Кіммерійці, скіфи, сармати та інші племен на території України

У I тис. До н. е. на території України з’являються перші залізні знаряддя праці. Застосування заліза було потужним стимулом розвитку виробництва, що прискорило суспільний розвиток. Перехід до залізного віку означав створення передумов для розкладу родоплемінного ладу і зародження класового суспільства. Хоча далеко не скрізь це відбувалося швидко. Цей період називають раннім залізним віком. На території України найбільш розвинені культури того часу, про що свідчать археологічні знахідки, перебували в причорноморських степах. Це культури кіммерійців, скіфів, сарматів.

У Х-VII ст. до н. е. в степах Північного Причорномор’я жили кіммерійці – один з найдавніших народів. Їхня назва донесли нам письмові джерела, зокрема “Одіссея” Гомера. Етнічна приналежність кіммерійців остаточно не з’ясована. Проте більшість дослідників припускають іранську основу кіммерійського етносу.

Провідною галуззю господарства цього народу було кочове скотарство, насамперед – конярство. Кіммерійці першими на території України оволоділи технологією виробництва заліза, а також металообробки, що дозволило кардинально поліпшити озброєння та спорядження кінних дружин, поліпшити свій побут.

Це був войовничий народ. Відвідування країни Передньої та Малої Азії, боротьба з Урарту, Ассирією відкривали перед киммерийцами можливості для отримання продуктів землеробства і ремесла. Істотні зміни відбувалися в соціальній структурі: все активніше виділялася військова аристократія, суспільство стояло на порозі классообразования. Кіммерійці були одним з перших народів, що мають царів і власну столицю – Киммерік. У VII ст. до н. е. на території сучасної Південної та Південно-Східної України кіммерійців витіснили скіфські племена. Всі землі між Дунаєм і Доном стали називатися Скіфією. Геродот виділяв у скіфів такі групи: царських скіфів, які вважалися верхівкою союзу племен; скіфів-орачів, скіфів-землеробів і скіфів-кочівників.

Геродот писав, що територія Скіфії поділялася на три частини, кожну з яких очолював цар. Один з них був верховним царем. У свою чергу, царство поділялося на округи -ному. І на чолі царства, і на чолі номів стояли вихідці з однієї царської сім’ї. Можна вважати, що перші паростки державності на території України виникли саме в скіфські часи.

Основу скіфського господарства становило скотарство. Воно давало майже все необхідне для життя – коней, м’ясо, молоко для харчування, шерсть для виготовлення одягу та покриття кибиток, в які запрягали волів. Кількістю худоби визначалося і майновий стан скіфів. Про майнове розшарування свідчать і матеріали курганних поховань скіфських царів і племінної знаті, в яких знаходили велику кількість ювелірних виробів із золота, дорогоцінний зброю тощо. Шедеври скіфського мистецтва збереглися в курганах Солоха, Гайма-нова Могила (на Запоріжжі), Товста Могила (Дніпропетровська обл.), В БРАТОЛЮБІВСЬКИЙ кургані (Херсонська обл.) Та інших.

Хліборобське населення Скіфії вирощувало пшеницю, просо, коноплі та інші культури. Скіфи сіяли хліб не тільки для себе, а й на продаж. Вони мали також домашню худобу, споживали продукти скотарства. Хлібороби жили в поселеннях, розташованих на берегах невеликих річок і укріплених глибокими ровами і високими валами. Були розвинені гончарство, ковальство, ливарне, ткацьке та інші ремесла.

Скіфи були відомими воїнами. Війна відігравала велику роль в їхньому житті, особливо в житті кочівників. Найвідомішою є їх битва з військами перського царя Дарія, які в близько 513 р. До н.е. е. увірвалися в Північне Причорномор’я. Скіфи перемогли одного з наймогутніших царів тих часів. Їх озброєння становили луки, стріли, списи, мечі, а військові дії вони вели в основному верхи на конях.

