Гумус і ґрунт: Дощові черв’яки

Дощові черв’яки є найважливішим тваринним компонентом сільськогосподарських угідь. У Чехії відомі майже 50 видів дощових черв’яків, з яких лише одна третина знаходиться ​​в агросистемах. Найменшу кількість дощових черв’яків можна зустріти на орних землях, де за даними досліджень, проведених у 1994 році, є декілька десятків особин на 1 м 2 .

Проте, це число може бути набагато вищим під постійними пасовищами. Важливість дощових черв’яків для ґрунту полягає, насамперед, у їх впливі на розкладання первинної органічної речовини та утворення гумусу. Дощові черв’яки беруть участь у перетворенні складних органічних сполук у прості форми, які можуть використовуватися рослинами. Перетворення відбувається двома способами:

Прямим: шляхом всмоктування, травлення та виділення екскрементів.

Непрямим: впливаючи на популяції мікроорганізмів, винищуючи їх ворогів або використовуючи свої поживні речовини, впливаючи на вологість та аерацію ґрунту, або шляхом розприскування та передачі рослинного матеріалу.

Дощові черв’яки позитивно впливають на структуру і мікроструктуру ґрунту та його родючість, як це було продемонстровано у багатьох дослідженнях. Це обумовлено, перш за все, виділенням екскрементів, в яких мінеральні частинки змішуються з розкладеними залишками органічної мікрофлори. Вони сприяють аерації ґрунтів шляхом створення тунелів. Важливість екскрементів у ґрунті велика, оскільки їх виділення також високе, отже, вони можуть значною мірою вплинути на якість ґрунту. У наших умовах до 40-50 т на 1 га утворюються щороку на поверхні ґрунту, що становить близько 4-5 мм заввишки. Їхнє виділення залежить від того, наскільки сприятливими є умови для дощових черв’яків. У ґрунтах з великими популяціями дощових черв’яків рослини виробляють набагато більш потужну кореневу систему, що є передумовою достатнього постачання води та поживних речовин рослинам. Діяльність дощових черв’яків перешкоджає утворенню кірки на поверхні ґрунту, тим самим сприяючи появі рослин. Наявність дощових черв’яків призводить до збільшення врожаю та зменшення кількості шкідливих факторів (фітопатогенних грибів).

Важливі ознаки активності дощових черв’яків:

• Вони поліпшують структуру ґрунту та запобігають утворенню кірки на поверхні ґрунту.
• Тунелі допомагають воді досягати коріння рослин, а також виводять зайву воду, що також сприяє аерації грунту.
• Популяції черв’яків створюють до 4,4 тис. км тунелів на 1 га.
• Дощові черв’яки можуть розмножуватися в кількості понад 33 т на 1 га щороку.
• Вони збільшують доступність фосфору в ґрунті.
• Кожен дощовий черв’як здатний створювати 20 – 40 коконів на рік, заповнених яйцями.
• Вони досягають зрілості менш ніж за рік і живуть до 10 років.
• Популяція продовжує зростати протягом усього року, що створює необхідність розглянути зміну способу обробітку ґрунту – безорна або мінімізація оранки.
• Популяція дощових черв’яків є більш численною в ґрунтах з залишками врожаю на поверхні ґрунту.
• Відповідно до дослідження, на поверхні 1 м 2 орної землі, а також безперервно оброблюваних культур спостерігаються 10-20 дощових черв’яків, однак на 1 м 2 пасовищ з добривами спостерігаються 1300 дощових черв’яків (за даними наших старих джерел – 100-800 дощових черв’яків на 1 м3 в Чеській Республіці, і їхня вага досягає 5 т на га), але останні дослідження показують, що кількість дощових черв’яків в нашій країні є нижчою.
• Дощові черви надають перевагу люцерні та залишкам конюшини, ніж злакам чи стоколосу.
• Їх популяції ростуть на ґрунті, добре обробленому добривами
• Їх популяції зменшуються при багаторазовому використанні рідкого добрива
• Під час оранки чайки споживають 6% популяції дощових черв’яків. Однак сама оранка знищує до 20% популяції дощових черв’яків. Плуг також знищує рослинні залишки з поверхні ґрунту та ускладнює доступ до них дощовим черв’якам.
• Пестициди токсичні для дощових черв’яків.
• Багата кількість гербіцидів має незначний безпосередній вплив на дощових черв’яків.
• Аміак токсичний для дощових черв’яків.

