Пшениця 2022: на якій площі буде зібрано, врожайність та стан посівів

Збиральна кампанія 2022 набирає обертів. Яку кількість пшениці може зібрати Україна цього року на підконтрольних територіях? Яку кількість втратить в результаті окупації 5 областей? Якою може бути врожайність? На ці питання під час The Trend and Hedge Club відповів аналітик Argus Media Олексій Єрьомін .

Методологія дослідження

В довоєнний час аналітики Argus Media в рамках Crop Tour двома командами виїжджали по ключовим регіонам з виробництва пшениці. Маршрут розпочинався з Києва і проходив через Одеську, Черкаську, Вінницьку, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську, Харківську та Полтавську області. Під час Crop Tour експерти вели власні дослідження, зокрема, займалися підрахунками врожайності на полях. Також спілкувалися з партнерами-виробниками щодо стану посівів, оцінки урожайності та її порівняння з минулими роками.

В цьому році методологію дослідження довелося кардинально змінити — орієнтувалися виключно на відгуки партнерів, звіти операторів ринку, інформацію від військово-цивільних адміністрацій і, навіть, заяви «влади» на тимчасово окупованих територіях. Отже, на які дані вийшли?

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Якби не було війни…

Якби росія не напала на Україну 24 лютого, то найбільші збиральні площі пшениці відносно загальної збиральної площі в країні були б в Запорізькій, Харківській та Одеській області.

Зараз, в умовах війни, найбільшою по збиральним площам пшениці стає Одеська область. Також значно збільшилася доля Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Стан посівів

Те, що чули від партнерів та бачили у звітах Укргідрометцентру — у південних областях не вистачало вологи. Індекс NDVI також підтверджував це. Пізніше дещо виправилася ситуація в центральних регіонах. Деякі клієнти розповідали, що дощі, які пройшли наприкінці травня і на початку червня — позитивно вплинули на стан посівів.

Скільки буде зібрано пшениці?

Є великі сумніви, що Україна зможе зібрати врожай в Луганській та Херсонській областях. За нашим прогнозом, в Харківській області збиральна кампанія під контролем України буде проходити тільки на 50% площ пшениці. Крім того, ми ввели дисконт, як мінімум у 5% на незібрані поля навіть для тих областей, де не велись активні бойові дії, бо бачимо, що у фермерів є проблеми з паливом, кадрами, логістикою і навіть бажанням збирати врожай в умовах невизначенності з його продажем та логістикою доставки.

За нашим гіпотетичним прогнозом, з 6 млн 730 тис. га пшениці засіяної в цьому році, під контролем України збиральна кампанія буде проходити тільки на 4,4 млн га.

На тимчасово окупованих територіях, не підконтрольних Україні зараз, пшениця може бути зібрана з площі 1,4 млн га.

Таким чином, загальна збиральна площа на підконтрольних і непідконтрольних територіях може становити 5,74 млн га.

Врожайність

Раніше, під час Crop Tour врожайність була ключовим показником. В той час не виникало питань з підрахунком площ, та й дисконт на незібрані поля складав до 1%. В цьому році ми орієнтувалися на звіти партнерів. Звісно, через те, що з деякими окупованими областями дуже напружений або навіть відсутній зв’язок, ми не змогли зібрати там звіти, як, наприклад, на Херсонщині. Також були питання по Запорізькій області — довелося орієнтуватися на заяви «голів» окупованої території та звіти воєнно-цивільної адміністрації.

Виходячи з тої інформації, яку ми зібрали по «пшеничних регіонах», та враховуючи методологію кроп-туру: середня врожайність пшениці на підконтрольних Україні територіях складатиме 4,14 т/га.

Таким чином, на підконтрольних територіях Україна в 2022 р. може зібрати з площі 4,4 млн га близько 18,1 млн т пшениці.

На непідконтрольних територіях теж буде проходити збиральна кампанія. За нашим гіпотетичним прогнозом, там може бути зібрано близько 3,7 млн т пшениці з середньою врожайністю 2,8 т/га. Для порівняння, п’ятирічна середня врожайність у минулі роки в цих 5 областях складала 3,5 т/га.

