожайності озимої пшениці отримали на полях ТОВ «Агровіт» (Черкаська область) — 7,8 т/га і ТОВ «Агрікор Холдинг» (Чернігівська область) — 7,0 т/га. Врожай зібрали вчасно по всіх областях, навіть незважаючи на дощову погоду в кінці липня. Зерно пшениці, зібране цього року, якісне та чисте».
Західні області: врожайність вище запланованої
Вища від запланованої і врожайність у західних областях. Як повідомили в Управлінні агропромислового розвитку Волинської ОДА, середня врожайність пшениці по регіону — 4,4 т/га.
Збиральна кампанія озимої пшениці завершена у «Волинь-зерно-продукт». Цього року зібрали на 7% більше зерна, ніж планували. Все завдяки технології посіву, кажуть в компанії.
У «Контінентал Фармерз Груп» розпочали жнива дещо пізніше від запланованої дати — наприкінці червня. Часті дощі вносили корективи в перебіг збиральної кампанії не лише на старті, а й упродовж жнив. Попри це критичних відхилень від термінів збору врожаю не було: команда ефективно працювала в сприятливі погодні вікна. Під озиму пшеницю відвели 28,8 тис. га і озимий ячмінь 15,9 тис. га.
Костянтин Шитюк
операційний директор «Контінентал Фармерз Груп»
«Нинішній рік був сприятливим для зернових, і це стосується не лише «Контінентал», а й аграріїв загалом. Залікова врожайність озимого ячменю становить 6,39 т/га. Пшеницю зібрали на рівні 7,21 т/га. Ці показники є кращими за ті, що вдалося отримати торік: залікова врожайність ячменю у 2022-му становила 6,37 т/га, пшениці — 6,23 т/га».
Східні та південні області: важкі умови, але результати втішні
В Донецькій області, всупереч ризикам через ворожі обстріли, станом на 24 серпня було зібрано врожай з площі 143,4 тис. га. Валовий збір — 431 тис. т при середній врожайності 3,0 т/га. Зокрема, пшениці озимої зібрано з площі 75,3 тис. га і урожайність 3,4 т/га. Щодо ріпаку, то озимого і ярого зібрали з площі 8,5 тис. га, намолочено 18 тис. т з урожайністю 2,4 т/га.
У Харківській області збір ранніх зернових вже завершили. Там зібрано понад 1,2 млн т з площі 29 тис. га. Зокрема, пшениці — 978 тис. т, і ріпаку — 24 тис. т (середня врожайність 2,4 т/га).
У Одеській області зібрали пшениці більше 2 млн т з врожайностю 3,0 т/га і озимого ячменю 800 тис. т при врожайності 3,2 т/га. Найслабша урожайність в Ізмаїльському районі — 2,2 т/га з урахуванням найжорстокіших кліматичних змін, повідомили в Департаменті аграрної політики та продовольства Одеської ВЦА.
Збиральна кампанія у Запорізькій області проходить у важких умовах, але урожайність ранніх зернових та зернобобових цьогоріч краща, ніж на таку ж дату торік. У середньому вона складає 3,6-3,7 т/га проти 2,8 т/га у 2022 році. На високу врожайність вплинули сприятливі погодні умови, адже весна була з дощами.
Задоволені результатом збору озимої пшениці в ГК «Прометей ». В Миколаївській області компанія відвела під цю культуру 6,5 тис. га. Всього було намолочено більше 45 тис. т.
«Цьогорічні погодні умови сприяли вегетації зернових на півдні України, тому маємо відмінний результат. Водночас результату сприяла злагоджена робота колективу та технічна підготовка до обмолоту».
Врожайність висока, а якість пшениці?
У 2023 році якість пшениці за кількома важливими показниками гірше, ніж минулого року. Позначилися на якості зерна передусім вологе літо та середні температури.
Микола Сольський
міністр аграрної політики та продовольства України
«У нас менше продовольчої пшениці, більше фуражної. Але це стандартна ситуація для України, коли сезон залежить насамперед від погодних умов».
Головною проблемою цьогорічного врожаю пшениці є низький білок, пише Elevatorist.com.