Залежно від видів та способу життя, дощові черв’яки впливають на грунт наступним чином:

Глибокоподібні дощові черв’яки створюють великі довжиною майже метричні майже вертикальні постійні тунельні системи, які відкриваються на поверхні грунту, де вони живляться мертвим рослинним матеріалом. Ці типи грунтових тунелів істотно впливають на водний режим у грунті.

Риючі дощові черв’яки створюють великі, майже вертикальні постійні тунельні системи довжиною в декілька метрів, які відкриваються на поверхні грунту, де вони живляться мертвим рослинним матеріалом. Ці типи ґрунтових тунелів істотно впливають на водний режим у ґрунті.

Підстилкові дощові черв’яки живуть у відходах на поверхні грунту. Проте, в даний час вони мають неважливе значення внаслідок обмеженого накопичення органічної речовини, викликаного сучасним методом обробки ґрунту.

Нірні дощові черв’яки живуть під поверхнею ґрунту і є частиною орної землі. Ґрунти, багаті на дощових черв’яків, поглинають воду краще, ніж грунти без них, тому що вертикальні тунелі, створені дощовими черв’яками, прискорюють витік води в ґрунт. Це робить ґрунт менш сприйнятливим під час затоплення взимку і навесні, та більша кількість води доходить до коренів рослин. Тунелі дощових черв’яків підвищують стійкість ґрунту до ерозії. У важких ґрунтах тунелі дощових черв’яків є основним простором, куди проникають коріння рослин (в цих тунелях розташовуються 40 – 60% коріння рослин). Дослідження показали, що 42% аеробних азотфіксуючих мікроорганізмів розташовані поблизу тунелів дощових черв’яків. Кількість дощових черв’яків залежить від системи обробки ґрунту. Система нульової обробки ґрунту забезпечує більшу кількість активних вночі дощових черв’яків. Взагалі, чим більше залишків врожаю є на поверхні, тим краще це для дощових черв’яків. Для того, щоб збільшити кількість дощових черв’яків, не рекомендується негайно переходити до системи «нульової обробки ґрунту», оскільки існують методи обробки, в яких 15-30% рослинних залишків залишаються на поверхні ґрунту протягом вегетаційного періоду.

Клуб зі збереження природніх ресурсів в Ессексі (ESSEX CONSERVATION CLUB), в Канаді, досяг наступнхи результатів весною 1996 року:

