Зміст:

§ 35. Свійські птахи: курка, гуска

На попередньому уроці ви дізналися про птахів культурних ландшафтів. Пригадайте, які птахи мешкають поруч із людьми. Який зовнішній вигляд у сірої ворони (голубів, граків)? Чим харчуються сірі ворони (голуби, граки)? Де будують гнізда сірі ворони (голуби, граки)? Хто насиджує яйця в сірих ворон (голубів, граків)? Які птахи першими повертаються з теплих країв?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про свійських птахів — курей і гусей.

Півень і курка

Курячі яйця

Багато людей у своїх господарствах тримають свійських птахів. Найбільш поширеними є кури, гуси, качки та індики. Люди вивели дуже багато різних порід курей. Самець курки називається півнем, пташенята — курчатами. Півні більші за розмірами й мають яскраве оперення та довгий хвіст. Залежно від породи кури відрізняються між собою за вагою, забарвленням і розмірами.

У курей є гребінь. Під дзьобом звисають червоні сережки. Тіло в курей важке. А їхні крила короткі й слабкі. Ці птахи не можуть літати високо та на великі відстані. У них сильні ноги. Ногами вони розгрібають ґрунт у пошуках їжі.

Курей годують зерном пшениці, вівса, гречки, ячменю, зеленню тощо. Для нормального травлення птиці потрібно давати пісок і спеціальні крейдяні добавки. За умови вільного пересування кури самостійно харчуються травою, комахами, вигрібають із землі черв’яків і личинок.

Кладка яєць у курей починається з січня і триває до глибокої осені. Навесні кури починають насиджувати яйця. У кладці 10-15 яєць. Не всі курки це роблять. Курка, яка насиджує яйця або водить курчат, називається квочкою. За час насиджування курка кілька разів встає з яєць, щоб поїсти. Квочки бояться надовго залишати своє гніздо. Тому посуд із кормом і водою повинні бути недалеко від місця насиджування. Курчата вилуплюються через 3 тижні. Протягом кількох місяців квочка водить курчат, доглядає за ними й оберігає їх.

Розведення курей поширене в багатьох країнах світу. Їх тримають заради м’яса, яєць, пуху й пір’я. Курей тримають у власних господарствах і на спеціальних пташиних фермах.

Популярними домашніми птахами є гуси. Це водоплавні птиці. У гусей пір’я не змочується водою. На лапах гуси мають плавальні перетинки. Під шкірою в них відкладається багато жиру. Тому вони не бояться холоду. Шия в гусей довга. Ноги сильні й високо піднімають тіло над землею.

Квочка з курчатами

Свійські гуси

Гуска з гусятами

Гусей тримають заради смачного м’яса та пір’я. Забарвлення цих птахів — переважно сіре, зі світлими або білими ділянками на грудях і череві. Можуть бути птахи білого кольору. Самець більший за самку. Вага домашніх гусей — 6-8 кілограмів.

Гуси харчуються переважно рослинною їжею. При вільному випасі на луках і біля природних водойм гуси їдять різноманітну зелень, жито, овес, пирій, осоку та інші рослини. За один день гуска з’їдає близько 2 кілограмів трави. Для кращого набирання ваги гусей підгодовують зерном пшениці, жита, кукурудзи, макухою та іншими поживними кормами.

Гуска в гнізді

На початку весни гуски стають неспокійними, вищипують у себе пух і ним вистилають гнізда. У цей час гуси починають відклади яйця. Насиджує кладку гуска. У кладці — 10-15 яєць. Із гнізда гуска встає тільки щоб поїсти. Через місяць вилуплюються гусенята. Малюків починають підгодовувати з першого дня. Їх годують круто звареними та дрібно нарізаними яйцями, перемішаними з подрібненим зерном кукурудзи, пшона та пшениці. Також додають подрібнену зелень.

За гарної погоди гуску з гусенятами відпускають гуляти на пасовище.

Отже, свійських птахів тримають заради м’яса, яєць, пуху та пір’я. Для гарного росту їх підгодовують поживними кормами. За ними доглядають, їх лікують та оберігають.

Запам’ятайте!

Свійські птахи — це одомашнені птахи. Їх утримують із метою одержання м’яса, яєць, пір’я і пуху.

