Devlet-i Âliyye-i Osmâniyye) — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1922 роках. Заснована султаном Османом І на території півострова Мала Азія.
Поховали 13-го султана османів у гробниці на території мечеті Ая-Софія. Новим падишахом османів, цезарем Риму, Захисником двох святинь і халіфом ісламу став Ахмед, другий син Мехмеда від наложниці Хандан.
Османська держава постійно воювала. В Азії османи захопили Месопотамію (Ірак), Вірменію і західну частину Грузії, а також Сирію і Аравію. В Африці – Єгипет, а згодом заволоділи всією північною Африкою, крім Марокко. Мусульманські пірати, зайнявши Алжир, зробили його столицею своєї держави.
У 1922 султан Мехмед VI покинув країну. Практично з цього моменту монархія в Османській імперії перестала існувати. Документально це було оформлено 29 жовтня 1923 року, коли була проголошена Турецька республіка.
Осман I (1258—1324) (осм. عثمان غازي — Aŝmâân Ğaazi, тур. I. Osman або Osman Gazi) — правитель бейлика в Малій Азії, засновник Османської імперії.
Осма́нська імпе́рія (осман. دولت عالیه عثمانیه, тур. Devlet-i Âliyye-i Osmâniyye ) — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1922 роках. Заснована султаном Османом І на території півострова Мала Азія. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та …