Класичні методи обробки ґрунту, включаючи глибоку оранку, зменшують кількість дощових черв’яків у ґрунті через механічні пошкодження, виводячи їх на поверхню ґрунту – харчовий об’єкт для хижаків, руйнування тунелів дощового черв’яка під час повторної оранки призводить до суттєвого скорочення популяції дощових черв’яків; оранка змінює температуру і вологість ґрунту, а також наявність їжі. Втрата органічної речовини в ґрунті викликає найбільш сильне зниження кількості дощових черв’яків. Лущення не зменшує кількість популяції дощових черв’яків настільки, наскільки це робить глибока оранка. Найбільш сприятливим для дощових черв’яків є метод “нульової обробки ґрунту”. Кількість дощових черв’яків у ґрунті збільшується, якщо після збирання врожаю на поверхні незораної землі залишається солома. При використанні методу нульової обробки ґрунту протягом декількох років популяція дощових черв’яків збільшується до тридцяти разів, однак ця популяція може поступово зменшуватися, оскільки обмежувальним чинником є вміст органічної речовини в ґрунті. Більш висока мінералізація азоту була виявлена в ґрунті, де використовувалася неглибока оранка, ніж на грунтах, де використовувались звичайні способи обробки (глибока оранка). Було виявлено, що дощові черв’яки та коріння рослин можуть викликати розкладання органічної речовини в результаті підвищеної мікробної активності шляхом вивільнення ексудатів у навколишнє середовище. Згідно з дослідженнями, проведеними в Німеччині, дощові черв’яки можуть значною мірою знизити кількість парші у фруктових дерев. Якщо в ґрунті достатньо дощових черв’яків, вони можуть затягнути всі листя, що падали восени, в грунт, тому гриб Venturia inqaequalis (причини парші яблуневого стовбура) не може розмножуватися на опалому листі, знищуючи його. Активність дощового черв’яка також покращує структуру ґрунту. Для сприяння поширенню дощових черв’яків рекомендується постійно здійснювати мульчування території, що оточує дерева зі зкошеною травою. Рекомендується також розрізати свіжозрізані гілки, оскільки вони є дуже підходящою поверхнею для дощових черв’яків. Листя, що впали в фруктових садах восени, слід залишити на місці, щоб вони були доступні для дощових черв’яків.

Source: VRBA, Vladimír, HULEŠ, Ludvík: Humus – půda – rostlina (2) Humus a půda. Biom.cz [online]. 2006-11-14 [cit. 2018-01-29]. Available at WWW: . ISSN: 1801-2655.

Категорії статей

Дощові черв’яки: способы живлення

Дощові черв’яки (лат. Lumbricidae) — це невеликі безхребетні тварини, які належать до класу двостулкових черв’яків. Ці безхребетні мешкають у вологих середовищах, таких як ґрунт, компост і річкові дна. Однак, їх присутність та роль у екосистемах часто недооцінюються. Справжні друзі сільського господарства, дощові черв’яки мають значний вплив на ґрунтову структуру і допомагають забезпечувати родючість ґрунту.

За способом живлення, дощові черв’яки класифікуються на три основні категорії. Першою категорією є поглиначі, які живляться речовинами, які здатні всмоктувати з ґрунту. Ці черв’яки мають спеціальні желудочно-кишкові сумки, які дозволяють їм всмоктувати мікроорганізми, мікрофлору та інші органічні речовини.

Другою категорією є прожорливці, які утримуються за рахунок активного пошуку їжі в ґрунті. Ці черв’яки з’являються ближче до поверхні землі, де вони знаходять траву, листя та мертві рослинні частинки. Вони гризуть цю органічну речовину на кусочки, а потім пережовують її, сприяючи перетравлюванню.

Третьою і останньою категорією є смідчасті черв’яки, які споживають ґрунт і утримуються за рахунок органічної речовини, яка знаходиться в ньому. Їх видаляють з ґрунту, перетравлюючи та відділяючи непотрібні речовини, і слідом за цим вони викидають багато будь-яких корисних речовин. Смідчасті черв’яки також вносять значний внесок у вентиляцію ґрунту, розтурбовуючи його в момент залишення прогалин. Вони є ключовими гравцями у природному циклі ґрунтуватих тканин і сприяють його поживною цінністю.

Узагальнюючи, дощові черв’яки безсумнівно є корисними тваринами, які не тільки поліпшують ґрунтову структуру, а й забезпечують важливий елемент для багатьох екосистем. Вони допомагають зберегти ґрунт від ерозії, покращують родючість та сприяють росту рослин. Класифікація їх способів живлення показує широкий спектр їхньої ролі в екосистемах, і необхідність зберегти та схоронити цю унікальну форму життя.

Дощові черв’яки: способи живлення та классифікація

Способи живлення дощових черв’яків мають велику різноманітність. Вони можуть бути рослиноїдними, тобто харчуватися виключно рослинною речовиною, такою як листя, стебла та коріння рослин. Дехто з них є всеїдними, і включають в сво

Способи живлення дощових черв’яків

Дощові черв’яки [Lumbricidae], на відміну від багатьох інших організмів, мають багатий ассортимент живильних продуктів та підстилок, якими вони харчуються. Способи живлення дощових черв’яків можуть сильно варіювати, залежно від виду та умов середовища.

