Як правильно спалювати сміття на ділянці – розбираємося з законами

Наказ про порядок використання відкритого вогню і розведення багать на сільгоспземлях діє вже давно, проте не всі дачники знайомі з його положеннями. А ось особливий протипожежний режим був введений недавно. Зібрали для вас всю найактуальнішу інформацію на цю тему.

Перш ніж розповісти про зміст законодавчого документа про спалювання сміття, слід згадати про важливому додатку, яке вступило в силу з 1 травня 2019 року і носить сезонний характер. Йдеться про особливий протипожежному режимі (ОПР), який був введений місцевою владою в Московській області, а також в 55 суб`єктах Російської Федерації в зв`язку з настанням літнього періоду. Особливі заходи були змушені з тієї причини, що літо цього року почалося раніше календарного терміну і відразу ж відзначилося надмірно жаркою погодою.

У зв`язку з цим було прийнято рішення про введення повної заборони на розведення будь-яких видів вогню. Причому жорсткі обмеження стосуються не тільки багать для спалювання сміття, але також і мангалів, часто використовуваних дачниками для приготування шашликів.

Порушення громадянами правил пожежної безпеки, в залежності від серйозності обставин, спричинить за собою накладення штрафу в розмірі від 2 до 5 тис. Рублів. (Ст. 20.4 КоАП). Якщо ж дії порушників заподіяли шкоду здоров`ю або викликали смерть людини, це вже буде розцінено як кримінальна відповідальність.

Втім, коли тотальна заборона на розведення вогню перестане діяти, це не означає, що можна буде розслабитися і палити багаття де завгодно. Наказ МНС Росії від 26.01.2016 №26 “Про затвердження порядку використання відкритого вогню і розведення багать на землях сільськогосподарського призначення та землях запасу” буде продовжувати регламентувати дії громадян, тому ознайомитися з його основними постулатами необхідно всім.

Більшість новинних джерел, кажучи про цей наказ МНС, опускають подробиці і відразу переходять до перерахування штрафів за розведення багать. З цього дачники роблять висновок, що тепер навіть шашлики у вихідні можуть обернутися викликом дільничного. Насправді ж це не так, і при грамотному підході спалювати листя, гілки, харчові відходи ви як і раніше маєте право.

Закон про спалювання сміття і розведенні багать на ділянці

Спалювання сміття на дачах, садових ділянках і територіях, прилеглих до приватних будинків, регулюється пунктом 218 Правил Протипожежного режиму РФ, статтею 20.4 КоАП РФ і наказом МНС від 26 січня 2016 р Найважливіше для дачників саме останній документ, адже він докладно розповідає, в якій ситуації спалювати сміття заборонено, а коли і як все ж можна. З повним текстом наказу можна ознайомитися на сайті МНС, а ми розберемо основні постулати.

Спалювати покришки, пакети, поліетиленові пляшки, плівку і інші матеріали штучного походження заборонено

Отже, якщо ви зібралися спалювати сміття на ділянці або поруч з ним, то вам необхідно обладнати місце відповідно до вимог МНС і запросити представника Пожежної інспекції для узгодження. Саме місце повинно відповідати ряду норм.

Під час розведення відкритого вогню потрібно дотримуватися таких правил:

• відкритий вогонь можна розводити в ямі глибиною не менше 30 см, діаметром не більше 1 м-
• вогонь повинен бути віддалений від усіх будівель на 50 м, від хвойного лісу – на 100 м, від листяного – на 30 м-
• майданчик, на якій знаходиться вогнище, повинна бути на 10 м розчищена від сухих гілок, порубкових залишків, сухої трави та інших горючих матеріалів-
• по краю майданчика повинна проходити мінералізована протипожежна смуга шириною не менше 40 см-
• на майданчику повинні бути необхідні інструменти і матеріали для гасіння вогню-
• людина, яка контролює горіння, повинен знаходитися на майданчику до закінчення горіння (тління).

Після спалювання потрібно залити майданчик або ємність водою або засипати піском до повного припинення горіння / тління.

У разі, якщо ви використовуєте для спалювання відходів закриту ємність з негорючих матеріалів (бочку, піч і т.д.), то вимоги змінюються:

• ємність для спалювання сміття повинна бути віддалена від усіх будівель на 25 м, від хвойного лісу – на 50 м, від листяного – на 15 м-
• майданчик, на якій знаходиться ємність, повинна бути на 5 м розчищена від сухих гілок, порубкових залишків, сухої трави та інших горючих матеріалів-
• протипожежну смугу влаштовувати не потрібно-
• поруч з ємністю повинен знаходитися металевий лист, здатний перекрити її зверху і обмежити доступ повітря до вогню-
• людина, яка контролює горіння, повинен знаходитися на майданчику до закінчення горіння (тління).

