Коли відзначати? Різдво Христове 25 грудня та 7 січня — відзнаки свята

Різдво Христове — одне з найважливіших християнських свят, встановлене на честь народження немовляти Ісуса Христа у Віфлеємі. Це свято відзначається у багатьох країнах світу, але з різницею в даті за календарним стилем (ю ліанський та григоріанський).

Католики відзначають Різдво 25 грудня, тоді як православні відзначають це свято на 13 днів пізніше — 7 січня. Це сталося через використання різних календарів. Юліанський календар, введений у побут в 46 році до н.е. імператором Юлієм Цезарем, додавав у лютому ще одну добу і був набагато зручніший, ніж старий римський, але виявився недостатньо чітким — «зайві» дні продовжували накопичуватися. Разом із Російською Православною Церквою в ніч з 6 на 7 січня свято Різдва Христового відзначають Грузинська, Єрусалимська та Сербська Православна Церкви, афонські монастирі, що живуть за старим, Юліанським календарем, а також багато католиків східного обряду ( зокрема, Українська Греко-Католицька Церква). Усі інші 11 Помісних Православних Церков світу святкують Різдво Христове, як і католики, у ніч із 24 на 25 грудня.

Відмінності святкування католицького та православного Різдва

• Найпомітніша відмінність — у даті святкування. Про неї ми писали вище.
• Різне ставлення до посту, що передує Різдву. У католицькому світі строгий піст перед Різдвом не дотримується. Є невеликі обмеження в їжі, але суть посту більше у духовних обмеженнях, щоб очистити душу перед великою подією. У той час, як православні християни тримають суворий піст, який повністю виключає м’ясо та молочні продукти.
• Характер свята. У сучасних католиків характер свята Різдва Христового змістився більше у цивільну площину, відійшовши від лона церкви. У православному світі Різдво Христове — велике церковне свято, яке супроводжується урочистими богослужіннями. Відразу після Різдва починаються Святки — два святі тижні, які закінчуються 18 січня.

Що не можна робити на Різдво?

Як для православних, так і для католиків існують такі обряди та традиції:

• У Святвечір не можна їсти до початку самої вечері.
• Після Святої Вечери, не можна прибирати страви зі столу, до самого Різдва.
• Придивіться уважніше до своєї ялинки. На верхівці не може бути іншої прикраси, окрім зірки, адже це символ Віфлеєма, який повідомив про народження Ісуса.
• На Різдво не можна одягати старий одяг.
• Нікому цього дня не можна працювати, прибирати та виносити з дому сміття.
• Сім’ї бажано не сваритись, а бути дружними, щоб не було непорозумінь протягом року.
• Християнам не можна виконувати важку, брудну роботу. Домашні справи краще відкласти.
• Також не можна сердитися, лаятись і ворожити.
• У день свята не можна обминати бідних і нужденних — треба подати їм милостиню.

Прикмети на Різдво Христове

• Якщо на Різдво небо зоряне — добре нестимуться кури і рік буде багатий на врожай гороху;
• Зоряне небо після опівночі – літо буде сухим та врожайним;
• Дерева на Різдво стоять заледенілі — до врожаю горіхів та плодів;
• Увечері на Різдво йде сніг — буде врожай на яблука;
• Іній на деревах — літо буде мокрим.

Різдво 2023: дати та звичаї свята, як відзначають в Україні

Коли Різдво в Україні та як його прийнято відзначати – розібрався УНІАН.

Віруючі відзначають Різдво Христове 25 грудня або 7 січня – залежно від того, за яким календарем живуть – юліанським чи григоріанським. Зараз йдуть запеклі суперечки про те, коли Різдво – 25 або 7 числа, але незалежно від обраної дати, традиції свята залишаються незмінними. УНІАН розповість, як відзначити Різдво та що не можна робити сьогодні.

Раніше ми говорили про те, які листівки з Різдвом Христовим 2023 можна відправити своїм рідним і близьким.

Різдво Христове – історія і традиції

Події, що призвели до важливого християнського свята, описані в Євангеліє від Матвія та Луки. Діва Марія і Йосип вирушили до Віфлеєма за наказом царя Ірода, який вважав за необхідне провести перепис населення. У місті вільного житла не виявилося, тому Марія і Йосип зупинилися в печері, де був облаштований хлів. Там і народився їхній син – Ісус Христос, якого пізніше назвали Месією і Спасителем людства. Того дня на небі зійшла Вифлеємська зірка, а першими про народження Сина Божого дізналися пастухи – їм розповіли ангели.

Головною традицією Різдва для багатьох християн є сорокаденний піст – цього року – Різдвяний піст 2022-2023. Він вважається одним з найсуворіших, але дозволяє очистити душу і тіло якнайкраще, щоб зустріти свято народження Христа в доброти.

Існують і інші традиційні щорічні різдвяні заходи:

• Святий вечір – відзначається з 6 на 7 січня, неможливий без 12 пісних страв (за кількістю апостолів).
• Колядка – з вечора 6 січня хлопці і дівчата ходять по домівках, співають пісні і читають вірші, залучаючи в оселі людей благополуччя.
• Ворожіння – язичницька традиція, згідно з якою в ніч з 6 на 7 січня можна звернутися до потойбічних сил, щоб дізнатися свою долю.