Тобто ті 4 млн т пшениці — це той обсяг, який може увійти до балансу росії в цьому році. І зараз ми спостерігаємо, як російська влада намагається всьому світу показати, що цей рік у них буде рекордним по врожаю зернових, в т.ч. по пшениці. Деякі оператори ринку вважають, що таким чином вони хочуть легалізувати зерно, яке може бути вкрадене в Україні.

Порівняння прогнозів

Прогнози Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо збирання пшениці більш оптимістичні з точку зори збиральних площ.

В той же час, якщо ми об’єднаємо наші прогнози щодо підконтрольних та тимчасово окупованих територій, то сумарний прогноз буде близький до прогнозу USDA. Виглядає так, що у звіті USDA включені всі площі, які є в Україні (звичайно, також дисконтовані) — навіть ті, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях. В нашому звіті ми окремо виділяли окуповані і неокуповані території.

Фуражна чи продовольча: якої більше?

За попередніми прогнозами, в цьому році буде більше фуражної пшениці. На це будуть серйозно впливати такі фактори як погода та строки збиральної кампанії. Якщо вона і почалася раніше та в достатньо нормальних умовах — зараз знову ми можемо побачити дощі. Також стоїть питання: де зберігати пшеницю? Чи може може постояти в полі? Тепер уявіть: пшениця стоїть в полі і задощило. Це звичайно призведе до підвищених ризиків щодо якості зерна.

Чи будуть проблеми зі зберіганням пшениці?

Партнери нам розповідають, що проблем зі зберіганням пшениці під час збиральної кампанії 2022 можливо буде уникнути . Пшениця доволі активно контрактується, зерносховища фермери намагалися по максимуму висвободити під новий врожай. В той же час, проблеми почнуться тоді, коли потрібно буде десь зберігати олійні. Наприклад, на ріпак зараз практично відсутній попит з боку європейських країн, які раніше його купували у великих обсягах. Причина проста: очікування великого європейського врожаю, млявий попит на продукти його переробки та активний експорт соняшника, який загрузив європейську переробку.

Не виключено, що ту пшеницю, яку аграрії не встигнуть продати до збирання соняшника, будуть пересипати у рукава і зберігати просто неба.

Куди росія продає українське зерно?

Головні покупці російської пшениці в минулому сезоні —Туреччина та Іран. Українська пшениця з окупованих територій теж може поїхати в останню країну. Недавно «очільник» тимчасово окупованої Запорізької області, поставлений росією, заявив про підписані контракти на постачання 150 тис. т пшениці в Іран. Крім того, слід відмітити, що коли Україна вимушено випала з експорту кукурудзи, то Іран посилив купівлю російської кукурудзи.

Також росія може намагатися продавати українське зерно в Афганістан, Сирію, та, в принципі, майже по всьому Близькому Сходу при посередництві того ж Ірана. На жаль, до цього списку додалася і Туреччина, але не на рівні держави, а на рівні приватних покупців.

Олексій Єрьомін, аналітик Argus Media

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.

Урожайність пшениці та погода

Проведений аналіз впливу погодних умов за 2010–2019 рр. на врожайність пшениці озимої свідчить, що в допосівний період на формування майбутнього врожаю найсуттєвіший вплив мають коефіцієнти зволоження за липень і серпень.

Степова зона України є важливим регіоном вирощування озимої пшениці, на частку якої припадає понад 50% посівних площ і більше як 45% валового виробництва зерна країни. Водночас саме Південь України належить до зони ризикованого землеробства, яка найбільше піддається впливу стресових чинників зовнішнього середовища. Упродовж вегетації пшениця озима перебуває під впливом багатьох екологічних чинників абіотичної, біотичної й антропогенної природи. Серед чинників неживої природи найсуттєвішу дію на ріст і розвиток сільськогосподарських культур мають температура, вологість та освітленість території. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, опади визначають 75% мінливості врожайності пшениці в Індії, від 36 до 80% — у преріях США, від 36 до 62% — у преріях Канади (провінція Саскачеван). Дефіцит вологи у ґрунті у фазу проростання насіння й сходів завдає великої шкоди майбутнім посівам, знижуючи густоту стеблостою, в період кущіння — загальну, а надалі й продуктивну кущистість, у період колосіння-цвітіння — озерненість колоса, а за наливання зерна — масу 1000 зерен.

