Гриби трутовики (43 фото): їстівний чи ні, лускатий, як попередити зараження дерев, лікувальні властивості, види

Трутовики – всім відомі гриби, які викликають недовіру у багатьох грибників. Насправді є їстівні, повністю безпечні види, які можна приготувати як звичайні гриби. А ще трутовики використовуються в лікувальних цілях, тому нехтування ними щонайменше необгрунтовано.

Трутовики – всім відомі гриби, які викликають недовіру у багатьох грибників

Загальна характеристика гриба трутовика

Трутовик – це гриб, який належить до групи з відділу Базидіоміцети. Сама ця група несистематичний, тобто в ній поєднуються різні види, які подібні типом живлення і особливостями способу життя, але разом з тим вони сильно відрізняються зовнішнім виглядом, будовою і особливостями розмноження. Народна назва – гриб чага. Так називають ороговілий, затверділий виріст, часто зустрічається на березах і інших листяних деревах.

ЦЕ ЦІКАВО

Трутовик справжній рекордсмен у царстві Грибів. Деякі представники виростають в діаметрі до 1,6 метра, а по масі складають 5-6 кілограм.

Трутовик – це гриб, який належить до групи з відділу Базидіоміцети

Їстівний трутовик чи ні

На це питання відповісти однозначно можна так: є їстівні види гриба, є неїстівні, причому останніх – більшість. При цьому серед них можна виділити отруйні представники – по суті, м’якоть гриба безпечна для людини, але у багатьох видів вона досить жорстка і за смаковими якостями сильно поступається іншим грибів.

Перед тим, як відправитися в ліс, слід добре вивчити фотографії їстівних видів, які досить смачні в різних рецептах (детальніше – у відповідному розділі):

Також рекомендуємо прочитати:Як виглядають і де ростуть літні опеньки
Гриби дощовики: опис видів і лікувальних властивостей
Гриби грузді: опис їстівних і неїстівних видів
Хибні опеньки: опис видів та мета зростання

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Оскільки більшість трутовиків неїстівні або мають своєрідні смакові якості, не слід брати ті гриби, в яких ви не впевнені. І ще одне важливе правило – поблизу автодоріг і підприємств гриби брати не варто: вони накопичують важкі метали та інші шкідливі речовини.

Трутовик буквально висмоктує воду і поживні компонентами з деревини

Чим і як живиться гриб трутовик

Трутовики – це своєрідна група грибів. Якщо більшість представників цього царства харчуються тільки відмерлими рослинами, оселяючись на деревині підгнилих та повалених дерев, то трутовик – це гриб-паразит, що живе на живих, здорових деревах.

Різні види цих грибів оселяються на деревних стволах і за кілька років проникають всередину відростками міцелію. Таким чином, трутовик буквально висмоктує воду і поживні компонентами з деревини – він харчується речовинами, які синтезуються у берези, осики або іншому дереві. У результаті вона починає вмирати і через кілька років загниває.

Цікаво, що такий тип відносин не закінчується і після загибелі рослини. Коли дерево остаточно відмерло, трутовик продовжує в ньому жити, руйнуючи вже мертві залишки. Під плодовим тілом гриба розвиваються спори, які несуться вітром та уражають нові дерева – так відбувається життєвий цикл цього паразитичного організму.

Читайте також: Маринуємо білі гриби швидко і смачно Трутовик вражає різні види дерев

Опис плодового тіла гриба трутовик

Плодові тіла різних видів трутовиків сильно відрізняються за забарвленням. Для багатьох із них властива характерна особливість – у міру зростання вони стають жорсткими і перетворюються в повністю затверділі освіти, схожі на копытообразные вирости. Трутовик вражає різні види дерев – березу, осику, вільху, тополю, вербу. Однак на хвойних рослинах зустрічається набагато рідше – очевидно, смола цих дерев пригнічує розвиток грибниці.

За формою різні види трутовиків майже збігаються – їх капелюшок являє собою ніби перевернуте блюдце, вонзенное в стовбур. Однак можуть бути і інші варіанти – рівні плодові тіла. По квітам спостерігається велика різноманітність – від сірих і бежевих до коричневих, помаранчевих, бурих і винно-червоних. Селяться трутовики найчастіше поодинці, але існують і ті види, які ростуть групами.

За формою різні види трутовиків майже збігаються – їх капелюшок являє собою ніби перевернуте блюдце

Корисні і лікувальні властивості деревного гриба-паразита

В даний час хімічний склад гриба вивчений не повністю. Тим не менш, достовірно відомо, що до його складу входить досить багато корисних для людини речовин:

• полісахариди, що пригнічують ріст ракових клітин і зміцнюють імунітет;
• сапоніни і поліфеноли, необхідні для нормального обміну речовин;
• таніни;
• сексвітерпени.

Завдяки цьому його використовують як засіб лікування:

• цукрового діабету;
• цирозу і жирового гепатозу печінки;
• закрепів і дисбактеріозу;
• вугрів, висипів та фурукнулов;
• знищення деяких паразитів (лямблій);
• ран і гнійників.

Деякі рецепти народної медицини розглянуто у відповідному розділі.

Вбиваючи старі дерева, трутовики звільняють місце в лісі для нових

Чим небезпечний трутовик для дерев

Для дерев трутовик приносить шкоду, оскільки він буквально висмоктує з деревини воду і органічні речовини. Процес триває багато років, тому ефект помітний не відразу. В результаті рослина висушується і стає крихким, в результаті чого після невеликого урагану ламається і падає на землю разом з трутовиком, який продовжує живитися ним.

Тим не менш, навіть така шкідлива на перший погляд діяльність приносить свою користь. Вбиваючи старі дерева, трутовики звільняють місце в лісі для нових, і таким чином в якомусь сенсі їх можна вважати санітарами лісу. Корисний гриб і своїм хімічним складом – багато його види використовуються в народній медицині для лікування різних захворювань (детальніше – у відповідному розділі).

Як приготувати трутовик (відео)

Шкода трутовика для організму людини

Трутовик не несе особливої загрози для здоров’я людини, однак неїстівні види можуть перетравлюватися дуже важко і викликати здуття живота, відчуття важкості і навіть напад блювоти. Отруєння можуть спровокувати тільки ті плодові тіла, які ростуть поруч з дорогами і промисловими виробництвами.

Тим не менш, не рекомендується використовувати в їжу гриби тим людям, які страждають хронічними захворюваннями шлунка і кишечника, вагітним і годуючим жінкам. Також не слід збирати старі представники їстівних видів – вони сильно втрачають у смакових якостях і стають дуже жорсткими з часом, чому їх і недолюблює більшість грибників.

Поширені види трутовика

В даний час описано кілька десятків видів цих грибів. Вони поширені досить широко, тому що в більшості випадків невибагливі до умов життя – скрізь, де росте достатня кількість листяних дерев, неминуче оселиться і трутовик. Зустрічаються ці гриби в Росії від Європейської частини до Сибіру і Далекого Сходу, повсюдно в Європі і США. Вони воліють помірний клімат, тому в тропічних широтах поширені незначно.

Читайте також: Як виглядають і де ростуть літні опеньки

Нижче розглянуті кілька видів, які найбільш часто зустрічаються в нашій країні. Спочатку йде їстівні різновиди.

Галерея: гриб трутовик (43 фото)

Трутовик сірчано-жовтий

Цей вид має красиву яскраво-жовте забарвлення. Він росте завжди групами і зустрічається в нашій країні тільки в Європейській частині. Найбільше любить селитися на дубах, вишні, тополях, горобині і буках. Характерна особливість – сім’я грибів нагадує застиглу на корі дерева монтажну піну.