На Різдво обов’язково потрібно готувати кутю – блюдо з вареної пшениці, змішаної з маком і медом, волоськими горіхами, родзинками. Таку кашу потрібно брати з собою і йти в гості до хрещених батьків, а потім, після повернення додому, можна пригостити нею старших родичів – бабусь і дідусів.

Деякі віруючі переодягаються в костюми і влаштовують вертеп – розігрують сценку народження Христа. Можна зробити простіше і просто встановити таку інсталяцію з тематичних фігурок, головне – віддати данину традиції і вшанувати іменинника.

Що не можна робити на Різдво Христове – головні заборони

Крім традицій, на важливе свято народження Христа існує і те, чого ні в якому разі робити не можна. УНІАН зібрав перелік найважливіших заборон Різдва і з’ясував, що у свято заборонено:

• прибирати в будинку;
• прати, прасувати, шити, будувати;
• виносити сміття, мити підлогу, витирати пил;
• рибалити і полювати;
• лаятися, з’ясовувати стосунки, лихословити;
• відмовляти в допомозі нужденним.

На Різдво можна і потрібно ходити до церкви, ставити свічки за здоров’я і молитися святим про здоров’я і допомоги в справах. Також обов’язково потрібно приймати у себе гостей і самим ходити до друзів і родичів. Слідкуйте за тим, щоб всі страви на столі обов’язково спробували – якщо недоторканим залишиться хоча б одна, то це буде розцінено Вищими силами, як погана прикмета.

Вас также могут заинтересовать новости:

Різдво 25 грудня чи 7 січня? Коротка довідка

Насправді, православні, католики, а також греко-католики святкують Різдво Христове в один день – 25 грудня. Хоча ця дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти.

25 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим. Щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа, кажуть деякі історики.

Традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних залишилася й досі. Однак роблять вони це, у значній своїй частині, за різними календарями. На Заході – здебільшого за григоріанським календарем, а, наприклад, в Росії, Грузії, Сербії та Україні велика кількість віруючих відзначає його за юліанським календарем.

Що ж розвело християн?

Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар, практично такий самий, як сучасний, – юліанський. Здавалося все ідеально, та календар виявився не зовсім точним.

Насправді, Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів.

«Неподобство», – подумав папа Римський Григорій XIII і затіяв реформу юліанського календаря.

Папа Римський наказав деякі роки, які раніше були високосними, «вважати» невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження ‒ до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е! Реформований календар назвали, звичайно, – григоріанським!

Але не всі країни перейшли на новий календар. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим юліанським. Мотиви політичні: «Католик православному не брат», – вважали в імперії.

Та під час революції Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати комуністів.

Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським).

Неточність церковного – юліанського календаря – за роки поглибилася. Зараз вона становить аж 13 днів.

Тож, коли католики та й велика кількість православних святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, то за юліанським це тільки – 12 грудня. Чималій частині українських православних та греко-католиків треба чекати ще 13 днів на народження Христа. Тож, коли на юліанському (церковному) календарі нарешті настає 25 грудня, то на григоріанському, за яким живе більшість світу, вже 7 січня.

І у 2101 році, через неточність юліанського календаря, Різдво припадатиме вже на 8 січня!

За якими календарями святкують Різдво у світі?

Зараз юліанським календарем продовжують користуватися Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також досі це робить Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Українські греко-католики, перебуваючи на початку ХХ століття у складі Польщі, не перейшли на григоріанський календар з політичних мотивів. Українські віряни не хотіли втрачати свою, відмінну від польської, ідентичність. Також греко-католики прагнути зберегти зв’язок із українцями, які перебували у складі СРСР. Відзначення свят в одні дні мало символічно поєднувати українців по різні сторони кордону.

Новоюліанський (удосконалений юліанський календар), який до 2800 року буде повністю збігатися із григоріанським, використовують 11 православних церков, які переважно розташовані у Західній Європі. Наприклад, Румунська, Болгарська, Польська православні церкви й Православна церква Чеських земель і Словаччини. А також «грецькі» православні церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Елладська, Албанська. Тобто, вони усі відзначають Різдво 25 грудня.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній ще у 2019 році заявив, що українці можуть святкувати Різдво за григоріанським календарем 25 грудня, якщо вони цього хочуть. Також у Православній церкві України заявили раніше, що будуть думати про календарну реформу за умови, що її підтримає більшість вірян.

А вже в жовтні 2022 року Православна церква України передбачила можливість проводити богослужіння з нагоди Різдва за григоріанським (новоюліанським) календарем 25 грудня. Таке рішення ПЦУ ухвалила за результатами засідання Синоду.

Кількість тих, хто підтримує перенесення ідею святкування Різдва на 25 грудня, за рік «значно» зросла, свідчать дані опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» ще в листопаді 2022 року.

«За рік значно побільшало тих, хто підтримує ідею перенесення святкування Різдва на 25 грудня: з 26% до 44%. Проти такої ідеї – 31% (у 2021 – 58%). Ще 23% зазначили, що їм байдуже це питання і 2% – не змогли відповісти. Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва серед жителів заходу і Києва: більше ніж половина – підтримують цю ідею. Серед жителів центру відносна більшість (44%) також не проти цієї ініціативи», – йдеться в повідомленні.

(Вперше основна частина цієї публікації з’явилася на сайті Радіо Свобода у 2019 році)