Середня врожайність зерна у світі сягає приблизно 3,1 т/га, а у європейських країнах — у межах 5,6 т/га. Щодо України, то середня врожайність за останні десять років — у межах 3,73 т/га (рис.), що відповідає світовим значенням, але суттєво відстає від європейського рівня.

Рис. Коливання врожайності пшениці озимої за роками, т/га

Особливості вирощування пшениці в Запорізькій області

Щодо Запорізької області та Мелітопольського району, то середня врожайність за вказаний період становила 2,94 та 3,15 т/га відповідно. Причому кореляційним аналізом було встановлено сильну залежність між величиною врожайності у зазначених регіонах і середньою по Україні (r = 0,79). Тобто аналіз урожайності пшениці озимої по роках в умовах Мелітопольського району буде досить повно показувати її загальну тенденцію по Україні.

Ураховуючи, що лідером за посівними площами в Мелітопольському районі (22–53% загальної посівної площі) є сорт Шестопалівка, урожайність якого дуже сильно корелює із середньою по району (r = 0,99) та загалом по Україні (r = 0,77), то для оцінки впливу метеорологічних чинників на врожайність пшениці озимої та її подальшого прогнозування було використано динаміку зміни врожайності саме цього сорту.

Мета дослідження полягала у виявленні основних агрометеорологічних чинників, які пояснюють зміну врожайності пшениці озимої в умовах Південного Степу України та побудові математичної моделі врожайності культури на основі виявлених стресових чинників. Основним матеріалом для опрацювання були річні звіти відділу агропромислового розвитку Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області щодо врожайності пшениці озимої, дані Державної статистичної служби України (www.ukrstat.gov.ua) за період із 2011 по 2019 рік і метеорологічні дані метеостанції міста Мелітополь за 2010–2019 рр. Серед погодних чинників було досліджено: температуру повітря в період вегетації (мінімальну, середню, максимальну), суму активних температур, суму опадів, відносну вологість повітря (мінімальну, середню), гідротермічний коефіцієнт (ГТК) і коефіцієнт зволоження (КЗ).

Досліджували врожайність зерна пшениці озимої сорту Шестопалівка, вирощеного в господарствах Мелітопольського району за однаковою технологією, загальноприйнятою для зони Південного Степу України. Попередниками щорічно були чорний пар, вико-вівсяна суміш (зайнятий пар), горох, пшениця озима та соняшник, що дало можливість ідентифікувати особливості реакції досліджуваної культури як на погодні умови періоду вегетації, так й агротехнічні чинники технології вирощування.

В останні роки більшість агропідприємств Півдня України почало застосовувати енергоощадну технологію вирощування пшениці озимої, яка є найприйнятнішою за стресових умов регіону. За таких технологій особливого значення набуває сівозміна, бо правильний добір попередників дозволяє знизити застосування пестицидів поліпшенням фітосанітарного стану посівів. Основними попередниками пшениці озимої в Південному Степу України на сьогодні є чорний пар, зайнятий пар, горох, повторні посіви пшениці та соняшник.

Отримані результати показують, що високу врожайність (на рівні середньосвітової) в умовах дослідного регіону забезпечують тільки парові попередники та горох. Щодо таких попередників, як повторні посіви пшениці й соняшник, то для них було встановлено таку закономірність, що за сприятливих погодних умов протягом вегетації (2011 та 2015–2019 рр.) урожайність по таких попередниках знижувалась на 20–30%, порівнюючи з паровими, а за стресових умов (2012–2013) — на 60–65%. Тобто крім агротехнічних чинників технології вирощування в досліджуваному регіоні суттєвого впливу набувають погодні умови в період вегетації пшениці озимої.

Проведений аналіз впливу погодних умов за 2010–2019 рр. на врожайність пшениці озимої показує, що в допосівний період на формування майбутнього врожаю найсуттєвіший вплив мають коефіцієнти зволоження липня й серпня. Тобто співвідношення опадів і випаровуваності, яке показує коефіцієнт зволоження, впливає на природні екосистеми більше, ніж абсолютна кількість опадів сама по собі.

