Чому Київ називається Києвом та скільки йому років?

Давайте розберемося, що ми маємо. А маємо ми декілька версій: легендарну, літописну, археологічну версії, а також перше писемне джерело.

В легенді точної дати заснування Києва у нас немає. В радянський час припустили, що легенда про трьох братів відноситься десь до кінця 5 – початку 6 століття.

Датована частина «Повісті минулих літ» починається з 852-го року. Все до цього року у Повісті недатовано і неточне. Скоріше за все повість подає все абстрактно, мовляв «колись прийшли три брати з сестрою». У стилі жили-були. Тому дата заснування – 852-й рік – не зовсім вірна.

6360 рік від створення світу, або, як вважають, 852-й рік від Різдва Христового, є важливою датою в історії українських земель. Саме з того часу можемо вести мову про існування Русі-України. У «Повісті минулих літ» від цієї дати ведеться літочислення й сказано, що з того часу наша земля почала називатися землею Руською.

Завдяки дендрохронології, ми маємо дату 887-й рік, після якої можна прослідкувати безперервність життя міста Києва з усіма атрибутами: торгівля, ремесло, кам’яна архітектура. До цього на території сучасного Києва було декілька городищ, поселень, часом навіть представників різних археологічних культур.

За першим писемним джерелом Київ існує з 930-го році. А за хронікою Стрийковського Київ заснували в 430-му році.

Але про все по порядку.

Мацей або Матвій Стрийковський – один із перших істориків Білорусі, автор «Хроніки польської, литовської, жмудської та всієї Русі». Так от на думку Матвія, який жив у 16-му столітті, Київ заснований взагалі у 430-му році. Але ця дата тільки в нього одного і він ні на кого не посилається. Тобто доказів такої гипотези немає.

В радянському союзі вирішили спиратися на дату заснування Києва – 482 рік. Тим паче, що як раз в той час археолог Петро Толочко під час розкопок на Старокиївській горі знайшов житла, датовані кінцем 5-го початком 6-го століття. А також тоді в радянському союзі почалася мода на святкування дня міста. Плюс під це можна було «вибити» фінансування на книжки, а також різні наукові роботи та культурні заходи.

Так і вирішили, що будуть святкувати 1500-річчя Києва.«Ми зараз відсвяткуємо, а якщо ми помиляємося, то хай нас потім поправлять наступні покоління», – так сказав Володимир Щербицький.

На цю честь встановили пам’ятник засновникам Києва, зробили музей Золоті ворота.

До речі на Старокиївській горі копають ще з початку 20-го ст. Капище знайшов Вікентій Хвойка 1907-1908 років. Потім знаходили окремі захоронення в 1930-х та пізніше. Так що багато знайшли до Толочка, головне, що він знайшов житла кін. 5 поч. 6. ст. і в нього були ще масштабні розкопки на Подолі.

Літопис Нестора Літописця ділиться на дві частини: датовану та недатовану. Датована, відповідно, вказує дати, недатована частина, яка описує події до 940-го року, спирається виключно на легенди.

Літопис «Повість минул літ» був написаний на початку 12-го століття, але він переписувався та до нас дійшов оригінал вже тільки 14-го століття. Тобто багато чого просто могло загубитися дорогою. У літописі, який називається Лаврентіївський літопис, чіткої дати немає. 852 рік – це перша чітка дата у Повісті, але там взагалі йдеться про Візантійського імператора.

Є такий метод, як дендрохронологія – коли досліджують коріння дерев та встановлюють вік місцевості, на якій воно росте.

Так от під час розкопок на Житньому ринку по кількості кілець на дереві було встановлено, що Київ заснований у 887 році. Тобто це дендрохронологічна дата.

Не зрозуміло, чому по віку дерева можна сказати вік Києва? Тут йдеться про культурний шар. Він був безперервний з певного періоду і там відкладалися речі, які свідчать про розвиток саме міста. Початок цього шару найточніше можна прослідкувати за річними кільцями дерев. Археологи зібрали багато зразків дерев і склали детальну хронологію і дійшли до цієї дати. Теоретично місто могло існувати і раніше, але підтверджену точну дату маємо таку.