Півень — самець курки.

Курча — пташеня курки.

Квочка — курка, яка висиджує або водить курчат.

Запитання

  • 1. Яких птахів називають свійськими?
  • 2. Яких ви знаєте свійських птахів?
  • 3. Чим харчуються кури?
  • 4. Як називається курка, яка насиджує яйця або водить курчат?
  • 5. Чим займається квочка?
  • 6. Як називають самця курки?
  • 7. Чим харчуються гуси?
  • 8. *Навіщо тримають в господарствах курей і гусей?

Завдання

  • 1. Визначте свійських птахів на фото. Відповідь запишіть у зошит.

Цікаво знати.

Доволі часто люди в їжу використовують курячі яйця. Вони можуть бути окремою стравою — яєчня, омлет. Також яйця входять до рецепту багатьох страв. Останнім часом у курячих яєць з’явилися конкуренти — страусині яйця.

У багатьох куточках України на спеціальних фермах розводять страусів. Яйця цих птахів за смаком схожі на курячі. Проте вони набагато більші. Куряче яйце важить 50 грамів. А страусине — 1500 грамів, тобто в 30 разів більше! Конкретного забарвлення у шкаралупи страусиних яєць немає. Колір залежить від породи страуса. Найчастіше забарвлення біле, з легким світло-коричневим відтінком. Шкаралупа страусиних яєць тверда, нагадує фарфор.

Щоб яйце розбити, потрібний молоток.

З яйця страуса можна приготувати безліч страв. Але найбільш поширеною є омлет. Омлетом із одного яйця можна нагодувати 8 дорослих людей.

Страуси не та куряче яйця

Птахи Африки: ТОП-35 види – фото, назви, опис

На теренах Африки мешкає понад 2500 птахів. Тут можна побачити яскравих бджолоїдок, страшних марабу, дивовижних китоголовів та навіть пінгвінів. Нижче наведені найбільш відомі птахи Африки (включаючи ендеміків) з фото та описом.

Птахи Африки: журавель-вінценос південний (Balearica regulorum)

Ці величні красиві птахи – ендеміки Африки та один із шести видів журавлів, що мешкають на цьому континенті. Розмах крил у них сягає 2-х метрів, а висота тіла – приблизно 1 м, тоді як вага – 3,5 кг.

Журавля-вінценоса південного легко впізнати за великим красивим чубчиком із золотистого пір’я, що наче корона на голові. Оперення у цих африканських птахів блідо-сіре, але крила білі, іноді із золотистими, рудими або коричневими перами. Під підборіддям можна у них можна побачити невеликий горловий мішечок яскраво-червоного кольору.

Ці африканські журавлі живуть в долинах річок та на узбережжі озер по всій Східній та Південній Африці. Вони є одним з двох існуючих видів журавлів, які можуть ночувати на деревах.

Цікавий факт! Журавель-вінценос південний – національний птах Уганди. Його зображення можна побачити на національному гербі та прапорі країни.

Птахи Африки: страус африканський (Struthio camelus)

Страус африканський – найбільший птах у світі серед нині існуючих. Його зріст становить 2 м 70 см. Він занадто важкий, щоб літати, але є найшвидшим птахом на двох ногах.

Страус африканський здатний бігати зі швидкістю понад 70 км/год, долаючи до 5 м за один крок. Крім того, довгі та міцні ноги цього птаха дозволяють йому оборонятися від хижаків. Африканський страус здатний вбити лева одним ударом ноги.

Ці птахи Африки поширені на всьому континенті – від півночі (Туніс, Марокко, Єгипет) до сходу та півдня. Зазвичай африканські страуси надають перевагу лукам та саванам. Цих великих птахів можна побачити в національних парках Серенгеті та Масаї-Мара.

Птахи-ендеміки Африки: китоголов (Balaeniceps rex)

Ці величезні птахи Африки – родичі чаплі та лелеки, але на відміну від них мають справді дивовижний вигляд. По-перше, вони здаються справжніми доісторичними велетнями тваринного світу, маючи масивне тіло вагою 4-7 кг, зріст 1,1-1,4 м та розмах крил до 2,5 м.