Абсолютна заборона на спалювання сміття та розведення багать діє: на торф`яних грунтах-при введенні на відповідній території особливого протипожежного режиму-під кронами хвойних дерев-щодо ємностей, чиї стінки мають наскрізний прогар- при поривах вітру швидкістю вище 5 м / с (для відкритого вогню) і 10 м / с (для ємностей).

Штраф за спалювання сміття

Більшість городників, розмірковують над дилемою, чи можна спалювати сміття на своїй ділянці, з жахом згадують про стотисячних штрафи і заздалегідь панікують. Однак позбудуться таких чималих грошей далеко не всі. Так, звичайний дачник, який є для закону фізичною особою, за порушення закону буде оштрафований на суму від 1000 до 1500 рублів. Посадова особа (голова садового кооперативу) – на суму від 6000 до 15 000 рублів, а юридична особа (садовий кооператив) – від 150 000 до 200 000 рублів.

У разі ж, якщо неправильне спалювання сміття спричинило шкоду екології, людям або майну, одним лише штрафом не обійдеться, і може бути заведена кримінальна справа. Зрозуміло, навіть невеликий штраф здатний зробити пролом в бюджеті, тому краще не доводити до виклику МНС, а здійснювати всі законним чином.

Як легально спалювати сміття на дачі

Тепер, коли з теорією ми розібралися, давайте з`ясуємо, які місця і способи спалювання сміття доступні звичайному дачникові, який хоче, дотримуючись законів, позбавлятися від гілок, листя і інших рослинних залишків.

Бочка для спалювання сміття

Найчастіше для спалювання сміття дачники використовують металеві бочки з дном або без нього. Роздобути таку ємність нескладно – вони недорого коштують, а працювати можуть кілька сезонів. Звичайно, через пару років бочка прогорить і, на думку МНС, стане непридатна для спалювання сміття, але в цьому випадку завжди можна буде купити нову.

Встановлювати таку бочку слід в 25 м від будівель і груп дерев, готувати мінералізовану протипожежну смугу не слід, але ось про дещо все ж доведеться подбати додатково. По-перше, за нормами, у бочки доведеться відрізати дно і встановити її на викопану в землі яму. По-друге, необхідно підготувати кришку, яка зможе закрити всю бочку і припинити тягу. І нарешті, під рукою необхідно буде мати воду або пісок для швидкого гасіння вогню.

Саморобна піч для спалювання сміття

Кому-то бочка здається занадто неакуратним і недовговічним варіантом. В цьому випадку в хід йдуть саморобні металеві печі для спалювання сміття, виготовлені зі сталевих баків, відпрацьованих газових балонів, металевих кіл та інших матеріалів. Головне завдання такої печі – бути місткою і герметичній.

Найпростіше виготовити піч, зваривши з товстих металевих листів місткий ящик з кришкою, піддувалом і димоходом. Встановити його потрібно буде на цегляні або блокові підпірки, а під дном викопати яму.

До речі, один з наших читачів розробив і побудував абсолютно унікальну піч для спалювання сміття.

• Як зробити піч для спалювання сміття на дачі власними руками Згідно із законом розводити відкритий вогонь на дачах заборонено. Як же спалювати рослинні залишки, якщо немає іншої можливості утилізації?

Кам`яна або цегляна піч для спалювання сміття

Кам`яна піч для спалювання сміття довговічна, естетична, багатофункціональна і містка. Правда, перемістити її не вийде, тому відразу продумайте, в якій частині ділянки ви з часом не плануєте зводити будівель.

Втім, якщо у вас вже є кам`яна піч, наприклад, в літній кухні або лазні, то спалювати рослинні залишки можна і в ній, попутно готуючи обід або опалюючи приміщення.

Фірмова сміттєспалювальна піч

Простіше (але не дешевше) всього купити і встановити фірмову сміттєспалювальний піч з димоходом. Подібні печі можна знайти в будівельних і садових магазинах або на стройрінке, і коштують вони від 9000 до 16 000 рублів. Є й переносні варіанти без димоходу – вони обійдуться дачнику всього в 5000-7000 рублів.