Отже існує дві версії археологів: що безперервне життя в Києві почалося з кінця 5-го на початку 6-го століттящо безперервне життя в Києві почалося з другої половини 9-го століття.

З одного боку розкопки Толочка, які свідчать про 5-6 століття. З іншого відчення про те, що з другої половини 9-го – 10-го століття в Києві з’являється перша кам’яна споруда – Десятинна церква. З’являється такий матеріал, як плінфа – з неї побудовані Золоті ворота та Софія Київська.

Пізніше на Старокиївській горі, там, де проводив розкопки Толочко, знайшли дві знахідки: могильник та капище. Знайдені захоронення у могильнику були датовані 8-9 століттям. Також були знайдені захоронення там, де зараз МЗС. І знайшли капище – де приносили в жертву. І ось це дивно, що місце Київ вирішили побудувати на могильнику, адже тоді не можна було жити поруч з ним. Могильники були поза містом.

Але є версія, що Ольга рве із традицією язичництва і на місці старих захоронень будують Десятинну церкву, а отже тут починає жити князь Володимир. Це співвідноситься із однієї з археологічних дат: друга половина 9-го, початок 10-го століття.

Причому поселення є не тільки на Старокиївській горі, але й на Замковій горі та на Щекавиці. Але там знайшли тільки горщики Розмови і сперечання щодо віку Києва йдуть вже близько 40 років.

До речі, щодо київського Подолу.

Чи можемо ми сказати, що тоді жили на Подолі?

Скоріше за все ні, тому що Дніпро розливало, були повені. Тому Поділ був скоріше за все літнім майданчиком, щоб торгувати. Восени вже всі піднімалися на гору і жили там.

Повені здебільшого були весняними і торгівля налагоджувалася ближче до літа. Очевидно, що Поділ був літньо-осіннім осередком торгівлі, але середньовічна торгівля це завжди ризик: для чого будувати, які серйозні будівлі, якщо на них легко напасти і пограбувати і вони часто затоплюються. Коли великих повеней стало менше, десь в 11-12 ст. і торгівля стала цивілізованішою, то і Поділ розвився, та і Київ ріс, збільшувалося населення, всім треба було десь жити.

Поділ обжився пізніше – за даними археології у 11-12 столітті – змінився клімат і відрегулювалася течія Дніпра. Люди жили у двоповерхових теремах.

А ось писемні джерела нам говорять про те, що Київ існує з 930-го року. Тому що князь Ігор при походах на Візантію вказував свою адресу так: Київ.

Уявляєте, є приблизно такий запис у візантійські хроніці. Що на Константинополь напав Ігор, князь з Києва і з ним підписали мирну угоду, що Візантія платить гроші, а Ігор не нападає.

Є ще одна доволі давня писемна згадка про Київ, це – київський лист, документ, який було знайдено в Каїрській генізі (місці, де зберігаються усі священні тексти, написані на івриті). Лист датується 10-м віком і там дійсно згадується Київ, як Qiyob. Але є одне але.

В цьому листі є еквівалент міри (сорок монет, шістдесят монет), а міряти масово почали вже пізніше, десь в 12-му столітті. Тому скоріше за все цей лист 11-го – 12-го століття.

До речі саме київському листу в проєкті Шукай присвячена мініскульптура, що встановлена на стіні синагоги Бродського на Шота Руставелі, 13.

Є монети римського часу, але вони нам не скажуть, коли точно заснувалося наше місто Київ. Але вони нам можуть сказати, коли активізувалася торгівля і з якого напрямку.

Златник Володимира (монета) цікава нам з точки зору держави і прагнення мати свої гроші як візантійські імператори. Бо гроші: чи то арабські чи візантійські, мали статус доларів чи євро. Більшість племен і народів з периферії не мали свого карбування монет.