Брати гриби можна відразу цілим гніздом, причому дуже великі, старі представники краще не використовувати. І ще одне важливе правило збору – якщо сірчано-жовті трутовики з листяних деревах абсолютно безпечні, то з хвойних їх краще не збирати – є незначний шанс легкого отруєння.

ЦЕ ЦІКАВО

У Німеччині та США цей вид вважається справжнім делікатесом: його називають «лісова курятина» за схожість смаку з смаженою куркою. А в Ізраїлі існує фермерське господарство, спеціально выращивающее саме цей гриб.

Печіночниця звичайна

Капелюшок нагадує за кольором печінку, тому гриб і отримав таку назву. Він воліє також клімат Європейської території Росії, особливо часто поселяючись під дубами або каштанами.

У їжу вживають тільки молоді печіночниці. Вона має приємний смак, з легкою кислинкою. Найчастіше її смажать або тушкують з цибулею та картоплею, як і інші гриби.

Трутовик лускатий (строкатий)

Цей вид має м’яку і досить товсту капелюшок. На відміну від багатьох інших трутовиків у нього є навіть ніжка, так що виглядає він, як звичайний гриб. Росте в середній смузі нашої країни. Він досить поширений в березняках і зростає навіть в найбільш несприятливі сезони зважаючи на своїй невибагливості.

Тим не менш, грибники рідко беруть його, оскільки м’якоть досить жорстка. Найчастіше його вживають після тривалого варіння.

Трутовик лускатий (строкатий)

Трутовик зонтичний

У нашій країні зустрічає рідко, але в сусідньому Китаї це дуже популярний гриб. Він має невеликі плодові тіла, які, проте, завжди ростуть великими сім’ями. Отримав свою назву завдяки капелюшку, що нагадує парасольку.

В основному віддає перевагу м’який клімат і дубові, букові, грабові ліси. Поряд з капелюшком має ніжку, яка нагадує згорнуту трубочку. У китайській кухні його вживають як в смаженому, так і у вареному вигляді.

Далі перераховані неїстівні види цього гриба.

Несправжній Трутовик

На відміну від цього, він дуже міцно прикріплюється до стовбура дерева. Має сірі, бежеві і бурі (іноді іржавого кольору) відтінки плодового тіла. Ніжки у цього гриба немає зовсім, а капелюшок досить велика – з віком досягає 25 см у діаметрі.

Трутовик лакований

Цей гриб має дуже красиве плодове тіло, що нагадує за кольором міцно заварений чай. Його поверхня глянцева і виблискує на сонці, завдяки чому вид і отримав свою назву. Він найбільше відомий у Китаї, Кореї і Японії, де його навіть прозвали «грибом безсмертя», оскільки екстракти цього виду використовуються в місцевій народній медицині.

Читайте також: Секрети і варіанти приготування наваристих грибних щей Трутовик лакований

Трутовик різнобарвний

А цей вид має капелюшок виняткової краси. Вона складається з різнокольорових напівкіл світлих відтінків і різної ширини – зелені, помаранчеві, червоні, жовті і навіть бузкові. На відміну від багатьох інших, цей вид не відноситься до паразитів і найчастіше живиться лише відмерлими деревами.

Способи приготування їстівного трутовика

Готувати трутовики можна, як звичайні гриби. Ось кілька простих рецептів.

Суп з лускатого трутовика

З цього виду можна приготувати суп з галушками. Відварюється 300 г дрібно порізаних капелюшків, доводять до кипіння і на слабо вогні доходять півгодини. Потім вони виймаються і прокручуються на м’ясорубці, а в бульйоні варяться галушки, картопля, зелень і спеції – за смаком. Подрібнені гриби знову вводяться в суп і доводяться до кипіння, після чого варяться на слабкому вогні ще чверть години.

Салат з трутовика сірчано-жовтого

Береться 200 г гриба, відварюють в солоній воді протягом години, охолоджують і нарізають. У салат додається сметана, цибуля, оцет або лимон, а також сіль і зелень за смаком. Можна посилити поживність картоплею.

Смажений печеночник

А цей вид гриба можна посмажити з цибулею і картоплею. Але попередньо його треба поварити півгодини на слабкому вогні в підсоленій воді. Сіль, зелень і спеції додаються за смаком.

Гриб трутовик в гомеопатії та народній медицині

Застосовують трутовики в медичних цілях внутрішньо і зовнішньо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Оскільки склад багатьох видів цих грибів до кінця не вивчений, то консультація лікаря перед початком лікування – обов’язкова.

Корисні властивості трутовика (відео)

Як попередити зараження дерев трутовиком

Якщо в природі трутовик – санітар лісу, то жоден садівник не побажає бачити такого «помічника» на своїх деревах. Щоб убезпечити садові рослини від непрошеного гостя, існує кілька простих способів:

Трутовики – це і корисні, і шкідливі гриби одночасно. Якщо правильно застосовувати заходи захисту і навіть просто регулярно стежити за деревами саду ніщо не загрожує – розвиваються плодові тіла досить повільно.

Гриб трутовик: фото, будова, тип харчування, види, спосіб розмноження і їстівність

Чим харчується гриб трутовик. Опис і визначальні ознаки

Популярні матеріали

Today’s:

Чим харчується гриб трутовик. Опис і визначальні ознаки

Плодові тіла багаторічні, сидячі, компактні, міцні і дерев’янисті, козирькообразние за формою (старі багаторічні дуже схожі на кінське копито – фото 1, 1а, 1б і 1в). Базідіомах досягають значних розмірів: до 55 см в діаметрі і до 25 см завтовшки, а є вказівки, що і до 1 метра в діаметрі (фото 1г, 1д і 1е).

1. Трутовик справжній = Fomes fomentarius.
Цьому грибу йде п’ятий рік
(фото з сайту czl22.ru)

1б. Ще один портрет класичного трутовика сьогодення,
судячи по корі – на осокорі (чорному тополі).
(фото Володимира Капітонова на сайті mycoweb.narod.ru)

1в. У цього трутовика вигляд не дуже характерний.
Напевно, в дитинстві хворів …
(фото Тетяни Світловий на сайті mycoweb-stv.ru)

1д. Теж вражаючі розміри – мінімум 50 см в діаметрі.
Краснодарський край
(фото з форуму «Гриби говорять» forum.toadstool.ru)

1е. На буремні стовбурі тополі чорної (осокора).
Тут вражають не тільки великі розміри базидії,
скільки їх кількість, помножене на розміри.
Арбековскій ліс Пензенської області,
(фото Тетяни Белявской на сайті пензовед.рф)

Ніжка у гриба відсутній, плодове тіло кріпиться до стовбура дерева тільки своєю верхньою центральною частиною. Легко відламуються від субстрату ударом знизу вгору – це важливий визначальних ознака (фото 2). У місці отлома добре помітно песчанисто-зернисте ядро ​​- деревна труха з грибними гіфами там, де трутовик прикріплюється до дерева (фото 2а і 2б):

2. Плодове тіло на осокорі (чорному тополі).
Трутовик справжній прикріплюється до субстрату тільки верхньою частиною капелюшки, тому легко відламується натисканням знизу вгору

2а. Песчанисто-зернисте ядро – місце прикріплення (і отлома)
трутовика сьогодення. Це важливий визначальних ознака
(фото з форуму «Гриби говорять» forum.toadstool.ru)

