Дивіденди державі за 2021 рік: хто, скільки, коли

Підприємства, що отримали прибуток, у статутному капіталі яких присутні корпоративні права держави, повинні виплачувати своєму власникові частину чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку. На практиці такі платежі називають держдивідендами. Про держдивідендні правила, строки подання звітності та сплати держдивідендів і піде наша розмова.

Хто платить?

Розрахувати та сплатити держдивіденди за підсумками 2021 року належить трьом категоріям підприємств:

1) державним унітарним підприємствам та їх об’єднанням (ДП) (ч. 1 ст. 11 1 Закону № 185*). При цьому з держдивідендних лап вислизнули:

— державні некомерційні підприємства;

— держпідприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав;

— держпідприємства «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія»;

2) госптовариствам, у статутному капіталі (СК) яких є частка держави, уключаючи госптовариства, 50 % і більше акцій (часток) яких належать іншим госптовариствам, держчастка у яких 100 % (ч. 5 ст. 11 Закону № 185);

3) комунальним унітарним підприємствам та їх об’єднанням (КП) (п. 35 ч. 1 ст. 64, п. 12 ч. 1 ст. 64 1 , п. 16 ч. 1 ст. 66, БЗ 102.09).

Розглянемо особливості сплати держдивідендів кожною з перелічених категорій платників (див. таблицю).

Як розраховують і сплачують держдивіденди

Показник

Пояснення

Унітарні держпідприємства

Вид і норматив платежу

ДП сплачують до бюджету держдивіденди виключно у вигляді частини чистого прибутку (доходу). Нижня межа держдивідендів для них установлена ч. 1 ст. 11 1 Закону № 185 на рівні 30 % чистого прибутку (доходу). А згідно з п. 1 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 № 138, норматив відрахувань для ДП у загальному випадку складає 80 % від обсягу чистого прибутку (доходу), отриманого за звітний період (див. лист № 14124*). Проте з цього правила є чимало винятків. Для окремих ДП розмір держдивідендів установлено набагато нижче 80 %. Тому кожен орієнтується на свій норматив

* Лист ДПСУ від 18.06.2021 № 14124/7/99-00-21-02-01-07.

ДП зобов’язані подавати податківцям Розрахунок держдивідендів у порядку та строки, установлені ПКУ (ч. 3 ст. 11 1 Закону № 185).

Для цієї категорії платників держдивідендів податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали і рік (пп. 46.2 і 49.19 ПКУ). Причому навіть у тому випадку, якщо декларацію з податку на прибуток такі платники подають за рік (див. БЗ 102.09).

Тому Розрахунок, складений наростаючим підсумком, подають (див. лист № 14124, п. 5 інформаційного листа ДПСУ від 10.08.2020 № 15, БЗ 102.09):

— за квартальні періоди (квартал, півріччя, три квартали) — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду (п.п. 49.18.2 ПКУ);

за рік — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3, 49.18.6 ПКУ). Відповідно, за 2021 рік ДП повинні подати Розрахунок держдивідендів не пізніше за 1 березня 2022 року

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) ДП подають за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 12.01.2021 № 4 (наказ № 4). Ідентифікатор форми — J0108208.

Пам’ятаємо! Держдивідендний Розрахунок прирівнюється до податкової декларації (п. 46.1 ПКУ). Обов’язковим супутником такого Розрахунку — його додатком і невід’ємною частиною — є фінансова звітність (п. 46.2 ПКУ). Щоб виконати цю умову, спочатку подаємо фінзвітність, отримуємо другу квитанцію, а потім подаємо Розрахунок.

