ПРИРОДОЗНАВСТВО 2 КЛАС

Одним з найдавніших винаходів людства є гномон. Це вертикально встановлена жердина. За допомогою гномона у давнину визначали висоту Сонця над горизонтом.

У ясний сонячний день жердина відкидає тінь, довжина якої від сходу Сонця до полудня (12 год.) зменшується, а від полудня до заходу Сонця – збільшується.

Для точності вимірювання важливе значення має висота гномона – чим він вищий, тим довша тінь. Нині гномон як астрономічний інструмент уже не використовують.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ ТІНІ ВІД ГНОМОНА ТА ПЛАНУВАННЯ РЕГУЛЯРНИХ (1-2 РАЗИ НА МІСЯЦЬ) СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ВИСОТОЮ СОНЦЯ ОПІВДНІ

Встанови жердину заввишки 1 м на шкільному подвір’ї чи біля свого будинку.

Вимірюй довжину тіні в різний час доби.

Що ти помітив? Як змінюється довжина тіні впродовж дня?

Записуй свої спостереження у зошит.

Проводь такі спостереження 1-2 рази у місяць.

Регулярно веди записи. Вони тобі знадобляться під час вивчення інших тем та проведення спостережень.

1. Що таке гномон?

2. Які спостереження можна проводити за допомогою гномона?

3. Як змінюється висота Сонця над горизонтом упродовж дня?

Сонячний годинник – прилад для визначення часу за напрямком тіні від гномона та її руху по циферблату.

Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.

В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави – місті Києві – є декілька сонячних годинників.

Як виникає тінь

Промені світла поширюються по прямій лінії і не можуть огинати предмети. Тому, коли промені зустрічають на своєму шляху перешкоду, крізь яку не можуть пройти, зі зворотного боку перешкоди утворюється тінь. Більшість тіл не пропускає світло: наприклад стіни, меблі, твоє тіло. Такі тіла називають світлонепроникними.

Як можна виміряти висоту дерева за допомогою власної тіні

Разом з дорослим виміряй висоту вибраного тобою дерева. Для цього потрібні вимірювальна стрічка та сонячний день. Світло Сонця дасть і твою чітку тінь, і тінь дерева. Крім того, ти маєш знати свій зріст. Припустимо, він становить 1 м 30 см.

Стань так, щоб тінь від твоєї маківки падала на який-небудь камінчик. Познач місце, на якому стоять твої п’яти. Виміряй відстань від нього до камінчика. Тепер виміряй тінь дерева. Зверни увагу: поверхня, на яку падає тінь, повинна бути рівною. Інакше у вимірі буде помилка. Твої розрахунки будуть правильними, якщо ти виміряєш свою тінь і тінь дерева якомога швидше. Адже Сонце постійно рухається по небосхилу.

Попроси дорослого помножити довжину тіні дерева на значення твого зросту і розділити отриманий результат на довжину твоєї тіні. Якщо ти міряв свою тінь, стоячи у взутті, додай до зросту два сантиметри підборів.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

§ 9. Орієнтування намісцевості (підручник)

Визначення сторін горизонту. Орієнтуватися – означає визначити на місцевості своє положення відносно сторін горизонту, навколишніх предметів. Головним напрямком для орієнтування прийнято вважати лінію північ–південь. Основних сторін горизонту чотири – північ ( Пн .), південь (Пд.), захід ( Зх .), схід (Сх.). Крім них існують проміжні сторони горизонту. Наприклад, між північчю і сходом знаходиться північний-схід ( Пн.-Сх .); між півднем і заходом – південний-захід ( Пд.-Зх .) та ін. Вміти орієнтуватися дуже важливо. Відомі випадки, коли через втрату орієнтування гинули цілі експедиції. І навпаки, вміння знайти орієнтири на місцевості допомагало людям.

На місцевості можна орієнтуватися різними способами: за Сонцем, зорями, місцевими ознаками. Для усіх способів спільним є те, що спочатку визначають, де північ. У ясний день можна орієнтуватися за Сонцем. Опівдні, о 12 год , Сонце знаходиться на півдні. Тому тінь від предметів буде направлена на північ. Лінію тіні північ–південь називають полуденною лінією. Якщо день похмурий і Сонця не видно, то зорієнтуватися можна за місцевими ознаками. Так, з північного боку кора дерев і великі камені вкриті мохом. З південного боку крона дерев густіша, ніж з північного. На південь від найближчого дерева розташовуються мурашники. Вночі, коли не видно місцевих ознак і немає Сонця, можна орієнтуватися за зорями. Для цього потрібно знайти на нічному небі Полярну зорю. Вона вказує напрямок на північ. Щоб не помилитися, спочатку знаходять сім зірок сузір’я Великого Возу (Великої Ведмедиці), яке нагадує ківш з довгою ручкою. Далі подумки з’єднують прямою лінією дві зорі, розташовані на краю ковша. Потім продовжують лінію до крайньої зорі на “ручці” сузір’я Малий Віз (Мала Ведмедиця). Ця крайня яскрава зоря і буде Полярною.

Знаючи хоч одну сторону горизонту, легко визначити всі інші. Щоб за напрямком, наприклад, на північ визначити інші, потрібно стати обличчям на північ і розвести руки в боки. По праву руку буде схід, по ліву – захід, а позаду – південь.