2б. На цьому знімку добре видно, як в песчанисто-зернистому ядрі (праворуч)
білі грибні гіфи (нитки) пронизують залишки деревини.
У центрі кадру – рудувато-коричневий губчастий шар
(фото з сайту naturalist.fr)

У «дорослих» багаторічних грибів добре виражені «річні кільця» – кільцеві зони наростання (фото 3, 3а, 3б, а також 1 і інші):

3. За кільцевих зон наростання легко підрахувати,
скільки років цим плодового тіла.
Трутовик справжній росте до тридцяти років і довше.
Тут базідіомах десяти- і дванадцятирічного віку
(фото з сайту gribnikk.tk)

3а. Ці грибні «сталактити» ростуть вже 15-20 років
(фото Володимира Капітонова на сайті mycoweb.narod.ru)

3б. Молоді базідіомах трутовика сьогодення
на старій березі – їм по 2 і 3 роки.
Ні на цьому, ні на попередніх знімках їстівних частин немає –
нові зони наростання вже затверділи
(фото з ОШО-порталу oshoworld.ru)

Гриб схильний як вікової мінливості (про це нижче), так і мінливості, пов’язаної з перебудовами форми росту. Часто можна зустріти дорослі плодові тіла нестандартної форми або зрощені (фото 4, 4а та 4б):

4. Подовжена копитообразние форма плодового тіла на сухий березі.
Гриби-погодки, одна базідіомах наростає на іншу, більш стару.

Гриб трутовик крим. трутовик лакований

(Трутовик лакований, Canoderma lucidum). Клас Базидіоміцети (Basidiomycetes), Афіллофоральние гриби – порядок Aphyllophorales.

Кримське назва лаковіца.

опис

Капелюшок 3-8 см в діаметрі, 1-4 см завтовшки, кругла, веерообразная, ниркоподібна, покрита блискучою (лакованої) кіркою, буро-пурпурова, дерев’яниста, з білуватим, жовтуватим, коричневим, хвилястим і злегка загнутим краєм. Ніжка 1 – 10X0,5-1 см, бічна або майже центральна, одного кольору з капелюшком. Тканина світло-рудувата.

Трубчастий шар білуватий, кремовий, пізніше коричневий, при дотику і підсиханні буріє. Споровий порошок бурий. Спори (7,5) 8-13 X (5,5) -7,5 мкм, яйцевидні або округлі, жовто-бурі, бородавчасті.

У Криму росте в широколистяних, головним чином дубових і змішаних лісах (як виняток зустрічається в хвойних), на пнях, протягом усього вегетаційного періоду. Сапротрофами, викликає білу гниль.

Примірники грибів знаходилися майже у всіх змішаних лісах Південно-східного Криму (близько населених пунктів. І т.д.)

застосування

Основна стаття: Застосування кримських грибів в медицині

Гриб Ganoderma lucidum один з відомих базидіальних грибів, використовуваний в лікувальних цілях більше двох тисяч років народами Південно-Східної Азії.

Ліньчжі (рейши) згадується в багатьох стародавніх китайських медичних книгах: «Травник Шень Нуна» (Шень Нунь Бень Цао Цинь) «Компендіум лікарських речовин» і ін. Монографія (Бень Цао Гань Му) описує Ліньчжі, як «верхнє» ліки, що означає – найдорожче, подароване небесами засіб від хвороб. Також в книгах детально описувалися характеристики, методи застосування і лікувальні дії Ліньчжі: “… запах не різкий, смак злегка гіркий, призначений для усунення переповнення в грудях, збільшення ци (енергії) серця, харчування середньої частини тіла, зміцнення пам’яті. Ліки на основі Ліньчжі розширюють коронарну артерію серця, збагачують кров киснем, усувають ішемічну хворобу серця (ІХС), запобігають інфаркту міокарда, нормалізують серцеву діяльність. Його застосовували при різноманітних захворюваннях, в тому числі бронхіальній астмі, неврастенії, гастриті, хворобах печінки.

Інтенсивні ісследованіяGanoderma lucidum протягом останніх десятиліть показали, що біологічно активні речовини, виділені з цього гриба, надають імунорегулюючу, протипухлинну, противірусну, антибіотичні, гіполіпідемічну, гіпоглікемічну, гепатопротекторну, генопротекторное, протизапальну, протиалергенні, антиоксидантну дію, здатні регулювати роботу серцево-судинної, дихальної та нервової систем.

біохімія

Плодові тіла і міцелій Ganoderma lucidum містять вуглеводи (відновлюють цукру і полісахариди), амінокислоти, пептиди, білки, трітерпени, включаючи стероїди, ліпіди, алкалоїди, глікозиди, летючі ефірні олії, вітаміни, мікроелементи, такі як магній, марганець, молібден, кальцій, цинк, калій, натрій, залізо, мідь, сірка, германій.

Германій, що міститься у високих концентраціях в плодових тілах Ganoderma lucidum, знаходиться в складі органічної сполуки карбоксіетіл-германій-сесквіоксід. Найбільш важливими біологічно активними сполуками, виділеними з цього гриба, є полісахариди і трітерпени. Практично всі профілактичні і терапевтичні ефекти, відомі у трутовика лакованого, виявлені саме у цих двох груп з’єднань.

Трутовий гриб паразит.

Гриби трутовики – паразитичні організми і майже все є ворогами дерев.

Вони руйнують їх деревину і можуть стати причиною загибелі.

Міцелій (вегетативне тіло гриба) здійснює життєдіяльність в деревині, як мертвих, так і живих стовбурів, пнів, коренів, а іноді в гілках.

Трутовики мають тонкі безбарвні, іноді бурі гіфи, діаметром 2-5 мкм. Поширюються в субстраті і харчуються гриби трутовики за допомогою вегетативного субстрату. В живому міцелії міститься близько 90% води, яка втрачається при висушуванні. На порядок менше водянисті плодові тіла, але води все ж у них багато.

Житла грибів трутовиків

Характер субстрату, на якому живуть гриби трутовики, визначає його мінеральне живлення.

У деревині дерева – господаря міститься вельми мала кількість золи (1% маси сухої речовини) .Тому гриби-паразити не вибагливі до мінеральних компонентів харчування.

Якщо ж концентрація мінеральних речовин в деревині збільшується – гриби ростуть швидше і більш інтенсивно впливають на господаря.

Тип дихання грибів – аеробний. Для виникнення гнилі на дереві необхідна достатня кількість кисню і відведення продуктів дихання. Зазвичай заражається ядро ​​зростаючих дерев, воно більш сприятливо для паразитів.

На зростання грибів значно впливає тиск і температура. Паразит перестає рости, якщо тиск кисню менше ніж 1,5 атм, а температура 17,5 ° С, а дихання стає анаеробним.

При такому типі дихання виділення вуглекислоти і тиск знаходяться в прямій залежності. Обмін речовин і харчування у грибів трутовиків залежать від особливостей субстрату і фізіологічного стану дерева.

Велика частина вуглецю, якими харчуються гриби, знаходяться нерастворенном вигляді. Тому в грибах міститися ензими і ферменти, що переводять нерозчинні речовини в розчинні.

Головну роль в розкладанні дерева грають екзоферменти, які гриб виділять безпосередньо в деревину.

Потім відбувається ферметатівное розщеплення, утворюються сполуки, якими харчується паразит. Всі гриби трутовики здатні руйнувати целюлозу.

Екзоферменти також беруть участь в поширенні трутовиків по субстрату. Вони розчиняють клітинну оболонку, потім гіфи проникають в клітку, причому в будь-якому місці.