Подавати Розрахунок треба навіть у тому випадку, якщо за звітний період зобов’язання з перерахування держдивідендів у ДП не виникло (див. лист № 9109*). Про особливості заповнення Розрахунку за підсумками 2021 року держлісогосподарськими, лісозахисними та іншими підприємствами, що належать до сфери управління Держагентства лісових ресурсів, див. лист ДПСУ від 05.11.2021 № 4202/ІПК/99-00-21-02-01-06, БЗ 102.09

Задекларовану суму частини чистого прибутку (доходу) ДП повинні перерахувати до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для надання держдивідендного Розрахунку (п. 57.1 ПКУ). При цьому врахуйте:

1) для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету однозначно не можна використовувати єдиний рахунок. Це прямо забороняє п. 35 1 .1 ПКУ;

2) норми абзацу тринадцятого п. 57.1 ПКУ про перенесення строку сплати податкового зобов’язання, що припадає на вихідний або святковий день, на наступний за ним робочий день, на сплату держдивідендів не поширюються. Адже держдивіденди є грошовими зобов’язаннями платника в розумінні п.п. 14.1.39 ПКУ, а не його податковими зобов’язаннями. Тому якщо строк їх сплати припадає на вихідний або святковий день, то перераховуємо держдивіденди до бюджету в робочий день напередодні.

Заплатити задекларовані в Розрахунку держдивіденди за 2021 рік ДП повинні не пізніше 11.03.2022.

А ось якщо ДП надміру сплатило частину чистого прибутку (доходу) до бюджету, то суму переплати можна повернути, керуючись ст. 43 ПКУ (див. лист ДПСУ від 09.03.2021 № 866/ІПК/99-00-18-04-02-06)

Частину чистого прибутку (доходу) в цілях оподаткування прирівняно до дивідендів (пп. 14.l.49, 57.1 1 .2 ПКУ). Тому ДП нарівні з іншими юрособами, що виплачують дивіденди, повинні сплачувати дивідендний авансовий внесок (п.п. 57.1 1 .2 ПКУ).

При сплаті частини чистого прибутку підприємствами — суб’єктами літакобудування, прибуток яких звільнений від оподаткування, авансовий внесок не стягується в розмірі звільненого прибутку в періоді, за який виплачуються дивіденди (див. лист ДПСУ від 17.12.2021 № 4730/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Проте протягом року (за перший квартал — три квартали) авансовий внесок з податку на прибуток ДП вимушені платити по повній, без принципу перевищення — зменшення суми виплати на значення об’єкта оподаткування. А все тому, що держдивіденди платять за поточний, а не за минулий рік. Дивідендний авансовий внесок (за ставкою 18 %) нараховують зверху на суму дивідендів (дивіденди на нього не зменшують).

Перераховують такий авансовий внесок до бюджету до або одночасно з виплатою держдивідендів.

Дивідендний авансовий внесок із суми перевищення вийде сплатити ДП тільки при виплаті держдивідендів за підсумками IV кварталу звітного року. Але тільки за умови, що до настання цієї події буде подано декларацію з податку на прибуток за 2021 рік і повністю погашено нарахований у ній податок (див. БЗ 102.20.02). Тоді авансовий внесок нараховуємо на суму перевищення держдивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над частиною прибутку, розрахованого пропорційно кількості місяців, за які виплачуємо дивіденди. Тобто використовуємо таку формулу (див. БЗ 102.09): річний об’єкт оподаткування : 12 міс. х 3 міс. (кількість місяців, за які виплачуємо держдивіденди).

Розраховану у такий спосіб суму перевищення враховуємо при заповненні рядка 4 додатка АВ до прибуткової декларації за перший квартал 2022 року.

Якщо суми перевищення не виникне, то дивідендний авансовий внесок із держдивідендів не платимо. Але суму держдивідендів у рядку 1.4 додатка АВ до прибуткової декларації за період їх виплати все одно вказуємо (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2022, № 6, с. 28).

Якщо до виплати держдивідендів річний податок на прибуток ще не сплачено, то в рядку 4 додатка АВ до прибуткової декларації показуємо всю суму держдивідендів, виплачених (!) у звітному періоді.