Подібна піч дозволяє не тільки спалити сміття на ділянці, але і зручно виймати золу, обійтися без протипожежної смуги або кілька разів за сезон змінити місце дислокації печі. До речі, на деяких моделях є і спеціальна плитка для приготування їжі.

Яма для спалювання сміття

Якщо бочки або печі у вас немає, а сміття спалити необхідно, підготуйте спеціальну яму за рекомендаціями МНС.

1. Відійдіть від будівель і груп дерев на 50 м.
2. Викопайте яму діаметром 1 м і глибиною не менше 30 см.
3. Очистіть територію в радіусі 10 м від ями від сушняка, порубкових залишків, сухої трави та інших займистих матеріалів.
4. Підготуйте протипожежну смугу шириною 40 см по краю очищеного ділянки (зніміть дерен або засипте його піском).
5. Підготуйте інструменти і воду для гасіння вогню і після цього в ямі починайте спалювати сміття.

Зрозуміло, це досить трудомісткий спосіб, що ускладнюється тим, що на території дач складно знайти ділянку, де нічого не побудовано і не росте. Тому яму, де спалюють сміття, можна організувати разом з сусідами, на пустирі.

Як бачите, заборони на спалювання сміття не існує, є лише правила, яких слід дотримуватися. Обладнати місце відповідно до вимог закону можна за один день, і, витративши цей час, ви будете з чистою совістю дивитися в очі пожежному інспектору і сусідам.

Як правильно сортувати сміття і чому це слід робити. Історія львівської родини

Щороку у Львові стає все більших охочих сортувати сміття. Є містяни, які вже свідомо підходять до цього та особисто здають його у пункти сортування. Tvoemisto.tv поспілкувалось з родиною, яка понад 10 років сортує сміття та дізналося, як вони це роблять і чому.

«За останні півтора роки ми стали сортувати сміття більш ретельно. У нас вдома є окремі ємкості для металу, батарейок, паперу та кілька ємкостей для різного виду пластику. Раніше в нас було менше резервуарів», – розповідає голова родини Назар Лозовик.

За його словами, сортувати почали після мандрівки – зі сплаву по Карпатській річці.

«Усе почалося після мого сплаву на гірській річці, де я побачив на деревах, на висоті 6 м целофан, пакети, пляшки. Вони «прикрашали» дерева, немов іграшки новорічну ялинку. І це жахливо. На березі річки теж в деяких місцях водою виносило пляшки та кульки», – каже чоловік.

Із того часу родина Лозовиків, навіть йдучи за грибами, приносила додому ще й пластикові пляшки. Так, вони вирішили сортувати після себе сміття і відвозити на пукти сортування.

«Також є мотивація показувати приклад дітям. Наші діти зараз вже по-іншому не уявляють. Зауважують і хейтять людей, які не сортують сміття вдома, а викидають все у загальний бак. Вони с жахом про це говорять, коли повертаються від когось з гостин», – говорить Назар Лозовик.

Каже, що найбільша незручність – це графік роботи сортувальної станції та те, що по суті є тільки два місця, де у Львові можна цивілізовано здати сміття – це «Зелена коробка» та SilpoRecycling.

Станція SilpoRecycling за адресою: вул. Наукова, 35а

Тож дивимось, які умови для того, щоб здати відсортоване сміття на сортувальну станцію. На сайті громадської ініціативи «Зелена коробка» йдеться, що першочергово сміття має бути максимально чистим та сухим, в іншому випадку сировина не може перероблятися. Тут можна здати: пляшки, плівку, корки від пляшок, тару від харчової продукції, упаковки від соків, молока (Tetra Pak, EloPak, PurePak), папір, електроніку, батарейки, склотару, алюміній, метал. Відходи будь-якого типу та виду потрібно максимально ущільнювати, щоб вони займали менше місця.

Менеджер громадської ініціативи Василь Дорошенко розповідає, що людей за останні роки стало більше приблизно на 20% порівняно з тим, що було на початках. Але це теж незначна цифра і хотілося б щоб більше людей ставилися свідомо до цього процесу.

Сортувальня «Зелена коробка», вул. Заводська 31

«На сьогодні на станцію в день приходить від 50 до 150 людей. Це – 10-15 тон сировини на місяць. Але, якщо б більше людей сортувало та здавало сміття, ми мали б змогу відкрити додаткові пункти прийому сировини. При цих обсягах – наразі такої змоги немає», – говорить він.

