У чому різниця між мідним та залізним купоросом: як розібратися, що вам потрібно

Городники часто зустрічають у спеціалізованих статтях словосполучення “мідний купорос” та “залізний купорос”. Але далеко не всі розуміють різницю між цими препаратами і можуть по необережності завдати шкоди своїй ділянці та майбутньому врожаю.

Щоб такого не сталося, “Телеграф” вирішив пояснити, у чому різниця між цими добривами і яке з них потрібно застосовувати у тому чи іншому випадку. Розібратися у цьому питанні допомагає сайт 7sotok.

У чому різниця між мідним та залізним купоросом

Попри схожу назву, це зовсім різні препарати зі своїми особливостями застосування. Так, мідний купорос — це насамперед профілактичний антисептик та фунгіцид. Цей дешевий екологічний препарат потрібен для санітарної обробки приміщень та протруювання ґрунту перед посівами. Він яскраво синього кольору. До браку міді найбільш чутливі яблуні, груші та сливи. Це добриво застосовується насамперед для підживлення рослин на торф’яних, піщаних та інших ґрунтах, бідних рухомими формами міді.

А от залізний купорос — це засіб для боротьби проти грибкових захворювань, який у садівництві використовують для викорінення лишайників і моху на стовбурах дерев. Крім того, цим засобом виводять паршу, проводять дезінфекцію та позбавляються усіляких садових шкідників. Також залізний купорос допомагає боротися з таким небезпечним захворюванням як хлороз (у заражених рослин припиняється ріст, відмирають краї листя, а плоди дрібнішають, у запущених випадках може всохнутись усе дерево). Це добриво має зеленуватий колір.

Застосування залізного купоросу в садівництві

Сульфат заліза або залізо сірчанокисле, випускається промисловістю у вигляді кристалічного порошку красивого блакитного забарвлення. Активна речовина становить у ньому близько 53%. У народі він відомий як залізний купорос. Застосування в садівництві цього препарату дуже різноманітне і заслуговує детального розгляду.

У яких випадках застосовують залізний купорос?

Садівники і городники традиційно використовують сульфат заліза в своїх господарствах:

• для обробки стін підвалів та овочесховищ (льохів);
• для позбавлення від будинкового грибку;
• для заліковування дупел і ран на деревах;
• для весняної та осінньої побілки стовбурів фруктових дерев;
• для обробки садових культур проти лишайників та інших подібних недуг;
• для лікування плямистості троянд;
• для профілактичної обробки винограду;
• для боротьби з шкідливими комахами;
• як добрива.

Розчини і концентрації залізного купоросу

Для лікування ран на деревах і дезінфекцій 100 грамів купоросу розводять в одному літрі води. Такі ж пропорції використовують і при побілці стовбурів.

Щоб усунути чорну плямистість, що з’являється на трояндах, їх обприскують розчином залізного купоросу у концентрації 0,3%. А ось для профілактики зерняткових культур застосовують вже п’ятивідсотковий розчин. Обробка проти лишайників, мохів і сірої гнилі вимагає використання 30 грамів речовини на літр чистої води. Для лікування кущів малини або смородини потрібно трохи менше — 25 грамів на літр.

Обприскування проти шкідників проводять два рази. Під час вегетації можна використовувати тільки одно-відсотковий розчин залізного купоросу, а коли листя вже опаде, то п’яти-відсотковий.

У виноградарстві залізний купорос застосовують проти плямистого некрозу, бактеріального раку, антракнозу та інших захворювань. Лози обробляють п’яти-відсотковим розчином, як навесні, так і восени. Наступну обробку роблять таким же складом, але через 14 днів. Більш висока концентрація здатна серйозно обпалити листя і зелені пагони.

Для знищення будинкового грибку розводять 1,5 кілограма сульфату заліза на відро води. Стіни підвалів та овочесховищ білять розчином, що приготовлений з розрахунку 60 грамів препарату на один літр води.

Знищення шкідників залізним купоросом

Сульфат заліза досить ефективно застосовується в садівництві як інсектицид, що дозволяє знищувати не тільки самих комах і личинок, але навіть їхні яйця. Наприклад, при ретельній обробці дерев гине від 30% до 50 % яєць яблуневої мідяниці – найлютішого ворога багатьох фруктових дерев. Обприскують рослини навесні, поки бруньки ще не розпустилися, захоплюючи не тільки гілки та стовбури, але і ґрунт пристовбурних кіл.

Дуже важливо правильно визначити не тільки концентрацію, але і терміни обробки залізним купоросом. У середній смузі України обприскування зазвичай починають в середині квітня – від 10 до 20 числа. В цей час гине до половини всіх відкладених яєць.

Якщо провести обробку раніше, є ризик тільки даремно втратити час, комахи ще не прокинулися і не встигли відкласти яйця. А знищити зимуючих шкідників сульфат заліза не може. Пізніше застосування препарату здатне завдати шкоди як самому дереву, так і майбутньому врожаю.

Але ці терміни не є визначеними. Досвідчений садівник має уважно спостерігати за весняним пробудженням рослин. Якщо зима затягується, обприскування переноситься на кінець квітня. Але коли починають розпускатися бруньки раніше звичайного, і морозів вже не очікується, то можна зайнятися профілактикою на початку місяця.

Застосовувати сульфат заліза не складно. Але слід враховувати, що він ніколи не дасть стовідсоткової гарантії знищення шкідників. Тому не потрібно відмовлятися і від інших, більш сильних, спеціалізованих засобів профілактики та боротьби з комахами.

Використання в якості добрива залізного купоросу

Але залізний купорос — це не лише популярний інсектицидний та фунгіцидний засіб, а також і хороше добриво. Залізо, що входить в нього, знаходиться в розчинному стані, а тому легко доступне для рослин. Без нього ніякі культури не можуть нормально існувати – жовтіє листя, пагони дерев відмирають, погіршується забарвлення квітів.

Особливо страждають при нестачі цього мікроелемента фруктові дерева: яблуня, вишня, слива. Він є складовою частиною окислювальних ферментів, відіграє важливу роль у системі дихання. Хлороз листя, повільний ріст нових пагонів, недорозвинення плодів — все це, як правило, буває наслідком браку саме заліза.

Як добриво, залізний купорос застосовують у садівництві при поза кореневих підживленнях картоплі, помідорів, всіх видів капусти. В скляному або пластиковому посуді розчиняють від 5 до 10 грамів препарату і доводять об’єм рідини до 10 літрів. Але слід пам’ятати, що цю речовину ні в якому разі не можна змішувати з вапном. Навіть воду для розчину краще брати м’яку. Контактуючи з кальцієм, залізо утворює нерозчинні сполуки, що стають недоступними для рослин.

Сульфат заліза можна вносити під перекопування спільно з компостом: 100 грамів купоросу на кожні 10 кілограмів органіки. Досвідчені садівники давно навчилися отримувати з залізного купоросу хелат заліза – добриво високоефективне і порівняно дороге. Для цього в десяти-літровому відрі води розводять пару ложок лимонної кислоти. Після повного розчинення туди ж додають сульфат заліза — не більше однієї столової ложки.

Запобіжні заходи

На відміну від мідного купоросу, сірчанокисле залізо не така токсична речовина. Але при роботі з ним все ж краще дотримуватися обережності: стежити, щоб препарати не потрапляли в очі, зберігати окремо від продуктів і використовувати для цього тільки не харчовий посуд. Якщо розчини, особливо висококонцентровані проливаються на шкіру, то їх необхідно якомога швидше змити великою кількістю води.