Врахуйте! Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платникові або зарахуванню в рахунок погашення його грошових зобов’язань з інших податків, зборів, обов’язкових платежів (див. лист ДПСУ від 23.11.2021 № 4441/ІПК/99-00-21-02-01-06)

Госптовариства з держчасткою

Вид і норматив платежу

Госптовариства із часткою держави у СК до 1 травня року, наступного за звітним, повинні прийняти рішення про відрахування не менше 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів (ч. 5 ст. 11 Закону № 185).

Якщо ж госптовариства з держчасткою таке рішення до 1 травня не прийняли, тоді вони платять до держбюджету не дивіденди на держчастку, а частину чистого прибутку (доходу), пропорційну держчастці, згідно з базовим нормативом, але не менше 90 % (ч. 1 і 2 ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX).

Базовий норматив відрахування частини прибутку за 2021 рік, який треба застосовувати госптовариствам із держчасткою при виплаті держдивідендів у 2022 році, поки ще затверджений Кабміном.

Тобто при класифікації платежу, який госптовариство з держчасткою повинно сплатити до бюджету за підсумками 2021 року, головний орієнтир: чи прийнято у строк до 1 травня 2022 року госптовариством рішення про виплату дивідендів. Якщо у встановлений строк рішення про нарахування дивідендів госптовариством прийнято, воно платить до держбюджету дивіденди на держчастку. Інакше (якщо рішення не прийнято) до бюджету піде частина чистого прибутку (доходу)

Госптовариства із держчасткою ч. 5 ст. 11 Закону № 185 зобов’язує подавати

Розрахунок один раз на рік. Для них податковим (звітним) періодом є календарний рік (п. 46.2 ПКУ). При цьому Розрахунок держдивідендів їм належить скласти і подати податківцям разом із фінансовою звітністю до 1 липня року, наступного за звітним (п.п. 49.18.7 і п. 49.19 ПКУ). Причому не важливо, чи є госптовариство платником дивідендів на держчастку або ж частини чистого прибутку (доходу). Тобто граничний строк подання госптовариствами Розрахунку держдивідендів за 2021 рік — 30.06.2022

Наказом № 4 затверджено уніфіковану форму Розрахунку для всіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати і сплачувати частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди на держчастку (див. лист № 14124). Щоправда, ідентифікатор форми Розрахунку держдивідендів для госптовариств із держчасткою інший — J0108408.

При цьому госптовариству потрібно (див. лист № 14124):

у полі 10 Розрахунку проставити відмітку у відповідній клітинці про свій вид;

у полі 11 зазначити інформацію про дату і номер прийнятого рішення про виплату дивідендів, нарахованих на держчастку, а також про розмір відрахування дивідендів у процентах. Якщо рішення прийнято не було — проставляють відмітку навпроти клітинки «рішення не прийняте»;

у полі 12 навести інформацію про повне найменування суб’єкта управління об’єктом державної власності та його податковий номер

Для госптовариств із держчасткою у СК установлено єдиний строк сплати до бюджету дивідендів на держчастку і частини чистого прибутку (доходу) — до 1 липня року, наступного за звітним (див. лист № 9109). Тому і дивіденди на держчастку, і частину чистого прибутку (доходу) за підсумками 2021 року госптовариствам треба сплатити в один строкдо 1 липня 2022 року. Також до 1 липня вони повинні подати і Розрахунок

До 1 липня 2022 року річна прибуткова декларація вже буде подана, а вказане в ній податкове зобов’язання — сплачене. Тому, якщо не виникло суми перевищення, дивідендний авансовий внесок із сплачуваних держдивідендів госптовариствам можна не платити. Проте неоподатковувану авансовим внеском суму держдивідендів усе одно треба довідково показати в рядку 1 додатка АВ за період виплати таких держдивідендів. При цьому в «унітарному» рядку 1.4 її відображати не потрібно, оскільки цей рядок відведено тільки для ДП

Комунальні підприємства

Вид і норматив платежу

Комунальні унітарні підприємства зобов’язані сплачувати держдивіденди згідно з п. 29 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР (ср. ). Порядок і норматив відрахувань до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) визначають для них органи місцевого самоврядування своїми рішеннями (див. БЗ 102.09).