Як розповіли у «Зеленій коробці», зібраний папір переробляється у Львові і згодом з нього роблять різноманітні картонні вироби, скло «їде» до Житомира та Києва, де отримує друге життя у вигляді віконного скла або пляшок, батарейки потрапляють спочатку на ДП «Боднарівка», а потім на утилізацію за кордон. Василь Дорошенко каже, що з пластику виготовляють у тому числі спеціальне волокно, з якого роблять одяг.

Як сортувати сміття – 6 простих кроків:

Крок 1. Придбайте окремі контейнери для кожного виду сировини.

Крок 2. Попередньо підготуйте сировину: промийте її від залишків їжі та висушість (знімайте кришки із фольги з йогуртів чи сметани, а також металеві кришки).

Крок 3. Зменшіть об’єм пакувального матеріалу (випустіть повітря з пляшок й скрутіть їх, розкладіть коробки та упаковки, спресуйте залізні бляшанки);

Крок 4. У контейнер «Папір» заборонено викидати: квитки на транспорт, чеки, паперові рушники, серветки, туалетний папір, стаканчики для кави, пергамент).

Крок 5. У контейнер «Пластик» не можна викидати: обгортки від цукерок, файли, вушні палички, зубні щітки).

Крок 6. Якщо є дача чи проживаєте в приватному будинку, то маєте чудову можливість компостувати органічні відходи й перетворити їх у добриво. Для аграрієв існують промислові компостні контейнери.

Правила сортування

Перш за все, зберігайте органічні відходи і вторсировину в різних контейнерах.

• Збирайте та сортуйте лише чисту сировину. Для цього обов’язково промивайте тару від залишків їжі та жиру, видаляйте етикетку, кришку.
• Ущільнюйте сміття, щоб воно займало менше місця. Сплющуйте тетрапак, металеві банки, скручуйте пляшки з пластика — так вони займуть менше місця;
• Збирайте окремо пластикові кришки.

Вторсировина за категоріями

Перш ніж приступати до сортування варто підготувати контейнери, у які будете класти той чи інший вид сміття. Їх має бути хоча б 5: для паперу, метала, скла, пластика та органіки. «Просунуті» користувачі розділяють пластик та поліетилен, макулатуру та Tetra Pak. Ще існує категорія «небезпечне сміття», яке ми розглянемо наприкінці інструкції.

Папір

Що входить до категорії: газети, каталоги, журнали, рекламні проспекти, зошити, чистий та використаний папір для нотаток та малювання, конверти, книжки без твердої обкладинки, картонні ящики та коробки, паперові пакети та паперову тару.

Підготовка: скласти у плаский вигляд, сформувати окремим пакунком.

Не можна класти: чеки, серветки, використаний паперовий посуд, пачки від цигарок, пергамент, вологий чи забруднений папір і картон, фольгу та копіювальний папір, картонну тару для напоїв, плівку, фотографії, використані шпалери.

Метал

Що входить до категорії: залізні кришки, алюмінієві та консервні бляшанки, будь-які металеві предмети.

Підготовка: очистити від залишків їжі (промити), максимально спресувати і скласти в окремий пакунок.

Не можна класти: вимащену у їжі або не до кінця спустошену тару.

Скло

Що входить до категорії: пляшки та банки від напоїв, косметики та ліків, бите скло (його треба скласти окремо в прозору скляну банку з кришкою)

Підготовка: промити від залишків продукту водою, злити воду, покласти в окремий пакунок

Не можна класти: порцеляна, жаростійке та ударостійке скло, лампочки, віконне та листове скло.

Пластик

Що входить до категорії: упаковки продуктів харчування, косметики, техніки та побутової хімії тощо. Пластик має 7 основних видів, з яких переробляти можна 1,2,4,5,6

Підготовка: розібратися, з якого саме виду пластику виготовлена річ. Для цього необхідно знайти на ній маркування (трикутник з цифрою (від 1 до 7) всередині і літерами внизу. Зустрічаються випадки, коли є лише літери.

Промивати упаковки від соків, молочної продукції, після чого скласти їх так, щоб вони стали пласкими.

Окремо збирати пластикові кришки.

