Топ-5 найдорожчих винищувачів у світі

Винищувачі – одні з найдорожчих літаків, частково тому, що вони поставляються з великою кількістю наворотів, а частково тому, що кожна країна потребує їх захисту своєї безпеки. Деякі з них дорожчі, ніж пасажирські авіалайнери, незважаючи на те, що вони набагато менші і є частиною вужчого ринку. Які ж винищувачі найдорожчі і чим виправдана висока ціна? Давайте з’ясуємо.

Почнемо наш список із «Могутнього дракона», який стоїть на озброєнні ВПС Народно-визвольної армії Китаю. З ціною близько $110 млн винищувач-невидимка, що виробляється аерокосмічною корпорацією Chengdu, є успішним літаком п’ятого покоління. Вперше він піднявся в повітря на початку 2011 року, а представлений офіційно був кілька років по тому.

Цей Mighty Dragon має термін служби в 6 тис. льотних годинників і оснащений двома двигунами WS-10G з форсажною камерою, що забезпечують тягу 130 кН кожен. Призначений для наземних атак, J-20 піднімається зі швидкістю 300 м/с і потім рухається з надзвуком в 2100 км/год.

Французьке слово Rafale означає порив вітру. Dassault Rafale настільки ж лютий, як і його назва. Цей літак був представлений у 2001 році і зараз використовується французькими, індійськими і катарськими військовими. Відрізняється високою скорострільністю та багатьма іншими передовими технологіями, такими як інфрачервоний пошук та стеження, пряме голосове введення та радар з активною антеною AESA. При вартості в $115 млн це західний винищувач у світі, що найбільше продається.

Цей літак створюється спільно аерокосмічними гігантами Lockheed Martin, Pratt & Whitney, Northrop Grumman та BAE Systems з 2006 року. Випускається у трьох варіантах, що використовуються військовими дев’яти країн: Австралія (тільки F-35A), Данія (тільки F-35A), Італія (F-35A та F-35B), Японія (F-35A та F-35B), Нідерланди (тільки F-35A), Норвегія (тільки F-35A), Південна Корея (F-35A та F-35B), Великобританія (тільки F-35B) та Сполучені Штати (F-35A, F-35B та F-35C)

Всі три варіанти мають максимальну швидкість 1,9 тис. км/год, практичну стелю 15 км і швидкість підйому 230 м/с. Всі вони також оснащені сучасною авіонікою, яка обробляє інформацію в режимі реального часу і здатна нести як звичайну, так і ядерну зброю. При вартості $122 млн цей винищувач є одним з найпопулярніших у світі.

2. Eurofighter Typhoon

Розроблений у рамках багатонаціональної програми Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та Великобританії у 1994 році, Eurofighter Typhoon – один із найстаріших літаків у цьому списку. Тим не менш, він залишається популярним навіть сьогодні через його характеристики, які дають його пілотам перевагу в повітряному бою. Цей винищувач коштує $124 млн.

F-22 Raptor вважається одним із найкращих винищувачів у світі. Цей літак виробляється спільно компаніями Lockheed Martin і Boeing і був розроблений у розпал холодної війни для протидії російським МІГ. Оснащений однією з найнадійніших стелс-технологій на ринку, та разом з іншим поліпшеннями, які має винищувач п’ятого покоління, коштує $350 млн за одиницю, що робить його найдорожчим літаком у нашому списку.

Заохочувальна згадка: бомбардувальник B-2 Spirit

Маючи одну з найвідоміших форм серед літаків, B-2 Spirit, без сумніву, є унікальним у цьому списку. Незважаючи на те, що це бомбардувальник-невидимка, а не винищувач, це найдорожчий літак з коли-небудь створених, з експлуатаційними витратами $135 тис. на годину і колосальними виробничими витратами $2,1 млрд. Своєю здатністю уникати виявлення літак зобов’язаний своєю незвичайної форми. Він здатний нести як звичайні ракети, і ядерну зброю. Усього було випущено 21 літак.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

F-16 або МіГ-29: що можуть винищувачі?

Наявність в армії винищувачів, таких як F-16 чи МіГ-29, може змінити хід війни. Як вони функціонують, чому в них досі є потреба та як це – пілотувати винищувач?

Винищувач виробництва США F-16Фото: Sgt. Joseph Swafford/abaca/picture alliance

Політ на винищувачі можна порівняти хіба що з американськими гірками, та й те – тільки умовно: швидкість польоту літака рідко буває меншою за 900 км/год, а на розвороті тіло в сидіння вдавлюється з такою силою, що в багато разів перевищує силу тяжіння. Пілот повинен мати високу фізичну підготовку й бути вдягненим у спеціальний висотно-компенсуючий костюм, аби не знепритомніти під час карколомних повітряних маневрів. “Прискорення таке, що переймає подих”, – описує свої враження від керування винищувачем колишній пілот німецьких ВПС Йоахам Верґін (Joachim Vergin). До того ж під час бою треба ще й обслуговувати системи озброєння. Стріляти, ухилятися, захищатися. Ідеться про життя і смерть на швидкості звуку.

Реактивний двигун

Уперше літаки-винищувачі використали в Європі наприкінці Другої світової війни: завдяки реактивному двигуну вони розвивали набагато вищу швидкість, ніж пропелерні авіамашини, які використовувалися до того.

Якщо пояснювати спрощено, то реактивний двигун працює так: спереду повітря всмоктується у двигун і стискається. Потім у це сильно стиснене повітря впорскується паливо і запалюється. Гарячі гази, які утворилися, “з величезною силою” витискуються з двигуна і прискорюють рух літака, пояснює Роберт Клюґе, експерт з авіації з Німецького музею.