Врахуйте! Органи місцевого самоврядування можуть взагалі не встановлювати нормативи і порядок сплати держдивідендів. Тоді за відсутності рішення КП держдивіденди не платить (див. БЗ 102.22)

КП сплачують держдивіденди щокварталу чи щорічно (у порядку, установленому органами місцевого самоврядування) або взагалі не платять (якщо місцевою владою нормативи і порядок сплати держдивідендів для КП не визначені, див. БЗ 102.22).

Розрахунок, складений наростаючим підсумком за квартальні періоди (квартал, півріччя, три квартали), подають протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (п.п. 49.18.2 ПКУ).

Розрахунок за рік подають протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (п.п. 49.18.6 ПКУ). До Розрахунку обов’язково додають фінансову звітність (див. БЗ 102.09)

Для обчислення частини чистого прибутку (доходу) КП використовують форму Розрахунку, затверджену наказом № 4.

При цьому КП разом із Розрахунком повинні подати додатки та пояснення щодо прийнятих місцевими радами рішень про встановлення розміру відрахувань частини прибутку, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету. У цьому випадку в полі «Наявність доповнення» Розрахунку вказують інформацію про подані доповнення і пояснення. До того ж при заповненні Розрахунку КП проставляють відмітку «Інші» в його полі 09 (див. лист № 14124, БЗ 102.09)

Визначену в Розрахунку частину чистого прибутку (доходу) КП сплачують протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання Розрахунку (див. п. 57.1 ПКУ, БЗ 102.09).

При цьому, як пояснюють податківці, якщо немає рішення, то штрафні санкції за неподання Розрахунку держдивідендів та їх несплату до бюджету не застосовують (див. лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 09.02.2017 № 911/10/20-40-12-03-14, БЗ 102.22)

КП повинні сплачувати авансові внески з податку на прибуток із суми частини чистого прибутку (дивідендів), порядок сплати яких визначений п. 57.1 1 ПКУ (див. лист ДПСУ від 16.08.2021 № 3023/ІПК/99-00-21-02-02-06). Суму сплачених держдивідендів усі платники показують у рядку 1 додатка АВ до прибуткової декларації. А ось «унітарний» рядок 1.4 додатка АВ заповнюють тільки ДП

Відповідальність

До платників держдивідендів фіскали мають право застосовувати штрафи і пеню (див. лист № 9109, п. 7 інформлиста ДПСУ від 10.08.2020 № 15). Їх список стандартний:

1) за неподання Розрахунку або несвоєчасне його подання мінімальний штраф складе 340 грн за кожне таке неподання або прострочення (п. 120.1 ПКУ);

2) при донарахуванні держдивідендів податківцями доведеться заплатити 10 % від донарахованої суми (п. 123.1 ПКУ);

3) за прострочення сплати узгодженого в Розрахунку грошового зобов’язання за держдивідендами: на строк до 30 днів (включно) — покарають на 5 % суми погашеного боргу; понад 30 днів — на 10 % суми погашеного боргу (п. 124.1 ПКУ).

Крім того, платникам-порушникам загрожує пеня за ст. 129 ПКУ.

Щоправда, поки що від штрафів і пені платників рятує карантинний мораторій (п. 52 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Детальніше про мораторій на штрафи і перевірки див. «Податки & бухоблік», 2021, № 98.

висновки

  • Унітарні ДП сплачують держдивіденди щокварталу — за попередній квартал у загальному випадку в розмірі 80 % чистого прибутку (доходу). Граничний строк подання Розрахунку-2021 — 01.03.2022, сплати — 11.03.2022.
  • Граничний строк подання госптовариствами із держчасткою Розрахунку держдивідендів за 2021 рік — 30.06.2022. Сплатити дивіденди на держчастку/частину чистого прибутку (доходу) їм треба у строк до 1 липня 2022 року.