По-друге, китоголов має неймовірний широкий та довгий дзьоб, що нагадує чобіт. Він сягає 24 см завдовжки та 20 см вшир. На кінці дзьоба розташований гострий гачок, який птах китоголов використовує при полюванні за здобиччю.

Ці птахи Африки поширені у тропічних країнах на сході африканського континенту. Зазвичай китоголови зустрічаються в заболочених місцях та на прісноводних болотах Танзанії, ЦАР, ДР Конго, Судану, Уганди.

Африканські птахи: фламінго (Phoeniconaias)

На теренах Африки живуть 2 види фламінго із 6-ти існуючих. На солоних озерах Кенії, Ефіопії, Танзанії можна побачити величезні колонії малих фламінго.

Доволі відомі фото озера Накуру у Кенії та Натрон у Танзанії, які вражають величезною чисельністю цих птахів. Малих фламінго в значно менших популяціях можна зустріти також на Мадагаскарі, у Південній та Західній Африці.

Назва «малі» пов’язано з тим, що серед усіх існуючих видів фламінго ці птахи є найменшими. Довжина тіла у них сягає 80-90 см, а вага – 1,2-2,7 кг, тоді як розмах крил – до 1 м. Забарвлення дорослих птахів варіюється від біло-рожевого до темно-рожевого. Кінчики пір’я на крилах у них чорні.

Фламінго рожеві в Африці зустрічаються на озерах Кенії, Марокко, Мавританії, Тунісу та на півдні континенту. За розміром ці птахи схожі на білого лелеку. Довжина їх тіла – 1,2-1,4 м, а вага – 2,1-4,1 кг, тоді як розмах крил – 1,4-1,65 м. Забарвлення дорослих птахів біло-рожеве, а махові пера чорні.

Фламінго харчуються, зачерпуючи мул із дна озера та використовуючи свій довгий дзьоб для фільтрації ракоподібних і планктону. Ці птахи мають рожевий колір завдяки крихітним молюскам, яких вони споживають.

Ендемічні птахи Африки: птах-секретар (Sagittarius serpentarius)

Ці птахи-ендеміки Африки зустрічаються на відкритих луках і в саванах на південь від Сахари. Їх можна побачити від Сенегалу до Сомалі та аж до Південної Африки.

Птах-секретар – один із найкрасивіших та найелегантніших птахів Африки. Його легко впізнати за довгими рожевими ногами, голим червоним обличчям та гострим, зігнутим жовтим дзьобом.

Цікавий факт! Вважається, що видова назва цього африканського птаха походить від того, що він має чорні «панталони» до колін, чорне «пальто» та пір’я на голові, схоже на перо, яким писав клерк чи секретар у 19-му ст.

Птахи-ендеміки Африки: марабу африканський (Leptoptilos crumeniferus)

Африканського марабу нерідко звуть «птахом-трунарем» через його плащоподібні крила, згорблену постать та зловісний вигляд. Він є найвищим представником родини Лелекові.

Заввишки ці птахи Африки сягають 1,1-1,5 м, а розмах крил в них становить 2,2-2,8 м. Важить марабу африканський від 4-х до 9 кг.

Цей птах має дуже масивний дзьоб довжиною до 35 см. Також доволі впізнаний вигляд йому надають голі голова та шия з горловим мішком.

Найчастіше за все африканські марабу зустрічаються поблизу сміттєзвалищ. Савани Східної Африки – типове їх середовище існування. Гніздяться африканські марабу колоніями на верхівках дерев.

Птахи-ендеміки Африки: лелека-тантал африканський (Mycteria ibis)

Цей вид лелек поширений на теренах Африки південніше Сахари та у деяких частинах Мадагаскару. Зазвичай ці птахи зустрічаються навколо прісноводних водно-болотних угідь та озер.

Ці африканські лелеки сягають заввишки до 1 м. Оперення в них біле, але кінчики крил – чорні, а великий довгий дзьоб – жовтий. Ці болотні птахи Африки полюють переважно на дрібну прісноводну рибу, а також на ракоподібних, комах та жаб.

Африканські птахи-ендеміки: ябіру сенегальський (Ephippiorhynchus senegalensis)

Цих великих птахів нерідко можна побачити під час африканського сафарі в країнах на південь від Сахари. Також їх можна зустріти ще у Південній Африці, але тут вони вважаються видом, що зникає. Ябіру сенегальський живе у саванах і степах неподалік від річок та інших водойм.