Більш точно сторони горизонту можна встановити за приладами. Найзручнішим з них є компас. Намагнічена стрілка компаса завжди темним кінцем спрямована на північ. Для визначення сторін горизонту компас кладуть на горизонтальну поверхню (або долоню). Потім коробку компаса повертають так, щоб позначка Пн . на шкалі компаса співпала з темним кінцем стрілки. Це означає, що ви зорієнтували компас. Тоді позначки основних сторін горизонту на циферблаті компаса будуть вказувати напрямки, де ці сторони розташовані.

Щоб не заблукати в незнайомій місцевості під час прогулянки до лісу, походу по гриби, туристичного походу, потрібно встановити за компасом, у якому напрямку ви вирушаєте в путь. Лише тоді ви зможете встановити, в якому напрямку слід повертатися. Якщо, наприклад, ви вирушили на південний-схід, то повертатися потрібно на північний-захід.

Мал. Визначення сторін горизонту за річними кільцями зрізаного дерева

Мал. Знаходження Полярної зорі і напрямку на північ

Азимут. Часто напрямки на потрібний предмет не збігаються ні з основними, ні з проміжними сторонами горизонту. Тоді точний напрямок можна визначити за шкалою компаса, вирахувавши азимут. Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на який-небудь предмет на місцевості. Азимут відлічують від напрямку на північ вправо, за ходом годинникової стрілки. Оскільки окружність циферблата компаса, як і всяке коло, має 360 0 , то величину азимута виражають у градусах від 0 до 360 0 . Наприклад, якщо предмет знаходиться точно на півночі, то його азимут дорівнює 0 0 або 360 0 , якщо на сході – 90 0 , на півдні – 180 0 , на заході – 270 0 .

Для визначення азимута компас повертають так, щоб поділка 0 0 збіглася з темним кінцем стрілки. Потім на скло кладуть тоненьку паличку так, щоб вона кінцем вказувала на потрібний предмет. У тому місці, де паличка кінцем, спрямованим на предмет, перетинає шкалу, визначають величину азимута.

Мал. Відлік азимута за компасом

Якщо вам за азимутом 60 0 потрібно пройти 500 кроків, а потім за азимутом 120 0 400 кроків і там зустрітися з іншою групою, то порядок дій має бути такий: станьте на тому місці, звідки починається рух. Зорієнтуйте компас за сторонами горизонту. Знайдіть на циферблаті компаса число 60 0 , що показує величину азимута, за яким вам потрібно пройти першу відстань. Покладіть на скло компаса тоненьку паличку так, щоб вона з’єднала центр стрілки з цим числом. Паличка вкаже напрямок руху. Якщо напрямок палички співпадає з яким-небудь видимим предметом на місцевості, наприклад високим деревом, то компас можна сховати і рухатися в напрямку цього дерева, відраховуючи дорогою потрібну кількість кроків. Якщо ж такого предмета немає або ви йдете лісом, то потрібно тримати компас перед собою так, щоб його нульова поділка збігалася з темним кінцем стрілки, і йти у заданому напрямку. Пройшовши першу відстань (у нашому прикладі 500 кроків), визначають новий азимут і продовжують рух. Знаючи азимут свого шляху, можна рухатися вночі, в туман, метелицю або в густому лісі і вийти до наміченої мети.

Вимірювання відстаней на місцевості. Щоб за азимутом знайти об’єкт, потрібно вміти вимірювати відстані на місцевості. Невеликі відстані між близько розташованими об’єктами вимірюють приладами – рулеткою або метром. Так, наприклад, можна поміряти довжину і ширину класної кімнати. Відстань між двома далеко розташованими об’єктами або пройдений шлях у поході зручніше вимірювати кроками: кількість пройдених кроків помножити на їх довжину. Для цього потрібно знати середню довжину свого кроку. Щоб її визначити, потрібно відміряти на місцевості за допомогою рулетки відстань, наприклад у 100 м. Потім пройти цю відстань, підраховуючи кроки. Припустимо, що 100 м ви пройшли, зробивши 150 кроків. Отже, середня довжина вашого кроку дорівнює приблизно 66 см (100 м переводимо в сантиметри; 10 000 см : 150 = 66 см). При вимірюванні великих відстаней кроки зручніше рахувати парами (наприклад, тільки під ліву ногу). Тоді довжина однієї пари кроків буде вдвічі більшою середньої довжини кроку.

Менш точно відстань можна визначити за часом, затраченим на ходьбу. Так, якщо 1 км ви проходите за 15 хв , то за годину пройдете приблизно 4 км.

Запитання і завдання

1. Визначте, в якому напрямку від вашої школи знаходяться пошта, магазин або інші видимі будівлі.

2. У якому напрямку рухалася група туристів, якщо Полярну зорю вони бачили праворуч від себе?

3. Що таке азимут? Які правила його визначення?

4. Як можна виміряти відстані на місцевості?

5. Учень із пункту А до пункту Б пройшов за азимутом 360 0 200 м (умовно позначте в зошиті цю відстань 20 см). Від пункту Б до пункту В він пройшов ще таку ж відстань за азимутом 90 0 . Від пункту В таку ж відстань він пройшов за азимутом 180 0 . Накресліть шлях учня в зошиті і визначте, яку відстань і за яким азимутом йому залишилося пройти до пункту А.