А що думаєте ви? Скільки Києву років?

Страховий стаж: як докупити роки для пенсії та скільки це коштує

Щоб вийти на пенсію, потрібно накопичити певну кількість років страхового стажу. Однак якщо вам його не вистачає, то декілька місяців або й років можна цілком офіційно купити. Як це зробити та скільки це буде коштувати, розповіла адвокат Віра Тарасенко. «Мінфін» вибрав найголовніше.

Два варіанти купівлі страхового стажу

У 2022 році на пенсію у 60 років можуть вийти громадяни, які мають не менше 29 років страхового стажу, у 63 — у яких страховий стаж від 19 до 29 років, та у 65 — у кого страховий стаж від 15 до 19 років.

Необхідний страховий стаж щороку збільшуватиметься додатково на 1 рік до 2028 року. І з 2028-го страховий стаж, який буде необхідний для виходу на пенсію у 60 років, становитиме не менше 35 років.

Втім, якщо ви хочете зараз вийти на пенсію, але вам для цього не вистачає буквально кілька місяців або кілька років трудового стажу, цю проблему можна вирішити, причому як мінімум трьома способами.

Першими двома способами є укладання з Пенсійним фондом договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, коли ви самі можете на цілком законних підставах докупити у держави ту кількість страхового стажу, якої не вистачає для виходу на пенсію.

Ці договори можна укласти двох видів:

• Перший вид договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є дешевшим, але більш тривалим для вирішення питання виходу на пенсію. Він укладається на конкретний термін, раніше якого на пенсію вийти не можна. Оплати провадяться по ньому 1 раз на місяць. Його можна укласти на період від 1 року, не менше ніж на 1 рік і до 5 років. І вийти на пенсію можна лише після закінчення його терміну дії.
• Другий вид договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування дозволяє одноразово докупити весь страховий стаж, якого бракує, і відразу ж вийти на пенсію, не чекаючи закінчення року або більш тривалого терміну. По ньому можна докупити як страховий стаж за 1−2 місяці, так і за рік чи максимум за 5 років. Він дозволяє вирішити питання купівлі необхідного стажу швидше, але воно в вдвічі дорожче, ніж попередній варіант.

Слід звернути увагу, на важливі моменти:

• за цими договорами не можна купити страховий стаж більш ніж за 5 років;
• перший тип договору укладається на період від 1 року. Другий тип договору можна укласти на період від 1 місяця;
• купівля страхового стажу доступна за період з 1 січня 2004 року та за пізніший період.

Є ще один — третій варіант збільшення страхового стажу, але про нього згодом.

Скільки коштує докупити трудовий стаж

Від типу договору з Пенсійним фондом про купівлю страхового стажу залежатиме його вартість.

Якщо ви укладете перший тип договору, ви щомісячно сплачуватимете ЄСВ. Іншими словами, сума щомісячного платежу становитиме не менше, ніж місячний страховий внесок, який становить 22% від мінімальної заробітної плати на сьогоднішній день.

З 1 жовтня 2022 року мінімальна заробітна плата складає 6700 грн. Відповідно, у місяць за такого розміру мінімальної заробітної плати вам доведеться заплатити 1474,00 грн. (6700,00 грн. * 22%).

При цьому, якщо ви укладете другий тип договору, то розмір щомісячного внеску за ним становитиме в 2 рази більше, тобто 2948,00 грн. (1474,00 грн.*2).

Наприклад, у 2022 році один додатковий рік стажу коштує 34 320 грн. Але це величина не постійна, оскільки мінімальний розмір зарплати зростає, відповідно, зростає і мінімальний місячний страховий внесок.

Які документи потрібні для купівлі пенсійного стажу

Умови укладання такого договору регулюються ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від р. № 2464-VI та Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів від № 449.