Гриби трутовики можуть викликати буру або білу корозійну гниль.

Розвитку білої гнилі сприяє плоский трутовик (Ganoderma applanatum), гриби роду інотоус і феллінус. Строкату гниль викликає соснова губка або коренева губка.

Розмноження трутових грибів

Розмножуються трутові гриби в основному базідоспорамі, які утворюються в базидіях.

Міцелій росте в субстраті, в самій деревині, а плодові тіла розвиваються на поверхні субстрату, при цьому базідоспори поширюються вітром.

Плодові тіла трутовиків в більшості випадків великі, за формою бувають: распростерто- відігнуті, резупінатние, прикріплені боком і розділені на ніжку і капелюшок. Розпростерті подові тіла виглядають як плівка або пластинка, яка приростає до субстрату.

Поширення трутових грибів залежить від наявності певного субстрату (порід дерев), а також від абіотичних факторів (вологість, температура, світло) і антропогенних – діяльність людини.

Гриб кольоровий трутовик. гриби Трутовики

Трутовики, або трутові гриби – несистематична група грибів відділу базидіоміцети. Трутовиками називають гриби, що розвиваються зазвичай на деревині, рідше на грунті, з трубчастим гименофором, з плодовими тілами розпростертими, сидячими або шляпконожечнимі, з консистенцією м’якоті від м’ясистої до жорсткої (шкірястою, коркової, дерев’янистої). Шляпконожечние трутовики відрізняються від болетових жорсткої м’якоттю, часто мають багаторічні плодові тіла.

Спочатку група розглядалася як систематична (сімейство Polyporaceae), але ще в кінці XIX століття таке трактування була визнана штучної, хоча і зберігалися аж до 1950-х років. Поняття «трутовики» в даний час вважають не таксономическим, а належать до морфології грибів.

Трутовик сірчано-жовтий

Laetiporus sulphureus

Синоніми: Курячий гриб, Гриб курка, Ведьмина сірка, Кулина.

печіночниця звичайна

Fistulina hepatica

Синоніми: печіночниця звичайна, Печінковий гриб, печіночники звичайний, Трутовик печінковий, Тещин язик.

Трутовик лакований (Гриб Рейши)

Ganoderma lucidum

Синоніми: Трутовик лакований, Ганодерма, Ганодерма лакована, Ганодерма блискуча.

трутовик справжній

Fomes fomentarius

Синоніми: Кров’яне губка, Polyporus fomentarius, Boletus fomentarius, Ungulina fomentaria, Fomes griseus.

Траметес різнокольоровий

Trametes versicolor

Синоніми: Коріолус різнокольоровий, Коріолус багатобарвний, Трутовик різнокольоровий, Трутовик строкатий, Хвіст індика, Кукуш хвіст, зозулястої, Юн-джі, Юн-чжи, Каваратаке, Boletus atrofuscus, Cellularia cyathiformis, Polyporus caesioglaucus, Polystictus azureus, Polystictus neaniscus.

Збір грибів трутовиків

Трутовики, або як їх називають фахівці – трутові гриби, несистематичний групу, що включає види грибів, схожих за типом харчування, способу життя, особливостей зовнішньої будови і розмноження, але належать до різних таксономічних одиницям відділу Базидіоміцети. Наприклад, широко відомий гриб чага, відноситься до цієї групи. Зустрічається на корі листяних дерев.

Збір грибів трутовиків

Зовнішній вигляд гриба

Гриб трутовик досягає 1,6 м в діаметрі, важить 5-6 кг. Плодове тіло трутовика, старіючи, перетворюється в ороговілих освіту, за структурою нагадує деревну кору. Зовні організм гриба нагадує копитообразние відростки.

Трутовий гриб частіше поселяється на листяних деревах, рідше паразитує на хвойних: смола, що знаходиться в смоляних ходах деревини представників відділу Голонасінні рослини (хвойні) руйнівно впливає на формування грибниці.

Види трутовиків подібні за формою. Плодове тіло блюдцевидной, підігнути вниз, однак може бути і вирівняно. Колірна палітра різноманітна, в діапазоні від сірого до киноварно-червоного відтінків. Розселяється поодиноко, однак існують види, що паразитують цілими групами. Спори швидко поширюються на оточуючі дерева.

Опис гриба трутовика:

• гіменофор трубчастий;
• міцелій гриба вражає кору і камбій дерева, рідше – кореневу систему;
• спосіб життя – паразитичний;
• у трутовика м’якоть біла;
• розмноження споровое.

У представників трутовиків мають ніжку, вона зазвичай щільна. Висота ніжки – 4-12 см. Міцелій гриба проникає в клітинні шари кори, камбію і коренів дерев. Взаємодія суперечка з внутрішніми шарами кори завдає шкоди рослинам. Дуже рідкісні види здатні поселятися на грунті.

види гриба

• трутовик зонтичний, дубовий, рудий;
• трутовик мінливий, горбатий;
• трутовик листяний (модриновий);
• трутовик овечий, клубненосний – ростуть на ніжці, як субстрат використовують грунт;
• трутовик розгалужений, порія кокосовідная;
• трутовик зимовий;
• трутовик жестковолосістий;
• трутовик справжній скошений (косотрубчатий);
• трутовик лисий (помаранчевий);
• трутовик облямований (сосновий).

Вид трутовика, що вражає коріння дерев, назвали «швейніца». У лісах поширений наступні види: горбистий, дубовий, чорний, коричневий, лускатий, Гартіга, агарікус.

Трутовик – гриб їстівний. Деякі різновиди вважаються неїстівними, т. К. Їх смакові якості сильно поступаються іншим грибам. В цілому, вони майже не небезпечні.

Отруйні трутові гриби – помилковий і мінливий.

Трутовик вважається їстівним грибом

Плодове тіло відрізняє незвичайна будова. Воно стійко переносить зимовий холод, літню спеку, підвищену вологість. Багаторічні еукаріоти, які стосуються царства грибів, руйнують в процесі своєї життєдіяльності деревину. Спори проникають в пошкоджену деревину і починають активно розмножуватися, формуючи міцелій. Трубчастий гіменофор є спороносні шар – місце, де як і у звичних для нас грибів формуються суперечки.

Гіфи проникають в глибокі шари кори і, виділяючи ферменти, розчиняють навіть найміцніші клітинні оболонки, якими харчується плодове тіло. Під дією ферментів утворюється червоний і коричневий гнильний розчин. Тонкі гіфи перетворюються в товсті скелетні. Сапрофіти використовують дерево в якості субстрату.

За формою плодового тіла відрізняють:

• сидячі: кріпляться до дерева однією стороною, можуть мати бічну ніжку;
• розпростерті: «коржі», приросли до деревини: колір чорний або коричневий, в залежності від відтінку кори;
• зростаючі на ніжці;
• мають капелюшок і ніжку: трутовик каштановий, т. мінливий.

Корисні властивості

Лікувальні властивості трутовика почали використовувати давно. Приклади його використання зустрічаються в медичній літературі Стародавньої Греції, Китаю. Гриб трутовик – це організм, який містить у своєму складі масу смолистих речовин, полісахариди, вітаміни та мінерали. Особливу користь здатні принести молоді плодові тіла, зібрані в травні місяці.

Особливості лікувального трутовика полягають в кровоспинну, протимікробну дію. Агарикових кислота сприяє виведенню накопичених в організмі токсинів, очищає організм від шлаків і холестеринових бляшок. Полісахариди ланофіли дозволяють м’яко очистити печінку, сприяють поліпшенню кровообігу.

