Словник української мови

ДОЗ О ́ Р, ДОЗ І ́ Р, зо?ру, чол.

1. діал. Дія за значенням дозирати 2. Не маючи з чого удержатись у Львові, я.. вернув на село до Нагуєвич, де зразу жив під дозором жандармським (Іван Франко, I, 1955, 18) ; — Самі ви не можете їхати; коні молоді й бистрі, поручені мені під особливий дозір (Ольга Кобилянська, III, 1956, 238) ; Кого не вимучать погрози. Дозор тіток і матерів! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 94) ;
// Погляд. Андрієві почало ставати якось моторошно під дозором тих очей без людського виразу, що блищали тільки блиском гнилого порохна (Іван Франко, IV, 1950, 214) .

2. Команда з кількох чоловік або група кораблів, літаків і т. ін., що виставляється для перевірки, охорони чого-небудь або з метою спостереження, розвідки; патруль. Опівдні розвідка загону зустрілася з головними дозорами нашої військової частини (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 568) ; Далеко вперед на шлях виїхав кінний дозір (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 197) .
Бути (стояти і т. ін. ) в дозорі — нести службу з метою охорони або розвідки. Там на шпилі ізвечора в дозорі, На синім, зорянім просторі, Завмер моряк, вдивляючись в туман (Микола Нагнибіда, Пісня. 1949, 66) ; Стоїмо на вахті ми в дозорі Невсипучі хлопці-моряки (Любов Забашта, Квіт. 1960, 147) ; * Образно. В дозорі червоний місяць став (Павло Тичина, II, 1957, 180) ; Зелене безмежжя своє оглядають [тополі], В дозорі стоять з давнини (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 204) .

Значення “дозор” у українська словнику

1. діал. Дія за знач. дозира́ти 2. Не маючи з чого удержатись у Львові, я.. вернув на село до Нагуєвич, де зразу жив під дозором жандармським (Фр., І, 1955, 18); — Самі ви не можете їхати; коні молоді й бистрі, поручені мені під особливий дозір (Коб., III, 1956, 238); Кого не вимучать погрози. Дозор тіток і матерів! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 94); // Погляд. Андрієві почало ставати якось моторошно під дозором тих очей без людського виразу, що блищали тільки блиском гнилого порохна (Фр., IV, 1950, 214).

2. Команда з кількох чоловік або група кораблів, літаків і т. ін., що виставляється для перевірки, охорони чого-небудь або з метою спостереження, розвідки; патруль. Опівдні розвідка загону зустрілася з головними дозорами нашої військової частини (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 568); Далеко вперед на шлях виїхав кінний дозір (Петльов., Хотинці, 1949, 197).

Бу́ти (стоя́ти і т. ін.) в дозо́рі — нести службу з метою охорони або розвідки. Там на шпилі ізвечора в дозорі, На синім, зорянім просторі, Завмер моряк, вдивляючись в туман (Нагн., Пісня. 1949, 66); Стоїмо на вахті ми в дозорі Невсипучі хлопці-моряки (Забашта, Квіт. 1960, 147); * Образно. В дозорі червоний місяць став (Тич., II, 1957, 180); Зелене безмежжя своє оглядають [тополі], В дозорі стоять з давнини (Нагн., Вибр., 1957, 204).