Особливості сплати податку на прибуток при виплаті дивідендів

Цей інформаційний лист (№ 6/2022) Державної податкової служби присвячений питанням обчислення авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів юридичною особою – резидентом. Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практиці його застосування, які можуть змінитися в майбутньому. Кожен платник податку у порядку, визначеному статтями 52 та 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ВИКОРИСТАНІ В ЦЬОМУ РОЗ’ЯСНЕННІ

1. ПКУ – Податковий кодекс України;

2. Закон № 466 – Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»;

3. Закон № 1946 – Закон України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

4. Постанова № 138 – Постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 зі змінами та доповненнями «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;

5. Наказ № 897 – Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20 жовтня 2015 року № 897;

6. Наказ № 4 – Наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку».

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (пп. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ). Також емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Нагадаємо, що авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ – 18 відсотків. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Разом з тим, якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Авансовий внесок із податку на прибуток перераховують до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток, при цьому у платіжному дорученні у полі «Призначення платежу» зазначається код сплати – «125» (для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів).

При цьому сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період. Утім, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Зауважимо, що при виплаті дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Тож юридичні особи – платники єдиного податку при виплаті дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток підприємств не сплачують.

Звертаємо увагу, що положення п.п. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Підпунктом 57.1-1.5 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено Наказом № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).

1. У ЯКИХ ВИПАДКАХ ПРИ ВИПЛАТІ ДИВІДЕНДІВ НЕ СПЛАЧУЄТЬСЯ АВАНСОВИЙ ВНЕСОК З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК?

Авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ, не справляється (пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ) у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1– 1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у Додатку АВ;

платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

фізичним особам. Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп. 57.1-1.4 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ).

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (пп. 57.1-1.6 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.1-1.7 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/ не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абз. 4-7 п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

При цьому абз. 4-7 пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються, зокрема:

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в п.п. «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

2. ЧИ СПЛАЧУЮТЬ АВАНСОВИЙ ВНЕСОК ПРИ ВИПЛАТІ ДИВІДЕНДІВ РЕЗИДЕНТИ «ДІЯ СІТІ»?

Резиденти «Дія Сіті» – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Підставою для такого звільнення є доповнення Законом № 1946 п.п. 57.1-1.8 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ п.п. 57.1-1, згідно з яким починаючи з 01.01.2022 резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

При цьому резидент Дія Сіті, який є платником податку на загальних підставах, не звільнений від сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті ним дивідендів.

3. ЯКІ ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ ВИНИКАЮТЬ У ПЛАТНИКА ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК У РАЗІ ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ?

З 1 січня 2021 року зменшення статутного капіталу, яке відповідно призводить до зменшення нерозподіленого прибутку, прирівнюється з метою оподаткування до дивідендів.

Відповідно до діючих положень п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивідендами вважається платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв›язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Починаючи з 01.01.2021 року, згідно зі внесеними Законом № 466 змінами до ПКУ, виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи, і з метою оподаткування прирівнюється до дивідендів (пп. 57.1-1.6 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ).

При цьому, починаючи з 01.01.2021 р., згідно із Законом № 786, п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ доповнено новим пп. 57.1-1.7, відповідно до якого авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абз. 4 – 7 п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Тож, у разі викупу юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходу учасника зі складу господарського товариства, зменшення статутного капіталу, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи у відносинах із засновниками – нерезидентами, починаючи з 01.01.2021 року суми такого зменшення прирівнюються з метою оподаткування до дивідендів, але авансові внески на такі суми не нараховуються.