«Десь внесли добрива, десь не внесли, але по цифрах з року в рік видно, що наші фермери перестають вирощувати борошномельне, продовольче зерно», — зазначив менеджер з технічних та претензійних питань компанії «SGS Україна» Олег Оніщенко.
Відповідно до аналізу зразків, які мала в розпорядженні «SGS Україна», пшениці першого класу в цьому році немає. Пшениця другого класу складає лише 4% від загального врожаю, — це приблизно 800 тис. т.
У свою чергу заступниця директора з якості та безпечності продукції компанії «Столичний млин» Надія Бачал розповіла, що вони провели дослідження 348 зразків пшениці в Чернівській, Сумській, частково Полтавській, Київській, Житомирській області. З них лише 27 зразків містили пшеницю 2-го класу, 71 зразок — 3-го класу.
Отож, як каже Олег Онищенко, вже зараз потрібно вирішувати, чи відправляти на експорт продовольче зерно, чи закуповувати, адже Україна потребує 3,5 млн т продовольчої пшениці.
Міністр Сольський вже повідомив, що у тоннажі пшениці для експорту в України у 2023/24 МР буде не менше, ніж минулого сезону.
Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Аграрії розповіли, яку врожайність пшениці очікують
В опитуванні взяли участь 186 господарств з 20 областей, в обробітку яких сумарно знаходиться більше 120 тис.га. Більшість господарств знаходяться на заході, півночі та в центрі, що відображає тренд зсування вирощування всіх культур до північного заходу країни. Площі пшениці в опитуваних господарствах складають від 13 до 7 500 га, але більшість з них обробляють від 100 до 500 га.
Розподіл респондентів за площею пшениці
Площа пшениці
Кількість анкет
59% респондентів вказували на дефіцит зволоження грунту цього року. Особливо складною ситуація була в центрі на півночі. Надлишок вологи спостерігався в одиничних випадках на заході та півночі.
Не дивлячись на складний матеріальний стан господарств, та суттєве скорочення маржі виробництва протягом попереднього сезону, майже половина господарств (48%) змогла внести добрива на рівні не нижче минулорічного. В тому числі 5% господарств навіть збільшили внесення, особливо це помітно на півдні країни.
Серед додаткових коментарів відзначимо зростання використання рідких добрив. Також слід зазначити, що господарства, які скоротили використання добрив, однією з причин називали дефіцит вологи в ґрунті в необхідний період.
Нестача вологи також є однією з причин скорочення обробітку посівів ЗЗР, але таких господарств небагато (19%) і зосереджені вони більшістю на півночі країни.
Левова частка господарств (81%) використовували ЗЗР за технологією, але відмічали перехід з брендових хімікатів до дешевших генериків.
Переважна більшість господарств (58%) очікує, що за показником урожайності пшениці рік буде не гірший ніж минулий. В тому числі 12% опитаних прогнозує зростання урожайності, особливо в центральному регіоні. В той же час скорочення урожайності очікують 42%, переважно на півночі. Саме в північній частині знаходиться суттєва частка господарств, які відмічали нестачу вологи, скорочення внесення добрив та використання ЗЗР.
Показники очікуваної урожайності досить високі і складають від 3 до 8т/га. Більшість господарств (64%) очікує, що врожайність перевищить 5т/га. Найбільш оптимістично налаштовані господарства заходу та півдня країни, найгірші очікування – на півночі. Середньозважений показник врожайності складає 5,46 т/га.
Крупніші за площами пшениці господарства отримають вищу врожайність за рахунок кращого дотримання технологій. Опитування показують, що найбільш ефективними є господарства з площею пшениці вище 500 га. Найнижча урожайність очікується у господарств менше 100 га.
Спираючись на оперативні дані МінАП щодо сіву озимих та ярих, та використовуючи отримані очікування урожайності в розрізі областей ми виходимо на валовий збір 24,4млн.тон в сирій вазі чи 23,5-24млн.т у вазі після доробки. Це значно перевищує поточні ринкові очікування, які за нашими спостереженнями складають 15,6-18 млн.т.
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.