Цей великий птах Африки сягає заввишки до 1,46 м та важить приблизно 6 кг. Розмах крил в нього становить до 2,4 м. Ябіру сенегальський вищий за африканського марабу, але не такий важкий.

Голова, шия, крила та хвіст у цього африканського лелеки чорні, а інші частини тіла білі. Біля основи та на кінчику довгого дзьоба помітні яскраво-червоні смуги та поперечне жовта ділянка зверху основи.

Птахи Африки з фото: пелікани (Pelecanus)

На теренах Африки зустрічаються два із восьми існуючих видів пеліканів – рожевий та африканський. Перший з них мешкає в Екваторіальній Африці, а другий – розповсюджений майже по всьому континенту та на Мадагаскарі.

Пелікани – водоплавні птахи, тому найчастіше за все їх можна побачити навколо озер та річок. Найбільш впізнаний вигляд їм надає довгий дзьоб з великим горловим мішком.

Останнім ці птахи зачерпують рибу та відсмоктують воду, перш ніж проковтнути здобич. Кажуть, що пелікан здатен помістити в горловий мішок втричі більше риби, ніж у шлунок.

Африканські птахи з фото: баклани (Phalacrocorax)

Це ще одні водоплавні птахи, що живуть в Африці. На африканських теренах зустрічається декілька їх видів. До них належать великий, капський, намібійський та африканський баклани.

В Африці на південь від Сахари найбільш поширеним є баклан білошиїй. Він зустрічається лише на прісноводних водоймах у всьому регіоні із заходу на схід і аж до Південної Африки.

Щоб зловити рибу, баклани пірнають під воду та використовують для плавання крила, як плавники. Проте, як це не дивно для водоплавних птахів, їхнє пір’я не водонепроникне. Тому часто можна побачити цих птахів, що стоять, розправивши крила, та сушать їх на сонці.

Цікавий факт! На фото бакланів можна помітити, що всі птахи дивляться в одну сторону з відкритим дзьобом. Вважається, що після годування вони повертаються до сонця, оскільки тепло сприяє перетравленню холодної риби.

Птахи Африки: орлан-крикун (Haliaeetus vocifer)

Ці орли зустрічаються в Африці на південь від Сахари. Оскільки головною їх здобиччю є риба, то зазвичай вони живуть поблизу озер і річок. Найвищі шанси побачити орланів-крикунів – біля озера Вікторія в Уганді, Танзанії та Кенії.

Орлан-крикун – один із найвідоміших хижих птахів Африки. Також він є одним із найбільших орлів на африканському континенті. Розмах крил у орла-крикуна сягає 2-2,4 м, а вага – 2-2,5 кг у самців та 3,2-3,6 кг у самиць.

Цікаві факти! Орлан-крикун – національний птах Намібії та Замбії. Кажуть, що його характерний верескливий крик є одним із найбільш відомих «звуків Африки».

Птахи Африки: дрохва африканська (Ardeotis kori)

Ці птахи савани поширені у Південній та Східній Африці. Найчастіше за все їх можна побачити на теренах національного парку Крюгер у ПАР. Також ці птахи Африки доволі поширені в Ботсвані, Танзанії та Намібії.

Хоча африканська дрохва – один із найбільших та найважчих літаючих птахів Африки, більшість часу вона проводить на землі. В повітря вона підіймається лише, щоб врятуватися від хижаків та якнайшвидше знову приземлитися.

Довжина тіла у самців африканської дрохви сягає 1-1,2 м, а розмах крил – 2,3-2,7 м. Важать вони від 7 до 19 кг. Самці африканської дрохви вважаються найважчими літаючими птахами, що зараз існують на планеті.

Цікавий факт! Африканські дрохви часто стежать за стадами зебр або антилоп, щоб потім відшукувати комах із землі, яких потурбували ці тварини.

Птахи-носороги (Bucerotidae)

Із 55 існуючих видів птахів-носорогів 24 мешкають на теренах Африки. Їх легко впізнати за довгим вигнутим дзьобом, що має біля основи значні вирости різної форми.