Ірина Селютина (Біолог):

В Японії були проведені клінічним дослідження впливу трутовика модринового на організм людини. Вони дозволили виділити полісахариди, що згодом отримали назву «ланофіл». Даний полісахарид має здатність впливати на нашу печінку так, що під його впливом вона починає виділяти потрібні для розщеплення глюкози і жирів ферменти, тобто відбувається відновлюється нормальний обмін речовин.

Поселяясь на деревах, паразит знищує їх. Незважаючи на це, його відносять до санітарних різновидів, які очищають ліс від старих дерев, що дає можливість молодим повноцінно розвиватися. Неоціненно його значення в сільськогосподарській діяльності. Паразит виробляє велику кількість живих бактерій, під дією яких старі дерева швидко перегниває і перетворюються в природне добриво. Однак важливо стежити за тим, щоб трутовики не поширювалися.

В умовах саду появі грибків на деревах попереджають за допомогою виконання елементарних агротехнічних правил. Якщо вчасно не проводити профілактичні заходи, а просто знімати гриби з кори, вони щорічно наростають і, як губка, поглинають корисні речовини з посудин і сітовідних клітин деревини. В результаті доведеться викорчувати дерево.

Протипоказання

Прийом ліків, створених на основі трутових грибів може стати причиною серйозної алергічної реакції, тому обов’язково дотримуватися запобіжних заходів. Неправильно приготований молодий гриб трутовик викликає отруєння. Він їстівний, але протипоказанням до лікування трутові грибами є вагітність, період лактації. Дітей ліками з грибів-трутовиків не лікують взагалі.

Слід відмовитися від терапії, якщо в анамнезі є сечокам’яна хвороба, порушення роботи жовчного міхура. При діареї не використовують листяний трутовик: він має послаблюючу дію.

Сфера застосування

Гриб застосовується в косметології

Існує кілька сфер застосування грибів-трутовиків: кулінарія, косметологія, медицина. Для кожної з них підходять лише певні різновид.

Війчастий, димчастий, кедровий і рожевий трутовики прийнято використовувати в косметології. З них виробляють засоби для омолодження. Під впливом агарикових кислоти руйнується сінна паличка. Окремі види використовують в кулінарії. Ведуть активні дослідження в сфері виробництва ліків, що дозволяють врятувати людей від СНІДу.

У кулінарії

У кулінарії використовують трутовик: зонтичний, кленовий, овечий, лускатий, справжній (звичайний). Гриби не відрізняються хорошим смаком, тому користуються сумнівним успіхом в кулінарії. У їжу годяться тільки молоді екземпляри. Трутовики прийнято маринувати, сушити і солити.

Збирати гриби слід далеко від автомагістралей. Вони, як губка, вбирають токсини з зовнішнього середовища. Велику користь приносять гриби, що живуть на корі живих рослин.

В медицині

Найбільш корисний трутовик модриновий. Сфера застосування – лікування ожиріння. Дієтологи прописують препарат для схуднення на його основі пацієнтам з порушеним обміном речовин. Він корисний також при запорах, дисбактеріозі.

Близькі за складом до Модринова березовий і осиковий трутовики. Вони мають знеболюючі властивості, стимулюють регенерацію на клітинному рівні. Цілюще гриб використовують для боротьби з різними патологіями внутрішніх органов.Трутовікі використовують в країнах Сходу для лікування імпотенції, раку.

Лікарі попереджають про небезпеку самостійного лікування. Перед тим як приймати препарати на основі трутового гриба, необхідно проконсультуватися з лікарем і підібрати відповідну різновид для лікування. Купуючи препарат, обов’язково уважно прочитати інструкцію, врахувати можливі побічні ефекти.

Найбільш корисні гриби, місцем зростання яких є береза ​​і осика. Вони попереджають розвиток зараження крові, покращують стан нервової системи, допомагають збити температуру. Лікарський препарат на основі гриба чаги, що носить назву «Бефунгін», продають в аптеках. Деякі грибники роблять ліки з чаги самостійно.

Гриб потрібно акуратно зібрати, зрізавши гострим ножем з дерева. Потім його сушать на сонці, подрібнюють в порошок. На 5 г порошкового сировини беруть 150 мл спирту. Настоянку використовують в лікуванні хвороб ЛОР органів, в якості дієтичної добавки. Мазь на основі еукаріоти роблять, змішуючи порошок з рослинним маслом.

Листяний лікарський трутовик діє, як натуральний сорбент. Використання лікарських препаратів на його основі дозволяє попередити розвиток зараження в організмі. Мазі використовують для відновлення ранових поверхонь. Представники виду ростуть на листяних деревах, про що і говорить назва.

Різнобарвний плоский трутовик, що зливається з корою дерева, збирають в травні. Сировина ретельно просушують, подрібнюють і використовують як кровоспинний засіб. Настоянка допомагає в лікуванні імунодефіциту (не СНІД!). Збираючи лікарський гриб, краще використовувати спеціальний визначник отруйності.

способи вирощування

Щоб виростити трутовик в домашніх умовах, обов’язково вивчити особливості його взаємини з субстратом, відміну від інших грибів.

Ірина Селютина (Біолог):

На сьогоднішній день вирощувати трутовики в штучних умовах «з нуля» – екзотика. Проблема полягає в тому, що міцелій необхідно вирощувати в пробірках з певною пітатнльной середовищем з подальшою його инкубацией, а це доступно далеко не кожному любителю-грибівників і вимагає не тільки великих витрат, але і терпіння, і в деякому сенсі – удачі.

Однак існують способи вирощування вже з наявним міцелієм.

Для трутових грибів характерний паразитизм. Субстрат роблять з тирси, стружки і молодих гілок. Його заливають окропом і остуджують до кімнатної температури.

Беруть плоский білий міцелій гриба і ретельно змішують з грунтосуміші. Масу акуратно складають в поліетиленові мішки, в них роблять збоку невеликі надрізи в шаховому порядку, а потім поміщають в умови підвищеної вологості (80%) і естетссвенной зміною освітлення. Як тільки з’явився перший урожай, його збирають і використовують за призначенням.

Для вирощування добре підходять сухі пеньки або бруски з дерева. Зробивши глибокий надріз в стовбурі, в нього поміщають білий міцелій. Гриб буде розвиватися швидше при підвищеній вологості. Через 4 місяці з’являється покоління грибів, яке прибирають, щоб отримати нове.

трутовики

Схожі статті

свинушка тонка

чешуйчатка трав’яна

Загальна інформація про грибі

Трутовики належать до відділу базидіоміцети. Відповідно до сучасної систематики окремі види цих грибів відносять до різних родин.

Характеристики гриба трутовик

Будова плодового тіла у трутовиків незвичайне. При цьому воно стійке до дії води, високих і низьких температур. Тонкі нитки, гіфи, які переплітаються між собою, утворюють тіло гриба. Міцелій знаходиться глибоко в стовбурі дерева. Гіфи проникають під кору дерева, завдяки виділенню спеціальних ферментів, які розчиняють клітинні оболонки.

За формою розрізняють плодові тіла: сидячі (прикріплені до субстрату однією стороною, іноді мають бічну ніжку); розпростерті (схожі на платівку або на корж, яка щільно приросла до дерева, а їх колір і поверхню схожі на кору дерева); шляпконожечние.

Де ростуть трутовики

Трутовики зустрічаються в ялинових і змішаних лісах, на просіках, лісових галявинах, біля доріг, на світлих місцевостях.

