Зміст:
Інструкція до кнура
Існує думка, що відмінний кнур коштує половини стада. Вплив кнура, якого використовують із племінною метою, значно більший, як порівняти зі свиноматкою, особливо за кількістю нащадків, що походять від нього. Цим і визнається роль кнура у якісному поліпшенні продуктивності свиноматок.
З другого боку, поганий кнур у стаді може завдати значно більшої шкоди, ніж окремо взята свиноматка. Ось чому вибору кнура, його вирощуванню, утриманню та годівлі має приділятися належна увага.
Відомо, що від кнура поросята успадковують його племінні якості, зокрема розвиток, плодючість тощо. У великому свинарському господарстві можна отримати від одного кнура від 400 до 1000 й більше поросят на рік.
Утворення сперміїв у статевому апараті кнура відбувається безперервно. Дорослий кнур за правильної годівлі виділяє за одну садку величезну кількість сперми — 500–600 куб. см і навіть більше. Для утворення такої кількості сперми високої якості потрібно витратити значну кількість поживних речовин, звідси й підвищені вимоги до годівлі плідника.
«Формування» кнура, звісно, починається в ембріональний період, але надалі на його племінні якості впливає низка чинників. Потрібно пам’ятати, що кнура не можна вибирати тоді, коли йому вже виповнилося шість чи більше місяців. Його підготовка до подальшої експлуатації починається від моменту народження.
Молодий кнур-плідник здатен до розмноження вже у 8–9 місяців. У цей період він інтенсивно росте, відбувається формування статевої поведінки. Важливим у цей час є недопущення фізичної агресії над ним, слід уникати стресових ситуацій — насильницьких маніпуляцій із боку персоналу, шуму від техніки й обладнання, нераціонального транспортування й ін. Окрім цього, стресовим чинником у кнурів є відокремлене утримання після групового, що може спричинити поведінкові розлади, зокрема агресію, апатію та погане привчання до фантома.
Важливою є правильна поведінка, коли кнура приймають в господарство. Передусім потрібно підготувати місце для його утримання — у тихому приміщенні, в клітці відповідних розмірів, у якій обов’язково має бути солома й чиста вода. Не допускається повна ізоляція кнура, особливо від свиноматок, оскільки це сприятиме зниженню лібідо. Його бажано відразу ж годувати раціоном типу «молодий репродуктор» або «підсисні свиноматки». Поряд із тим рекомендується провести антистресову терапію — препаратами на основі ацепромазину малеату (комбістрес, ветранквіл) і метамізолу натрію (аспірин у вигляді порошку) протягом трьох діб.
Потрібно дотримуватися температурного режиму в приміщенні незалежно від пори року. В молодих кнурів недостатня товщина підшкірної клітковини, тому не допускається утримання їх на бетонній підлозі, оскільки вони відчуватимуть дискомфорт через холод. Температурою комфорту є не менше ніж +18 °С. Підвищення температури у приміщенні понад +26 °С потребує застосування систем кондиціонування.
Завжди слід дотримуватися гігієни у клітці. Підлога має бути не слизькою та чистою. Мити та проводити дезінфекцію потрібно один раз на тиждень. Травми кінцівок — це до 30% усіх причин припинення експлуатації кнура.
Важливим є дотримання світлового режиму: норми освітлення для кнурів становлять 16 год світла в 300 Люкс.
Після тридобового відпочинку або максимум одного тижня (якщо транспортування було тривалим) починають навчання кнура до фантома та взяття сперми. Водночас треба враховувати час перебування на карантині. Важливим є також знайомство молодого плідника з людьми — обслуговчим персоналом ферми.
Для штучного осіменіння сперму відбирають 1–2 рази на тиждень або 3 рази на два тижні, що в середньому становить 1 раз на 5 діб. Інтервал залежить від потреби у спермі.
Якщо в господарстві застосовують природне спаровування, то роблять це до годівлі. Не можна допускати до першого спаровування молодого кнура агресивних свиноматок.
У віці 7 місяців спаровування проводять один раз на тиждень або 3 рази на два тижні, 8 місяців — поступово збільшують до 2 спаровувань кожні 24 год. у цей час годують кожні 4 год.
Важливим є ведення обліку експлуатації кнура, що дає змогу оцінити, як він використовується, та проаналізувати його ефективність.