Слід зазначити, що за величиною КЗ у другій половині літа досліджуваний регіон характеризується бідним зволоженням, за винятком липня 2019 року (недостатнє зволоження), що є однією з причин недобору врожаїв у зоні Південного Степу України.

В осінній період розвитку рослин пшениці озимої найсуттєвіший вплив мала кількість опадів за листопад, на який саме в умовах досліджуваного регіону припадає період загартування рослин перед перезимівлею. Аналіз даних вказує на те, що ріст суми опадів за листопад супроводжується збільшенням урожайності пшениці. Загалом для формування врожайності понад 3,8 т/га кількість опадів за листопад має перевищувати 34 мм.

У період відновлення весняної вегетації пшениці озимої, яка в досліджуваному регіоні за останні 10 років припадала на період із 5 березня по 1 квітня, значний вплив на регенерацію рослин після перезимівлі мали середня з максимальних температур за лютий і середня з мінімальних температур за березень. Саме на цей період припадають ІІ–ІІІ етапи органогенезу, що супроводжуються закладанням осей другого порядку та диференціацією осі колоса на членики колосового стрижня, тобто відбувається активне формування зачатків майбутнього колоса.

Оцінка термічних ресурсів за період лютий-березень показує, що високі в межах років показники врожайності можна отримати за відсутності тривалих періодів мінусових температур у лютому та її різких коливань у березні, що дає можливість рослинам активно засвоювати ті елементи живлення, які вносять у перше регенеративне підживлення.

У весняний період розвитку велике значення у формуванні врожаю досліджуваної культури мають гідротермічні умови квітня та середня температура за травень, бо саме на цей період припадають фази активного наростання вегетативної маси та перехід від вегетативного до репродуктивного розвитку рослин. На цей період припадає процес формування й дозрівання всіх органів колоса, запилення та запліднення зернівки.

Аналіз узагальненої характеристики тепло- й вологозабезпеченості квітня показав, що для отримання врожайності пшениці озимої на рівні 3,55–4,74 т/га значення ГТК має бути в межах від 0,8 (слабка посуха) до 1,4 (достатнє вологозабезпечення). Для подальшого зростання врожайності (до 5,0 т/га) гідротермічні умови квітня мають характеризуватися як надмірно зволожені (ГТК = 1,8).

Високі температури в травні негативно позначаються на продуктивності рослин внаслідок зниження інтенсивності ростових процесів, передчасного відмирання нижніх ярусів листків і скорочення міжфазних періодів колосіння — цвітіння — достигання зерна. Високі температури у фазу колосіння спричиняють пошкодження квіток у колосі, у результаті чого за настання наступних фаз розвитку колос дуже швидко засихає й біліє — так зване явище білоколосиці. Дія високої температури в період цвітіння спричиняє стерильність квіток і обпадання зав’язей, що призводить до череззерниці колоса.

Аналіз температурного режиму травня за період з 2010-го по 2019 рік показав, що найкомфортніші умови для росту й розвитку рослин пшениці озимої в репродуктивний період складаються за середньодобової температури травня на рівні +16,4…+19,8 °С.

Загалом проведений аналіз підтверджує суттєвий вплив обраних параметрів на величину врожаю пшениці озимої сорту Шестопалівка.

У результаті для прогнозування врожайності пшениці озимої було отримано статистичну модель:

y = 5,4349 + 4,5845 x1 + 0,1729 x2 – 0,1524 x3

де y — урожайність пшениці озимої, т/га;

x1 — коефіцієнт зволоження в липні;

x2 — середня з мінімальних температур повітря за березень, °С;

x3 — середня температура повітря за травень, °С.

Побудована модель прогнозування врожайності зерна пшениці озимої може стати ефективним інструментом для ухвалення адекватних рішень щодо планування заходів з реалізації чи зберігання отриманого врожаю.

Зоя БІЛОУСОВА, канд. с.-г. наук, доц.
Таврійський державний агротехнологічний університет ім. Дмитра Моторного