Одним з видів їжі для дощових черв’яків є рослинний матеріал, такий як листя, стебла, кора чи плоди. Вони розподіляють та роздрібнюють цей матеріал, що сприяє його розкладанню та перетворенню на ґрунт. Дещо менш поширеними їжею для них є гриби, які вони також розкладають.

Дощові черв’яки також можуть споживати безхребетних тварин, таких як комахи, молюски, найматиди та інші. Вони активно полюють на ці тварини та розподіляють на них свої слини, що робить організми більш доступними для жуйки. Інколи дощові черв’яки також живляться навіть молодими птахами та назходятся із зайвими личинками.

Однак основним джерелом їжі для дощових черв’яків будь-де завжди є рослинний матеріал та підстилки. Вони позбавляють навколишнє середовище від непотрібних останків, перетворюючи їх на корисний ґрунт. Цей процес, відомий як біотурбація, має важливе значення для підтримання здорового екосистеми та регуляції плодючості грунту.

Роль дощових черв’яків у ґрунті

Дощові черв’яки грають важливу роль у підтримці родючості ґрунту та екологічної рівноваги. Вони допомагають в засвоєнні, аерації та перетворенні органічних решток у ґрунті.

Одним з основних способів живлення дощових черв’яків є розгризання листя, гною та інших органічних матеріалів, які потім перетравлюються внизу їхнього травного тракту. В результаті цього процесу утворюється ґрунтова харчова маса, багата на насичені органічні речовини, яка називається вермікомпостом.

Вермікомпост є поживним добривом, яке містить велику кількість макро- та мікроелементів, таких як азот, фосфор, калій, кальцій та багато інших. Він допомагає поліпшити структуру ґрунту, зберегти вологу та збільшити його плодючість.

Крім того, дощові черв’яки проводять вертикальний прокоп, який поліпшує провітрювання ґрунту. Це сприяє розпаданню органічних речовин і підвищує доступність поживних речовин для кореневої системи рослин.

Таким чином, дощові черв’яки не тільки сприяють утворенню родючого ґрунту, а й покращують його якість та стійкість до незважаючи на зовнішні фактори.

Користь дощових черв’яків для рослинного світу

Дощові черв’яки, також відомі як луни, вол гороховий або земляники, є надзвичайно корисними створіннями для рослинного світу. Вони виконують важливу роль у ґрунті, забезпечуючи його роздрібнення, вентиляцію та дренаж.

Роздрібнення ґрунту материалами, які черв’яки з’їдають, сприяє утворенню глинастої структури, що дозволяє краще утримувати вологу та поживні речовини. Це стимулює ріст кореневої системи рослин, сприяючи збільшенню їх життєздатності та процесів фотосинтезу. Крім того, черв’яки просуваються у ґрунті шляхом постійного програвання тунелів, що полегшує проникнення повітря, води та кореневих волосків до нижніх шарів ґрунту.

Утворення вентиляційних отворів у ґрунті дозволяє кисню і вуглекислому газу попадати до кореневої системи рослин, сприяючи проведенню дихання підземної флори. Оксиген покращує обмін речовин, ферментативні процеси в ризосфері, інтенсифікує життєдіяльність мікроорганізмів, бере участь у роботі макроорганізмів. Це підвищує здатність рослин вбирати корисні мінерали та поживні речовини з ґрунту.

Крім цих корисних процесів, черв’яки також беруть участь у дренажі ґрунту, допомагаючи зберігати його водопроникність та протистояти ерозійним процесам. Вони проходять крізь ґрунт, залишаючи за собою тонкі проходи, що полегшує водовідведення та запобігає утворенню болотних умов для рослин.