4. ЯК ПРАВИЛЬНО ЗАПОВНИТИ РЯДКИ 4 ТА 5 ДОДАТКУ АВ ДО ДЕКЛАРАЦІЇ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ У ВИПАДКУ ОДНОЧАСНОЇ ВИПЛАТИ ДИВІДЕНДІВ ФІЗИЧНІЙ ТА ЮРИДИЧНІЙ ОСОБАМ?

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ.

З урахуванням алгоритму обрахунку показників Додатка АВ при заповненні:

рядка 4 «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) звітний(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень)» враховується загальна сума дивідендів (рядок 1 Додатка АВ), виплачена у звітному (податковому) періоді як юридичним, так і фізичним особам, незалежно від того справляється з таких дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток чи ні;

рядка 5 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді» враховується сума дивідендів, виплачена на користь юридичних осіб, з якої справляється авансовий внесок з податку на прибуток без урахування суми дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб; виплачених інститутом спільного інвестування; виплачених платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди; виплачених на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачується в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. При цьому значення рядка 5 повинно бути не більше значення рядка 4 Додатка АВ.

5. ЧИ МАЄ ПРАВО ПЛАТНИК ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ ВРАХУВАТИ У ЗМЕНШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ЦЬОГО ПОДАТКУ СУМУ АВАНСОВИХ ВНЕСКІВ ПРИ ВИПЛАТІ ДИВІДЕНДІВ, ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЬ НЕВРАХОВАНИМИ У ЗМЕНШЕННЯ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ НА ДАТУ ПЕРЕХОДУ НА СПЛАТУ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ЗА СТАВКОЮ 2 ВІДСОТКИ?

Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишились неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою два відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств (п.п. 9.12 п. 9 підр. 8 р. ХХ ПКУ).

Наприклад, платник податку має суму авансових внесків при виплаті дивідендів, що залишились неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою два відсотки з 01.04.2022 і така сума відображена у рядку 16.4.2 Додатку АВ за останній звітний період до такого переходу, тобто за перший квартал 2022 року, то така сума буде врахована у рядку 16.3 цього додатку до декларації з податку на прибуток підприємств за перший звітний період після відновлення сплати цього податку та в подальших періодах до повного її погашення.

6. ЯК РОЗРАХУВАТИ БАЗУ ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ СПЛАТИ АВАНСОВОГО ВНЕСКУ ПРИ ВИПЛАТІ ДИВІДЕНДІВ ЗА ЗВІТНИЙ РІК?

Нагадаємо, що відповідно до пп. 57.1-1.2 ПКУ:

авансовий внесок розраховують із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачують дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене;

у разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховують зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті;

авансовий внесок обчислюють за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18%);

сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. Тобто для розрахунку авансового внеску враховується значення об’єкта оподаткування (рядок 04 декларації з податку на прибуток) за рік, за який виплачують дивіденди.

Приклад. Якщо об’єкт оподаткування податком на прибуток складає 400 тис. грн, а на виплату дивідендів спрямовано 250 тис. грн, то авансовий внесок не нараховується, оскільки сума дивідендів менша від об’єкта оподаткування. Якщо об’єкт оподаткування 100 тис. грн, а дивіденди виплачують у розмірі 250 тис. грн, авансовий внесок розраховується із суми перевищення 150 тис. грн (250 – 100). Сума нарахованого авансового внеску складатиме 27 тис. грн (150 х 18%).

N.B.! Авансовий внесок вносять до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів (п.п. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ).

7. ЧИ ПОТРІБНО СПЛАЧУВАТИ АВАНСОВИЙ ВНЕСОК З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК У РАЗІ РЕІНВЕСТИЦІЇ ДИВІДЕНДІВ?

Так, потрібно. У разі здійснення реінвестиції дивідендів при внесенні їх до статутного капіталу емітент нараховує авансовий внесок з податку на прибуток.