Вже в VII ст. до н. е. скіфський світ вступив у тісний контакт з античною цивілізацією. З цього часу почався процес виникнення грецьких міст у Північному Причорномор’ї. Вимушена еміграція вільних громадян з Греції була викликана відносним перенаселенням і гостротою соціальних конфліктів у країні. Нове місто утворювався вихідцями з якого-небудь одного міста-держави Греції та зберігав міцні зв’язки зі своєю “метрополією”. Греки підтримували постійні контакти зі скіфами. Вони отримували від них рабів і продовольство, збували свої товари. Племінна верхівка скіфів купувала у греків дорогоцінні прикраси, керамічні вироби, оливкова олія, платила за це золотом, хлібом, рабами та ін.

Першим грецьким поселенням на сучасній території України вважається поселення на острові Березань (поблизу міста Очакова Миколаївської області), яке виникло в середині VII ст. до н. е. У VI ст. до н. е. вихідці з грецького міста Мілет (в Малій Азії) заснували на березі Южнобугский лиману місто Ольвію (Щаслива). Це був класичний грецький поліс з демократичним устроєм. Тут на народних зборах обиралися правителі міста – архонти.

Традиції демократичного устрою суспільно-політичного життя були притаманні і Херсонесу Таврійському (на території нинішнього Севастополя), заснованого в 422-421 рр. до н. е. Місту належало практично все узбережжя Західного Криму з численними садибами та земельними ділянками. Там вели зернове господарство, вирощували виноград та садові культури. Раби були основною продуктивною силою як в ремеслі, так і в сільському господарстві. Відносини Херсонеса з корінним населенням Кримського півострова – таврами – розвивалися дуже складно. З ними, а також зі скіфами-кочівниками населення міста вело постійні війни.

У ті ж часи по обидві сторони Керченської протоки, який тоді називався Боспор Кіммерійський, розташувалося Боспорське держава, головним містом якого був Пантікапей (сучасна Керч). До його утворення на цій території з VI ст. до н. е. існували грецькі міста Пантікапей, Феодосія, Німфей, Тірітака, Фанагорія та ін. На чолі цієї держави стояв цар -монарх місцевих племен і архонт грецьких міст.

З III ст. до н. е. скіфські об’єднання відчули наступ кочових племен сарматів, які прийшли з Приволзько-приуральских степів і розселилися до Дунаю. У II-I ст. до н. е. Вони завоювали значну частину території Скіфії, а також наступали на грецькі міста-держави Північного Причорномор’я. Проте в III ст. н. е. панування сарматів у степах на території сучасної України закінчилося. Войовничі германські племена – готи – за досить короткий час встановили своє панування в Причорномор’ї, а потім почали переходити Дунай. Вони створили союз племен, так зване Готське держава – Гетики (Рейх Готланд). На чолі об’єднаних готських племен стояли царі, наділені значною владою. Готи побудували свою столицю поблизу одного з порогів Дніпра (біля с. Башмачка Запорізької області).

Панування готовий в Північному Причорномор’ї тривало майже два століття. В IV ст. туди з-за Дону вторглися племена тюркського походження – гуни. Вони швидко опанували Північним Причорномор’ям і опинилися в безпосередньому сусідстві з Візантією. Майже всі античні міста-держави остаточно припинили своє існування під ударами гунів. Вижили тільки Херсонес і Пантікапей, які згодом увійшли до складу Візантійської імперії.

Найбільшої могутності гуннский військово-племінний союз досяг за правління царя Аттіли (середина V ст.). Його називали “божим покаранням”. Держава гунів займало величезну територію від Рейну до Волги. Однак після смерті Аттіли, починаючи з середини V ст., Держава почала розпадатися.

Як назвати корову: список імен і прізвиськ за алфавітом

Корова для багатьох з нас непросто домашня тварина, а справжній член сім’ї. Це благородна і розумна тварина отримало в нашому народі гучне ім’я – Годувальниця, адже саме молоко дає нам життєву силу і харчування. Тому, як тільки народжується теля або бичок, крім питання, як за ним доглядати, у багатьох виникає питання – як назвати корову?! Розглянемо основні клички прямо зараз.

Відомо, що в Індії корова – це священна тварина. Однак далеко не останнє місце це тварина займає і в нашій культурі. Споконвіку корова вважається головним домашнім тваринам на присадибній господарстві. Тому кожній корівці дають ім’я.

Якщо собак прийнято називати гучним ім’ям для того, щоб вони швидше виконували команди, то ось кличка для корови повинна бути приємною на слух, ніжною й ласкавою. Ці тварини дуже чутливі до любові і турботі. І чималу роль в цьому відіграє ім’я.