Отже, дощові черв’яки забезпечують величезну користь для рослинного світу, створюючи оптимальні умови для росту та розвитку рослин шляхом покращення структури ґрунту, забезпечення доступу до повітря, води та поживних речовин, а також підтримки дренажних процесів.

Основные типы дождевых червей

Дождевые черви представлены различными видами, но основными типами можно выделить следующие:

1. Ломбрикс (Lumbricidae) — это самый известный и распространенный тип дождевых червей. Они обитают в почве и известны своей способностью перерабатывать органический материал в почве и создавать плодородный грунт.

2. Эндогейные черви (Endogeic) — это тип дождевых червей, которые живут в почве и питаются микроорганизмами и органическим материалом, находящимся в верхних слоях почвы.

3. Анекиктические черви ( Anecic) — это тип дождевых червей, которые строят вертикальные норы в почве и питаются органическим материалом из верхних слоев почвы. Они также известны под названием поверхностных червей.

Каждый из этих типов дождевых червей играет важную роль в круговороте питательных веществ в почве и способствует ее плодородности.

Класифікація дощових черв’яків за розмірами

Дощові черв’яки можуть варіюватися за розмірами, що є одним з головних критеріїв їх класифікації. Основною одиницею для вимірювання розміру є довжина черв’яка.

Існує кілька класифікаційних груп дощових черв’яків за розміром:

1. Мегасколекси: Вони відомі своїми великими розмірами. Довжина мегасколексів може сягати до 30 сантиметрів або більше. Ці великі черв’яки відносяться до найбільших у своєму роді.

2. Мегаскросоми: Ця група черв’яків має середні розміри. Довжина мегаскросом може коливатися від декількох сантиметрів до близько 20 сантиметрів. Черв’яки цієї групи є поширеними і дуже багатої родини.

3. Мінісколекси: Ця група дощових черв’яків відрізняється невеликими розмірами. Довжина мінісколексів зазвичай становить кілька сантиметрів. Незважаючи на свої незначні розміри, вони відіграють важливу роль у ґрунтовому екосистемі.

Ці класифікаційні групи базуються на розмірах і дозволяють вченим краще зрозуміти різноманіття дощових черв’яків і їх роль у природних екосистемах.

Особенности жизнедеятельности дождевых червей

Пищеварительная система: Дождевые черви обладают очень специфической пищеварительной системой, которая позволяет им перерабатывать растительные и органические отходы в почве. Они принимают пищу, проглатывая кусочки почвы и разжёвывая их в своём желудке с помощью мышц жевательного аппарата.

Дышащая система: Для дыхания дождевые черви используют специальные кожные дыхальца, расположенные на теле. Через эти дыхальца происходит обмен газами между телом червя и внешней средой.

Циркуляционная система: Кровеносная система дождевых червей простая и открытая. У них отсутствует сердце, кровь циркулирует по телу посредством специальных сосудов, заполненных гемолимфой.

Размножение: Дождевые черви обладают гермафродитным половым размножением, то есть каждый червь имеет органы мужского и женского пола. Для размножения они обмениваются спермой и откладывают в грунт коконы с яйцами, из которых через некоторое время появляются потомки.

Движение: Дождевые черви перемещаются в почве, сжимая и растягивая своё тело. В процессе движения они оставляют за собой различные характерные следы — червячные кучи и проходы, которые играют важную роль в организации почвенной структуры и проникновении кислорода в почву.

Роль в экосистеме: Дождевые черви являются важными компонентами почвенной экосистемы, поскольку активно участвуют в разложении органической материи, улучшении почвенной структуры, циркуляции питательных веществ и воды. Они способствуют повышению плодородия почвы, что оказывает положительное влияние на рост и развитие растений.

Важность для человека: Дождевые черви используются в сельском хозяйстве как отличные почвообразователи. Благодаря их деятельности улучшается качество почвы, повышается урожайность и стимулируется рост сельскохозяйственных культур. Кроме того, черви служат источником пищи для многих животных.