Довідково: Інвестиціями є господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Одним з видів інвестицій є реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (п.п. «в» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо юридична особа, у тому числі емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, здійснює платіж на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, такий платіж є дивідендом (абз. перший п.п. 14.1.49
п. 14.1 ст. 14 ПКУ ).

Враховуючи визначення згаданих термінів, реінвестицією дивідендів, які належать власнику корпоративних прав, є господарська операція, яка передбачає здійснення інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій. У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1 – 1.1 п. 57.1 – 1 ст. 57 ПКУ).

Згідно з п.п. 57.1 – 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Отже, у разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному
п. 57.1 – 1 ст. 57 ПКУ.

8. ЯКИМ ЧИНОМ НАРАХОВУВАТИ АВАНСОВИЙ ВНЕСОК ПРИ ВИПЛАТІ ДИВІДЕНДІВ ЗА ПЕРІОДИ ПЕРЕБУВАННЯ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ НА СПРОЩЕНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ?

У разі виплати дивідендів платником податку на прибуток (тобто на дату виплати юридична особа перебуває на загальній системі оподаткування) за період його перебування на спрощеній системі оподаткування (у тому числі у разі якщо платник протягом звітного року змінював систему оподаткування) такий платник податку на прибуток сплачує авансовий внесок з податку на прибуток. При цьому сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Водночас платник податку має право зменшити податкове зобов’я­зання з податку на прибуток у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств на суму сплаченого протягом податкового (звітного) періоду авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а у разі якщо сума авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий період, то сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів до повного його погашення.

Питання розглянемо на прикладах.

Приклад 1.

У 2021 році товариство застосовувало спрощену систему оподаткування.

З 01.01.22– платник податку на прибуток підприємств.
Товариство у червні 2022 року виплатило дивіденди за 2021 рік у розмірі 150 тис. гривень.

Враховуючи те, що на дату виплати дивідендів за 2021 рік товариство перебуває на загальній системі оподаткування, таке товариство розраховує авансовий внесок з податку на прибуток, виходячи з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті – 150 тис. гривень.

Сума нарахованого авансового внеску складає 27 тис. грн (150 х 18%).

Приклад 2.

У 2022 році товариство застосовувало таку систему оподаткування:

з 01.01.22 по 31.03.22 – платник податку на прибуток підприємств;

з 01.04.22 – платник єдиного податку третьої групи.

Товариство у липні 2022 року виплатило дивіденди за І квартал 2022 року у розмірі 50 тис. гривень.

Враховуючи те, що на дату виплати дивідендів за І квартал 2022 року товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування, таке товариство не сплачує авансовий внесок з податку на прибуток.

Приклад 3.

У 2021 році товариство застосовувало таку систему оподаткування:

з 01.01.21 по 30.09.21 – платник єдиного податку третьої групи;

з 01.10.21– платник податку на прибуток підприємств.

Товариство у травні 2022 року виплатило дивіденди за 2021 рік у розмірі 200 тис. грн. При цьому об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у декларації за 2021 рік, визначений за результатами діяльності у IV кварталі 2021 року, дорівнює 80 тис. гривень.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток – 120 тис. грн. (200 – 80), за умови, що грошове зобов’язання, визначене у декларації за 2021 рік, погашене.

Приклад 4.

У 2022 році товариство застосовувало таку систему оподаткування:

з 01.01.22 по 30.04.22 – платник податку на прибуток підприємств;

з 01.05.22 по 30.09.22 – платник єдиного податку третьої групи за ставкою два відсотки;

з 01.10.22 – платник податку на прибуток підприємств.

Товариство у квітні 2023 року планує виплатити дивіденди за 2022 рік у розмірі 100 тис. гривень. При цьому об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у декларації за 2022 рік дорівнює 60 тис. гривень.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток – 40 тис. грн. (100 – 60) за умови, що грошове зобов’язання, визначене у декларації за 2022 рік, погашене.

Приклад 5.

