Звуки мовлення. Голосні звуки. Звукове значення букв я, ю, є, ї

1. Пригадайте, як називається розділ мовознавчої науки, в якому вивчаються звуки мови.

3. У якому розділі мовознавчої науки вивчаються правила написання слів?

§ 21. Звуки мовлення. Голосні звуки. Звукове значення букв я, ю, є, ї

222. Прочитайте і перекажіть текст.

Людину від народження оточують різні звуки: шум дерев, плюскіт води, пташиний спів, гудіння машин, музика.

Наша мова – це теж потік звуків. Кожне слово, яке ми вимовляємо, складається

з окремих звуків. Слово мати складається з чотирьох звуків: [м], [а], [т], [и]. Кожен із цих звуків, узятий окремо, нічого не означає. А слово мати називає людину, яка дає життя. Якщо ввести це слово в речення, можна висловити якусь думку: Рідна мати моя, ти ночей не доспала… (А. Малишко).

Звуки ми вимовляємо і чуємо. Вони творяться органами мовлення людини.

У творенні деяких звуків бере участь тільки голос, струмінь видихуваного повітря проходить вільно через ротову порожнину людини. Ці звуки називаються голосними.

Більшість звуків утворюється за допомогою голосу і шуму або тільки шуму, тому що струмінь повітря

в ротовій порожнині натрапляє на перепони, утворені язиком, зубами або губами. Такі звуки називаються приголосними.

Звуки мовлення на письмі позначаються буквами, які ми бачимо і пишемо.

223. Дайте відповіді на запитання.

1. У творенні яких звуків бере участь тільки голос?

2. Які звуки утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму?

Звуки подаються у квадратних дужках, щоб ми могли відрізнити їх від букв.

224. Вимовте звуки, з яких складаються слова, що входять до поданих прислів’їв.

1. Тиха вода греблю рве. 2. По роботі пізнати майстра. 3. Дорога ложка до обіду (Нар. творчість).

За допомогою мови звук Ів ми розрізняємо слова. Наприклад: сон – син, сила – мила – шила.

225. Складіть якнайбільше слів, використовуючи звуки [и], [д], [к], [о], [а], [м], [с].

В українській мові шість голосних звуків [а], [о], [у], [і], [е], [и].

Букви я, ю, є можуть позначати на письмі голосні звуки [а], [у], [е], що стоять після м’яких приголосних: рядок [р’адок], любий [л’убий], синє [син’е]. Тут ми пишемо я, ю, є, а не а, у, е, щоб позначати на письмі м’якість приголосних [р’], [л’], [н’], бо інакше ми прочитали б радок, лубий, сине.

Знак (‘) позначає м’якість, а знаком (‘) позначають пом’якшення попереднього приголосного.

Букви, я, ю, є позначають по два звуки [йа], [йу], [йе]:

1) на початку слова або складу: Яна [йана], юнак [йунак], єдиний [йединий], соя [сойа], воювати [войувати], баєчка [байечка];

2) після апострофа: п’ятий [пйатий], б’ю [бйу], об’єднати [обйеднати];

3) після м’якого знака: Ньютон [н’йутон].

Буква ї завжди позначає два звуки [йі]. Наприклад: їжак [йіжак], під’їзд [п’ідйізд], короїд [коройід].

226. Розгляньте схему. Розкажіть про подвійне звукове значення букв я, ю, є та значення букви /’.

227. Запишіть слова у два стовпчики: а) ті, в яких букви я, ю, є позначають звуки [йа], [йу], [йе]; б) ті, в яких букви я, ю, є позначають звуки [а], [у], [е] і м’якість попереднього приголосного.

Зброя, картопляр, олія, лінія, людина, ілюстрований, об’єднати, третє, криниця, травою, адресують, аквареллю

Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв слів складеться ” початок прислів’я: “… солов’я не тішить”.

228. Випишіть із підручника з української літератури п’ять слів із буквами я, ю, є, коли вони позначають м’якість попереднього приголосного, і п’ять слів, коли вони позначають по два звуки.

229. Вимовте в кожному слові спочатку голосні, а потім приголосні.

Небо, рідне, мова, голос, звук.

230. Перекладіть слова українською мовою і запишіть. Укажіть, якими звуками вони різняться в обох мовах.

Ведро, лис, волчица, цапля, ночь, казак.

231. Утворіть від поданих слів нові, вимовляючи звуки у зворотному порядку. Запишіть утворені слова.

232. Замініть окремі звуки так, щоб утворилися нові слова. З двома словами складіть речення і запишіть.

Кіт, жити, річ, грати, лід, клад, комин, віз, кава.

233. Запишіть слова у три стовпчики: а) ті, в яких є два приголосні звуки, б) ті, в яких є три приголосні звуки; в) ті, в яких є чотири приголосні звуки.