Відповідно до положень даних нормативних актів для укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування вам потрібно звернутися до Пенсійного фонду з таким комплектом документів:

• із заповненою заявою про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до цієї Інструкції;
• копією трудової книжки (за наявності);
• випискою із системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
• копією документа, що засвідчує особу (наприклад, паспорта).

Чи вигідно докуповувати страховий стаж

Наскільки вигідно докуповувати страховий стаж залежить від того, скільки стажу не вистачає для виходу на пенсію. Порахуйте, скільки його варто докупити. А також розрахуйте приблизний розмір пенсії, яку ви втрачаєте, якщо не вийдете на пенсію зараз.

Зразковий розмір пенсії, який вам належить, можна розрахувати на підставі даних вашого страхового стажу на пенсійному калькуляторі в особистому кабінеті на сайті ПФУ.

Припустимо, зразковий розмір пенсії, який вам належить, становить 5000 грн в місяць.

У разі, якщо вам бракує 1−2 місяці страхового стажу, то вам вигідно докупити цей стаж за договором другого типу, шляхом одноразової виплати, і відразу оформити пенсію.

Розмір ваших витрат за 1 місяць стажу у такому разі становитиме 2948,00 грн і окупиться за першої ж пенсії за перший місяць.

І звичайно ж, вам вигідніше це зробити, ніж чекати, наприклад, ще 2 роки, щоб вийти на пенсію не в 60 років, а в 63 роки, і втрачати при цьому щомісяця по 5000 грн. За 3 роки очікування своєї черги ви втрачаєте 180 000,00 грн, а вартість вирішення вашого питання складе менше 3000 грн. І звісно, у такому разі стаж легше докупити.

Якщо ж йдеться про брак стажу у 2−3 роки або більше, тут потрібно порахувати, скільки виплат ви втрачаєте, і чи коштують ваші витрати того, щоб докуповувати стаж за вашого розміру пенсії. І за скільки часу вони окупляться. У деяких випадках легше вийти на пенсію згодом.

Якщо ж ви заздалегідь передбачите ситуацію та порахуєте свій страховий стаж ще до того, як вам виповниться 60 років, то легше заздалегідь укласти довготривалий договір купівлі страхового стажу, та купити необхідний вам стаж за більш тривалий період часу, але вдвічі дешевше.

Читайте також: Тим, хто працює на захоплених територіях, страховий стаж зараховуватися не буде — Мінсоцполітики

Як збільшити свій страховий стаж самостійно

Цей спосіб не передбачає укладення договору про купівлю стажу з Пенсійним фондом.

Припустимо, ви розумієте, що для виходу на пенсію вам не вистачає року або, може, бути всього кілька місяців трудового стажу. А можливості десь працевлаштуватись офіційно у вас немає. Вирішити цю ситуацію ви можете.

Вам достатньо відкрити ФОП на себе, платити за себе мінімальний ЄСВ потрібний для стажу період часу, а потім, коли стажу буде достатньо, закрити даний ФОП. При цьому навіть не обов’язково вести діяльність.

За вартістю це питання буде приблизно таким самим, як і укладання довгострокового договору з Пенсійним фондом про купівлю стажу зі щомісячними виплатами.

При відкритті ФОП ви залежите самі від себе. При цьому вам, звичайно, потрібно заздалегідь вибрати відповідний вид діяльності, систему оподаткування, вигіднішу для себе, — єдиний податок або загальну систему. Подавати звітність вчасно, навіть якщо вона пуста. І головне — не забути закрити ФОП після того, як вашої мети досягнуто. Щоб не платити далі за себе податки.

Насправді багато рішень лежать на поверхні, просто співробітникам Пенсійного фонду і державі не вигідно, щоб люди знали свої права і виходили на пенсію раніше. Їм навпаки вигідно, щоб люди втрачали якнайбільше часу та виплат. Тому ваше право докупити стаж, як правило, вам ніхто не роз’яснює, а якщо і роз’яснює, то заплутано, щоб у вас склалося враження, що це буде коштувати дуже дорого і легше почекати ще кілька років.