У 2022 році товариство застосовувало таку систему оподаткування:
з 01.01.22 по 30.04.22 – платник податку на прибуток підприємств;
з 01.05.22 – платник єдиного податку третьої групи за ставкою два відсотки;

з 01.01.23 – платник податку на прибуток підприємств.

Товариство у квітні 2023 року планує виплатити дивіденди за 2022 рік у розмірі 100 тис. грн. При цьому об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у декларації за півріччя 2022 року (визначене за результатами діяльності за період січень – квітень 2022 року) дорівнює 30 тис. гривень.

Товариство при виплаті дивідендів за 2022 рік не має право врахувати податкове зобов’язання, визначене в Декларації з податку на прибуток за півріччя 2022 року для розрахунку авансового внеску з податку на прибуток, оскільки для такого розрахунку враховується значення об’єкта оподаткування, визначене у річній Декларації.

Тому Товариство сплачує авансовий внесок, розрахований з усієї суми дивідендів, – 18 тис. грн (100 х 18%).

9. ЯК СПЛАЧУЄТЬСЯ ТА ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ В РОЗРАХУНКУ ЧЧП АВАНСОВИЙ ВНЕСОК З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПРИ СПЛАТІ ЧАСТИНИ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ ДЕРЖАВНИМИ УНІТАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ?

9.1. У разі сплати частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами зазначена операція з метою оподаткування прирівнюється до виплати дивідендів і підприємство – платник податку на прибуток сплачує авансовий внесок з податку на прибуток при її виплаті відповідно до п.п. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого Постановою № 138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

9.2. Форма розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затверджена Наказом № 4 (далі – Розрахунок), є обов’язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата зазначеного платежу.
Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за звітний податковий період, відображається у рядку 11 Розрахунку, а частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року, – у рядку 12 Розрахунку.

У рядку 13 Розрахунку відображається частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, без врахування суми частини чистого прибутку (доходу), нарахованої за попередній звітний період поточного року.
До дивідендів прирівнюється платіж у вигляді частини чистого прибутку (доходу), який сплачується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Підприємства, які виплачують дивіденди і прирівняні до них платежі, заповнюють Додаток АВ, сплачують вони авансові внески з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів чи ні.

У рядку 1.4 Додатка АВ відображається загальна сума частини чистого прибутку (доходу), сплаченого до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у звітному (податковому) році. При цьому значення рядка 1.4 Додатка АВ враховується у рядку 1 Додатка АВ.

Показник рядка 1.4 Додатка АВ декларації за звітний (податковий) рік має відповідати сумарному значенню показників рядка 13 Розрахунку за такі звітні періоди, за які сплату частини чистого прибутку здійснено у звітному (податковому) році, тобто за ІV квартал попереднього звітного (податкового) року та за підсумками кварталу, півріччя, три квартали поточного звітного (податкового) року.

Якщо протягом звітного року показник частини чистого прибутку за окремі звітні періоди мав позитивне значення, то у рядку 1.4 Додатка АВ відображається сума позитивних значень рядка 13 Розрахунку за відповідні звітні періоди.

Авансовий внесок з податку на прибуток при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету.

Якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал звітного (податкового) року, задекларованого в р. 13 Розрахунку, Декларацію за такий рік подано та нараховані у такій Декларації податкові зобов’язання з податку на прибуток погашено, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті за ІV квартал звітного (податкового) року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий звітний (податковий) рік (р.4 Декларації), поділеним на 12 та помноженим на 3 (пропорційно до кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).

Враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього року сплачується у звітному році, то у рядку 4 Додатка АВ за звітний (податковий) рік відображається сума перевищення частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього звітного року над значенням об’єкта оподаткування поданої Декларації за попередній звітний рік пропорційно до кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу).

У рядку 5 Додатка АВ відображається сума частини чистого прибутку (доходу), з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді, але не більше значення рядка 4 Додатка АВ.

У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою частини чистого прибутку (доходу), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.