Океан, хліб, входять, цвяшок, кияни, доля, ожина, лісник, осокір, шиють, ясний, онук, стріха, сцена, пара, тягар.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів складеться * початок прислів’я: “… свій хвалить”.

234. І. Дайте відповіді на запитання.

1. Яка відмінність між буквами і звуками?

2. За допомогою чого утворюються голосні звуки?

3. Скільки голосних звуків в українській мові?

4. Які три букви можуть позначати по два звуки залежно від позиції у слові? Скільки звуків позначає буква ї?

II. Прочитайте поезію Варвари Гринько, визначте її тему й основну думку. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть однією лінією слова, в яких букви я, ю, є позначають один звук, а двома лініями – ті, в яких ці букви позначають два звуки.

Сію д..тині В серд..нько ласку.

Уподібнення звуків: три типи (+ тест!)

Під час підготовки до ЗНО однією з найскладніших тем з української мови, а саме з фонетики – науки про звуки – є уподібнення звуків або асиміляція.

Уподібнення означає, що звуки, які стоять поряд, стають подібними один до одного. Коли це відбувається? Які є три типи уподібнення звуків? Нумо розбиратись.

УВАГА! У прикладах слова подано в транскрипції без наголосів та специфічних позначок, що не стосуються теми.

1. Уподібнення звуків за дзвінкістю або глухістю

Під час швидкої вимови слів деякі звуки стають схожими. Наприклад, у слові «отже» друга літера – т, проте чуємо ми там звук [д] – [одже]. Відповідальний за це звук [ж], який є дзвінким, значно сильнішим за глухий, тому він і впливає на попередній глухий.

[одже], дзвінкі звуки завжди впливають на попередні глухі, роблячи їх також дзвінкими. Наприклад:

молотьба – [молод’ба]

вокзал – [воґзал]

АЛЕ глухі звуки занадто слабенькі, тому вони, зазвичай, ніяк не впливають на попередні дзвінкі, ОКРІМ ВИНЯТКІВ:

вогкий – [вохкий]

дьогтю – [д’охт’у]

2. Уподібнення звуків за м’якістю

Якщо у слові є м’який або пом’якшений звук, а перед цим звуком стоїть [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] («Де ти з’їси ці лини?»), то ці звуки уподібнюються, тобто обоє стають м’якими. Ось така схема цього процесу:

[д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] + [м’який] АБО [пом’якшений]

3. Уподібнення звуків за місцем і способом творення

Та-а-ак, це уподібнення звуків може бути важко збагнути. Його можна хіба почути, або й просто вивчити.

Спробуйте вимовити вголос слово «хочеться»: «Мені так хочеться морозива», наприклад. Що чуємо? Чи чуємо ми окремі звуки [т] і [с] наприкінці? Мабуть, що ні. Бо у швидкому мовленні відбувається уподібнення звуків, і ми чуємо вже [хочец’:а].

Інші типові приклади такого уподібнення звуків (вимовляйте вголос!):

ТЬС(Я)[ц’:а]учиться[учиц’:а]
ШС(Я)[с’:а]смієшся[см’ійес’:а]
ЖС(Я)[з’с’:а]зважся[зваз’с’:а]
ЧС(Я)[ц’с’:а]покалічся[покал’іц’с’:а]
СШ(И)[ш:]принісши[прин’іш:и]
ЗШ(И)[жш]привізши[прив’іжш:и]
ЗЖ[ж:]зжати[ж:ати]
ЗШ[жш]безшовний[бежшовний]
ЗЧ[жч]без черги[бежчерги]
ЖЦ(І)[з’ц’і]книжці[книз’ц’і]
ЧЦ(І)[ц’:і]дочці[доц’:і]
ШЦ(І)[с’ц’і]товаришці[товарис’ц’і]
ТЦ(І)[ц’:і]квітці[квіц’:і]
ТЦ[ц:]болітце[бол’іц:е]
ТЧ[ч:]Вітчизна[в’іч:изна]
ТШ[чш]багатший[багачший]
СЧ[шч]Парасчин[парашчин]
ДЦ(Я)[ц:]вісімнадцять[в’іс’імнац’:ат’]
СТЧ[шч]невістчин[нев’ішчин]

Сподіваюся, тепер тобі буде легше розібратися в явищі уподібнення звуків. Перевір себе, пройшовши тест унизу!

А ще читай про те, як звуки чергуються з метою милозвучності в статті:

Хочеш більше корисних матеріалів для підготовки до ЗНО? Підписуйся на наш канал на Youtube ! Там багатеЗНО цікавого 🙂

Тренувальні тести

Перш ніж розпочати тест, увійдіть на сайт.