Не можна класти: одноразові контейнери з магазинів і посуд; пінопластові підставки; обгортки цукерок; непрозорі ПЕТ-пляшки; пляшки з-під олії; пінопласт і пінополістирол (м’які пластикові контейнери і підкладки для упаковки продуктів); зубні щітки і трубочки для пиття; пакети з-під заморожених продуктів; пластикову упаковку з-під шоколаду, макаронів і круп; поліетиленові та целофанові пакети. Упаковки, де немає маркування (коду переробки) або стоїть № 3 чи 7. У такому випадку викидайте упаковку в загальне сміття.

Органічні відходи

Що входить до категорії: м’ясні та рибні відходи, овочі і фрукти, лушпиння, хліб, напівфабрикати, кондитерські вироби та інші харчові відходи, кімнатні рослини, деревина, квіти.

Підготовка: збирати в окремий пакунок. Якщо ви живете в квартирі, то викидайте органіку в спеціальний бак чи бак із загальним сміття. Якщо ж у вас є присадибна ділянка, то цей вид відходів бажано компостувати

Не можна класти: олію, молоко, соуси та інші рідкі харчові продукти, будь-які рідини, великі кістки, плівку, метал, скло, попіл, недопалки, вкритий воском або плівкою папір, а також інші біологічні відходи, що не розкладаються.

Небезпечні відходи

Що входить до категорії: ртутні термометри, батарейки, люмінесцентні лампи, невикористані ліки, фарби, залишки масел та масляні фільтри, рештки клею та розчинників; хімікати та пестициди, ABS (будь-яка стара побутова техніка, праски, навушники, телефони, ноутбуки)

Підготовка: зібрати у пакунок та віддати у пункт збору особливо небезпечних відходів

Не можна класти: пошкоджені чи розбиті ртутні термометри, які потрібно тримати окремо, у щільно закритій скляній банці з водою.

Залишкові відходи

Усе, що залишилося від вашого сміття, після роздільного збору – це залишкові відходи, які відправляються на полігон.

Зазвичай це засоби гігієни, упаковки та продукти без маркування, наприклад, одноразові бритви та зубні щітки, обгортки від цукерок з фольгою, вологі серветки, скотч, чеки та зламані речі.

Важливо розуміти, що такі нескладні речі суттєво зменшать обсяги сміття і вбережуть від небезпеки.

Нагадаємо, у Львові працює дві сортувальні станції, куди можна здати вторсировину: Сортувальня «Зелена коробка» на Підзамче, вул. Заводська 31 (територія заводу РЕМА) та станція SilpoRecycling за адресою: вул. Наукова, 35а, ТЦ «ВАМ».

Анна Чистякова

Фото з Інтернету та « Зелена коробка»

Спалювання сміття: передбачена відповідальність

Дуже часто ми спостерігаємо за тим, як власники приватних будинків спалюють побутове сміття на своїй присадибній ділянці. Багатьом із нас це не подобається, але чи можна дорікнути такій людині? Якщо так, то якими правовими нормами оперувати? Поговоримо про це у нашій статті.

«Ні» спалюванню сміття на присадибній земельній ділянці

Відповідно до ст. 35 1 Закону України від 05.03.98 р. № 187/98-ВР «Про відходи» 1 термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об’єктах. Спалювання твердих побутових відходів 2 дозволяється лише на енергетичні цілі з метою одержання теплової та/або електричної енергії.

1 Далі за текстом — Закон № 187.

2 Далі за текстом — ТПВ.

Присадибна ділянка — це земельна ділянка, що передається у власність громадян для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що випливає зі ст. 118 Земельного кодексу України. Крім іншого, в Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.06 р. № 105, зазначається, що присадибна земельна ділянка — це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку. Доцільно поставити запитання щодо можливості спалювання на ній ТПВ.

У свою чергу, ст. 26 Закону України від 06.09.05 р. № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» передбачається, що благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.

Так, зокрема, тією ж ст. 35 1 Закону № 187 визначено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Також цією ж нормою регламентовано, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Відповідно до ст. 27 Закону України від 19.11.92 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» санітарно-епідемічне благополуччя територій і населених пунктів забезпечується системою державних стимулів та регуляторів, спрямованих на суворе дотримання санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, комплексом спеціальних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів та організацією державного санітарного нагляду.

В Україні встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до: планування і забудови населених пунктів; будівництва і експлуатації промислових та інших об’єктів; очистки і знешкодження промислових та комунально-побутових викидів, відходів і покидьків; утримання та використання жилих, виробничих і службових приміщень та територій, на яких вони розташовані; організації харчування і водопостачання населення; виробництва, застосування, зберігання, транспортування та захоронення радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин; утримання і забою свійських та диких тварин, а також до іншої діяльності, що може загрожувати санітарно-епідемічному благополуччю територій і населених пунктів.

