Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА – 2019

2) у наголошених прикметникових суфіксах -анн-, -енн-: нездійсненний, неоціненний, несказанний, нескінченний, здоровенний, страшенний. Такі прикметники завжди мають наголос на суфіксі, що відрізняє їх від дієприкметників, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів -єн-, -ан-: нездоланий, нездійснений, неоцінений, нескдзаний, нескінчений. Тому в дієприкметниках завжди пишемо Н.

Відрізняються однозвучні прикметники та дієприкметники лексичним значенням: нездійсненна мрія – мрія, яку неможливо здійснити, нездійснена мрія – мрія, яку не здійснили (але її ще можна здійснити); нездолднна фортеця – фортеця, яку неможливо здолати, незддлана фортеця-яку не здолали (але, можливо, колись здолають).

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

БУКВИ Н І НН У ПРИКМЕТНИКАХ

ПРИГАДАЙМО. Коли у словах відбувається збіг приголосних?

Порівняйте написання прикметників. Визначте, від яких іменників їх утворено та чи закінчується основа цих іменників на н. За допомогою якого суфікса утворено кожне з поданих слів? Зробіть висновок, коли в прикметниках пишемо – нн-.

Буквосполучення – нн – пишемо: у прикметниках із суфіксом – н-, якщо вони утворені від іменників з основою на н (збіг приголосних).

– у наголошених прикметникових суфіксах – енн-, – анн-(-янн-), які вказують на найвищу міру ознаки. НАПРИКЛАД: товстенний, невблаганний. АЛЕ: жаданий, шалений, нежданий, скажений;

– у прикметниках на – енн(ий) старослов’янського походження. НАПРИКЛАД: священний, огненний, благословенний, блаженний.

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів – ин-, – ан-(-ян-)

I. Прочитайте слова. Знайдіть і поясніть орфограму “букви н і нн у прикметниках”.

*Шалений – рос. неистовый; яростный; шальной.

II. Виділені слова розберіть за будовою (письмово).

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Утворіть від іменників прикметники за допомогою суфіксів – н-, – ин – або – ан-(-ян-). Утворені прикметники запишіть: один із вас записує слова з – н-, а другий – з – нн-.

Дерево, ураган, кінь, цегла, машина, лимон, Різдво, хвилина, журавель, зміна, південь, зоря, скло, екран.

І. Прочитайте вголос речення, правильно наголошуючи слова. Знайдіть прикметники із суфіксами – енн-, – анн-(-янн-). На що вказують ці суфікси? Випишіть словосполучення зі знайденими прикметниками.

1. Ще сніг ковтала повідь* широченна, і рала ждав іще тужавий* лан (Л. Костенко). 2. І ліс, і річка мені здавалися чарівними й повними несказанної краси, чогось неземного (О. Досвітній). 3. Історія – це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (О. Довженко). 4. І зірок незліченні отари миготіли мені в саду (В. Симоненко).

*Повідь (повінь) – рос. паводок; наводнение.

* Тужавий – щільний, тугий, не м’який.

II. Складіть і запишіть речення з одним знайденим прикметником (на вибір).

Дайте відповіді на запитання веселої вікторини, використовуючи прикметники з – нн-.

1. Яка гора дуже висока? 2. Яку річку можна назвати дуже широкою? 3. Яку красу ні з чим не зрівняєш? 4. Який народ не можна подолати? 5. Яких ворогів не можна примирити? 6. Якої краси не можна передати словами?

Букви ні нн у прикметниках

І. Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, пропущену букву н. Підкресліть і поясніть орфограму. Правильність виконання перевірте за словником.

Знамен..ий, безмежн..ий, здоровен..ий, оборон..ий, орлин..ий, олов’ян..ий, неподолан..ий, жадан..ий, пташин..ий, гречан..ий, височен..ий, незрівнян..ий, неждан..ий, силен..ий, повсяк..де..ий, блажен..ий.

II. Доберіть синоніми до виділених слів.

І. ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому перше слово в парі пишемо з – н-, а друге – з – нн-. Поясніть відмінність у лексичному значенні слів кожної пари. Скористайтеся поданою нижче рубрикою “Культура мовлення”.

1. Незлічений – незліченний.