Для багатьох вибір клички представляє певну складність, адже хочеться своє тварина якось відокремити і самому висловитися. А ще є прислів’я: «Як корабель назвеш, так він і попливе». Щодо цих тварин ця прислів’я дійсно правдива. Багато господарі відзначають, що їх корова повністю відповідає даним їй імені. Наприклад, «Графиня» горда і граціозна, «Буранка» задириста, «Вільна» волелюбна.

  • 1 Як назвати: вдома і в племінному господарстві?
    • 1.1 Класифікація:
    • 1.2 Список кличок

    Як назвати: вдома і в племінному господарстві?

    Загального і єдиного правила називання корів досі не існує, на відміну від коней. Якщо тварини племінні і народжуються на фермі, то на кожну особу заводиться окрема картка із зазначенням родоводу протягом 4-5 поколінь. Також обов’язково зазначається кличка, яка повинна починатися з тієї ж букви, що і ім’я матері. У бичка навпаки кличка повинна починатися з літери, що й ім’я батька.

    Клички для тварин можуть бути продуманими, наприклад, у відповідності з характером корови, так і спонтанними, пов’язані, наприклад, з часом народження. Єдине, фахівці не рекомендують давати людські імена за типом Юлька, Машка, Мілка, Жанна, Анька. Чому? Щодо цього є кілька версій, хоча багато господарі не особливо звертають увагу на ці «народні повір’я.

    Так, у кожного людського імені є свій церковний покровитель, тобто, святий. А це, як ви вже розумієте, називається богохульством. Крім того, назвавши корову Ольгою чи бичка Борькою, можна наразиться на невдоволення сусідів, якщо, наприклад, вони мають таке ж ім’я. Хоча, як показує практика, саме такі клички є найбільш популярними в наших селах.

    У домашньому господарстві, звичайно, називають корів більше за своїм смаком і бажанням. Єдине правило лише в тому, щоб ім’я було красивим і легко запам’ятовувалося. Нижче ви знайдете докладний список і приблизну класифікацію імен корів.

    Класифікація:

    • Місяць народження тварини – Апрелька, Декабринка, Березня, Майка, Октябринка і т. д.;
    • По часу доби і погодних явищ – Нічка, Сніжинка, Зорька, Вітер, Сніжок і т. д.;
    • По забарвленню шерсті – Чернуха, Білка, Рижик, Рижуха, Пістрянка і т. д.;
    • Імена людей – Лада, Машка, Райка, Борька, Федька, Ромка і т. д.;
    • Квіти і рослини – Горобина, Берізка, Ромашка, Малинка і т. д.;
    • Географічні назви — Марсель, Дунайка, Арарат;
    • Зовнішні особливості – Кучерява, Тендітна, Красуля, Малюк, Малютка, Вухань, Бородань;
    • За рисами характеру – Лагідна, Ніжна, Дика, Вільна, Ігрунов, Лютий, Буйна;
    • Без особливих прикмет або загальноприйняті – Корівка, Мурка, Господиня, Годувальниця.

    Список кличок

    А
    Августина, Альфа, Апрелька, Аврора, Агафія, Пекла, Ажурна, Аліса, Аза, Алтайка, Аляска, Аркада, Арфа, Аріна, Ася, Астра, Ассоль, Афродіта.
    Серпень, Альф, Алкід, Амур, Квітень, Арнольд, Афоня, Адам.

    Б
    Метелик, Белашка, Баранчика, Берізка, Барбара, Білянка, Белавушка, Білка, Білочка, Берта, Бусинка, Бадьора, Бровка, Брусниця, Багата, Буйна, Буранка, Брыкуха, Корівка, Буянка.
    Бандерас, Бася, Берн, Бобося, Бодя, Бонапарт, Борька, Бородань, Бравий, Бублик, Булл, Буян.

    В
    Валентинка, Варвара, Варя, Ванесса, Василина, Веселіна, Венера, Верба, Вечірка, Веселуха, Вишня, Воля, Влада,Хуртовина.
    Венька, Васька, Вольф, Вільний, Ворс, Вятик.

    Г
    Газель, Герань, Гладка, Гера, Глаша, Глорія, Голубка, Грація, Гроза, Графиня, Груня, Грязнуля.
    Гаврюша, Граф, Гудзон, Гай.