Відповідно до п. 4.1 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 р. № 173 3 , на території, де, у тому числі, розташований житловий фонд, мають бути створені максимально сприятливі умови проживання населення з урахуванням нормативного забезпечення повним набором установ соціального, культурного та побутового обслуговування населення, додержання нормативних показників густоти населення на території житлових кварталів та районів, якості навколишнього середовища та мікроклімату, вимог до організації та благоустрою присадибних територій, транспортної та інженерної інфраструктури відповідно до діючих будівельних норм та правил, а також вимог цих Правил 4 .

3 Далі за текстом — Правила.

4 Ці Правила є обов’язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.

Як бачите, прямо цією нормою не визначено суб’єкта, який має створювати сприятливі умови проживання населення. Але логічно, що це має бути ОМС. І тут слід згадати про Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» 5 . Відповідно до ст. 30 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин, затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.

5 Далі за текстом — Закон № 280.

У свою чергу, ст. 33 Закону № 280 визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належить визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства, здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Крім іншого, ст. 37 Закону № 187 передбачено, що контроль у сфері поводження з відходами здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів.

Тепер повернемося до Правил, п. 8.25 яких встановлено, що способи знешкодження ТВП потрібно приймати залежно від розмірів населеного пункту.

Для найкрупніших і крупних міст рекомендуються промислові способи їх знешкодження (сміттєспалювальні і сміттєпереробні заводи), для середніх і малих міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів (і у разі неможливості промислового знешкодження в перших двох категоріях міст) необхідне обладнання впорядкованих полігонів твердих побутових відходів; у сільських населених пунктах за відсутності громадського центру і багатоповерхової забудови знешкодження побутових відходів здійснюється шляхом компостування на індивідуальних садибах.

Ураховуючи наведене вище, робимо висновок, що спалювати ТПВ на присадибній ділянці заборонено, оскільки діюче законодавство передбачає відповідні заходи щодо поводження з відходами. Отже, дії осіб, які полягають у спалюванні сміття на присадибній ділянці, караються законом.

Відповідальність за спалювання сміття

Відповідальність за спалювання ТПВ на присадибній ділянці підпадає під кваліфікацію трьох статей Кодексу України про адміністративні правопорушення 6 .

6 Далі за текстом — КпАП.

Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель.

Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 7 і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста нмдг.

7 Далі за текстом — нмдг.

Стаття 82. Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти нмдг і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста нмдг.

Стаття 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти нмдг і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста нмдг.

За порушення, передбачені ст. 52 та 82 КпАП відповідно до ст. 242 1 КпАП, право розглядати справи та притягати до відповідальності мають відповідні органи державної екологічної інспекції.

А от за порушення ст. 152 КпАП уповноважені притягати до адміністративної відповідальності відповідна адміністративна комісія при виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради та відповідні виконавчі комітети.

Проте, перш ніж притягнути винну особу до відповідальності, уповноважена на те особа повинна скласти протокол. Відповідно до ст. 255 КпАП такими особами є уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Крім того, відповідно до цієї ж статті мають право складати протокол ще посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності.

Увага! Лише громадські інспектори з охорони довкілля складають протоколи за вчинення порушення, передбаченого ст. 82 КпАП, а громадські інспектори сільського господарства складають протоколи за вчинення порушення, передбаченого ст. 52 КпАП.

Якщо ви виявили, що на присадибній ділянці особа спалює сміття, викликайте поліцію, уповноважену посадову особу виконавчого комітету місцевої ради на складення протоколу за вчинення відповідного адміністративного правопорушення, представника громадської організації чи громадського інспектора, які повинні скласти протокол про вчинення адміністративного порушення передбаченого відповідно ст. 52, 82 чи 152 КпАП та направити його до розгляду у компетентний орган, а саме: до відповідного територіального органу Державної екологічної інспекції України, виконавчого комітету місцевої ради або адміністративної комісії.

Нижче наведено перелік статей КпАП, дотримання яких має велике значення під час адміністративного провадження.

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Стаття 257. Надіслання протоколу.

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

— найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

— дату розгляду справи;

— відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

— опис обставин, установлених під час розгляду справи;

— зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

— прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу — головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.