Не зайвим буде ще раз нагадати, що кнурів треба завозити з господарств, благополучних щодо інфекційних й інвазійних захворювань, та мати всі ветеринарні профілактичні обробки й відповідні документи.
Віталій Федорович, лікар вет. медицини, канд. вет. наук
журнал “The Ukrainian Farmer”, вересень 2016 року
Що робити з м’ясом кнура в домашніх умовах для усунення запаху
При покупці свинини може попастися м’ясо з запахом. Що робити з м’ясом кнура в цьому випадку, можна вибрати з декількох варіантів, які радять фахівці в області кулінарії. Для початку потрібно розібратися, від чого ж з’явився запах.
Чому свинина може неприємно пахнути?
Можливо, придбаний шматок м’яса втратив свою свіжість. Його могли неправильно або довго зберігати. Поки не проводилася теплова обробка, краще принюхуватися до частин кнура, можливо, вони вже будуть виділяти неприємні аромати. Процес нагрівання їх тільки посилив.
У випадках, коли вид сирої продукції ідеальний і пахнути вона починає тільки в процесі приготування, при отварке, смаженні або запіканні, це свідчить про факт, що готується м’ясо кнура, тобто кабанчика, якого не кастрували.
Фактори, що сприяють появі неапетитно запаху:
- некастровані хряк; джерелом амбре є скатол, що утворюється в м’язах кабанчика в період статевого дозрівання під впливом тестостерону;
- аномальне розвиток тваринного з перших днів життя, коли появі специфічного «душка» свинини сприяє вироблення гормону і після того, як тварина кастрували, оскільки у кабана може спостерігатися аномалія трьох яєчок, одне з яких не може опуститися.
вибір м’яска
Порада: При купівлі м’яса кнура в фермерських господарствах звертають увагу на вік кабана. Поросята які не досягли 6 місяців смердіти не будуть, дорослих особин чоловічої статі каструють за 2 місяці до ого, як вийде забити тварину.
Перевірка свинини може бути здійснена підпалом шматка м’яса запальничкою. Нагріваючись, свинина матиме різкий специфічний «запашок».
Якщо протестувати частина м’яса кнура за допомогою вогню не виходить, можна розжарити запальничкою спицю або голку, і проткнути м’ясну сировину.
Як видалити запах
М’ясо кнура піддається видаленню неприємних ароматів. Велику роль відіграє скатол, його маса в тканини м’язів. Стійке амбре спостерігається у м’яса старших тварин.
Усунути запах можливо, завдяки вимочування. У літрі перевареної холодної води розмішують 5 столових ложок оцту. Додають сіль. Для визначення вірного кількості солі користуються сирим яйцем, якщо воно не тоне, а спливає, значить, солі достатньо.
Порада: Нарізка має значення. Повністю вдасться впоратися з «душком» свинини, якщо вона буде розрізана порційно.
Готується чиста емальований посуд. У неї поміщають м’ясо з водою. 6 годин продукція кип’ятиться, і забирається в темне прохолодне місце. Через добу вода змінюється.
За наступного циклу продукт вимочують, і повторно перевіряють. Для перевірки очищення свинячий продукції слід підпалити частину шматочка і понюхати. Якщо м’ясо ще пахне, змінюється вода, а сировину додатково вимочується 2 або три доби. Якщо «душок» майже невловимий, нейтралізують до кінця маринуванням.
Низькі температури також вбивають сторонні запахи, так як згубні для скатола. Оптимальна температура для виморожування м’яса кнура становить «мінус» 25 градусів за період трьох місяців. Якість продукту підвищується. Процес проводять, розрізавши сировину на шматочки близько 0, 5 кг. вагою кожен.
До початку виморожування свинина вимочується день. Щоб продукція не передала амбре довколишніх овочам та іншої їжі, її слід упакувати, загорнувши в кілька целофанових пакетів або шарів харчової плівки. Перевіряється м’ясо на відсутність запаху.
Позбувшись від первинного амбре, що виливають м’ясом некастровані кнура, продовжують його готувати, щоб до кінця вапна огидний запах.
кисломолочне маринування
Ця методика не тільки вб’є сторонні запахи, але і пом’якшить свинину. Готують суміш з двох або трьох склянок кефіру продукції, можна скористатися сироваткою або домашнім квасом, чотирьох столових ложок з медом, і трьох головок ріпчастої цибулі, дрібненько покришеного. М’ясо маринується протягом доби.