    Д
    Дакота, Дана, Дайга, Даша, Даренка, Дворянка, Декабрина, Діва, Делмі, Джемі, Джуліана, Діана, Джульєта, Дикуша, Дінка, Дорогенька, Дора, Дорофея, Донька, Дунайка, Діброва, Дунька, Серпанок, Дуся, Дюймовочка.
    Дієго, Дикун, Дикий, Дніпро, Дон, Дон, Дунай, Дявиль.

    Е
    Єдина, Єва, Ожина.
    Єгер, Їдкий, Омелько.

    Ж
    Жанна, Перлина, Жужа.
    Жорік, Жорж.

    З
    Зірниця, Забава, Зірочка, Зоря, Зимонька, Зозулька, Зойка, Злата, Зорька, Зося.
    Зоряний, Зевс, Зигзаг, Зимовий.

    І
    Івонна, Родзинка, Іриска, Іграшка, Июлька, Іскра, Июнька.
    Гнат, Іній, Ірис.

    До
    Калина, Крапелька, Кармеліта, Квітка, Клара, Кнопка, Кокетка, Беладона, Красуля, Крапушка, Крихта, Кудря, Красуня, Лялька.
    Кедр, Кипрей, Крихітка, Червоний.

    Л
    Лаванда, Лада, Лагуна, Лама, Ласка, Ластівка, Ласкава, Лаура, Ласуня, Лебідка, Леді, Левада, Легенда, Лейла, Лінда, Лілія, Клаптева, Любка, Любава, Люта, Люсьєна, Ляля.
    Леопольд, Лео, Любчик, Лютий.

    М
    Мадонна, Мадам, Майка, Малинка, Маланка, Малятко, Мальвіна, Мальва, Малютка, Маня, Манера, Маргаритка, Маркіза, Березня, Матильда, Марфа, Марфуша, Мотря, Машка, Мері, Метелиця, Мелодія, Милашка, Модель, Молдованка, Мілка, Блискавка, Морозка, Морошка, Моніка, Мотя, Мурка, Муся, Муренка, Муха.
    Мариас, Маркіз, Мартін, Мишко, Муму, М’ячик.

    Н
    Незабудка, Нагорода, Ніка, Найда, Норма, Ноябрина, Нічка, Нравка, Нюша,
    Нік, Листопад, Ноель.

    Про
    Октава, Овація, Олімпіада, Октябрина, Осинка, Олімпія, Офелія.
    Бешкетник, Жовтень.

    П
    Пеструша, Пава, Пеганка, Палітра, Парижанка, Пегашка, Печенька, Пеструха, Перемога, Поліна, Полянка, Подружка, Помічниця, Пушинка, Послушниця, Пампушка, Бджілка, Пятнушка.
    Париж, Рябий, Строкатий, Пітер, Слухняний.

    Р
    Веселка, Рідкісна, Рєзвушка, Римма,Ромашка, Троянда, Рижуха, Рябка.
    Родріго, Рольф, Ромео.

    З
    Сварник, Сара, Сентябрина, Северина, Серафима, Сільва, Серенада, Смілива, Симпатія, Казка, Слава, Сирена, Сніжинка, Слов’янка, Сметанка,Сніжка.
    Сеня, Сівка, Спартак.

    Т
    Таємниця, Тіна, Тиха, Традиція.
    Тавр, Тарзан, Тихон.

    У
    Удача, Розумниця, Утіха.
    Угольок

    Ф
    Фаворитка, Февронья, Февралина, Федора, Фіалка, Фея, Фаїна, Фінка.
    Феня, Хома.

    Х
    Хваленка, Хлібна, Господиня.
    Христофер

    Ц
    Квіточка, Циганка.
    Цар, Цезар.

    Год
    Чорнушка, Черешня, Чернявка.
    Чебурашка

    Щ
    Щебетуха, Щетинка
    Щербет

    Я
    Январка, Янтарка, Ягідка, Яскрава, Ямайка, Яшма.
    Затятий, Яшка.

    Відео «Корова-компаньйон»

    У цьому відео ви побачите приклад дивного відносини корови і людини, яка доводить, що ця тварина дуже розумна, вміє любити і цінує дружбу.