Коли з’являються трутовики

Період інтенсивного росту трутовиків припадає на липень-жовтень. Максимальна кількість корисних речовин накопичується в грибі до кінця осені, коли і рекомендується збирати трутовики. Даний гриб не збирають з сухих дерев, біля самої землі. Чим вище зростає трутовик, тим краще. Гриб зрізають гострим ножем або сокирою. Якщо плодове тіло кришиться і розсипається, то воно не підходить для збору.

їстівність трутовика

Поширеним їстівним виглядом є трутовик сірчано-жовтий. Цей гриб їстівний тільки в молодому вигляді, його відварюють протягом 30-45 хвилин або підсмажують. Сірчано-жовтий трутовик відрізняється приємним грибним запахом і кислуватим смаком. Його також використовують в салатах, солять і маринують. Грибний фарш на основі цього виду застосовують як начинку для пиріжків, яєчної запіканки. Крім того, цей гриб добре і довго зберігається в замороженому вигляді.

У Німеччині та в Північній Америці страви з трутовика сірчано-жовтого є делікатесними. У цих регіонах гриб відомий як «деревне курча» або «грибна курятина». Як замінник курячого м’яса його використовують в вегетаріанської кухні.

Види гриба трутовика

Трутовик лускатий (Polýporus squamósus)

Їстівний вид, в їжу використовують тільки молоді гриби.

Плодове тіло однорічна, розташовується невисоко над землею на стовбурах дерев. Капелюшок м’ясиста, близько 30 см в діаметрі, у молодого гриба ниркоподібна, пізніше стає розпростертої. Край тонкий, загнутий вниз. М’якоть м’яка, у старого гриба жорстка, кришиться, запах борошнистий, приємний. Капелюшок забарвлена ​​в світло-жовтий або сіруватий колір. Поверхня луската. Ніжка до 10 см заввишки, до 4 см в діаметрі, щільна, зверху білувата, внизу буро-чорна.

Вид зустрічається в США і Європі. Гриб з’являється навесні.

Трутовик сірчано-жовтий (Laetíporus sulphúreus)

Плодове тіло однорічна, розташовується невисоко над землею на стовбурах дерев або на пнях. Молодий гриб схожий на каплевидную жовтувату м’ясисту масу від яскраво-жовтого до помаранчевого кольору. Поступово він твердне, набуває характерну форму «вуха», яке складається з псевдошляпок, розмір яких 10-40 см. Товщина досягає 7 см. Вага гриба досягає 10 кг і більше. Край плодових тіл хвилястий. Поверхня вкрита пушком кремово-жовтого кольору. М’якоть м’яка, соковита, ламка, біла, смак кислий, запах у молодих грибів лимонний, у старих – неприємний, мишачий.

Цей гриб-паразит росте на тополях, дубах, вербах, липах, березах, кедрині, соснах, клёнах, горіхах, каштанах, фруктових деревах, лиственницах. Викликає червоно-бурого стволовую гниль і руйнує деревину. Гриб зустрічається з кінця травня до вересня.

Трутовик зонтичний (Polýporus umbellátus)

Плодове тіло складається з дрібних світло-сірих або сірих капелюшків округлої форми, які розташовані як черепиця. Підстави ніжок з’єднані. М’якоть щільна, біла або кремова.

Трутовик клубненосний (Polyporus tuberaster)

Капелюшок світла, плоска, центр втиснутий, край жорсткий, поверхня луската, коричневого кольору. Ніжка коричнева, центральна. М’якоть білувата, жорстка.

Отруйні і неїстівні види гриба трутовика

Трутовик справжній (Fomes fomentarius)

Плодове тіло багаторічне, сидяче, у молодого гриба округле, пізніше набуває копитообразние форму. До стовбура дерева кріпиться тільки верхній центральною частиною. Ніжки немає. Капелюшок велика, близько 40 см в ширину і до 20 см заввишки. Поверхня матова, хвиляста, від світло-сивого до темно-сірого кольору. М’якоть щільна, м’яка. На зрізі оксамитова. Колір м’якоті бурий або рудувато-коричневий.

Гриб викликає білу гниль. Зустрічається в України і Європі на листяних деревах (береза, осика, вільха, дуб, бук).

Трутовик помилковий (Phellinus igniarius)

Плодове тіло багаторічне, сидяче, у молодого гриба округле, пізніше копитоподібне. Дуже міцно кріпиться до стовбура дерева, чим відрізняється від трутовика сьогодення. Капелюшок в діаметрі 20-26 см. Поверхня матова, нерівна, від темно-сірого до майже чорного кольору. Ніжки немає. М’якоть тверда, дерев’яниста, рудувато-бурого кольору.

Гриб-паразит, є причиною жовтувато-білої гнилі. Зустрічається в України і Європі, на живих і загиблих деревах, пнях, сухість.

Трутовик березовий (Piptoporus betulinus)

Плодове тіло однорічна, без ніжки, шириною 10-20 см, висотою 2-6 см, кулясте у молодих грибів, пізніше подкововідное, сіро-коричневе, з товстим краєм. М’якоть біла, запах сильний, грибний, смак гіркий.

Зростає поодиноко або групами, на стовбурах мертвих беріз, рідко і на живих. Є причиною жовтувато-бурого або червонувато-коричневого гнилі. Широко поширений в Західному Скандинавії.

У своєму складі містить поліпореновую кислоту, яка має протизапальну дію, рівним по силі кортизону.

Трутовик лакований або ганодерма лакована (Ganoderma lucidum)

Неїстівний гриб. У Китаї і Кореї відомий як «лин-чжи» (гриб або трава безсмертя), в Японії наизвается «Рейс» (гриб духовної сили) і «маннентаке» (десятітисячелетній гриб).

Плодове тіло однорічна, шляпконожечное. Капелюшок ниркоподібної або яйцевидної форми. Поверхня гладка, блискуча, хвиляста. М’якоть щільна, дерев’яниста, охриста, запах і смак не виражені. Ніжка висотою 5-25 см, товщиною 1-3 см, бічна, циліндричної форми.

Гриб-паразит, руйнує деревину, так як викликає білу гниль. Поширений у всіх країнах світу, зростає на мертвій деревині листяних порід дерев, на пнях. Сезон зростання триває з липня до кінця осені.

Трутовик облямований (Fomitopsis pinicola)

Плодове тіло багаторічне, сидяче. У молодого гриба округле або напівкругле, пізніше подушкоподібне або копитоподібне. Ніжки немає. У вологу погоду на поверхні з’являються великі прозорі краплі. Капелюшок 15-30 см шириною і близько 10 см заввишки. На ній добре помітні концентричні зони різного кольору. Старі ділянки сіро-сизі або темні сіро-коричневі. Зовнішня сторона червона, оранжева або жовто-оранжева. Поверхня матова, нерівна. М’якоть щільна, пружна, іноді дерев’яниста, жовтувато-бежевого або світло-бурого кольору, у зрілих грибів темно-коричнева.

Гриб викликає буру гниль. Зростає в помірній кліматичній зоні України і Європи, на пнях, листяних і хвойних деревах.

Трутовик каштановий (Polyporus badius)

Капелюшок молодих грибів гладка, блискуча, сіро-коричневого кольору, у зрілих грибів вона темно-каштанова, край звивистий, оранжево-червоний. Поверхня пориста, стає маслянистою в сиру погоду. Ніжка коротка, сіро-коричневого або чорного кольору. М’якоть тверда, жовтувато-білуватого кольору.