Розміри тіла у цих птахів Африки значно різняться залежно від виду. Токо чорний за габаритами подібний до голуба. Він зустрічається в африканських тропічних лісах.

Найбільшим є кромач кафрський, що живе в саванах Південної Африки. Розмах крил в нього сягає майже 2-х м.

З 24-х африканських видів птахів-носорогів лише 13 можна зустріти у відкритих лісах та саванах. Решта з них мешкає у густих лісах. Токо намібійський та токо червонодзьобий доволі поширені у всій Східній та Південній Африці.

Птахи Африки: чапля єгипетська (Bubulcus ibis)

Ці білі чаплі – доволі поширені птахи по всій Африці. Їх майже гарантовано можна побачити під час сафарі. Зазвичай вони зустрічаються біля озер та заболочених місцевостей, а також поряд зі стадами зебр та слонів.

Єгипетська чапля – птах середнього розміру. Довжина тіла в неї сягає 48-53 см, а вага – 250-350 г. Загальне забарвлення у єгипетської чаплі біле, але верхня частина голови та спини у неї вохристі.

Африканські птахи: молотоголов (Scopus umbretta)

Ці птахи зустрічаються по всій Африці на південь від Сахари та на Мадагаскарі. Зазвичай їх можна побачити поблизу мілководдя річок, водосховищ, боліт або лиманів.

Назва цих птахів Африки походить від коричневого гребня у них на потилиці, який разом із широким та довгим дзьобом робить їх схожими на молот. За розміром молотоголов схожий на качку. Довжина тіла у нього становить 50-56 см, а вага – до 430 г.

Цікавий факт! Молотоголови відомі своїми величезними громіздкими гніздами, збудованими на деревах. Ці гнізда можуть сягати 1,5 м у поперечнику та достатньо міцні, щоб витримати вагу людини. Кожна гніздова пара молотоголовів будує 3-5 таких гнізда на рік.

Птахи Африки з фото: цесарка звичайна або рогата (Numida meleagris)

Цесарки в Африці зустрічаються в країнах на південь від Сахари. Вони зазвичай населяють відкриті місцевості – луки та савани, де їх легко помітити. Ці птахи Африки збираються великими зграями та часто слідкують за стадами антилоп та зебр, шукаючи поблизу них комах та насіння.

Цесарка рогата – наземний африканський птах розміром приблизно з курку. Голова в неї безпір’яна, а тіло – кругле, вкрите плямистим чорно-білим пір’ям.

Ще в стародавні римські часи цесарок цінували за м’ясо, яйця та пір’я. Сьогодні на них полюють ради споживання, а також утримують як домашню птицю.

Африканські птахи: ткачики (Ploceidae)

Існує приблизно 60 видів ткачиків – невеликих горобцеподібних птахів. Більшість з них мешкає в Африці на південь від Сахари. Зазвичай ткачики будують гнізда поблизу водойм, тому їх найчастіше за все можна побачити на берегах річок та озер.

Ці пташки відрізняються за кольором від плямисто коричневого та чорного до яскраво-жовтого та червоного. Всі вони мають короткий конічний дзьоб, який ідеально підходить для плетіння гнізда та харчування насінням.

Ткачики відомі своїм надзвичайним умінням будувати гніздо. Будівництвом займаються винятково самці цих пташок. Вони будують незвичайне гніздо з трави, листя та гілок, сподіваючись, що самиця схвалить їх працю. Лише найкращі будівельники зможуть отримати право на розмноження.

Птахи-ендеміки Африки з фото: ґедзеїд (Buphagus)

Це ще одні ендемічні птахи Африки, яких нерідко можна побачити поруч із великими ссавцями. Існує два види ґедзеїдов – червонодзьобий та жовтодзьобий. Обидва вони мешкають у саванах Субсахарської Африки.

Ці невеликі пташки є віддаленими родичами шпака звичайного. Зовні вони доволі схожі на нього, але відрізняються дуже яскравим дзьобом. Червонодзьобі ґедзеїди мають яскраво-червоний дзьоб, а жовтодзьобі – червоно-жовтий.

Цікавий факт! Ґедзеїди харчуються мухами та кліщами, які паразитують на тілі великих африканських ссавців, але при цьому ці птахи також можуть ласувати кров’ю самих тварин.