2. Несказаний – несказанний.

II. Складіть по одному реченню зі словами однієї з поданих пар.

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання прикметників, а також виділених слів.

1. У цій любові щось було священ(н)е, таке, чого не можна осквернить (Л. Костенко). 2. Навколо тихо бринів золотий півсон передосін(н)ього степу (М. Стельмах). 3. Вів свою нескінчен(н)у пісню струмок (Г. Тютюнник). 4. Благословен(н)а в болях ран ст(е, и)пів ш(е, и)рочина бездон(н)а (М. Рильський). 5. Огні незлічен(н)і, мов стрічки огнен(н)і, до моря спускаються з міста (Леся Українка). 6. Ця подорож така неждан(н)а (Д. Павличко). 7. Рої бджолин(н)і золоті над річкою про літо дзвонять (В. Підпалий).

II. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в останньому реченні.

Складіть і запишіть опис (5-7 речень) про навколишній світ так, щоб здивувати слухачів. Використайте прикметники із суфіксами – енн-, – анн-(-янн-) для підкреслення збільшеної ознаки.

Незліченний – який складається з великої кількості або має, становить велику кількість.

Незлічений – якого не порахували.

Несказанний – якого не можна виразити, передати словами. Несказаний – не виявлений певним чином, не виражений словами.

Коли пишемо Ь

Буквою ь позначаємо на письмі м’якість приголосних звуків.

1. Ь пишемо:

1) після букв д , т , з , с , дз , ц , л , н у кінці слова та складу: мідь, суть, на́морозь, вісь, ґедзь, па́лець, крохма́ль, кінь; дя́дько, молотьба́, бли́зько, во́сьмий, Грицько́, кільце́, ганьба́;

2) після перелічених у п. 1) букв та р усередині слова перед о : дьо́готь, дзьоб, тьо́хкати, сьо́мий, льон, ларьо́к, трьох, царьо́к;

3) після л перед наступною буквою на позначення приголосного: Га́льченко, Гуцу́льщина, їда́льня, кільце́, кова́льський, па́льці, риба́льство, сільськи́й, спі́льник.

Примітка. Не пишемо ь після л у буквосполученнях лц , лч , коли вони походять із лк :

2. Також пишемо Ь :

а) -зьк-(ий), -ськ-(ий), -цьк-(ий); -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -ськ-(о), -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки: близьки́й, вузьки́й, воли́нський, доне́цький; бли́зькість, лю́дськість; бли́зько, ві́йсько, бага́цько; по-францу́зькому (по-францу́зьки), по-украї́нському (по-украї́нськи), по-німе́цькому (по-німе́цьки).

Примітка. У словах баски́й, боязки́й, в’язки́й, дерзки́й, жаски́й, ковзки́й, пласки́й (пло́ский), порски́й, різки́й і похідних утвореннях бо́язкість, в’я́зкість, ба́ско, рі́зко тощо ь не пишемо.

б) -еньк-(а), -еньк-(о), -оньк-(а), -оньк-(о); -еньк-(ий), -есеньк-(ий), -ісіньк-(ий), -юсіньк-(ий): ру́ченька, ба́тенько, голі́вонька, соколо́нько; гарне́нький, мале́сенький, свіжі́сінький, тоню́сінький (див. ще § 32);

2) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи першої відміни на : гри́вень, друка́рень, їда́лень, пісе́нь, ста́єнь; крамни́ць, ма́триць, робітни́ць та середнього роду другої відміни на -нн-(я), -ц-(е): бажа́нь, знань, кі́лець, місць, серде́ць і серць,

3) у дієслівних формах дійсного та наказового способу: бу́дить, бу́дять, ко́сить, ко́сять, ро́бить, ро́блять, хо́дить, хо́дять; будь, бу́дьте, бу́дьмо, лізь, лі́зьте, лі́зьмо, кинь, ки́ньте, ки́ньмо, трать, тра́тьте, тра́тьмо (див. ще: § 118, прим. 1).

Примітка. Про вживання ь в словах іншомовного походження див.§ 139 у прізвищах — § 144, у географічних назвах — § 151.

Хочете перевірити, чи добре розумієте питання про м’який знак? – Переходьте до безкоштовного інтерактивного тренажера .