Трутовик зимовий (Polyporus brumalis)

Капелюшок сіро-коричневого кольору, округла, з утисненим центром, край підгорнутий, торочкуватий. Ніжка оксамитова, коричневого кольору, підстава утолщенное. М’якоть білого кольору, жорстка.

Трутовик мінливий (Polyporus varius)

Капелюшок гладка, золотисто-жовтого або світло-коричневого кольору, край волокнистий, лопатевої. Ніжка ексцентрична, світло-коричневого кольору, з віком темніє. М’якоть тверда, від білого до темно-коричневого кольору, запах грибний.

Трутовик, або феолус Швейніца (Phaeolus schweinitzii)

Діаметр капелюшка 10-30 см, у молодих грибів вона жовта, пізніше іржаво-коричнева або темно-коричнева, край жовтий, форма плоска. М’якоть жовто-коричнева або іржаво-коричнева, смак і запах не виражені.

Вирощування трутовика в домашніх умовах

Трутовик вирощують на субстраті, який складається з суміші тирси, стружки, кори дрібних гілок. Такий субстрат заливають окропом, залишають охолонути до кімнатної температури, після чого віджимають, змішують з міцелієм гриба і поміщають в поліетиленові мішки. В мішках роблять надрізи і залишають їх в приміщенні з вологістю 80%, природним освітленням і температурою повітря + 20 ° C. Через 30-40 днів з’являється перший урожай.

Також субстратом для вирощування трутовиків служать пеньки і дерев’яні бруски. Його попередньо замочують у воді. Після чого роблять надрізи пилкою або свердлом, в які закладають міцелій. Бруски з міцелієм залишають в тінистому місці, присипаючи листям. У посушливий період їх поливають. Урожай з’являється через 4 місяці після посадки.

калорійність трутовика

100 г свіжого їстівного трутовика містять 22 ккал, з них:

Цікаві факти про грибі

Трутовики як гриби-паразити завдають шкоди лісовому та парковому господарству, так як можуть вражати живі дерева та дерев’яні споруди.

Внутрішня тканина плодового тіла трутовиків застосовується в народній медицині як зовнішній кровоспинний засіб, через що в народі гриб називають кров’яної губкою.

Гриб трутовик фото, будова, тип харчування, види, спосіб розмноження і їстівність

Гриб трутовик: їстівний чи ні, чому так назвали, опис і фото

Трутовики – гриби, що ростуть на стовбурах і скелетних гілках живих і мертвих деревьеві до того ж в їх коренях. Вони подібні по будівлі плодових тіл, типу харчування, способам розмноження, але належать до різних порядків, родин. Найменування з’єднує багато різновидів, які є сапротрофами на мертвій деревині і паразитами на живий. Фото гриба трутовика, представлені в публікації, показують дивовижне розмаїття кольорів, розмірів і форм.

Як виглядає гриб трутовик

Зовнішність зовнішності трутових грибів дуже різноманітний. За розмірами вони бувають від кількох міліметрів до 100 см в діаметрі, важити від декількох грамів до двадцяти кілограм. Плодові тіла як правило складаються з одного капелюшка, край якій фіксується до субстрату, або мати ніжку – повну або зародкову. За формою капелюшки можуть бути розкритими, розпростерто-відігнутими, копитообразние, консолевіднимі, віялоподібними, кулястими, желвакообразних, полочковіднимі, раковінообразно зігнутими, дископодібна.

Все залежить від виду і віку різниться товщина капелюшків. Поверхня їх може бути гладкою, горбистою, зморшкуватою, оксамитової, ворсистої, матової або глянсової, покритої кіркою або шкіркою.

Трутовик модриновий копитообразние форми

На поверхні капелюшків часто поселяються водорості або мох. Колірна палітра може бути приглушеною, витриманою в нейтральних тонах або яскравою. Серцевина іменується тканиною або трамой. Вона може бути:

• м’якої – восковидной, м’ясистої, субжелатінозной, волокнистої, губчастої;
• жорсткої – шкірястою, коркової, дерев’янистої.

Часом тканина буває двуслойной, складається з м’якого і жорсткого шарів. Її структура може змінюватися в процесі розвитку гриба. Забарвлення трам змінюється в межах білого, сірого, бежевого, жовтого, бурого, коричневого, рожевого відтінків. Гіменофор трутових грибів може бути різних типів:

• трубчастий;
• лабірінтовідний;
• пластинчастий;
• зубчастий;
• шіповідний.

Типи гіменофора трутових грибів

У багаторічних видів з віком або під впливом зовнішнього середовища зустрічається вікова трансформація одного виду гіменофора в інший. Пори можуть бути правильною і складної форми, схожими за розмірами і різновеликими. Спори відрізняються від циліндричних до кулястих, пофарбовані в білі, сірі кольори.

Де росте гриб трутовик

Трутовики ростуть в одній з частин планети Земля, в яких є дерева. Вони селяться на різних частинах живих і зрубаних дерев, обробленій деревині – лісоматеріалах, будівлях з деревини.

Їх можна зустріти в лісах, садах, парках, на дачах і в містах. На живих деревах живуть небагато трутовики: багато представників роду воліють мертву деревину. Середовище проживання грибів трутовиків охоплює помірні і тропічні регіони, однак зустрічаються і різновиди, які проживають в більш суворих умовах клімату.

характерності трутовика

Серед трутовиків зустрічаються як однорічні, так і багаторічні різновиди. Їх ділять на 3 категорії:

1. Однорічні, що розвиваються протягом одного вегетаційного періоду. Життєвий період подібних трутовиків не перевищує 4 місяців, взимку вони гинуть.
2. Однорічні зимуючі – відмінно переносять зиму і відновлюють відтворення суперечка в наступному сезоні.
3. Багаторічні – живуть 2-4 роки або 30-40 років і нарощують щороку новий шар гіменофора.

Трутовиє гриби не «всеїдні», їм властива спеціалізація по породам дерев. Вузькоспеціалізованих різновидів серед них досить мало, більшість орієнтоване на конкретний вид деревини, наприклад, на хвойні або широколисті породи. У кожній місцевості конкретний трутовий гриб вражає 1-2 породи дерев.

Будова гриба трутовика

Гриб трутовик складається з міцелію і плодового тіла. Грибниця розвивається в середині дерев’яного тіла, розширюючись по всій довжині. Поки необразуется плодових тіл гриб зовсім не видає своєї присутності. Трутовиє гриби виростають дуже довго, утворюючи на поверхні в першу чергу горбки або плоскі плями. Після вони потроху стають більше в розмірах, знаходять властиву цьому виду форму.

Трутовик в розрізі: добре помітні гіменофор, тканину, кірка

Плодове тіло дерев’яного гриба сформовано переплетенням більшості ниток-гіфів різної довжини і товщини. Гіфальная система трутовиків може бути:

• мономітіческой – складається лише з генеративних гіф;
• дімітіческой – розвиненою генеративних і скелетних або зв’язують гіфами;
• трімітіческой – появляющеся гіфами генеративних, скелетними і зв’язують.

Для більшості видів трутовиків характерно щорічне відтворення нового гіменофора при поступовому зарастании гіфами старого. В даному випадку тіло гриба утворюють річні валики, по якій можна визначити вік його.

На розвиток гриба впливають умови клімату і розташування субстрату. Сприятлива погода активізує їх швидкий ріст і нормальний розвиток. Центральну роль тут відіграє рівень вологи. При її необхідній кількості плодові тіла стають темнішими, знаходять контрастність кольорів. У суху погоду вони, навпаки, світлішають, стають тонкими, сохнуть, пори згладжуються і затягуються. Через цю причини гриб за один сезон може створити парочку шарів гіменофора.