Африканські пташки з фото: рибалочка строкатий (Ceryle rudis)

Ці вражаючі чорно-білі птахи доволі поширені на теренах Африки. Зазвичай вони живуть парами біля озер і річок. Подібно до інших рибалочок, ці птахи пірнають у воду, щоб зловити маленьку рибу або великих водяних комах.

Рибалочка строкатий може заковтувати їжу під час польоту. Таким чином він може летіти над водоймою далі, ніж інші види цих пташок. Зазвичай ці птахи облаштовують свої гнізда в норах на березі річок.

Птахи Африки з фото: сиворакша рожевовола (Coracias caudatus)

Ці яскраві пташки поширені по всій Східній та Південній Африці. Вони живуть у відкритих лісах та чагарникових саванах. В цьому середовищі існування їх часто можна побачити поодинці або парами на деревах, де вистежують комах та жуків.

Сиворакшу рожевоволу легко впізнати за яскравим оперенням, що сяє на сонці райдужними барвами. Голова у цієї африканської пташки зелена, нижня частина крил – яскраво-синя, горло та верхня частина грудки – бузкові, а спина та крила – коричневі.

Сиворакша рожевовола – мабуть, одна із найкрасивіших та найяскравіших пташок Африки. Крім того, вона ще відома завдяки дивовижній повітряній акробатиці, що демонструють самці у шлюбний період.

Африканські пташки: болотна мухоловка (Muscicapa aquatica)

Ці невеликі горобцеподібні пташки зустрічаються по всій тропічній Африці на південь від Сахари. Найчастіше за все вони населяють вологі чагарники та болотисті місцевості. Цих африканських пташок доволі складно помітити, адже вони мають непримітне забарвлення.

Більша частина тіла та голова у болотної мухоловки сіро-коричнева. Лише нижня частина черевця та область під дзьобом брудно-білі. Харчуються ці птахи Африки переважно мухами та іншими літаючими комахами, яких вони ловлять у повітрі.

Пташки Африки з фото: нектаркові (Nectariniidae)

Ці яскраві пташки трохи схожі на колібрі – за своїм барвистим забарвленням та харчуванням переважно нектаром. Проте нектаркові не здатні парити, тому їм доводиться сідати на квітку, щоб пити.

Лише самці цих птахів мають яскраве забарвлення. Самиці зазвичай відрізняються набагато похмурішим оперенням. Ці птахи мають довгий вигнутий дзьоб, який дозволяє їм харчуватися нектаром. Крім того, вони можуть використовувати його гострий кінчик, щоб розрізати квітку біля основи, коли не можуть дотягнутися до бажаної їжі.

В Африці існує понад 80 представників родини Нектаркових. Вони зустрічаються переважно в тропічних регіонах континенту на південь від Сахари та на Мадагаскарі. Зазвичай цих яскравих пташок Африки можна помітити в садах і на плантаціях, де ростуть квіти.

Найбільш поширеною є маріка південна (Cinnyris chalybeus). Довжина тіла в неї лише 12 см. Самці мають металево-блискучій зелений колір голови, верхньої частини грудей та спини.

На грудці також є помітний червоний комірець, що відділений від зеленої частини синьою смугою. Решта частина тіла білувата. У самиць верхня частина тіла коричнева, а нижня – жовто-сірувата.

Також доволі поширеною в Африці є саїманга зеленовола (Hedydipna collaris). Ці пташки мешкають в тропічних лісах, на болотах та плантаціях на південь від Сахари.

У самців переважає металево-блискуче синьо-зелене забарвлення, а у самиць – темно-зелене. Проте у обох в нижній частині тіла є жовті ділянки.

Птахи Африки з фото: червоногорла бджолоїдка (Merops bulocki)

Цей вид бджолоїдок – один із найпоширеніших в Африці. Їх легко помітити завдяки яскравому оперенню та довгому гострому дзьобу. Мешкають ці птахи у саванах та відкритих лісах – від Мавританії до Ефіопії.

Довжина тіла у червоногорлої бджолоїдки сягає 22 см. Лоб, спина, хвіст та крила у неї зелені. Нижня частина черевця синя, а верхня – жовта. Під дзьобом помітна яскраво-червона область, що відмежована від дзьоба тонкою блакитною смужкою.