Атака винищувача з повітря

Винищувачі можуть атакувати цілі як у небі, так і на землі. Для повітряного бою винищувач має бути оснащено ракетами класу “повітря-повітря”. Ці ракети випускаються під час польоту для знищення повітряної цілі.

За словами Леонгарда Губена (Leonhard Houben), історика і позаштатного співробітника Військово-історичного музею Берлін-Гатов, для атаки наземних цілей реактивний літак може використовувати ракети класу “повітря-земля” або скидати бомби вільного падіння, які падають на землю практично “за законами фізики”.

Техніка компромісів

При створенні винищувачів враховується мета їх застосування: літак потрібен швидше для знищення інших літаків? Чи літаки противника також будуть винищувачами, здатними дати відсіч? Чи винищувач має бути в змозі ефективно боротися лише з наземними цілями? Такі стратегічні міркування враховуються при розробці винищувача: має літак бути легким і вертким для ведення повітряного бою чи здатним нести додатковий запас палива для великої дальності польоту?

МіГ-29, який деякі країни-партнери раніше надали Україні, свого часу підняли у повітря з конкретною метою: захищати кордони країн Варшавського договору від літаків НАТО.

Цей літак-перехоплювач, який використовується з 1983 року, здатен дуже швидко злітати й діставатися до місця призначення. Завдяки своїй конструкції МіГ-29 має надзвичайно високу вертикальну та горизонтальну маневреність: під час польоту він, наприклад, здатен робити “свічку” – тобто короткий час триматися вертикально. Однак з метою економії ваги літак спочатку був здатен нести лише дуже обмежену кількість палива, якого вистачало тільки для невеликої дальності польоту.

Багатофункціональний F-16 з конвеєра

Більшість сучасних винищувачів поєднують у собі різноманітні здібності. За словами Губена, економічно вигідніше будувати так звані багатофункціональні винищувачі, оскільки їх можна виробляти серійно лише за один виробничий цикл.

Таким серійним багатофункціональним винищувачем є F-16. Його розробили у США в 1970-х роках для продажу країнам-партнерам як недорогий багатоцільовий літак. F-16 – це винищувач з найбільшою кількістю одиниць у світі, які досі перебувають в експлуатації. Винищувач до цього часу виробляють у США і постійно вдосконалюють.

Губен каже, що “F-16, побудовані 20 років тому, мають приблизно однаковий рівень з російськими літаками, побудованими, можливо, три-п’ять років тому”. Частково це пов’язано з тим, що розвиток технологій винищувачів у Росії загальмувався в 1990-х роках і багато талановитих конструкторів емігрувало.

Вирішальне значення має озброєння літака

Винищувач – це не лише реактивний літак, вирішальне значення також має його озброєння. Без цього літак є “лише оболонкою, як пожежна машина без драбини і шлангу”, – пояснює Роберт Клюґе з Німецького музею. Як й інші експерти, він не сумнівається, що у разі поставок цих літаків Україні до них надаватиметься і сучасне озброєння.

Україна зможе використовувати ці літаки для захисту власного повітряного простору. На відміну від зенітних ракет, що випускаються наземними системами протиповітряної оборони, літаки є високомобільними, тож можуть “прикрити” велику територію, а з сучасними ракетами класу “повітря-повітря” також збивати крилаті ракети в повітрі.

Однак, на думку Леонгарда Губена, малоймовірно, що українські та російські винищувачі, як у голлівудських фільмах, вступатимуть у повітряні бої. Сьогодні літаки радше воюватимуть один з одним на відстані за межами їхньої прямої видимості за допомогою ракет.

Як і у випадку з бойовими танками, часто перемагає той, хто першим стріляє і влучає. Сучасні ракети класу “повітря-повітря” після запуску ніби підкрадаються до цілі й активують свій помітний радар лише незадовго до удару. І в цей час ухилятися зазвичай уже пізно. Тож з дикими маневрами, кулеметним вогнем та Голлівудом це не має нічого спільного.

Навчання пілотів триває роками

Тим не менш, пілот винищувача також має бути здатним вступити у ближній бій, якщо всі ракети випущено. Пілот повинен уміти виконувати багато завдань в екстремальних умовах. Через це пілотів винищувача неможливо підготувати за кілька днів: для німецького Eurofighter період підготовки займає п’ять-шість років і коштує п’ять мільйонів євро – на одного пілота.

Колишній пілот Йоахім Верґін пригадує, як під час першого самостійного польоту на реактивному літаку в нього відмовив двигун. Хоча йому було страшно, він точно знав, що робити завдяки “тренуванням і практиці”, зберіг спокій і вміло посадив літак, розповідає Верґін.

Однак зазвичай кожен пілот тренується літати лише на одному типі винищувача – перехід на інший є доволі складною справою. Коли Верґін пересів з винищувача Phantom на Tornado, навчання зайняло сім місяців.

Винищувач як міф

Утім, на війні винищувачі – це більше, ніж просто сума їхніх технічних можливостей. Роберт Клюґе, наприклад, описує літак як “міф”, адже, на відміну від людини, він також може рухатися у третьому вимірі.

Винищувач також можна розглядати як символ, здатний підняти бойовий дух військ. І як важливу шахову фігуру в стратегії війни: її наявності може бути достатньо, щоб змусити ворогів переосмислити свої дії.

Пілоти ЗСУ: “Якщо будуть F-16, російські літаки відійдуть”

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video