Вид харчування трутовика

Все трутові гриби харчуються деревиною. Вони мають здатність розкладати потрібні їм целюлозу і лінгін, для чого їх міцелій або гіфи виробляють необхідні ферменти. Залежно від їх складу на дереві з’являються різні типи гнилей: біла, бура, червона, строката, м’яка. Деревина змінює забарвлення, стає крихкою, розшаровується паралельно річним кільцям, втрачає в обсязі і масі. Якщо трутовик оселився на старому, хворому, сухому рослині, він знаходиться в ролі санітара лісу, прискорюючи перетворення останнього в грунт. Якщо ж дерево-господар молоде і здорове, трутовий гриб паразитує на ньому, знищує протягом 5-10 років.

Ядрову-заболонна гниль деревини, викликана життєдіяльністю трутовика

Як розмножується трутовик

Трутовики розмножуються спорами, інфікування відбувається повітряним шляхом. Спори проникають всередину дерев’яного стовбура через пошкодження кори, що з’явилися в результаті впливу сильних морозів і вітрів, потрави тваринами, людської діяльності. Там вони кріпляться, проростають грибницею, яка потроху розростається, руйнуючи дерево всередині. Плодові тіла – це невелика, Частина, яку видно гриба. Величезна його частина знаходиться в середині стовбура. При цьому способі розмноження і розвитку виявити гриб трутовик на ранній стадії неможливо. Він непомітно проростає в серцевині дерева і вимальовується плодовим тілом вже тоді, коли рослина врятувати як правило неможливо.

види трутовиків

Трутовиє гриби належать до класу Базидіоміцети, підкласу Холобазідіоміцети, в якому вирізняють кілька сімейств:

Фістуліновие (Fistulinaceae) – входять в порядок агарикових, з’єднують воєдино сапрофітні гриби з плодовими тілами в формі полки. світлим представником сімейства вляется кажучи інакше печінковий гриб (Fistulina hepatica) – їстівна різновид трутовика. Трутовик лаковий (гриб рейши)

Класифікація трутовиків вченими-мікології показує значні розбіжності. Теже самі гриби у різних експериментаторів можуть належати до найрізноманітніших групам.

Їстівні трутовики

Під час збору грибів більшість людей обходять стороною трутовики, не знаючи точно, отруйні вони чи ні. У величезному роду трутовиків присутні і їстівні гриби, і неїстівні. Їстівні вживають в їжу в молодому віці, коли вони мають ніжну м’якоть і прекрасний смак. Деякі види ростуть на стовбурах дерев поодиноко або маленькими групами (сірчано-жовтий, лаковий і лускатий трутовики, Печеночнікі), інші утворюють гіллясті многошляпочние плодові тіла в корінні дерев або на місці не так давно зруйнувалися пнів (меріпілус величезний, поліпорус зонтичний, гріфолаліственная). Неїстівні, дерев’янисті гриби непридатні для споживання в їжу, але їх застосовують в альтернативній медицині, фармакології, косметології. токсичних різновидів серед трутовиків немає, проте вони як правило викликають реакції алергії.

Трутовик лускатий, їстівний

Коли збирати трутовик

Трутовиє гриби необхідно збирати по весні, з самим початком сокоруху, і восени, коли вони, підготувавшись до зимівлі, запаслися корисними речовинами. При заготівлі лікарської сировини перевагу необхідно віддавати екземплярів, зростаючим на досить великій висоті. Трутовики з коркової трамой можна обрізати ножиком, дерев’янисті гриби зажадають серйозних зусиль і використання сокири або пили. Якщо гриб кришиться, це означає, що він перезріло і втратив власні хороші властивості. Кущисті їстівні різновиди, що ростуть у підстав дерев, краще збирати молодими, вирізаючи всю групу повністю.

Чому гриб назвали трутовик

Найменування прийшло з далекої старовини. Колись, до винаходу сірників, для розведення вогню застосовували кресало, яке складається з кременю, кресала і губки. За допомогою кресала і кременя висікали іскру, яка б потрапити на труть – вогненебезпечний матеріал. Після розгорівся трутом розпалювали тверду деревину. Як губки застосовували шматочок тканини або вати, сухий мох, кору дерев і древообітающіе гриби нещільної, коркової структури. Через здатність служити трутом ці гриби назвали трутовиками.

Шматочок гриба-трутовика і кресало

висновок

Дивлячись на фото гриба трутовика, можна нескінченно дивуватися різноманітності проявів справжньої природи. Цей організм вважається найважливішим учасником лісового біоценозу, грає в ньому як позитивну, так і негативну роль. Руйнуючи мертву деревину, трутовики допомагають її швидкому розкладанню і перетворенню в живильний субстрат для інших рослин. У той же час вони приносять шкоду лісовому господарству. Харчуючись соками здорових рослин, що паразитують гриби приводять їх до загибелі. А людина, будучи зацікавленим у збереженні лісу, може впливати на життєдіяльність трутовиків, лімітувати їх поширення.

Фото грибів трутовиків

Зважаючи на велику видового різноманіття, уявити фото і опису всіх їстівних і неїстівних трутовиків неможливо. Велика кількість любителів справжньої природи вважають таких представників грибного царства найбільш привабливими. Запропоновані далі фото трутовиків з назвами дають можливість упевнитися в цьому і, може бути, викличуть бажання ознайомитися з цим царством ближче.

Трутовики (Трутовиє гриби). Будова, спосіб життя, боротьба з трутовиками

Трутовиє Гриби, або трутовики, завдають великої шкоди садам, паркам і лісовому господарству в зв’язку з тим, що руйнують деревину. Зараження здорових дерев відбувається шляхом потрапляння спор цих грибів через рани на корі.

Будова трутові грибів

Потрапивши в рану дерева, спори проростають, утворюючи грибницю. Поширюючись по деревині, грибниця робить її трухлявих. Через кілька років після поразки грибницею трутовика на корі дерев виникають шкірясті, дерев’янисті або м’ясисті плодові тіла цих грибів. Найчастіше вони бувають дуже твердими, мають копитообразние форму і розташовуються на стовбурах одне за одним.

З нижнього боку плодових тіл утворюються трубочки, в яких дозрівають спори. Плодові тіла у більшості трутовиків багаторічні і збільшуються щорічно. В уражених трутовиками деревах утворюються дупла, стовбури стають крихкими, такі дерева гинуть раніше.

Всі хвороби рослин, що викликаються паразитичними грибами, дуже швидко поширюються в природі в зв’язку з інтенсивним розмноженням грибів. Ряд паразитичних грибів є збудниками небезпечних хвороб людини і тварин (трихофітія, мікроспорія, або стригучий лишай, епідермофщія, парша та ін.).

Боротьба з трутовика

Сучасна комплексна система заходів захисту полів, садів, лісів, парків від паразитичних грибів включає агротехнічні, біологічні, хімічні методи боротьби. Також існують карантинні заходи, що не допускають завезення збудників хвороб і шкідників з інших країн, виведення рослин, стійких до хвороб і збудників (селекція) і т.п.

З метою біологічного захисту рослин від збудників хвороби та шкідників використовують їхніх природних ворогів: антагоністів, паразитів, хижаків та ін.

В останні роки почали також широко використовувати антибіотики, гормональні препарати і ферменти (хімічні речовини, які виробляються спеціальними клітинами або ендокринними залозами тварин). Тому в даний час під біологічним методом боротьби розуміють не лише використання живих організмів, але і продуктів їх життєдіяльності.