Африканські птахи з фото: чайка сенегальська (Vanellus senegallus)

Ці птахи доволі поширені в Африці на південь від Сахари. Зазвичай їх можна помітити у вологих низинних районах – на луках та болотах. Подекуди ці птахи зустрічаються на сухих ділянках та рисових полях, але уникають пустель та густих лісів.

Чайка сенегальська – коричневий болотний птах середнього розміру. Довжина тіла в нього сягає 35 см, що робить його найбільшою чайкою в Африці. Чайку сенегальську можна впізнати по довгим яскраво-жовтим ногам, білому чолі та яскраво-червоним та жовтим смужкам на обличчі.

Ці птахи дуже галасливі, тому їх спочатку можна почути, а вже потім побачити. Харчуються вони переважно комахами, включаючи термітів, сарану та жуків.

Птахи Африки: сова-лісовик африканська (Strix woodfordii)

Цей африканський вид сов зустрічається на теренах Африки на південь від Сахари. Вони населяють лісові галявини та плантації на висоті до 3700 м.

Крім того, ці африканські сови можуть мешкати поблизу річок у лісах та рідколіссі. Подібно до інших совиних, ці птахи ведуть нічний спосіб життя.

Довжина тіла у африканської сови-лісовика сягає 30-35 см. Забарвлення в неї переважно коричневе, але у верхній частині тіла помітні білі вкраплення. Нижня частина тіла світло-коричнева із сірими та червоно-коричневими поперечними смугами.

Африканські птахи з фото: мерл (Lamprotornis)

Подібно до більшості птахів Африки, мерл зустрічається на теренах на південь від Сахари. Ці шпаки є ендеміками африканської фауни. Розмір тіла в середньому у них сягає 16-54 см. Найменшим представником є мерл сірий, що мешкає в Східній Африці.

Мерли мають блискуче оперення, через що ці птахи ще відомі як «глянцеві шпаки». У переважної більшості різновидів цих африканських пташок оперення переважно синє або зеленувате, інколи із вкрапленням чорного.

Під час сафарі в Африці найчастіше за все можна помітити мерла багатобарвного (Lamprotornis superbus). Ці птахи мають синьо-зелене з металевим блиском забарвлення спини та рудувато-коричневе черевце. Мешкають вони у саванах, відкритих лісах та садах в Східній Африці.

Птахи Африки: нерозлучники (Agopornis)

Існує 9 видів цих невеликих яскраво забарвлених папуг, 8 з яких поширені в Африці та 1 – на Мадагаскарі. Відомо, що пращури сучасних пташок існували у Південній Африці ще 1,9 млн. років тому. Більшість нерозлучників зустрічаються в Екваторіальній та Південній Африці.

Довжина тіла у нерозлучників сягає 10-17 см. Забарвлення цих африканських папуг переважно зелене, але голова, груди, шиї та горло можуть мати інший колір.

Ці птахи можуть виглядати райдужними через наявність рожевих, червоних, жовтих та синіх кольорів. Через невеликі розміри, привабливе забарвлення та товариський характер ці африканські папуги нерідко утримуються у якості домашніх тварин.

Африканські птахи: барбудо чубатий (Trachyphonus vaillantii)

Ці дятлоподібні птахи поширені в саванах, лісах та садах переважно у південній частині Африки. Найчастіше за все їх можна побачити в Анголі, ПАР, Замбії, Ботсвані, Танзанії та Намібії.

Барбудо чубатий – маленькі, але кремезні африканські пташки з яскравим забарвленням. Вони є близькими родичами туканів, але набагато менші за них. Довжина тіла у чубатого барбудо становить лише 20-25 см.

Через змішане червоне-жовте оперення цих пташок Африки жартівливо ще звуть «фруктовим салатом». Барбудо чубаті мають велику голову та короткий товстий дзьоб з щетиною навколо нього, що нагадує борідку.

Птахи Африки: ібіс священний (Threskiornis aethiopicus)

У давньоєгипетські часи ці птахи були поширені по всій Північній Африці. Їх тоді навіть розводили на фермах, щоб забезпечити поголів’я для релігійних жертвоприношень. Наразі священний ібіс зустрічається в країнах Північної Африки та Іраку, але на історичній батьківщині – в Єгипті він дуже рідкісний.

Ці болотні птахи сягають заввишки приблизно 60 см, а розмах крил в них – близько 1,2 м. Оперення в них яскраво-біле, а голова, хвіст та дзьоб – чорні. Живуть ці африканські птахи колоніями на деревах, нерідко разом із чаплями.

Птахи Африки з фото: африканський пінгвін (Spheniscus demersus)

Це найбільш екзотичні птахи Африки, в існування яких на африканському континенті складно повірити. Проте африканський пінгвін – єдиний вид цих нелітаючих птахів, що дійсно мешкають тут.

Зустрічаються африканські пінгвіни лише на самому півдні континенту. Їх можна побачити переважно у Південній Африці та Намібії.

Особливо популярна серед туристів колонія цих птахів на пляжах поблизу Кейптауна. Найкращий час побачити африканських пінгвінів тут – з березня по травень.

Птахи в Африці: свистач білоголовий (Dendrocygna viduata)

Ці водоплавні птахи зовні схожі на звичайну качку. Вони зустрічаються в Африці та Південній Америці. На африканських теренах їх найчастіше за все можна побачити у Південній Африці та на Мадагаскарі.

Дорослі особини свистача білоголового мають червонувато-коричневе оперення, чорну потилицю та білу передню частину голови. Цих африканських качок легко впізнати по їх пронизливого свисту, через який вони й отримали свою назву.

Живуть ці птахи на різноманітних водоймах: озерах, запрудах та гирлі річок. Зазвичай вони активні вночі. Свої гнізда ці качки будують на деревах.

Африканські пташки з фото: діадемовий рибалочка (Corythornis cristatus)

Ці яскраві птахи зустрічаються в Африці на південь від Сахари. На африканському континенті мешкає 5 їх підвидів, що поширені від Сенегалу до Ефіопії.

Не зустрічаються діадемові рибалочки лише в посушливих регіонах. Очеретяні зарості на узбережжі озер та річок із повільною течією – типове середовище існування цих пташок, що харчуються переважно рибою та водними комахами.

Довжина тіла у діадемового рибалочки сягає 12-14 см. Голова та спина в нього яскраво-сині з металевим блиском. Обличчя, щоки та черевце у цих африканських пташок руді, а на горлі та шиї помітні білі плями. Довгий дзьоб має червоно-помаранчевий колір.

Птахи Африки: гриф африканський (Torgos tracheliotus)

Цей вид грифів зустрічається по всій Африці. На африканських теренах він є одним із найбільших хижих птахів. Довжина тіла в нього сягає 1,1 м, а розмах крил – до 3-х м, тоді як вага – у межах 10-14 кг.

Подібно до стерв’ятників, гриф африканський має лису голову із рожевою шкірою та м’ясисті складки на шиї. Оперення у нього переважно темно-коричневе, але хвіст чорний, а ноги – блакитно-сірі.

Птахи Африки: стерв’ятник бурий (Necrosyrtes monachus)

Ці хижі птахи зустрічаються у Південній та Центральній Африці. Вони населяють савани та ліси, але можуть гніздитися на деревах навіть в населених пунктах. Харчуються ці птахи переважно падлом, та нерідко шукають їжу на смітниках.

Довжина тіла у бурого стерв’ятника становить 62-72 см, розмах крил – 1,5-1,8 м, а вага – 1,5-2,6 кг. Оперення у бурого стерв’ятника однотонне, буре, а голова – рожево-біла. Якщо птах збуджений, то шкіра на голові набуває яскраво-червоного кольору.

Птахи-ендеміки Африки: турако (Tauraco)

Налічується 14 видів цих птахів. Всі вони є ендемічними для африканського континенту. Зазвичай турако населяють савани та лісисті місцевості Африки. Мешкають вони серед крони дерев, де завдяки своєму маскувальному забарвленню майже зливаються із листям.

Довжина тіла у турако сягає 35-45 см. На голові у цих африканських птахів помітний прямий чубчик із пір’я. Забарвлення оперення у турако найчастіше за все зелене або синє. Самці та самиці нічим не відрізняються один від одного.

Березень 2024

ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031